Орен­да у вій­сько­во­му ві­дом­стві: ко­ру­пція чи ша­храй­ство?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Олег ПЕРЕТЯКА

За­мість пе­ред­мо­ви У трав­ні 2016 р. низ­ка укра­їн­ських ін­тер­нет-ви­дань ви­да­ла на-го­ра сен­са­цію. Зміст її зво­див­ся до та­ко­го: до Цен­траль­но­го вій­сько­во­го клі­ні­чно­го го­спі­та­лю, де лі­ку­ю­ться бій­ці АТО, при­ве­зли ав­то­бус з «ті­ту­шка­ми». Ці мо­ло­ди­ки, які по­гро­жу­ва­ли вчи­ни­ти про­во­ка­ції, при­їха­ли об­сто­ю­ва­ти ін­те­ре­си яко­гось при­ва­тно­го під­при­єм­ця.

Нас за­ці­ка­ви­ла ця ін­фор­ма­ція. Про по­дро­би­ці по­дії ви­рі­ши­ли до­від­а­ти­ся на мі­сці. Ви­я­ви­ло­ся, що на за­кри­тій те­ри­то­рії го­спі­таль­но­го мор­гу сто­яв по­ро­жній ав­то­бус. Ке­рів­ник слу­жби го­спі­таль­ної охо­ро­ни ко­мен­ту­ва­ти по­дію не став. Адмі­ні­стра­ція На­ціо­наль­но­го вій­сько­во-ме­ди­чно­го цен­тру «Го­лов­ний вій­сько­вий клі­ні­чний го­спі­таль» (да­лі — Го­спі­таль) ре­ко­мен­ду­ва­ла звер­ну­ти­ся до ке­рів­ни­цтва Ки­їв­сько­го квар­тир­но-екс­плу­а­та­цій­но­го управ­лі­н­ня (да­лі — ККЕУ), яке є ба­лан­со­три­ма­чем вій­сько­во­го май­на в гар­ні­зо­ні й укла­дає до­го­во­ри орен­ди з під­при­єм­ця­ми.

Щоб ро­зі­бра­ти­ся в пе­ри­пе­ті­ях ці­єї про­бле­ми, ми звер­ну­ли­ся з офі­цій­ним за­пи­том до на­чаль­ни­ка ККЕУ К. Ді­цу­лен­ка про на­да­н­ня пу­блі­чної ін­фор­ма­ції — до­го­во­ру орен­ди з Під­при­єм­ством ри­ту­аль­них по­слуг Ки­їв­ської мі­ської спіл­ки ве­те­ра­нів Аф­га­ні­ста­ну (да­лі — Під­при­єм­ство), чиї «ті­ту­шки» бра­ли участь у кон­флі­кті бі­ля го­спі­таль­но­го мор­гу.

Згі­дно з укла­де­ним до­го­во­ром від 16.05.2014 р. К.ді­цу­лен­ко пе­ре­дав в орен­ду го­спі­таль­ний те­хні­чний май­дан­чик роз­мі­ром 40 кв. м на три ро­ки ди­ре­кто­ро­ві Під­при­єм­ства Є.ти­хон­чук. Спо­ді­ва­ю­чись про­ясни­ти си­ту­а­цію, ми спо­ча­тку по те­ле­фо­ну звер­ну­ли­ся до Є.ти­хон­чук із про­ха­н­ням про­ко­мен­ту­ва­ти уго­ду про орен­ду й по­дро­би­ці ви­ни­кло­го кон­флі­кту на те­ри­то­рії Го­спі­та­лю. Однак ди­ре­ктор Під­при­єм­ства ка­те­го­ри­чно від­мо­ви­ла­ся да­ва­ти будь-які по­ясне­н­ня. Во­на по­ра­ди­ла звер­ну­ти­ся із ци­ми за­пи­та­н­ня­ми до пред­став­ни­ків МО Укра­ї­ни. На на­ше звер­не­н­ня з ана­ло­гі­чним про­ха­н­ням до ке­рів­ни­цтва ККЕУ остан­нє та­кож не за­хо­ті­ло да­ва­ти будь-які ко­мен­та­рі пре­сі.

