×ого (не)вчить істо­рія на­да­н­ня дер­жга­ран­тій?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ва­сèль БАØКО Уста­но­ви се­кто­ра за­галь­но­го дер­жав­но­го управ­лі­н­ня

На­бли­же­н­ня да­ти по­да­н­ня уря­дом про­е­кту дер­жав­но­го ко­што­ри­су на на­сту­пний рік до Вер­хов­ної Ра­ди, яке, згі­дно з ді­ю­чи­ми за­ко­но­дав­чи­ми ви­мо­га­ми, має бу­ти здій­сне­но до 15 ве­ре­сня, зно­ву акту­а­лі­зує у пу­блі­чній пло­щи­ні пи­та­н­ня, ку­ди й на­ві­що ви­тра­ча­ти­му­ться ко­шти пла­тни­ків по­да­тків, та чиї ін­те­ре­си при цьо­му бу­де вра­хо­ва­но перш за все.

Тим ча­сом уже не пер­ший мі­сяць обго­во­рю­є­ться дав­ня ідея ство­ри­ти в Укра­ї­ні Ек­спорт­но-кре­ди­тне агент­ство, яке, за за­ду­мом, по­вин­но взя­ти на се­бе ча­сти­ну пов­но­ва­жень Мі­ні­стер­ства фі­нан­сів що­до на­да­н­ня га­ран­тій і кре­ди­ту­ва­н­ня. Ді­яль­ність по­ді­бної стру­кту­ри, які до­во­лі по­ши­ре­ні в сві­то­вій пра­кти­ці, в укра­їн­ських ре­а­лі­ях сер­йо­зно ри­зи­кує уві­бра­ти в се­бе всі «най­кра­щі» ри­си та озна­ки ві­тчи­зня­ної ко­ру­пцій­ної спе­ци­фі­ки. У спро­бі по­спри­я­ти за­по­бі­ган­ню та­кої уча­сті для но­во­ство­ре­ної уста­но­ви, на­га­да­є­мо про вже існу­ю­чий до­свід і на­ве­де­мо основ­ні на­слід­ки на­да­н­ня дер­жга­ран­тій в Укра­ї­ні про­тя­гом 2004–2015 рр.

Ме­ха­нізм під­трим­ки че­рез на­да­н­ня дер­жав­них га­ран­тій актив­но ви­ко­ри­сто­ву­вав­ся в Укра­ї­ні ще з 1990-х ро­ків. Однак кін­це­вий сти­му­лю­ю­чий ефект для еко­но­мі­ки ви­гля­дає до­во­лі сум­нів­но, то­ді як втра­ти для бю­дже­ту, при­чо­му до­во­лі зна­чні, оче­ви­дні і жо­дних сум­ні­вів не ви­кли­ка­ють. Про­стро­че­на за­бор­го­ва­ність по­зи­чаль­ни­ків пе­ред дер­жа­вою за не­ви­ко­на­ни­ми зо­бов’яза­н­ня­ми за га­ран­то­ва­ни­ми дер­жа­вою кре­ди­та­ми на кі­нець 2015 р. ста­но­ви­ла 43 млрд грн, з яких 38,5 млрд — за за­бор­го­ва­ні­стю, що ви­ни­кла до ого­ло­ше­н­ня мо­ра­то­рію на за­лу­че­н­ня по­зик під дер­жга­ран­тії у 1999 р. І це не вра­хо­ву­ю­чи за­бор­го­ва­но­сті, що бу­ла спи­са­на і ре­а­лі­зо­ва­на з дис­кон­том.

