Яна Бу­грі­мо­ва: «Ми не мо­же­мо на­пи­са­ти за­кон, який за­бо­ро­нить по­да­тко­вій по­ру­шу­ва­ти за­кон»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Юлія САМАЄВА

Обго­во­ре­н­ня пре­зен­то­ва­них мі­ні­стром фі­нан­сів змін до по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства три­ва­ють уже «на під­сту­пах» до роз­гля­ду уря­дом. Про­цес тро­хи за­тя­гнув­ся. Очі­ку­є­ться, що в Ка­бі­нет мі­ні­стрів фі­наль­ний до­ку­мент по­тра­пить наступного тижня. При цьо­му са­мі про­по­зи­ції вже актив­но кри­ти­кує бі­знес.

Хтось че­кає від Мін­фі­ну «фі­скаль­ної ре­во­лю­ції», хтось бо­ї­ться, що ска­су­ють «спро­щен­ку», а ко­гось ля­кає мо­жли­ва тор­гів­ля да­ни­ми про під­при­єм­ців, до­ступ до яких хо­че одер­жа­ти МФУ (хо­ча з-під по­ли фі­скаль­ної слу­жби ця ін­фор­ма­ція вже дав­но та успі­шно про­да­є­ться). Яна Бу­грі­мо­ва, яка очо­лює Про­е­ктний офіс ре­форм при Мін­фі­ні, роз­по­ві­ла DT.UA, яки­ми ж будуть основ­ні змі­ни до по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, чо­го очі­ку­ва­ти бі­зне­су і яким бу­де фі­скаль­ний ре­зуль­тат чер­го­вих по­пра­вок до По­да­тко­во­го ко­де­ксу. Обі­ця­ю­чи при цьо­му, що по­гір­шень то­чно не бу­де.

Втім, усі ро­зу­мі­ють, що го­лов­ні змі­ни вно­си­ти­му­ться до за­ко­но­про­е­кту під ку­по­лом пар­ла­мен­ту та з го­ло­су... — Вва­жаю, вам ві­до­ма дум­ка, що ни­ні­шні змі­ни до по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства, по су­ті, ре­фор­мою не є, оскіль­ки прин­ци­по­вих змін та еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня во­ни не обі­ця­ють. Ви зго­дні з цим? І чо­му, вла­сне, те, що роз­по­чи­на­ло­ся як ре­фор­ма, у ре­зуль­та­ті на­бу­ло фор­ми то­чко­вих по­пра­вок до по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства? — Ко­ли ми при­йшли, то ро­зумі­ли, що зі­штов­хне­мо­ся з тра­ди­цій­ною не­об­хі­дні­стю роз­ро­бля­ти но­ву по­да­тко­ву ре­фор­му та пи­са­ти но­вий По­да­тко­вий ко­декс. У ми­ну­ло­му я пра­цю­ва­ла в ре­аль­но­му се­кто­рі по­да­тко­вим кон­суль­тан­том і що­ро­ку зі­штов­ху­ва­ла­ся з не­при­єм­ни­ми очі­ку­ва­н­ня­ми то­го, що при­не­се бі­зне­су но­ве по­да­тко­ве за­ко­но­дав­ство. При­чо­му, як пра­ви­ло, усі ці змі­ни від­бу­ва­ли­ся під кі­нець ро­ку, і бі­знес, так са­мо як і кон­суль­тан­ти, не міг пла­ну­ва­ти свою ді­яль­ність. — Цьо­го ро­ку ситуація по­вто­рю­є­ться. Ви ж не хо­че­те ска­за­ти, що від­мо­ви­ли­ся від ре­фор­ми тіль­ки то­му, що за стро­ка­ми не всти­гли її вті­ли­ти? — Ми не ка­же­мо, що ре­фор­ма — це по­га­но. Але ми від са­мо­го по­ча­тку й не на­зи­ва­ли ці змі­ни ре­фор­мою. На­шою ме­тою бу­ло про­ве­сти вдо­ско­на­ле­н­ня та мо­дер­ні­за­цію ді­ю­чої си­сте­ми, а не в ко­ре­ні змі­ню­ва­ти її зміст і про­це­си.

