Мо­сков­ське «по­бє­до­бє­сіє» по-ки­їв­ськи

Нас на­по­ле­гли­во три­ма­ють у полоні ра­дян­сько­го то­та­лі­тар­но­го ми­ну­ло­го, що осо­бли­во не­без­пе­чно під час вій­ни

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Ігор ЛОСЄВ

9трав­ня у сто­ли­ці РФ свя­тку­ють із та­кою істе­ри­чною ек­заль­та­ці­єю, на­ру­гою над здо­ро­вим глу­здом та істо­ри­чною ре­аль­ні­стю, з та­ким про­па­ган­дист­ським зав­зя­т­тям і бю­ро­кра­ти­чним за­па­лом, що ті не­ба­га­то­чи­слен­ні ро­сі­я­ни, що збе­ре­гли тве­ре­зість ми­сле­н­ня, спра­ве­дли­во охре­сти­ли це дій­ство «по­бє­до­бє­сі­єм». Справ­ді, це все біль­ше на­га­дує якісь се­ктант­ські «ра­де­ния» або язи­че­ське по­кло­ні­н­ня бо­го­ві вій­ни Мар­су. Втім, те, що від­бу­ва­є­ться, ціл­ком зви­чно для кра­ї­ни, яка вже ба­га­то ро­ків во­ює і ба­жає во­ю­ва­ти й на­да­лі. Але, не за­до­воль­ня­ю­чись по­ді­бни­ми ви­ста­ва­ми у се­бе, Кремль пра­гне нав’яза­ти свій стан­дарт і дов­ко­ли­шнім кра­ї­нам, а та­кож і тим, які ста­ли жер­твою йо­го агре­сії.

■ В Укра­ї­ні вже не пер­ший рік на­ма­га­ю­ться ор­га­ні­зу­ва­ти пов­но­мас­шта­бний огляд ан­ти­укра­їн­ських сил у ви­гля­ді «без­смер­тно­го пол­ку» (остан­ній крик мо­сков­ської про­па­ган­дист­ської мо­ди). По­при за­бо­ро­ну, акція від­бу­ла­ся. Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко, ви­сту­па­ю­чи 8 трав­ня в му­зеї «Укра­ї­на в Дру­гій сві­то­вій вій­ні» на­ре­шті ви­знав оче­ви­дний факт, що цей «без­смер­тний полк» (ско­рі­ше, «п’ятий полк» або «п’ята ко­ло­на») є еле­мен­том «гі­бри­дної» вій­ни Ро­сії про­ти Укра­ї­ни.

■ Не­за­дов­го до 9 трав­ня, на ка­на­лі «Ес­пре­со-TV» у про­гра­мі «По­лі­тклуб» Ві­та­лій Пор­тни­ков за­явив, що аб­со­лю­тна біль­шість уча­сни­ків «пол­ку» в РФ пов­ні­стю під­три­му­ють вій­ну про­ти Укра­ї­ни. І хо­ча їхні ді­ди во­ю­ва­ли про­ти на­ци­зму, ону­ки, по су­ті, є на­ци­ста­ми, оскіль­ки по­вто­рю­ють, ко­пі­ю­ють іде­о­ло­гію та пра­кти­ку на­ци­зму що­до Укра­ї­ни. Ко­ли­шній ра­дян­сько-ро­сій­ський гро­ма­дя­нин, а ни­ні про­фе­сор уні­вер- си­те­ту Емо­рі (Атлан­та, США) і Да­рем­сько­го уні­вер­си­те­ту (Бри­та­нія) Ми­хай­ло Епштейн у кни­зі «По той бік сов­ка», пе­ре­кла­де­ній і ви­да­ній в Укра­ї­ні 2016 ро­ку, ви­сло­вив ці­ка­ву та гли­бо­ку дум­ку про спе­ци­фі­ку су­ча­сно­го фа­ши­зму, який по­віль­но, але на­дій­но за­хо­плює Ро­сію. Цей рі­зно­вид то­та­лі­та­ри­зму Епштейн до­те­пно на­звав «ши­зо­фа­ши­змом»: «Ши­зо­фа­шизм — це роз­ко­ле­не сві­то­ба­че­н­ня, так зва­на па­ро­дія на фа­шизм, про­те сер­йо­зна, не­без­пе­чна, агре­сив­на па­ро­дія. Це фа­шист­ська істе­ри­ка, за якою хо­ва­є­ться аб­со­лю­тно хо­ло­дне усві­дом­ле­н­ня сво­їх мер­кан­тиль­них роз­ра­хун­ків. Фа­шизм ви­яв­ля­є­ться у від­чай­ду­шній не­на­ви­сті до сво­бо­ди, де­мо­кра­тії, до всьо­го чу­жо­зем­но­го, до лю­дей ін­шої іден­ти­чно­сті, в пра­гнен­ні шу­ка­ти во­ро­гів, у при­ду­шен­ні всьо­го жи­во­го. Але цей на­силь­ни­цький, то­та­лі­тар­ний сві­то­гляд пе­ре­бу­ває в ши­зо­фре­ні­чно­му роз­ко­лі з пра­гне­н­ням ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ті бла­га, які за­без­пе­чує «во­рог»: не­ру­хо­мість за кор­до­ном, при­ві­леї да­ва­ти ді­тям осві­ту в кра­ї­нах «пин­до­ста­на», від­по­чи­ва­ти там під час від­пус­тки. Осо­бли­во яскра­ва ри­са ши­зо­фа­ши­зму — ді­я­ти під ма­скою бо­роть­би про­ти фа­ши­зму».

