Пів­ні­чна Ко­рея: шан­таж роз­ще­пле­ним ато­мом

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ві­ктор КАСПРУК

За­яви Пів­ні­чної Ко­реї про успі­шне про­ве­де­н­ня но­во­го ядер­но­го ви­про­бу­ва­н­ня і її ви­мо­га, щоб Спо­лу­че­ні Шта­ти ви­зна­ли цю кра­ї­ну ядер­ною дер­жа­вою, ви­гля­да­ють не про­сто як ще один ядер­ний де­марш КНДР.

Но­вий шан­таж сві­ту ато­мом із бо­ку КНДР, імо­вір­но, є спро­бою Пхе­нья­на яко­мо­га біль­ше де­ста­бі­лі­зу­ва­ти об­ста­нов­ку на Ко­рей­сько­му пів­остро­ві са­ме під час на­ро­ста­н­ня по­лі­ти­чно­го на­пру­же­н­ня на пре­зи­дент­ських пе­ре­го­нах у США.

Схо­же, ре­жим Кім Чен Ина (як і ре­жим Пу­ті­на) на­ма­га­є­ться зна­йти мо­жли­вість впли­ну­ти на змі­ще­н­ня по­лі­ти­чних по­зи­цій аме­ри­кан­сько­го еле­кто­ра­ту.

Усе це, ра­зом із за­пу­ском ба­лі­сти­чних ра­кет, мо­жна спри­йма­ти як про­во­ку­ва­н­ня між­на­ро­дної спіль­но­ти. Не ви­клю­че­но, Пхе­ньян хо­че про­де­мон­стру­ва­ти сві­то­ві, що вмов­ля­н­ня­ми КНДР не зу­пи­ни­ти і що во­на го­то­ва про­дов­жу­ва­ти свої не­без­пе­чні ви­тів­ки, на­бли­жа­ю­чись до вій­ни, мо­жли­во на­віть і з за­сто­су­ва­н­ням ядер­ної зброї.

У Се­у­лі над­зви­чай­но стур­бо­ва­ні роз­ви­тком си­ту­а­ції на пів­ні­чно­ко­рей­ських те­ре­нах. Так, пре­зи­дент Пів­ден­ної Ко­реї Пак Кин Хє про­ве­ла екс­тре­ну зу­стріч із лі­де­ра­ми трьох основ­них по­лі­ти­чних пар­тій сво­єї кра­ї­ни. Во­на за­су­ди­ла ядер­ні ам­бі­ції КНДР як «без­роз­су­дні і фа­на­ти­чні».

Пак Кин Хє на­го­ло­си­ла, що Пів­ден­на Ко­рея ви­сту­пає за яко­мо­га швид­ше за­про­ва­дже­н­ня між­на­ро­дною спіль­но­тою більш жорс­тких сан­кцій до КНДР.

Однак, не­зва­жа­ю­чи на по­си­ле­н­ня сан­кції та те­хно­ло­гі­чну від­ста­лість, КНДР від­кри­ла «зе­ле­не сві­тло» сво­їм ядер­ним ви­про­бу­ва­н­ням і впро­довж остан­ніх двох ро­ків ті­ши­ться про­гре­сом у ре­а­лі­за­ції ра­ке­тної про­гра­ми.

Аме­ри­кан­ські ана­лі­ти­ки по­пе­ре­джа­ють, що не­дов­го за­ли­ши­ло­ся че­ка­ти, ко­ли КНДР бу­де у змо­зі за­гро­жу­ва­ти за­хі­дно­му узбе­реж­жю США, а мо­жли­во — і всій кра­ї­ні. Адже КНДР до­кла­дає ду­же сер­йо­зних зу­силь до на­ко­пи­че­н­ня ре­аль­них ядер­них мо­жли­во­стей, які во­на змо­же ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти для шан­та­жу США та їхніх со­ю­зни­ків.

Ба­га­то екс­пер­тів, які за­йма­ю­ться Пів­ні­чною Ко­ре­єю, ствер­джу­ють, що вже над­то пі­зно при­пи­ня­ти ядер­ну про­гра­му Пхе­нья­на, осо­бли­во зва­жа­ю­чи на йо­го рі­шу­чість іти впе­ред. То­му єди­ний шлях за­раз — це кон­цен­тра­ція ува­ги на обме­жен­ні ра­ке­тної про­гра­ми.