Та­ка та­єм­ність «бі­зне­су» вій­сько­во­го ві­дом­ства ли­ше по­си­ли­ла про­фе­сій­ну ці­ка­вість і спо­ну­ка­ла про­ве­сти це жур­на­ліст­ське роз­слі­ду­ва­н­ня. До­ве­ло­ся ви­тра­ти­ти чи­ма­ло зу­силь, щоб са­мо­стій­но ро­зі­бра­ти­ся в скан­да­лі й з’ясу­ва­ти, де со­ба­ку за­ри­то. Смерть як дже­ре­ло ве­ли­ко­го бі­зне­су За­галь­но­ві­до­мо, що похо­рон­ний бі­знес — спра­ва ду­же при­бу­тко­ва. Смерть дав­но пе­ре­тво­ри­ла­ся на та­кий са­мий то­вар, як хліб чи м’ясо. За оцін­кою Мін­ре­гіон­бу­ду, об­сяг рин­ку ри­ту­аль­них по­слуг у кра­ї­ні за 2015 р. зріс на 23% і ста­но­вив 1,6 млрд грн. Ці ци­фри від­обра­жа­ють ли­ше вер­хів­ку айс­бер­га похо­рон­но­го бі­зне­су. Вта­єм­ни­че­ні осо­би на­ма­га­ю­ться не ді­ли­ти­ся по­дро­би­ця­ми, бо зна­чна ча­сти­на ри­ту­аль­них по­слуг при­хо­ва­на від люд­ських очей і пе­ре­бу­ває в ті­ні.

У ко­мер­ції на по­мер­лих бе­руть актив­ну участь ме­ди­чні пра­ців­ни­ки й пра­во­охо­рон­ні ор­га­ни, які вча­сно й опе­ра­тив­но ін­фор­му­ють ри­ту­аль­ні фір­ми про по­тен­цій­них «клі­єн­тів». Ча­сом за ко­жно­го з них іде бо­роть­ба бу­кваль­но не на жи­т­тя, а на смерть. Жорс­тка кон­ку­рен­ція на ті­ньо­во­му рин­ку ри­ту­аль­них по­слуг спо­ну­кає йо­го уча­сни­ків іти на рі­зні ма­хі­на­ції й ко­ру­пцій­ні зло­чи­ни.

Сто­ли­чний ме­га­по­ліс уже дав­но пе­ре­тво­рив­ся на похо­рон­ний клон­дайк, ре­гу­льо­ва­ний ма­фі­о­зни­ми стру­кту­ра­ми. Об­сяг ки­їв­сько­го рин­ку ри­ту­аль­них по­слуг, 45% яко­го кон­тро­лю­ють дві при­ва­тні фір­ми, екс­пер­ти оці­ню­ють у 200 млн грн. За­пов­зя­тли­ві діл­ки лег­ко зна­хо­дять клю­чі до две­рей чи­нов­ни­ка. Гро­ші — від­ми­чка, і в на­шій кра­ї­ні во­на від­криє ка­бі­нет будь-яко­го по­са­дов­ця, лі­ка­ря чи по­лі­цей­сько­го.

Не­рід­ко не­вдов­зі пі­сля від’їзду ма­ши­ни ме­ди­ків чи по­лі­цей­ських, що кон­ста­ту­ють при­ро­дну смерть лю­ди­ни вдо­ма, лу­нає сту­кіт у две­рі ро­ди­чів по­кій­но­го або те­ле­фон­ний дзві­нок з рі­зно­ма­ні­тни­ми сер­ві­сни­ми про­по­зи­ці­я­ми — від транс­пор­ту­ва­н­ня не­біж­чи­ка до пов­но­го па­ке­та по­смер­тних по­слуг. Мо­жна ли­ше здо­га­ду­ва­ти­ся, че­рез які ка­на­ли і чо­му так швид­ко ін­фор­ма­ція по­тра­пляє до бі­зне­сме­нів-тру­на­рів. Тіль­ки від­по­відь ле­жить на по­верх­ні: в на­шо­му жит­ті все, на­віть звіс­тка про смерть, про­да­є­ться і ку­пу­є­ться.