■ Зро­зумі­ло, лі­де­ром «по­бє­до­бє­сія» в Укра­ї­ні, як зав­жди, ви­сту­пив те­ле­ка­нал «Ін­тер», хо­ча На­ціо­наль­на ра­да з те­ле­ба­че­н­ня та ра­діо­мов­ле­н­ня йо­го і по­пе­ре­ди­ла, щоб «Ін­тер» три­мав­ся в рам­ках. Але в «Ін­те­ру» свої уяв­ле­н­ня про рам­ки. Зви­чай­но ж, 9 трав­ня там па­ну­ва­ла аб­со­лю­тно ра­дян­сько-ро­сій­ська сти­лі­сти­ка й есте­ти­ка, що не «за­тьма­рю­є­ться» жо­дни­ми озна­ка­ми Укра­ї­ни. Скла­да­ло­ся вра­же­н­ня, що на «Ін­те­рі» свя­тку­ють пе­ре­мо­гу не над Ні­меч­чи­ною, а над Укра­ї­ною.

■ Зно­ву транс­лю­ва­ла­ся про­па­ган­дист­ська ідея про ста­лін­ську ар­мію-ви­зво­ли­тель­ку, мов­ляв, во­на оща­сли­ви­ла Єв­ро­пу. Так. При­ні­сши ту­ди жор­сто­кі ко­му­ні­сти­чні ди­кта­ту­ри, на­силь­ство над іна­ко­дум­ця­ми, ре­пре­сії радянських спец­служб і під­кон­троль­них їм мі­сце­вих ко­ла­бо­ран­тів. Зокре­ма, «Ін­тер» дав ну­до­тно-со­лод­кий ре­пор­таж про «звіль­не­н­ня» Поль­щі, жо­дним сло­вом не обмо­вив­шись про те, що ро­бив Кремль із Поль­щею про­тя­гом 1944—1989 ро­ків. За­мість цьо­го ви­ли­ва­ла­ся про­па­ган­дист­ська про­мо­сков­ська па­то­ка. Зву­ча­ли та­кож про­кльо­ни що­до де­ко­му­ні­за­ції в

Поль­щі, а ін­терв’ю бра­ли­ся ви­клю­чно у про­ро­сій­ських по­ля­ків. На­віть най­мен­шої кри­ти­ки що­до ста­лін­ської ім­пе­рії «Ін­тер» не до­зво­ляв.

Адже в Мо­скві це ду­же не в мо­ді...

За­га­лом, су­ціль­не про­слав­ля­н­ня СРСР, РФ і ні­якої Укра­ї­ни як чо­гось са­мо­стій­но­го та не­за­ле­жно­го. За мо­ї­ми від­чу­т­тя­ми, все було по­да­но якось ду­же при­ни­зли­во для укра­їн­ців.

Що за всім цим сто­їть, зро­зумі­ло ба­га­тьом. На­віть у Бі­ло­ру­сії ( про­ти якої РФ по­ки не во­ює) за­бо­ро­ни­ли в Мін­ську про­во­ка­цій­ний ро­сій­ський «без­смер­тний полк».

