Про­тяг на пів­со­тні мі­льяр­дів

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Юлія САМАЄВА

Обго­во­ре­н­ня про­е­кту держ­бю­дже­ту на на­сту­пний рік тра­ди­цій­но зве­ло­ся до то­чко­вих оці­нок тих чи ін­ших (ча­сто да­ле­ко не най­ва­жли­ві­ших) ста­тей до­ку­мен­та: скіль­ки ми ви­тра­ти­мо на Єв­ро­ба­че­н­ня, чи зро­стуть ці­ни на си­га­ре­ти, де ві­зьму­ться 10,5 млрд грн від спе­цкон­фі­ска­ції та на­ві­що Ін­сти­ту­ту на­ціо­наль­ної пам’яті 25 млн за­мість 11?

Але якщо ана­лі­зу­ва­ти до­ку­мент ком­пле­ксно, в око впа­дає зов­сім ін­ший пе­ре­кіс — більш як тре­ти­на всіх ви­да­тків пі­де на соціальні ви­пла­ти: пен­сії, суб­си­дії, піль­ги. Роз­кіш не­при­пу­сти­ма, тим біль­ше, що в під­пи­са­но­му на­пе­ре­до­дні по­да­н­ня держ­бю­дже­ту Ме­мо­ран­ду­мі з МВФ клю­чо­ви­ми прі­о­ри­те­та­ми на­зва­но ре­фор­ми пен­сій­ної і суб­си­ді­ар­ної си­стем. Оста­н­ня має ви­до­змі­ни­ти­ся до 30 ве­ре­сня цьо­го ро­ку, іна­кше ми не одер­жи­мо до йо­го за­вер­ше­н­ня че­твер­тий транш Фон­ду. І що ці­ка­во, щоб пе­ре­лі­чи­ти ре­фор­ма­то­рів від вла­ди, щи­ро го­то­вих ви­ко­ну­ва­ти ви­мо­ги основ­но­го кре­ди­то­ра, та й до­три­му­ва­ти­ся здо­ро­во­го глу­зду, ви­ста­чить паль­ців одні­єї ру­ки. А от чи­нов­ни­ків, які актив­но за­кли­ка­ють гро­ма­дян оформ­ля­ти суб­си­дії, — хоч гре­блю га­ти. Уряд що­си­ли на­ма­га­є­ться від­кла­сти кон­стру­ктив­не ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми на пер­спе­кти­ву, по­збав­ля­ю­чи се­бе мо­жли­во­сті ви­йти кра­си­во з па­то­вої си­ту­а­ції. По­ки що став­ку зро­бле­но ли­ше на посилення кон­тро­лю над спо­жи­ва­ча­ми, а енер­го­збе­ре­же­н­ня, мо­не­ти­за­ція пільг і кон­троль по­ста­чаль­ни­ків по­че­ка­ють. Адже ці пун­кти МВФ не впи­сав у меморандум.

Суб­си­дії на сьо­го­дні одер­жу­ють по­над 6 млн сі­мей, до зи­ми, за про­гно­за­ми уря­ду, їх кіль­кість зро­сте до 9 млн з 15 млн існу­ю­чих. Оче­ви­дно, що ситуація до­ся­гне сво­го апо­гею ду­же ско­ро, але на Гру­шев­сько­го цим, оче­ви­дно, не стур­бо­ва­ні. Нав­па­ки, прем’єр за­кли­кає гро­ма­дян якнай­швид­ше оформ­ля­ти суб­си­дії, щоб дер­жа­ва пов­ною мі­рою мо­гла про них по­дба­ти. Ці­на ці­єї тур­бо­ти по­за­ме­жна й мер­твим ка­пі­та­лом ля­же на пле­чі тих, хто і ко­му­наль­ні, і по­да­тки опла­чує в пов­но­му об­ся­зі.

