Ман­дрів­ка Укра­ї­ною... на еле­ктри­чці

Від­бу­ла­ся пре­зен­та­ція книж­ки Пав­ла Сте­ха «Над прір­вою в ір­жі»

Den (Ukrainian) - - Українці — Читайте! - Ма­рія ЧАДЮК

«Еле­ктри­чка — це я». Лю­до­вик XIV». Так обі­грує ві­до­мий ви­слів фран­цузь­ко­го ко­ро­ля жур­на­ліст, пе­ре­мо­жець кон­кур­су «Са­мо­ви­дець» Пав­ло Стех, на­тя­ка­ю­чи на цей вид транс­пор­ту як ме­та­фо­ру дер­жа­ви. В осно­ві йо­го книж­ки — ху­до­жньо­го ре­пор­та­жу «Над прір­вою в ір­жі» — по­до­рож Укра­ї­ною еле­ктри­чка­ми мар­шру­том Хар­ків — Ко­вель — Чер­нів­ці — Ме­лі­то­поль — Хар­ків. Пів­то­ра ро­ку ро­бо­ти, з них три ти­жні — су­то по­їзд­ки еле­ктри­чка­ми, й книж­ка про «нав­ко­ло­укра­їн­ську ман­дрів­ку» (Пав­ло Стех на­ма­гав­ся три­ма­ти­ся яко­мо­га ближ­че до кор­до­ну) — го­то­ва.

ПОГОВОРИТИ ПРО ТАРКОВСЬКОГО В ЕЛЕ­КТРИ­ЧЦІ

Істо­рія книж­ки роз­по­ча­ла­ся з кон­кур­сної те­ми кон­кур­су «Са­мо­вид­ця» «Чо­му я ні­ко­ли звід­си не по­їду». Мо­жли­во, за­кри­тість цьо­го пи­та­н­ня якраз і спо­ну­ка­ла Пав­ла Сте­ха пі­ти не­стан­дар­тним шля­хом і роз­по­ві­сти про лю­дей, які про­сто не мо­жуть звід­си по­їха­ти: ге­ро­я­ми ре­пор­та­жу ста­ли па­са­жи­ри еле­ктри­чок. Ви­грав­ши кон­курс, ав­тор здо­був пра­во ви­да­ти свою книж­ку, тож одна ман­дрів­ка для ре­пор­та­жу роз­ши­ри­ла­ся до ці­лої по­до­ро­жі.

«Для ме­не бу­ло ва­жли­во на­пи­са­ти про па­са­жи­рів при­мі­ських по­тя­гів, то­му що ме­ні зда­є­ться, це ве­ли­че­зна кіль­кість на­се­ле­н­ня, яка ду­же по­га­но пред­став­ле­на в на­шо­му ме­дій­но­му по­лі. Й про цих лю­дей зга­ду­ють ли­ше пе­ред ви­бо­ра­ми в кра­що­му ра­зі, а так їх ні­би­то й не­має. Як на ме­не, ду­же ва­жли­во роз­мов­ля­ти з ни­ми й транс­лю­ва­ти те, про що во­ни го­во­рять», — по­яснює ви­бір те­ми Пав­ло Стех.

