Від ви­трат до на­ко­пи­чень

Чи го­то­ва пен­сій­на си­сте­ма Укра­ї­ни до дру­го­го рів­ня?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ро­ман СЕМЕНУХА

Пен­сій­ні фон­ди всіх про­від­них кра­їн сві­ту ба­зу­ю­ться сьо­го­дні на со­лі­дар­но­му та на­ко­пи­чу­валь­них рів­нях пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня.

Тоб­то со­лі­дар­на си­сте­ма у ви­гля­ді дер­жав­ної до­по­мо­ги пен­сіо­не­рам діє, але її не­до­ста­тньо для за­без­пе­че­н­ня гі­дних пен­сій. Ком­бі­на­цію із со­лі­дар­но­го та на­ко­пи­чу­валь­них рів­нів пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня ви­ко­ри­сто­ву­ють як у дер­жа­вах зі ста­лою еко­но­мі­кою, так і там, де еко­но­мі­ка тіль­ки роз­ви­ва­є­ться, але з єди­ною від­мін­ні­стю. У та­ких кра­ї­нах, як Че­хія, Есто­нія, та де­яких ін­ших кра­ї­нах ЄС дер­жа­ва зо­бов’язує гро­ма­дян ро­би­ти вне­ски до на­ко­пи­чу­валь­них фон­дів, то­ді як у США і Ні­меч­чи­ні впро­ва­ди­ли обов’яз­ко­ві від­ра­ху­ва­н­ня ли­ше для со­лі­дар­ної си­сте­ми, а сві­до­мість гро­мад­сько­сті вже до­ся­гла рів­ня, ко­ли лю­ди­на до­бро­віль­но ре­є­стру­є­ться у рі­зно­ма­ні­тних пен­сій­них про­гра­мах для за­без­пе­че­н­ня сво­єї май­бу­тньої пен­сії.

Тим ча­сом де­фі­ци­тний бю­джет Пен­сій­но­го фон­ду Укра­ї­ни не тя­гне вже на­віть мі­зер­них ви­плат со­лі­дар­но­го рів­ня. Але про пе­ре­хід до на­ко­пи­чу­ва­н­ня у будь-яко­му із ва­рі­ан­тів на­віть не йде­ться. Укра­їн­ський уряд по­ки що не за­про­по­ну­вав ні­чо­го кра­що­го, ніж змен­ше­н­ня фі­скаль­но­го роз­ри­ву, що не мо­жна на­зва­ти ані пер­спе­ктив­ним кро­ком, ані, тим па­че, ре­фор­мою.

До Пен­сій­но­го фон­ду за­раз за­лу­ча­ю­ться ко­шти з опо­да­тку­ва­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти. На впро­ва­дже­н­ня дру­го­го рів­ня си­сте­ми пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, що яв­ляє со­бою обов’яз­ко­ві на­ко­пи­че­н­ня уча­сни­ків, ко­штів яв­но не ви­ста­чає. Тож пер­шим ви­ни­кає та­ке за­пи­та­н­ня: за ра­ху­нок чо­го від­бу­ва­ти­ме­ться на­ко­пи­че­н­ня в ме­жах дру­го­го рів­ня?

На­ра­зі за­ро­бі­тна пла­та ко­жної офі­цій­но пра­цю­ю­чої лю­ди­ни опо­да­тко­ву­є­ться на 40%: 22% ста­но­вить єди­ний со­ці­аль­ний вне­сок (ЄСВ) і 18% — по­да­ток на до­хо­ди фі­зи­чних осіб (ПДФО). У ме­жах її за­галь­но­го опо­да­тку­ва­н­ня та­кож утри­му­є­ться 1,5-від­со­тко­вий вій­сько­вий збір. Основ­на до­хі­дна ча­сти­на ПФУ фор­му­є­ться з над­хо­джень ЄСВ, при цьо­му на по­то­чний рік про­гно­зо­ва­но ко­ло­саль­ний де­фі­цит.