По­чи­на­ю­чи із 2004 р., ко­ли мо­ра­то­рій на за­лу­че­н­ня га­ран­то­ва­них дер­жа­вою по­зик був ска­со­ва­ний, і до 2009-го об­ся­ги на­да­н­ня дер­жга­ран­тій бу­ли не­зна­чни­ми, що спри­я­ло змен­шен­ню га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу у 2007 р. до 2,4% ВВП. Але з 2009-го об­ся­ги на­да­них га­ран­тій зна­чно збіль­ши­ли­ся (див. та­áë. 1 на са­éті DT.UA). Упро­довж 2004– 2015 рр. їхній об­сяг (крім по­зик і СПЗ, на­да­них МВФ На­ціо­наль­но­му бан­ку) ста­но­вив 201 млрд грн, з них 181 млрд — з 2009 р. Оскіль­ки по­зи­чаль­ни­ки, яким дер­жа­ва на­да­ла дер­жга­ран­тії, не зав­жди отри­му­ва­ли по­зи­ку на від­по­від­ну їх су­му (див. та­áë. 2), а та­кож вра­хо­ву­ю­чи рі­зні стро­ки обі­гу бор­го­вих зо­бов’язань і вплив змі­ни ва­лю­тно­го кур­су, стру­кту­ра га­ран­то­ва­но­го дер­жа­вою бор­гу є від­мін­ною від стру­кту­ри на­да­них га­ран­тій (див. рис. 1, 2, та­áë. 3). На кі­нець 2015-го га­ран­то­ва­ний дер­жа­вою борг, вклю­чно з ча­сти­ною бор­гу пе­ред МВФ, збіль­шив­ся до 12% ВВП. За­ле­жно від ста­ту­су та сту­пе­ня за­лу­че­н­ня суб’єктів, які отри­ма­ли дер­жга­ран­тії, до ви­ко­на­н­ня фі­скаль­них чи ква­зі­фі­скаль­них фун­кцій їх мо­жна роз­по­ді­ли­ти на та­кі ка­те­го­рії: уста­но­ви се­кто­ра за­галь­но­го дер­жав­но­го управ­лі­н­ня (СЗДУ), під­при­єм­ства, що здій­сню­ють ква­зі­фі­скаль­ні ви­да­тки (КФВ), і та­кі, що їх не здій­сню­ють (див. та­áë. 1).

Ро­з­гля­не­мо де­таль­ні­ше стру­кту­ру на­да­них дер­жга­ран­тій (крім по­зик МВФ На­ціо­наль­но­му бан­ку) та їх на­слід­ки.

1.

отри­ма­ли дер­жав­ні га­ран­тії на су­му 67,7 млрд грн, що ста­но­вить 36% від за­галь­но­го об­ся­гу, в то­му чи­слі Украв­то­дор — 44 млрд, «Фі­нін­про» — 14,4 млрд, ДП «Ди­ре­кція з бу­дів­ни­цтва та управ­лі­н­ня на­ціо­наль­но­го про­е­кту «По­ві­тря­ний екс­прес» та ін­ших ін­фра­стру­ктур­них об’єктів Ки­їв­сько­го ре­гіо­ну» — 5,9 млрд грн та ін­ші (див. та­áë. 1, при­мі­тка: по­зи­ки Ìі­ні­стер­ства енер­ге­ти­ки та ву­гі­ëьно¿ про­ми­сëо­во­сті é «Укр­за­ëі­зни­öі», які ôа­кти­чно ре­кре­ди­ту­ва­ëи­ся на ре­а­ëі­за­öіþ са­мо­оку­пниõ про­е­ктів, від­не­се­но до по­зик уста­нов, ùо зді­éснþþть ÊÔÂ). До на­слід­ків на­да­н­ня дер­жга­ран­тій уста­но­вам СЗДУ мо­жна від­не­сти та­кі.

Ïо-пе­рøе, ви­крив­ле­н­ня ста­ти­сти­ки дер­жав­них фі­нан­сів — ви­ни­кає при здій­снен­ні за­по­зи­чень під дер­жга­ран­тії уста­но­ва­ми се­кто­ра за­галь­но­го дер­жав­но­го управ­лі­н­ня. Існує при­найм­ні три ме­то­ди­ки від­обра­же­н­ня від­по­від­них опе­ра­цій у бю­дже­ті, ко­жна з яких по­рі­зно­му впли­ває на по­ка­зник де­фі­ци­ту бю­дже­ту. Най­шир­ше ви­ко­ри­сто­ву­вав­ся ме­ха­нізм, який пе­ред­ба­чав де­ле­гу­ва­н­ня фун­кцій за­по­зи­че­н­ня по­за­бю­дже­тним уста­но­вам, зокре­ма Украв­то­до­ру та «Фі­нін­про». Опе­ра­ції із за­лу­че­н­ня по­зик ци­ми уста­но­ва­ми не від­обра­жа­лись у бю­дже­ті, від­обра­жа­ло­ся ли­ше по­га­ше­н­ня.

