Між сво­бо­дою та без­пе­кою

Чи вда­сться одно­ча­сно за­без­пе­чи­ти за­хист від гі­бри­дно­го агре­со­ра та збе­рег­ти де­мо­кра­тію?

Den (Ukrainian) - - Прес-клуб «дня» - Початок на 25-й стор.

Ми вва­жа­є­мо, що пар­ла­мент­ський ко­мі­тет з пи­тань на­ціо­наль­ної без­пе­ки і обо­ро­ни ра­зом із де­пу­та­та­ми всіх за­ці­кав­ле­них фра­кцій ма­ють не­від­кла­дно роз­ро­би­ти і вне­сти на роз­гляд Вер­хов­ної Ра­ди та­кий за­ко­но­про­ект», — за­зна­чив де­пу­тат.

За сло­ва­ми Бур­ба­ка, ЗМІ або не­уря­до­ві ор­га­ні­за­ції, які, згі­дно з май­бу­тнім за­ко­ном, ви­зна­ні іно­зем­ни­ми аген­та­ми, бу­дуть зо­бов’яза­ні на по­стій­ній осно­ві ін­фор­му­ва­ти гро­ма­дян Укра­ї­ни про те, що во­ни ді­ють у ін­те­ре­сах іно­зем­них дер­жав. Де­пу­тат на­го­ло­сив, що цей за­ко­но­про­ект бу­де, за за­ду­мом, сто­су­ва­ти­ся ви­клю­чно іно­зем­них аген­тів, які пря­мо або опо­се­ред­ко­ва­но ді­ють у ін­те­ре­сах дер­жа­ви-агре­со­ра, тоб­то Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції.

Під час ви­сту­пу 20 ве­ре­сня у Вер­хов­ній Ра­ді зі що­рі­чним по­сла­н­ням, Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко під­три­мав ідею ре­є­стра­ції аген­тів ро­сій­сько­го впли­ву в Укра­ї­ні.

«Ми ба­чи­мо, як п’ята ко­ло­на під­ні­має го­ло­ву, на­ма­га­є­ться зі­бра­ти до ку­пи рі­зні ше­рен­ги, ко­ри­сту­ю­чись пе­ре­ва­га­ми де­мо­кра­тії, ду­же акти­ві­зу­є­ться в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі. На­ше зав­да­н­ня над­зви­чай­но скла­дне — да­ти їм від­січ, не по­ру­шу­ю­чи норм єв­ро­пей­ської де­мо­кра­тії.

Свою роль я ба­чу в то­му, що­би си­лою за­ко­ну і си­лою пе­ре­ко­на­н­ня не да­ти жо­дно­го шан­су тим, хто міг би по­ста­ви­ти під сум­нів наш вла­сний шлях, шлях не­за­ле­жно­сті, шлях єв­ро­пей­ської та єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції!

Однак де­які українські по­лі­ти­ки ти­ра­жу­ють фей­ки ро­сій­ської про­па­ган­ди, на­ма­га­ю­ться зня­ти з агре­со­ра відповідальність за вій­ну, ци­ні­чно пе­ре­кла­да­ю­чи її з Ро­сії на Укра­ї­ну.

Де­які те­ле­ка­на­ли, га­зе­ти та ін­тер­нет-ви­да­н­ня ста­ли про­сто не­при­хо­ва­ни­ми ру­по­ра­ми ро­сій­ської про­па­ган­ди.

...В Укра­ї­ні все ще діє ме­ре­жа ро­сій­ської аген­ту­ри, яка бе­ре під кон­троль ме­діа, пло­дить «не­за­ле­жні» гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції. Во­ни справ­ді не­за­ле­жні, але від Укра­ї­ни, і під­кон­троль­ні Крем­лю, і роз­дму­ху­ють ан­ти­укра­їн­ські, ан­ти­єв­ро­пей­ські та ан­ти­а­ме­ри­кан­ські на­строї.

Отож під­три­мую ідею за­ко­но­про­е­кту про ре­є­стра­цію аген­тів впли­ву дер­жа­ви- агре­со­ра Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції. Та­кий за­кон жо­дним чи­ном не впли­не ані на гро­ма­дян­ське су­спіль­ство, ані на ма­сме­діа, ані на сво­бо­ду сло­ва», — ска­зав Пе­тро По­ро­шен­ко.

