Чи не пе­ре­криє ки­сень спо­жи­ва­чу віль­не ди­ха­н­ня бі­зне­су?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Те­тя­на КИРИЛЕНКО

Має дер­жа­ва кон­тро­лю­ва­ти ці­ни на про­ду­кти со­ці­аль­но­го ко­ши­ка чи ні? Від­по­відь на це за­пи­та­н­ня шу­ка­ли знав­ці рин­ку, вла­да й пе­ре­сі­чні гро­ма­дя­ни. Ди­ску­сія осо­бли­во за­го­стри­ла­ся то­рік во­се­ни на­пе­ре­до­дні прийня­т­тя рі­ше­н­ня (хо­ча й тим­ча­со­во­го) про ска­су­ва­н­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю і на по­ча­тку ни­ні­шньо­го лі­та, ко­ли бу­ло схва­ле­но но­вий до­ку­мент про оста­то­чну від­мо­ву від ре­гу­лю­ва­н­ня.

По­при те, що ар­гу­мен­ти сто­рін ча­сто бу­ли ді­а­ме­траль­но про­ти­ле­жни­ми, як то­ді, так і те­пер пе­ре­мо­гла уря­до­ва по­зи­ція. Спо­ча­тку, згі­дно з по­ста­но­вою Ка­бмі­ну №656 від 22 ве­ре­сня 2016 р., з 1 жов­тня стар­ту­вав три­мі­ся­чний пі­ло­тний про­ект з тим­ча­со­во­го обме­же­н­ня дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня цін на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня. Зго­дом (з 1 ли­пня 2017-го) дер­жа­ва оста­то­чно від­мо­ви­ла­ся втру­ча­ти­ся в ці­но­утво­ре­н­ня со­ці­аль­но ва­жли­вих про­ду­ктів.

На­га­да­є­мо, що в обох ви­пад­ках ішло­ся про бо­ро­шно, хліб, ма­ка­рон­ні ви­ро­би, кру­пи, цу­кор, яло­ви­чи­ну, сви­ни­ну і м’ясо пти­ці, ва­ре­ні ков­ба­сні ви­ро­би, мо­ло­ко, сир, сме­та­ну, ма­сло вер­шко­ве, олію со­ня­шни­ко­ву, яй­ця ку­ря­чі (всьо­го пів­то­ра де­ся­тка най­ме­ну­вань), на які по­над два де­ся­ти­лі­т­тя ма­кси­маль­на на­цін­ка не пе­ре­ви­щу­ва­ла 15% для ви­ро­бни­ків та 15% — для про­дав­ців.

І хо­ча за час дії пі­ло­тно­го про­е­кту то­таль­но­го кіль­ка­ра­зо­во­го зро­ста­н­ня цін не від­бу­ло­ся, во­ни та­ки стри­бну­ли вго­ру, при­звів­ши до по­до­рож­ча­н­ня біль­шо­сті про­ду­ктів хар­чу­ва­н­ня. Що­прав­да, фа­хів­ці зде­біль­шо­го схиль­ні по­ясню­ва­ти це се­зон­ним фа­кто­ром, зде­шев­ле­н­ням на­цва­лю­ти та по­си­ле­н­ням фі­скаль­но­го ти­ску на сіль­го­спви­ро­бни­ків. А ще — не­ефе­ктив­ні­стю са­мої си­сте­ми дер­жав­но­го кон­тро­лю.

Ра­дник мі­ні­стра еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку і тор­гів­лі Дми­тро Ро­ма­но­вич в одно­му з ін­терв’ю для ЗМІ по­рів­няв дер­жре­гу­лю­ва­н­ня з мор­ською свин­кою, — мов­ляв, це не свин­ка, і не мор­ська. Так са­мо й дер­жре­гу­лю­ва­н­ня: во­но ні­би­то бу­ло, і ні­би­то йо­го не бу­ло. Адже впро­довж 10 остан­ніх ро­ків про­ду­кти, ці­ни на які кон­тро­лю­ва­ли­ся, до­рож­ча­ли на 20% швид­ше, ніж ті, які не під­па­да­ли під та­кий на­гляд. Та й під час са­мо­го пі­ло­тно­го про­е­кту, ко­ли по­рів­ня­ли ці­ни рі­зних пе­рі­о­дів (квар­тал до квар­та­лу), з’ясу­ва­ли, що ха­ра­ктер ці­но­вих змін не рі­знив­ся.