Ïо-дру­ге, ви­ни­ка­ють до­да­тко­ві ви­тра­ти бю­дже­ту, пов’яза­ні з тим, що став­ки по­зик під дер­жга­ран­тії ви­щі, ніж став­ки за дер­жав­ни­ми за­по­зи­че­н­ня­ми. До­слі­дже­н­ня по­ка­зу­ють, що вар­тість здій­сне­них за­по­зи­чень Украв­то­до­ром і «Фі­нін­про» на 0,5–3% біль­ша, ніж вар­тість за­по­зи­чень, здій­сню­ва­них уря­дом (див. та­áë. 4).

Ïо-тре­тє, зро­ста­н­ня ін­ве­сти­цій­ної скла­до­вої дер­жав­них ви­да­тків, оскіль­ки біль­ша ча­сти­на га­ран­то­ва­них дер­жа­вою по­зик спря­мо­ву­ва­ла­ся на ре­а­лі­за­цію ін­ве­сти­цій­них та ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів.

Мо­жна ви­окре­ми­ти при­найм­ні кіль­ка при­чин, чо­му дер­жа­ва де­ле­гує фун­кцію здій­сне­н­ня за­по­зи­чень під дер­жга­ран­тії уста­но­вам, які на­ле­жать до СЗДУ:

1) про­це­ду­ра прийня­т­тя рі­ше­н­ня про на­да­н­ня по­зи­ки під дер­жга­ран­тію та про­цес за­лу­че­н­ня ці­єї по­зи­ки є лег­ши­ми, ніж у ви­пад­ку пря­мих дер­жав­них за­по­зи­чень, не­зва­жа­ю­чи на те, що по­га­ше­н­ня цих по­зик одна­ко­во від­бу­ва­є­ться з держ­бю­дже­ту;

2) з ме­тою по­лі­пше­н­ня по­ка­зни­ка де­фі­ци­ту бю­дже­ту че­рез ви­ко­ри­ста­н­ня ви­ще­зга­да­ної ме­то­ди­ки облі­ку бор­го­вих опе­ра­цій під дер­жга­ран­тії, що здій­сню­ю­ться уста­но­ва­ми СЗДУ;

3) про­цес на­да­н­ня га­ран­то­ва­них дер­жа­вою по­зик є менш про­зо­рим по­рів­ня­но з дер­жав­ни­ми по­зи­ка­ми, то­му від­да­н­ня їм пе­ре­ва­ги мо­же бу­ти зу­мов­ле­не за­ці­кав­ле­ні­стю при­йма­ю­чих від­по­від­ні рі­ше­н­ня осіб в отри­ман­ні ко­ру­пцій­них до­хо­дів, що мо­жуть ви­ни­кну­ти при ви­бо­рі по­слуг фі­нан­со­вих кон­суль­тан­тів і на­віть при­ва­тних кре­ди­то­рів;

4) між­на­ро­дні офі­цій­ні кре­ди­то­ри за­ці­кав­ле­ні в ці­льо­во­му ви­ко­ри­стан­ні ко­штів, а то­му на­ма­га­ю­ться, щоб во­ни пов­ною мі­рою та якнай­швид­ше по­тра­пи­ли до роз­по­ря­дни­ків. Але це не зов­сім по­яснює, чо­му не мо­жна бу­ло ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти суб­кре­ди­тні уго­ди, як у ви­пад­ку між МБРР та Украв­то­до­ром.