Ав­тор пе­ре­ко­на­ний, що ко­жна лю­ди­на за­слу­го­вує по­ва­ги. Ба біль­ше, ча­сом укра­їн­ці в еле­ктри­чках мо­жуть ду­же зди­ву­ва­ти. Жур­на­ліст роз­по­вів про ви­па­док, ко­ли по­руч з ним сів ду­же про­сто вбра­ний чо­ло­вік, із пля­шкою ква­су, який на­ма­гав­ся пе­ре­кла­сти на­пис на фут­бол­ці Пав­ла Сте­ха Godfather. «Я йо­му по­чи­наю по­ясню­ва­ти, що це ло­го­тип філь­му, зня­то­го Коп­по­лою за ду­же кла­сною книж­кою, — ді­ли­ться спо­га­да­ми жур­на­ліст. — Роз­ка­зую йо­му це все, а він на ме­не так хи­тро ди­ви­ться, щу­ри­ться й ка­же: «Ма­ріо П’юзо». А це, вла­сне, ав­тор ці­єї книж­ки. Це бу­ло ду­же не­о­чі­ку­ва­но. Пі­сля цьо­го він роз­по­вів ме­ні, чо­му для ньо­го Тар­ков­ський ну­дний і йо­го не вар­то ди­ви­ти­ся, зго­дом про кі­но на кшталт «Ми­слив­ці на оле­нів» чи «Та­ксист». Ба­га­то бу­ло ска­за­но­го то­го, що ти вза­га­лі не очі­ку­вав там по­чу­ти».

«КОЛЕКТИВНИЙ ЕКСКУР­СО­ВОД»

Однак на­справ­ді, як не­о­дно­ра­зо­во по­вто­рює Пав­ло Стех, спи­сок на­бо­лі­лих тем по всій Укра­ї­ні при­бли­зно одна­ко­вий — до­ро­ги, по­лі­ти­ка, до­ро­гі лі­ки. Єди­не, що справ­ді від­рі­зняє ці ре- гіо­ни, за сло­ва­ми ав­то­ра, — гео­гра­фія. На­при­клад, під час по­їзд­ки на пів­ніч Рів­нен­ської обла­сті він став свід­ком «бур­шти­но­вої ли­хо­ман­ки». «Ми пря­мо їде­мо й ви­дно, що це не ді­лян­ки лі­су, а про­сто по­ва­ле­ні де­ре­ва, зем­ля вся пе­ре­ри­та — ви­до­бу­ва­ють бур­штин. Один чо­ло­вік роз­по­вів ме­ні, які роз­цін­ки, які шма­тки зна­хо­дять, що бу­фет по­се­ред лі­су сто­їть, — пе­ре­по­від­ає Пав­ло Стех. — Ба більш, ді­ти в стар­ших кла­сах хо­дять за ци­ми лю­дьми з пом­па­ми, під­би­ра­ють мен­ші шма­то­чки бур­шти­ну, ку­пу­ють со­бі ма­ши­ни й ску­те­ри. І не хо­дять до шко­ли, то­му що на­ві­що, якщо мо­жна й так за­ро­бля­ти». Та й за­га­лом, як роз­по­вів ав­тор, па­са­жи­ри при­мі­ських по­їздів (де­які з них їздять цим транс­пор­том 20 — 30 ро­ків) ча­сом на­га­ду­ють ко­ле­ктив­но­го екс­кур­со­во­да.

На пре­зен­та­ції Пав­ло Стех та­кож по­ді­лив­ся, що зна­йшов уже но­вий спо­сіб пі­зна­н­ня то­го, як жи­вуть ме­шкан­ці Укра­ї­ни. Цьо­го ра­зу він пла­нує їзди­ти з укра­їн­ськи­ми за­ро­бі­тча­на­ми за кор­дон, жи­ти з ни­ми, пра­цю­ва­ти, а по­тім пи­са­ти про це. Улі­тку він уже був у Шве­ції — і це ли­ше по­ча­ток. Тож спо­ді­вай­мо­ся ско­ро про­чи­та­ти но­ву книж­ку Пав­ла Сте­ха.

А тим, хто ли­ше мріє спро­бу­ва­ти се­бе в ху­до­жньо­му ре­пор­та­жі, на­га­ду­є­мо: при­йом ро­біт на цьо­го­рі­чний кон­курс «Са­мо­ви­дець» три­ває до 25 сі­чня 2019 ро­ку, йо­го те­мою є «Жи­т­тя в мі­стах » . І хто­зна, які від­кри­т­тя че­ка­ють на чи­та­чів цьо­го ра­зу.

ФОТО МА­РІЇ СЕМЕНЧЕНКО

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.