Ре­фор­ма — це, бу­кваль­но, змі­на фор­ми, ство­ре­н­ня но­вих про­це­сів. На­при­клад, за­про­ва­дже­н­ня те­пер уже відомого всім по­да­тку на ви­ве­де­ний ка­пі­тал — це справ­ді ре­фор­ма. Хо­ро­ша во­на чи по­га­на — ін­ше пи­та­н­ня. Здій­сне­н­ня та­ких мас­шта­бних змін не бу­ло на­шою ме­тою. — Чо­му? Адже ни­ні укра­їн­ська еко­но­мі­ка як ні­ко­ли по­тре­бує яки­хось сві­жих і не­ор­ди­нар­них ідей, зда­тних сти­му­лю­ва­ти ро­бо­ту бі­зне­су. — По-пер­ше, я пе­ре­ко­на­на, що бі­знес на сьо­го­дні по­тре­бує ста­біль­но­сті. По­лі­пше­н­ня тих пра­вил гри, які за­де­кла­ро­ва­ні, але не до­три­му­ю­ться. Весь пер­ший мі­сяць ми про­во­ди­ли кон­суль­та­ції з пред­став­ни­ка­ми бі­знес-асо­ці­а­цій і скла­ли рей­тинг про­блем, які ма­є­мо ви­рі­ши­ти. Про­бле­мою но­мер один ста­ло не­зро­зумі­ле за­ко­но­дав­ство. Не­зро­зумі­ле за­ко­но­дав­ство — це зав­жди по­га­но та до­ро­го. Спо­ри при пе­ре­вір­ках, ви­тра­ти на про­це­ду­ри адмі­ні­стра­тив­но­го та су­до­во­го оскар­же­н­ня, ко­ру­пція.

Дру­га — дії на­шої по­да­тко­вої, м’яко кажучи, не зав­жди за­кон­ні. Це те, що ре­фор­му­ва­н­ням по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства ви­рі­ши­ти мо­жна ли­ше час­тко­во. На­справ­ді це по­тре­бує ін­сти­ту­ціо­наль­ної ре­фор­ми. Ми не мо­же­мо на­пи­са­ти за­кон, який за­бо­ро­нить по­да­тко­вій по­ру­шу­ва­ти за­кон.

Тре­тя про­бле­ма — це, хоч як див­но, ду­же низь­ка якість по­да­тко­вих кон­суль­та­цій. Чо­му це ва­жли­во для бі­зне­су? — То­му що рі­зно­чи­та­н­ня одних і тих са­мих норм та­ри­фі­ку­ю­ться фі­ска­ла­ми та опла­чу­ю­ться го­тів­кою. — Усе пра­виль­но, так. Ми чи­ма­ло зу­стрі­чей про­ве­ли з між­на­ро­дни­ми екс­пер­та­ми. Во­ни всі ка­за­ли нам, що ми над­то ча­сто по­кла­да­є­мо­ся на по­да­тко­вий за­кон, у яко­го ду­же ши­ро­кі пов­но­ва­же­н­ня. Ра­ди­ли нам зву­зи­ти пов­но­ва­же­н­ня По­да­тко­во­го ко­де­ксу, а всі те­хні­чні аспе­кти вне­сти в так зва­ні по­да­тко­ві ре­гла­мен­ти. На­справ­ді в Укра­ї­ні теж є цей ме­ха­нізм — це по­да­тко­ві роз’ясне­н­ня. Але ми зна­є­мо, як він пра­цює на пра­кти­ці. В основ­но­му цим за­йма­є­ться ДФС. Мін­фін має пра­во да­ва­ти уза­галь­не­ні роз’ясне­н­ня, але за остан­ній час ви­дав їх ду­же ма­ло та фа­кти­чно не ви­ко­ри­сто­ву­вав цей ін­стру­мент. Ми пов­ні­стю пе­ре­пи­са­ли кон­це­пцію по­да­тко­вих роз’яснень у ко­де­ксі та за­пу­сти­ли окре­мий про­цес ви­рі­ше­н­ня спір­них пи­тань. Те­пер Мін­фін ви­да­ва­ти­ме уза­галь­ню­ю­чі по­да­тко­ві кон­суль­та­ції з прі­о­ри­те­тних пи­тань, і во­ни ма­ти­муть юри­ди­чну пе­ре­ва­гу над кон­суль­та­ці­я­ми по­да­тко­вої ін­спе­кції. — Це, по­за сум­ні­вом, по­зи­тив­на іні­ці­а­ти­ва. Але хо­ті­ло­ся б усе-та­ки зро­зу­мі­ти, у чо­му при­чи­на то­го, що ви ви­бра­ли «ре­фор­му без ре­фор­ми»? Не­має мо­жли­во­сті зни­зи­ти по­да­тко­вий тиск? — Ба­жа­н­ня бі­зне­су пла­ти­ти яко­мо­га мен­ше по­да­тків при­ро­дне. Будь-яке зни­же­н­ня по­да­тко­вих ста­вок бі­зне­сом ві­та­є­ться. Осо­бли­во тих ста­вок, які об’єктив­но ви­со­кі, — по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня на пра­цю, на­при­клад. Але за ре­зуль­та­та­ми пе­ре­го­во­рів із під­при­єм­ця­ми по­да­тко­ве на­ван­та­же­н­ня не вхо­ди­ло на­віть до першої де­ся­тки про­блем.