У 2016 р. на ви­пла­ти суб­си­дій у бю­дже­ті бу­ло за­кла­де­но 40,2 млрд грн. У бю­дже­ті наступного ро­ку ви­да­тки на суб­си­дії зро­сли до 51 млрд, тоб­то на чверть. При­ріст зна­чний, та все одно він по­га­но сти­ку­є­ться з про­гно­зо­ва­ним зро­ста­н­ням у 1,5 ра­зу одер­жу­ва­чів цих же суб­си­дій. Більш то­го, за да­ни­ми Мін­со­цпо­лі­ти­ки, якщо ми­ну­ло­го опа­лю­валь­но­го сезону се­ре­дній роз­мір суб­си­дії ста­но­вив 1,2–1,4 тис. грн, то при­йде­шньої зи­ми се­ре­дній роз­мір дер­ждо­по­мо­ги зро­сте до 2– 2,5 тис. Щось у роз­ра­хун­ках уря­ду не схо­ди­ться. І якщо в Ка­бмі­ні при­пу­ска­ють, що одер­жать суб­си­дії не всі охо­чі, то на­ві­що во­ни збіль­шу­ють про­гно­зо­ва­ну кіль­кість одер­жу­ва­чів? А якщо ро­зу­мі­ють, що се­ре­дня ви­пла­та зро­сте вдві­чі, то чо­му за­кла­да­ють до бю­дже­ту ли­ше 25-від­со­тко­ве зро­ста­н­ня ви­да­тків за ці­єю стат­тею?

Мін­соц за­пев­няє, що си­сте­ма по­си­лю­є­ться, соціальні ін­спе­кто­ри пе­ре­ві­ря­ють до­хо­ди суб­си­ді­ан­тів і на­віть удві­чі збіль­ши­ли кіль­кість від­мов при оформ­лен­ні дер­ждо­по­мо­ги. Втім, офі­цій­ні ци­фри по­ки що свід­чать про до­сить скром­ні ре­зуль­та­ти цих пе­ре­ві­рок. Ста­ном на ве­ре­сень із 1,73 млн суб­си­дій, тер­мін яких за­кін­чив­ся у трав­ні ц.р., 97% ви­плат уже по­втор­но пе­ре­о­форм­ле­ні. Суб­си­дії, тер­мін дії яких за­кін­чив­ся у ли­пні, при­зна­че­ні по­втор­но на 85%.

За ве­ли­ким ра­хун­ком, ви­мо­ги Ме­мо­ран­ду­му з МВФ до ре­фор­му­ва­н­ня суб­си­дій сто­су­ю­ться са­ме які­сної верифікації одер­жу­ва­чів. Екс­пер­тів Фон­ду, як і їхніх укра­їн­ських ко­лег, ля­кає стрім­ке зро­ста­н­ня кіль­ко­сті одер­жу­ва­чів дер­ждо­по­мо­ги, нев­га­мов­не ба­жа­н­ня укра­їн­сько­го уря­ду розда­ти суб­си­дії всім і ко­жно­му та то­таль­не збі­дні­н­ня се­ре­дньо­го кла­су, який пла­тить за цей бан­кет. Бен­те­жить ін­ше: не за­гли­блю­ю­чись у де­та­лі, МВФ про­по­нує на­шо­му уря­ду мо­ні­то­ри­ти умо­ви жи­т­тя до­мо­го­спо­дарств і зві­ря­ти рі­вень їхніх ви­трат з об­ся­гом одер­жу­ва­них пільг. Тоб­то те, що, за іде­єю, і так уже від­бу­ва­є­ться.

«При ре­фор­му­ван­ні си­сте­ми суб­си­дій на­сам­пе­ред не­об­хі­дно орі­єн­ту­ва­ти­ся на адре­сність до­по­мо­ги. У за­ко­но­про­е­ктах, які вно­си­ли­ся до пар­ла­мен­ту ра­зом з держ­бю­дже­том, на­при­клад №5130, ду­же ба­га­то ува­ги при­ді­ля­є­ться са­ме цьо­му пи­тан­ню, але адре­сність ро­зу­мі­ють у де­що ін­шо­му клю­чі. Мін­фін за умо­ви, що за­кон при­ймуть, одер­жить до­ступ пра­кти­чно до всіх існу­ю­чих ре­є­стрів і мо­жли­вість ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти пер­со­наль­ні да­ні гро­ма­дян. Це, за іде­єю, за­без­пе­чить ви­яв­ле­н­ня тих одер­жу­ва­чів, які офор­ми­ли суб­си­дії не­за­кон­но, — по­ясни­ла DT.UA ек­сперт з пи­тань со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки Ін­сти­ту­ту со­ці­аль­но-еко­но­мі­чних до­слі­джень Ма­рі­ан­на Ону­фрик. — Тоб­то, з одно­го бо­ку, чи­нов­ни­ки за­кли­ка­ють гро­ма­дян ма­со­во оформ­ля­ти суб­си­дії, але з ін­шо­го — те­пер по­чи­на­ють ду­же стро­го кон­тро­лю­ва­ти одер­жу­ва­чів».

