Зов­ні­шньо­по­лі­ти­чна за­дум­ли­вість

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ва­лен­ти­на САМАР

Ре­пер­ною то­чкою на шка­лі за­мо­ро­жу­ва­н­ня­ки­пі­н­ня «крим­сько­го пи­та­н­ня» ста­ли ви­бо­ри до Дер­жду­ми РФ на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях АР Крим і Се­ва­сто­по­ля, які від­бу­ду­ться 18 ве­ре­сня.

З по­гля­ду Крем­ля, участь у них ви­бор­ців «но­вих суб’єктів фе­де­ра­ції» — істо­ри­чний крок до ле­гі­ти­ма­ції «вхо­дже­н­ня Кри­му до скла­ду РФ» і йо­го оста­то­чної ін­те­гра­ції в по­лі­ти­чний кі­стяк дер­жа­ви. По су­ті по­си­лань ро­с­про­па­ган­ди — це дру­гий ре­фе­рен­дум, оскіль­ки ни­жню па­ла­ту пар­ла­мен­ту РФ гро­ма­дя­ни оби­ра­ють пря­мим го­ло­су­ва­н­ням, яке, за іде­єю, ви­яв­ляє їхню віль­ну во­лю то­що.

Про­ти­ді­я­ти цим ви­бо­рам на сво­їй, але оку­по­ва­ній те­ри­то­рії у Ки­є­ва жо­дних мо­жли­во­стей не­має. Однак є пов­не, між­на­ро­дни­ми акта­ми під­твер­дже­не пра­во ви­ма­га­ти від сві­то­вої спіль­но­ти ви­зна­н­ня не­ле­гі­тим­ним но­во­го скла­ду сьо­мої Дер­жду­ми РФ. У пер­шу й ціл­ком до­ста­тню для по­си­ле­н­ня ти­ску на дер­жа­ву-агре­со­ра чер­гу — від со­тні кра­їн, ко­трі під­три­ма­ли Ре­зо­лю­цію Ге­не­раль­ної Асам­блеї ООН від 27 бе­ре­зня 2014 р. про те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни. Не за­ва­дить на­га­да­ти, що цим до­ку­мен­том Ге­на­сам­блея ООН під­твер­ди­ла від­да­ність су­ве­ре­ні­те­то­ві, по­лі­ти­чній не­за­ле­жно­сті та те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни в її між­на­ро­дно ви­зна­них кор­до­нах і ви­зна­ла крим­ський «ре­фе­рен­дум» не­за­кон­ним. А дер­жа­ви, ко­трі за Ре­зо­лю­цію про­го­ло­су­ва­ли, по су­ті, взя­ли на се­бе зо­бов’яза­н­ня утри­му­ва­ти­ся не тіль­ки від дій, спря­мо­ва­них на час­тко­ве або пов­не по­ру­ше­н­ня те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни та ви­зна­н­ня змі­ни ста­ту­су АР Крим і Се­ва­сто­по­ля, а й дій, які мо­жна бу­ло б тлу­ма­чи­ти як та­ке ви­зна­н­ня.

Тан­цю­ю­чи від ці­єї пе­чі, Ки­їв має пра­во роз­ра­хо­ву­ва­ти на со­лі­дар­не з ци­ві­лі­зо­ва­ним сві­том не­ви­зна­н­ня ле­гі­тим­но­сті ви­бо­рів ни­жньої па­ла­ти ро­сій­сько­го пар­ла­мен­ту. Але на сьо­го­дні май­же оче­ви­дно, що со­лі­дар­ним бу­де по­ло­вин­ча­сте рі­ше­н­ня. Як ві­до­мо, ці ви­бо­ри до Дер­жду­ми від­бу­ва­ю­ться за змі­ша­ною си­сте­мою: по­ло­ви­на де­пу­та­тів оби­ра­є­ться по за­галь­но­фе­де­раль­но­му окру­гу за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми, по­ло­ви­на — у ма­жо­ри­тар­них окру­гах, яких на пів­остро­ві ство­ре­но чо­ти­ри. Тоб­то крим­ську ви­бор­чу час­тку отри­ма­ють не ли­ше пе­ре­мож­ці ви­бо­рів в одно­ман­да­тних окру­гах, а й ті, ко­трі прой­дуть за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми, — го­ло­си, отри­ма­ні в оку­по­ва­но­му Кри­му, їм та­кож за­ра­ху­ю­ться.