Та­кі ре­а­лії ни­ні­шньо­го похо­рон­но­го бі­зне­су. За­ко­ни рин­ку ви­ма­га­ють, щоб під­при­є­мець був якнай­ближ­че до клі­єн­та. Ви­яв­ля­є­ться, пра­ви­ло «ви­тя­гну­тої ру­ки» ефе­ктив­но пра­цює не тіль­ки в се­ре­до­ви­щі бан­кі­рів чи про­фе­сіо­наль­них же­бра­ків, а й се­ред май­стрів похо­рон­ної спра­ви. Тут ва­жли­во якнай­швид­ше опи­ни­ти­ся в по­трі­бно­му мі­сці в по­трі­бний час. То­му зв’язок із мор­га­ми, цвин­та­ря­ми, па­то­ло­го­ана­то­мі­чни­ми бю­ро — не­о­дмін­на умо­ва успі­шно­го похо­рон­но­го бі­зне­су. Із ци­ми уста­но­ва­ми похо­рон­них справ май­стри во­лі­ють дру­жи­ти, а ще лі­пше — від­кри­ти там тор­го­вель­ну то­чку. Честь мун­ди­ра — по­над усе У лю­то­му 2013 р. до за­сту­пни­ка мі­ні­стра обо­ро­ни А.ба­бен­ка від іме­ні Ки­їв­ської мі­ської спіл­ки ве­те­ра­нів Аф­га­ні­ста­ну звер­ну­ла­ся ди­ре­ктор Під­при­єм­ства Є.ти­хон­чук. Во­на по­про­си­ла на­да­ти в бу­дин­ку го­спі­таль­но­го мор­гу Цен­траль­ної па­то­ло­го­ана­то­мі­чної ла­бо­ра­то­рії МО Укра­ї­ни (ЦПАЛ) при­мі­ще­н­ня до 25 кв. м для орен­ди або роз­мі­сти­ти її кі­оск пло­щею до 30 кв. м бі­ля мор­гу. Як бо­нус Є.ти­хон­чук за­про­по­ну­ва­ла мар­ке­тин­го­ву фі­шку — си­сте­му зни­жок на похо­рон­ний сер­віс для вій­сько­во­слу­жбов­ців.

Вій­сько­вий чи­нов­ник щи­ро за­ці­ка­вив­ся «ри­ту­аль­ни­ми» зниж­ка­ми для вій­сько­во­слу­жбов­ців від при­ва­тно­го під­при­єм­ства. То­му не­вдов­зі че­рез ме­ди­чний де­пар­та­мент зро­би­ли за­пит про мо­жли­вість від­кри­ти но­вий похо­рон­ний бі­знес на те­ри­то­рії го­спі­та­лю.

Че­рез два ти­жні пі­сля звер­не­н­ня вій­сько­во-ме­ди­чно­го ке­рів­ни­цтва адмі­ні­стра­ція го­спі­та­лю пи­сьмо­во по­ін­фор­му­ва­ла ви­щих чи­нов­ни­ків: «На­да­н­ня в орен­ду при­мі­ще­н­ня в мор­зі або вста­нов­ле­н­ня кі­о­ску бі­ля мор­гу не­до­ціль­не, бо віль­них при­мі­щень у мор­зі не­має, а тим­ча­со­ва спо­ру­да за­ва­жа­ти­ме віль­но­му за­їзду й ви­їзду ри­ту­аль­но­го ав­то­транс­пор­ту». У то­му до­ку­мен­ті на­го­ло­шу­ва­ло­ся, що жо­дної по­тре­би в роз­мі­щен­ні тор­го­вель­ної то­чки Під­при­єм­ства на те­ри­то­рії Го­спі­та­лю не­має, оскіль­ки всі фун­кції з при­йма­н­ня за­мов­лень і на­да­н­ня ри­ту­аль­них по­слуг ви­ко­нує мі­ська ри­ту­аль­на слу­жба.

Хай там як, але чи­нов­ни­ки вій­сько­во­го ві­дом­ства не мо­гли всто­я­ти пе­ред спо­ку­сою ко­мер­цій­ної уго­ди і все-та­ки під­три­ма­ли фір­мо­ву про­по­зи­цію Під­при­єм­ства, від якої важ­ко бу­ло від­мо­ви­ти­ся. Мо­жли­во, ри­ту­аль­ний кі­оск уже дав­но з’явив­ся б на те­хні­чно­му май­дан­чи­ку бі­ля мор­гу, як­би цьо­му не став актив­но пе­ре­шко­джа­ти на­чаль­ник ЦПАЛ А.де­ни­сюк. Про­тя­гом ба­га­тьох мі­ся­ців він не да­вав бі­зне­сме­нам увійти на те­ри­то­рію мор­гу. Не­вдов­зі ло­каль­ний кон­флікт ви­йшов за ме­жі Го­спі­та­лю. В ньо­го бу­ли втя­гну­ті не тіль­ки чи­нов­ни­ки вій­сько­во­го ві­дом­ства, а й пред­став­ни­ки ви­щої за­ко­но­дав­чої і ви­ко­нав­чої вла­ди.