Тоб­то не те­пло­ко­мун­енер­го, які прямо за­ці­кав­ле­ні в то­му, щоб спо­жи­ва­н­ня те­пла зро­ста­ло, і не по­ста­чаль­ни­ків ЖКГ, що ма­ні­пу­лю­ють ці­на­ми, пе­ре­ві­ря­ти­муть, а ба­бусь і оди­но­ких ма­те­рів. Але ж один ефе­ктив­ний ві­зит до по­ста­чаль­ни­ка мо­же за­оща­ди­ти дер­жа­ві міль­йо­ни гри­вень, а сто ві­зи­тів до спо­жи­ва­чів — ли­ше в най­кра­що­му ра­зі ти­ся­чі.

Мі­со­цпо­лі­ти­ки не від­стає від Мін­фі­ну в цих по­чи­на­н­нях і вже по­да­ло за­ко­но­про­ект про со­ці­аль­не ін­спе­кту­ва­н­ня, який, по су­ті, ство­рює в си­сте­мі соц­за­хи­сту по­лі­цей­ську стру­кту­ру, упов­но­ва­же­ну на мі­сцях пе­ре­ві­ря­ти умо­ви жи­т­тя будь-яко­го пре­тен­ден­та на якусь со­ці­аль­ну до­по­мо­гу. При цьо­му кон­троль дій­сно по­трі­бен. Та чи та­кий? Ко­ру­пцій­на скла­до­ва на по­верх­ні: один раз да­ти ха­ба­ра ін­спе­кто­ро­ві, щоб по­тім увесь опа­лю­валь­ний се­зон дер­жа­ва опла­чу­ва­ла твої ра­хун­ки — ви­гі­дно. Та на­віть якщо за­кри­ти очі на цей аспект, чи спра­ве­дли­ва та­ка по­лі­ти­ка що­до лю­дей, яким два ро­ки роз­по­від­а­ють про те, що умо­ви одер­жа­н­ня суб­си­дій мі­ні­маль­ні, і під­ви­ще­н­ня та­ри­фів їх не тор­кне­ться?

«Існує ма­са ме­ха­ні­змів, зда­тних за­по­біг­ти всі­ля­ким зло­вжи­ва­н­ням ще на ета­пі оформ­ле­н­ня, — кон­троль над при­хо­ву­ва­н­ням до­хо­дів, пе­ре­вір­ка до­сто­вір­но­сті по­да­них де­кла­ра­цій. На­при­клад, як­би на­ре­шті бу­ла за­пу­ще­на Єди­на ана­лі­ти­чна си­сте­ма, біль­шо­сті зло­вжи­вань про­сто не бу­ло б. Про­цес був би про­зо­рий і зро­зумі­лий, а по­тре­ба у верифікації зни­кла. Але ми пі­шли ін­шим шля­хом — уряд зро­бив ви­гляд, що за­без­пе­чує со­ці­аль­ний за­хист, а гро­ма­дя­ни що­си­ли ро­би­ли ви­гляд, що во­ни ма­ло­за­без­пе­че­ні. Ни­ні ж уряд за­мість посилення кон­тро­лю на ета­пі оформ­ле­н­ня по­си­лює по­ка­ра­н­ня для тих, хто вже є одер­жу­ва­чем ви­плат», — за­зна­чає Ма­рі­ан­на Ону­фрик.

Утім, і тут си­стем­ність змін куль­гає на оби­дві но­ги. На­при­клад, на­да­н­ня ра­ні­ше при­зна­че­ної суб­си­дії вже при­пи­ня­є­ться з наступного мі­ся­ця, якщо у квар­ти­рі про­пи­су­є­ться но­вий ме­шка­нець. Лю­дям, які за де­кла­ра­ці­єю вза­га­лі не одер­жу­ють до­хо­дів, се­ре­дньо­мі­ся­чний до­хід на­ра­хо­ву­ють у роз­мі­рі двох про­жи­тко­вих мі­ні­му­мів (на­віть якщо цих до­хо­дів ре­аль­но не­має), а сту­ден­там ден­ної фор­ми на­вча­н­ня — у роз­мі­рі одно­го про­жи­тко­во­го мі­ні­му­му, на­віть якщо цей сту­дент і на сти­пен­дію не пре­тен­дує.

