Ви­со­кі обрії ко­смі­чної на­у­ки

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ми­хай­ло БОНДАР, в.о. ген­ди­ре­кто­ра ДП «КБ «Пів­ден­не» ім. М.К. Ян­ге­ля», за­слу­же­ний ма­ши­но­бу­дів­ник Укра­ї­ни, Еду­ард КУЗНЄЦОВ, ра­дник го­ло­ви На­ціо­наль­но­го ко­смі­чно­го агент­ства Укра­ї­ни

По­трі­бен час, щоб зро­зу­мі­ти й оці­ни­ти зна­че­н­ня ті­єї чи ін­шої по­дії.

З 23 по 26 трав­ня ц.р. у мі­сті Дні­прі від­бу­ла­ся 6-та між­на­ро­дна кон­фе­рен­ція «Ко­смі­чні те­хно­ло­гії: сьо­го­де­н­ня й май­бу­тнє», ор­га­ні­за­то­ри якої — ДП «КБ «Пів­ден­не» і Між­на­ро­дна ака­де­мія астро­нав­ти­ки (МАА). Кон­фе­рен­ція впер­ше про­хо­ди­ла на ба­зі КБ «Пів­ден­не» про­від­но­го під­при­єм­ства у ра­ке­тно-ко­смі­чній га­лу­зі Укра­ї­ни. За­хід бу­ло при­свя­че­но 80-річ­чю від дня на­ро­дже­н­ня ви­да­тно­го вче­но­го, ака­де­мі­ка На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук Укра­ї­ни й ві­це-пре­зи­ден­та МАА С.ко­ню­хо­ва, який усе своє жи­т­тя про­пра­цю­вав у КБ, очо­лю­вав йо­го і був ге­не­раль­ним кон­стру­кто­ром остан­ні 19 ро­ків.

Іні­ці­а­то­ром про­ве­де­н­ня кон­фе­рен­ції са­ме на те­ри­то­рії КБ «Пів­ден­не» ви­сту­пив йо­го ге­не­раль­ний кон­стру­ктор О.дег­тя­рьов — ака­де­мік НАН Укра­ї­ни, ві­це-пре­зи­дент Між­на­ро­дної астро­нав­ти­чної фе­де­ра­ції (МАФ). У зв’яз­ку з цим во­на при­вер­ну­ла ува­гу ши­ро­ких на­у­ко­вих кіл з ба­га­тьох кра­їн сві­ту, а її ре­зуль­та­ти зго­дом ви­кли­ка­ли ве­ли­кий ре­зо­нанс се­ред фа­хів­ців.

На кон­фе­рен­ції за­ре­є­стру­ва­ли­ся 503 уча­сни­ки з 21 кра­ї­ни сві­ту. Се­ред них по­че­сні го­сті: член опі­кун­ської ра­ди МАА, ака­де­мік МАА, про­фе­сор Рим­сько­го уні­вер­си­те­ту Філ­лі­по Гра­ці­а­ні (Іта­лія), опі­кун фон­ду пре­мії Ро­бер­та й Вір­джи­нії Хайн­лайн, ака­де­мік МАА Ар­тур Ду­ла (США), ака­де­мік НАН Укра­ї­ни й МАА, ди­ре­ктор Го­лов­ної астро­но­мі­чної об­сер­ва­то­рії Яро­слав Яцків (Укра­ї­на) і го­ло­ва При­дні­пров­сько­го на­у­ко­во­го цен­тру НАНУ, ака­де­мік-се­кре­тар від­ді­ле­н­ня ме­ха­ні­ки й ака­де­мік НАНУ Ана­то­лій Бу­лат (Укра­ї­на).

Уча­сни­ки пре­зен­ту­ва­ли по­над 300 до­по­від­ей, за­слу­ха­них у ше­сти се­кці­ях, ро­бо­тою яких ке­ру­ва­ли ака­де­мі­ки й чле­ни-ко­ре­спон­ден­ти МАА. В остан­ній день ро­бо­ти кон­фе­рен­ції бу­ло про­ве­де­но кру­глий стіл «Мі­ся­чна про­ми­сло­во-до­слі­дни­цька ба­за», що ви­кли­кав ве­ли­кий ін­те­рес.

Осо­бли­ві­стю ці­єї кон­фе­рен­ції ста­ла ро­бо­та но­вої се­кції «На­зем­ний ком­плекс. Стар­то­ве обла­дна­н­ня і йо­го екс­плу­а­та­ція».