На де­пу­тат­ське звер­не­н­ня про не­за­кон­ну орен­ду го­спі­таль­но­го те­хні­чно­го май­дан­чи­ка мі­ністр обо­ро­ни С.пол­то­рак 30.04.2016 р. за­пев­нив, що йо­го ві­дом­ство все зро­би­ло за за­ко­ном: ККЕУ про­вів тен­дер на орен­ду не­ру­хо­мо­го май­на — те­хні­чно­го май­дан­чи­ка (40 кв. м) для роз­мі­ще­н­ня об’єкта з на­да­н­ня ри­ту­аль­них по­слуг. Мо­жли­во, з фор­маль­но­го по­гля­ду ви­щий вій­сько­вий чи­нов­ник і має ра­цію. Та тіль­ки не зга­дав він у то­му ли­сті, як йо­го ві­дом­ство при­му­шу­ва­ло сво­їх під­ле­глих «по­го­джу­ва­ти», як про­во­ди­ло «кон­курс» між пов’яза­ни­ми одним бі­зне­сом фір­ма­ми, як не­за­кон­но звіль­ни­ли з ро­бо­ти на­чаль­ни­ка ЦПАЛ.

Мі­ністр С.пол­то­рак за­зна­чив, що пі­сля укла­да­н­ня скан­даль­но­го до­го­во­ру орен­ди йо­го ві­дом­ство отри­ма­ло чи­ма­ло звер­нень з адмі­ні­стра­ції пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, від на­ро­дних де­пу­та­тів про про­ти­за­кон­ні дії ке­рів­ни­цтва ККЕУ. Зга­дав він та­кож і про те, що Го­лов­не управ­лі­н­ня Вій­сько­вої слу­жби пра­во­по­ряд­ку ЗСУ про­во­ди­ло слу­жбо­ве роз­слі­ду­ва­н­ня що­до орен­ди зло­ща­сно­го те­хні­чно­го май­дан­чи­ка.

Та не лю­блять вій­сько­ві по­ка­зу­ва­ти бру­дні пля­ми на сво­їх па­ра­дних мун­ди­рах. То­му й ви­сно­вок роз­слі­ду­ва­н­ня вга­да­ти бу­ло не­скла­дно: «фа­кти по­ру­ше­н­ня з бо­ку по­са­до­вих осіб Ки­їв­сько­го КЕУ під час укла­да­н­ня до­го­во­ру орен­ди не під­твер­ди­ли­ся».

Як ви­прав­да­н­ня сво­го ви­снов­ку вій­сько­вий мі­ністр на­вів «за­лі­зо­бе­тон­ний» ар­гу­мент: «До Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни не над­хо­ди­ло су­до­вих по­зо­вів і звер­нень пра­во­охо­рон­них ор­га­нів про не­пра­во­мір­ність пе­ре­да­чі в орен­ду за­зна­че­но­го не­ру­хо­мо­го вій­сько­во­го май­на та по­ру­ше­н­ня по­са­до­ви­ми осо­ба­ми МО Укра­ї­ни ви­мог чин­но­го за­ко­но­дав­ства під час ор­га­ні­за­ції пе­ре­да­чі в орен­ду й укла­да­н­ня до­го­во­ру орен­ди ча­сти­ни те­хні­чно­го май­дан­чи­ка». Ці­ка­во, хто, на дум­ку С.пол­то­ра­ка, мав звер­ну­ти­ся до пра­во­охо­рон­них ор­га­нів: орен­дар чи орен­до­да­вець — сто­ро­ни, кров­но за­ці­кав­ле­ні в уго­ді? І один у по­лі во­їн Пе­рі­о­ди­чні спро­би пра­ців­ни­ків Під­при­єм­ства по­тра­пи­ти на орен­до­ва­ну те­ри­то­рію на­ра­жа­ли­ся на опір з бо­ку пра­ців­ни­ків па­то­ло­го­ана­то­мі­чної ла­бо­ра­то­рії. Іно­ді кон­флікт до­хо­див до фі­зи­чно­го про­ти­бор­ства. У сер­пні 2014 р. вна­слі­док чер­го­вої роз­бір­ки нав­ко­ло за­хо­пле­н­ня те­хні­чно­го май­дан­чи­ка з’яви­ли­ся пер­ші по­стра­жда­лі. Під час зі­ткне­н­ня на­чаль­ни­ко­ві ЦПАЛ А.де­ни­сю­ку хлю­пну­ли в облич­чя окро­пом. Пі­сля цьо­го ін­ци­ден­ту він два ти­жні пе­ре­бу­вав на лі­кар­ня­но­му ліж­ку з тер­мі­чним опі­ком ока. Бу­ло по­ру­ше­но кри­мі­наль­не про­ва­дже­н­ня, але не­за­ба­ром йо­го за­кри­ли.