Са­ме з цьо­го ви­хо­див укра­їн­ський пар­ла­мент, звер­та­ю­чись до пар­ла­мен­тів іно­зем­них дер­жав, пар­ла­мент­ських асам­блей та між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій із за­кли­ком утри­ма­ти­ся від уча­сті в спо­сте­ре­жен­ні за пе­ре­бі­гом не­за­кон­них ви­бо­рів в оку­по­ва­но­му Кри­му й не ви­зна­ва­ти їх ре­зуль­та­тів, ка­же іні­ці­а­тор за­яви — го­ло­ва ко­мі­те­ту ВР Укра­ї­ни у за­кор­дон­них спра­вах Ган­на Го­пко.

Не­прийня­т­тя ци­ві­лі­зо­ва­ним сві­том ви­бо­рів до ро­сій­ської Дер­жду­ми із за­хо­пле­н­ням оку­по­ва­них укра­їн­ських те­ри­то­рій бу­ло со­лі­дар­но про­де­мон­стро­ва­не від­мо­вою по­сла­ти мі­сії спо­сте­рі­га­чів за ви­бо­ра­ми на пів­острів не тіль­ки ОБСЄ і РЄ, а й СНД. Та ось у най­більш прин­ци­по­во­му мо­мен­ті — ви­знан­ні не­ле­гі­тим­но­сті та­ким чи­ном сфор­мо­ва­ної Дер­жду­ми — чі­тко­сті дій і на­віть фор­му­лю­вань по­ки що не­має. За­я­ва «Кра­ї­на Х не ви­знає ви­бо­рів до Дер­жду­ми в Кри­му» по­ро­джує за­ко­но­мір­ні пи­та­н­ня про став­ле­н­ня до про­це­су та йо­го ре­зуль­та­ту в ці­ло­му, на які пу­блі­чно від­по­віді не да­ю­ться.

Але, су­дя­чи з озву­че­них на цей час за­яв спі­ке­рів за­хі­дних кра­їн-пар­тне­рів і між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, імо­вір­но, мі­рою по­ка­ра­н­ня Ро­сії обе­руть «се­ре­дин­ку на по­ло­вин­ку»: за все від­по­від­а­ти­муть ма­жо­ри­тар­ни­ми, — за цей зло­чин бу­де за­про­ва­дже­но пер­со­наль­ні сан­кції. Ймо­вір­ність та­ко­го ре­зуль­та­ту «дум­ської спра­ви» опо­се­ред­ко­ва­но під­твер­див у п’ятни­цю й пре­зи­дент Укра­ї­ни Пе­тро По­ро­шен­ко, «за­про­сив­ши» пе­ре­мож­ців ви­бо­рів до Дер­жду­ми Ро­сії по Кри­му в «клуб об’єктів сан­кцій».

Ре­фат Чу­ба­ров, гла­ва Ме­джлі­су крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду, за­кли­кає на знак про­те­сту при­зу­пи­ни­ти участь укра­їн­ських де­ле­га­цій у ро­бо­ті ПА ОБСЄ і Ра­ди Єв­ро­пи, якщо «цих бан­ди­тів» (обра­них у Кри­му де­пу­та­тів ДД) ту­ди де­ле­гу­ють.

Ві­це-спі­кер укра­їн­сько­го пар­ла­мен­ту Іри­на Ге­ра­щен­ко уто­чнює: «Оскіль­ки ви­бо­ри до Дер­жду­ми на оку­по­ва­ній те­ри­то­рії Укра­ї­ни не­за­кон­но про­во­дя­ться і на окру­гах, і за пар­тій­ни­ми спи­ска­ми, під сум­нів слід по­ста­ви­ти ле­гі­тим­ність усьо­го скла­ду Дер­жду­ми, а та­кож її фра­кцій, які де­ле­гу­ва­ти­муть сво­їх де­пу­та­тів у між­на­ро­дні пар­ла­мент­ські асам­блеї. І яка рі­зни­ця, які в цих де­пу­та­тів прі­зви­ща?! Ми ви­хо­ди­мо з то­го, що ви­бо­ри в Кри­му не­за­кон­ні, Дер­жду­ма в ці­ло­му не­ле­гі­тим­на, і її де­ле­га­ції — теж. І це бу­де мо­мент істи­ни для всіх пар­ла­мент­ських асам­блей — і ОБСЄ, і РЄ, і НАТО».

За сло­ва­ми Іри­ни Ге­ра­щен­ко, на­сту­пні кро­ки пар­ла­мен­ту Укра­ї­ни за­раз ре­тель­но про­ро­бля­ю­ться.

«Ми пра­цю­є­мо над на­шою по­зи­ці­єю, яка бу­де одно­зна­чно жорс­ткою. І ми то­чно на знак про­те­сту не ввій­де­мо до за­лу, в яко­му бу­де при­су­тня де­ле­га­ція не­ле­гі­тим­ної Дер­жду­ми Ро­сій­ської Фе­де­ра­ції», — ка­же Ге­ра­щен­ко.