Ба­га­то пи­тань, озву­че­них на зу­стрі­чах із бі­зне­сом, фа­кти­чно зво­дя­ться до адмі­ні­стру­ва­н­ня. Са­ме то­му ми ви­рі­ши­ли не на­зи­ва­ти на­шу ро­бо­ту ре­фор­мою, щоб не ство­рю­ва­ти не­ви­прав­да­них очі­ку­вань у су­спіль­стві. Ми на­зи­ва­є­мо її вдо­ско­на­ле­н­ням. Але це вдо­ско­на­ле­н­ня не ли­ше ко­сме­ти­чне. В Укра­ї­ні до­ро­го пла­ти­ти по­да­тки не тіль­ки че­рез ви­со­кі став­ки, а й че­рез не­зро­зумі­ле за­ко­но­дав­ство та не­пра­во­мір­ні дії по­да­тко­вої. Та ро­бо­та, яку ми про­ве­ли, зни­зить на­ван­та­же­н­ня на бі­знес, але не за рахунок зни­же­н­ня по­да­тко­вих ста­вок, а за рахунок змен­ше­н­ня ри­зи­ків, спро­во­ко­ва­них не­о­дно­зна­чні­стю за­ко­но­дав­ства. — Тоб­то ма­те­рі­аль­ні ви­тра­ти бі­зне­су на «адмі­ні­стру­ва­н­ня», на­зве­мо це так, ско­ро­тя­ться? — Це на­ша мета. Так, ми не змі­ню­ва­ли основ, на яких сто­їть на­ша по­да­тко­ва си­сте­ма, не за­мі­ню­ва­ли один по­да­ток ін­шим, не ско­ро­чу­ва­ли ста­вок удві­чі, ми про­сто вдо­ско­на­ли­ли про­це­си. — Чи всі? — Зви­чай­но не всі. До­бре, якщо ми за­кри­є­мо 1% на­яв­них про­блем. Але за­ко­но­дав­ство в ко­жно­му ра­зі ста­не про­зо­рі­шим. А якщо про­це­си ста­ють про­сти­ми та зро­зумі­ли­ми, ни­ми скла­дні­ше спе­ку­лю­ва­ти. — Да­вай­те на кон­кре­тно­му при­кла­ді, щоб бу­ло зро­зумі­ло пра­кти­кам. — Да­вай­те. Ві­зьме­мо, на­при­клад, ПДВ. У чо­му там най­біль­ша про­бле­ма? — У від­шко­ду­ван­ні. — Пра­виль­но. Го­ло­ва фі­скаль­ної слу­жби ре­гу­ляр­но зві­тує про те, скіль­ки дер­жа­ва від­шко­ду­ва­ла бі­зне­су. При цьо­му зав­жди зна­хо­дя­ться ті, ко­му не від­шко­ду­ва­ли, й ті, ко­му від­шко­ду­ва­ли не­за­кон­но. Про­бле­ма в то­му, що до то­го, як озву­че­ні ДФС ци­фри по­тра­пи­ли в чер­гу на від­шко­ду­ва­н­ня, про­хо­дить три­ва­лий про­цес. Пла­тни­ки по­да­ють за­яв­ки, які пе­ре­ві­ря­ють фі­ска­ли, на під­ста­ві пе­ре­ві­рок фор­му­ю­ться ре­є­стри, пе­ре­да­ю­ться да­ні до Держ­ка­зна­чей­ства (ДКУ). Увесь цей лан­цю­жок від за­яв­ки до по­да­чі в ДКУ — не­про­зо­рий. Скіль­ки за­явок бу­ло по­да­но? Який від­со­ток з них по­тра­пив до ре­є­стру? Які за­яв­ки по­тра­пи­ли до ре­є­стру, але не бу­ли по­да­ні в Держ­ка­зна­чей­ство? Ми цьо­го не ба­чи­мо. І це все