Про по­лі­ти­ко-пра­во­ві ін­стру­мен­ти

Яким чи­ном Укра­ї­на мо­же ви­ко­ри­ста­ти свою участь у Кон­вен­ції Мон­тре 1936 р. для за­хи­сту на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів?

Den (Ukrainian) - - Подробиці - Сер­гій МЕЩЕРЯК, ди­пло­мат, юрист-між­на­ро­дник

Вій­сько­ва агре­сія Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції про­ти Укра­ї­ни по­стій­но має бу­ти на по­ряд­ку ден­но­му між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, між­на­ро­дних фо­ру­мів і пе­ре­го­во­рів, сві­то­вих за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції.

Нам не­об­хі­дно актив­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­лі­ти­ко-пра­во­ві ін­стру­мен­ти для за­хи­сту на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів. Сьо­го­дні я хо­чу зу­пи­ни­ти­ся на Кон­вен­ції Мон­тре 1936 р. про ста­тус Чор­но­мор­ських про­ток.

■ Кон­вен­ція бу­ла ухва­ле­на на Кон­фе­рен­ції про ре­жим Чор­но­мор­ських про­ток, що про­хо­ди­ла 22 черв­ня — 21 ли­пня 1936 р. у мі­сті Мон­тре, Швей­ца­рія. У кон­фе­рен­ції бра­ли участь СРСР, Ту­реч­чи­на, Ве­ли­ко­бри­та­нія, Фран­ція, Бол­га­рія, Ру­му­нія, Гре­ція, Юго­сла­вія, Ав­стра­лія і Япо­нія. Кон­фе­рен­ція бу­ла скли­ка­на за про­по­зи­ці­єю Ту­реч­чи­ни з ме­тою пе­ре­гля­ну­ти Кон­вен­цію про ре­жим Чор­но­мор­ських про­ток, схва­ле­ну на Ло­зан­ській кон­фе­рен­ції 1922—1923 рр. У ре­зуль­та­ті ро­бо­ти Кон­фе­рен­ції 20 ли­пня кра­ї­ни-уча­сни­ці під­пи­са­ли но­ву Кон­вен­цію про ре­жим про­ток.

■ Кон­вен­ція за­крі­пи­ла за тор­го­вель­ни­ми су­дна­ми всіх кра­їн сво­бо­ду про­хо­ду че­рез про­то­ки як у мир­ний, так і у во­єн­ний час, ре­жим про­хо­ду вій­сько­вих ко­ра­блів, рі­зний для при­чор­но­мор­ських і не­чор­но­мор­ських дер­жав. Для вій­сько­вих ко­ра­блів не­чор­но­мор­ських дер­жав тер­мін пе­ре­бу­ва­н­ня у Чор­но­му мо­рі обме­же­ний­до 21 до­би. Це по­ло­же­н­ня фа­кти­чно обме­жує в ча­сі мо­жли­вість пе­ре­бу­ва­н­ня ко­ра­блів дер­жав-со­ю­зни­ків Укра­ї­ни в Чор­но­му мо­рі, але не в Азов­сько­му, в ра­зі де­нон­са­ції уго­ди між Укра­ї­ною та Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю про ста­тус Азов­сько­го мо­ря як вну­трі­шніх вод.

■ За умо­ви по­пе­ре­дньо­го по­ві­дом­ле­н­ня вла­ди Ту­реч­чи­ни Чор­но­мор­ські дер­жа­ви мо­жуть про­во­ди­ти че­рез про­то­ки в мир­ний­час свої вій­сько­ві ко­ра­блі будь-яко­го кла­су.

Пи­та­н­ня про по­ря­док по­пе­ре­дньо­го по­ві­дом­ле­н­ня вла­ди Ту­реч­чи­ни про про­хо­дже­н­ня че­рез про­то- ки вій­сько­вих ко­ра­блів Укра­ї­ни впер­ше ви­ни­кло під час пе­ре­го­во­рів між Укра­ї­ною та Ро­сі­єю про ста­тус Чор­но­мор­сько­го фло­ту. До роз­па­ду СРСР та­ке по­пе­ре­днє по­ві­дом­ле­н­ня здій­сню­ва­ло­ся Ра­дян­ським Со­ю­зом.

■ У зв’яз­ку з тим, що Укра­ї­на не бу­ла уча­сни­цею Кон­вен­ції Мон­тре 1936 р., пред­став­ни­ки Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції за­про­по­ну­ва­ли за­крі­пи­ти по­ло­же­н­ня, щоб та­кі по­пе­ре­дні по­ві­дом­ле­н­ня здій­сню­ва­ли­ся Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю. Зві­сно, про­по­зи­ція про по­ві­дом­ле­н­ня вла­ди Ту­реч­чи­ни про про­хо­дже­н­ня вій­сько­вих ко­ра­блів Укра­ї­ни че­рез тре­тю дер­жа­ву ста­ви­ло б Укра­ї­ну у за­ле­жність від ці­єї дер­жа­ви йбу­ло не­прийня­тним.