Пла­ну­ю­чи подаль­ші кро­ки, укра­їн­ським і офі­цій­ним, і гро­ма­дян­ським стру­кту­рам ва­жли­во бу­де ви­зна­ти вже допу­ще­ні по­мил­ки, щоб не по­вто­рю­ва­ти їх, як мі­ні­мум, на­да­лі. Го­лов­на з них по­ля­гає в то­му, що Укра­ї­на, за ве­ли­ким ра­хун­ком, про­спа­ла цей ви­клик. Дум­ська кам­па­нія, прав­да, і в са­мій Ро­сії про­йшла ма­ло­по­мі­тно, — пе­рі­од від­пу­сток зро­бив свою за­ко­ли­су­ю­чу спра­ву. Та це не зні­має від­по­від­аль­но­сті з укра­їн­ських ди­пло­ма­тів і дер­жді­я­чів ви­щої лан­ки, які зо­бов’яза­ні пиль­ну­ва­ти дер­жав­ний ін­те­рес вдень і вно­чі. Укра­їн­ські про­те­сти про­ти про­ве­де­н­ня ви­бо­рів в ане­ксо­ва­но­му Кри­мі за­зву­ча­ли за пів­то­ра ти­жня до дня го­ло­су­ва­н­ня. А кон­со­лі­до­ва­ної, чі­тко сфор­му­льо­ва­ної по­зи­ції дер­жа­ви в пи­тан­ні, чо­го са­ме не ви­знає Укра­ї­на — тіль­ки ре­зуль­та­тів за крим­ською «ма­жо­ри­тар­кою» чи ле­гі­тим­но­сті Дер­жду­ми в ці­ло­му, — не­має й до­сі. Бо до­сі не за­твер­дже­но жо­дної з існу­ю­чих роз­ро­бок держ­по­лі­ти­ки що­до де­о­ку­па­ції Кри­му (кон­це­пції, стра­те­гії, про­гра­ми — бай­ду­же, як її на­звуть).

Як уже ска­за­но, жо­дна з між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій, чия дум­ка з при­во­ду че­сно­сті й про­зо­ро­сті ви­бо­рів ав­то­ри­те­тна і для уря­дів ци­ві­лі­зо­ва­них кра­їн — ви­зна­чаль­на, мо­ні­то­рин­гу го­ло­су­ва­н­ня 18 ве­ре­сня на те­ри­то­рії оку­по­ва­но­го Кри­му не про­во­ди­ти­ме. Але ви­снов­ки що­до ви­бо­рів у Ро­сії в ці­ло­му во­ни, зві­сно ж, за­яв­лять. І це ва­жли­во — яки­ми бу­дуть фі­наль­ні зві­ти мі­сій ОБСЄ або Ра­ди Єв­ро­пи.

Оль­га Ай­ва­зов­ська, ви­зна­ний екс­перт у сфе­рі ви­бор­чо­го пра­ва і лі­дер Гро­ма­дян­ської ме­ре­жі «Опо­ра», уто­чнює, що стан­дар­ти ОБСЄ—БДІПЛ сто­сов­но ви­бо­рів — уні­вер­саль­ні й не ви­зна­ча­ють осо­бли­вих під­хо­дів до кам­па­ній, ор­га­ні­зо­ва­них на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях, та­кож не про­пи­са­ні зо­бов’яза­н­ня ви­зна­ва­ти чи не ви­зна­ва­ти та­кі ви­бо­ри.

«І на­ра­зі ми мо­же­мо ма­ти як істо­ри­чний пре­це­дент, так і оцін­ки, які зні­ве­лю­ють ро­бо­ту між­на­ро­дних мі­сій, — якщо не бу­де вра­хо­ва­но чин­ник оку­па­ції Кри­му, і якщо він не впли­не на кін­це­ві зві­ти ОБСЄ—БДІПЛ про ви­бо­ри до Дер­жду­ми РФ. Утім, один з осно­во­по­ло­жних стан­дар­тів, за яки­ми оці­ню­ю­ться ви­бо­ри, — це віль­не во­ле­ви­яв­ле­н­ня ви­бор­ців і сво­бо­да фор­му­ва­н­ня їхньої по­лі­ти­чної во­лі, а та­кож від­су­тність фаль­си­фі­ка­ції ре­зуль­та­тів ви­бо­рів. А ці ви­бо­ри не мо­жна ви­зна­ва­ти віль­ни­ми й не­фаль­си­фі­ко­ва­ни­ми. Близь­ко двох міль­йо­нів гро­ма­дян Укра­ї­ни під при­му­сом отри­ма­ли гро­ма­дян­ство РФ, і за їх ра­ху­нок бу­ло фаль­си­фі­ко­ва­но спи­ски ви­бор­ців, які бе­руть участь у ви­бо­рах Дер­жду­ми. Це по­ру­ше­н­ня впли­ває на кін­це­вий ре­зуль­тат ви­бо­рів як у ба­га­то­ман­да­тно­му окру­гу (за спи­ска­ми пар­тій), так і в чо­ти­рьох одно­ман­да­тних, не­за­кон­но утво­ре­них на те­ри­то­рії не­за­ле­жної дер­жа­ви Укра­ї­на. Та­ким чи­ном, під сум­нів мо­жна по­ста­ви­ти ви­бо­ри 225 + 4 де­пу­та­ти, а це — біль­шість но­во­обра­но­го пар­ла­мен­ту», — вва­жає Оль­га Ай­ва­зов­ська.