Що ж до уря­ду, то він свій оста­то­чний вер­дикт із при­во­ду ре­гу­лю­ва­н­ня цін на со­ці­аль­но зна­чи­мі про­ду­кти ви­но­сив, спи­ра­ю­чись на ви­снов­ки та про­по­зи­ції, зро­бле­ні Мі­н­еко­но­мі­ки з ура­ху­ва­н­ням мо­ні­то­рин­гу цін, про­ве­де­ним Дер­жав­ною слу­жбою ста­ти­сти­ки та обла­сни­ми держ­адмі­ні­стра­ці­я­ми. Во­ни зво­ди­ли­ся до то­го, що ві­дмо­ва від дер­жав­но­го кон­тро­лю не ду­же впли­ну­ла на за­галь­ну ці­но­ву си­ту­а­цію.

Вар­тість м’яса та м’ясних ви­ро­бів хо­ча й зро­ста­ла, але май­же так са­мо, як і до 1 жов­тня. По­до­рож­чан­ню мо­ло­ка та мо­ло­чних ви­ро­бів під час пі­ло­тно­го про­е­кту та­кож зна­йшли по­я­сне­н­ня: во­но спо­сте­рі­га­ло­ся впро­довж усьо­го ро­ку. І на­віть ці­но­вий стри­бок ово­чів, які во­се­ни за­зви­чай де­шев­ша­ють, не по­хи­тнув про­тив­ни­ків дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня. Йо­го на­зи­ва­ли тим­ча­со­вим яви­щем, по­си­ла­ю­чись на те, що вже в гру­дні ці­ни на цю гру­пу то­ва­рів бу­ли ниж­чи­ми, ніж на­при­кін­ці осе­ні 2015 р.

На осно­ві ана­лі­зу цін усіх ра­ні­ше під­кон­троль­них про­ду­ктів бу­ло зро­бле­но одно­зна­чний ви­сно­вок: за час мо­ра­то­рію на дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня ці­ни зро­ста­ли не біль­ше, ніж за­зви­чай, і про стрім­ке зро­ста­н­ня пі­сля зня­т­тя кон­тро­лю не йшло­ся. За сло­ва­ми прем’єр­мі­ні­стра Грой­сма­на, ек­спе­ри­мент не при­звів до при­ско­ре­н­ня ін­фля­ції й по­ка­зав, що втру­ча­ти­ся дер­жа­ві в ці­но­ву по­лі­ти­ку ви­ро­бни­ків хар­чо­вої про­ду­кції не­має не­об­хі­дно­сті.

Тож Ка­бмін ви­знав чин­ну си­сте­му не­ефе­ктив­ною і ска­су­вав її сво­єю по­ста­но­вою від 7 черв­ня 2017 р. № 394. У до­ку­мен­ті, зокре­ма, ска­за­но, що го­лов­ною ме­тою цих змін є: зни­же­н­ня адмі­ні­стра­тив­но­го ти­ску на бі­знес, усу­не­н­ня на­дмір­но­го втру­ча­н­ня дер­жа­ви в еко­но­мі­чні про­це­си, роз­ви­ток кон­ку­рен­ції та де­бю­ро­кра­ти­за­ція (де­ре­гу­ля­ція) у сфе­рі ці­но­утво­ре­н­ня.

