Про де­цен­тра­лі­за­цію та пар­ла­мент­ські ка­ні­ку­ли

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

З Ду­на­є­вець на Минь­ків­ці до­ро­га пе­тляє між па­гор­ба­ми, оба­біч до­ро­ги пов­но зе­ле­ні — го­рі­хи впе­ре­між із ясе­на­ми, али­чею, яво­ра­ми.

Час від ча­су в про­сві­тах між де­ре­ва­ми ви­дно до­бре до­гля­ну­ті по­ля. Сьо­го­рі­чне лі­то не над­то те­пле. Пе­рі­о­ди­чно хма­ри ра­пто­во зби­ра­ю­ться, дме ві­тер і па­дає дощ. Ось і за­раз — ві­тер на­дер до­щу. Ми в’їжджа­є­мо в не­ве­ли­ке се­ло. В но­вень­кій бю­дже­тній зу­пин­ці зі­бра­ла­ся ку­пка ді­тла­хів, які схо­ва­ли­ся від ві­тру та до­щу. За кіль­ка­де­сят ме­трів ні­би центр — но­вень­кий зруб на кри­ни­ці, від­ре­мон­то­ва­ний пу­блі­чний бу­ди­нок із офі­цій­ною та­бли­чкою. Зу­пи­ня­є­мось. Ви­яв­ля­є­ться, це бу­ди­нок Ду­на­є­ве­цької об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, тут роз­мі­щу­ю­ться ста­ро­ста й ФАП. І це в ма­лень­кій Со­снів­ці, де всьо­го близь­ко 100 жи­те­лів!

Да­лі, про­їжджа­ю­чи рі­зні се­ла Ду­на­є­ве­цької ОТГ, ми не­о­дно­ра­зо­во ба­чи­ли та­кі ти­по­ві «зу­пин­ки» та «зру­би на кри­ни­цях». Це те­пер ні­би озна­ка на­ле­жно­сті до но­во­утво­ре­ної Ду­на­є­ве­цької мі­ської об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, одні­єї з най­біль­ших в Укра­ї­ні, де нав­ко­ло мі­ста об’єд­на­ли­ся ще 5 де­ся­тків сіль­ських по­се­лень. Тут лю­ди вже по­ба­чи­ли, що те­пер га­сло «мі­сто від­дає бор­ги се­лу» вті­ли­ло­ся в жи­т­тя. В усіх се­лах з’яви­ли­ся зу­пин­ки для ав­то­бу­сів, де мо­жна пе­ре­че­ка­ти дощ і ві­тер, у ба­га­тьох се­лах про­ве­де­но во­до­го­ни, в окре­мих се­лах, де ще не бу­ло мо­жли­во­сті про­ве­сти во­до­го­ни, — від­нов­ле­но кри­ни­ці.

Пев­но, та­ких при­кла­дів в Укра­ї­ні мо­жна зна­йти ба­га­то. За два ро­ки ре­фор­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня утво­ре­но вже 413 об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Ще з пів­то­ри со­тні че­ка­ють при­зна­че­н­ня ви­бо­рів у Цен­траль­ній ви­бор­чій ко­мі­сії, яка тра­ди­цій­но не по­спі­шає це ро­би­ти, що­ра­зу при­ду­му­ю­чи рі­зні при­во­ди, аби не да­ти змо­ги ство­рю­ва­ти но­ві гро­ма­ди, осо­бли­во на ме­жах шту­чно утво­ре­них ра­дян­ських ра­йо­нів чи нав­ко­ло міст обла­сно­го зна­че­н­ня.

Про успі­хи де­цен­тра­лі­за­ції го­во­рять уряд, між­на­ро­дні пар­тне­ри, лю­ди, які жи­вуть у но­во­утво­ре­них ОТГ. Про «про­ва­ли» й «жа­хи укра­їн­сько­го се­ла» — «опо­зи­цій­ни­ки» з Опо­зи­цій­но­го бло­ку та «Ба­тьків­щи­ни».

Тим ча­сом на ра­йон­но­му рів­ні вже то­чи­ться май­же від­кри­та вій­на ра­йон­но­го ке­рів­ни­цтва з об’єд­на­ни­ми те­ри­то­рі­аль­ни­ми гро­ма­да­ми. Пер­ші не мо­жуть по­го­ди­ти­ся, що все­вла­д­дя ра­йо­нів над се­ла­ми й мі­сте­чка­ми за­вер­шу­є­ться. Дру­гі — вже не хо­чуть зва­жа­ти на реш­тки ра­йон­ної мо­гу­тно­сті.

У цій си­ту­а­ції швид­кий та ефе­ктив­ний за­ко­но­дав­чий су­про­від ре­фор­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня і те­ри­то­рі­аль­ної ор­га­ні­за­ції вла­ди є за­по­бі­жни­ком від зу­пин­ки ре­фор­ми. На жаль, та­ка за­гро­за до­сі збе­рі­га­є­ться, і ба­зу­є­ться во­на — біль­ше на пси­хо­ло­гі­чних фа­кто­рах.

По-пер­ше, най­актив­ні­ші лі­де­ри, які по­ві­ри­ли в май­бу­тнє об’єд­на­них гро­мад, уже про­ве­ли всю не­об­хі­дну ро­бо­ту і до­ся­гли успі­ху в но­во­утво­ре­них гро­ма­дах. От­же, на жаль, по­тен­ці­ал актив­но­го лі­дер­ства змен­шив­ся. По­дру­ге, актив­но про­ти­ді­я­ти ре­фор­мі по­чав ра­йон­ний рі­вень, який втра­чає свої пов­но­ва­же­н­ня, зна­че­н­ня та вплив. По­тре­тє, гро­ма­дя­ни ро­зу­мі­ють: на­ро­дні де­пу­та­ти, перш за все ма­жо­ри­тар­ни­ки й по­пу­лі­сти, не ду­же за­до­во­ле­ні по­си­ле­н­ням спро­мо­жно­сті гро­мад і ав­то­ма­ти­чним роз­по­ді­лом бю­дже­тних ре­сур­сів, то­му очі­ку­ють кон­тра­та­ки від обран­ців, що за­гро­жує не­зво­ро­тно­сті ре­фор­ми.

