Про но­ву фі­ло­со­фію ко­смі­чних до­слі­джень

Сво­їм ба­че­н­ням ді­ли­ться член-ко­ре­спон­дент НАН Укра­ї­ни Олег Фе­до­ров

Den (Ukrainian) - - Головна Сторінка - Ма­рія ПРОКОПЕНКО, «День»

Із 2007 ро­ку Олег ФЕ­ДО­РОВ є ди­ре­кто­ром Ін­сти­ту­ту ко­смі­чних до­слі­джень НАН Укра­ї­ни та ДКА Укра­ї­ни. У ко­мен­та­рях та ін­терв’ю він ча­сто на­го­ло­шує, що Укра­ї­на — ко­смі­чна дер­жа­ва з чи­ма­лим по­тен­ці­а­лом. Про­те у роз­мо­ві з «Днем» на за­пи­та­н­ня, що но­во­го Укра­ї­на мо­же за­про­по­ну­ва­ти сві­ту в сфе­рі ко­смі­чних до­слі­джень, від­по­від­ає: «Від­вер­то ка­жу­чи, не­ба­га­то».

У ве­ре­сні в Ки­є­ві про­йшов Пер­ший укра­їн­ський ко­смі­чний фо­рум, де обго­во­рю­ва­ли на­у­ко­ві до­ся­гне­н­ня і мо­жли­во­сті спів­пра­ці з бі­зне­сом. Пе­ред тим уряд за­твер­див кон­це­пцію За­галь­но­дер­жав­ної ко­смі­чної про­гра­ми на 2018 — 2022 ро­ки. Це по­зи­тив­ний крок, хо­ча по­пе­ре­ду чи­ма­ло ро­бо­ти з узго­дже­н­ня та за­твер­дже­н­ня вла­сне про­гра­ми.

Як зро­би­ти так, щоб ва­го­мий по­тен­ці­ал при­но­сив не менш ва­го­мі ре­зуль­та­ти, про мо­жли­во­сті бі­зне­су в сфе­рі ко­смі­чних до­слі­джень та між­на­ро­дні про­е­кти, до яких за­лу­че­но укра­їн­ських на­у­ков­ців, ми го­во­ри­ли з Оле­гом Фе­до­ро­вим. А по­ча­ли з ре­зуль­та­тів не­що­дав­ньо­го фо­ру­му.

«МИ ШУ­КА­Є­МО НО­ВІ ФОР­МИ СПІВ­ПРА­ЦІ»

— По-пер­ше, у рам­ках Фо­ру­му про­йшла 18-та Укра­їн­ська кон­фе­рен­ція з ко­смі­чних до­слі­джень, — роз­по­від­ає Олег Па­вло­вич. — Наш ін­сти­тут що­ро­ку ор­га­ні­зо­вує цей за­хід, в яко­му бе­руть участь не мен­ше 150 фа­хів­ців з Укра­ї­ни, а та­кож іно­зем­ці. Із 2001 ро­ку ми ро­би­ли це в Єв­па­то­рії, на ба­зі На­ціо­наль­но­го цен­тру управ­лі­н­ня та ви­про­бу­вань ко­смі­чних за­со­бів, пі­сля ане­ксії Кри­му ор­га­ні­зо­ву­ва­ли кон­фе­рен­цію в Оде­сі. За­раз, до 100-річ­чя На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук, ви­рі­ши­ли ор­га­ні­зу­ва­ти ко­смі­чний фо­рум у Ки­є­ві. Кон­фе­рен­ція ака­де­мі­чна, на ній роз­гля­да­ю­ться здо­бу­тки вче­них у рам­ках за­галь­но­дер­жав­ної ко­смі­чної та ака­де­мі­чних про­грам.

Та­кож на фо­ру­мі про­во­ди­ли ще одну, вже шо­сту, кон­фе­рен­цію GEO-UA. За­га­лом во­на бу­ла при­свя­че­на про­е­кту ERA-PLANET, уні­каль­но­му для Укра­ї­ни з то­чки зо­ру мас­шта­бно­сті та ор­га­ні­за­ції спів­пра­ці з єв­ро­пей­ською спіль­но­тою.

На цих кон­фе­рен­ці­ях ми хо­ті­ли обго­во­ри­ти кон­кре­тні ре­зуль­та­ти, осо­бли­во пра­кти­чної спря­мо­ва­но­сті. То­му ор­га­ні­зу­ва­ли не­ве­ли­ку ви­став­ку та бі­знес-фо­рум, щоб про­де­мон­стру­ва­ти, що са­ме ро­бить Ака­де­мія ра­зом із ко­смі­чною га­луз­зю. Зокре­ма, бу­ли пред­став­ле­ні ма­ке­ти ко­смі­чних апа­ра­тів для на­у­ко­вих до­слі­джень роз­роб­ки держ­під­при­єм­ства «Кон­стру­ктор­ське бю­ро «Пів­ден­не», но­ві­тні при­ла­ди та ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії.