ЗА­УВА­ЖЕ­Н­НЯ ВІД НГО

Втім, не­зва­жа­ю­чи на всі по­ясне­н­ня та роз’ясне­н­ня з ви­со­ких три­бун ідеї за­про­ва­дже­н­ня в Укра­ї­ні за­ко­ну про «іно­зем­них аген­тів», ця те­ма спри­йма­є­ться ме­ді­а­спіль­но­тою та гро­ма­дян­ським су­спіль­ством зов­сім без пі­є­те­ту, на­віть во­ро­жо.

9 жов­тня низ­ка пра­во­за­хи­сних ор­га­ні­за­цій за­кли­ка­ли Пре­зи­ден­та Укра­ї­ни та Вер­хов­ну Ра­ду від­мо­ви­ти­ся від ідеї ухва­ле­н­ня за­ко­ну «про іно­зем­них аген­тів». На дум­ку пра­во­за­хи­сни­ків, «до­свід за­ко­ну про ре­є­стра­цію іно­зем­них аген­тів (за­кон FARA), який ухва­ле­ний у США для про­ти­дії на­цист­ській про­па­ган­ді 1938 ро­ку, про­сто не­мо­жли­во за­сто­су­ва­ти в Укра­ї­ні, де до­сі існу­ють си­стем­ні про­бле­ми з не­за­ле­жні­стю пра­во­су­д­дя». На дум­ку пра­во­за­хи­сних ор­га­ні­за­цій, «ме­ха­нізм ви­зна­че­н­ня іно­зем­них аген­тів на­сам­пе­ред бу­де за­сто­со­ва­ний про­ти не­ло­яль­них до вла­ди пред­став­ни­ків гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства». «Під уда­ром опи­ня­ю­ться ті, хто ви­кри­ває зло­вжи­ва­н­ня в дер­жав­них ор­га­нах, кри­ти­кує не­ефе­ктив­ну ро­бо­ту чи­нов­ни­ків або пу­блі­чно за­яв­ляє від­мін­ну від про­вла­дної то­чку зо­ру. Ре­а­лі­за­ція ідеї за­ко­но­дав­чо­го за­крі­пле­н­ня ста­ту­су «іно­зем­них аген­тів» до­зво­лить са­ме на та­кі ор­га­ні­за­ції на­ві­си­ти яр­ли­ки «аген­тів Крем­ля» та во­ро­гів укра­їн­ської дер­жав­но­сті та су­ве­ре­ні­те­ту», — вва­жа­ють ав­то­ри за­яви.

Пра­во­за­хи­сні ор­га­ні­за­ції впев­не­ні, що «най­кра­щим спосо­бом про­ти­дії не­за­кон­но­му втру­чан­ню Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції є під­ви­ще­н­ня про­фе­сіо­на­лі­зму та те­хні­чної спро­мо­жно­сті дер­жав­них ор­га­нів, упов­но­ва­же­них бо­ро­ти­ся з зов­ні­шні­ми за­гро­за­ми».

Пла­тфор­ма «Пра­во­за­хи­сний по­ря­док ден­ний» — не­фор­маль­на ко­а­лі­ція пра­во­за­хи­сних ор­га­ні­за­цій, що за­йма­ю­ться ви­рі­ше­н­ням си­стем­них про­блем за­ко­но­дав­ства та пра­кти­ки для за­хи­сту фун­да­мен­таль­них прав лю­ди­ни. Уча­сни­ка­ми Пла­тфор­ми ви­сту­па­ють Укра­їн­ська Гель­сін­ська спіл­ка з прав лю­ди­ни, Хар­ків­ська пра­во­за­хи­сна гру­па, Центр гро­ма­дянсь- ких сво­бод, Amnesty International в Укра­ї­ні, Центр ін­фор­ма­ції про пра­ва лю­ди­ни, Центр до­слі­джень пра­во­охо­рон­ної ді­яль­но­сті, Про­ект «Без кор­до­нів», «Єв­ро­май­дан SOS». Ко­ор­ди­на­цію ро­бо­ти пла­тфор­ми здій­снює Центр гро­ма­дян­ських сво­бод. Це зде­біль­шо­го стру­кту­ри, які жи­вуть за ра­ху­нок за­хі­дних гран­тів. Утім, во­ни впев­не­ні, що вла­да, під ви­гля­дом бо­роть­би з впли­вом дер­жа­ви-агре­со­ра, на­справ­ді «пі­де вій­ною» на гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції, або ЗМІ, які її кри­ти­ку­ють, тоб­то й на них зокре­ма. Тим па­че що не­га­тив­ний при­клад є — свій за­кон про іно­зем­них аген­тів був кіль­ка ро­ків то­му ухва­ле­ний у Ро­сії і став ме­ха­ні­змом в бо­роть­бі з опо­зи­ці­єю та не­за­ле­жни­ми НГО та ме­діа.