Всі ці по­бо­ю­ва­н­ня — не­без­під­став­ні. VI се­сія пар­ла­мен­ту за­вер­шу­є­ться, а кіль­ка за­ко­но­про­е­ктів, ду­же ва­жли­вих для про­дов­же­н­ня ре­фор­ми, а го­лов­не — для ди­на­мі­чно­го роз­ви­тку укра­їн­сько­го про­сто­ру, який мо­жуть за­без­пе­чи­ти об’єд­на­ні те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди, за­ли­ша­ю­ться не ухва­ле­ни­ми. Ві­дмо­ва їх ухва­ли­ти в остан­ні дні по­то­чної се­сії мо­же ста­ти си­гна­лом для тих, хто ва­га­є­ться: «Стоп де­цен­тра­лі­за­ції»!

От­же, сти­сло про го­лов­не. 1. По­всю­дність мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня Про­бле­ма по­всю­дно­сті мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня вже на­би­ла оско­му. Про це го­во­рять усі: від біль­шо­ви­ків до опо­зи­ціо­не­рів. Про­те це не за­ва­жає май­же два ро­ки не ухва­лю­ва­ти за­ко­но­про­е­ктів, які б до­зво­ли­ли пе­ре­ве­сти га­сла в ре­аль­ну пло­щи­ну. Клю­чо­ва про­бле­ма так зва­ної «по­всю­дно­сті» мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня — від­су­тність на мі­сцях клю­чо­вих пов­но­ва­жень що­до те­ри­то­рій, які пе­ре­бу­ва­ють за ме­жа­ми по­се­лень. Там не мо­жуть здій­сню­ва­ти пла­ну­ва­н­ня ці­єї те­ри­то­рії, вста­нов­лю­ва­ти пра­ви­ла бла­го­устрою та кон­тро­лю­ва­ти її стан. Клю­чо­вий пар­ла­мент­ський ко­мі­тет, на яко­му ле­жить ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми, — Ко­мі­тет з пи­тань бу­дів­ни­цтва, бла­го­устрою та жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства. Зда­є­ться, вза­га­лі апо­лі­ти­чний ко­мі­тет і апо­лі­ти­чна га­лузь. Але… Са­ме з лег­кої ру­ки чле­нів цьо­го ко­мі­те­ту у Вер­хов­ній Ра­ді по­пе­ре­дньо­го скли­ка­н­ня, на до­го­ду бу­ді­вель­ним ма­гна­там, ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня по­зба­ви­ли цьо­го пра­ва. У но­во­му скли­кан­ні бу­ли не­о­дно­ра­зо­ві спро­би по­вер­ну­ти ор­га­нам мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та­ке пра­во, але не ви­хо­дить. На­ра­зі є ці­ла низ­ка за­ко­но­про­е­ктів, які в рі­зний спо­сіб на­ма­га­ю­ться ви­рі­ши­ти за­зна­че­ну про­бле­му:

1) Про­ект за­ко­ну «Про вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ре­гу­лю­ва­н­ня мі­сто­бу­дів­ної ді­яль­но­сті» (що­до роз­ши­ре­н­ня ви­дів мі­сто­бу­дів­ної до­ку­мен­та­ції на мі­сце­во­му рів­ні) №4390 від 12.04.2016. За­ко­но­про­ект ду­же про­стий і те­хно­ло­гі­чний, вво­дить по­ня­т­тя «схе­ми пла­ну­ва­н­ня те­ри­то­рії» для всіх те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, що дає змо­гу при­пи­ни­ти кла­пти­ко­ву ха­о­ти­чну за­бу­до­ву те­ри­то­рій за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів за рі­ше­н­ням ра­йон­но­го рів­ня, а не гро­мад. На жаль, ко­мі­тет так і не дав «до­бро» на йо­го роз­гляд.

2) Про­ект за­ко­ну «Про вне­се­н­ня змін до де­яких за­ко­но­дав­чих актів Укра­ї­ни що­до по­ши­ре­н­ня пов­но­ва­жень ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад на всю те­ри­то­рію від­по­від­ної сіль­ської, се­ли­щної, мі­ської те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди» №5253 від 07.10.2016. До­ку­мент роз­ви­ває ідеї за­ко­но­про­е­кту №4390, де­та­лі­зує окре­мі нор­ми й за­про­ва­джує мо­жли­во­сті для мі­сце­вих рад ре­гу­лю­ва­ти пи­та­н­ня бла­го­устрою те­ри­то­рії за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів. Не­зва­жа­ю­чи на йо­го ва­жли­вість, осо­бли­во для об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад, ко­мі­тет за­мо­ро­зив йо­го роз­гляд.

3) Про­ект За­ко­ну про вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ре­гу­лю­ва­н­ня мі­сто­бу­дів­ної ді­яль­но­сті» №6403 від 21.04.2017, який та­кож час­тко­во ви­рі­шує про­бле­му пла­ну­ва­н­ня про­сто­ру об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди, але, на від­мі­ну від за­ко­но­про­е­кту №5253, не дає пра­ва на пла­ну­ва­н­ня сво­го про­сто­ру ін­шим те­ри­то­рі­аль­ним гро­ма­дах, у то­му чи­слі тим, які і без ство­ре­н­ня ОТГ скла­да­ю­ться з 2–20 по­се­лень.