ПДФО роз­ще­плю­є­ться до дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів на ін­ші по­тре­би. Мо­жли­во, сьо­го­дні вар­то роз­гля­ну­ти за­лу­че­н­ня ко­штів, що від­ра­хо­ву­ва­ти­му­ться до дру­го­го рів­ня, від ча­сти­ни над­хо­джень ПДФО. Та­кий ва­рі­ант не бу­ло опра­цьо­ва­но, адже в уря­ду від­су­тня за­галь­на кон­це­пція впро­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми. А тим ча­сом са­ме во­на дає змо­гу при мен­ших вне­сках за­без­пе­чу­ва­ти пен­сію біль­шу, ніж сьо­го­дні про­по­нує со­лі­дар­на си­сте­ма, і тим па­че біль­шу, ніж во­на змо­же за­про­по­ну­ва­ти в май­бу­тньо­му.

У 2017 р. з над­хо­джень ПДФО пла­ну­є­ться спря­му­ва­ти до дер­жав­но­го бю­дже­ту 63 млрд грн, до мі­сце­вих — 87,5 млрд. Мі­сце­ві бю­дже­ти пе­ре­бу­ва­ють у то­му ста­ні, ко­ли ви­лу­че­н­ня бу­дья­ких ко­штів з них не­мо­жли­ве, бо мо­же при­зве­сти до фі­нан­со­вої кри­зи то­го чи ін­шо­го ре­гіо­ну. Але пе­ре­роз­по­діл на­ціо­наль­ної час­тки ПДФО ціл­ком мо­жли­вий. Про­гноз де­фі­ци­ту ПФУ по­то­чно­го ро­ку — 141,3 млрд грн. За умо­ви роз­ван­та­же­н­ня Пен­сій­но­го фон­ду шля­хом пе­ре­ве­де­н­ня усіх нев­ла­сти­вих ви­плат, що не на­ле­жать до ви­плат пен­сії за ві­ком (90 млрд грн), до окре­мої стат­ті держ­бю­дже­ту за­ли­шок де­фі­ци­ту ста­но­ви­ти­ме 51 млрд.

Над­хо­дже­н­ня від ЄСВ сьо­го­дні роз­ще­плю­ю­ться не­ефе­ктив­но: 136 млрд грн спря­мо­ву­ю­ться до Пен­сій­но­го фон­ду, а ще 28,5 млрд — до Фон­ду з без­ро­бі­т­тя і Фон­ду стра­ху­ва­н­ня від не­ща­сних ви­пад­ків та втра­ти пра­це­зда­тно­сті. За ло­гі­кою со­лі­дар­ної си­сте­ми, ЄСВ має фор­му­ва­ти ли­ше до­хі­дну ча­сти­ну бю­дже­ту ПФУ. За та­кої си­ту­а­ції ми вже ма­ли би ско­ро­че­н­ня де­фі­ци­ту з 51 до 22,5 млрд грн.

Ті 63 млрд грн, що над­хо­дять від ПДФО до держ­бю­дже­ту, мо­гли б ви­рі­ши­ти дві про­бле­ми: зро­би­ти бю­джет ПФУ без­де­фі­ци­тним і ста­ти ба­зою для на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня Укра­ї­ни. Якщо се­ре­дня ци­фра над­хо­джень ПДФО до держ­бю­дже­ту що­ро­ку ста­но­ви­ти­ме близь­ко 60 млрд грн, то че­рез 15 ро­ків бю­джет На­ко­пи­чу­валь­но­го фон­ду до­рів­ню­ва­ти­ме 900 млрд і бу­де біль­шим за держ­бю­джет Укра­ї­ни 2017 р.

