Гі­бри­дний за­хист

Як одно­ча­сно га­ран­ту­ва­ти без­пе­ку та збе­рег­ти сво­бо­ду сло­ва та де­мо­кра­тію?

Den (Ukrainian) - - ПРЕС-КЛУБ «Дня» - На­та­ля ІЩЕНКО

Між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція « Уро­ки гі­бри­дно­го де­ся­ти­лі­т­тя: що тре­ба зна­ти для ру­ху впе­ред » , яка про­хо­ди­ла в рам­ках ді­яль­но­сті Пла­тфор­ми Укра­ї­на — НАТО 7 — 8 ли­сто­па­да в Ки­є­ві, ма­ла від­бу­ва­ти­ся на­ба­га­то ра­ні­ше і на­зи­ва­ти­ся, від­по­від­но, тро­хи іна­кше. Але, як то ка­жуть, кра­ще пі­зно, ніж ні­ко­ли, — до­бре, що хо­ча б че­рез­де­сять ро­ків пі­сля на­па­ду на Гру­зію та на п’ ято­му ро­ці гі­бри­дної агре­сії Ро­сії про­ти Укра­ї­ни на­ші за­хі­дні пар­тне­ри на­ма­га­ю­ться си­стем­но до­слі­джу­ва­ти цю про­бле­му та пра­цю­ють над під­ви­ще­н­ням ефе­ктив­но­сті «гі­бри­дно­го опо­ру » своїх кра­їн та кра­їн- пар­тне­рів.

Фра­зу про те, що Укра­ї­на де­фа­кто є схі­дним флан­гом НАТО, на від­крит­ті кон­фе­рен­ції про­го­ло­сив Пре­зи­дент Пе­тро По­ро­шен­ко. Але, зда­є­ться, так ду­має не тіль­ки він, і са­ме усві­дом­ле­н­ня ці­єї ре­аль­но­сті зму­си­ло За­хід більш сер­йо­зно і більш гло­баль­но спри­йма­ти ро­сій­сько-укра­їн­ський конфлікт.

Втім, по­ки що, як зда­є­ться, про­цес про­ти­дії гі­бри­дній агре­сії Ро­сії пе­ре­ва­жно пе­ре­бу­ває на ста­дії ви­вче­н­ня цьо­го яви­ща та «на­ма­цу­ва­н­ня» шля­хів ре­зуль­та­тив­ної про­ти­дії.

ВІЙ­НА ЗА ДО­ПО­МО­ГОЮ СЛАБКОСТЕЙ

« Що є гіб рид ною вій ною? » Про це так ба­га­то го­во­ри­ло­ся на кон­фе­рен­ції, що, від­вер­то ка­жу­чи, це тро­хи зди­ву­ва­ло тих, хто дав­но «в те­мі». Втім, бу­де­мо вва­жа­ти, що на­слід­ки бо­лі­сно­го усві­дом­ле­н­ня ре­аль­но­сті — це тіль­ки по­ча­ток, і да­лі бу­де.

Якщо все ж спро­бу­ва­ти на­ве­сти уза­галь­не­ну від­по­відь на ви­ще­зга­да­не пи­та­н­ня, то без­пе­ре­чним на­ра­зі є ро­зу­мі­н­ня то­го, що ГІ­БРИ­ДНА ВІЙ­НА — ЦЕ ПОЄДНАННЯ ВІЙ­СЬКО­ВИХ ТА НЕВІЙСЬКОВИХ ТИПІВ АТАК ТА ВПЛИВІВ НА ПРОТИВНИКА ЗА­РА­ДИ ДОСЯГНЕННЯ СВО­ЄЇ МЕ­ТИ. У про­це­сі гі­бри­дної агре­сії во­рог ви­ко­ри­сто­вує, в пер­шу чер­гу і в основ­но­му, слаб­ко­сті, ва­ди або ха­ра­кте­ри­сти­ки су­про­тив­ни­ка, які за га лом, у мир ний час, не спри­йма­ю­ться як слаб­кі сто­ро­ни.