За­раз ми шу­ка­є­мо но­ві фор­ми спів­пра­ці. Об­ста­ви­ни змі­ни­ли­ся кар­ди­наль­но: брак фі­нан­су­ва­н­ня ко­смі­чної ді­яль­но­сті за­га­лом, ко­смі­чної про­гра­ми, Ака­де­мії на­ук і, зро­зумі­ло, на­шо­го ін­сти­ту­ту. На жаль, ви­зна­чи­ла­ся тен­ден­ція по­сту­по­во­го згор­та­н­ня ко­смі­чної ді­яль­но­сті. Укра­ї­на — ко­смі­чна дер­жа­ва, але те­хно­ло­гі­чний по­тен­ці­ал ство­ре­ний ще у ра­дян­ські ча­си. Го­лов­не під­при­єм­ство га­лу­зі — кон­стру­ктор­ське бю­ро «Пів­ден­не» — ви­йшло на між­на­ро­дні рин­ки і пра­цює в основ­но­му на екс­порт, во­дно­час ці здо­бу­тки ба­зу­ю­ться на ми­ну­ло­му по­тен­ці­а­лі.

Са­ме то­му на фо­ру­мі ми обго­во­рю­ва­ли но­ві про­е­кти — де є спів­пра­ця на­у­ки і ви­ро­бни­цтва, хо­ча по­ки не спо­сте­рі­га­ло­ся на­пли­ву ін­ве­сто­рів.

До ре­чі, не­за­ба­ром пі­сля фо­ру­му від­бу­ло­ся пер­ше за­сі­да­н­ня Асо­ці­а­ції ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних під­при­ємств «КОСМОС», в яко­му взя­ли участь близь­ко 40 ком­па­ній та ін­сти­ту­тів. Ме­та цьо­го об’ єд­на­н­ня — ста­ва­ти не тіль­ки об’ єктом управ­лі­н­ня, а й суб’ єктом. І ця подія, і фо­рум — крок на­зу­стріч но­вим фор­мам ор­га­ні­за­ції ко­смі­чної ді­яль­но­сті.

На­галь­не пи­та­н­ня — ство­ре­н­ня ді­є­вої си­сте­ми управ­лі­н­ня ко­смі­чною ді­яль­ні­стю, са­ме ді­яль­ні­стю, а не тіль­ки не­ве­ли­ким ко­лом під­при­ємств. Має змі­ни­ти­ся фі­ло­со­фія ко­смі­чної ді­яль­но­сті та стра­те­гія її роз­ви­тку, во­ни ма­ють ґрун­ту­ва­ти­ся на су­ча­сній па­ра­ди­гмі ко­смі­чної ді­яль­но­сті. Все це лег­ко ска­за­ти, та ду­же важ­ко ви­ко­на­ти. Але на­дія є. Чо­му нас не пе­ре­мо­гли? Бо є лю­ди, які пра­цю­ють. І в ко­смі­чній га­лу­зі теж. Але тре­ба, щоб у ці­єї «рі­чки» бу­ло ру­сло

«НИ­НІ­ШНІЙ СТАН СПРАВ СЛІД ОЦІ­НИ­ТИ ЯК КРИ­ЗУ»

— То­рік ви пи­са­ли про фа­кти­чне при­пи­не­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­во­го ко­смо­су дер­жа­вою. Май­бу­тня дер­жав­на ко­смі­чна про­гра­ма охо­плює 2018 — 2022 ро­ки. Але — вже дру­га по­ло­ви­на 2018-го. Як все це мо­же впли­ну­ти на ефе­ктив­ність про­гра­ми?

— Важ­ко пі­ді­бра­ти сло­ва для ха­ра­кте­ри­сти­ки по­то­чно­го ста­ну дер­жав­но­го управ­лі­н­ня ко­смі­чною ді­яль­ні­стю. Вар­то за­зна­чи­ти, що в ми­ну­лі ро­ки у нас бу­ло не­ба­га­то ві­домств, які б ви­кли­ка­ли та­ку по­ва­гу, як Дер­жав­не ко­смі­чне агент­ство. Там бу­ли ду­же по­ва­жні ке­рів- ни­ки — спо­ча­тку Во­ло­ди­мир Гор­бу­лін, по­тім Оле­ксандр Не­го­да, які стра­те­гі­чно ми­сли­ли, за­кла­ли осно­ви пер­ших ко­смі­чних про­грам та управ­лі­н­ня га­луз­зю. А по­тім все це по­сту­по­во руй­ну­ва­ло­ся, за­раз вза­га­лі при­йшло у не­зро­зумі­лий стан. Про­тя­гом кожного з остан­ніх трьох ро­ків змі­ню­вав­ся го­ло­ва Дер­жав­но­го ко­смі­чно­го агент­ства, об­ся­ги та ре­гу­ляр­ність фі­нан­су­ва­н­ня ро­біт уне­мо­жлив­лює ви­ко­на­н­ня бо-

дай мі­ні­маль­но не­об­хі­дно­го. Щоб бу­ло зро­зумі­ло, по­то­чне фі­нан­су­ва­н­ня про­гра­ми в об­ся­зі 80 міль­йо­нів гри­вень — це бю­джет до­слі­дни­цько­го ін­сти­ту­ту, а не ко­смі­чної га­лу­зі. І одна з ознак по­то­чно­го ста­ну — не­спро­мо­жність роз­ро­би­ти і за­твер­ди­ти ко­смі­чну про­гра­му.