За умо­ви за­без­пе­че­н­ня еко­но­мі­чно ста­біль­но­го, ефе­ктив­но фун­кціо­ну­ю­чо­го дру­го­го рів­ня тре­тій рі­вень пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня роз­ви­ва­ти­ме­ться при­ро­дним шля­хом. Як пра­ви­ло, у кра­ї­нах сві­ту, де діє три­рів­не­ва си­сте­ма пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, до­бро­віль­ні вне­ски не лі­мі­ту­ю­ться, а від­со­ток, на який фонд збіль­шує на­ко­пи­че­н­ня, вста­нов­лю­є­ться за­ле­жно від обра­ної уча­сни­ком пен­сій­ної про­гра­ми. В Укра­ї­ні тре­тій рі­вень офі­цій­но пра­цює, але, на жаль, фор­маль­но. Без за­пу­ску дру­го­го рів­ня роз­ви­тку тре­тьо­го не бу­де — 62 укра­їн­ські не­дер­жав­ні пен­сій­ні фон­ди об­слу­го­ву­ють на­ра­зі близь­ко 800 тис. осіб. Не­ве­ли­ка кіль­кість уча­сни­ків по­ясню­є­ться про­сто — лю­ди стіль­ки ра­зів втра­ча­ли свої за­оща­дже­н­ня, що бо­я­ться до­ві­ря­ти їх як не­дер­жав­ним, так і дер­жав­ним уста­но­вам. При­чи­на по­ля­гає в то­му, що як за ра­дян­ських ча­сів, так і за ча­сів не­за­ле­жно­сті Укра­ї­ни вла­да так і не за­без­пе­чи­ла вкла­дни­кам ді­є­во­го фон­ду га­ран­ту­ва­н­ня збе­ре­же­н­ня ко­штів. Якщо за­раз уряд ви­пра­вить цю по­мил­ку та змо­же за­пу­сти­ти ефе­ктив­ну ро­бо­ту дру­го­го рів­ня пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, до­ві­ру вкла­дни­ків бу­де по­вер­ну­то, си­сте­ма ста­бі­лі­зу­є­ться і по­чне роз­ви­ва­ти­ся.

Для впро­ва­дже­н­ня вда­лої мо­де­лі си­сте­ми пен­сій­но­го на­ко­пи­че­н­ня не зай­вим бу­де про­ана­лі­зу­ва­ти між­на­ро­дний до­свід у цій сфе­рі. Як при­клад мо­жна на­ве­сти кра­ї­ни з еко­но­мі­кою, що роз­ви­ва­є­ться, та кра­ї­ни зі ста­лою еко­но­мі­кою.

Есто­нія. Се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та ста­но­вить 902 єв­ро, се­ре­дня пен­сія — 395 єв­ро. Си­сте­ма пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня три­рів­не­ва. За­галь­не опо­да­тку­ва­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти — 33%. З ці­єї су­ми 4% ав­то­ма­ти­чно пе­ре­ра­хо­ву­ю­ться до на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­ня. Ще 2% — це вне­сок пра­ців­ни­ка з брут­то-зар­пла­ти. Від­ра­ху­ва­н­ня до тре­тьо­го рів­ня не ма­ють обме­жень.

Че­хія. Се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та — 770 єв­ро, се­ре­дня пен­сія — 368 єв­ро. Си­сте­ма пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня три­рів­не­ва. За­галь­не опо­да­тку­ва­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти - 28%, з яких до на­ко­пи­чу­валь­но­го фон­ду пе­ре­ра­хо­ву­є­ться 5% (2% вно­сить пра­ців­ник, 3% — ро­бо­то­да­вець). Від­ра­ху­ва­н­ня до тре­тьо­го рів­ня є до­бро­віль­ни­ми, а от­же, не лі­мі­то­ва­ні.

Поль­ща. Се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та — 708 єв­ро, се­ре­дня пен­сія — 410 єв­ро. Си­сте­ма пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня три­рів­не­ва. За­галь­не опо­да­тку­ва­н­ня за­ро­бі­тної пла­ти — 19,5%. 12% над­хо­дять до дер­жав­но­го пен­сій­но­го фон­ду на під­трим­ку со­лі­дар­ної си­сте­ми, 7,5% — до від­кри­тих пен­сій­них фон­дів, що ке­ру­ю­ться як поль­ськи­ми, так і за­ру­бі­жни­ми фі­нан­со­ви­ми стру­кту­ра­ми, що за­йма­ю­ться ін­ве­сти­цій­ним рин­ком цін­них па­пе­рів. Ви­мо­га до та­ко­го від­кри­то­го фон­ду — на­яв­ність дер­жав­ної лі­цен­зії.