«ІНО­ЗЕМ­НІ АГЕН­ТИ» В США ТА РО­СІЇ

«Акт про ре­є­стра­цію іно­зем­них аген­тів» (FARA), який прийня­тий у США на­при­кін­ці 1930-х ро­ків, бу­ло спря­мо­ва­но про­ти по­ши­ре­н­ня впли­ву на­ціо­нал-со­ці­а­лі­сти­чної Ні­меч­чи­ни на су­спіль­ну дум­ку в Спо­лу­че­них Шта­тах. Бер­лін то­ді актив­но пра­цю­вав із аме­ри­кансь- кою гро­мад­ські­стю, на­при­клад, че­рез ко­мі­тет «Аме­ри­ка по­над усе», ство­ре­ний для ан­ти­во­єн­ної про­па­ган­ди та спря­мо­ва­ний на про­ти­дію за­лу­чен­ню США у вій­ну.

1966 ро­ку «Акт про ре­є­стра­цію іно­зем­них аген­тів» бу­ло пом’якше­но, а сфе­ру йо­го за­сто­су­ва­н­ня зву­же­но. Те­пер по­ка­ра­н­ня че­кає ли­ше «іно­зем­них аген­тів» ло­бі­стів іно­зем­ної дер­жа­ви, які не за­ре­є­стру­ва­ли­ся за спе­ці­аль­ною про­це­ду­рою. Їм за­гро­жує до п’яти ро­ків в’язни­ці та штраф до 10 ти­сяч до­ла­рів. За да­ни­ми ЗМІ, за остан­ніх 50 ро­ків бу­ло ви­не­се­но всього сім вироків згі­дно з «Актом».

На сьо­го­дні як «іно­зем­них аген­тів» у США за­ре­є­стро­ва­но близь­ко 1700 осіб і ор­га­ні­за­цій. Во­ни, не­зва­жа­ю­чи на ста­тус, мо­жуть без­пе­ре­шко­дно ви­ко­ну­ва­ти свою ро­бо­ту пі­сля ре­є­стра­ції в Мі­ні­стер­стві юсти­ції та за умо­ви своє­ча­сно­го на­да­н­ня кон­тро­лю­ю­чим ор­га­нам фі­нан­со­вої зві­тно­сті. Во­дно­час за­кон не пе­ред­ба­чає обме­же­н­ня їхньої ді­яль­но­сті, а та­кож не по­ши­рю­є­ться на ор­га­ні­за­ції, що за­йма­ю­ться на­у­кою, куль­ту­рою, осві­тою або ре­лі­гі­єю.

У Ро­сії за­кон «про іно­зем­них аген­тів» ухва­ли­ли 2012 ро­ку, пі­сля ма­со­вих акцій про­те­сту опо­зи- ції. До 2017 ро­ку він сто­су­вав­ся ор­га­ні­за­цій, що за­йма­ли­ся по­лі­ти­кою. З ми­ну­ло­го ро­ку йо­го дію по­ши­ре­но і на ме­діа — пі­сля то­го, як рік то­му США ви­зна­ли іно­зем­ним аген­том ро­сій­ський про­па­ган­дист­ський ка­нал RT (екс-Russia Today). В під­сум­ку у гру­дні 2017 ро­ку іно­зем­ни­ми аген­та­ми в Ро­сії бу­ли ви­зна­ні «Го­лос Аме­ри­ки» та «Ра­діо Сво­бо­да».

«ПРО­ТИ» ТА «ЗА»

В умо­вах укра­їн­ських ре­а­лій про­гно­зи що­до ви­ни­кне­н­ня про­блем із за­сто­со­ву­ва­н­ням на­віть ви­пи­са­но­го за аме­ри­кан­ськи­ми ле­ка­ла­ми за­ко­ну «про іно­зем­них аген­тів» не зда­ю­ться на­ду­ма­ни­ми. Якщо бра­ти до ува­ги якість ро­бо­ти та, ска­жі­мо так, низь­кий рі­вень не­за­ле­жно­сті пра­во­охо­рон­них ор­га­нів та су­до­вої си­сте­ми Укра­ї­ни, по­бо­ю­ва­н­ня що­до ви­ко­ри­ста­н­ня та­ко­го Акта для бо­роть­би не з впли­вом агре­со­ра, а з по­лі­ти­чним опо­нен­том, є ви­прав­да­ни­ми та зро­зумі­ли­ми.