Але в кра­ї­ні існує ко­смі­чна спіль­но­та — по­ту­жна, актив­на і ви­со­ко­ін­те­ле­кту­аль­на. У нас є фа­хів­ці, які мо­жуть ство­ри­ти ра­ке­ту-но­сій, ко­смі­чний апа­рат, за­пу­сти­ти йо­го, управ­ля­ти ним, отри­му­ва­ти ін­фор­ма­цію — це по­тен­ці­ал, який не ство­рю­є­ться за одне по­ко­лі­н­ня. Та­ку спіль­но­ту тре­ба під­три­му­ва­ти, бо це по­трі­бно Укра­ї­ні. Але ко­ли не­має ді­ю­чої про­гра­ми, не­має стра­те­гі­чно­го ба­че­н­ня на­шої ро­лі у ко­смо­сі, а остан­ній укра­їн­ський су­пу­тник пра­цю­вав сім ро­ків то­му, ни­ні­шній стан справ слід оці­ни­ти як кри­зу.

— Вза­га­лі яка ко­смі­чна про­гра­ма нам по­трі­бна?

— Від­по­вім як лю­ди­на, при­че­тна до по­пе­ре­дніх про­грам і роз­ро­бле­но­го про­е­кту, оскіль­ки вхо­джу в ро­бо­чу гру­пу, яка на­дає про­по­зи­ції. У про­е­кті про­гра­ми при­су­тні ва­жли­ві

й не­об­хі­дні за­хо­ди, осо­бли­во пер­шо­чер­го­ві — ба­га­то з них пе­ре­но­си­ли­ся з ми­ну­лих ро­ків вна­слі­док бра­ку фі­нан­су­ва­н­ня. Ра­зом із тим роз­ро­бле­ний про­ект не ба­зу­є­ться на стра­те­гі­чно­му ба­чен­ні то­го, якою має бу­ти ко­смі­чна ді­яль­ність Укра­ї­ни. По су­ті, ми ма­є­мо су­ку­пність про­по­зи­цій ке­рів­ни­ків під­при­ємств, але не ма­є­мо мо­де­лі май­бу­тньо­го.

Від­по­від­а­ю­чи на ва­ше за­пи­та­н­ня, ска­жу, що по­трі­бна про­гра­ма, орі­єн­то­ва­на на спо­жи­ва­ча, на роз­ро­бле­н­ня но­вих те­хно­ло­гій та вхо­дже­н­ня до єв­ро­пей­ської спіль­но­ти. Що­до остан­ньо­го до­дам вла­сне від­чу­т­тя: ми, як на вок­за­лі — по­їзд ду­же швид­ко ру­ха­є­ться, а ми і не зна­є­мо, вско­чи­мо в ньо­го чи ні.

На тлі ни­ні­шньої си­ту­а­ції на­у­ко­ва спіль­но­та на­ма­га­є­ться на­хо­ди­ти спіль­ну мо­ву з під­при­єм­ства­ми ко­смі­чної га­лу­зі, у пер­шу чер­гу з держ­під­при­єм­ством «КБ «Пів­ден­не», уні­вер­си­те­та­ми, а та­кож із но­ви­ми грав­ця­ми — при­ва­тни­ми ком­па­ні­я­ми, і пра­цю­ва­ти за іно­зем­ни­ми гран­та­ми.

ПРО КО­СМІ­ЧНУ ПО­ЛІ­ТИ­КУ

— Ко­ли по­тен­ці­ал Укра­ї­ни як ко­смі­чної дер­жа­ви не­хту­є­ться, що від ньо­го за­ли­ша­є­ться? На чо­му за­раз тре­ба ро­би­ти акцент?

— Сьо­го­дні ми го­во­ри­мо про но­ву па­ра­ди­гму ко­смі­чної ді­яль­но­сті вза­га­лі. Те, що ми ро­би­мо в ко­смо­сі, має від­по­від­а­ти на­шим національним ін­те­ре­сам — сто­сов­но без­пе­ки, еко­но­мі­ки то­що.

У єв­ро­пей­ців є ко­смі­чна по­лі­ти­ка. Во­ни ро­зу­мі­ють, що не ви­жи­вуть в існу­ю­чо­му сві­ті без ко­смі­чних те­хно­ло­гій. Адже во­ни роз­мір­ко­ву­ють так: ось ми ро­би­мо про­е­кти зі спо­сте­ре­же­н­ня Землі з ко­смо­су, то­му що хо­че­мо під­ви­щи­ти якість жи­т­тя, за­без­пе­чи­ти еко­ло­гі­чний мо­ні­то­ринг і без­пе­ку гро­ма­дян. Тоб­то ко­смі­чна ді­яль­ність під­по­ряд­ко­ва­на су­спіль­ним ін­те­ре­сам й ін­те­ре­сам гро­ма­дя­ни­на. А за­га­лом все ро­би­ться для то­го, щоб не про­гра­ти у те­хно­ло­гі­чній гон­ці.