Ця те­ма осо­бли­во ва­жли­ва для на­шої кра­ї­ни з ура­ху­ва­н­ням по­шу­ку мо­жли­во­стей для не­за­ле­жно­го до­сту­пу в ко­смос і у зв’яз­ку з ви­хо­дом із по­лі­ти­чних при­чин з про­е­кту «Аль­кан­та­ра—ци­клон-4» Бра­зи­лії.

Уча­сни­ки кон­фе­рен­ції впер­ше опи­ни­ли­ся в са­мі­сінь­ко­му сер­ці ра­ке­тно-ко­смі­чної про­ми­сло­во­сті Укра­ї­ни, у ле­ген­дар­них КБ «Пів­ден­не» і ВО «Пів­ден­маш» і змо­гли на со­бі від­чу­ти твор­чий і бу­дів­ни­чий дух роз­ро­бни­ків і твор­ців ра­ке­тної те­хні­ки, на вла­сні очі по­ба­чи­ти скла­дне ви­ро­бни­цтво й ви­про­бну ба­зу, де ви­го­тов­ля­ли­ся най­кра­щі у сві­ті ра­ке­ти-но­сії та ко­смі­чні апа­ра­ти, що збе­ре­гли свою при­ва­бли­вість і до­ни­ні.

До­по­від­а­чі тор­кну­ли­ся ря­ду акту­аль­них тем роз­ви­тку ра­ке­тно-ко­смі­чної те­хні­ки, на­у­ко­вих до­слі­джень, на­ці­ле­них на май­бу­тні про­е­кти ви­вче­н­ня й осво­є­н­ня нав­ко­ло­зем­но­го ко­смі­чно­го про­сто­ру, но­вих ме­то­дів ви­вче­н­ня пла­нет Со­ня­чної си­сте­ми, ство­ре­н­ня но­вих пер­спе­ктив­них ма­те­рі­а­лів для ко­смі­чних апа­ра­тів.

Май­дан­чик кон­фе­рен­ції був ви­ко­ри­ста­ний укра­їн­ськи­ми вче­ни­ми для до­по­від­ей з акту­аль­них про­блем, над яки­ми во­ни пра­цю­ють остан­ні ро­ки.

Ці­ка­ви­ми бу­ли по­ві­дом­ле­н­ня до­по­від­а­чів КБ «Пів­ден­не», при­свя­че­ні роз­роб­ці рі­дин­них ра­ке­тних дви­гу­нів. Укра­ї­на є одні­єю з не­ба­га­тьох кра­їн, що ма­ють усі скла­до­ві за­мкне­но­го ци­клу ство­ре­н­ня ра­ке­тних дви­гу­нів, які мо­жуть зна­йти за­сто­су­ва­н­ня як мар­шо­ві як для пер­ших, так і для верх­ніх сту­пе­нів пер­спе­ктив­них ра­кет-но­сі­їв. Осо­бли­ву ува­гу бу­ло при­ді­ле­но дви­гу­нам, що ви­клю­ча­ють не­га­тив­ний вплив на нав­ко­ли­шнє се­ре­до­ви­ще, ство­рен­ню кла­стер­них дви­гу­но­вих уста­но­вок на пер­ших сту­пе­нях ра­кет-но­сі­їв (РН) се­ре­дньо­го й важ­ко­го кла­су, що да­ють мо­жли­вість уни­кну­ти тру­дно­щів, пов’яза­них зі ство­ре­н­ням дви­гу­нів ве­ли­кої роз­мір­но­сті з тя­га­ми 600–800 тс і біль­ше. Ство­рю­ва­на фа­хів­ця­ми КБП ві­тчи­зня­на лі­ній­ка пер­спе­ктив­них рі­дин­них ра­ке­тних дви­гу­нів ши­ро­ко­го ді­а­па­зо­ну тяг про­по­ну­є­ться до ви­ко­ри­ста­н­ня і у вла­сних про­е­ктах, і як са­мо­стій­ний про­дукт для між­на­ро­дно­го рин­ку. При­чо­му кон­стру­кто­ри за­кла­да­ють уже на ета­пі їх роз­роб­ки мо­жли­вість на­сту­пних мо­дер­ні­за­цій цих ви­ро­бів.