Для ко­гось це ще до­сі є не­прийня­тним та шо­ку­ю­чим твер­дже­н­ням, але на­ра­зі ГОЛОВНОЮ ЛАЗІВКОЮ ДЛЯ ПРОНИКНЕННЯ ГІ­БРИ­ДНО­ГО АГРЕСОРА Є ДЕМОКРАТИЧНІ ПРОЦЕДУРИ, ПРИНЦИПИ ТА ЦІН­НО­СТІ, ЗОКРЕ­МА — А, МО­ЖЕ, І В ПЕР ШУ ЧЕР­ГУ — СВОБОДА СЛО­ВА.

Про ви­ко­ри­ста­н­ня за­со­бів ма­со­вої ін­фор­ма­ції та со­ці­аль­них ме­реж на кон­фе­рен­ції зга­ду­ва­ли ба­га­то ра­зів. Про це — в то­му чи ін­шо­му фор­му­лю­ван­ні — го­во­ри­ли і Пе­тро По­ро­шен­ко, і по­мі­чник ге­не­раль­но­го се­кре­та­ря НАТО зпи­тань но­вих ви­кли­ків без­пе­ці Ан­то­ніо Міс­сі­ро­лі, і ві­це-прем’єр-мі­ністр зпи­тань єв­ро­пей­ської та єв­ро­а­тлан­ти­чної ін­те­гра­ції Укра­ї­ни Іван­на Клим­пуш-Цин­ца­дзе, і ко­ли­шній пре­зи­дент Ла­твії Вал­діс За­тлерс, і ін­ші спі­ке­ри.

Най­більш від­вер­тим був ра­дник Пре­зи­ден­та, ака­де­мік НАН Укра­ї­ни Во­ло­ди­мир Гор­бу­лін, який, зокре­ма, за­явив: «Ні­ко­ли ще засоби ма­со­вої ін­фор­ма­ції в Ро­сії не бу­ли на­стіль­ки ін­фі­ко­ва­ні своє­рі­дним ві­ру­сом ска­зу». На йо­го дум­ку, «агре­сія в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі — це той про­дукт, який Ро­сія актив­но на­ма­га­є­ться екс­пор­ту­ва­ти не ли­ше до Укра­ї­ни, а й до Єв­ро­пи та США».

Йде­ться про ЗМІ, що по­ши­рю­ють руй­нів­ні на­ра­ти­ви, про «фа­бри­ки тро­лів»... Але на­ра­зі світ ще не ви­ро­бив рі­ше­н­ня про­бле­ми, як одно­ча­сно за­хи­сти­ти на­ціо­наль­ну без­пе­ку та збе­рег­ти одну із най­ва­жли­ві­ших де­мо­кра­ти­чних цін­но­стей — сво­бо­ду сло­ва.

ТИРАНІЯ СЛО­ВА

Так збі­гло­ся, що са­ме під час від­кри­т­тя кон­фе­рен­ції пост на цю ж те­му на­пи­сав у «Фейс­бу­ці» По­стій­ний пред­став­ник Укра­ї­ни при Ра­ді Єв­ро­пи Дми­тро Ку­ле­ба, який остан­ній час зна­хо­ди­ться бу­кваль­но на пе­ре­до­вій опо­ру за­хі­дно­го сві­ту ро­сій­сько­му ти­ску.

«Де­мо­кра­тія сто­їть на по­ро­зі ду­же ва­жли­вої роз­мо­ви. Не­мо­дної і не­без­пе­чної. Але жит­тє­во ва­жли­вої.

Роз­мо­ви про те, що у те­хно­ло­гі­чно­му сві­ті свобода сло­ва по­тре­бує пе­ре­о­сми­сле­н­ня.

Слів у цьо­му сві­ті стає все біль­ше, а сво­бо­ди все мен­ше.

Свобода сло­ва пе­ре­тво­рю­є­ться на ти­ра­нію сло­ва.

Не ко­жна дум­ка має пра­во на по­ши­ре­н­ня, обго­во­ре­н­ня і то­ле­ран­тне став­ле­н­ня.

Ми вже, ча­сто не­по­мі­тно для се­бе, роз­бе­ще­ні хти­ві­стю та агре­сі­єю он­лайн-пла­тформ. І в цій ре­аль­но­сті « чим біль­ше сво­бо­ди, тим кра­ще » вже пра­цює про­ти нас і са­мої сво­бо­ди.