На­ро­дні де­пу­та­ти ма­ли б зро­зу­мі­ти, що пра­гне­н­ня ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня пла­ну­ва­ти про­стір усі­єї те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди — не облу­да, а на­галь­на по­тре­ба. Де­цен­тра­лі­за­ція да­ла фі­нан­со­ві мо­жли­во­сті гро­ма­дам ін­ве­сту­ва­ти в ка­пі­таль­не бу­дів­ни­цтва ін­фра­стру­кту­ри, яка зде­біль­шо­го мі­сти­ться по­за ме­жа­ми по­се­лень, та й по­си­ле­н­ня ін­ве­сти­цій­ної при­ва­бли­во­сті гро­мад по­тре­бує пла­ну­ва­н­ня всьо­го про­сто­ру.

То­му ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­ктів №6403 чи №5253 з ура­ху­ва­н­ням норм про­е­кту №6403 до кін­ця VI се­сії має бу­ти го­лов­ним прі­о­ри­те­том як для ко­мі­те­ту з пи­тань бу­дів­ни­цтва, бла­го­устрою та жи­тло­во-ко­му­наль­но­го го­спо­дар­ства, так і для всі­єї Вер­хов­ної Ра­ди. Це пев­ний ін­ди­ка­тор то­го, чи за­ці­кав­ле­ний ко­мі­тет у роз­ви­тку всьо­го про­сто­ру в Укра­ї­ні, чи він пред­став­ляє ін­те­ре­си ве­ли­ких за­бу­дов­ни­ків.

До ре­чі, тут слід за­ува­жи­ти, що мрія ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня отри­ма­ти в роз­по­ря­дже­н­ня зем­лі за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів мо­же за­без­пе­чи­ти зро­ста­н­ня те­ри­то­рії ли­ше у ра­зі ухва­ле­н­ня ви­ще­за­зна­че­но­го за­ко­но­про­е­кту. Без про­сто­ро­во­го пла­ну­ва­н­ня на­вряд чи за­ли­ши­ться мо­жли­вість для роз­ви­тку, а про­цес пе­ре­тво­ри­ться на про­стий, швид­кий та без­си­стем­ний роз­по­діл зе­мель між фі­зи­чни­ми осо­ба­ми на без­опла­тній осно­ві. 2. Ра­йо­ни — як про­бле­ма За­раз ра­йон­ний рі­вень стає чи не го­лов­ним опо­нен­том утво­ре­н­ня но­вих об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Це є оче­ви­дним пси­хо­ло­гі­чним фа­кто­ром, адже го­ло­ви ра­йон­них рад та го­ло­ви РДА, які ча­сто ду­же ба­жа­ли впли­во­вої по­са­ди, ра­птом по­ба­чи­ли, що їхні мо­жли­во­сті ста­ють зна­чно мен­ши­ми, ніж мо­жли­во­сті, а від­так — і впли­во­вість та ав­то­ри­тет го­ло­ви об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди. Та й фі­нан­со­ві ре­сур­си ра­йо­нів, у яких утво­ри­лась одна чи де­кіль­ка ОТГ, ста­ють пря­мо мі­зер­ни­ми, а ра­йон­ні ра­ди, фа­кти­чно, пе­ре­тво­рю­ю­ться на ор­ган, що вза­га­лі ли­ше фор­маль­но го­ло­сує за ра­йон­ний бю­джет, який скла­да­є­ться, пра­кти­чно, ли­ше з дер­жав­них трансфер­тів.

Ча­сти­на ра­йо­нів сьо­го­дні мен­ші чи­сель­но і слаб­ші фі­нан­со­во, ніж но­во­утво­ре­ні ОТГ. Ось при­клад із Хмель­ни­цької обла­сті:

Що­до фі­нан­сів, то тут си­ту­а­ція ще більш про­мо­ви­ста. До­хо­ди Во­ло­чи­сько­го ра­йон­но­го бю­дже­ту на по­то­чний рік ста­нов­лять 248,4 млн грн, з них по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня — 5,94 млн грн; дер­жав­ні трансфер­ти — 236,9 млн грн! Вла­сні над­хо­дже­н­ня — 2,5% від за­галь­но­го бю­дже­ту!

Тим ча­сом до­хо­ди бю­дже­ту Во­ло­чи­ської мі­ської об’єд­на­ної те­ри­то­рі­аль­ної гро­ма­ди — 173,29 млн грн, по­да­тко­ві над­хо­дже­н­ня — 85,3 млн грн дер­жав­ні трансфер­ти — 83,8 млн грн.

Ще гір­ша си­ту­а­ція із вла­сни­ми над­хо­дже­н­ня­ми в Ле­ти­чів­сько­му та Ста­ро­си­няв­сько­му ра­йо­нах, адже в Ле­ти­чів­сько­му ра­йо­ні — дві ОТГ, а в Ста­ро­си­няв­сько­му — одна ОТГ по­кри­ває весь ра­йон. То­му там вла­сних по­да­тко­вих над­хо­джень на ра­йон­но­му рів­ні, пра­кти­чно, не­має.

Ста­ро­си­няв­ська об’єд­на­на те­ри­то­рі­аль­на гро­ма­да утво­ри­лась на осно­ві всіх 17 сіль­ських та се­ли­щної те­ри­то­рі­аль­них гро­мад ра­йо­ну, пло­ща 662,2 кмі, чи­сель­ність на­се­ле­н­ня — 20 433 осіб. Се­ли­щна ра­да — 26 де­пу­та­тів. Ста­ро­си­няв­ська ра­йон­на ра­да теж скла­да­є­ться з 26 де­пу­та­тів, апа­рат ра­йон­ної ра­ди за­раз на­лі­чує 7 осіб (у 2016 р. — 10), ви­да­тки на утри­ма­н­ня апа­ра­ту в 2017 р. пла­ну­ю­ться в роз­мі­рі 239 тис. грн. (у 2016 р. — 799,8 тис. грн).

