Па­сер­би­ця Єв­ро­пи

Хто Шо­тлан­дії ми­лі­ший — Єв­ро­со­юз чи Ве­ли­ка Бри­та­нія?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Оле­ксій КОВАЛЬ

Шо­тлан­дія го­тує но­вий, уже дру­гий, ре­фе­рен­дум про не­за­ле­жність. Про це за­яви­ла 7 ве­ре­сня її пер­ший мі­ністр і го­ло­ва Шо­тланд­ської на­ціо­наль­ної пар­тії (ШНП) Ні­ко­ла Стер­джен.

Ре­фе­рен­дум мо­же від­бу­ти­ся в най­ближ­чі кіль­ка ро­ків і ста­не від­по­від­дю на пле­бі­сцит 23 черв­ня 2016 р., під час яко­го біль­шість ан­глій­ців про­го­ло­су­ва­ла за Brexit, тоб­то за ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії зі скла­ду Єв­ро­со­ю­зу. А от жи­те­лі Шо­тлан­дії про­го­ло­су­ва­ли за те, щоб за­ли­ши­ти­ся в Єв­ро­со­ю­зі. Те­пер шо­тланд­ські по­лі­ти­ки на­ма­га­ю­ться «кон­вер­ту­ва­ти» го­ло­си тих, хто го­ло­су­вав про­ти ви­хо­ду з ЄС, у го­ло­су­ва­н­ня за те, щоб до­мог­ти­ся не­за­ле­жно­сті Шо­тлан­дії. Це 1,6 млн лю­дей, або 62% від тих, що про­го­ло­су­ва­ли. Однак не для всіх з них ви­хід Бри­та­нії з ЄС є ва­го­мою при­чи­ною ро­зі­рва­ти 300-рі­чний со­юз між Шо­тлан­ді­єю і Ан­глі­єю. Тим біль­ше що й ЄС не обі­цяє не­за­ле­жній Шо­тлан­дії рай­ду­жних пер­спе­ктив.

За сло­ва­ми Ні­ко­ли Стер­джен, на­сту­пні 10 ро­ків для Ве­ли­кої Бри­та­нії бу­дуть «втра­че­ним ча­сом» — су­дя­чи з то­го, як по­лі­ти­ки в Лон­до­ні зво­лі­ка­ють із по­ча­тком пе­ре­го­во­рів про ре­а­лі­за­цію Brexit. Шо­тлан­дія хо­че уни­кну­ти та­ко­го сце­на­рію і ви­ма­гає від бри­тан­сько­го уря­ду озву­чи­ти свої ідеї до пе­ре­го­во­рів з ЄС і роз­по­ча­ти кон­суль­та­ції з Брюс­се­лем не­гай­но. А якщо ні, то Шо­тлан­дія по­гро­жує но­вим ре­фе­рен­ду­мом про не­за­ле­жність.

Ще 24 черв­ня ц.р., че­рез чо­ти­ри го­ди­ни пі­сля то­го як ста­ли ві­до­мі ре­зуль­та­ти бри­тан­сько­го ре­фе­рен­ду­му про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС, Ні­ко­ла Стер­джен роз­по­ря­ди­ла­ся го­ту­ва­ти за­ко­но­дав­ство про про­ве­де­н­ня дру­го­го ре­фе­рен­ду­му — про не­за­ле­жність Шо­тлан­дії. Ни­ні ця ро­бо­та пе­ре­хо­дить у пра­кти­чну фа­зу. То­ді ж, у черв­ні, Н.стер­джен та­кож за­жа­да­ла «не­від­кла­дних зу­стрі­чей» з по­лі­ти­ка­ми у Брюс­се­лі, щоб «за­без­пе­чи­ти мі­сце Шо­тлан­дії в ЄС» на­віть у ра­зі ви­хо­ду Ве­ли­кої Бри­та­нії з Со­ю­зу.