У цій роз­мо­ві не бу­де про­стих рі­шень. Є ку­па ри­зи­ків. Але не го­во­ри­ти — озна­ча­ти­ме про­дов­жу­ва­ти при­ско­ре­не швид­кі­стю мо­біль­но­го ін­тер­не­ту па­ді­н­ня на дно», — на­го­ло­шує ди­пло­мат.

Це дій­сно так, і до­бре, що на кон­фе­рен­ції ви­со­ко­го рів­ня Укра­ї­на ра­зом із со­ю­зни­ка­ми з Пів­ні­чно­а­тлан­ти­чно­го Альян­су го­во­ри­ли про про­бле­му ви­ко­ри­ста­н­ня для гі­бри­дних атак де­мо­кра­ти­чних цін­но­стей. Втім, уже, на­пев­но, на­ді­йшов час не роз­мов, а кон­кре­тних дій, хо­ча б кон­кре­тно­го пла­ну та­ких дій, зя­ки­ми і Укра­ї­на, і За­хід за­пі­зни­ли­ся мі­ні­мум на 10 ро­ків — у са­мій на­зві за­хо­ду зга­ду­є­ться са­ме цей тер­мін, впро­довж яко­го Ро­сія ді­я­ла, а її опо­нен­ти вва­жа­ли, що жи­вуть у мир­но­му та без­пе­чно­му сві­ті.

ЧЕТВЕРТИЙ ВИМІР ВІЙ­НИ

Гі­бри­дна агре­сія Ро­сії, яка скла­да­є­ться зці­ло­го ря­ду ком­по­нен­тів, є до­бре ор­га­ні­зо­ва­ною та спла­но­ва­ною. Ко­ор­ди­ну­є­ться ця ді­яль­ність, як за­зна­ча­ли уча­сни­ки кон­фе­рен­ції, ро­сій­ськи­ми си­ло­ви­ми стру­кту­ра­ми. Для цьо­го, за ін­фор­ма­ці­єю Во­ло­ди­ми­ра Гор­бу­лі­на, РФ на­віть ство­рює Ге­не­раль­ний штаб ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки.

На жаль, фор­мат кон­фе­рен­ції не пе­ред­ба­чав де­таль­но­го опи­су та ана­лі­зу стра­те­гії та та­кти­ки гі­бри­дних дій Ро­сії в ін­фор­ма­цій­ній сфе­рі. Втім, ці ві­до­мо­сті мо­жна ді­зна­ти­ся з ін­ших дже­рел.

Мі­сяць то­му ро­сій­ське ви­да­н­ня «Во­ен­но-про­мышлен­ный ку­рьер» на­дру­ку­ва­ло ста­т­тю «Четвертий вимір вій­ни. Яким по­ви­нен бу­ти Ге­не­раль­ний штаб ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки», ав­тор якої, за­сту­пник пре­зи­ден­та РАРАН зін­фор­ма­цій­ної по­лі­ти­ці, до­ктор во­єн­них на­ук Ко­стян­тин Сив­ков, на­дав своє де­таль­не ба­че­н­ня ці­єї про­бле­ма­ти­ки. Ось де­кіль­ка ци­тат: «У про­ти­сто­ян­ні дер­жав на ін­фор­ма­цій­но­му по­лі не бу­ває пе­ре­р­ви, бо­роть­ба йде по­стій­но».

«Для досягнення ви­со­кої ефе­ктив­но­сті та­ко­го ро­ду про­ти­сто­я­н­ня по­трі­бен ком­пле­ксний вплив, ко­ли для ви­рі­ше­н­ня одні­єї за­да­чі за­сто­со­ву­є­ться без­ліч ча­сом фор­маль­но сла­бо пов’яза­них ме­то­дів впли­ву на су­про­тив­ни­ка. Ва­жли­ва осо­бли­вість — ши­ро­ке ви­ко­ри­ста­н­ня ре­сур­су су­про­тив­ної сто­ро­ни».

«Так як ре­зуль­тат впли­ву, як пра­ви­ло, про­яв­ля­є­ться опо­се­ред­ко­ва­но, ча­сом не­яв­но, осо­бли­ве зна­че­н­ня на­бу­ває кон­троль, а та­кож які­сне на­у­ко­ве за­без­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня си­сте­ми управ­лі­н­ня ІВ [ін­фор­ма­цій­ною вій­ною]. Остан­нє ви­ма­гає ви­клю­чно то­чно­го і де­таль­но­го пла­ну­ва­н­ня, най­ті­сні­шої ув’яз­ки дій рі­зних стру­ктур єди­ним за­ду­мом».