У ба­га­тьох кра­їн є ко­смі­чна стра­те­гія. Та­ку стра­те­гію ма­ють не тіль­ки Спо­лу­че­ні Шта­ти, Єв­ро­па, Япо­нія, а й Ту­реч­чи­на, В’єтнам, Поль­ща, Есто­нія. Це сто­су­є­ться на­віть кра­їн, де не­має ко­смі­чної га­лу­зі. А чо­го хо­че Укра­ї­на? Отри­ма­ти за­мов­ле­н­ня, ви­йти на зов­ні­шні рин­ки? Це пра­виль­но. Але ко­смі­чна дер­жа­ва з ве­ли­ким по­тен­ці­а­лом не по­вин­на обме­жу­ва­ти­ся по­тре­ба­ми іно­зем­них ко­ри­сту­ва­чів. Якщо не ма­є­те вла­сної стра­те­гії, то ста­є­те об’єктом зов­ні­шньої. У цих умо­вах ко­смі­чна га­лузь в Укра­ї­ні ско­ро­чу­є­ться — якщо ра­ні­ше у ній пра­цю­ва­ло 50 ти­сяч осіб, то за­раз близь­ко 20 ти­сяч, те са­ме сто­су­є­ться на­у­ков­ців, от­же, від­бу­ва­є­ться ви­ми­ва­н­ня ін­те­ле­кту­аль­но­го та ви­ро­бни­чо­го по­тен­ці­а­лу. — А чи є якийсь по­зи­тив? — Бе­зу­мов­но, є обна­дій­ли­ві при­кла­ди. На­ве­ду один — із близь­кої ме­ні ді­яль­но­сті на­шо­го ін­сти­ту­ту. За­кін­чу­є­ться пі­дго­тов­ка на­у­ко­во­го про­е­кту «Іо­на­са­тМі­кро», за­пуск мі­кро­су­пу­тни­ка, ви­го­тов­ле­но­го в КБ «Пів­ден­не», за­пла­но­ва­но на 2020 рік. Впер­ше Укра­ї­на ре­а­лі­зує вла­сний про­ект із вла­сною на­у­ко­во-при­кла­дною про­гра­мою за уча­стю фа­хів­ців із Ки­є­ва, Дні­пра, Хар­ко­ва, Льво­ва. Крім то­го, за­лу­че­ні при­ла­ди бол­гар­ських та поль­ських ко­лег.

Ми спо­ді­ва­є­мо­ся, що цей про­ект ма­ти­ме і на­у­ко­ве, і при­кла­дне зна­че­н­ня, оскіль­ки він пов’яза­ний із ви­зна­че­н­ням ка­та­стро­фі­чних явищ на Землі на осно­ві ви­мі­рю­вань ди­на­мі­чних па­ра­ме­трів іо­но­сфер­ної пла­зми. Це сто­су­є­ться ве­ли­кої про­бле­ми — до­слі­дже­н­ня та пе­ред­ба­че­н­ня ко­смі­чної погоди. Наш ін­сти­тут за­йма­є­ться рі­зни­ми аспе­кта­ми те­о­рії та пра­кти­чних впро­ва­джень цьо­го чин­ни­ка. Зокре­ма, ал­го­ри­тми, роз­ро­бле­ні в ін­сти­ту­ті, вже впро­ва­дже­ні і в єв­ро­пей­ських цен­трах ко­смі­чної погоди. Ця ро­бо­та має ва­жли­ве зна­че­н­ня для пе­ред­ба­че­н­ня кри­зо­вих си­ту­а­цій для на­зем­них си­стем, осо­бли­во енер­ге­ти­чних, а та­кож без­пе­ки су­пу­тни­ків. От­же, йде­ться про пра­кти­чну ді­яль­ність, яка ви­йшла з на­у­ко­вої.

«СЬО­ГО­ДНІ КОСМОС — ЦЕ НЕ ПРО КІЛЬ­КІСТЬ РАКЕТ...»

— В яких гло­баль­них про­е­ктах бе­ре участь Ін­сти­тут ко­смі­чних до­слі­джень?

— Прі­о­ри­те­тним на­пря­мом ро­бо­ти є зга­да­ний між­на­ро­дний про­ект ERA-PLANET, у рам­ках яко­го роз­ро­бля­ю­ться ме­то­до­ло­гії ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій ви­ко­ри­ста­н­ня ае­ро­ко­смі­чних да­них для рі­зних за­дач ста­ло­го роз­ви­тку. Ми ба­га­то ро­ків пра­цю­ва­ли за сим­во­лі­чної ві­тчи­зня­ної під­трим­ки та на за­мов­ле­н­ня Єв­ро­пей­сько­го ко­смі­чно­го агент­ства, ви­рі­ши­ли де­кіль­ка за­дач для між­на­ро­дної спіль­но­ти і вхо­ди­мо у рі­зні між­на­ро­дні до­слі­дни­цькі ін­сти­ту­ції. Основ­ний наш про­філь — за­сто­су­ва­н­ня ко­смі­чних те­хно­ло­гій для сіль­сько­го го­спо­дар­ства, оцін­ка агро­ре­сур­сів. За­раз за­по­ча­тко­ва­но єв­ро­пей­ський про­ект ство­ре­н­ня до­слі­дни­цько­го про­сто­ру в цій сфе­рі — European Research Area, зокре­ма ERA-PLANET. Ця про­гра­ма мо­же при­не­сти ко­ристь для мо­ні­то­рин­гу агро­ре­сур­сів, ви­яв­ле­н­ня за­бру­днень, зокре­ма в Ки­є­ві. Про­ект має кіль­ка кон­кре­тних за­дач, нам по­трі­бно ви­бу­ду­ва­ти лан­ку від лю­дей, які вла­сне ви­мі­рю­ють по­ка­зни­ки, до управ­лін­ців, ство­ри­ти від­по­від­ні ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії. Це важ­ка між­ди­сци­плі­нар­на за­да­ча, і це кла­сно, бо у ре­зуль­та­ті з’яви­ться спіль­на ме­то­ди­чна і нор­ма­тив­на ба­за, яка до­по­мо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ди­стан­цій­ні да­ні для до­ся­гне­н­ня ці­лей ста­ло­го роз­ви­тку. Про­ект охо­плює май­же всі єв­ро­пей­ські кра­ї­ни, і це ду­же ва­жли­во з то­чки зо­ру на­ших пер­спе­ктив.