З ура­ху­ва­н­ням про­гно­зів на най­ближ­че де­ся­ти­лі­т­тя пе­ред­ба­ча­є­ться зро­ста­н­ня кіль­ко­сті ко­смі­чних апа­ра­тів (КА), не­об­хі­дних для за­без­пе­че­н­ня ви­рі­ше­н­ня рі­зних зав­дань для люд­ства. Очі­ку­є­ться за­пуск близь­ко 1500 важ­ких КА ва­гою по­над 50 кг і 10 тис. ма­лих су­пу­тни­ків ва­гою до 50 кг, ство­ре­н­ня су­зір’їв мі­кро-, на­но-, пі­ко­су­пу­тни­ків, що ви­кли­че зро­ста­н­ня рин­ку пу­ско­вих по­слуг при­бли­зно на 20% і по­яву на цьо­му рин­ку но­вих ра­кет-но­сі­їв, що пра­цю­ва­ти­муть, мо­жли­во, на но­вих прин­ци­пах. КБП пра­цює над ство­ре­н­ням РН ма­ло­го кла­су, які за сво­ї­ми те­хні­ко-еко­но­мі­чни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми змо­жуть успі­шно кон­ку­ру­ва­ти на між­на­ро­дно­му рин­ку. Се­ред но­вих роз­ро­бок пер­спе­ктив­не сі­мей­ство РН «Ма­як» (від лег­кої до важ­кої РН), у якій ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться су­ча­сні те­хні­чні під­хо­ди й пер­спе­ктив­ні роз­роб­ки дви­гу­нів, си­стем управ­лі­н­ня, но­ві ма­те­рі­а­ли й спла­ви. Но­вий ви­гляд одер­жить і роз­ро­бле­на для Бра­зи­лії РН «Ци­клон-4». Ро­бо­ти що­до ці­єї ра­ке­ти ве­ду­ться ра­зом із ко­ле­га­ми з Ка­на­ди під ро­бо­чою на­звою РН «Ци­клон-4м».

Для по­ді­бно­го ро­ду зав­дань, опе­ра­тив­ні­шо­го їх ви­рі­ше­н­ня й зде­шев­ле­н­ня ро­біт у КБП ство­рю­є­ться до­слі­дно-ви­ро­бни­чий ком­плекс. Пі­сля від­пра­цьо­ву­ва­н­ня но­вих те­хно­ло­гій, ву­злів і ма­ке­тів во­ни пе­ре­да­ва­ти­му­ться для се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва на за­вод «Пів­ден­маш».

Ве­ли­ку ува­гу на кон­фе­рен­ції при­ді­ле­но пи­та­н­ням ство­ре­н­ня ко­смі­чних апа­ра­тів, ко­ри­сних на­ван­та­жень, рі­зних при­ла­дів для до­слі­дже­н­ня ко­смі­чно­го про­сто­ру, но­вим ме­то­ди­кам оброб­ки су­пу­тни­ко­вої ін­фор­ма­ції. З ін­те­ре­сом уча­сни­ки кон­фе­рен­ції сприйня­ли до­по­віді за цим на­пря­мом вче­них, які пред­став­ля­ють на­у­ко­ві ор­га­ні­за­ції й уста­но­ви Хар­ко­ва, Льво­ва, Ки­є­ва. Пред­став­ни­ки АТ «Курс» і ПАТ «Ел­міз» (м. Ки­їв) роз­ро­би­ли кон­стру­кцію КА «Гра­ві­сат» для мо­ні­то­рин­гу гра­ві­та­цій­но­го по­ля Зем­лі, пред­став­ни­ки КБП про­ін­фор­му­ва­ли про ро­бо­ти зі ство­ре­н­ня КА «СІЧ-2М», «Юж­сат» на но­вій ві­тчи­зня­ній пла­тфор­мі.

На ще одній се­кції «Су­ча­сні й май­бу­тні ко­смі­чні су­пу­тни­ко­ві си­сте­ми» при­вер­ну­ли ува­гу про­е­кти «Кла­сте­ріон» на ба­зі пла­тфор­ми «Юж­сат» для ви­вче­н­ня нав­ко­ло­зем­но­го ко­смі­чно­го про­сто­ру. Ви­ко­нав­ці — фа­хів­ці Бол­га­рії й Укра­ї­ни. Пе­ред­ба­ча­є­ться за­пуск в іо­но­сфе­ру трьох КА, осна­ще­них ком­пле­ксом на­у­ко­вої апа­ра­ту­ри для ви­вче­н­ня від­гу­ків іо­но­сфе­ри на при­ро­дні й шту­чні дже­ре­ла енер­го­ви­ді­ле­н­ня з по­верх­ні Зем­лі.