А.де­ни­сюк по­яснив, що в 2013 р. до ньо­го не­о­дно­ра­зо­во звер­та­ла­ся ди­ре­ктор Під­при­єм­ства Є.ти­хон­чук, яка за ха­бар про­си­ла по­спри­я­ти в укла­дан­ні до­го­во­ру орен­ди для роз­мі­ще­н­ня на те­ри­то­рії го­спі­таль­но­го мор­гу її ма­га­зи­ну ри­ту­аль­них по­слуг. Він від­мо­вив, оскіль­ки вва­жав не­за­кон­ною орен­ду те­хні­чно­го май­дан­чи­ка бі­ля па­то­ло­го­ана­то­мі­чної ла­бо­ра­то­рії. То­му, ко­ли до­від­ав­ся, що ке­рів­ни­цтво ККЕУ укла­ло до­го­вір з Під­при­єм­ством, по­чав звер­та­ти­ся в рі­зні вій­сько­ві й пра­во­охо­рон­ні ін­стан­ції з ви­мо­гою ска­су­ва­ти про­ти­за­кон­ну орен­ду. Тіль­ки віз, як ка­жуть, і ни­ні там.

Не­вдов­зі адмі­ні­стра­ція ККЕУ ли­стом від 29.10.2015 р. по­скар­жи­ла­ся вій­сько­во­му ко­мен­дан­то­ві мі­ста Ки­є­ва В.пла­хтію на пе­ре­кір­ли­во­го на­чаль­ни­ка ЦПАЛ, на­го­ло­шу­ю­чи, що дії остан­ньо­го під­ри­ва­ють ав­то­ри­тет і до­ві­ру до пра­ців­ни­ків Зброй­них сил Укра­ї­ни й усі­єї стру­кту­ри МО Укра­ї­ни. На­ма­га­ю­чись не ви­но­си­ти смі­т­тя зі сво­го ві­дом­ства, ке­ру­ю­чись ві­до­мою фра­зою: «Не­має лю­ди­ни — не­має про­бле­ми», 09.12.2015 р. ди­ре­ктор вій­сько­во-ме­ди­чно­го де­пар­та­мен­ту А.вер­ба ви­дає на­каз про звіль­не­н­ня на­чаль­ни­ка ЦПАЛ «по за­вер­шен­ню тер­мі­ну» без­стро­ко­во­го до­го­во­ру.

Не­за­кон­но звіль­не­ний з ро­бо­ти ко­ли­шній на­чаль­ник ЦПАЛ по­над 9 мі­ся­ців че­рез суд на­ма­га­є­ться по­но­ви­ти свої тру­до­ві пра­ва.

Во­дно­час орен­дар про­дов­жу­вав здій­сню­ва­ти спро­би від­кри­ти пред­став­ни­цтво Під­при­єм­ства на те­ри­то­рії мор­гу. Тіль­ки йо­го зу­си­л­лям по­стій­но за­по­бі­га­ли пра­ців­ни­ки ла­бо­ра­то­рії і фір­ма-кон­ку­рент, яка ра­ні­ше від­кри­ла в го­спі­та­лі ма­га­зин ри­ту­аль­них по­слуг.

При­стра­сті між про­ти­бор­чи­ми сто­ро­на­ми роз­па­лю­ва­ли­ся де­да­лі біль­ше і сво­го апо­гею ся­гну­ли в трав­ні 2016 р., ко­ли «ті­ту­шки» Під­при­єм­ства си­ло­міць вста­но­ви­ли ав­то­бус на те­хні­чно­му май­дан­чи­ку. На той час уча­сни­ка­ми кон­флі­кту вже бу­ли рі­зні суб’єкти: адмі­ні­стра­ція пре­зи­ден­та Укра­ї­ни, на­ро­дні де­пу­та­ти, Ге­не­раль­на про­ку­ра­ту­ра, МВС, гро­мад­ські ор­га­ні­за­ції. Мі­ні­стер­ство обо­ро­ни Укра­ї­ни, щоб зам’яти скан­дал, ство­ри­ло ро­бо­чу гру­пу, про­во­ди­ло слу­жбо­ві на­ра­ди й роз­слі­ду­ва­н­ня.

Мо­жна тіль­ки ди­ву­ва­ти­ся: нав­ко­ло яко­гось те­хні­чно­го май­дан­чи­ка та­ка ве­ре­мія зчи­ни­ла­ся! Пра­кти­чно два ро­ки три­ває, не за­ту­ха­ю­чи, про­ти­бор­ство. Ли­ше пі­сля то­го, як ця істо­рія на­бра­ла ши­ро­ко­го роз­го­ло­су, а кон­флі­ктом нав­ко­ло спір­ної орен­ди й не­за­кон­но­го звіль­не­н­ня по­са­дов­ця з МО Укра­ї­ни за­ці­ка­ви­ли­ся жур­на­лі­сти-роз­слі­ду­ва­чі, бі­знес-пар­тне­ри ви­рі­ши­ли при­пи­ни­ти подаль­шу спів­пра­цю.