Зга­да­ний про­ект є ча­сти­ною все­сві­тньої іні­ці­а­ти­ви GEOSS, Global Earth Observation System of Systems (Гло­баль­на си­сте­ма си­стем зі спо­сте­ре­жень Землі. —

Авт.), у дру­гий де­ся­ти­лі­тній план якої вхо­дять май­же сто дер­жав. Ми як ін­сти­тут вхо­ди­мо ту­ди, але про­ект пе­ред­ба­чає спіль­не фі­нан­су­ва­н­ня, і за­раз, на жаль, з укра­їн­сько­го бо­ку є під­трим­ка тіль­ки від Ака­де­мії на­ук.

Цей про­ект — ха­ра­кте­ри­сти­ка су­ча­сної ко­смі­чної ді­яль­но­сті. Да­ле­ко по­за­ду за­ли­шив­ся де­мон­стра­цій­ний етап, ко­ли ва­жли­вим вва­жа­ли за­фі­ксу­ва­ти по­оди­но­кий ефект чи яви­ще. Су­ча­сний під­хід — вмон­ту­ва­ти ко­смі­чні спо­сте­ре­же­н­ня у про­цес мо­ні­то­рин­гу дов­кі­л­ля.

Вза­га­лі під­хід до ко­смо­су і ви­зна­че­н­ня, що та­ке ко­смі­чна дер­жа­ва, за­раз іна­кший, ніж де­ся­ти­лі­т­тя то­му. Це не про кіль­кість ракет, а про те, які на­ціо­наль­ні зав­да­н­ня ви­рі­шу­ю­ться ко­смі­чни­ми за­со­ба­ми. Не обов’яз­ко­во це має сто­су­ва­ти­ся гро­шей — це і по­лі­пше­н­ня управ­лін­ських рі­шень, і під­ви­ще­н­ня рів­ня без­пе­ки. Ми бо­ре­мо­ся за те, щоб ви­ни­кло та­ке ро­зу­мі­н­ня. На ща­стя, є лю­ди, які це ро­зу­мі­ють, але ви­бу­ду­ва­ти вер­ти­каль від уче­них до уря­дов­ців — ду­же скла­дне зав­да­н­ня.

ПРО «СТРА­ТЕ­ГІЮ ВИЖИВАННЯ» ІН­СТИ­ТУ­ТУ

— А який бю­джет Ін­сти­ту­ту ко­смі­чних до­слі­джень цьо­го ро­ку?

— Що­рі­чно від НАН Укра­ї­ни ми отри­му­є­мо за рі­зни­ми те­ма­ми і про­гра­ма­ми від се­ми до во­сьми міль­йо­нів гри­вень. Цьо­го ви­ста­чає для за­без­пе­че­н­ня 90 пра­ців­ни­ків ін­сти­ту­ту 70% но­мі­наль­ної за­ро­бі­тної пла­ти та утри­ма­н­ня при­мі­щень. От­же, це бі­ля ме­жі виживання.

— І зав­дя­ки чо­му ви­жи­ває ін­сти­тут?

— У по­пе­ре­дні ро­ки основ­ним за­мов­ни­ком бу­ло Дер­жав­не кос- мі­чне агент­ство, але остан­ні два ро­ки в нас біль­ше за­ці­кав­ле­ні за­ру­бі­жні пар­тне­ри.

До ре­чі, наш ін­сти­тут ре­а­лі­зу­вав шість про­е­ктів у рам­ках єв­ро­пей­ських про­грам із до­слі­джень та ін­но­ва­цій «РП-7» і «Го­ри­зонт 2020», мо­жли­во, це один із най­кра­щих по­ка­зни­ків у ака­де­мії. Про­те в між­на­ро­дних про­е­ктах ми отри­му­є­мо не ті гро­ші, які мо­жуть за­без­пе­чи­ти весь ін­сти­тут до­стой­ним фі­нан­су­ва­н­ням. То­му втра­ча­є­мо ка­дри.

Зро­зумі­ло, що ми не мо­же­мо пе­ре­клю­чи­ти­ся су­то на ко­мер­цій­ну ді­яль­ність, адже це при­зве­де до втра­ти основ­ної спе­ці­а­лі­за­ції, а ко­смі­чні до­слі­дже­н­ня не зав­жди ви­прав­до­ву­ю­ться одра­зу. Ска­жі­мо, ко­смі­чна по­го­да — це при­кла­дна сфе­ра, але за­мов­ни­ком зде­біль­шо­го є дер­жа­ва. Спо­сте­ре­же­н­ня Землі з ко­смо­су ко­мер­ці­а­лі­зу­ю­ться, але це скла­дний і три­ва­лий про­цес, в яко­му ми ма­є­мо пев­ні успі­хи.