Шве­ція. Се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та — 3100 єв­ро, се­ре­дня пен­сія — 965 єв­ро. Три­рів­не­ва си­сте­ма пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня. Обов’яз­ко­ве опо­да­тку­ва­н­ня зар­пла­ти пра­ців­ни­ка на пен­сій­ні по­тре­би — 16%. До дру­го­го рів­ня пра­ців­ник від­ра­хо­вує 2,5%, кон­троль за ни­ми здій­сню­ють від­кри­ті пен­сій­ні фон­ди, їх у дер­жа­ві більш як 600. Від­ра­ху­ва­н­ня до тре­тьо­го рів­ня не лі­мі­ту­ю­ться.

Ні­меч­чи­на має скла­дні­шу си­сте­му пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня. Се­ре­дня зар­пла­та тут ста­но­вить 2225 єв­ро, се­ре­дня пен­сія — 787 єв­ро. За­галь­ні по­да­тко­ві від­ра­ху­ва­н­ня від зар­пла­ти на пен­сій­ні по­тре­би — 19,4%. Пер­ший рі­вень си­сте­ми пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня є обов’яз­ко­вим для окре­мих си­стем, їх чо­ти­ри: пен­сій­не стра­ху­ва­н­ня ро­бі­тни­ків і слу­жбов­ців, са­мо­зайня­то­го на­се­ле­н­ня; за­без­пе­че­н­ня для пра­ців­ни­ків дер­жав­но­го апа­ра­ту, для фер­ме­рів та їх сі­мей, а та­кож для окре­мих про­фе­сій­них груп (ме­ди­ци­на, юри­спру­ден­ція то­що). Дру­гий рі­вень підв’яза­ний під кор­по­ра­тив­ну га­лузь, що яв­ляє со­бою до­бро­віль­ну зго­ду ро­бо­то­дав­ців ви­пла­чу­ва­ти до­да­тко­ві на­дбав­ки до пен­сії сво­їм пра­ців­ни­кам. Тре­тій рі­вень — це са­мо­стій­не за­без­пе­че­н­ня гро­ма­дя­ни­ном сво­єї ста­ро­сті з до­по­мо­гою від­ра­ху­вань або ство­ре­н­ня при­ва­тно­го ка­пі­та­лу че­рез участь у рі­зно­ма­ні­тних стра­хо­вих про­гра­мах.