Во­на са­мо­стій­но, не огля­да­ю­чись на Лон­дон, ви­ру­ши­ла до Брюс­се­ля. Одним з пи­тань, що обго­во­рю­ва­ли­ся під час цьо­го ві­зи­ту, бу­ло та­ке: чи мо­же не­за­ле­жна Шо­тлан­дія пре­тен­ду­ва­ти на мі­сце Ве­ли­кої Бри­та­нії як «кра­ї­на-пра­во­на­сту­пни­ця» в ра­зі ви­хо­ду з ЄС остан­ньої? Єв­ро­ко­мі­сія, однак, ви­зна­ла не­своє­ча­сним обго­во­рю­ва­ти цю те­му. З очіль­ни­ком шо­тланд­сько­го уря­ду не по­ба­жав зу­стрі­ча­ти­ся го­ло­ва Єв­ро­пей­ської ра­ди До­нальд Туск, то­му всі свої ідеї рі­шу­ча шо­тланд­ка ви­кла­ла го­ло­ві Єв­ро­пей­сько­го пар­ла­мен­ту Мар­ті­ну Шуль­цу й пред­став­ни­кам най­біль­ших пар­тій­них груп.

Па­ні Стер­джен да­ла чі­тко зро­зу­мі­ти, що зму­ше­на три­ма­ти на сто­лі всі ва­рі­ан­ти, і якщо, зре­штою, най­лі­пшим ва­рі­ан­том для за­хи­сту ін­те­ре­сів Шо­тлан­дії в Єв­ро­пі бу­де її не­за­ле­жність, то «дру­гий ре­фе­рен­дум, зви­чай­но ж, зав­жди під ру­кою». Ре­фе­рен­дум про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії зі скла­ду ЄС 23 черв­ня змі­нив си­ту­а­цію до­ко­рін­но, вва­жає Стер­джен. То­му но­вий ре­фе­рен­дум про не­за­ле­жність Шо­тлан­дії мо­же ста­ти кон­че по­трі­бним. За сло­ва­ми Але­кса Сал­мон­да, екс-го­ло­ви ШНП і ко­ли­шньо­го пер­шо­го мі­ні­стра Шо­тлан­дії, а ни­ні де­пу­та­та Бри­тан­сько­го пар­ла­мен­ту, ре­фе­рен­дум про не­за­ле­жність мо­же від­бу­ти­ся про­тя­гом най­ближ­чих двох ро­ків, якщо Един­бург по­ба­чить, що пе­ре­го­во­ри про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС ідуть не в то­му ру­слі, як то­го хо­ті­ло­ся б шо­тланд­цям.

Ко­ли бри­тан­ський прем’єр Де­від Ке­ме­рон ого­ло­сив про свою від­став­ку, в шо­тланд­ських ЗМІ ця но­ви­на не бу­ла пер­шою. Однак ко­ли но­вий прем’єр Ве­ли­кої Бри­та­нії Те­ре­за Мей обра­ла ме­тою сво­єї пер­шої по­їзд­ки по кра­ї­ні са­ме Един­бург, ста­ло зро­зумі­ло, що по­зи­цію Шо­тлан­дії по­чу­ли, і Лон­дон не ви­зна­ча­ти­ме на свій роз­суд умов ви­хо­ду й май­бу­тніх від­но­син з ЄС, не по­ра­див­шись з гро­ма­дя­на­ми, які про­го­ло­су­ва­ли за те, щоб у Єв­ро­со­ю­зі за­ли­ши­ти­ся.