Про­ект «Ае­ро­золь-ua» для ви­вче­н­ня про­сто­ро­во­го роз­по­ді­лу зем­но­го атмо­сфер­но­го ае­ро­зо­лю й кіль­кі­сної оцін­ки вне­ску ае­ро­зо­лів у змі­ну клі­ма­ту пред­ста­ви­ли вче­ні Го­лов­ної астро­но­мі­чної об­сер­ва­то­рії й На­ціо­наль­но­го уні­вер­си­те­ту ім. Т.шев­чен­ка.

Ве­ли­кий ін­те­рес при­су­тніх ви­кли­ка­ли до­по­віді зі ство­ре­н­ня ко­смі­чних апа­ра­тів ти­пу «Куб­сат» пред­став­ни­ків Те­хно­ло­гі­чно­го ін­сти­ту­ту Япо­нії, На­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту Укра­ї­ни «Ки­їв­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут ім. І.сі­кор­сько­го», а та­кож про­по­зи­ція КБП зі ство­ре­н­ня КА «Дні­про­сат-1». Це до­зво­ли­ло б у про­між­ках між ре­а­лі­за­ці­єю ве­ли­ких про­е­ктів здій­сню­ва­ти ко­смі­чні до­слі­дже­н­ня при по­рів­ня­но не­ве­ли­ких ча­со­вих і фі­нан­со­вих ви­тра­тах. Крім при­кла­дних зав­дань, які до­по­ма­га­ти­муть ви­рі­шу­ва­ти та­кі КА в май­бу­тньо­му, осо­бли­ва ува­га бу­де при­ді­ле­на ви­вчен­ню со­ня­чно-зем­них зв’яз­ків і ко­смі­чної по­го­ди. По­го­дні ка­та­клі­зми, які ми спо­сте­рі­га­є­мо цьо­го ро­ку і які, за при­пу­ще­н­ням ба­га­тьох уче­них, про­тя­гом най­ближ­чих ро­ків тіль­ки по­си­лю­ва­ти­му­ться, свід­чать про го­стро­ту ці­єї про­бле­ми й ре­аль­ну за­гро­зу для жи­т­тя зем­лян по­ряд з асте­ро­ї­дною за­гро­зою, що по­тре­бує об’єд­на­н­ня зу­силь уче­них роз­ви­не­них кра­їн для ви­рі­ше­н­ня цих жит­тє­во ва­жли­вих зав­дань су­ча­сно­сті.

Як ні­ко­ли ра­ні­ше ве­ли­ка ува­га бу­ла при­ді­ле­на най­ва­жли­ві­шій те­мі — бо­роть­бі з так зва­ним ко­смі­чним смі­т­тям. Уже сьо­го­дні в ко­смо­сі пе­ре­бу­ває більш як 750 тис. ста­рих КА, фра­гмен­тів остан­ніх сту­пе­нів РН, улам­ків і дрі­бних ча­сток. Зро­ста­н­ня кіль­ко­сті за­пу­сків КА в на­сту­пне де­ся­ти­лі­т­тя зна­чно по­гір­шить об­ста­нов­ку в нав­ко­ло­зем­но­му про­сто­рі й ста­вить під за­гро­зу ви­ко­на­н­ня ко­смі­чних мі­сій у май­бу­тньо­му, й на­сам­пе­ред пі­ло­то­ва­них. По­шук ме­то­дів бо­роть­би з ко­смі­чним смі­т­тям стає де­да­лі акту­аль­ні­шим. При­ва­бли­вим для ви­рі­ше­н­ня цьо­го зав­да­н­ня став за­про­по­но­ва­ний Ін­сти­ту­том те­хні­чної ме­ха­ні­ки НАНУ про­ект за на­звою «Па­стух з іон­ним про­ме­нем», в осно­ву яко­го по­кла­де­но кон­це­пцію без­кон­та­ктно­го від­ве­де­н­ня ор­бі­таль­них об’єктів. Цей про­ект має ряд пе­ре­ваг по­рів­ня­но з ін­ши­ми під­хо­да­ми, а са­ме: ефе­ктив­ність від­ве­де­н­ня, низь­кий рі­вень ри­зи­ку, мо­жли­вість кіль­ка­ра­зо­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня, те­хно­ло­гі­чна го­тов­ність.