2. Під­при­єм­ства, що здій­сню­ють КФВ, отри­ма­ли про­тя­гом 2004–2015 рр. най­біль­ший об­сяг дер­жав­них га­ран­тій — на 101 млрд грн, що ста­но­вить по­над 53% від за­галь­но­го об­ся­гу. Зокре­ма «На­фто­газ Укра­ї­ни» одер­жав 61,2 млрд грн, «Енер­го­атом» — 11 млрд, «Укр­за­лі­зни­ця» та її під­роз­ді­ли — 8 млрд (хо­ча фор­маль­но по­зи­чаль­ни­ка­ми під від­по­від­ні дер­жга­ран­тії у 2004-му та 2014 р. є Адмі­ні­стра­ція за­лі­зни­чно­го транс­пор­ту Укра­ї­ни (уста­но­ва СЗДУ), за­зна­че­ні по­зи­ки бу­ло від­не­се­но до ці­єї гру­пи, оскіль­ки кін­це­ви­ми ре­ци­пі­єн­та­ми цих ко­штів є під­при­єм­ства «Укр­за­лі­зни­ці»), Дер­жав­на іпо­те­чна уста­но­ва — 10 млрд, Укре­ксім­банк — 3,6 млрд грн та ін­ші (див. та­áë. 1).

Дер­жга­ран­тії за ра­ху­нок ниж­чої вар­то­сті за­лу­че­н­ня по­зик по­рів­ня­но із не­га­ран­то­ва­ни­ми по­зи­ка­ми да­ють змо­гу дер­жа­ві ком­пен­су­ва­ти всі або ча­сти­ну ква­зі­фі­скаль­них ви­трат під­при­ємств. Кон­кре­тні на­слід­ки отри­ма­н­ня га­ран­то­ва­них дер­жа­вою по­зик за­ле­жать від спів­від­но­ше­н­ня між об­ся­га­ми ква­зі­фі­скаль­них ви­трат та еко­но­мії під­при­єм­ства в ре­зуль­та­ті їх за­лу­че­н­ня за ниж­чи­ми від рин­ко­вих став­ка­ми.

Пер­ший сце­на­рій — ква­зі­фі­скаль­ні ви­тра­ти істо­тно пе­ре­ви­щу­ють ви­го­ду від дер­жга­ран­тій, остан­ні ком­пен­су­ють ли­ше ча­сти­ну КФВ і не ви­рі­шу­ють про­бле­ми по­гір­ше­н­ня фі­нан­со­во­го ста­ну під­при­ємств, які їх здій­сню­ють. То­му під­при­єм­ства зму­ше­ні де­да­лі біль­ше вда­ва­ти­ся до за­лу­че­н­ня га­ран­то­ва­них дер­жа­вою по­зик для фі­нан­су­ва­н­ня по­то­чної зби­тко­вої ді­яль­но­сті. В цьо­му ра­зі дер­жга­ран­тії спри­я­ють ство­рен­ню ілю­зії пев­ної ста­біль­но­сті, бла­го­по­лу­чно­сті. З одно­го бо­ку, во­ни від­тер­мі­ну­ють час на­ста­н­ня не­га­тив­них по­дій, а з ін­шо­го — є опо­се­ред­ко­ва­ним чин­ни­ком зро­ста­н­ня цих дис­ба­лан­сів. На­да­н­ня дер­жга­ран­тій дає змо­гу ли­ше від­стро­чи­ти пря­мі вли­ва­н­ня з держ­бю­дже­ту у фор­мі збіль­ше­н­ня ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу чи суб­си­дій або ж не­пря­мі у фор­мі по­да­тко­вих пільг і втрат від по­да­тко­вих не­до­над­хо­джень.

Дру­гий сце­на­рій — ви­го­ди від отри­ма­н­ня га­ран­тій зде­біль­шо­го або пов­ні­стю по­кри­ва­ють ква­зі­фі­скаль­ні ви­тра­ти під­при­ємств — один із най­ефе­ктив­ні­ших на­пря­мів на­да­н­ня дер­жав­них га­ран­тій, що до­зво­ля­ють по­єд­ну­ва­ти пе­ре­ва­ги рин­ко­вих ме­ха­ні­змів і держ­під­трим­ки, а та­кож ре­а­лі­зо­ву­ва­ти ін­ве­сти­цій­ні про­е­кти.