США. Се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та — близь­ко 4486 дол., се­ре­дня пен­сія — 1199 дол. Обов’яз­ко­ве опо­да­тку­ва­н­ня від зар­пла­ти на пен­сій­ну си­сте­му — 15,3%, з яких по­ло­ви­ну спла­чує ро­бо­то­да­вець. США не роз­по­ді­ля­ють свою си­сте­му пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня за рів­ня­ми. Тут є обов’яз­ко­ва пен­сія за ві­ком, яку спла­чує дер­жа­ва, але во­на мі­ні­маль­на, тож гро­ма­дя­ни са­мі за­йма­ю­ться за­без­пе­че­н­ням сво­єї ста­ро­сті з до­по­мо­гою вла­сних від­ра­ху­вань та уча­сті у пен­сій­них про­гра­мах. Най­по­ши­ре­ні­ши­ми є про­гра­ми кор­по­ра­тив­но­го спів­ро­бі­тни­цтва. За­зви­чай їх два ти­пи: фі­ксо­ва­ні ви­пла­ти та ви­пла­ти, що за­ле­жать від ін­ве­сти­цій пра­ців­ни­ка. У пер­шо­му ви­пад­ку ро­бо­то­да­вець укла­дає уго­ду з пра­ців­ни­ком про пен­сію за пев­ною фор­му­лою, де вста­нов­лю­є­ться від­со­ток від­ра­ху­вань за рік слу­жби, з ко­жним ро­ком він зро­стає, тож за свій стра­хо­вий стаж лю­ди­на при ви­хо­ді на пен­сію мо­же отри­му­ва­ти су­му до 80% від сво­єї зар­пла­ти. Єди­ний мі­нус си­сте­ми — не­ба­жа­н­ня ба­га­тьох ро­бо­то­дав­ців бра­ти на се­бе дов­го­стро­ко­ві пен­сій­ні зо­бов’яза­н­ня. Дру­гий тип (ви­пла­ти, що за­ле­жать від ін­ве­сти­цій пра­ців­ни­ка) — більш по­ши­ре­ний. У цьо­му ра­зі ро­бо­то­да­вець і пра­ців­ник укла­да­ють до­го­вір про те, що ко­жен із них вно­сить на пен­сій­ний ра­ху­нок пра­ців­ни­ка пев­ний від­со­ток від­ра­ху­вань (він об­умов­лю­є­ться ін­ди­ві­ду­аль­но). Окрім цьо­го, май­бу­тні аме­ри­кан­ські пен­сіо­не­ри са­мо­стій­но вкла­да­ють гро­ші в ін­ве­сти­цій­ні фон­ди або в не­тра­ди­цій­ні акти­ви: на­фто­ві ф’ючер­си, ліс, до­ро­го­цін­ні ме­та­ли, не­ру­хо­мість.

Для Укра­ї­ни при­клад США в пен­сій­ній га­лу­зі по­ки що не­до­сту­пний. Укра­їн­ський бі­знес не го­то­вий до дов­го­стро­ко­во­го пен­сій­но­го до­го­во­ру зі сво­їм спів­ро­бі­тни­ком, адже еко­но­мі­чна си­ту­а­ція сьо­го­дні на­стіль­ки хи­тка, що не дає змо­ги на­да­ти га­ран­тії на дов­го­стро­ко­ву ді­яль­ність на­віть са­мо­му ро­бо­то­дав­цю. Ігри з опо­да­тку­ва­н­ням при­зво­дять до ма­со­во­го за­кри­т­тя ФОПІВ, ве­ли­ка час­тка під­при­єм­ців рі­зно­го мас­шта­бу пе­ре­хо­дить до ті­ньо­во­го се­кто­ру. Пред­став­ни­ки Мін­со­цпо­лі­ти­ки ствер­джу­ють, що з 26 млн лю­дей пра­це­зда­тно­го ві­ку сьо­го­дні пра­цю­ють 16 млн, і з них ли­ше 10,5 млн є пла­тни­ка­ми ЄСВ.

І все ж вті­ле­н­ня до­сві­ду з упро­ва­дже­н­ня дру­го­го рів­ня ін­ши­ми кра­ї­на­ми є ціл­ком мо­жли­вим. Те ж са­ме сто­су­є­ться і тре­тьо­го рів­ня. Чи­ма­ло сві­до­мих укра­їн­ців го­то­ві ро­би­ти на­ко­пи­че­н­ня на вла­сну пен­сію, єди­не, що по­трі­бно з бо­ку дер­жа­ви, — за­без­пе­чи­ти які­сну ро­бо­ту та кон­троль за від­кри­ти­ми, не­дер­жав­ни­ми пен­сій­ни­ми фон­да­ми, що ма­ти­муть мо­жли­вість ін­ве­сту­ва­ти пен­сій­ні ко­шти та при­мно­жу­ва­ти їх.

