НЕспо­ді­ва­ний Ві­день

Чо­му в най­ком­фор­тні­шо­му мі­сті сві­ту жи­те­лі хо­чуть жи­ти бі­ля смі­т­тя?

Den (Ukrainian) - - Економіка - Іри­на ОЗИМОК

Цьо­го ро­ку Ві­день очо­лив рей­тинг най­ком­фор­тні­ших для про­жи­ва­н­ня міст сві­ту за вер­сі­єю Economist Intelligence Unit, змі­нив­ши Мель­бурн. Зда­ва­ло­ся б, Ві­дню є чим­по­хи­зу­ва­ти­ся: сто­лі­тні­ми ар­хі­те­ктур­ни­ми пам’ятка­ми, му­зи­чною істо­рі­єю чи куль­ту­рою по­віль­но­го жи­т­тя за фі­лі­жан­кою все­сві­тньо ві­до­мої ка­ви. Про­те ав­стрій­ська сто­ли­ця від­кри­ває не­спо­ді­ва­ні гра­ні, про які ві­до­мо да­ле­ко не всім. В яко­му ін­шо­му мі­сті ту­ри­сти, від­мі­ча­ю­чи на ма­пі мі­сця для від­ві­ду­ва­н­ня, за­ці­кав­ля­ться ві­зи­том до сміт­тє­спа­лю­валь­но­го за­во­ду?

У дев’ято­му ра­йо­ні Ві­дня роз­та­шо­ва­ний сміт­тє­спа­лю­валь­ний за­вод (Wien Energie Fernwarme), що за­без­пе­чує те­пло­енер­гі­єю більш ніж 60 ти­сяч жи­те­лів. Збу­до­ва­на 1971 ро­ку і на той час ні­чим­не при­кме­тна, пі­сля по­же­жі 1987 ро­ку бу­дів­ля пе­ре­тво­ри­ла­ся на ар­хі­те­ктур­ний ви­твір ми­сте­цтва зав­дя­ки зу­си­л­ля­мФрі­ден­срай­ху Гун­дер­твас­се­ру, ав­стрій­сько­го ди­зай­не­ра-фі­лан­тро­па.

Те­хно­ло­гії очи­ще­н­ня по­ві­тря та пе­ре­роб­ки від­хо­дів цьо­го за­во­ду істо­тно змен­шу­ють згу­бний вплив на нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще. Зе­ле­ні на­са­дже­н­ня на да­хах бу­дів­лі, — ду­же сим­во­лі­чні. Адже та­ким­чи­номсм іт­тя да­рує енер­гію, а не за­бру­днює еко­ло­гію. Ав­то­рам­про­е­кту вда­ло­ся до­сяг­ти уні­каль­но­го по­єд­на­н­ня ху­до­жньої есте­ти­ки та но­ві­тніх роз­ро­бок, тим са­мим по­с­при­яв­ши ста­ту­су Ві­дня як най­ком­фор­тні­шо­го для жи­т­тя мі­ста. По­ту­жність за­во­ду до­зво­ляє спа­лю­ва­ти до 260 000 тонн смі­т­тя на рік, ви­ро­бля­ю­чи до 60 МВт те­пло­вої енер­гії. Що­ро­ку це за­без­пе­чує опа­ле­н­ням­біль­ше ніж 60 000 до­ма­шніх го­спо­дарств. Во­дно­час в Укра­ї­ні на­ра­зі є чо­ти­ри сміт­тє­спа­лю­валь­них за­во­ди, ли­ше один з яких (ки­їв­ська «Енер­гія») фун­кціо­нує. Остан­ній пе­ре­ро­бляє близь­ко 25% твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів сто­ли­ці.

На жаль, те­ма смі­т­тя ли­ше на­би­рає акту­аль­но­сті в Укра­ї­ні. Не­що­дав­но я бу­ла на по­лі­го­ні, і це ме­не шо­ку­ва­ло. Та кіль­кість смі­т­тя — це те, що про­ду­ку­є­мо ми. То­му для укра­їн­ських міст — це ба­га­то­рів­не­вий ви­клик, сві­до­мість та від­по­від­аль­ність гро­ма­дян, рішення та мо­жли­во­сті пе­ре­роб­ки, ефе­ктив­ний ме­не­джмент та стра­те­гія мі­ста.

На­га­даю, що ми­ну­ло­го ро­ку Ка­бі­не­то­мМі­ні­стрів бу­ло за­твер­дже­но На­ціо­наль­ну стра­те­гію управ­лі­н­ня від­хо­да­ми в Укра­ї­ні до 2030 ро­ку. Об­ся­ги твер­дих по­бу­то­вих від­хо­дів вже до­ся­гли кри­ти­чної по­зна­чки в 11 млн тонн. В се­ре­дньо­му ж по­ка­зник утво­ре­н­ня від­хо­дів в Укра­ї­ні на осо­бу ста­но­вить 250— 300 кі­ло­гра­мів на рік. Тож клю­чо­вих про­блем­пов’яза­них зі смі­т­тям в Укра­ї­ні що­най­мен­ше дві: йо­го зро­ста­ю­ча кіль­кість та не­ефе­ктив­не по­во­дже­н­ня. Адже в 2016 ро­ці менш ніж 6 від­со­тків утво­ре­них по­бу­то­вих від­хо­дів бу­ло пе­ре­ро­бле­но. На­то­мість 94 від­со­тки смі­т­тя ви­во­зи­ться та за­хо­ро­ню­є­ться на по­лі­го­нах та сміт­тє­зва­ли­щах, 99% з яких не від­по­від­а­ють єв­ро­пей­ським­вим огам­що­до за­хо­ро­не­н­ня від­хо­дів. Для по­рів­ня­н­ня, Ав­стрія — дру­га в ЄС (пі­сля Ні­меч­чи­ни) за кіль­кі­стю пе­ре­ро­бле­но­го смі­т­тя, об­сяг яко­го ся­гнув 58 від­со­тків.