Ядер­ни­ми ви­про­бу­ва­н­ня­ми і про­во­ка­ці­я­ми Пів­ні­чна Ко­рея на­гні­тає за­гро­зу вій­ни на пів­остро­ві. На­ві­що це все Пхе­нья­ну? Ре­жим Кім Чен Ина во­че­видь не за­до­воль­няє ста­тус КНДР як бу­фер­ної ма­ріо­не­тко­вої дер­жа­ви, ко­тра не має жо­дних шан­сів ви­жи­ти без до­по­мо­ги ззов­ні. Хай то спо­ча­тку бу­ла до­по­мо­га з Мо­скви, а те­пер — із Пе­кі­на.

То­му Кім Чен Ин, як мі­ні­мум, ба­чить КНДР ре­гіо­наль­ним лі­де­ром, стра­те­гі­чний план яко­го — ство­ре­н­ня за­гроз Пів­ден­ній Ко­реї, Япо­нії і США.

За­га­лом, ця ко­му­ні­сти­чна кра­ї­на по­вто­рює по­лі­ти­ку Мо­скви, яка на­ці­ле­на на змі­ну сві­то­во­го по­ряд­ку. Але ро­бить це тро­хи іна­кше. А в оста­то­чно­му під­сум­ку, Ро­сія і КНДР до­по­ма­га­ють одна одній.

Во­ни про­бу­ють ство­ри­ти но­ві альян­си, які б ста­ли про­ти­ді­єю НАТО і ООН, на­ма­га­ю­чись по­сла­би­ти впли­ви За­хо­ду на всій зем­ній ку­лі. Бо для них по­ши­ре­н­ня де­мо­кра­тії — не про­сто не­га­тив­ний чин­ник. Де­мо­кра­тія за­гро­жує як вла­ді Пу­ті­на, так і вла­ді Кім Чен Ина.

Оскіль­ки ж і Ро­сія, і Ки­тай ма­ють ма­ло со­ю­зни­ків, то для них ду­же ва­жли­во за­хи­ща­ти Пів­ні­чну Ко­рею від «під­сту­пів не­спра­ве­дли­во­го сві­ту», ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи при цьо­му йо­го но­ві­тні те­хно­ло­гії та роз­роб­ки.

Роз­рив у ба­чен­ні між Ки­та­єм і США про­бле­ми Пів­ні­чної Ко­реї був оче­ви­дний під час зу­стрі­чі аме­ри­кан­сько­го пре­зи­ден­та Ба­ра­ка Оба­ми з пре­зи­ден­том КНР Сі Цзі­ньпі­ном на са­мі­ті G20 по­за­ми­ну­ло­го ти­жня.

Пре­зи­дент Оба­ма вва­жає, що сан­кції не вда­ли­ся, бо не справ­ля­ють ве­ли­ко­го ефе­кту. Зна­чною мі­рою то­му, що ки­тай­ці за­ли­ши­ли від­кри­ти­ми ве­ли­кі ла­зів­ки, які збе­ре­гли пів­ні­чно­ко­рей­ську еко­но­мі­ку жи­вою. За де­яки­ми озна­ка­ми, тор­гів­ля остан­ні­ми ро­ка­ми на­віть по­жва­ві­ша­ла.

А де­які до­слі­дни­ки ко­рей­сько­го пи­та­н­ня вза­га­лі ді­йшли ви­снов­ку, що до­сі сан­кції да­ва­ли ефект фа­кти­чно­го по­кра­ще­н­ня мо­жли­во­стей для КНДР ку­пу­ва­ти ком­пле­кту­ю­чі та ком­по­нен­ти для сво­єї про­гра­ми зброї.

Для то­го, щоб ухи­ли­ти­ся від сан­кцій, дер­жав­ні тор­го­вель­ні ком­па­нії Пів­ні­чної Ко­реї від­кри­ли свої офі­си в Ки­таї, найняв­ши най­та­ла­но­ви­ті­ших ки­тай­ських по­се­ре­дни­ків, і за­пла­ти­ли ви­щу ці­ну, щоб ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти скла­дні­ші бро­кер­ські схе­ми.