При цьо­му про­даж не­ру­хо­мо­сті, одер­жа­н­ня спад­щи­ни, на­яв­ність кіль­кох квар­тир або ав­то­мо­бі­лів, а та­кож здій­сне­н­ня по­ку­пки на су­му по­над 50 тис. грн не є при­чи­ною по­збав­ле­н­ня гро­ма­дя­ни­на пра­ва на одер­жа­н­ня суб­си­дії або при­во­дом для при­зу­пи­не­н­ня ви­плат, якщо суб­си­дія вже на­да­є­ться. Так, до­хід від про­да­жу квар­ти­ри має бу­ти за­де­кла­ро­ва­ний наступного ро­ку і вра­хо­ва­ний при роз­ра­хун­ках роз­мі­ру суб­си­дії на на­сту­пний опа­лю­валь­ний се­зон, але не наступного мі­ся­ця, як у ви­пад­ку з про­пи­скою но­во­го чле­на ро­ди­ни.

Більш то­го, на оформ­ле­н­ня суб­си­дії не впли­ває вар­тість май­на, отри­ма­но­го в спа­док або по­да­ру­нок. Цей до­хід не вклю­ча­є­ться до су­ку­пно­го до­хо­ду сім’ї і не вра­хо­ву­є­ться при роз­ра­хун­ках роз­мі­ру суб­си­дії, да­ю­чи ду­же ши­ро­кі мо­жли­во­сті для ма­ні­пу­ля­цій.

Те­о­ре­ти­чно суб­си­дія мо­же бу­ти ска­со­ва­на, а гро­ма­дян мо­жуть зо­бов’яза­ти по­вер­ну­ти дер­жа­ві отри­ма­ні су­ми. Але че­рез ви­ще­опи­са­ні пе­ре­ко­си за­сто­су­ва­ти на пра­кти­ці ці ін­стру­мен­ти скла­дно. Втім, Мін­со­цпо­лі­ти­ки упев­не­не, що про­бле­ма не в си­сте­мі кон­тро­лю, про­сто «українці ди­сци­плі­но­ва­ні, то­му сер­йо­зних про­блем по­ки що не ви­ни­ка­ло». А тим ча­сом одні «ди­сци­плі­но­ва­ні українці» зда­ють за ти­ся­чі гри­вень квар­ти­ри в цен­трі з ре­мон­том і оформ­ле­ною суб­си­ді­єю.

Ре­фор­му­ва­н­ня си­сте­ми суб­си­дій — це на­бір ха­о­ти­чних, не пов’яза­них між со­бою та ча­сто ало­гі­чних рі­шень, прийня­тих чи­слен­ни­ми уча­сни­ка­ми про­це­су. Чо­го тіль­ки вар­та ідея вра­хо­ву­ва­ти де­по­зи­ти при оформ­лен­ні суб­си­дії в кра­ї­ні, де вкла­дни­ків тре­ба си­лою за­тя­гу­ва­ти в бан­ки, які ще за­ли­ши­ли­ся на рин­ку.

При цьо­му очі­ку­ва­н­ня са­мо­го уря­ду від верифікації суб­си­дій до­сить скром­ні, у по­ясню­валь­ній за­пи­сці до зга­да­но­го за­ко­но­про­е­кту №5130 ска­за­но, що йо­го нор­ми да­дуть змо­гу за­оща­ди­ти 3,7 млрд грн з бю­дже­ту та за­без­пе­чи­ти над­хо­дже­н­ня ще 2,5 млрд. Це на тлі за­ре­зер­во­ва­них тіль­ки на суб­си­дії 50 млрд грн. Але ж це ли­ше не­ве­ли­ка ча­сти­на со­ці­аль­них ви­да­тків. Тран­сферт з дер­жав­но­го бю­дже­ту ПФ наступного ро­ку ста­но­ви­ти­ме 156,1 млрд грн. На ін­ші со­цви­пла­ти (до­по­мо­ги, піль­ги) за­кла­де­но ще 108,3 млрд грн. На ви­да­тки бю­дже­ту тіль­ки за дво­ма ци­ми ста­т­тя­ми по­трі­бно по­над 264,4 млрд (!). Ця су­ма по­рів­нян­на з об­ся­гом усіх по­да­тко­вих над­хо­джень за сі­чень—ли­пень (сім мі­ся­ців) ц.р. Чи до­по­мо­же тіль­ки ве­ри­фі­ка­ція? Де­ю­ре про­цес іде, і те­хні­чні ви­мо­ги МВФ здій­снен­ні. Але чи ви­рі­шать во­ни, на­при­клад, го­лов­ну про­бле­му існу­ю­чої си­сте­ми суб­си­дій — від­су­тність мо­ти­ва­ції для енер­го­збе­ре­же­н­ня?