Не­вдов­зі пі­сля ін­ци­ден­ту з «ті­ту­шка­ми» на те­ри­то­рії мор­гу ЦПАЛ до­го­вір №11/2014/ККЕУ від 16.05.2014 р. бу­ло при­зу­пи­не­но «за зго­дою сто­рін». 26.05.2016 р. те­хні­чний май­дан­чик по­вер­ну­ли Ки­їв­сько­му КЕУ МО Укра­ї­ни, про що скла­ли від­по­від­ний акт при­йма­н­ня-пе­ре­да­ва­н­ня.

Зда­ва­ло­ся б, про­бле­му розв’яза­но, спра­ве­дли­вість від­нов­ле­но. Тіль­ки, як мо­ви­ться у ві­до­мо­му анек­до­ті, «ло­же­чки на­йшли­ся, а от осад за­ли­шив­ся». У ре­зуль­та­ті опи­са­них по­дій бу­ло звіль­не­но на­чаль­ни­ка ЦПАЛ А.де­ни­сю­ка, що­до яко­го є оче­ви­дною не­за­кон­ність дій чи­нов­ни­ків вій­сько­во­го ві­дом­ства. На­ста­не час, і суд по­ста­вить усе на свої мі­сця. А от в «оса­ді» за­ли­ши­ло­ся пи­та­н­ня про за­кон­ність орен­ди те­хні­чно­го май­дан­чи­ка на те­ри­то­рії Го­спі­та­лю. Те­хні­чний май­дан­чик — об’єкт орен­ди чи ша­храй­ства? Щоб про­ясни­ти си­ту­а­цію про за­кон­ність пе­ре­да­чі в орен­ду асфаль­то­ва­но­го те­хні­чно­го май­дан­чи­ка, в Ін­сти­ту­ті дер­жа­ви і пра­ва ім. В.ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни про­ве­ли на­у­ко­во-пра­во­ву екс­пер­ти­зу.

Зро­бле­ний П.ку­лі­ни­чем, до­кто­ром юри­ди­чних на­ук про­фе­со­ром, за­ві­ду­ва­чем се­кто­ру про­блем аграр­но­го і зе­мель­но­го пра­ва Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В.ко­ре­цько­го НАН Ук р а ї н и , е к с п е р т н и й в и с н о в о к №126/53-е від 17.05.2016 р. одно­зна­чний: 1) те­хні­чний (бе­то­но­ва­ний, асфаль­то­ва­ний) май­дан­чик за сво­ї­ми ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми не є об’єктом не­ру­хо­мо­го май­на як згі­дно із За­ко­ном Укра­ї­ни «Про орен­ду дер­жав­но­го і ко­му­наль­но­го май­на», так і згі­дно із Ци­віль­ним ко­де­ксом Укра­ї­ни й ін­ши­ми за­ко­но­дав­чи­ми акта­ми Укра­ї­ни; 2) пе­ре­да­ча в орен­ду те­хні­чно­го (бе­то­но­ва­но­го, асфаль­то­ва­но­го) май­дан­чи­ка без пе­ре­да­чі в орен­ду зе­мель­ної по­верх­ні, на якій він обла­што­ва­ний, є по­ру­ше­н­ням за­ко­но­дав­ства Укра­ї­ни про орен­ду зем­лі, бо є при­хо­ва­ною орен­дою зем­лі.

Ви­ни­кає при­ро­дне за­пи­та­н­ня: на­ві­що вій­сько­ве ві­дом­ство під ви­гля­дом орен­ди те­хні­чно­го май­дан­чи­ка за­йма­є­ться при­хо­ва­ною орен­дою зем­лі? Мо­же, ці­єю схе­мою вра­хо­ву­ю­ться ли­ше осо­би­сті ін­те­ре­си пред­став­ни­ків орен­до­дав­ця й орен­да­ря, на шко­ду ін­те­ре­сам те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди?

Фа­хів­ці гро­мад­ської ор­га­ні­за­ції «Ки­їв­ський мі­ський ко­мі­тет по­ря­тун­ку бі­зне­су» про­ве­ли по­пе­ре­дню оцін­ку рин­ко­вої вар­то­сті 40 кв. м зе­мель­ної ді­лян­ки в Ки­є­ві, на якій роз­та­шо­ва­ний зло­ща­сний те­хні­чний май­дан­чик. Ця вар­тість ста­но­вить 5,2 млн дол. Від­по­від­но мі­сце­вий (або дер­жав­ний) бю­джет че­рез не­за­кон­не ви­ко­ри­ста­н­ня ці­єї зе­мель­ної ді­лян­ки міг не­до­одер­жа­ти орен­дну пла­ту за рік у роз­мі­рі по­над 912 тис. грн.