« ІВ [ ін­фор­ма­цій­ну вій­ну] по­трі­бно ро­зу­мі­ти як рів­но­прав­ну з тра­ди­цій­ною вій­ною. Об’ єктив­но це не­від’єм­на і най­ва­жли­ві­ша фун­кція су­ча­сної дер­жа­ви, по­ді­бна до еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті або зброй­но­го за­хи­сту йо­го ін­те­ре­сів. Ви­хо­дя­чи зцьо­го і зу­ра­ху­ва­н­ням до­сві­ду ін­ших кра­їн, слід ви­зна­ти, що Ро­сія по­вин­на ма­ти си­сте­му ін­фор­ма­цій­ної бо­роть­би, ке­ро­ва­ну зєди­но­го цен­тру, по­ді­бну існу­ю­чій у Зброй­них Си­лах. По су­ті — це са­мо­стій­на га­лузь. І ви­бу­до­ву­ва­ти її слід як ще одну і над­зви­чай­но ва­жли­ву си­ло­ву стру­кту­ру».

«Стру­кту­ра ви­що­го ор­га­ну управ­лі­н­ня ви­зна­ча­є­ться йо­го фун­кці­я­ми. У чи­слі най­ва­жли­ві­ших:

➤ 1. Пла­ну­ва­н­ня і ор­га­ні­за­ція роз­від­ки з ме­тою ін­фор­ма­цій­но­го про­ти­бор­ства.

➤ 2. Пла­ну­ва­н­ня і ор­га­ні­за­ція форм ін­фор­ма­цій­ної бо­роть­би.

➤ 3. Без­по­се­ре­днє управ­лі­н­ня угру­по­ва­н­ня­ми сил і за­со­бів при ве­ден­ні про­ти­бор­ства.

➤ 4. Ор­га­ні­за­ція на­у­ко­вих до­слі­джень із­про­блем ІВ.

➤ 5. Пла­ну­ва­н­ня і ор­га­ні­за­ція все­бі­чно­го за­без­пе­че­н­ня дій угру­по­вань сил і за­со­бів.

➤ 6. На­ла­го­дже­н­ня вза­є­мо­дії між еле­мен­та­ми і під­си­сте­ма­ми дер­жав­ної си­сте­ми ін­форм­бо­роть­би, а та­кож ін­ши­ми дер­жав­ни­ми і не­дер­жав­ни­ми стру­кту­ра­ми і ор­га­ні­за­ці­я­ми.

➤ 7. Кон­троль ре­зуль­та­тів». «Крім основ­них фун­кцій, на цен­траль­ний ор­ган управ­лі­н­ня не­ми­ну­че бу­де по­кла­де­но і ряд ін­ших. Зокре­ма, ана­лі­згео­по­лі­ти­чної і по­лі­ти­чної об­ста­нов­ки, під­го­тов­ка про­по­зи­цій із­про­блем ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки і най­ва­жли­ві­ших ке­рів­них до­ку­мен­тів...»

«Ана­ліз­фун­кцій цен­траль­но­го ор­га­ну управ­лі­н­ня ін­фор­ма­цій­ним про­ти­бор­ством свід­чить про те, що во­ни в ці­ло­му від­по­від­а­ють при­зна­чен­ню ти­по­во­го ар­мій­сько­го (флот­сько­го) шта­бу. Ви­хо­дя­чи зцьо­го, а та­кож ізро­лі й мі­сця в стру­кту­рі ви­щих ор­га­нів дер­ж­управ­лі­н­ня, та­кій стру­кту­рі мо­жна на­да­ти най­ме­ну­ва­н­ня Ге­не­раль­ний штаб ін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції (ГШІБ РФ)».