Дія по­ста­но­ви по­ши­рю­є­ться на: гра­ни­чні тор­го­вель­ні на­дбав­ки до опто­вої ці­ни ви­ро­бни­ка на зга­да­ні ви­ще про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, на гра­ни­чні рів­ні рен­та­бель­но­сті та тор­го­вель­ні на­дбав­ки на ди­тя­че хар­чу­ва­н­ня, гра­ни­чні роз­мі­ри пла­ти за по­слу­ги, що на­да­ю­ться у тор­го­вель­них об’єктах, на рин­ках з про­да­жу про­до­воль­чих та не­про­до­воль­чих то­ва­рів; на гра­ни­чні рів­ні цін, нор­ма­ти­ви рен­та­бель­но­сті (у роз­мі­рі не ви­ще 20%) за на­да­н­ня в орен­ду тор­го­вих при­мі­щень (площ), тор­го­вель­но-те­хно­ло­гі­чно­го та/або хо­ло­диль­но­го уста­тку­ва­н­ня у тор­го­вель­них об’єктах, на рин­ках з про­да­жу про­до­воль­чих та не­про­до­воль­чих то­ва­рів.

Від­те­пер бі­знес змо­же лег­ко й опе­ра­тив­но змі­ню­ва­ти вар­тість ра­ні­ше під­кон­троль­них то­ва­рів та по­слуг за­ле­жно від ці­но­вих ко­ли­вань рин­ку, і це дасть змо­гу ви­ро­бни­кам швид­ше ре­а­гу­ва­ти на змі­ни кон’юн­кту­ри. До то­го ж ві­дмо­ва від дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня опо­се­ред­ко­ва­но спри­я­ти­ме під­ви­щен­ню кон­ку­рен­ції, зни­жен­ню адмі­ні­стра­тив­но­го ти­ску на бі­знес та усу­нен­ню ко­ру­пцій­них ри­зи­ків.

Так, ска­су­вав­ши зо­бов’яза­н­ня для ви­ро­бни­ків про­до­воль­чих то­ва­рів по­да­ва­ти в Держ­прод­спо­жив­слу­жбу об´рун­то­ва­ність змі­ни опто­во-від­пу­скних цін на свою про­ду­кцію, Ка­бмін по­зба­вив їх кло­по­ту з три­ма­н­ням зай­во­го пер­со­на­лу. Одно­ча­сно зни­кла й пра­во­ва ко­лі­зія: за­ко­ном пе­ред­ба­ча­є­ться де­кла­ру­ва­н­ня цін ви­ро­бни­ка­ми, а не по­го­дже­н­ня з мі­сце­вою вла­дою, як це бу­ло на пра­кти­ці. Річ у то­му, що ці тер­мі­ни істо­тно рі­зня­ться: де­кла­ру­ю­чи — ви­ро­бник по­ві­дом­ляє про ці­ни на свою про­ду­кцію, а по­го­джу­ю­чи — про­сить їх схва­ли­ти, що обер­та­є­ться тя­га­ни­ною і на­віть ко­ру­пці­єю. Адже бі­знес у вар­тість сво­єї про­ду­кції за­кла­дав не ли­ше свої ви­тра­ти, а й вар­тість ха­ба­рів для чи­нов­ни­ків. Ста­ти­сти­ка це під­твер­джує: ці­ни зро­ста­ли швид­ше са­ме на ту гру­пу то­ва­рів, яка по­тра­пля­ла під дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня.

Однак не все так одно­зна­чно. Є чи­ма­ло про­тив­ни­ків то­таль­но­го ска­су­ва­н­ня дер­жав­но­го кон­тро­лю на со­ці­аль­ні про­ду­кти. При­мі­ром, екс-мі­ністр еко­но­мі­ки Во­ло­ди­мир Ла­но­вий пе­ре­ко­на­ний, що, від­мо­вив­шись від ре­гу­лю­ва­н­ня цін на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня, дер­жа­ва «вми­ла ру­ки», за­зда­ле­гідь від­хре­стив­шись від від­по­від­аль­но­сті в май­бу­тньо­му за зро­ста­н­ня цін на про­ду­кти хар­чу­ва­н­ня.