«КРИЗА ДЕР­ЖАВ­НО­ГО УПРАВ­ЛІ­Н­НЯ — ПИ­ТА­Н­НЯ НО­МЕР ОДИН»

— Якщо по­вер­ну­ти­ся до кон­це­пції ко­смі­чної про­гра­ми, які ета­пи тре­ба прой­ти пе­ред тим, як са­ма про­гра­ма по­чне пра­цю­ва­ти?

—У кон­це­пції роз­пи­са­ні основ­ні на­пря­ми, зав­да­н­ня, а та­кож об­сяг фі­нан­су­ва­н­ня. А про­ект ко­смі­чної про­гра­ми роз­ро­бле­ний у Дер­жав­но­му ко­смі­чно­му агент­стві, ро­зі­сла­ний у мі­ні­стер­ства і за­раз узго­джу­є­ться. Це по­тре­бує пев­но­го ча­су, і в кра­що­му ра­зі Ка­бмін має за­твер­ди­ти йо­го у най­ближ­чі мі­ся­ці, щоб зав­да­н­ня про­гра­ми по­тра­пи­ли у кін­це­ву вер­сію бю­дже­ту. Хо­ча від то­го, що пе­ред­ба­че­но у бю­дже­ті, в ми­ну­лу п’яти­рі­чку ми отри­ма­ли 30%. При фор­му­ван­ні бю­дже­ту на ко­жен рік Мін­фін пе­ред­ба­чає об­ся­ги, які вва­жає за по­трі­бне.

От­же, пра­кти­ка фі­нан­су­ва­н­ня ви­клю­чає мо­жли­вість ефе­ктив­ної ро­бо­ти. З про­пи­са­но­го у бю­дже­ті, який є за­ко­ном Укра­ї­ни, фа­кти­чно ви­ді­ле­но 30%. Це ана­ло­гі­чно то­му, що я роз­ро­бляю ав­то­мо­біль і маю за кіль­ка ро­ків про це зві­ту­ва­ти, а да­ли гро­шей на два ко­ле­са і пи­та­ють, де ав­то­мо­біль. От­же, ви­хо­дить так, на­че ми ви­тра­ти­ли гро­ші на ко­тло­ван, і по­тім ні­чо­го не збу­ду­ва­ли. Крім всього ін­шо­го, це роз­бе­щує пра­ців­ни­ків. Усі зна­ють, що ні­чо­го не ство­рю­є­ться, а за бю­дже­тні гро­ші мо­жна не від­по­від­а­ти.

Це один із про­я­вів кри­зи дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, яка є пи­та­н­ням но­мер один у на­шій ко­смі­чній ді­яль­но­сті. На­віть не брак гро­шей, а від­су­тність ідеї, не­від­по­від­ність зав­дань та об­ся­гів і гра­фі­ків фі­нан­су­ва­н­ня. Та­ка пра­кти­ка управ­лі­н­ня при­зво­дить до згор­та­н­ня ко­смі­чної ді­яль­но­сті.

ПРО «НО­ВИЙ КОСМОС»

— Ви зга­ду­ва­ли, що є кіль­ка де­ся­тків під­при­ємств, чия ді­яль­ність зокре­ма пов’яза­на з ко­смі­чни­ми до­слі­дже­н­ня­ми. За ва­ши­ми оцін­ка­ми, на­скіль­ки від­ре­гу­льо­ва­ним є за­ко­но­дав­ство, щоб за­лу­ча­ти у сфе­ру при­ва­тні ком­па­нії?

— На­ра­зі існує ініціатива з роз­ши­ре­н­ня пе­ре­лі­ку під­при­ємств, які ма­ють пра­во за­йма­ти­ся ко­смі­чною ді­яль­ні­стю, і Дер­жав­не ко­смі­чне агент­ство це під­три­мує.

Ком­па­нії, пов’яза­ні зі сфе­рою ко­смі­чних до­слі­джень, справ­ді з’яв­ля­ю­ться, осо­бли­во у сфе­рі спо­сте­ре­жень Землі. Це тіль­ки початок. У за­хі­дній лі­те­ра­ту­рі є тер­мін «но­вий космос» — new space — і цей на­прям на­ро­щує по­тен­ці­ал. Є ба­га­то стар­та­пів, но­вих ідей. Ко­смі­чні до­слі­дже­н­ня — мі­ся­чна про­гра­ма, ви­ко­ри­ста­н­ня нав­ко­ло­зем­ної ор­бі­ти для рі­зних за­сто­су­вань — це пер­спе­ктив­но. Це но­вий тренд, на­віть NASA ви­ді­ляє гро­ші на но­ві­тні роз­роб­ки ма­лих при­ва­тних ком­па­ній.

У нас за­раз ви­су­ва­ють на дер­жав­ну пре­мію ко­ман­ду ен­ту­зі­а­стів, які ство­ри­ли на­но­су­пу­тник фор­ма­ту CubeSat у КПІ. Ко­ли во­ни по­чи­на­ли, їх ні­хто не під­три­му­вав, все бу­ло на ен­ту­зі­а­змі. За­раз уже кра­ще, за до­по­мо­ги ке­рів­ни­цтва во­ни зна­йшли гро­ші на за­пуск су­пу­тни­ка. Це по­ка­зо­вий при­клад то­го, як мо­жна до­ся­гну­ти ре­зуль­та­ту всу­пе­реч об­ста­ви­нам.