Дру­гий ва­жли­вий мо­мент — на­га­ду­ва­н­ня і Ро­сії, і на­шим пар­тне­рам про їхні зо­бов’яза­н­ня, за­фі­ксо­ва­ні між­на­ро­дни­ми акта­ми, зокре­ма й ви­що­го ко­ле­гі­аль­но­го ор­га­ну Ра­ди Єв­ро­пи — Ко­мі­те­ту мі­ні­стрів. Са­ме час, як ба­чи­ться, по­го­во­ри­ти про мо­ні­то­ринг ви­ко­на­н­ня цих зо­бов’язань.

«Із мо­мен­ту оку­па­ції Кри­му, по­чи­на­ю­чи з пе­рі­о­ду на­віть до так зва­но­го ре­фе­рен­ду­му, Ко­мі­тет мі­ні­стрів РЄ прийняв по­над де­ся­ток рі­шень, які сто­су­ю­ться те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни. Ро­сія по­вин­на або їх ви­ко­ну­ва­ти, або ви­йти з ці­єї між­на­ро­дної стру­кту­ри. І то­ді во­на вза­га­лі не бу­де при­су­тня в жо­дно­му єв­ро­пей­сько­му ор­га­ні», — вва­жає до­цент Ки­їв­сько­го на­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.шев­чен­ка Ан­дрій На­джос. На йо­го дум­ку, ОБСЄ, ЄС і ООН ма­ють по­ча­ти сьо­го­дні мо­ні­то­ринг ви­ко­на­н­ня Ро­сі­єю її зо­бов’язань, узя­тих нею на се­бе під час всту­пу до цих між­на­ро­дних стру­ктур, се­ред яких — не за­зі­ха­ти на те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність ін­ших кра­їн.

Тре­тій аспект, що йо­го вла­да Укра­ї­ни має на­ре­шті вклю­чи­ти пов­ною мі­рою, — від­нов­ле­н­ня ко­му­ні­ка­ції зі сво­ї­ми гро­ма­дя­на­ми на оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях. По­ки що тут во­ни чу­ють го­лос ли­ше гро­мад­ських стру­ктур: Ме­джліс крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду за­кли­кав спів­ві­тчи­зни­ків бой­ко­ту­ва­ти ви­бо­ри, Ко­ор­ди­на­цій­на ра­да пе­ре­се­лен­ців за­кли­кає всіх по­лі­ти­чних укра­їн­ців не бра­ти уча­сті у зло­чи­ні.

І, як крик від­чаю, за два дні до го­ло­су­ва­н­ня з’яви­ла­ся за­я­ва СБУ, в якій «про­стим гро­ма­дя­нам» ра­дять по­ду­ма­ти, а чле­нам ви­бор­чко­мів — за­ми­сли­ти­ся, «чи по­трі­бні їм та їхнім ді­тям про­бле­ми з укра­їн­ським за­ко­но­дав­ством у май­бу­тньо­му».

Ви­бо­ри до Дер­жду­ми, що про­во­дя­ться на те­ри­то­рії Кри­му, вко­тре по­ка­жуть усю кар­тон­ність «вхо­дже­н­ня в Ро­сію» пе­ре­ва­жною біль­ші­стю йо­го на­се­ле­н­ня. По-пер­ше, «пе­ре­ва­жним го­ло­сом» там мо­же бу­ти тіль­ки один — го­лос ко­рін­но­го крим­сько­та­тар­сько­го на­ро­ду. Ро­сія йо­го не отри­має. По­дру­ге, чим біль­ше бю­дже­тни­ків Ро­сія за­же­не на ці ви­бо­ри, тим біль­шою бу­де її ви­на за й так не­за­кон­ні дії.

І по-тре­тє, про­сто по­ті­ши­мо­ся, що ро­сій­ські ви­бо­ри по­вер­ну­ли у сві­то­вий по­ря­док ден­ний крим­ське пи­та­н­ня. Те­пер го­лов­не — там йо­го утри­ма­ти. Ва­лен­ти­на Самар

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.