до­ро­го — на ко­жно­му ета­пі мо­же бу­ти спір, по­зов до су­ду і пов’яза­ні з цим зло­вжи­ва­н­ня. Ми за­про­по­ну­ва­ли ро­бо­чій гру­пі аб­со­лю­тно ін­ший про­цес. Йо­го, до ре­чі, схва­ли­ли всі, крім ДФС. Ко­жен етап від­шко­ду­ва­н­ня про­хо­ди­ти­ме без за­три­мок, якщо не ска­за­не ін­ше. — Ка­ме­раль­ні пе­ре­вір­ки ска­су­є­те? — Про­це­ду­ра не змі­ню­є­ться, але стає аб­со­лю­тно про­зо­рою. Пе­ре­вір­ки за­ли­ша­ю­ться, але си­сте­ма пра­цю­ва­ти­ме за прин­ци­пом noobjection (до­слів­ний пе­ре­клад із англ. — не­має за­пе­ре­чень. — Ред.). Ни­ні ко­жний етап про­це­су від­шко­ду­ва­н­ня є про­пу­ском на на­сту­пний етап. У но­вій си­сте­мі су­ма бу­де йти на від­шко­ду­ва­н­ня ав­то­ма­том, якщо не бу­ло роз­по­ча­то бу­дья­ких дій, спро­мо­жних цей про­цес зу­пи­ни­ти. Простіше кажучи, якщо впро­довж стро­ку, від­ве­де­но­го на пе­ре­вір­ку, тоб­то 30 днів, фі­скаль­на слу­жба не ви­пи­са­ла по­да­тко­во­го по­ві­дом­ле­н­ня про те, що зна­йде­но про­бле­ми в за­яв­ле­но­му до від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ, ця су­ма ав­то­ма­том, без не­об­хі­дно­сті здій­сни­ти якусь дію з бо­ку ін­спе­кто­ра ДФС, йде до ка­зна­чей­ства на від­шко­ду­ва­н­ня. — Пи­та­н­ня зі зло­вжи­ва­н­ня­ми це ви­рі­шить ли­ше час­тко­во. Адже в нас є як ті, хто не мо­же від­шко­ду­ва­ти за­кон­ний ПДВ, так і ті, хто від­шко­до­вує не­за­кон­ний. — Так. Але є строк пе­ре­вір­ки, є мо­жли­вість ви­йти на до­ку­мен­таль­ну пе­ре­вір­ку та ви­яви­ти зло­вжи­ва­н­ня. — А якщо йде­ться про змову із спів­ро­бі­тни­ка­ми фі­скаль­ної слу­жби? Де га­ран­тія, що ця пе­ре­вір­ка бу­де че­сною? — Але ж за­раз цих га­ран­тій теж не­має. — Ні, зви­чай­но. Та ва­ші на­дії на по­ря­дність фі­скаль­ної слу­жби тро­хи на­їв­ні. Ви справ­ді ду­ма­є­те, що ДФС са­мо­ре­фор­му­є­ться та ви­йде на якийсь які­сний рі­вень? — Ні. Але за ни­ні­шньої си­сте­ми по­да­тко­ва по­вин­на про­ве­сти пе­ре­вір­ку, під­твер­ди­ти, що ПДВ «хо­ро­ший», і по­да­ти йо­го на від­шко­ду­ва­н­ня. Всі зло­вжи­ва­н­ня від­бу­ва­ю­ться са­ме на ета­пі пе­ре­вір­ки в по­да­тко­вій. Тоб­то пе­ре­вір­ка не зав­жди бу­ває че­сною... — Або за її про­хо­дже­н­ня ви­ма­га­ють від­со­ток від су­ми від­шко­ду­ва­н­ня, на­при­клад. — На жаль, це