— У май­бу­тньо­му при­ва­тний бі­знес мо­же зайня­ти ва­го­му ні­шу в ко­смі­чній ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні? От за­раз усі за­хо­плю­ю­ться Іло­ном Ма­ском...

— Ілон Маск одер­жує 70% гро­шей від аме­ри­кан­сько­го уря­ду. Так, він вкла­дає свої ко­шти, але та­кож дер­жа­ва йо­му по­ві­ри­ла, NASA за­мов­ляє у ньо­го. Але вза­га­лі те, що з’яв­ля­ю­ться та­кі лю­ди, — це ду­же ці­ка­во та є озна­кою ча­су. Де­сять ро­ків то­му та­ко­го ро­ду при­ва­тної іні­ці­а­ти­ви не бу­ло зов­сім. Во­дно­час осво­є­н­ня ко­смо­су не мо­жли­ве без під­трим­ки дер­жа­ви, ось чо­му ва­жли­вим трен­дом су­ча­сної ко­смі­чної по­лі­ти­ки є при­ва­тно-дер­жав­не пар­тнер­ство.

«НЕ МО­ЖНА ВИБУДОВУВАТИ КО­СМІ­ЧНУ ДІ­ЯЛЬ­НІСТЬ, ОРІЄНТУЮЧИСЬ НА ТЕ, ЩО ДО­ЗВО­ЛИ­ЛИ»

— Кіль­ка ро­ків то­му у ма­те­рі­а­лі «BBC Укра­ї­на» за­зна­ча­лось, що ра­ні­ше не ли­ше Укра­ї­на, а й за­хі­дні кра­ї­ни у де­яких аспе­ктах ко­смі­чної ді­яль­но­сті по­кла­да­ли­ся на Ро­сію. На­при­клад, це сто­су­є­ться до­став­ки ван­та­жів на МКС. Як змі­ни­ла­ся си­ту­а­ція за­раз?

— У між­на­ро­дній спів­пра­ці в ко­смі­чній сфе­рі є ва­жли­ва об­ста­ви­на — пар­тне­ри не вкла­да­ють гро­ші у роз­ви­ток ви­со­ких те­хно­ло­гій пар­тне­ра, во­ни це ро­блять в ін­те­ре­сах вла­сної еко­но­мі­ки. Це сто­су­є­ться всіх пар­тне­рів, не ви­ня­тком бу­ла і Ро­сія. У пе­рі­од до по­ча­тку агре­сії на схо­ді Укра­ї­ни, ко­ли ми ма­ли ду­же ті­сні від­но­си­ни у ко­смі­чній сфе­рі, ро­сій­ські за­мов­ле­н­ня сто­су­ва­ли­ся ви­клю­чно ста­рих те­хно­ло­гій, які за­мо­ви­ти де­шев­ше, ніж роз­ро­бля­ти вла­сні. От­же, орі­єн­та­ція ви­клю­чно на за­мов­ле­н­ня ззов­ні при не­хту­ван­ні вла­сним те­хно­ло­гі­чним роз­ви­тком ве­де до ста­гна­ції. Це тре­ба ро­зу­мі­ти й ви­бу­до­ву­ю­чи свої від­но­си­ни із за­хі­дни­ми пар­тне­ра­ми.

У кон­кре­тних про­е­ктах є й по­лі­ти­чна скла­до­ва, то­му прин­ци­по­во ва­жли­во роз­ви­ва­ти вла­сні те­хно­ло­гії, а не обме­жу­ва­ти­ся тим, що за­мов­ле­но сьо­го­дні. Не мо­жна вибудовувати свою стру­кту­ру ко­смі­чної ді­яль­но­сті, орієнтуючись на те, що нам до­зво­ли­ли.

Що сто­су­є­ться за­пи­та­н­ня про спів­пра­цю з Ро­сі­єю, від­по­вім про се­ктор ко­смі­чних до­слі­джень, про який маю уяв­ле­н­ня. Пі­сля по­ча­тку ро­сій­ської агре­сії ми припинили спів­ро­бі­тни­цтво за усі­ма про­е­кта­ми, які ви­ко­ну­ва­ли­ся за дво­сто­рон­нім до­го­во­ром про спів­ро­бі­тни­цтво. Це, зокре­ма, про­ект «РАДІОАСТРОН», в яко­му укра­їн­ська сто­ро­на осна­щу­ва­ла ан­тен­ний ком­плекс у Єв­па­то­рії, про­ект спіль­них екс­пе­ри­мен­тів на ро­сій­сько­му се­гмен­ті МКС та де­кіль­ка ін­ших ро­біт. З огля­ду на по­то­чну си­ту­а­цію, ми орі­єн­ту­є­мо­ся на спів­пра­цю за ци­ми на­пря­ма­ми на єв­ро­пей­ських та де­яких ін­ших пар­тне­рів.

Що­до між­на­ро­дної спіль­но­ти, то по­ка­зо­вим при­кла­дом є не­що­дав­ня від­мо­ва РФ від уча­сті у ство­рен­ні нав­ко­ло­мі­ся­чної пла­тфор­ми Lunar Gate, а та­кож за­кін­че­н­ня ве­ли­ко­го про­е­кту на МКС. На­скіль­ки я ро­зу­мію, ці та ін­ші рі­ше­н­ня ма­ють не тіль­ки по­лі­ти­чну скла­до­ву, а ви­хо­дять з ре­аль­ної си­ту­а­ції ста­ну ро­сій­ських ко­смі­чних те­хно­ло­гій.