При­найм­ні під час ві­зи­ту до Един­бур­га Те­ре­за Мей по­обі­ця­ла шо­тланд­цям, що їм за­без­пе­чать пред­став­ни­цтво в ко­мі­сії, яка займе­ться фор­му­ва­н­ням про­по­зи­цій що­до від­но­син з Єв­ро­со­ю­зом, перш ніж Лон­дон ого­ло­сить про за­пуск про­це­су ви­хо­ду з ЄС. Па­ні Мей, зокре­ма, за­зна­чи­ла: «Я хо­чу ви­слу­ха­ти всі ва­рі­ан­ти і ду­же чі­тко ска­за­ла пер­шо­му мі­ні­стро­ві, п. Стер­джен, що я хо­чу, щоб шо­тланд­ський уряд був пов­ні­стю за­ді­я­ний у на­шій дис­ку­сії. Я вже не­о­дно­ра­зо­во за­яв­ля­ла, що ст. 50 Лі­са­бон­сько­го до­го­во­ру (про ви­хід з ЄС) не бу­де іні­ці­йо­ва­на до­ти, до­ки ми не ма­є­мо чі­тко­го уяв­ле­н­ня про на­ші ці­лі, яких ми пра­гне­мо до­сяг­ти у про­це­сі пе­ре­го­во­рів з ЄС. Га­даю, для нас ду­же ва­жли­во обго­во­ри­ти все це до то­го, як іні­ці­ю­ва­ти ви­хід з Єв­ро­со­ю­зу».

Що­до мо­жли­во­сті про­ве­сти по­втор­ний ре­фе­рен­дум про не­за­ле­жність Шо­тлан­дії в Лон­до­ні вва­жа­ють, що ре­зуль­та­ти ре­фе­рен­ду­му про не­за­ле­жність 2014 р. (55,3% ви­бор­ців не під­три­ма­ли не­за­ле­жність Шо­тлан­дії, 44,7% про­го­ло­су­ва­ли «за») з усі­єю оче­ви­дні­стю свід­чи­ли, що шо­тланд­ці в біль­шо­сті під­три­му­ють ідею збе­ре­же­н­ня єди­ної дер­жа­ви — Ве­ли­кої Бри­та­нії. Крім то­го, для про­ве­де­н­ня по­втор­но­го ре­фе­рен­ду­му в Шо­тлан­дії по­трі­бна зго­да бри­тан­сько­го пар­ла­мен­ту.

Справ­ді, ни­ні пе­ре­ва­га не на бо­ці при­хиль­ни­ків не­за­ле­жно­сті Шо­тлан­дії. Згі­дно з опи­ту­ва­н­ням Yougov для га­зе­ти Times, з 1039 до­ро­слих шо­тланд­ців, опи­та­них з 29 по 31 сер­пня 2016 р., 54% хо­ті­ли б за­ли­ши­ти­ся в скла­ді Ве­ли­кої Бри­та­нії, 46% во­лі­ли б жи­ти в не­за­ле­жній Шо­тлан­дії. Крім то­го, з опи­ту­ва­н­ня ста­ло ясно: жи­те­лі Шо­тлан­дії вва­жа­ють, що во­на «ви­грає еко­но­мі­чно, за­ли­ша­ю­чись у скла­ді Ве­ли­кої Бри­та­нії». Цьо­го по­гля­ду до­три­му­ю­ться 49% опи­та­них. Якщо ві­ри­ти цим да­ним, то ви­дно, що за­галь­ні умо­на­строї май­же не змі­ни­ли­ся від­то­ді, як шо­тланд­ці 18 ве­ре­сня 2014 р. го­ло­су­ва­ли на пер­шо­му ре­фе­рен­ду­мі.

По­при зу­си­л­ля шо­тланд­ських на­ціо­на­лі­стів, іні­ці­а­ти­ва за­ли­ша­є­ться в ру­ках Лон­до­на. Бри­тан­ський прем’єр ви­ко­на­ла свою обі­цян­ку, вклю­чив­ши пред­став­ни­ка Шо­тлан­дії до ко­мі­сії з під­го­тов­ки ви­хо­ду кра­ї­ни з ЄС. Про­те по­ки що не­ясно, чи змо­же Един­бург істо­тно впли­ва­ти на її ро­бо­ту. Та­кож не­ясно, якою мі­рою уряд Ве­ли­кої Бри­та­нії вра­хує го­лос Шо­тлан­дії при фор­му­ван­ні сво­єї по­зи­ції на пе­ре­го­во­рах з ЄС.