прав­да. Я бу­ла зди­во­ва­на, ко­ли усві­до­ми­ла від­со­ток та­ких ви­пад­ків. Сьо­го­дні в них є дві мо­жли­во­сті для зло­вжи­вань — пропу­сти­ти «по­га­ний» ПДВ і не пропу­сти­ти «хорошого» ПДВ. Ми на­ма­га­є­мо­ся мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зик то­го, що не бу­де пропу­ще­ний «хо­ро­ший» ПДВ. Тоб­то зро­би­ти так, щоб бі­лий бі­знес про­дов­жу­вав пра­цю­ва­ти в нор­маль­них умо­вах. — Але як мі­ні­мі­зу­ва­ти ри­зик про­пу­ску «поганого» ПДВ? — Ні­як. Як і в існу­ю­чій си­сте­мі. Для то­го, щоб мі­ні­мі­зу­ва­ти цей ри­зик, ми ма­є­мо ска­за­ти, що не до­ві­ря­є­мо по­да­тко­вій, від­по­від­но, у нас по­ви­нен бу­ти кон­троль над кон­тро­ле­ром. — Мін­фін є кон­тро­ле­ром по­да­тко­вої. — Так, Мін­фін, одер­жав­ши до­ступ до баз (що теж вхо­дить до на­ших прі­о­ри­те­тів), у ра­зі ви­ни­кне­н­ня яки­хось сум­ні­вів змо­же кон­тро­лю­ва­ти ці про­це­си та втру­ча­ти­ся. Але це не від­бу­ва­ти­ме­ться по­стій­но. Це не­ло­гі­чно, на мій по­гляд. — Це гро­ші дер­жав­но­го бю­дже­ту, хі­ба не­ло­гі­чно кон­тро­лю­ва­ти за­кон­ність їхньої ви­да­чі? — Не­ло­гі­чно кон­тро­лю­ва­ти ко­жен ви­па­док. Якщо йде пов­не ду­блю­ва­н­ня фун­кцій у по­да­тко­вій і Мін­фі­ні, то це по­двій­ні ви­тра­ти для ті­єї са­мої дер­жа­ви. Мо­жли­во, за яки­мись кри­те­рі­я­ми ри­зи­ку й слід про­во­ди­ти по­ді­бні пе­ре­вір­ки з бо­ку Мін­фі­ну, але то­чно не за ко­жним від­шко­ду­ва­н­ням. — Із ПДВ ситуація більш-менш зро­зумі­ла. А що з ін­ши­ми по­да­тка­ми та збо­ра­ми? На­при­клад, пи­та­н­ня акци­зів актив­но обго­во­рю­є­ться в ЗМІ. Спо­ча­тку Мін­фін ка­зав тіль­ки про ін­де­кса­ції, по­тім з’яви­ла­ся ін­фор­ма­ція не про ін­де­кса­ції, а про під­ви­ще­н­ня, при­чо­му в ра­зи. І щой­но Мін­фін це спро­сту­вав, бор­ці з тю­тю­но­ку­рі­н­ням одра­зу зви­ну­ва­ти­ли чи­нов­ни­ків у змо­ві з тю­тю­но­ви­ми ком­па­ні­я­ми. Що ціл­ком мо­же бу­ти прав­дою, з огля­ду на те, що йде­ться про ком­па­нії з першої п’ятір­ки пла­тни­ків по­да­тків. — Слід роз­ді­ли­ти ін­де­кса­цію та фі­зи­чне під­ви­ще­н­ня ста­вок. Справ­ді, є за­ко­но­про­ект(№5132 від 15 ве­ре­сня 2016 р.), який по­да­вав­ся ра­зом із держ­бю­дже­том і пе­ред­ба­чає під­ви­ще­н­ня ста­вок. Він обго­во­рю­вав­ся з тю­тю­но­ви­ми