Слід ска­за­ти, що в 2016 р. се­ли­щна ра­да ОТГ пе­ре­ра­ху­ва­ла ко­шти на утри­ма­н­ня ра­йон­ної ра­ди. Але, з огля­ду на не над­то гар­мо­ній­ні сто­сун­ки, в 2017 ро­ці та­ка бла­го­дій­ність не пла­ну­є­ться. То­му пла­но­вий де­фі­цит ко­штів ста­но­вить 494,6 тис. грн, зокре­ма на опла­ту пра­ці — 373,6 тис. грн (7 мі­ся­чних фон­дів) та енер­го­но­сі­їв — 48,0 тис. грн, ре­аль­них дже­рел для йо­го по­кри­т­тя не­має. На 01.06.2017 вже облі­ко­ву­є­ться за­бор­го­ва­ність із за­ро­бі­тної пла­ти й на­ра­ху­вань за дру­гу по­ло­ви­ну трав­ня на су­му 12,0 тис. грн (За ма­те­рі­а­ла­ми фун­кціо­наль­но­го до­слі­дже­н­ня, здій­сне­но­го Мін­ре­гіо­ном — А.Т.). Фа­кти­чно, в Укра­ї­ні че­рез на­ма­га­н­ня по­лі­ти­ків не кон­флі­кту­ва­ти з ра­йон­ним рів­нем скла­да­є­ться ду­же три­во­жна си­ту­а­ція: па­ра­лель­не існу­ва­н­ня на одній те­ри­то­рії двох пред­став­ни­цьких ор­га­нів — ра­ди ОТГ та ра­йон­ної ра­ди, при­чо­му ра­йон­на ра­да не має вже ні вла­дних пов­но­ва­жень, ні ре­сур­сів на своє утри­ма­н­ня, але існує.

Розв’яза­ти цю про­бле­му тре­ба яко­мо­га швид­ше, адже во­се­ни 2017 р. по­ста­не пи­та­н­ня про­е­кту бю­дже­ту на 2018 р., і від­ра­зу ви­ни­кне ку­па про­блем зі зба­лан­су­ва­н­ням бю­дже­тів ра­йон­но­го рів­ня, як у ра­йо­нах, де одна ОТГ на весь ра­йон, так і в тих, де в ОТГ — ли­ше ча­сти­на ра­йо­ну. За­зви­чай в ОТГ об’єд­ну­ю­ться най­більш спро­мо­жні, від­так ра­йон втра­чає вла­сні над­хо­дже­н­ня, і трансфер­ти на за­ли­шки та­ко­го ра­йо­ну не по­кри­ва­ють ви­трат на бю­дже­тні уста­но­ви, що за­ли­ша­ю­ться під йо­го опі­кою у пе­ре­ва­жно слаб­ких сіль­ських ра­дах, які не об’єд­на­лись.

Для ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми по­трі­бне ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­кту «Про по­ря­док утво­ре­н­ня, лі­кві­да­ції ра­йо­нів, вста­нов­ле­н­ня і змі­ни їх меж» 6636 від 22.06.2017.

За ве­ли­ким ра­хун­ком, це пе­ре­хі­дний, тим­ча­со­вий за­кон, який дає змо­гу про­во­ди­ти по­кро­ко­ве пе­ре­тво­ре­н­ня ра­йон­но­го рів­ня. Зокре­ма, ство­рю­ва­ти ве­ли­кі ра­йо­ни, в яких пев­ний час па­ра­лель­но існу­ва­ти­муть як об’єд­на­ні, так і не об’єд­на­ні те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди. На ве­ли­ких те­ри­то­рі­ях вда­сться зба­лан­су­ва­ти бю­дже­тне за­без­пе­че­н­ня уста­нов у не­об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­ма­дах. Ве­ли­ке зна­че­н­ня цьо­го за­ко­но­про­е­кту ще й у то­му, що він на пра­кти­ці по­ка­же: укру­пне­н­ня ра­йо­нів — це зов­сім не стра­шно, а мі­сце­ві дер­жав­ні адмі­ні­стра­ції в та­ких ра­йо­нах отри­ма­ють не­оці­не­ний до­свід для ро­бо­ти в но­вій іпо­ста­сі — справ­жніх ор­га­нів ви­ко­нав­чої вла­ди, а не гі­бри­ду дер­жав­но-са­мов­ря­дно­го ор­га­ну, де пов­но­ва­же­н­ня ви­ко­нав­чої вла­ди пе­ре­ти­на­ю­ться з пов­но­ва­же­н­ня­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня.

Тут вар­то зро­би­ти за­сте­ре­же­н­ня: про­сто при­пи­ни­ти ро­бо­ту рад у ра­йо­нах, де ство­ре­но одну ве­ли­ку гро­ма­ду, не вні­сши змін до де­яких ін­ших за­ко­нів, не вда­сться. Рай­ра­да має де­які ва­жли­ві пов­но­ва­же­н­ня, а са­ме — оцін­ка зе­мель за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів. Во­на за­твер­джує схе­му пла­ну­ва­н­ня те­ри­то­рії ра­йо­ну та де­таль­ну схе­му за­бу­до­ви те­ри­то­рій за ме­жа­ми на­се­ле­них пун­ктів. То­му за­про­по­но­ва­ний м’який під­хід що­до ра­йо­нів вра­хо­вує ці ре­а­лії й до­зво­ляє по­сту­по­во пе­ре­йти до но­во­го ра­йон­но­го по­ді­лу. 3. Оста­то­чне «ТАК» для до­бро­віль­но­го при­єд­на­н­ня

Ухва­лив­ши за­кон, який до­зво­ляє те­ри­то­рі­аль­ним гро­ма­дам при­єд­ну­ва­ти­ся до ОТГ, за­ко­но­да­вець ство­рив мо­жли­во­сті для по­си­ле­н­ня та при­мно­же­н­ня тих успі­шних гро­мад, які вже про­де­мон­стру­ва­ли свою ефе­ктив­ність, об’єд­нав­шись.