Ми­ну­ло­го мі­ся­ця шо­тланд­ським «мі­ні­стром з пи­тань Brexit» став Майкл Рас­сел. Не­за­дов­го до цьо­го чле­ни ко­мі­те­ту у спра­вах Єв­ро­со­ю­зу й зов­ні­шніх зв’яз­ків Шо­тланд­сько­го пар­ла­мен­ту ви­сту­пи­ли з до­по­від­дю про на­слід­ки ви­хо­ду з Єв­ро­со­ю­зу. На їхню дум­ку, клю­чо­вим пи­та­н­ням для Шо­тлан­дії у про­це­сі пе­ре­го­во­рів про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС бу­де «збе­ре­же­н­ня віль­но­го до­сту­пу шо­тланд­ських то­ва­рів і по­слуг на єв­ро­пей­ський ри­нок». Це клю­чо­ва ідея, яку ма­ють на­мір об­сто­ю­ва­ти і Рас­сел, і Стер­джен. Очіль­ни­ця шо­тланд­сько­го ка­бі­не­ту на­віть за­яви­ла, що в бри­тан­сько­го прем’єра не­має пов­но­ва­жень обме­жи­ти до­ступ то­ва­рів на єди­ний ри­нок Єв­ро­пи. Крім то­го, Шо­тлан­дія ви­сту­пає за те, щоб за­без­пе­чи­ти со­бі член­ство в аль­тер­на­тив­них об’єд­на­н­нях і ор­га­ні­за­ці­ях — та­ких як, на­при­клад, Єв­ро­пей­ська асо­ці­а­ція віль­ної тор­гів­лі (European Free Trade Association) і Єв­ро­пей­ська еко­но­мі­чна зо­на (European Economic Area). Усе для то­го, щоб збе­рег­ти віль­ний рух то­ва­рів, по­слуг, ка­пі­та­лів і лю­дей. Крім то­го, де­які шо­тланд­ські по­лі­ти­ки ви­ма­га­ють від Лон­до­на за­без­пе­чи­ти збе­ре­же­н­ня прав гро­ма­дян кра­їн ЄС на пе­ре­го­во­рах з Брюс­се­лем.

Слід за­ува­жи­ти, що еко­но­мі­чно Шо­тлан­дія прив’яза­на до ін­шої ча­сти­ни Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства. 64% шо­тланд­ських то­ва­рів спо­жи­ва­ю­ться на Бри­тан­ських остро­вах, то­ді як екс­порт до кра­їн ЄС більш ніж у чо­ти­ри ра­зи мен­ший — 11 млрд фун­тів стер­лін­гів про­ти 48 млрд (за да­ни­ми 2014 р.). Крім то­го, про­від­ною то­вар­ною гру­пою в шо­тланд­сько­му екс­пор­ті є на­пої й хар­чо­ві про­ду­кти (якщо не вра­хо­ву­ва­ти, зви­чай­но, на­фти й га­зу). Про­те втра­ти від Brexit для Шо­тлан­дії бу­дуть від­чу­тні в ко­жно­му ра­зі, от чо­му Един­бург на­ма­га­є­ться впли­ну­ти на не­рі­шу­чий Лон­дон і пом’якши­ти по­зи­цію Єв­ро­пи, яка про­сто ска­за­ла Бри­та­нії: геть з ЄС!