Фор­му­ла роз­ра­хун­ку пен­сій­них на­ко­пи­чень до­во­лі про­ста. За да­ни­ми ПФУ, се­ре­дній стра­хо­вий стаж в Укра­ї­ні до­рів­нює 36 ро­ків, і в се­ре­дньо­му про­тя­гом 14 ро­ків пі­сля ви­хо­ду на пен­сію лю­ди­на отри­мує пен­сію. Рі­чний від­со­ток, що за­без­пе­чу­ють сьо­го­дні дер­жав­ні бан­ки, ста­но­вить 16%. Близь­ко 10% по­гли­нає ін­фля­ція, тож ре­аль­ний від­со­ток при­мно­же­н­ня ко­штів, який мо­жна за­без­пе­чи­ти, — 6%. По­мі­ся­чне від­ра­ху­ва­н­ня 3% від за­ро­бі­тної пла­ти під 6% рі­чних за 36 ро­ків дасть мо­жли­вість на­ко­пи­чи­ти близь­ко 200 тис. грн, екві­ва­лен­тних сьо­го­дні­шнім ці­нам. Це 1800 грн що­мі­ся­ця про­тя­гом 14 ро­ків і на­віть дов­ше. Як­би Укра­ї­на ма­ла впро­ва­дже­ну си­сте­му пен­сій­но­го на­ко­пи­че­н­ня, сьо­го­дні­шні 12,5 млн пен­сіо­не­рів за­без­пе­чи­ли б близь­ко 84 млрд дол. акти­ву пен­сій­но­го на­ко­пи­чу­валь­но­го фон­ду, який став би ре­аль­ним ва­же­лем еко­но­мі­ки.

Про­від­ні екс­пер­ти укра­їн­сько­го рин­ку стра­ху­ва­н­ня ствер­джу­ють, що для фор­му­ва­н­ня ефе­ктив­ної на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми до­ста­тньо спла­чу­ва­ти від 2 до 10% від за­ро­бі­тної пла­ти пра­ців­ни­ка. При цьо­му лю­ди­на по­вин­на ма­ти пра­во оби­ра­ти пен­сій­ну про­гра­му, до якої бу­де спря­мо­ва­но ці вне­ски, з ура­ху­ва­н­ням ви­гі­дних від­со­тків рі­чних.

Так від­бу­ва­є­ться в ін­ших дер­жа­вах, де пен­сій­ні фон­ди є ін­ве­сто­ра­ми. З си­сте­ми PAYG (PAY as You Go), що є ана­ло­гом со­лі­дар­но­го рів­ня пен­сій­но­го за­без­пе­че­н­ня, біль­шість єв­ро­пей­ських дер­жав пе­ре­йшли до кон­со­лі­да­ції со­лі­дар­но­го та на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­нів ще у 90-х ро­ках. Від­кри­ті та при­ва­тні фон­ди, що об­слу­го­ву­ють дру­гий і тре­тій рів­ні на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми, по­ча­ли ве­сти ін­ве­сти­цій­ну ді­яль­ність. Та­ким чи­ном во­ни збе­рі­га­ли гро­ші на пен­сій­них ра­хун­ках від ін­фля­ції та при­мно­жу­ва­ли їх. Ін­ве­сти­цій­на ді­яль­ність фон­дів у рі­зних кра­ї­нах роз­ви­ва­є­ться по-рі­зно­му, оскіль­ки в одних дер­жа­вах во­на має за­ко­но­дав­чі обме­же­н­ня, в ін­ших — ні. Як пра­ви­ло, всі пен­сій­ні фон­ди є ін­ве­сто­ра­ми дер­жав­них по­зик, акцій та облі­га­цій. Ба­га­то фон­дів ін­ве­сту­ють у не­ру­хо­мість. Най­біль­шу час­тку від за­галь­но­го об­ся­гу ін­ве­сти­цій вкла­дає в не­ру­хо­мість Іта­лія — 48%, дру­ге мі­сце по­сі­дає Швей­ца­рія — 26, від­со­ток ін­ших основ­них ПФ ва­рі­ю­є­ться, але не пе­ре­ви­щує 10%. Ін­ве­сто­ра­ми іно­зем­них об’єктів є Ні­дер­лан­ди (42% від за­галь­но­го об­ся­гу акти­вів), Япо­нія, Ве­ли­ка Бри­та­нія, Ав­стра­лія (18), Швей­ца­рія (17%) і Шве­ція, Да­нія, Ка­на­да, Фран­ція, США з мен­шим від­со­тком.