ком­па­ні­я­ми, зви­чай­но, во­ни ба­га­то в чо­му не зго­дні з йо­го нор­ма­ми, це при­ро­дно. Але це не змо­ва, то­чно. Це пе­ре­го­во­ри, які про­хо­дять що­ро­ку та про­хо­ди­ти­муть у май­бу­тньо­му, адже, крім ін­шо­го, у нас є зо­бов’яза­н­ня пе­ред ЄС, від­по­від­но до ди­ре­ктив яко­го ми зо­бов’яза­ні до­во­ди­ти став­ки акци­зів до пев­но­го рів­ня. — А з до­по­мо­гою ін­де­кса­ції ми цьо­го не до­ся­гли б? — Ми змі­ни­ли свою по­зи­цію від­но­сно ін­де­кса­ції й не хо­че­мо за­ли­ша­ти цей пункт у «по­да­тко­во­му» про­е­кті. З одно­го бо­ку, ін­де­кса­ція ста­вок за­без­пе­чує пе­ред­ба­чу­ва­ність для бі­зне­су. З ін­шо­го — став­ки все-та­ки ма­ють бу­ти за­фі­ксо­ва­ні, а в цьо­му ра­зі во­ни ви­зна­ча­ю­ться фор­му­лою. Це до­дає суб’єктив­но­го фа­кто­ра — бух­гал­тер має взя­ти аде­ква­тний ін­декс спо­жив­чих цін, пра­виль­но пе­ре­мно­жи­ти, ре­зуль­тат хтось по­ви­нен пе­ре­ві­ри­ти. Ще на ета­пі ви­зна­че­н­ня ІСЦ істо­тно збіль­шує ри­зик суб’єктив­них по­ми­лок. Оста­то­чно­го рі­ше­н­ня ми ще не прийня­ли, але схи­ля­є­мо­ся до то­го, що в По­да­тко­во­му ко­де­ксі нор­ми про що­рі­чний пе­ре­гляд ста­вок не бу­де. — Так, але що­ро­ку з’яв­ля­ти­ме­ться за­ко­но­про­ект про під­ви­ще­н­ня ста­вок. З по­гля­ду пла­ну­ва­н­ня, нор­ма в ко­де­ксі зру­чні­ша. — На жаль, нор­ма в ко­де­ксі не бу­де стра­хов­кою від що­рі­чно­го пе­ре­гля­ду ста­вок. До­свід нам під­ка­зує зво­ро­тне. Тоб­то за­стра­ху­ва­ти га­лу­зі від пе­ре­гля­ду ми не змо­же­мо. А на­ві­що то­ді за­про­ва­джу­ва­ти ін­де­кса­цію, яка ли­ше до­дає мо­ро­ки бух­гал­те­рам? Ми хо­че­мо за­бра­ти при­найм­ні один із фа­кто­рів ти­ску. — Ще одне пи­та­н­ня до Мін­фі­ну — так зва­ний де­мон­таж «спро­щен­ки». На наш по­гляд, під­при­єм­цям еле­мен­тар­но не ви­ста­чає ро­зу­мі­н­ня то­го, що го­тує Мін­фін, і це по­ро­джує до­ми­сли та чу­тки. То чо­го ж очі­ку­ва­ти «спро­щен­цям» наступного ро­ку? — Зго­дна. Зі «спро­щен­кою» пи­та­н­ня пе­ре­грі­те. На­справ­ді «єдин­щи­ків» ми вза­га­лі не чі­па­є­мо, а всі на­ші про­по­зи­ції — це нор­ми за­ко­но­про­е­кту №3357 (ті­єї са­мої «лі­бе­раль­ної ре­фор­ми Южа­ні­ної». — Ю.С.). Основ­на ідея по­ля­гає в то­му, щоб, ви­ба­чте за ка­лам­бур, спро­сти­ти спро­ще­ну си­сте­му.