Та­ким­чи­ном , від­по­від­но до за­зна­че­ної Стра­те­гії, дер­жа­ва та му­ні­ци­паль­ні ор­га­ни вла­ди (яким на­ле­жа­ти­ме клю­чо­ва роль) зокре­ма ма­ють спри­я­ти зна­хо­джен­ню ефе­ктив­них рі­шень ці­єї про­бле­ми. З-по­між за­про­по­но­ва­них кро­ків вар­то від­зна­чи­ти еко­но­мі­чне сти­му­лю­ва­н­ня пе­ре­ро­бле­н­ня від­хо­дів; впро­ва­дже­н­ня ме­ха­ні­зму пов­но­го фі­нан­су­ва­н­ня си­сте­ми управ­лі­н­ня від­хо­да­ми з ура­ху­ва­н­ням прин­ци­пів «за­бру­дню­вач пла­тить», «роз­ши­ре­на від­по­від­аль­ність ви­ро­бни­ка».

«Пла­ти за те, що ви­ки­да­єш» — це вже на­ла­го­дже­ний про­цес в ба­га­тьох кра­ї­нах сві­ту. В Укра­ї­ні пи­та­н­ня та­ри­фів стає від­ра­зу по­лі­ти­чним. За сло­ва­ми Мат­ті­а­са Фо­ге­ля, ви­ко­нав­чо­го ди­ре­кто­ра Veolia CEE, «...Укра­ї­на за­ли­ша­є­ться ці­ка­вою кра­ї­ною для ін­ве­сти­цій в еко­ло­гі­чну ін­фра­стру­кту­ру. Сьо­го­дні гро­ма­дя­нин Укра­ї­ни пла­тить від 100 до 300 грн (від 3,00 до 9,00 єв­ро) на рік за збір, транс­пор­ту­ва­н­ня та за­хо­ро­не­н­ня від­хо­дів. Це мі­ні­мум у де­сять ра­зів (а то і в двад­цять) мен­ше тої вар­то­сті, яку в се­ре­дньо­му опла­чу­ють жи­те­лі кра­їн ЄС. Якщо в май­бу­тньо­му збір смі­т­тя в Укра­ї­ні про­во­ди­ти­ме­ться ван­та­жів­ка­ми ти­пу EURO 6 (як за­зна­че­но в за­ко­но­дав­стві на 2019 р.), бу­дуть ство­ре­ні сор­ту­валь­ні лі­нії та по­бу­до­ва­ні но­ві стан­дар­ти­зо­ва­ні по­лі­го­ни, то ми при­пу­ска­є­мо, що вар­тість на­да­н­ня по­слуг збіль­ши­ться до рів­ня 400 — 800 грн (12,50—25,00 єв­ро) на одно­го жи­те­ля на рік. Якщо від­хо­ди пі­сля сор­ту­ва­н­ня до­став­ля­ти­му­ться не на по­лі­гон, а на сміт­тє­спа­лю­валь­ні за­во­ди, які про­ду­ку­ють енер­гію (в мі­стах з на­се­ле­н­ням по­над 1,0 млн жи­те­лів), то ми очі­ку­є­мо, що ви­тра­ти ста­но­ви­ти­муть від 700 до 1500 грн (22,00—47, 00 єв­ро) на одно­го жи­те­ля/рік. Зви­чай­но, це бу­де в 3—5 ра­зів (у за­ле­жно­сті від си­сте­ми) до­рож­че, в по­рів­нян­ні з сьо­го­дні­шнім­днем , але, на на­шу суб’єктив­ну дум­ку, все ж та­ки в ме­жах допу­сти­мо­го ді­а­па­зо­ну».

У цьо­му кон­текс­ті еко­но­мі­чна мо­ти­ва­ція гро­ма­дян ві­ді­грає не менш ва­жли­ву роль. Ці­ка­во, що в Нор­ве­гії, одній з най­за­мо­жні­ших кра­їн, на­се­ле­н­ня здає пла­сти­ко­ву та­ру, отри­му­ю­чи за це фі­нан­со­вий зиск. Су­пер­мар­ке­ти мі­ста обла­дна­ні пун­кто­мав­том ати­чно­го збо­ру та­ри, і ко­жен ме­шка­нець при­хо­дить до ма­га­зи­нів з пля­шка­ми, що вва­жа­є­ться нор­мою. Ба біль­ше, Осло мо­же по­хва­ли­ти­ся й тим, що в мі­сті роз­та­шо­ва­ний один з най­лі­пших сміт­тє­пе­ре­ро­бних за­во­дів сві­ту (за­вод Skedsmokorset). Мер Осло Ма­рі­ан­не Бор­ген впер­ше взя­ла участь у Мі­жна­ро­дно­му са­мі­ті ме­рів, який ми ор­га­ні­зо­ву­ва­ли в Ки­є­ві 9 жов­тня.

В Іта­лії сфе­рою смі­т­тя ще до­сі ке­рує ма­фія, а Укра­ї­ні вар­то ж бра­ти при­клад з та­ких кра­їн, як Ав­стрія, Нор­ве­гія, Ні­дер­лан­ди, та ба­га­то ін­ших кра­ї­нах ЄС, де си­сте­ма сор­ту­ва­н­ня та подаль­шої пе­ре­роб­ки смі­т­тя перш за все три­ма­є­ться на усві­дом­лен­ні її ва­жли­во­сті гро­ма­дя­на­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.