Шо­тланд­ські ідеї для пе­ре­го­во­рів ви­гля­да­ють до­сить при­ва­бли­ви­ми для єв­ро­пей­ських по­лі­ти­ків, які цьо­го ти­жня зі­бра­ли­ся на по­за­чер­го­вий са­міт у Бра­ти­сла­ві ви­рі­шу­ва­ти, що ро­би­ти з Єв­ро­со­ю­зом без Ве­ли­кої Бри­та­нії. Однак ма­ло­ймо­вір­но, що всі шо­тланд­ські ідеї ля­жуть в осно­ву пе­ре­го­во­рів з Лон­до­ном.

З 1 жов­тня на по­са­ду за­сту­пає го­лов­ний пе­ре­го­вір­ник що­до пи­та­н­ня ви­хо­ду Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС — фран­цузь­кий кон­се­рва­тив­ний по­лі­тик Мі­шель Бар­ньє. Він, ко­ли­шній єв­ро­пей­ський ко­мі­сар з пи­тань вну­трі­шньої тор­гів­лі, пе­ред­чу­ває, що пе­ре­го­во­ри з бри­тан­ця­ми бу­дуть важ­ки­ми. І, су­дя­чи з йо­го остан­ніх за­яв, пе­ред ним по­ста­ви­ли зав­да­н­ня по­кла­сти опо­нен­тів на ло­па­тки, а не шу­ка­ти з Лон­до­ном ком­про­мі­сів. Але в дов­го­стро­ко­вій пер­спе­кти­ві він хо­че до­мог­ти­ся ство­ре­н­ня між ЄС і Ве­ли­кою Бри­та­ні­єю «спів­то­ва­ри­ства спіль­них ін­те­ре­сів».

Бри­тан­ський уряд про­дов­жує зво­лі­ка­ти з по­ча­тком пе­ре­го­во­рів. Зва­жа­ю­чи на все, Лон­дон і да­лі шу­ка­ти­ме будь-яких при­во­дів, аби від­кла­да­ти своє рі­ше­н­ня акти­ву­ва­ти ст. 50 Лі­са­бон­сько­го до­го­во­ру, яким за­пу­сти­ться про­цес ви­хо­ду Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС. Про­ти­річ­чя з Шо­тлан­ді­єю мо­жуть ста­ти зру­чним при­во­дом для уря­ду Мей від­кла­сти це пи­та­н­ня аж до май­бу­тньо­го ро­ку, мо­жли­во, на­віть до ве­сни. Лон­дон роз­ра­хо­вує, що в умо­вах, ко­ли в Ні­меч­чи­ні й Фран­ції три­ва­ти­муть пе­ред­ви­бор­ні кам­па­нії, він змо­же ви­тор­гу­ва­ти в ЄС ви­гі­дні­ші умо­ви ви­хо­ду або до­мог­ти­ся то­го, щоб без­ком­про­мі­сна по­зи­ція Єв­ро­со­ю­зу про ви­гна­н­ня Ве­ли­кої Бри­та­нії пом’якши­ла­ся — то­ді Brexit мо­жна бу­де пе­ре­гля­ну­ти.

Однак для шо­тланд­ців по­ки що все це не­ве­ли­ка роз­ра­да — адже, хай там як, про­ти­річ­чя між Лон­до­ном і Един­бур­гом тіль­ки на­ро­ста­ти­муть. У ра­зі Brexit цей про­цес від­бу­ва­ти­ме­ться актив­ні­ше і то­чно бо­лі­сні­ше, якщо ж Brexit не від­бу­де­ться, то про­ти­річ­чя на­ко­пи­чу­ва­ти­му­ться так са­мо, як і ни­ні, — по­віль­но, але не­зво­ро­тно.