Про­те на за­ва­ді цьо­му про­це­со­ві ста­ло пи­та­н­ня: чи ОТГ, до яких при­єд­ну­ю­ться ін­ші, за­ли­ша­ю­ться та­ки­ми, які від­по­від­а­ють пер­спе­ктив­но­му пла­ну утво­ре­н­ня гро­мад, що є умо­вою пря­мих від­но­син із дер­жав­ним бю­дже­том? За­пи­та­н­ня, рад­ше, ри­то­ри­чне, та, оскіль­ки мо­жли­ві рі­зні тлу­ма­че­н­ня, ОТГ не ба­жа­ють ри­зи­ку­ва­ти й не по­спі­ша­ють по­го­джу­ва­тись на при­єд­на­н­ня.

Са­ме то­му ухва­ле­н­ня про­е­кту за­ко­ну «Про вне­се­н­ня змін до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу Укра­ї­ни (що­до до­бро­віль­но­го при­єд­на­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад)» № 4773 від 03.06.2016 ви­рі­шить про­бле­му га­ран­ту­ва­н­ня збе­ре­же­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад при при­єд­нан­ні до них но­вих гро­мад і пе­ре­ве­де пра­во на при­єд­на­н­ня в ре­аль­ні про­це­си.

Вар­то за­зна­чи­ти, що про­ект був ухва­ле­ний у пер­шо­му чи­тан­ні ще 20.09.2016 р. і май­же рік при­па­дає по­ро­хом у про­філь­но­му пар­ла­мент­сько­му ко­мі­те­ті. 4. Мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня та де­цен­тра­лі­за­ція Мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня в Укра­ї­ні пі­сля бю­дже­тної де­цен­тра­лі­за­ції, по су­ті, отри­ма­ли все, що хо­ті­ли. Пов­но­ва­же­н­ня в них уже бу­ли, ре­фор­ма ж га­ран­ту­ва­ла їм фі­нан­си. На­то­мість ви­бо­ри мі­сько­го го­ло­ви та де­пу­та­тів мі­ської ра­ди є до­ро­гим за­до­во­ле­н­ням. То­му мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня уві­йшли в про­цес до­бро­віль­но­го об’єд­на­н­ня до­сить мля­во. Йти на ви­бо­ри зно­ву ма­ло хто хо­тів, до цьо­го до­да­ла­ся ще й осо­бли­ва по­зи­ція Цен­траль­ної ви­бор­чої ко­мі­сії, яка не при­зна­чи­ла ви­бо­ри в тих кіль­кох ви­пад­ках, ко­ли мі­ста обла­сно­го зна­че­н­ня іні­ці­ю­ва­ли ство­ре­н­ня ОТГ. Отож сьо­го­дні та­кі мі­ста за­ли­ша­ю­ться на узбіч­чі про­це­су ство­ре­н­ня но­вих гро­мад. Крім то­го, ча­сти­на їх по­ба­чи­ла в цьо­му про­це­сі за­гро­зу сво­є­му роз­ви­тку, оскіль­ки ОТГ ста­ли ство­рю­ва­ти­ся нав­ко­ло цих міст, по­збав­ля­ю­чи їх пер­спе­кти­ви роз­ви­тку.

На цьо­му тлі ціл­ком ло­гі­чно бу­ло б по­єд­на­ти, з одно­го бо­ку, не­об­хі­дність під­ви­ще­н­ня ро­лі та від­по­від­аль­но­сті міст за роз­ви­ток сіль­ських те­ри­то­рій нав­ко­ло них, а з ін­шо­го — мо­жли­вість для міст обла­сно­го зна­че­н­ня увійти в про­цес об’єд­на­н­ня без по­за­чер­го­вих ви­бо­рів.

Ство­рює мо­жли­во­сті для ком­пле­ксно­го роз­ви­тку міст обла­сно­го зна­че­н­ня та те­ри­то­рій по­за ни­ми за­ко­но­про­ект № 6466 «Про вне­се­н­ня змін до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про до­бро­віль­не об’єд­на­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад» що­до до­бро­віль­но­го при­єд­на­н­ня те­ри­то­рі­аль­них гро­мад сіл, се­лищ до те­ри­то­рі­аль­них гро­мад міст обла­сно­го зна­че­н­ня».

Ухва­ле­н­ня за­ко­но­про­е­кту акти­ві­зує про­цес мі­сько­го роз­ви­тку, від­криє мо­жли­во­сті для зба­лан­су­ва­н­ня ін­те­ре­сів міст обла­сно­го зна­че­н­ня як цен­трів зро­ста­н­ня та сіль­ських те­ри­то­рій нав­ко­ло цих міст, які за­ці­кав­ле­ні у по­лі­пшен­ні яко­сті жи­т­тя сво­їх жи­те­лів. 5. Слу­жба в ор­га­нах мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня Но­во­утво­ре­ні об’єд­на­ні те­ри­то­рі­аль­ні гро­ма­ди де­мон­стру­ють, за­га­лом, до­сить не­по­га­ні ре­зуль­та­ти сво­го роз­ви­тку. ¯хні но­ві стру­кту­ри управ­лі­н­ня ча­сто ін­но­ва­цій­ні й ефе­ктив­ні. Про­те клю­чо­вий еле­мент — мо­ти­ва­ція ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів. Пев­на мо­ти­ва­ція для дер­жав­них слу­жбов­ців за­кла­де­на за­ко­ном «Про дер­жав­ну слу­жбу». Та цьо­го за­ма­ло.