Кру­глий стіл, на яко­му бу­ло роз­гля­ну­то кон­це­пцію ство­ре­н­ня мі­ся­чної на­у­ко­во-про­ми­сло­вої ба­зи, від­був­ся за актив­ної уча­сті до­по­від­а­чів усіх те­ма­ти­чних се­кцій. Фа­хів­ці КБП під­го­ту­ва­ли кон­це­пту­аль­ний про­ект, що мі­стить основ­ні ета­пи й клю­чо­ві за­хо­ди що­до ре­а­лі­за­ції ці­єї ам­бі­цій­ної ідеї. Ни­ми за­про­по­но­ва­на до роз­гля­ду мо­жли­вість ство­ре­н­ня мі­ся­чної ба­зи як опор­но­го пун­кту для ви­вче­н­ня й осво­є­н­ня пла­нет Со­ня­чної си­сте­ми. Мо­жна го­во­ри­ти про екс­пе­ри­мен­таль­не мі­ся­чне по­се­ле­н­ня, про ство­ре­н­ня сер­ві­сно­го ха­бу (ву­зло­во­го цен­тру) для між­пла­не­тних мі­сій і мі­сій з до­слі­дже­н­ня да­ле­ко­го ко­смо­су. Зро­зумі­ло, що са­мо­стій­но Укра­ї­на ре­а­лі­зу­ва­ти це зав­да­н­ня не змо­же. Однак у нас є не­об­хі­дні зна­н­ня, те­хно­ло­гії, роз­роб­ки для то­го, щоб ви­сту­пи­ти одним з лі­де­рів в об’єд­нан­ні зу­силь клю­чо­вих ко­смі­чних дер­жав що­до ре­а­лі­за­ції цьо­го скла­дно­го і не­об­хі­дно­го для всьо­го люд­ства зав­да­н­ня — осво­є­н­ня ко­смі­чно­го про­сто­ру. За­про­по­но­ва­ний мі­ся­чний про­ект від­рі­зня­є­ться тим, що Укра­ї­на про­по­нує при­єд­на­ти­ся до ньо­го всім охо­чим. Про­по­зи­ції укра­їн­ської сто­ро­ни сто­су­ва­ли­ся уча­сті в про­е­кту­ван­ні важ­кої ра­ке­ти-но­сія й по­сад­ко­во­го мо­ду­ля (КБП), ство­ре­н­ня по­се­ле­н­ня на Мі­ся­ці з ва­ку­ум­них кон­стру­кцій, які роз­кри­ва­ю­ться, для ство­ре­н­ня гер­ме­ти­чних мо­ду­лів для дов­го­стро­ко­вих мі­ся­чних баз (Ін­сти­тут еле­ктро­зва­рю­ва­н­ня НАНУ), за­без­пе­че­н­ня жит­тє­ді­яль­но­сті по­се­лен­ців (Ін­сти­тут бо­та­ні­ки НАНУ), а та­кож за­хи­сту мо­ду­лів від ра­ді­а­ції ко­смо­су й мі­кро­ме­тео­ри­тів, у ви­до­бу­тку ко­ри­сних ко­па­лин, їх пе­ре­роб­ці в мі­ся­чних умо­вах і до­став­ці на Зем­лю, ство­рен­ні Мі­ся­чної со­ня­чної еле­ктро­стан­ції для за­без­пе­че­н­ня ро­бо­ти по­се­ле­н­ня, а та­кож на­ко­пи­че­н­ня й пе­ре­да­чі енер­гії на Зем­лю. Іта­лій­ські вче­ні за­про­по­ну­ва­ли ство­ри­ти су­пу­тник Lunisat для ро­бо­ти на ор­бі­ті нав­ко­ло Мі­ся­ця й спо­сте­ре­же­н­ня за її по­верх­нею, у то­му чи­слі й за по­се­ле­н­ням зем­лян.

У хо­ді ро­бо­ти кон­фе­рен­ції, під час за­сі­дань се­кцій і екс­кур­сій по під­при­єм­ству ба­га­то хто ста­вив пи­та­н­ня, зокре­ма, як в умо­вах еко­но­мі­чної кри­зи в кра­ї­ні, мі­зер­но­го фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­ної ко­смі­чної про­гра­ми КБ «Пів­ден­не» вда­є­ться під­три­му­ва­ти та­кий ви­со­кий рі­вень на­у­ко­во-те­хні­чних роз­ро­бок, за­без­пе­чи­ти при­плив мо­ло­дих ка­дрів на під­при­єм­ство, а та­кож гі­дний рі­вень зар­пла­ти й гар­ний со­ці­аль­ний па­кет для пра­ців­ни­ків.