До ре­чі, на «Ес­пре­со­TV» по­лі­то­лог Юлія Ти­щен­ко за­кли­ка­ла до гло­баль­ної все­до­зво­ле­но­сті, мов­ляв, не тре­ба нічого за­бо­ро­ня­ти. Зна­чить, не­хай зни­щу­ють Укра­ї­ну, під­ри­ва­ють її зсе­ре­ди­ни, пе­ре­слі­ду­ють укра­їн­ських па­трі­о­тів, а за­бо­ро­ня­ти під­рив­ну ді­яль­ність не можна? На­бри­дли ці по­лі­то­ло­ги з їхні­ми по­бо­ю­ва­н­ня­ми та ка­пі­ту­лянт­ством. Жо­дна во­ю­ю­ча кра­ї­на не ви­сто­я­ла б без за­бо­рон і по­ка­рань. Бу­кваль­но в цей же час те­ле­ка­нал НТН по­ка­зав до­ку­мен­таль­ний фільм «Апо­ка­лі­псис. Дру­га сві­то­ва вій­на». Під час вій­ни з Япо­ні­єю на Ти­хо­му оке­а­ні США де­пор­ту­ва­ли з узбе­реж­жя 180 ти­сяч сво­їх гро­ма­дян япон­сько­го по­хо­дже­н­ня. Їм да­ли 48 го­дин, щоб зі­бра­ли­ся. Жо­дних зви­ну­ва­чень не ви­су­ну­ли. Ось так учи­ни­ла твер­ди­ня сві­то­вої де­мо­кра­тії під час вій­ни. І так по­во­ди­ться будь-яка дер­жа­ва, яка хо­че ви­жи­ти у мо­мент най­біль­шої за­гро­зи сво­є­му існу­ван­ню. А від нас ви­ма­га­ють во­ю­ва­ти за роз­по­ря­дже­н­ня­ми пра­во­за­хи­сни­ків, що є га­ран­ті­єю по­раз­ки. Між ін­шим, пре­зи­дент США Фран­клін Де­ла­но Ру­звельт від­ре­а­гу­вав на ан­ти­я­пон­ську акцію так: «Я ро­зу­мію, що це су­пе­ре­чить Кон­сти­ту­ції, але та­ка во­єн­на не­об­хі­дність».

Див­но, що у нас в Укра­ї­ні, у во­ю­ю­чій Укра­ї­ні, до цих пір діє «Ін­тер», крем­лів­сько­про­па­ган­дист­ська стру­кту­ра, ча­сти­на ро­сій­ських ін­фор­ма­цій­них військ, що во­ю­ють про­ти на­шої кра­ї­ни.

Пре­зи­дент По­ро­шен­ко 8 трав­ня за­кли­кав оста­то­чно очи­сти­ти укра­їн­ську ар­мію від ру­ди­мен­тів ра­дян­сько-ро­сій­ської іде­о­ло­гії. Але у нас усе су­спіль­ство ура­же­не та­ки­ми ру­ди­мен­та­ми. І хво­рі­ти­ме, по­ки міз­ки укра­їн­ців те­ро­ри­зу­ють ан­ти­укра­їн­ські те­ле­ка­на­ли. А ін­фор­ма­цій­на агре­сія — це зав­жди про­лог зброй­ної агре­сії. Зда­є­ться, пі­сля 2014 ро­ку це зро­зумі­ли на­віть най­на­їв­ні­ші.

Що ж до га­ла­су про сво­бо­ду сло­ва (до 1917 ро­ку най­актив­ні­ши­ми по­бор­ни­ка­ми сво­бо­ди сло­ва в Ро­сії бу­ли біль­шо­ви­ки, по­ки не прийш-

ли до вла­ди: що во­ни по­тім зро­би­ли з ці­єю сво­бо­дою — до­бре ві­до­мо).

Я за сво­бо­ду сло­ва, але я про­ти сво­бо­ди ан­ти­дер­жав­ної про­па­ган­ди, про­ти сво­бо­ди пси­хо­ло­гі­чної вій­ни, про­ти сво­бо­ди ін­фор­ма­цій­но­го під­ри­ва­н­ня Укра­ї­ни.