Пар­ла­мент має борг пе­ред те­ри­то­рі­я­ми: слу­жбов­ці ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, на які де­цен­тра­лі­за­ція по­кла­ла но­ві пов­но­ва­же­н­ня й но­ву від­по­від­аль­ність, ма­ють отри­ма­ти но­ве, мо­дер­ні­зо­ва­не за­ко­но­дав­ство. Слід за­зна­чи­ти, що за­кон «Про слу­жбу в ор­га­нах мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня» (за­ко­но­про­ект №2489 від 30.03.2015) уже бу­ло прийня­то в ці­ло­му, але пре­зи­дент на­клав на ньо­го ве­то. На­ра­зі ко­мі­тет ада­пту­вав за­ува­же­н­ня гла­ви дер­жа­ви для по­втор­но­го ухва­ле­н­ня за­ко­ну в ці­ло­му.

Не знаю, чи змо­же Вер­хов­на Ра­да ви­ко­на­ти цей мі­ні­мум, який во­на за­бор­гу­ва­ла мі­сце­во­му са­мов­ря­ду­ван­ню. Над­то ма­ло ча­су пра­цю­ють де­пу­та­ти над роз­гля­дом та ухва­ле­н­ням за­ко­но­про­е­ктів у се­сій­ній за­лі. Зга­да­ла­ся ро­бо­та Вер­хов­ної Ра­ди Укра­ї­ни 1-го скли­ка­н­ня. Як­би во­на пра­цю­ва­ла з та­кою ж про­ду­ктив­ні­стю, як ВР ни­ні­шньо­го скли­ка­н­ня, то ми, на­пев­но, до­сі бу­ли б у скла­ді СРСР.

Що ж сто­су­є­ться мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, то тут вар­то за­ува­жи­ти: де­цен­тра­лі­за­ція, яка ру­ха­є­ться до­сить актив­но, має й ва­жли­ві по­лі­ти­чні на­слід­ки. Со­ці­о­ло­гія вже по­ка­зує зна­чне зро­ста­н­ня до­ві­ри лю­дей до го­лів та де­пу­та­тів об’єд­на­них те­ри­то­рі­аль­них гро­мад. Лю­ди пов’язу­ють змі­ни на кра­ще у сво­їх гро­ма­дах са­ме з ни­ми. Це мо­ти­вує мі­сце­вих лі­де­рів до подаль­шої по­лі­ти­чної кар’єри.

На на­сту­пних пар­ла­мент­ських ви­бо­рах, ми по­ба­чи­мо, як ча­сти­на ке­рів­ни­цтва но­вих ОТГ бу­де ба­ло­ту­ва­ти­ся до Вер­хов­ної Ра­ди, а по­лі­ти­чні пар­тії — бу­дуть ре­кру­ту­ва­ти най­успі­шні­ших го­лів гро­мад у свої спи­ски. Во­че­видь, ці по­тен­цій­ні кан­ди­да­ти пам’ята­ти­муть, які по­лі­ти­чні пар­тії і як під­три­му­ва­ли ре­фор­му в ни­ні­шньо­му скла­ді Вер­хов­ної Ра­ди.

Що сто­су­є­ться подаль­ших кро­ків пар­ла­мен­ту в пи­тан­ні за­ко­но­дав­чо­го су­про­во­ду де­цен­тра­лі­за­ції, тут вар­то за­ува­жи­ти: на­ші пар­ла­мент і уряд зна­чно від­ста­ють у швид­ко­сті ре­а­гу­ва­н­ня на по­тре­би, які ви­ни­ка­ють у про­це­сі ре­фор­ми. Утво­ре­н­ня до кін­ця ро­ку ще 100–150 ОТГ не­о­дмін­но по­ста­вить пи­та­н­ня за­вер­ше­н­ня ре­фор­ми на всіх рів­нях адмі­ні­стра­тив­но-те­ри­то­рі­аль­но­го устрою.

Чи го­то­вий до цьо­го укра­їн­ський по­лі­ти­кум?

Як і нев­ла­сти­вих при­ро­ді пен­сій­ної си­сте­ми ви­плат ін­ва­лі­дам, за втра­тою го­ду­валь­ни­ка то­що, які ма­ють здій­сню­ва­тись за ра­ху­нок фон­дів со­ці­аль­но­го за­хи­сту. Про­ект за­ко­ну час­тко­во ви­ко­нує цю фун­кцію, пе­ре­во­дя­чи біль­шість га­лу­зе­вих пен­сій­них си­стем до за­галь­но­дер­жав­ної. Осто­ронь по­ки-що за­ли­ша­ю­ться за вій­сько­слу­жбов­ці: адже за них дер­жа­ва не пла­тить єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок і, з огля­ду на осо­бли­ву ва­жли­вість сьо­го­дні цьо­го фа­ху, пи­та­н­ня по­ши­ре­н­ня пен­сій­ної ре­фор­ми на цю ка­те­го­рію гро­ма­дян Укра­ї­ни за­ли­ша­є­ться від­кри­тим. Як і пе­ре­ве­де­н­ня до фон­дів со­ці­аль­но­го за­хи­сту ви­ще­зга­да­них ви­плат не­пов­но­справ­ним та утри­ман­цям. Слід ще зга­да­ти суд­дів, які ви­бо­ро­ли со­бі пря­мо цар­ські умо­ви пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня. У цьо­му ви­пад­ку роз­ра­ху­нок швид­ше на те, що на пев­но­му ета­пі впро­ва­дже­н­ня ре­фор­ми суд­дів­ський кор­пус сам по­про­сить урів­ня­ти се­бе в пра­вах з ін­ши­ми гро­ма­дя­на­ми, аби не пе­ре­йня­ти від на­ро­дних де­пу­та­тів паль­му пер­шо­сті не­га­тив­но­го рей­тин­гу. До ре­чі, де­пу­тат­ські пен­сій­ні при­ві­леї лі­кві­ду­ва­ли що чо­ти­ри ро­ки то­му.