Нав­па­ки, лю­ди готові опа­лю­ва­ти по­ві­тря, аби тіль­ки суб­си­дії не ві­ді­бра­ли. Пе­ре­хід до мо­не­ти­за­ції, яка справ­ді мо­гла б сти­му­лю­ва­ти зни­же­н­ня енер­го­спо­жи­ва­н­ня, спу­ска­ють на галь­мах. Так, це скла­дна ре­фор­ма, про що DT.UA вже пи­са­ло (Опе­ра­ція «Мо­не­ти­за­ція», № 25 від 9.07.2016). Але від­мов­ля­ю­ться від неї з ін­ших мір­ку­вань. Мо­не­ти­за­ція не ви­гі­дна ні­ко­му з ви­го­до­о­три­му­ва­чів ді­ю­чої си­сте­ми суб­си­дій, адже во­на пе­ред­ба­ча­ла б роз­да­чу ре­аль­ним лю­дям ре­аль­них гро­шей, а не пе­ре­ра­ху­ва­н­ня вір­ту­аль­них з держ­бю­дже­ту те­пло­ко­мун­енер­го, не­хай і че­рез ра­хун­ки спо­жи­ва­чів.

Опор­ною то­чкою ре­фор­ми суб­си­дій має ста­ти са­ме спо­жи­вач. За­раз йо­го участь у про­це­сі мі­ні­маль­на — від­си­ді­ти чер­гу й офор­ми­ти ви­пла­ту. Фі­нан­си в си­сте­мі обер­та­ю­ться за спи­на­ми гро­ма­дян, впли­ва­ти на ці по­то­ки во­ни не мо­жуть, у ско­ро­чен­ні ви­плат не за­ці­кав­ле­ні.

Мо­жли­во, в уря­ді спо­ді­ва­ю­ться на те, що Фонд енер­го­ефе­ктив­но­сті, який бу­де ство­ре­ний при Мін­ре­гіон­бу­ді, ви­рі­шить про­бле­ми ко­ло­саль­них енер­гов­трат за­ста­рі­ло­го жи­тло­во­го фон­ду, від­су­тніх лі­чиль­ни­ків і по­ста­чаль­ни­ків, які сві­до­мо ма­ні­пу­лю­ють об­ся­га­ми спо­жи­ва­н­ня й ці­на­ми, щоб га­ран­то­ва­но одер­жу­ва­ти гро­ші з бю­дже­ту. До­бре, як­би так. Але до пов­но­цін­ної ро­бо­ти фонд на­віть не при­сту­пив. До­бре, якщо про­цес за­пу­стять до дру­го­го пів­річ­чя 2017-го. До­бре, якщо він бу­де кра­щим за про­гра­му «те­плих кре­ди­тів» — від­вер­то до­ро­гих і скла­дних в оформ­лен­ні. Але про якісь стро­ки за­вер­ше­н­ня про­гра­ми енер­го­ефе­ктив­но­сті на­віть го­во­ри­ти не до­во­ди­ться. Спо­ді­ва­ти­ся на успіх тіль­ки цьо­го по­чи­на­н­ня на­їв­но. Що, зви­чай­но ж, ро­зу­мі­ють і в Мін­фі­ні, і в Мін­со­цпо­лі­ти­ки, і в Мі­н­енер­го. Як усві­дом­лю­ють там і всі загрози, пов’яза­ні з подаль­шим зро­ста­н­ням со­ці­аль­них ви­плат з бю­дже­ту, і на­слід­ки від­мо­ви від мо­не­ти­за­ції, і по­тен­цій­ні зло­вжи­ва­н­ня з бо­ку енер­ге­ти­ків, і де­мо­ти­во­ва­ність спо­жи­ва­чів за­оща­джу­ва­ти. Але по­то­чний стан ре­чей, ма­буть, усіх вла­што­вує. Ли­це­мір­ством тя­гне з усіх щі­лин, а чу­до­во на­ла­го­дже­на схе­ма, що дає мо­жли­вість дер­жа­ві не ско­ро­чу­ва­ти до­та­цій в енер­ге­ти­ку, не про­сто пра­цює, її апе­ти­ти зро­ста­ють.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.