Від­по­відь не­про­ста, але пе­ре­кон­ли­ва. Ба­га­то в чо­му зав­дя­ки сфор­мо­ва­ним ще в пер­шій ко­смі­чній про­гра­мі на­прям­кам на ко­мер­ці­а­лі­за­цію й ви­хід на між­на­ро­дний ри­нок ко­смі­чних по­слуг, ство­ре­ній за­ко­но­дав­чій ба­зі й по­стій­ній під­трим­ці з бо­ку НКАУ, вда­ло­ся збе­рег­ти на­у­ко­во-ін­же­нер­ний ко­ле­ктив під­при­єм­ства, зна­йти своє мі­сце в між­на­ро­дній ко­о­пе­ра­ції, увійти до скла­ду ве­ли­ких між­на­ро­дних спіль­них під­при­ємств. У га­лу­зі ми бу­ли пер­ши­ми, ко­ли ще в 1995 р. уві­йшли до скла­ду при­ва­тно­го між­на­ро­дно­го спіль­но­го під­при­єм­ства «Мор­ський старт», а по­тім і під­при­єм­ства «Ко­смо­трас».

Що­рі­чно ви­ко­ну­ю­ться со­тні кон­тра­ктів для ба­га­тьох кра­їн сві­ту. Ті­сна ро­бо­та КБП з На­ціо­наль­ною ака­де­мі­єю на­ук за­без­пе­чує ви­со­кий рі­вень на­у­ко­вих, те­хні­чних і те­хно­ло­гі­чних роз­ро­бок, про що мо­жна су­ди­ти з до­по­від­ей на цій кон­фе­рен­ції.

Та го­лов­не, без­умов­но, — це актив­на по­зи­ція й ви­зна­н­ня на сві­то­во­му ко­смі­чно­му рин­ку ге­не­раль­но­го кон­стру­кто­ра КБ «Пів­ден­не» ака­де­мі­ка О.дег­тя­рьо­ва, що до­по­ма­гає го­лов­но­му під­при­єм­ству ра­ке­тно-ко­смі­чної га­лу­зі Укра­ї­ни пе­ре­бу­ва­ти на ві­стрі ба­га­тьох пер­спе­ктив­них між­на­ро­дних про­е­ктів. Так, в умо­вах від­су­тно­сті істо­тних дер­жав­них за­мов­лень, зда­тних за­без­пе­чи­ти не­об­хі­дний рі­вень за­ван­та­же­н­ня під­при­єм­ства, ме­не­джмент КБП ви­ко­ри­сто­вує всі до­сту­пні мо­жли­во­сті для ви­хо­ду й за­крі­пле­н­ня сво­їх по­зи­цій на сві­то­во­му рин­ку.

Су­мар­ні над­хо­дже­н­ня за іно­зем­ни­ми ко­мер­цій­ни­ми кон­тра­кта­ми за пе­рі­од з 2010-го по 2016 р. ста­но­ви­ли 8,7 млрд грн. Актив­на по­зи­ція на сві­то­во­му рин­ку до­зво­ляє КБП не тіль­ки роз­ви­ва­ти­ся са­мо­му, а й за­без­пе­чу­ва­ти зна­чну під­трим­ку су­мі­жним укра­їн­ським під­при­єм­ствам, за­лу­ча­ю­чи їх до ре­а­лі­за­ції за­ру­бі­жних про­е­ктів. За остан­ні п’ять ро­ків сут­тє­во роз­ши­ри­ла­ся ко­о­пе­ра­ція на­ших су­мі­жни­ків з 73 до 120. КБП за цей пе­рі­од із вла­сних над­хо­джень за укла­де­ни­ми з 98 ор­га­ні­за­ці­я­ми 320 до­го­во­рам про­фі­нан­су­ва­ло ро­бо­ти су­мі­жни­ків на су­му май­же 4 млрд грн, при­чо­му фі­нан­су­ва­ли­ся під­при­єм­ства й Укр­обо­рон­про­му, ін­сти­ту­ти й ор­га­ні­за­ції НАНУ, Мі­ні­стер­ства на­у­ки й Мі­ні­стер­ства обо­ро­ни. За екс­пер­тни­ми оцін­ка­ми, ко­шти, за­лу­че­ні КБП з між­на­ро­дно­го ко­смі­чно­го рин­ку, да­ють змо­гу що­ро­ку за­без­пе­чу­ва­ти ро­бо­тою більш як 20 тис. ро­бо­чих місць.

Як ба­чи­мо, це дов­го­стро­ко­ва й ефе­ктив­на ро­бо­та ко­ле­кти­ву й ке­рів­ни­цтва КБ «Пів­ден­не».