Окре­мо про ви­пла­ти по так зва­ним спи­ско­ви­кам не­без­пе­чних про­фе­сій. Мін­со­цпо­лі­ти­ки за­про­по­ну­ва­ло за­мі­ни­ти «ре­грес» на до­да­тко­ві став­ки за ЄСВ (15% та 7% від­по­від­но до ка­те­го­рій шкі­дли­во­сті). Хоч ряд екс­пер­тів за­ува­жує, що за­га­лом це при­зве­де до до­да­тко­вих ви­плат з Пен­сій­но­го фон­ду, мі­ні­стер­ство на­по­ля­гає, що до­да­тко­ві від­ра­ху­ва­н­ня по­трі­бні вже за­раз, а не пі­сля ви­хо­ду на пен­сію пра­ців­ни­ків шкі­дли­вих про­фе­сій. Тим біль­ше, що під­при­єм­ства змі­ню­ють ста­тус, бан­кру­ту­ють і ча­сом важ­ко іден­ти­фі­ку­ва­ти пра­во­на­сту­пни­ка зо­бов’язань за ці­єю про­гра­мою.

Але ро­дзин­кою но­во­вве­день є ви­зна­че­н­ня мо­мен­ту пра­ва ви­хо­ду на пен­сію не за ві­ком, а за тру­до­вим ста­жем. З цьо­го при­во­ду бу­ли жорс­ткі пе­ре­го­во­ри з мі­сі­єю МВФ, яка до­во­лі ске­пти­чно по­ста­ви­ла­ся до пер­спе­кти­ви змі­ни за­галь­но­прийня­то­го ша­бло­ну. Ар­гу­мент, що на­ста­н­ня не­мі­чно­сті як при­чи­ни ви­хо­ду на пен­сію ко­ре­лює зі зно­ше­ні­стю ор­га­ні­зму че­рез ін­тен­сив­ну пра­цю пе­ре­ва­жи­ли стан­дар­тний під­хід до вста­нов­ле­н­ня пен­сій­но­го ві­ку. Та­ким чи­ном, го­лов­ну стра­шил­ка опо­зи­ції що­до на­мі­рів під­ви­ще­н­ня пен­сій­но­го ві­ку бу­ло ні­ве­льо­ва­но — Мі­ністр со­ці­аль­ної по­лі­ти­ки чі­тко дав зро­зу­мі­ти: пен­сію тре­ба за­ро­би­ти. І осо­би, які упро­довж актив­но­го жи­т­тя не пра­цю­ва­ли, не мо­жуть пре­тен­ду­ва­ти на пен­сію, що фор­му­є­ться за ра­ху­нок за­стра­хо­ва­них осіб, тіль­ки че­рез те, що до­ся­гли по­ва­жно­го ві­ку. Ма­кси­мум — со­ці­аль­на до­по­мо­га, та й то ли­ше для тих, хто не має за­со­бів для існу­ва­н­ня. Ви­хо­дя­чи з су­ча­сних умов низь­ко­го рів­ня пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня та ін­тен­сив­ної мі­гра­ції за­про­по­но­ва­но по­сту­по­во збіль­шу­ва­ти ви­мо­ги що­до ве­ли­чи­ни ста­жу, не­дво­зна­чно да­ю­чи зро­зу­мі­ти (в пер­шу чер­гу мо­ло­ді): на­би­рай­те офі­цій­ний стаж. Зно­ву ж та­ки стаж має рі­зну при­ро­ду. Якщо до вве­де­н­ня 2000 ро­ку пер­со­ні­фі­ко­ва­но­го облі­ку слід вра­хо­ву­ва­ти тру­до­вий стаж, то з по­ча­тком но­во­го ти­ся­чо­лі­т­тя — стра­хо­вий. Що­прав­да, тут Мін­со­цпо­лі­ти­ки ві­ді­йшло від те­о­рії пен­сій­но­го стра­ху­ва­н­ня — роз­ра­хун­ки за пе­рі­од до 2000 ро­ку здій­сню­ю­ться ли­ше за п’ять по­слі­дов­них ро­ків, обра­них за­стра­хо­ва­ним. То­ді як слід бу­ло б вра­хо­ву­ва­ти всі ро­ки. Але по­зи­ти­вом мо­жна вва­жа­ти ска­су­ва­н­ня ко­ри­гу­ю­чо­го ко­е­фі­ці­єн­та 1,35, який вве­ли 2005 ро­ку з су­то по­лі­ти­чних мо­ти­вів і остан­ні ро­ки фа­кти­чно не за­сто­со­ву­ва­ли.