Та на­віть якщо не бу­ти та­ким ка­те­го­ри­чним, при­чи­ни для по­бо­ю­ва­н­ня є. Ска­жі­мо, чи бу­де за­ці­кав­ле­ність у ви­ро­бни­цтві со­ці­аль­них про­ду­ктів. При­мі­ром, хлі­ба, яко­го укра­їн­ці спо­жи­ва­ють на тре­ти­ну біль­ше, ніж єв­ро­пей­ці. За офі­цій­ни­ми да­ни­ми, ви­ро­бни­цтво хлі­ба та хлі­бо­бу­ло­чних ви­ро­бів, ці­ни на які під­па­да­ли під дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня, за пе­рі­од з 2000-го ро­ку по 2016-й змен­ши­ло­ся з 2,5 млн т. до 1,1 млн т, тоб­то більш ніж удві­чі. То­му до­во­ди­ться ли­ше спо­ді­ва­ти­ся, що пі­сля ска­су­ва­н­ня дер­жав­но­го ре­гу­лю­ва­н­ня ви­ро­бни­ки ці­єї га­лу­зі, які змі­ни­ли про­філь або схо­ва­ли­ся «в тінь», по­вер­ну­ться на вже віль­ний ри­нок, ство­рять кон­ку­рен­тне се­ре­до­ви­ще і зни­зять ці­ни. Або ж хо­ча б стри­му­ва­ти­муть свої апе­ти­ти за­для отри­ма­н­ня бю­дже­тних ко­штів, ви­гра­ю­чи тен­де­ри на по­став­ки про­ду­ктів у шко­ли, са­до­чки, лі­кар­ні.

То­му, ма­буть, не вар­то бу­ло ру­ба­ти з пле­ча й від­мов­ля­ти­ся геть від усьо­го кон­тро­лю. Пе­ред­усім іде­ться про 15-від­со­тко­ву на­цін­ку на то­ва­ри спо­жив­чо­го ко­ши­ка. Пі­сля її ска­су­ва­н­ня не зо­ста­ло­ся жо­дних га­ран­тій, що жа­до­ба зба­га­че­н­ня не за­слі­пить очі то­ва­ро­ви­ро­бни­кам. За­пев­ня­н­ня в то­му, що в бі­дній кра­ї­ні їм ви­гі­дні­ше за­ро­бля­ти на об­ся­гах про­ду­кції, а не на за­ви­ще­них ці­нах, щось не ду­же пе­ре­кон­ли­ві. Як і в твер­дже­н­ня, що на про­ду­кто­вих рин­ках ве­ли­ка кон­ку­рен­ція і по­бо­ю­ва­н­ня втра­ти­ти там своє мі­сце обме­жу­ва­ти­ме пра­гне­н­ня до на­жи­ви.

На­ра­зі не­рід­ко ба­чи­мо змо­ву під­при­єм­ців, до яких при­єд­ну­ю­ться на­віть про­дав­ці-оди­на­ки, ре­а­лі­зо­ву­ю­чи то­ва­ри за одна­ко­вою ці­ною. В та­кій си­ту­а­ції чи­ма­ло фа­хів­ців ра­дять обме­жи­ти про­дав­ців 15% на­цін­ки, зняв­ши її тіль­ки з ви­ро­бни­ків. Осо­бли­во це сто­су­є­ться ве­ли­ких тор­го­вель­них ме­реж, де ча­сто «грі­шать» спе­ку­ля­тив­ним фор­му­ва­н­ням цін на то­ва­ри.

Ви­сно­вок на­про­шу­є­ться сам со­бою: ска­со­ву­ю­чи дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня, пе­ред­усім тре­ба бу­ло зва­жи­ти на го­тов­ність кра­ї­ни до то­го, що еко­но­мі­чні за­ко­ни ма­ють ди­кту­ва­ти пра­ви­ла на рин­ку. При цьо­му дер­жа­ва ма­ла б по­зи­ці­ю­ва­ти се­бе пар­тне­ром для бі­зне­су, за­явив­ши, що йде йо­му на­зу­стріч. Ска­жі­мо,змі­нює та­ри­фи на еле­ктро­енер­гію, газ, во­ду, ін­ші ре­сур­си, по­трі­бні для ви­го­тов­ле­н­ня ті­єї чи ін­шої про­ду­кції. А бі­знес, зі сво­го бо­ку, мав би по­обі­ця­ти роз­ви­ва­ти ви­ро­бни­цтво та бу­ти со­ці­аль­но від­по­від­аль­ни­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.