Здій­сне­ний на­ми мо­ні­то­ринг ма­те­рі­а­лів га­зе­ти Фон­ду дер­жав­но­го май­на «Ві­до­мо­сті при­ва­ти­за­ції» по­ка­зав, що ви­яв­ле­ний ви­па­док зда­ва­н­ня у при­хо­ва­ну орен­ду зем­лі вій­сько­вим ві­дом­ством — ти­по­ва пра­кти­ка, по­ши­ре­на по всій кра­ї­ні. Офі­цій­не дже­ре­ло Фон­ду дер­жав­но­го май­на свід­чить, що з ли­сто­па­да 2015-го по сер­пень 2016 р. квар­тир­но-екс­плу­а­та­цій­ні слу­жби МО Укра­ї­ни зда­ли в при­хо­ва­ну орен­ду (під ви­гля­дом те­хні­чних май­дан­чи­ків) 23 зе­мель­ні ді­лян­ки, що на­ле­жать дер­жа­ві (те­ри­то­рі­аль­ним гро­ма­дам), за­галь­ною пло­щею 38270 кв. м.

Ге­о­гра­фія орен­дно­го «бі­зне­су» вій­сько­во­го ві­дом­ства до­сить ши­ро­ка. Бе­зу­мов­ни­ми лі­де­ра­ми в цьо­му про­це­сі є слу­жби КЕУ у вій­сько­вих мі­сте­чках Льво­ва, Хар­ко­ва, Жи­то­ми­ра й Дні­пра.

Чо­му вій­сько­ві «бі­зне­сме­ни» зда­ють в орен­ду тіль­ки асфаль­то­ве по­кри­т­тя, яке не мо­же бу­ти об’єктом орен­ди, а не са­му зе­мель­ну ді­лян­ку, вар­тість якої не­су­мір­но ви­ща за вар­тість те­хні­чно­го май­дан­чи­ка? Тут мо­жуть бу­ти два ва­рі­ан­ти від­по­віді.

1 ва­рі­ант. Зем­ля, що на­ле­жить дер­жа­ві (те­ри­то­рі­аль­ній гро­ма­ді), не є вла­сні­стю Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни. У цьо­му ви­пад­ку вій­сько­ві чи­нов­ни­ки, про­по­ну­ю­чи в орен­ду те­хні­чні май­дан­чи­ки, за­йма­ю­ться при­хо­ва­ною орен­дою чу­жої зем­лі і вчи­ня­ють зви­чай­не ша­храй­ство.

2 ва­рі­ант. Вій­сько­ве ві­дом­ство во­ло­діє зе­мель­ни­ми ді­лян­ка­ми. Якщо по­са­дов­ці в по­го­нах зда­ють в орен­ду те­хні­чні май­дан­чи­ки без ура­ху­ва­н­ня рин­ко­вої вар­то­сті зем­лі, то во­ни за­йма­ю­ться ко­ру­пці­єю, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи слу­жбо­ве ста­но­ви­ще в ко­ри­сли­вих ці­лях.

У ко­жно­му ра­зі та­кі дії ма­ють ста­ти об’єктом ува­ги пра­во­охо­рон­них ор­га­нів. За­мість пі­сля­мо­ви При по­втор­но­му звер­нен­ні до ке­рів­ни­цтва ККЕУ з про­ха­н­ням про­ясни­ти си­ту­а­цію з орен­дою те­хні­чно­го май­дан­чи­ка ми зно­ву ді­ста­ли від­мо­ву. До­ве­ло­ся при­йти на осо­би­стий при­йом до ди­ре­кто­ра юри­ди­чно­го де­пар­та­мен­ту МО Укра­ї­ни Ва­ле­рія Ко­ва­ля. Остан­ній ко­мен­ту­ва­ти те­му та­кож не схо­тів і до­ру­чив сво­є­му за­сту­пни­ко­ві — на­чаль­ни­ку юри­ди­чно­го від­ді­лу Оле­ксан­дро­ві Дю­ден­ку ро­зі­бра­ти­ся і під­го­ту­ва­ти офі­цій­ну від­по­відь.