За ве­ли­чи­ною спів­від­но­ше­н­ня між ква­зі­фі­скаль­ни­ми ви­тра­та­ми та ви­го­да­ми від дер­жга­ран­тій роз­по­діл під­при­ємств ви­гля­дає та­ким чи­ном: «На­фто­газ Укра­ї­ни», «Укр­за­лі­зни­ця», «Енер­го­атом», Укре­ксім­банк, Дер­жав­на іпо­те­чна уста­но­ва.

Ãі­по­те­ти­чно на­да­н­ня дер­жга­ран­тій мо­же при­зво­ди­ти до на­ста­н­ня га­ран­тій­них ви­пад­ків, ко­ли дер­жа­ва ви­ко­нує свої га­ран­тій­ні зо­бов’яза­н­ня, але про­тя­гом 2014–2015 рр. та­ких ви­пад­ків не бу­ло, оскіль­ки уряд ви­ко­ри­сто­ву­вав ін­ші ва­же­лі фі­нан­со­вої під­трим­ки під­при­ємств, що здій­сню­ють КФВ, аби ті мо­гли роз­ра­ху­ва­ти­ся із кре­ди­то­ра­ми, — по­да­тко­ві піль­ги та від­стро­чки, суб­си­дії та збіль­ше­н­ня ста­ту­тно­го ка­пі­та­лу.

3. Під­при­єм­ства, що не здій­сню­ють КФВ, отри­ма­ли га­ран­тій на су­му за­по­зи­чень у 33 млрд грн, або 16% від за­галь­но­го об­ся­гу. В то­му чи­слі Дер­жав­на про­до­воль­чо-зер­но­ва кор­по­ра­ція — 24 млрд грн (ре­аль­но бу­ло отри­ма­но 1,5 млрд дол. із за­пла­но­ва­них 3 млрд), ДКБ «Пів­ден­не» ім. М.ян­ге­ля — 3 млрд грн та ін­ші (див. та­áë. 1).

Основ­ним на­слід­ком для держ­фі­нан­сів від на­да­н­ня дер­жга­ран­тій по­зи­чаль­ни­кам, що не здій­сню­ють КФВ, є ви­ни­кне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті по­зи­чаль­ни­ків пе­ред дер­жа­вою в ре­зуль­та­ті ви­ко­на­н­ня нею га­ран­тій­них зо­бов’язань при на­стан­ні га­ран­тій­них ви­пад­ків.

До на­слід­ків на­да­н­ня дер­жга­ран­тій під­при­єм­ствам, що не здій­сню­ють КФВ, слід від­не­сти та­кі.

Ïо-пе­рøе, ви­ни­кне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті під­при­ємств пе­ред дер­жа­вою в ре­зуль­та­ті ви­ко­на­н­ня нею га­ран­тій­них зо­бов’язань. За не­ви­ко­на­ни­ми бор­го­ви­ми зо­бов’яза­н­ня­ми по­зи­чаль­ни­ків, що отри­му­ва­ли про­тя­гом 2004–2015 рр. кре­ди­ти під дер­жга­ран­тії, на кі­нець 2015-го ви­ни­кла за­бор­го­ва­ність пе­ред дер­жа­вою в роз­мі­рі 3,5 млрд грн, у то­му чи­слі ДП «Ан­то­нов» — 0,7 млрд, Хар­ків­ське дер­жав­не авіа­цій­не ви­ро­бни­че під­при­єм­ство — 2,1 млрд, ПАТ «Ли­си­чан­ськву­гі­л­ля» — 0,6 млрд грн.

Об­сяг за­бор­го­ва­но­сті по­зи­чаль­ни­ків пе­ред дер­жа­вою був би біль­шим, як­би во­на ре­гу­ляр­но не по­пов­ню­ва­ла їхніх ста­ту­тних фон­дів, за ра­ху­нок чо­го во­ни по­вер­та­ли про­стро­че­ну пе­ред дер­жа­вою за­бор­го­ва­ність. Основ­ни­ми при­чи­на­ми по­га­но­го фі­нан­со­во­го ста­ну цих під­при­ємств і, від­по­від­но, ви­ни­кне­н­ня за­бор­го­ва­но­сті, що при­зве­ли до на­ста­н­ня га­ран­тій­них ви­пад­ків, мо­жна вва­жа­ти та­кі:

1. Від­су­тність за­мов­лень, які да­ли б мо­жли­вість за­ван­та­жи­ти ви­ро­бни­цтво. Це сто­су­є­ться на­сам­пе­ред та­ких під­при­ємств, як «Пів­ден­маш», ДП «Ан­то­нов», «Укр­ко­смос» і Хар­ків­ське дер­жав­не авіа­цій­не ви­ро­бни­че під­при­єм­ство. Не­по­оди­но­ки­ми є ви­пад­ки ро­бо­ти цих під­при­ємств не­пов­ний ро­бо­чий день, що, зви­чай­но, по­гір­шує ре­зуль­та­ти ді­яль­но­сті. У 2015 р. для де­я­ких із них си­ту­а­ція де­що по­лі­пши­ла­ся, оскіль­ки збіль­ши­ли­ся за­мов­ле­н­ня від Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни, але у дов­го­стро­ко­во­му пе­рі­о­ді це не ви­рі­шує про­бле­ми. Та­кі під­при­єм­ства, як «Пів­ден­маш» і ДКБ «Пів­ден­не», вза­га­лі ви­го­тов­ля­ють спе­ци­фі­чну про­ду­кцію, основ­ним за­мов­ни­ком якої бу­ла Ðо­сія. То­му в умо­вах, що скла­ли­ся, для роз­ви­тку цих під­при­ємств не­об­хі­дне по­лі­ти­чне ло­бі­ю­ва­н­ня на най­ви­що­му дер­жав­но­му рів­ні, яке да­ло б змо­гу ви­йти на но­ві рин­ки за­мов­лень.

2. Низь­ка ефе­ктив­ність пра­во­охо­рон­них і су­до­вих ор­га­нів, що ча­сто при­зво­дить до ко­ру­пцій­них зло­вжи­вань із дер­жмай­ном. Зва­жа­ю­чи на це, без збіль­ше­н­ня за­мов­лень і за­лу­че­н­ня іно­зем­них ін­ве­сто­рів, які прив­не­сли б но­ві стан­дар­ти управ­лі­н­ня й те­хно­ло­гії, са­мі по со­бі дер­жав­ні га­ран­тії не да­дуть змо­ги по­лі­пши­ти ефе­ктив­ність ро­бо­ти за­зна­че­них під­при­ємств — во­ни ли­ше кон­сер­ву­ють по­то­чний стан ре­чей і не да­ють цим під­при­єм­ствам оста­то­чно ві­ді­йти в не­бу­т­тя.

Ïо-дру­ге, у май­бу­тньо­му мо­жна очі­ку­ва­ти зро­ста­н­ня об­ся­гів ви­ко­на­н­ня дер­жа­вою га­ран­тій­них зо­бов’язань за по­зи­чаль­ни­ків і, від­по­від­но, за­бор­го­ва­но­сті пе­ред дер­жа­вою за ра­ху­нок ДПЗКУ. За­зна­че­на ком­па­нія бу­ла ство­ре­на у 2012 р. і отри­ма­ла зер­но­ві еле­ва­то­ри, пор­то­ві тер­мі­на­ли, а та­кож у «кра­щих тра­ди­ці­ях» 1990-х ро­ків (у ре­зуль­та­ті на­да­н­ня дер­жга­ран­тій по­се­ре­дни­кам з по­ста­ча­н­ня те­хні­ки та за­ку­пів­лі про­ду­кції на сіль­го­с­прин­ку у 1990-х ро­ках пря­мі втра­ти бю­дже­ту ста­но­ви­ли 739 млн дол.) — по­зи­ку під дер­жга­ран­тії від Дер­жав­но­го бан­ку роз­ви­тку КНР у роз­мі­рі 1,5 млрд дол. (дер­жга­ран­тії бу­ло на­да­но на су­му 3 млрд дол.). За­зна­че­ні ко­шти пла­ну­ва­ло­ся ви­ко­ри­ста­ти для ор­га­ні­за­ції фор­вар­дних за­ку­пі­вель зер­на з подаль­шою йо­го ре­а­лі­за­ці­єю ки­тай­ській сто­ро­ні на за­галь­ну су­му 22,7–26,55 млрд дол. упро­довж 15 ро­ків, або від 1,2 до 1,8 млрд дол. на рік.