■ Пі­сля чер­го­во­го ра­ун­ду пе­ре­го­во­рів, у яких я брав участь у скла­ді укра­їн­ської де­ле­га­ції від МЗС, я по­ін­фор­му­вав про про­бле­му пер­шо­го за­сту­пни­ка мі­ні­стра за­кор­дон­них справ М.П. Ма­ка­ре­ви­ча йза­про­по­ну­вав план ви­рі­ше­н­ня пи­та­н­ня, який­він до­ру­чив ме­ні ре­а­лі­зу­ва­ти.

■ Для са­мо­стій­но­го по­пе­ре­дньо­го по­ві­дом­ле­н­ня уря­ду Ту­реч­чи­ни й, від­по­від­но, мо­жли­во­сті про­хо­дже­н­ня вій­сько­вих ко­ра­блів Укра­ї­ни че­рез про­то­ки, Укра­ї­на ма­ла ста­ти уча­сни­цею (сто­ро­ною) Кон­вен­ції Мон­тре 1936 ро­ку.

■ Згі­дно з по­ло­же­н­ням Кон­вен­ції (Ста­т­тя 28) окрім дер­жав, що під­пи­са­ли кон­вен­цію, во­на бу­ла від­кри­та ли­ше для при­єд­на­н­ня «будь-якої дер­жа­ви, що під­пи­са­ла Ло­зан­ський­мир­ний­до­го­вір від 24 ли­пня 1923 р.». Кон­вен­ція ма­ла за­кри­тий­ха­ра­ктер і не пе­ред­ба­ча­ла мо­жли­во­сті при­єд­на­н­ня ін­ших дер­жав.

■ Най­про­сті­шим і най­швид­шим пра­во­вим спосо­бом, що не ви­ма­гає пе­ре­гля­ду кон­вен­ції, мо­гло бу­ти вста­нов­ле­н­ня ста­ту­су Укра­ї­ни як уча­сни­ка до­го­во­ру на під­ста­ві ін- сти­ту­ту пра­во­на­сту­пни­цтва. При ре­а­лі­за­ції ці­єї ідеї ви­ни­ка­ло ба­га­то пи­тань, пов’яза­них з її пра­кти­чною ре­а­лі­за­ці­єю. Зокре­ма, узго­дже­н­ня ухва­ле­н­ня цьо­го рі­ше­н­ня все­ре­ди­ні кра­ї­ни, ме­ха­нізм по­ві­дом­ле­н­ня ін­ших дер­жав уча­сни­ків Кон­вен­ції, мо­жли­вість впли­ва­ти на тер­мі­ни оформ­ле­н­ня уча­сті йба­га­то ін­ших.

■ Уря­ду Фран­цузь­кої Ре­спу­блі­ки як де­по­зи­та­рію Кон­вен­ції бу­ла на­прав­ле­на ди­пло­ма­ти­чна но­та, в якій по­ві­дом­ля­ло­ся, що Укра­ї­на як дер­жа­ва при­бе­ре­жна до Чор­но­го мо­ря, від­по­від­но до мі­жна­ро­дно­го пра­ва на під­ста­ві ін­сти­ту­ту пра­во­на­сту­пни­цтва вва­жає се­бе уча­сни­ком Кон­вен­ції 1936 ро­ку. Уряд Фран­ції як де­по­зи­та­рійКон­вен­ції мав по­ві­до­ми­ти про по­ві­дом­ле­н­ня Укра­ї­ни всім уча­сни­кам Кон­вен­ції.

Одно­ча­сно від­по­від­ні но­ти бу­ли на­прав­ле­ні ін­шим уча­сни­кам Кон­вен­ції. У них та­кож по­ві­дом­ля­ло­ся, що уря­ду Фран­ції на­прав­ле­на від­по­від­на но­та як дер­жа­ві — де­по­зи­та­рію Kон­вен­ції.