Ро­з­гля­да­ю­чи по­пе­ре­дні ре­зуль­та­ти кон­фе­рен­ції, слід за­зна­чи­ти На­у­ка не­об­хі­дна на­ро­ду. Кра­ї­на, яка її не роз­ви­ває, не­ми­ну­че пе­ре­тво­ри­ться на ко­ло­нію. ви­со­кий рі­вень пред­став­ле­них до­по­від­ей, що від­по­від­ає най­су­ча­сні­шим на­пря­мам роз­ви­тку ко­смі­чних до­слі­джень і ство­ре­н­ня ра­ке­тно-ко­смі­чної те­хні­ки. Укра­їн­ські й іно­зем­ні до­по­від­а­чі го­во­ри­ли одні­єю мо­вою, мо­вою су­ча­сно­го роз­ви­тку на­у­ки й ро­зу­мі­н­ня за­галь­но­ци­ві­лі­за­цій­них про­блем. ¯х об’єд­ну­ва­ли як спіль­ні ідеї ви­вче­н­ня ко­смо­су, так і зем­ні про­бле­ми ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку еко­но­мі­ки, мо­дер­ні­за­ції ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чно­го ви­ро­бни­цтва ра­ке­тно-ко­смі­чної те­хні­ки, по­лі­пше­н­ня між­на­ро­дної ко­о­пе­ра­ції, ство­ре­н­ня су­ча­сної си­сте­ми фор­му­ва­н­ня «ко­смі­чно­го сві­то­гля­ду» на­се­ле­н­ня, під­ви­ще­н­ня ро­лі вче­них та ін­же­не­рів у по­стін­ду­стрі­аль­но­му су­спіль­стві, ке­рів­ни­цтві дер­жав­ни­ми й гро­мад­ськи­ми ін­сти­ту­та­ми.

При­су­тність укра­їн­ських уче­них у ке­рів­них ор­га­нах МАА, МАФ під­твер­джує той факт, що Укра­ї­на по­ряд зі сві­то­ви­ми лі­де­ра­ми ко­смі­чно­го спів­то­ва­ри­ства ви­зна­чає по­лі­ти­ку, на­пря­ми та пер­спе­кти­ви роз­ви­тку ко­смі­чної на­у­ки й те­хні­ки. Участь у ро­бо­ті цих елі­тних об’єд­нань уче­них, кон­стру­кто­рів, ін­же­не­рів, ор­га­ні­за­то­рів ви­ро­бни­цтва до­по­ма­гає пра­виль­но орі­єн­ту­ва­ти­ся на сві­то­во­му рин­ку, ви­зна­чи­ти ве­ктор роз­ви­тку й при­йма­ти пра­виль­ні рі­ше­н­ня в ко­жно­му кон­кре­тно­му ви­пад­ку.

Факт про­ве­де­н­ня 6-ї між­на­ро­дної кон­фе­рен­ції в Укра­ї­ні, без­умов­но, є ви­зна­н­ням до­ся­гнень на­у­ко­во-те­хні­чно­го по­тен­ці­а­лу на­шої кра­ї­ни в ко­смо­сі, а та­кож ве­ли­ким імі­дже­вим фа­кто­ром для дер­жа­ви на сві­то­вій ко­смі­чній і по­лі­ти­чній аре­ні.

P.S. Гро­мад­ськість, спів­то­ва­ри­ство екс­пер­тів та ана­лі­ти­ків зав­жди при­ва­блю­ва­ла ко­смі­чна ді­яль­ність в Укра­ї­ні та її мі­сце на сві­то­во­му рин­ку ко­смі­чних по­слуг. Однак ча­сто во­ни пе­ре­бу­ва­ють по­за ін­фор­ма­цій­ним про­сто­ром га­лу­зі, то­му їхні оцін­ки й про­гно­зи тро­хи не­то­чні. Цьо­го ро­ку ви­пов­ни­ло­ся 25 ро­ків з мо­мен­ту ство­ре­н­ня Ко­смі­чно­го агент­ства Укра­ї­ни. На­пе­ре­до­дні юві­лею бу­ло про­ана­лі­зо­ва­но під­сум­ки ро­бо­ти га­лу­зі за цей час. Упер­ше бу­ло опри­лю­дне­но уза­галь­не­ні ре­зуль­та­ти ко­смі­чної ді­яль­но­сті га­лу­зі за пе­рі­од не­за­ле­жно­сті, про­ве­де­но де­таль­ний ана­ліз ви­ко­на­н­ня всіх п’яти ко­смі­чних про­грам, під час яких бу­ло за­без­пе­че­не збе­ре­же­н­ня під­при­ємств і кон­стру­ктор­ських Фре­де­рік Жо­ліо-кю­рі бю­ро, сфор­мо­ва­но ком­па­ктну й ефе­ктив­ну ко­смі­чну га­лузь кра­ї­ни, за­без­пе­че­но ви­хід на між­на­ро­дний ко­смі­чний ри­нок.