З екс­пер­тним ви­снов­ком Ін­сти­ту­ту дер­жа­ви і пра­ва ім. В.ко­ре­цько­го НАН Укра­ї­ни фа­хів­ці юри­ди­чно­го де­пар­та­мен­ту МО Укра­ї­ни не по­го­ди­ли­ся. На їхню дум­ку, те­хні­чні май­дан­чи­ки слід від­но­си­ти до спо­руд, під яки­ми в Дер­жав­но­му кла­си­фі­ка­то­рі 018-2000, за­твер­дже­но­му на­ка­зом Держ­стан­дар­ту Укра­ї­ни №507 від 17.08.2000 р., ро­зу­мі­ю­ться «бу­ді­вель­ні си­сте­ми, пов’яза­ні з зем­лею, які ство­ре­ні з бу­ді­вель­них ма­те­рі­а­лів, на­пів­фа­бри­ка­тів, уста­тку­ва­н­ня та обла­дна­н­ня в ре­зуль­та­ті ви­ко­на­н­ня рі­зних бу­ді­вель­но-мон­та­жних ро­біт».

Та­ке тлу­ма­че­н­ня вій­сько­вих фа­хів­ців, як ви­я­ви­ло­ся, не зов­сім від­по­від­ає змі­сту за­зна­че­но­го до­ку­мен­та. У чин­но­му Дер­жав­но­му кла­си­фі­ка­то­рі мо­жна зна­йти всі­ля­кі рі­зно­ви­ди май­дан­чи­ків (склад­ські, спор­тив­ні), однак там не­має по­ня­т­тя «те­хні­чний май­дан­чик».

Ар­гу­мен­ту­ю­чи свою пра­во­ту, юри­сти вій­сько­во­го ві­дом­ства по­си­ла­ю­ться на те, що в По­да­тко­во­му ко­де­ксі спо­ру­ди роз­гля­да­ю­ться як зе­мель­ні по­лі­пше­н­ня. Але са­ме в цьо­му до­ку­мен­ті (ст. 14, ч. 1, п. 75) «зе­мель­не по­лі­пше­н­ня» ро­зу­мі­є­ться як ре­зуль­та­ти будь-яких за­хо­дів, що при­зво­дять до змі­ни які­сних ха­ра­кте­ри­стик зе­мель­ної ді­лян­ки та її вар­то­сті. Ін­ши­ми сло­ва­ми, це ли­ше під­твер­джує екс­пер­тний ви­сно­вок про те, що вій­сько­ві, зда­ю­чи в орен­ду те­хні­чні май­дан­чи­ки, за­йма­ю­ться при­хо­ва­ною орен­дою зем­лі, що є по­ру­ше­н­ням за­ко­но­дав­ства. За ло­гі­кою вій­сько­вих, до­ста­тньо утрам­бу­ва­ти ще­бін­кою ді­лян­ку зем­лі — і мо­жна її зда­ва­ти в орен­ду як «те­хні­чний май­дан­чик». Аб­сурд оче­ви­дний.

Вка­зів­ка юри­стів МО Укра­ї­ни на те, що укла­де­ні вій­сько­вим ві­дом­ством до­го­во­ри, пре­дме­том яких є орен­да те­хні­чних май­дан­чи­ків, не ви­зна­ва­ли­ся не­дій­сни­ми в су­до­во­му по­ряд­ку, зов­сім не озна­чає, що в на­шо­му ви­пад­ку не­має фа­кту ша­храй­ства чи ко­ру­пції. Зе­мель­ний ко­декс Укра­ї­ни від­но­сить зем­лі обо­ро­ни до ко­му­наль­ної та дер­жав­ної вла­сно­сті. Згі­дно із за­ко­но­дав­ством, вій­сько­вим ча­сти­нам, під­при­єм­ствам і ор­га­ні­за­ці­ям для ви­ко­на­н­ня по­кла­де­них на них фун­кцій і зав­дань зе­мель­ні ді­лян­ки пе­ре­да­ю­ться в по­стій­не ко­ри­сту­ва­н­ня.

За­ли­ша­є­ться тіль­ки здо­га­ду­ва­ти­ся, на­ві­що Мі­ні­стер­ство обо­ро­ни за­йма­є­ться при­хо­ва­ною орен­дою зем­лі під ви­гля­дом зда­чі в орен­ду так зва­них те­хні­чних май­дан­чи­ків. Це — ко­ру­пція чи ша­храй­ство? На це за­пи­та­н­ня мо­же від­по­ві­сти Ге­не­раль­на про­ку­ра­ту­ра, яка, від­по­від­но до за­ко­ну, по­вин­на за­хи­ща­ти ін­те­ре­си су­спіль­ства і дер­жа­ви. То­му це жур­на­ліст­ське роз­слі­ду­ва­н­ня — офі­цій­не звер­не­н­ня до Ге­не­раль­ної про­ку­ра­ту­ри Укра­ї­ни.

(Зга­да­ні у текс­ті до­ку­мен­ти мо­жна по­ди­ви­ти­ся на сай­ті DT.UA)

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.