По­над те, до кін­ця по­зи­цію ро­бо­чої гру­пи з цьо­го пун­кту ще не сфор­мо­ва­но. На сьо­го­дні є кіль­ка іні­ці­а­тив. По-пер­ше, вве­де­н­ня по­ня­т­тя ін­ди­ві­ду­аль­ної ді­яль­но­сті — но­во­го ви­ду під­при­єм­ни­цтва для тих, хто го­то­вий пла­ти­ти по­да­тки, але не го­то­вий про­хо­ди­ти че­рез про­це­ду­ру ре­є­стра­ції при­ва­тно­го під­при­єм­ця. — Ця про­це­ду­ра ма­кси­маль­но про­ста та за­ймає від си­ли день. — Так, во­на справ­ді не­скла­дна. Скла­дно­щі ви­ни­ка­ють при за­крит­ті. Але на­ві­що лю­ди­ні, яка, при­пу­сті­мо, хо­че про­да­ва­ти яблу­ка, на­віть та­ка си­сте­ма ре­є­стра­ції? Во­на мо­же по­да­ти в спро­ще­ній фор­мі за­яву до сіль­ра­ди, яку по­тім пе­ре­да­дуть по­да­тко­вій, і мо­же спо­кій­но ве­сти ді­яль­ність, опла­чу­ю­чи 10% від мі­ні­маль­ної зар­пла­ти. — Чи є га­ран­тії, що ко­ли лю­ди­на про­дасть усі яблу­ка, цю ре­є­стра­цію так са­мо швид­ко ска­су­ють? — У ме­не та­ке са­ме за­пи­та­н­ня. Але суть са­ме в то­му, щоб ве­де­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­ної ді­яль­но­сті бу­ло ма­кси­маль­но про­стим. Пи­та­н­ня ще обго­во­рю­є­ться, нам ще по­трі­бно ро­зі­бра­ти­ся, що ж бу­ло ме­тою та чи пра­виль­но ми ви­бра­ли фор­му її до­ся­гне­н­ня. — Ви­ба­чте, не мо­жу не за­зна­чи­ти від­су­тність мо­ти­ва­ції в лю­ди­ни, яка про­дає яблу­ка, вза­га­лі ре­є­стру­ва­ти­ся. На­ві­що їй це? У нас у кра­ї­ні різ­ко зро­сла куль­ту­ра пла­тни­ків по­да­тків? — Ми ма­є­мо зро­би­ти на­стіль­ки про­сті умо­ви для ле­галь­но­го бі­зне­су, на­скіль­ки це вза­га­лі мо­жли­во. І, мо­же, то­ді куль­ту­ра по­чне під­ви­щу­ва­ти­ся. Адже всі умо­ви бу­де ство­ре­но. — Пункт про роз­дрі­бну тор­гів­лю, який мо­жна тра­кту­ва­ти як зав­го­дно ши­ро­ко, ство­рює ще й умо­ви для зло­вжи­вань ці­єю са­мою спро­ще­ною «спро­щен­кою». — Так, та­кий варіант мо­жли­вий, і ми бу­де­мо цей пункт уто­чню­ва­ти. Я цю нор­му не за­хи­ща­ти­му. Але ло­гі­ка в ній є — це ма­кси­маль­но про­ста фор­ма ве­де­н­ня дрі­бної під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті. — До­бре, а якщо ми ка­же­мо не про мі­кро­бі­знес? Чи пра­виль­но ми ро­зу­мі­є­мо, що змі­ни тор­кну­ться й при­ва­тних під­при­єм­ців на за­галь­ній си­сте­мі? — Так, це дру­гий на­прям. Якщо та­кі під­при­єм­ці від­по­від­а­ють пев­ним кри­те­рі­ям, а їхній рі­чний обо­рот до 4 тис. МЗП, во­ни одер­жу­ють до­да­тко­ві пре­фе­рен­ції — спро­ще­ну зві­тність, пра­во на вклю­че­н­ня амор­ти­за­ції то­що. — Чи ба­га­то та­ких під­при­єм­ців на за­галь­ній си­сте­мі, та ще й з обо­ро­том до 5,5 млн грн? — Ду­маю, ба­га­то. Але ми ни­ні про­по­ну­є­мо ко­мі­те­ту за­бра­ти це обме­же­н­ня обо­ро­ту, адже якщо це спро­ще­н­ня, то чо­му йо­го не мо­жна по­ши­ри­ти на всіх ФОП на