Від мо­мен­ту ство­ре­н­ня ДПКЗУ у пре­сі по­стій­но з’яв­ля­ли­ся по­ві­дом­ле­н­ня про чи­слен­ні зло­вжи­ва­н­ня ком­па­нії та ме­ха­ні­зми роз­кра­да­н­ня ко­штів. Не вда­ю­чись у де­та­лі цих обо­ру­док, на­ве­де­мо їхні на­слід­ки. Про­тя­гом 2012–2014 рр. зби­тки ДПКЗУ, згі­дно з ін­фор­ма­ці­єю Мі­н­еко­ном­ро­з­ви­тку, ста­но­ви­ли від­по­від­но 55 млн, 31 млн і 1,4 млрд грн. Се­ред при­чин зби­тко­во­сті на­во­дя­ться та­кі: а) на­ра­ху­ва­н­ня кур­со­вих зби­тків уна­слі­док де­валь­ва­ції грив­ні; б) втра­ти від зне­ці­не­н­ня за­па­сів; в) під­ви­ще­н­ня цін на енер­го­но­сії.

У пер­шо­му пів­річ­чі 2015-го акти­ви ком­па­нії скла­да­ли­ся з ра­хун­ків у бан­ках — 24,3 млрд грн, де­бі­тор­ської за­бор­го­ва­но­сті — 3,3 млрд і то­вар­них за­па­сів — 0,9 млрд. За пе­рі­од ді­яль­но­сті ком­па­нії її вла­сний ка­пі­тал став від’єм­ним і ста­но­вив -1,9 млрд грн. Крім то­го, є під­ста­ви ствер­джу­ва­ти, що якість ча­сти­ни де­бі­тор­ської за­бор­го­ва­но­сті та то­вар­них за­па­сів є низь­кою, у зв’яз­ку з чим мо­жна очі­ку­ва­ти подаль­шо­го зро­ста­н­ня зби­тків і не­об­хі­дно­сті ви­ко­на­н­ня дер­жа­вою га­ран­тій­них зо­бов’язань при на­стан­ні тер­мі­ну по­га­ше­н­ня по­зи­ки Дер­жав­но­му бан­ку роз­ви­тку КÍÐ.

Рен­та­бель­ність ви­ро­бни­цтва про­ду­кції ро­слин­ни­цтва про­тя­гом остан­ніх ро­ків зна­чно пе­ре­ви­щує ана­ло­ги в ін­ших га­лу­зях еко­но­мі­ки, що ро­бить при­ва­бли­ви­ми ін­ве­сти­ції в сіль­ське го­спо­дар­ство як для між­на­ро­дних, так і для ві­тчи­зня­них ін­ве­сто­рів. На сьо­го­дні по­тен­ці­ал роз­ви­тку сіль­сько­го го­спо­дар­ства стри­му­ють від­су­тність га­ран­тій на пра­во вла­сно­сті та адмі­ні­стра­тив­ні пе­ре­шко­ди. То­му у кра­ї­ні із низь­кою ефе­ктив­ні­стю дер­жав­них ін­сти­ту­цій за­мість ство­ре­н­ня чер­го­во­го мо­но­по­лі­ста та на­да­н­ня йо­му основ­них фон­дів і дер­жга­ран­тій до­ціль­но бу­ло б здій­сни­ти справ­жні, а не імі­та­цій­ні ін­сти­ту­цій­ні ре­фор­ми, спря­мо­ва­ні на по­лі­пше­н­ня ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту, та за­лу­чи­ти при­ва­тний се­ктор у най­рен­та­бель­ні­ший се­ктор на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки, який по су­ті не по­тре­бує ні­якої держ­під­трим­ки, крім ство­ре­н­ня про­зо­рих пра­вил гри.