У мо­раль­но­му, та вла­сне й у юри­ди­чно­му пла­ні, Шо­тлан­дія вже за­раз мо­же ви­ста­ви­ти Єв­ро­пі ра­ху­нок. Якщо го­во­ри­ти про за­кон, то 5,5 млн шо­тланд­ців є не тіль­ки гро­ма­дя­на­ми Ве­ли­кої Бри­та­нії, а й гро­ма­дя­на­ми ЄС, і Со­юз має га­ран­ту­ва­ти до­три­ма­н­ня їхніх прав. Це пи­та­н­ня, як ви­сло­вив­ся не­що­дав­но До­нальд Туск, є не «вну­трі­шньою спра­вою Ве­ли­кої Бри­та­нії», а обов’яз­ком са­мо­го Єв­ро­со­ю­зу. Тут ке­рів­ни­цтво ЄС про­де­мон­стру­ва­ло свою не­зда­тність ді­я­ти аде­ква­тно. Ні­хто не мо­же (на за­кон­них під­ста­вах) від­мо­ви­ти шо­тланд­цям у збе­ре­жен­ні їхніх прав бу­ти гро­ма­дя­на­ми ЄС на­віть при то­му, що уряд Ве­ли­кої Бри­та­нії ве­сти­ме пе­ре­го­во­ри про ви­хід з Єв­ро­со­ю­зу. Для ЄС го­лов­на за­гро­за від бри­тан­сько­го ре­фе­рен­ду­му про Brexit у то­му, що він опри­яв­нив зро­ста­н­ня прір­ви між Єв­ро­со­ю­зом і гро­ма­дя­на­ми ЄС. Шо­тлан­дія дає Єв­ро­пі шанс і на­дію ви­пра­ви­ти цю си­ту­а­цію, але по­ки що не ви­дно, щоб у Єв­ро­со­ю­зі хтось на­ма­гав­ся ці­єю си­ту­а­ці­єю ско­ри­ста­ти­ся.

Якщо ж го­во­ри­ти про мо­раль­ний аспект, то Єв­ро­со­юз іще в 2014 р. не­га­тив­но ста­вив­ся до ідеї шо­тланд­сько­го ре­фе­рен­ду­му про не­за­ле­жність. А все то­му, що до­мі­ну­ва­ла дум­ка, ні­би він спро­во­кує «се­па­ра­тист­ські» тен­ден­ції в ін­ших кра­ї­нах ЄС. Цю дум­ку, однак, ви­слов­лю­вав пе­ре­ва­жно уряд Іспа­нії, який хо­че, з су­то вну­трі­шніх при­чин, уни­кну­ти «шо­тланд­сько­го сце­на­рію» в Ка­та­ло­нії. За­га­лом же для ЄС ве­ли­кої за­гро­зи де­зін­те­гра­ції не­має.

Єв­ро­пей­ські по­лі­ти­ки го­то­ві по­жер­тву­ва­ти Шо­тлан­ді­єю і го­ло­са­ми про­єв­ро­пей­ськи на­ла­што­ва­них жи­те­лів бри­тан­ських остро­вів ли­ше для то­го, щоб ма­ти мо­жли­вість зви­ну­ва­чу­ва­ти Ве­ли­ку Бри­та­нію і бри­тан­ський уряд ма­ло не у всіх про­бле­мах, які ни­ні пе­ре­жи­ває Єв­ро­со­юз.

Оче­ви­дно, що не­за­ле­жна Шо­тлан­дія (як, утім, і Ка­та­ло­нія) змо­гла б до­сить лег­ко ви­ко­на­ти всі кри­те­рії, по­трі­бні для всту­пу до ЄС. Однак по­стій­но вка­зу­ю­чи на те, що шо­тланд­ці (у ра­зі про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті) по­вин­ні бу­дуть прой­ти весь шлях для кра­їн-кан­ди­да­тів із са­мо­го по­ча­тку, Брюс­сель ро­бить не­оці­нен­ну по­слу­гу Лон­до­ну в про­ти­дії шо­тланд­сько­му на­ціо­на­лі­зму. Але со­бі на шко­ду.

Шо­тлан­дія про­сто ви­яви­ла­ся за­ру­чни­цею си­ту­а­ції, що скла­ла­ся, — Лон­дон її не від­пу­скає, а в Єв­ро­со­ю­зі її не че­ка­ють.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.