І це не єди­на про­бле­ма з за­сто­су­ва­н­ня по­ді­бно­го за­ко­ну в Укра­ї­ні.

Ін­ша пе­ре­по­на для аде­ква­тно­го за­сто­су­ва­н­ня по­ді­бних норм за­ко­но­дав­ства — не­про­зо­рість фі­нан­су­ва­н­ня гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій та за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції. Не­мо­жли­во ви­яви­ти «аген­тів», якщо не­мо­жли­во ді­зна­ти­ся, хто в ре­аль­но­сті фі­нан­сує те, чи те НГО або ме­діа. «За­кон не ви­рі­шить впли­ву РФ на ме­дій­ні про­це­си в Укра­ї­ні. Я та­кий за­кон за­ли­ши­ла б по­за­ду, а по­пе­ре­ду по­ста­ви­ла б за­кон про фі­нан­со­ву про­зо­рість ро­бо­ти ме­діа», — за­зна­чи­ла в ін­терв’ю ви­дан­ню «Но­вое вре­мя» ке­рів­ник «Де­те­ктор ме­діа» На­та­лія Ли­га­чо­ва.

На­пев­но, є й ін­ші за­ува­же­н­ня, які спра­ве­дли­ві та ма­ють ра­цію. Але ва­жли­во ро­зу­мі­ти, що сьо­го­дні де­мо­кра­ти­чні дер­жа­ви не ма­ють жо­дно­го ін­шо­го ре­це­пту за для обме­же­н­ня впли­ву дер­жа­ви-агре­со­ра на гро­мад­ську дум­ку все­ре­ди­ні кра­ї­ни, ніж за­сто­су­ва­н­ня за­ко­но­дав­ства про іно­зем­них аген­тів.

Рік то­му в Ки­є­ві від­бу­ла­ся між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція National Media Talk. Спі­ке­ри — ме­ді­а­ю­ри­сти в то­му чи­слі — то­ді теж зга­ду­ва­ли за­кон про іно­зем­них аген­тів, але зов­сім у ін­шо­му кон­текс­ті: як при­клад, який має на­слі­ду­ва­ти Укра­ї­на. Зокре­ма, Ду­глас Гріф­фін із Albany Associates (Ве­ли­ко­бри­та­нія) у сво­є­му ви­сту­пі на кон­фе­рен­ції по­ра­див укра­їн­ської вла­ді звер­нуть ува­гу на мо­жли­вість вве­де­н­ня ре­є­стра­ції ор­га­ні­за­цій кра­ї­ни-агре­со­ра, в то­му чи­слі — ЗМІ, як іно­зем­них аген­тів. На дум­ку екс­пер­тів, цей ме­ха­нізм є більш де­мо­кра­ти­чним, ніж за­бо­ро­на мов­ле­н­ня або бло­ку­ва­н­ня. То­му кри­ти­ку­ва­ти са­му ідею за­про­ва­дже­н­ня за­ко­ну, який уже 80 ро­ків пра­цює в США, не зда­є­ться пра­виль­ним рі­ше­н­ням.

Пра­цю­ю­чі пра­кти­ки за­хі­дної де­мо­кра­тії — це єди­ні ме­ха­ні­зми бо­роть­би з гі­бри­дною агре­сі­єю, які мо­же со­бі до­зво­ли­ти кра­ї­на, яка не хо­че допу­сти­ти ско­ро­че­н­ня де­мо­кра­ти­чних прав та сво­бод. Ін­ша річ, що укра­їн­ська дій­сність ви­ма­гає від гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій та ме­ді­а­спіль­но­ти не аби­якої пиль­но­сті, щоб під ви­гля­дом за­про­ва­дже­н­ня все­сві­тньо ви­зна­них де­мо­кра­ти­чних норм на­ша вла­да не по­бу­ду­ва­ла в нас «шма­ток пу­тін­ської Ро­сії».

На­та­ля ІЩЕНКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.