На жаль, мо­ло­де ви­но вли­ли в ста­рі мі­хи. За­ко­но­дав­ство до­сі опе­рує по­ня­т­тям «зар­пла­та» для роз­ра­хун­ку пен­сії, то­ді як слід пе­ре­хо­ди­ти до по­ня­т­тя «пен­сій­ні вне­ски». І що швид­ше — то кра­ще. Зни­же­н­ня вдві­чі єди­но­го со­ці­аль­но­го вне­ску два ро­ки то­му вже зі­гра­ло злий жарт — де­фі­цит Пен­сій­но­го фон­ду різ­ко збіль­шив­ся, а йо­го зо­бов’яза­н­ня за­ли­ши­лись на то­му ж рів­ні. І хоч у за­ко­но­про­е­кті фі­гу­рує змен­ше­ний роз­ра­хун­ко­вий ко­е­фі­ці­єнт за остан­ні два ро­ки, який від­обра­жає фа­кти­чний рі­вень вне­сків, однак за­ли­ша­є­ться шту­чність фор­му­ли роз­ра­хун­ку пен­сії че­рез за­ро­бі­тну пла­ту. Мо­жна зро­зу­мі­ти пра­ців­ни­ків Пен­сій­но­го фон­ду, які по­лі­ну­ва­лись або не всти­гли по­мі­ня­ти про­грам­не за­без­пе­че­н­ня та пе­ре­йти на облік са­ме стра­хо­вих вне­сків, а не за­ро­бі­тної пла­ти, але кон­сер­ву­ва­н­ня та­ко­го під­хо­ду ускла­днює сприйня­т­тя при­ро­ди фор­му­ва­н­ня пен­сій­них ви­плат. Адже ста­рість при­хо­дить до всіх — і до на­йма­них пра­ців­ни­ків, і до са­мо­зайня­тих, і до до­мо­го­спо­да­рок. Остан­ні вза­га­лі не отри­му­ють до­хо­дів, і, від­по­від­но, не мо­жуть пре­тен­ду­ва­ти на пен­сій­ні ви­пла­ти. То­му їхня пен­сія має фор­му­ва­ти­ся за ра­ху­нок вне­сків, які має спла­чу­ва­ти чо­ло­вік чи ді­ти. Гір­ше з пла­тни­ка­ми єди­но­го вне­ску — що­до них за­ли­ша­є­ться чин­ною нор­ма від­ра­ху­вань до пен­сій­но­го фон­ду на рів­ні, який обра­хо­ву­є­ться з мі­ні­маль­ної зар­пла­ти. А це озна­чає, що їхні пен­сії бу­дуть об´рун­то­ва­но жа­лю­гі­дни­ми. Про­по­зи­ції вста­нов­ле­н­ня та­ко­го вне­ску на рів­ні, су­мір­но­му з єди­ним по­да­тком, роз­ро­бни­ки за­ко­но­про­е­кту по­да­ти по­бо­я­ли­ся, аби не ви­кли­ка­ти шква­лу кри­ти­ки що­до дис­кри­мі­на­ції ма­ло­го бі­зне­су. А за­га­лом слід ві­дмо­ви­ти­ся від по­ня­т­тя «за­ро­бле­на пен­сія» на ко­ристь «від­кла­де­на», що то­чні­ше від­би­ває при­ро­ду фор­му­ва­н­ня пен­сій­них ви­плат і ро­бить за­стра­хо­ва­ну осо­бу актив­ні­шою в про­це­сі на­ко­пи­че­н­ня пен­сії, спо­ну­кає її до са­мо­стій­них по­над­нор­мо­ва­них вне­сків до Пен­сій­но­го фон­ду.

Основ­ним ін­ди­ка­то­ром успі­шно­сті ре­фор­ми має ста­ти збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті за­стра­хо­ва­них. А для цьо­го по­трі­бно, щоб но­во­ство­ре­на пен­сій­на си­сте­ма ста­ла при­ва­бли­вою для гро­ма­дян Укра­ї­ни. ¯й ма­ють до­ві­ря­ти. Во­на має бу­ти ви­гі­дні­шою за де­по­зит у бан­ку. Хо­ча б то­му, що ма­ло який укра­їн­ський банк мо­же га­ран­ту­ва­ти ста­біль­ну ро­бо­ту про­тя­гом мі­ні­мум со­ро­ка ро­ків, та й став­ки на де­по­зит мо­жуть бу­ти ниж­чи­ми за рі­вень ін­фля­ції. На­то­мість за­про­по­но­ва­на си­сте­ма на­ра­ху­вань та ін­де­кса­ції пен­сій пра­кти­чно від­слід­ко­вує ін­фля­цію, а якщо обра­ху­нок пен­сії, при всіх йо­го не­до­лі­ках, опи­са­них ви­ще, та­ки прив’яза­ний до се­ре­дньої зар­пла­ти, то при ін­де­кса­ції пен­сії вра­хо­ву­є­ться та­кож і змі­на ін­де­ксу цін. Мо­жна зро­зу­мі­ти ав­то­рів текс­ту — за остан­ній рік від­бу­ло­ся різ­ке зро­ста­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти, і йо­го не­ми­ну­че спо­віль­не­н­ня спри­чи­нить роз­рив між ро­стом пен­сії, орі­єн­то­ва­ним на по­ка­зни­ки се­ре­дніх зар­плат за ми­ну­лі ро­ки і мо­жли­во­стя­ми на­пов­не­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду. Однак нор­му що­до па­ри­те­тно­го вра­ху­ва­н­ня змін се­ре­дньої зар­пла­ти та ін­де­ксу цін до­ціль­но бу­ло б вклю­чи­ти в пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня за­ко­но­про­е­кту, а не в основ­ний текст, оскіль­ки по­ру­шу­є­ться ло­гі­ка обра­ху­вань — вне­ски ін­де­ксу­ю­ться до се­ре­дньої зар­пла­ти, а пен­сія — до обох фа­кто­рів. Зно­ву ж

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.