КООРДИНАЦІЯ, ЯКОЇ НЕ ВИСТАЧАЄ

Що на­ра­зі зби­ра­ю­ться про­ти­ста­ви­ти Укра­ї­на, НАТО, За­хід за­га­лом ро­сій­сько­му гі­бри­дно­му на­сту­пу, який чим да­лі, тим більш стає мі­цним та сфо­ку­со­ва­ним, по­ки що не ду­же зро­зумі­ло. Зви­чай­но, мо­жна бу­ло би вті­ша­ти се­бе тим, що ми ба­га­то чо­го не зна­є­мо і десь хтось актив­но пра­цює... Але без­умов­ний екс­перт у пи­та­н­нях на­ціо­наль­ної без­пе­ки Єв­ген Марчук, ко­ли­шній прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни та екс-ке­рів­ник рі­зних си­ло­вих ві­домств, пря­мо за­пи­тав у уча­сни­ків па­нель­ної дис­ку­сії «Ро­сій­ська гі­бри­дна вій­на: кон­це­пція та ре­аль­ність»: хто в Укра­ї­ні ко­ор­ди­нує ді­яль­ність із­про­ти­дії ін­фор­ма­цій­ним за­гро­зам?

Ізвід­по­від­ей укра­їн­ських уча­сни­ків, се­ред яких був, зокре­ма, і Оле­ксандр Ли­тви­нен­ко, за­сту­пник Се­кре­та­ря Ра­ди на­ціо­наль­ної без­пе­ки та обо­ро­ни, ста­ло ясно, що яко­гось єди­но­го шта­бу зін­фор­ма­цій­ної без­пе­ки, або чо­гось схо­жо­го на ньо­го, в нас не­має. То­му про­по­зи­ція, яку ви­сло­вив Єв­ген Марчук що­до фор­му­ва­н­ня стру­кту­ри, яка б за­без­пе­чу­ва­ла на на­ціо­наль­но­му рів­ні ко­ор­ди­на­цію невійськових за­хо­дів про­ти­дії ро­сій­ській агре­сії, зда­є­ться не тіль­ки акту­аль­ною, а й та­кою, яку тре­ба бу­ло ре­а­лі­зу­ва­ти ще чо­ти­ри зпо­ло­ви­ною ро­ки то­му. Втім, як уже бу­ло ска­за­но ви­ще, «кра­ще пі­зно, ніж ні­ко­ли».

До ре­чі, по­ду­ма­ти над ці­єю іде­єю по­трі­бно не тіль­ки Укра­ї­ні. Зі спіл­ку­ва­н­ня па­не­лі­стів зу­ча­сни­ка­ми кон­фе­рен­ції, які ста­ви­ли за­пи­та­н­ня, скла­ло­ся враження, що і в НАТО не­має та­ко­го цен­тру ке­ру­ва­н­ня обо­ро­ною від за­гроз в ін­фор­ма­цій­но­му та ін­ших невійськових се­кто­рах. На­пев­но, спіль­на ді­яль­ність у рам­ках та­кої стру­кту­ри мо­гла б ста­ти ді­є­вою пла­тфор­мою для під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті спів­пра­ці Укра­ї­ни та Альян­су за­для про­ти­дії ро­сій­ській гі­бри­дній агре­сії, і, на­пев­но, за під­сум­ка­ми кон­фе­рен­ції бу­дуть сфор­му­льо­ва­ні й та­кі ре­ко­мен­да­ції. Але і тут є своє «але».

Зро­зумі­ло, як та­ка координація мо­же пра­цю­ва­ти в умо­вах то­та­лі­та­ри­зму, ди­кта­ту­ри або в пу­тін­ській Ро­сії. Але як ко­ор­ди­ну­ва­ти ро­бо­ту ВСІХ СФЕР ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КРА­Ї­НИ, вклю­чно зфун­кціо­ну­ва­н­ням кі­бер­про­сто­ру та ро­бо­тою ме­діа, спря­мо­ву­ва­ти їх на за­хист від гі­бри­дних за­гроз в умо­вах де­мо­кра­тії? Це пи­та­н­ня зда­є­ться на­стіль­ки кон­це­пту­аль­ним, що, на­пев­но, са­ме че­рез­від­су­тність пра­виль­ної від­по­віді на ньо­го демократичні кра­ї­ни За­хо­ду до­сі не змо­гли ви­на­йти ефе­ктив­но­го ре­це­пту про­ти­дії гі­бри­дній агре­сії Ро­сії як про­ти «бли­жне­го за­ру­бе­жья», так і про­ти за­хі­дно­го сві­ту.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.