Оче­ви­дно, що по­лі­ти­ка, яку про­во­дить Пхе­ньян, руй­нів­на й про­во­кує ви­кли­ки, які мо­жуть при­зве­сти до ядер­но­го зни­ще­н­ня люд­ської ци­ві­лі­за­ції. І пи­та­н­ня по­стає та­ким чи­ном: зу­пи­ни­ти КНДР те­пер — чи вже то­ді, ко­ли там бу­дуть го­то­ві не ли­ше бле­фу­ва­ти ядер­ною збро­єю, а й за­сто­со­ву­ва­ти її?

Гі­по­те­ти­чно єди­ний спо­сіб за­раз пе­ре­мог­ти Пів­ні­чну Ко­рею — це про­ве­сти ра­пто­ву опе­ра­цію з ви­ко­ри­ста­н­ням та­кти­чних ядер­них боє­го­ло­вок, щоб зни­щи­ти або ней­тра­лі­зу­ва­ти основ­ну ча­сти­ну пів­ні­чно­ко­рей­ської ар­мії.

Слід ма­ти на ува­зі, що Се­у­лу не так за­гро­жує більш ніж міль­йон­на ар­мія КНДР, як ти­ся­чі ар­ти­ле­рій­ських об­слуг, які мо­жуть стрі­ля­ти по Пів­ден­ній Ко­реї хі­мі­чною та біо­ло­гі­чною збро­єю.

Втім, не­зва­жа­ю­чи на хва­сто­щі і по­гро­зи з бо­ку Кім Чен Ина, він до­бре знає, що мо­же ста­ти­ся з ним та йо­го ре­жи­мом, якщо він на­ва­жи­ться на ядер­ний удар.

То­му, хоч би як го­стро сто­я­ло пів­ні­чно­ко­рей­ське пи­та­н­ня, ядер­на про­гра­ма КНДР по­ки що є роз­мін­ною мо­не­тою. Пхе­ньян ро­бить ри­зи­ко­ва­ні ша­хо­ві хо­ди, аби під­штов­хну­ти США де-фа­кто ви­зна­ти Пів­ні­чну Ко­рею ядер­ною дер­жа­вою і спо­ну­ка­ти їх ве­сти пе­ре­го­во­ри з КНДР уже як із рів­ною.

На­ра­зі си­ту­а­ція роз­ви­ва­є­ться та­ким чи­ном, що, зва­жа­ю­чи на не­аде­ква­тність ке­рів­ни­цтва КНДР, а та­кож не­ба­жа­н­ня Ки­таю при­бор­ка­ти свою дер­жа­ву-клі­єн­та, вій­на США з Пів­ні­чною Ко­ре­єю, у ближ­чій чи даль­шій пер­спе­кти­ві, стає мо­жли­вою.

Якщо Ва­шинг­тон че­ка­ти­ме, а КНДР тим ча­сом вдо­ско­на­лю­ва­ти­ме свою зда­тність до­став­ля­ти ядер­ні боє­го­лов­ки (ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи ба­лі­сти­чні ра­ке­ти або ра­ке­ти ма­лої даль­но­сті, які за­пу­ска­ю­ться з під­во­дних чов­нів), то си­ту­а­ція мо­же ста­ти кри­ти­чною.

І вій­на, швид­ше за все, по­чне­ться з ядер­ної ата­ки з бо­ку Пів­ні­чної Ко­реї на Се­ул, То­кіо або на­віть Лос-ан­дже­лес. Усьо­го цьо­го не мо­жна ви­клю­ча­ти, якщо й да­лі за­плю­щу­ва­ти очі на кри­чу­щу ядер­ну за­гро­зу з бо­ку КНДР. То­му про­дов­же­н­ня ба­лан­су­ва­н­ня на ме­жі вій­ни ба­чи­ться ни­ні як аб­со­лю­тно не­прийня­тний сце­на­рій.

Тре­ба зро­би­ти все мо­жли­ве, щоб не допу­сти­ти про­во­ку­ва­н­ня Пів­ні­чною Ко­ре­єю ши­ро­ко­мас­шта­бно­го сві­то­во­го кон­флі­кту.

Про­дов­жу­ва­ти сан­кції, хо­ча во­ни й не пра­цю­ють так, як хо­ті­ло­ся б. На­дій­но пе­ре­кри­ти рух ва­лю­тних по­то­ків у і з КНДР. Чи вста­но­ви­ти си­сте­му ПРО в Пів­ден­ній Ко­реї.