До­ве­ло­ся при­му­си­ти се­бе ди­ви­ти­ся і кон­церт — «по­бє­до­бє­сіє» на «Ін­те­рі». За радянських ча­сів та­ких акцій про­па­ган­дист­сько­го на­ві­ю­ва­н­ня бу­ла ве­ли­ка кіль­кість. Пі­сля 1991 ро­ку зда­ва­ло­ся, що це за­кін­чи­ло­ся, але нас на­по­ле­гли­во три­ма­ють у полоні ра­дян­сько­го то­та­лі­тар­но­го ми­ну­ло­го, що осо­бли­во не­без­пе­чно під час вій­ни. Вся ця «ін­те­рів­щи­на» бу­ла б аб­со­лю­тно при­ро­дною й ор­га­ні­чною в ни­ні­шній Мо­скві, але не у сто­ли­ці кра­ї­ни, яка від­би­ває ро­сій­ську агре­сію. Але в осо­бі «Ін­те­ру» від­би­ти іде­о­ло­гі­чний де­сант Пу­ті­на по­ки не вда­є­ться. Втім, якщо дер­жав­на вла­да без­си­ла, то своє слово мо­же ска­за­ти гро­ма­дян­ське су­спіль­ство. Зро­зумі­ло, що в цій вій­ні «Ін­тер» не на бо­ці Укра­ї­ни. Він від­вер­то по ін­ший бік фрон­ту.

Про­те про­бле­ма не ли­ше з «Ін­те­ром». Ана­ло­гі­чний­про­па­ган­дист­ський кон­церт ор­га­ні­зу­вав те­ле­ка­нал NewsOne. А на «112» ро­сій­ський олі­гарх Но­він­ський, що не­дав­но на­ту­ра­лі­зу­вав­ся в Укра­ї­ні, шель­му­вав ві­ру­ю­чих Ки­їв­сько­го па­трі­ар­ха­ту, на­зи­ва­ю­чи їх від­сту­пни­ка­ми та роз­коль­ни­ка­ми. Він за­пе­ре­чу­вав Дру­гу сві­то­ву вій­ну, ви­ма­га­ю­чи на­зи­ва­ти її ви­клю­чно «ве­ли­кою ві­тчи­зня­ною». Но­він­ський па­фо­сно про­го­ло­сив, що «цер­ква — це не по­лі­ти­чна ор­га­ні­за­ція». На жаль, якщо йде­ться про Мо­сков­ський па­трі­ар­хат, то це, швид­ше, по­ба­жа­н­ня, ніж кон­ста­та­ція фа­кту. По­рів­ня­но не­дав­но, 2007 ро­ку пре­зи­дент РФ Пу­тін брав най­актив­ні­шу участь в об’єд­нан­ні РПЦ і Ро­сій­ської за­ру­бі­жної пра­во­слав­ної цер­кви. Тоб­то, вре­шті-решт, йо­му вда­ло­ся при­єд­на­ти цер­кву, яка не ви­зна­ла біль­шо­визм і че­кізм, до цер­кви, яку Йо­сип Ста­лін від­но­вив 1943 ро­ку. І ні­якої по­лі­ти­ки?

Но­він­ський ду­же бо­яв­ся, що укра­їн­цям у су­ча­сній Укра­ї­ні, за йо­го сло­ва­ми, «змі­нять ге­не­ти­чний код». Ма­буть, він вва­жає, що цей ге­но­код на­скрізь ко­ло­ні­аль­ний, ма­ло­ро­сій­ський і раб­ський. Но­він­ський по­ми­ля­є­ться. Під час Ре­во­лю­ції Гі­дно­сті можна було по­чу­ти: «Сво­бо­да — на­ша ре­лі­гія» Ось це і є справ­жній, не­пі­дро­бний ге­но­код укра­їн­ців, що збе­ріг­ся всу­пе­реч усім оку­пан­там і ко­ло­ні­за­то­рам. Сла­ва бо­гу, що «по­бє­до­но­сная нє­дє­ля», ця від­риж­ка мо­сков­сько­го по­лі­ти­чно­го «фе­сти­ва­лю», вже за­кін­чи­ла­ся, й Укра­ї­ну не бу­дуть на­стіль­ки лю­то те­ро­ри­зу­ва­ти чу­жою іде­о­ло­гі­чною па­ра­ди­гмою.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.