за­галь­ній си­сте­мі? На мій по­гляд, мно­жи­ти кри­те­рії в кри­те­рі­ях не­ло­гі­чно. — З одно­го бо­ку, це обме­же­н­ня зро­ста­н­ня, з ін­шо­го — чи не зни­зи­те ви своїми піль­го­ви­ми умо­ва­ми по­да­тко­ві збо­ри, адже йде­ться про пла­тни­ків, які пла­тять усі по­да­тки, а не тіль­ки єди­ний. — Мо­жли­во, це зни­зить де­я­кі над­хо­дже­н­ня за рахунок амор­ти­за­ції, але я не вва­жаю, що су­ма бу­де істо­тною. І по­тім це спра­ве­дли­во, чо­му під­при­єм­ства одер­жать пра­во на від­ра­ху­ва­н­ня амор­ти­за­ції, а фі­зи­чні осо­би ні? — До­бре, а як впли­не весь ком­плекс зга­да­них ва­ми змін на по­да­тко­ві збо­ри? — На збо­рах змі­ни істо­тно не по­зна­ча­ться, але бі­знес ви­тра­ча­ти­ме мен­ше гро­шей на об­слу­го­ву­ва­н­ня. Ми на­ма­га­є­мо­ся, вно­ся­чи змі­ни до за­ко­но­дав­ства, зня­ти ри­зи­ки, пов’яза­ні з ро­бо­тою на­шої фі­скаль­ної слу­жби. — У Мін­фі­ну тра­ди­цій­но ба­га­то пре­тен­зій до ДФС, во­дно­час ба­га­то зло­вжи­вань фі­ска­лів спро­во­ко­ва­но не­ре­а­лі­сти­чни­ми очі­ку­ва­н­ня­ми Мін­фі­ну. Ни­ні, на­при­клад, на­чаль­ни­ки по­да­тко­вих ре­гу­ляр­но за­про­шу­ють до се­бе під­при­єм­ців, ука­зу­ю­чи то на низь­кий ко­е­фі­ці­єнт із по­да­тку на при­бу­ток, то на зни­же­н­ня ПДВ, то на роз­ду­ті ви­тра­ти. І що ближ­че до кін­ця ро­ку, то ча­сті­ше від­бу­ва­ю­ться ці зу­стрі­чі. Оче­ви­дно, що спро­во­ко­ва­ні во­ни не­до­ста­тні­стю по­да­тко­вих над­хо­джень до бю­дже­ту. — Бю­джет май­бу­тньо­го ро­ку ба­зу­є­ться на ре­а­лі­сти­чних по­ка­зни­ках, а йо­го ви­тра­ти фор­му­ва­ли­ся з ура­ху­ва­н­ням ре­аль­них до­хо­дів. — Як мі­ні­мум пункт про спе­цкон­фі­ска­цію ви­кли­кає за­пи­та­н­ня... Але за­раз іде­ться про ін­ше: не­пра­во­мір­ні або, ска­же­мо так, спір­ні дії фі­ска­лів ча­сто спро­во­ко­ва­ні по­лі­ти­кою са­ме Мін­фі­ну. — Це ли­ше час­тко­во прав­да. Ба­ча­чи гні­тю­чу ди­на­мі­ку над­хо­джень, фі­ска­ли йдуть до бі­зне­су. Але до ко­го са­ме? До ре­аль­но­го се­кто­ру еко­но­мі­ки, до ве­ли­ких і про­зо­рих ком­па­ній. Чо­му? То­му що зна­ють, що там їм не від­мов­лять, то­му що ці ком­па­нії хо­чуть нор­маль­но та ста­біль­но пра­цю­ва­ти й зро­блять усе, щоб уни­кну­ти про­блем. На­справ­ді фі­скаль­на слу­жба мо­гла б лег­ко під­ви­щи­ти об­ся­ги по­да­тко­вих над­хо­джень, еле­мен­тар­но по­лі­пшив­ши якість сво­єї ро­бо­ти, пе­ре­кри­ва­ю­чи ті­ньо­ві по­то­ки, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи си­сте­му оцін­ки ри­зи­ків за при­зна­че­н­ням, ре­аль­но кон­тро­лю­ю­чи трансфер­тне ці­но­утво­ре­н­ня, те са­ме не­за­кон­не від­шко­ду­ва­н­ня ПДВ. Але це скла­дно. На­ба­га­то простіше пі­ти та на­ти­сну­ти на ре­аль­но­го пла­тни­ка.

Яна Бу­грі­мо­ва

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.