■ Це бу­ло зро­бле­но з двох при­чин. Пер­ше, не бу­ло ві­до­мо, скіль­ки ча­су три­ва­ти­ме ухва­ле­н­ня рі­ше­н­ня фран­цузь­ким уря­дом про роз­сил­ку по­ві­дом­ле­н­ня Укра­ї­ни дер­жа­вам — уча­сни­кам кон­вен­ції. По-дру­ге, мо­жли­вість ви­ко­ри­ста­н­ня есто­пе­ля (estoppel), пра­во­во­го прин­ци­пу, згі­дно з яким, зокре­ма, дер­жа­ви, що не за­яви­ла за­пе­ре­че­н­ня, че­рез її по­ве­дін­ку, вва­жа­є­ться та­кою, що мов­ча­зно по­го­ди­ла­ся з пра­во­вою по­зи­ці­єю і з ча­сом втра­чає пра­во її оскар­жу­ва­ти.

Цей­під­хід, як по­ка­зав час, ціл­ком се­бе ви­прав­дав. Не вда­ю­чись до де­та­лей, мо­жу ска­за­ти, що ко­ли че­рез якийсь час у пред­став­ни­ків дер­жа­ви-де­по­зи­та­рія ви­ни­кло пи­та­н­ня, чи по­си­ла­ли ми по­ві­дом­ле­н­ня дер­жа­ві-де­по­зи­та­рію, но­ти ін- шим дер­жа­вам-уча­сни­кам Кон­вен­ції ста­ли у при­го­ді для при­ско­ре­н­ня за­вер­ше­н­ня про­це­ду­ри, в ре­зуль­та­ті якої Укра­ї­на ста­ла сто­ро­ною Кон­вен­ції про Чор­но­мор­ські про­то­ки 1936 ро­ку.

■ Яким чи­ном Укра­ї­на мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти свою участь у Кон­вен­ції для за­хи­сту на­ціо­наль­них ін­те­ре­сів?

1. У зв’яз­ку з тим, що Кон­вен­ція сто­су­є­ться пи­тань без­пе­ки в Чор­но­му мо­рі, бу­ло б до­ціль­ним на по­стій­ні­йо­сно­ві ін­фор­му­ва­н­ня дер­жа­ву­ча­сниць Кон­вен­ції про всі ви­пад­ки по­ру­ше­н­ня Ро­сій­ською Фе­де­ра­ці­єю мі­жна­ро­дно­го пра­ва, мі­жна­ро­дно­го мор­сько­го пра­ва, зокре­ма ті, що пов’яза­ні йви­пли­ва­ють з ане­ксії Кри­му йо­ку­па­ції ча­стин До­не­цької та Лу­ган­ської обла­стей. Не­за­кон­не пе­ре­бу­ва­н­ня в те­ри­то­рі­аль­них во­дах Укра­ї­ни, по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­них вод, не­за­кон­на ек­сплу­а­та­ція кон­ти­нен­таль­но­го шель­фу, не­за­кон­не бу­дів­ни­цтво Кер­чен­сько­го мо­ста, бло­ка­да Азов­сько­го мо­ря то­що.

2. Ста­т­тя 29 Кон­вен­ції пе­ред­ба­чає про­це­ду­ру вне­се­н­ня змін до Кон­вен­ції ди­пло­ма­ти­чним шля­хом або, в ра­зі не­мо­жли­во­сті до­мо­ви­ти­ся, шля­хом скли­ка­н­ня для ці­єї ме­ти ди­пло­ма­ти­чної кон­фе­рен­ції.

■ Пі­сля ре­тель­но­го, опе­ра­тив­но­го опра­цю­ва­н­ня цьо­го пи­та­н­ня з со­ю­зни­ка­ми та уча­сни­ка­ми Кон­вен­ції Укра­ї­на мо­же ста­ви­ти пи­та­н­ня про вне­се­н­ня змін до Кон­вен­ції, зокре­ма про обме­же­н­ня мо­жли­во­сті про­хо­дже­н­ня (за­бо­ро­ну) че­рез про­то­ки вій­сько­вих ко­ра­блів дер­жав, що оку­пу­ва­ли те­ри­то­рію при­бе­ре­жних до Чор­но­го мо­ря дер­жав або вчи­ни­ли що­до них акт агре­сії. Зва­жа­ю­чи на те, що пи­та­н­ня пе­ре­гля­ду Кон­вен­ції є чу­тли­ви­ми для ба­га­тьох дер­жав і сто­су­ю­ться без­пе­ки дер­жав-чле­нів НАТО, вже са­ма по­ста­нов­ка пи­та­н­ня не ли­ше ство­рить но­ви­ймай дан­чик для обго­во­ре­н­ня пи­тань, пов’яза­них з ро­сій­ською агре­сі­єю, а й, у ра­зі пра­виль­но­го під­хо­ду, мо­же ство­ри­ти но­ві мо­жли­во­сті та альян­си для Укра­ї­ни як про­фе­сій­но­го грав­ця у між­на­ро­дних від­но­си­нах.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.