«ЧО­МУ НАС НЕ ПЕ­РЕ­МО­ГЛИ? БО Є ЛЮ­ДИ, ЯКІ ПРА­ЦЮ­ЮТЬ»

— Що, на ва­шу дум­ку, ми мо­же­мо за­про­по­ну­ва­ти сві­ту но­ве?

— На жаль, не­ба­га­то. Є ще те­хно­ло­гії, які за­мов­ля­ють у зга­да­них мною про­е­ктах, але що за­мов­ля­ють? Це зде­біль­шо­го роз­роб­ки ми­ну­лих ро­ків. На ща­стя, ко­смі­чні те­хно­ло­гії акту­аль­ні про­тя­гом де­ся­ти­літь, то­му, ска­жі­мо, ві­тчи­зня­на ра­ке­та- но­сій «Зе­ніт» 1985 ро­ку роз­роб­ки є від­но­сно мо­ло­дою і має пер­спе­кти­ви для ви­ко­ри­ста­н­ня.

Ме­ні зда­є­ться, що прі­о­ри­те­тним під­хо­дом до на­ших ко­смі­чних про­е­ктів на су­ча­сно­му ета­пі є спів­пра­ця з ін­ши­ми кра­ї­на­ми. До­свід пе­ре­го­во­рів з іно­зем­ни­ми пар­тне­ра­ми свід­чить про не­ве­ли­кий рі­вень ін­те­ре­су до на­ших мо­жли­во­стей, але слід бу­ти опти­мі­стом і на­ма­га­ти­ся ви­ро­бля­ти но­ві під­хо­ди до спіль­но­го вті­ле­н­ня про­е­ктів. Що ми і на­ма­га­є­мо­ся ро­би­ти, го­ту­ю­чи про­е­кти, які роз­гля­да­ли­ся на Пер­шо­му укра­їн­сько­му ко­смі­чно­му фо­ру­мі.

— Якщо ди­ви­тись у май­бу­тнє з по­мір­ко­ва­ним опти­мі­змом, якою ви би хо­ті­ли ба­чи­ти ко­смі­чну га­лузь Укра­ї­ни за де­сять ро­ків?

— Спо­ді­ва­ю­ся, зав­дя­ки ор­га­ні­за­цій­ним і фі­нан­со­вим за­хо­дам вда­сться збе­рег­ти її. Пер­спе­ктив­ним слід вва­жа­ти ство­ре­н­ня спіль­них на­у­ко­во-ви­ро­бни­чих ком­пле­ксів, на­ці­ле­них на но­ві про­е­кти. Га­лузь має бу­ти ре­фор­мо­ва­на, про що ба­га­то ска­за­но, але не­до­ста­тньо зро­бле­но. Та­кож нам не­об­хі­дно увійти в мас­шта­бні єв­ро­пей­ські про­е­кти, при­чо­му цю під­го­тов­ку тре­ба роз­по­чи­на­ти « вже вчо­ра » . І кон­че не­об­хі­дно вжи­ти всіх за­хо­дів для за­лу­че­н­ня мо­ло­ді, се­ред якої по­ки є ен­ту­зі­а­сти, ко­трі хо­чуть пра­цю­ва­ти са­ме у цій сфе­рі.

На­галь­не пи­та­н­ня — ство­ре­н­ня ді­є­вої си­сте­ми управ­лі­н­ня ко­смі­чною ді­яль­ні­стю, са­ме ді­яль­ні­стю, а не тіль­ки не­ве­ли­ким ко­лом під­при­ємств. Має змі­ни­ти­ся фі­ло­со­фія ко­смі­чної ді­яль­но­сті та стра­те­гія її роз­ви­тку, во­ни ма­ють ґрун­ту­ва­ти­ся на су­ча­сній па­ра­ди­гмі ко­смі­чної ді­яль­но­сті. Все це лег­ко ска­за­ти, та ду­же важ­ко ви­ко­на­ти. Але на­дія є.

Чо­му нас не пе­ре­мо­гли? Бо є лю­ди, які пра­цю­ють. І в ко­смі­чній га­лу­зі теж. Але тре­ба, щоб у ці­єї «рі­чки» бу­ло ру­сло.

ФО­ТО ОЛЕ­КСАН­ДРА КЛИМЕНКА

ФО­ТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

ФО­ТО РУСЛАНА КАНЮКИ / «День»

Ки­їв, 2016 рік. До­слі­дник На­за­рій Бен­да­сюк по­ка­зує жур­на­лі­сту «Дня» одну з роз­ро­бок гру­пи ен­ту­зі­а­стів Ки­їв­сько­го по­лі­те­хні­чно­го ін­сти­ту­ту, які ство­рю­ють на­но­су­пу­тни­ки PolyITAN фор­ма­ту CubeSat. Цьо­го ро­ку ко­ман­ду ви­су­ва­ють на дер­жав­ну пре­мію. Сам про­ект Олег Фе­до­ров на­зи­ває «по­ка­зо­вим при­кла­дом то­го, як мо­жна до­ся­гну­ти ре­зуль­та­ту всу­пе­реч об­ста­ви­нам»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.