Вста­нов­ле­н­ня си­сте­ми ПРО ви­да­є­ться най­більш ко­ри­сним ва­рі­ан­том. Оскіль­ки це са­ме той крок, який мо­же при­му­си­ти ки­тай­ців за­ми­сли­ти­ся.

Та­ким чи­ном США мо­жуть за­про­по­ну­ва­ти Ки­таю мо­жли­вість ви­бо­ру. Якщо Пе­кін змо­же (або за­хо­че) роз­ря­ди­ти пів­ні­чно­ко­рей­ську си­ту­а­цію, то аме­ри­кан­ці від­мов­ля­ться від ідеї роз­гор­та­н­ня ПРО.

По су­ті, це без­про­гра­шний ва­рі­ант для США: або на­ре­шті вда­сться під­штов­хну­ти Ки­тай до то­го, щоб він при­му­сив КНДР де­мон­ту­ва­ти свій ядер­ний про­ект, — або Аме­ри­ка роз­гор­не ефе­ктив­ну пре­вен­тив­ну си­сте­му про­ти­ра­ке­тної обо­ро­ни.

Ки­тай має ви­бра­ти між мо­жли­ві­стю отри­ма­ти ко­ла­псу­ю­чу Пів­ні­чну Ко­рею, яка по­ста­вить йо­му, у ра­зі по­ча­тку ши­ро­ко­мас­шта­бних во­єн­них дій, міль­йо­ни бі­жен­ців, — та бло­ку­ва­н­ням ядер­них про­е­ктів Пхе­нья­на.

Ядер­но-ра­ке­тна агре­сив­ність КНДР по­ро­джує над­зви­чай­но ба­га­то су­мі­жних про­блем, і ви­рі­ше­н­ня пів­ні­чно­ко­рей­сько­го пи­та­н­ня во­че­видь по­тре­бує си­стем­них та не­стан­дар­тних рі­шень. Го­ту­ю­чи й ре­а­лі­зо­ву­ю­чи їх, слід обов’яз­ко­во звер­ну­ти ува­гу на те, хто до­по­ма­гав Пів­ні­чній Ко­реї роз­гор­та­ти її ядер­ну про­гра­му.

Адже аб­со­лю­тно зро­зумі­ло, що КНДР не мо­гла са­мо­стій­но роз­ро­би­ти свою ядер­ну зброю, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи спе­ці­а­лі­стів із на­у­ко­ви­ми зна­н­ня­ми та на­ви­чка­ми, отри­ма­ни­ми в уні­вер­си­те­ті Пхе­нья­на.

То­му одним із ді­йо­вих чин­ни­ків зу­пи­не­н­ня ядер­ної про­гра­ми КНДР ма­ло б ста­ти пу­блі­чне ви­ясне­н­ня, хто і з якою ме­тою по­став­ляє те­хно­ло­гії для ство­ре­н­ня ці­єї про­гра­ми озбро­є­н­ня. А по­тім не­об­хі­дно бу­де зна­йти спо­сіб при­пи­ни­ти цю не­за­кон­ну під­трим­ку.

Від са­мо­го по­ча­тку сво­го існу­ва­н­ня Пів­ні­чна Ко­рея є про­ду­ктом хо­ло­дної вій­ни. І ні­хто не мо­же спро­гно­зу­ва­ти пе­ре­бі­гу по­дій нав­ко­ло неї. Ключ до ви­рі­ше­н­ня пів­ні­чно­ко­рей­сько­го пи­та­н­ня зна­хо­ди­ться в Пе­кі­на, і Ки­таю стра­те­гі­чно ви­гі­дно три­ма­ти цей «за­ки­па­ю­чий ко­тел», при цьо­му не до­во­дя­чи йо­го до ки­пі­н­ня.

У та­кій си­ту­а­ції Кім Чен Ин вель­ми ра­до ви­сту­па­ти­ме в ро­лі «гео­по­лі­ти­чно­го ма­чо», ви­кли­ка­ю­чи пиль­ну ува­гу до се­бе і сво­єї ма­лень­кої кра­ї­ни сві­то­вих по­лі­ти­ків та між­на­ро­дної пре­си.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.