Під­су­мо­ву­ю­чи до­слі­дже­н­ня ефе­ктив­но­сті дер­жав­них га­ран­тій, слід за­зна­чи­ти та­ке:

1. Біль­шість дер­жга­ран­тій — 67% — на­да­ва­лась уста­но­вам се­кто­ра за­галь­но­го дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, а та­кож під­при­єм­ствам, за­лу­че­ним до здій­сне­н­ня ква­зі­фі­скаль­них опе­ра­цій (КФО).

2. У тих ви­пад­ках, ко­ли дер­жа­ва га­ран­ту­ва­ла по­зи­ки, що за­лу­ча­ли­ся уста­но­ва­ми СЗДУ, де­які за­лу­че­н­ня та опе­ра­ції з їхньо­го по­га­ше­н­ня від­обра­жа­ли­ся не­ко­ре­ктно, що в мо­мент отри­ма­н­ня та­ких по­зик при­зво­ди­ло до за­ни­же­н­ня ре­аль­но­го де­фі­ци­ту бю­дже­ту. Крім то­го, це спри­чи­ня­ло до­да­тко­ві ви­тра­ти на об­слу­го­ву­ва­н­ня бор­гу, пов’яза­ні з ви­щою вар­ті­стю по­зик, га­ран­то­ва­них дер­жа­вою, по­рів­ня­но із без­по­се­ре­дньо дер­жав­ни­ми по­зи­ка­ми.

3. Дер­жав­ні га­ран­тії да­ва­ли змо­гу ком­пен­су­ва­ти ча­сти­ну ви­трат на здій­сне­н­ня держ­кор­по­ра­ці­я­ми ква­зі­фі­скаль­них опе­ра­цій, пов’яза­них із ви­ро­бни­цтвом то­ва­рів і по­слуг, ниж­че еко­но­мі­чно об´рун­то­ва­но­го рів­ня. Тоб­то тут дер­жга­ран­тії — це одна із форм від­шко­ду­ва­н­ня дер­жа­вою за­зна­че­них ви­трат. У ви­пад­ку, ко­ли ви­го­ди від дер­жга­ран­тій, піль­ги та суб­си­дії не по­кри­ва­ли ква­зі­фі­скаль­них ви­трат, і фі­нан­со­вий стан під­при­ємств істо­тно по­гір­шу­вав­ся, дер­жа­ва по­ча­ла ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ме­ха­ні­зми ре­ка­пі­та­лі­за­ції. В цьо­му ра­зі дер­жга­ран­тії — ін­стру­мент, який при­зво­дить до від­тер­мі­ну­ва­н­ня та збіль­ше­н­ня мас­шта­бу про­блем для дер­жав­них фі­нан­сів.

От­же, при на­дан­ні дер­жав­них га­ран­тій на­пря­му чи опо­се­ред­ко­ва­но (зокре­ма че­рез Åк­спорт­но-кре­ди­тне агент­ство) до­ціль­но до­три­му­ва­ти­ся та­ких під­хо­дів:

1. Обме­жи­ти мо­жли­вість за­лу­че­н­ня кре­ди­тів і на­да­н­ня га­ран­тій дер­жав­ним кор­по­ра­ці­ям, що здій­сню­ють ква­зі­фі­скаль­ні опе­ра­ції, які не пов­ною мі­рою від­шко­до­ву­ю­ться дер­жа­вою у ви­гля­ді ком­пен­са­цій­них трансфер­тів із бю­дже­ту цим під­при­єм­ствам.

2. На­да­ти до­звіл на за­лу­че­н­ня по­зик і га­ран­тій ли­ше тим уста­но­вам, які для по­га­ше­н­ня і об­слу­го­ву­ва­н­ня цих зо­бов’язань не за­лу­ча­ти­муть ко­штів із держ­бю­дже­ту.

3. По­си­ли­ти дію рин­ко­во­го ме­ха­ні­зму, пе­ред­ба­чив­ши, що га­ран­тії для за­без­пе­че­н­ня ви­ко­на­н­ня бор­го­вих зо­бов’язань по­зи­чаль­ни­ків на­да­ю­ться на 100% ли­ше за по­зи­ка­ми від між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ор­га­ні­за­цій, а ін­ших кре­ди­то­рів — на су­му, що не пе­ре­ви­щує 80% від об­ся­гу пла­те­жів за ни­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.