З 1992 р. ство­ре­но й за­пу­ще­но в ко­смос 27 ко­смі­чних апа­ра­тів, 140 ра­кет-но­сі­їв ві­тчи­зня­но­го ви­ро­бни­цтва стар­ту­ва­ли з 6 ко­смо­дро­мів сві­ту, ни­ми ви­ве­де­но на ор­бі­ти 370 ко­смі­чних апа­ра­тів на за­мов­ле­н­ня 25 кра­їн сві­ту. Крім цьо­го, ви­го­тов­ле­но при­ла­ди си­стем управ­лі­н­ня для 263 ра­кет-но­сі­їв «Со­юз», 179 РН «Про­тон», 66 РН «Зе­ніт», 46 РН «Мол­ния», 38 РН «Ци­клон», 28 РН «Ро­кот», 22 РН «Дні­про», 3 РН «Стре­ла», 29 ко­смі­чних апа­ра­тів рі­зно­го при­зна­че­н­ня й для ба­зо­во­го мо­ду­ля «Зо­ря» для МКС.

Для за­без­пе­че­н­ня ро­бо­ти ор­бі­таль­них стан­цій «Мир» і МКС бу­ло за­без­пе­че­но най­скла­дні­ши­ми ву­зла­ми й при­ла­да­ми 66 пу­сків пі­ло­то­ва­них ко­ра­блів «Со­юз» і 97 транс­порт­них ван­та­жних ко­ра­блів «Про­гресс». Бу­ло ви­пу­ще­но 138 ком­пле­ктів апа­ра­ту­ри «Курс», за­сто­со­ву­ва­ної для по­шу­ку, збли­же­н­ня й сти­ку­ва­н­ня ко­смі­чних ко­ра­блів з ор­бі­таль­ни­ми стан­ці­я­ми.

У га­лу­зі ство­ре­но су­ча­сну нор­ма­тив­но-пра­во­ву ба­зу, що дає мо­жли­вість успі­шно пра­цю­ва­ти на між­на­ро­дно­му ко­смі­чно­му рин­ку (по­над 140 по­ста­нов Вер­хов­ної Ра­ди й Ка­бмі­ну, ука­зів пре­зи­ден­та, між­на­ро­дних угод).

Ви­со­ко­про­фе­сій­ний ме­не­джмент га­лу­зі за­без­пе­чив вхо­дже­н­ня під­при­ємств у ряд пре­сти­жних між­на­ро­дних про­е­ктів: «Мор­ський старт», «На­зем­ний старт», «Дні­про», «Ан­та­рес», «Ци­клон-4», «Ве­га», «Єги­птсат-1», «Тві­нінг-1», «Тві­нінг-2» то­що.

Про­тя­гом усі­єї ді­яль­но­сті ко­смі­чна га­лузь бу­ла бю­дже­то­утво­рю­ю­чою. Остан­ні 15 ро­ків екс­порт про­ду­кції га­лу­зі зав­жди пе­ре­ви­щу­вав ім­порт в 2– 2,5 ра­зу, а по­да­тки й обов’яз­ко­ві пла­те­жі під­при­ємств га­лу­зі до бю­дже­ту кра­ї­ни зна­чно пе­ре­ви­щу­ва­ли фі­нан­су­ва­н­ня дер­жав­них ко­смі­чних про­грам, яке в цей пе­рі­од не пе­ре­ви­щу­ва­ло 30% від за­пла­но­ва­но­го.

Від­су­тність про­ми­сло­вої по­лі­ти­ки в кра­ї­ні не­ми­ну­че ве­де до де­гра­да­ції всі­єї еко­но­мі­ки. Ві­до­мий аме­ри­кан­ський ін­же­нер-фі­зик Міт­тіо Ка­ку ді­йшов ви­снов­ку: «На­ції, які ві­рять тіль­ки в сіль­ське го­спо­дар­ство, при­ре­че­ні бу­ти бі­дни­ми».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.