Для впро­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­ня в Укра­ї­ні не­об­хі­дно спо­ча­тку ви­рі­ши­ти про­бле­ми со­лі­дар­ної си­сте­ми. Дру­гий етап — під­го­тов­ка фі­нан­со­вої си­сте­ми кра­ї­ни. Для цьо­го по­трі­бно:

— про­ве­сти пу­блі­чний ау­дит стру­кту­ри та ро­бо­ти ПФУ за­хі­дною ав­то­ри­те­тною ком­па­ні­єю;

— ство­ри­ти єди­ний на­ціо­наль­ний ре­єстр усіх одер­жу­ва­чів со­ці­аль­них ви­плат;

— зро­би­ти ве­ри­фі­ка­цію всіх ви­плат, що про­во­дить ПФУ, Фонд з без­ро­бі­т­тя та Фонд стра­ху­ва­н­ня від не­ща­сних ви­пад­ків та втра­ти пра­це­зда­тно­сті;

— ча­сти­ну ПДФО пе­ре­во­ди­ти до на­ко­пи­чу­валь­ної си­сте­ми;

— змен­ши­ти ви­тра­ти на стру­кту­ру ПФУ (3 млрд грн) і пе­ре­ве­сти всі нев­ла­сти­ві для фон­ду ви­тра­ти на стат­ті дер­жав­но­го бю­дже­ту (90 млрд грн);

— ви­зна­чи­ти дер­жав­но­го ре­гу­ля­то­ра си­сте­ми на­ко­пи­чень;

— вста­но­ви­ти нор­ми за­по­бі­га­н­ня ша­храй­ству в се­кто­рі на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­ня, вста­но­ви­ти не­від­во­ро­тність по­ка­ра­н­ня для афе­ри­стів і не­до­бро­со­ві­сних вла­сни­ків бан­ків;

— роз­ро­би­ти си­сте­му га­ран­ту­ва­н­ня збе­ре­же­н­ня фі­нан­со­вих на­ко­пи­чень лю­дей; — здій­сни­ти ва­лю­тну лі­бе­ра­лі­за­цію; — за­про­по­ну­ва­ти дер­жав­ні пен­сій­ні про­гра­ми;

Для Укра­ї­ни ефе­ктив­но впро­ва­дже­на си­сте­ма на­ко­пи­че­н­ня — це ста­бі­лі­за­ція еко­но­мі­чно­го се­кто­ру, ви­клю­че­н­ня де­фі­ци­ту Пен­сій­но­го фон­ду та гі­дне май­бу­тнє для гро­ма­дян. За да­ни­ми Нац­бан­ку, пе­рі­од пе­ре­хо­ду на си­сте­му на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­ня мо­же зайня­ти 35–40 ро­ків. Тож за­раз вла­да про­сто втра­чає час. Пре­зен­то­ва­на ре­фор­ма Ка­бмі­ну не мі­стить тез про впро­ва­дже­н­ня на­ко­пи­чу­валь­но­го рів­ня вза­га­лі. У про­е­кті є ли­ше те­зи, що да­ють чі­тке ро­зу­мі­н­ня: лю­ди, яким за­раз 40–50 ро­ків, фа­кти­чно отри­му­ва­ти­муть зна­чно мен­ші пен­сії, ви­мо­ги до стра­хо­во­го ста­жу бу­дуть під­ви­ще­ні, пен­сій­ний вік зро­сте. Осу­ча­сне­н­ня пен­сій бу­де ра­зо­вим, а се­ре­дня зар­пла­та, за якою про­во­ди­ти­ме­ться об­чи­сле­н­ня пен­сій, на не­ви­зна­че­ний час фі­ксу­є­ться на рів­ні 3764,40 грн. Якщо пен­сій­ну ре­фор­му бу­де впро­ва­дже­но в та­ко­му ви­гля­ді, як про­по­ну­є­ться за­раз, крах пен­сій­ної си­сте­ми Укра­ї­ни не­ми­ну­чий.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.