Як зна­йти спіль­ну мо­ву між по­ко­лі­н­ня­ми

Den (Ukrainian) - - Культура - Те­тя­на ПОЛІЩУК, «День»

Ви­ста­ва ство­ре­на на осно­ві са­мо­стій­ної ро­бо­ти ар­ти­стів Про­фе­сій­ної сту­дії, що діє при Те­а­трі ім. Ле­сі Укра­їн­ки з 1995 ро­ку, і зав­дя­ки чо­му най­ці­ка­ві­ші по­ста­нов­ки з’яв­ля­ю­ться у ре­пер­ту­а­рі. До ре­чі, не ли­ше мо­лодь, а й ко­ри­феї те­а­тру що­рі­чно ма­ють змо­гу пред­ста­ви­ти свої ви­ста­ви. Як за­зна­ча­ють ар­ти­сти, мо­жна мрі­я­ти і ні­ко­ли не до­че­ка­ти­ся ті­єї чи ін­шої ро­лі, а мо­жна спро­бу­ва­ти свої фан­та­зії та екс­пе­ри­мен­ти пе­ре­тво­ри­ти у жи­т­тя... Свої са­мо­стій­ні ро­бо­ти на­при­кін­ці се­зо­ну ми­тці ви­но­сять на суд ке­рів­ни­цтва те­а­тру і на ці по­ка­зи при­хо­дять та­кож ко­ле­ги­ле­син­ків­ці. Пі­сля обго­во­ре­н­ня по­ба­че­но­го при­йма­є­ться рі­ше­н­ня чи до­стой­на ви­ста­ва, аби во­на уві­йшла до афі­ші. На­га­да­є­мо, зав­дя­ки та­кій твор­чій іні­ці­а­ти­ві ар­ти­стів чи­ма­ло по­ста­но­вок при­кра­си­ли ре­пер­ту­ар «Сце­ни під да­хом» і «Но­вої сце­ни», зокре­ма, та­кі ан­шла­го­ві ви­ста­ви, як «Дрі­бни­ці жи­т­тя», «Вар­шав­ська ме­ло­дія», «Ей ти, — при­віт!», «Ві­тер шумить у то­по­лях» та ін­ші.

В осно­ву по­ста­нов­ки « Сер­це бо­ксе­ра» по­кла­де­на одно­ймен­на п’ єса зна­но­го су­ча­сно­го ні­ме­цько­го дра­ма­тур­га Лу­тца Хю­бне­ра, який ни­ні є одним із най­більш ре­пер­ту­ар­них ав­то­рів Ні­меч­чи­ні. До ре­чі, ши­ро­ку по­пу­ляр­ність Лутц Хю­бнер отри­мав са­ме як ав­тор п’ єс для мо­ло­ді і про мо­лодь. За сло­ва­ми те­а­тро­знав­ців, твор­чість дра­ма­тур­га біль­шою мі­рою від­по­від­ає тра­ди­ці­ям «но­вої дра­ми».

П’ єса « Сер­це бо­ксе­ра » бу­ла на­пи­са­на 1996 ро­ку. За сю­же­том, мо­ло­дий хло­пець на прі­зви­сько Йо­йо ви­крав мо­пед, по­пав­ся і від­бу­ває по­ка­ра­н­ня, пра­цю­ю­чи на ви­прав­них гро­мад­ських ро­бо­тах у при­тул­ку для пре­ста­рі­лих. Спо­ча­тку хло­пець крив­ля­є­ться, гру­бі­я­нить, де­мон­струє кру­тість, але не­за­ба­ром він ді­зна­є­ться, що « ста­рий при­ду­рок » , яко­го він дра­жнить, є зна­ме­ни­тим спортс­ме­ном, екс-зір­кою бо­ксу на прі­зви­сько Чер­во­ний Лев. По­сту­по­во ге­рої збли­жу­ю­ться. Юнак ба­чить, що слав­не ми­ну­ле ма­ло хви­лює ста­ро­го, він го­то­вий від­да­ти всі свої ме­да­лі за не­ве­ли­ку су­му, яка до­зво­лить йо­му вте­кти з бо­га­діль­ні... І то­ді Йо­йо ви­рі­шує до­по­мог­ти сво­є­му но­во­му дру­го­ві у здій­снен­ні ці­єї аван­тю­ри... Хо­ча вте­ча з бу­дин­ку пре­ста­рі­лих, за сво­єю су­т­тю, є про­ти­за­кон­ною, але дра­ма­тург не за­су­джує ге­ро­їв і дає їм шанс по­гля­ну­ти на своє жи­т­тя з бо­ку, зро­зу­мі­ти, що ко­жен вчи­нок ве­де до пев­них на­слід­ків. Хю­бнер по­ка­зує, що не ко­жна лю­ди­на го­то­ва по­ка­я­ти­ся в ско­є­но­му, але той, хто зда­тний ви­зна­ти свою про­ви­ну, має шанс під­ня­ти­ся і йти по жи­т­тю да­лі. Лю­ди­на са­ма ви­зна­чає свою до­лю, а від­по­від­аль­ність за будь-яку по­мил­ку ле­жить тіль­ки на то­му, хто її зро­бив...

Ця ви­ста­ва на­ро­ди­ла­ся зав­дя­ки акто­рам Іл­лі По­но­ма­рен­ку, який гра­ти­ме роль Ле­ва, і Оле­ксан­дру Со­ко­лен­ку (він ви­сту­пить в обра­зі Йо­йо), ре­жи­сер- пе­да­гог Дми­тро Морозов.

■ На­сту­пні по­ка­зи­ві­дбу­де­ться 25 жов­тня і 2 ли­сто­па­да.

«Сер­це бо­ксе­ра» — 11 жов­тня прем’єра на Но­вій сце­ні На­ціо­наль­но­го те­а­тру ро­сій­ської дра­ми ім. Ле­сі Укра­їн­ки

ФО­ТО ІРИНИ СОМОВОЇ

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.