Па­ла­ци та ха­ти­ни

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Оле­ксандр ПЕТРИК, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор

Еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня в Укра­ї­ні за ро­ки не­за­ле­жно­сті так і не ста­ло ста­лим про­це­сом, який ґрун­ту­вав­ся б на стій­ких фун­да­мен­таль­них фа­кто­рах, та­ких, як роз­ви­не­ні де­мо­кра­ти­чні ін­сти­ту­ти, ін­ве­сти­цій­ний клі­мат і низь­ка ко­ру­пція.

Укра­ї­на — одна з не­ба­га­тьох ко­ли­шніх со­ці­а­лі­сти­чних кра­їн, яка в про­це­сі пе­ре­хо­ду до рин­ко­вих за­сад в еко­но­мі­ці так і не до­ся­гла то­го її рів­ня, який ма­ла на по­ча­тку здо­бу­т­тя не­за­ле­жно­сті. Згі­дно із ста­ти­сти­чни­ми да­ни­ми, ін­декс ре­аль­но­го ВВП за­стиг на по­зна­чці близь­ко 60% від сво­го по­ка­зни­ка 1991 р. То­му рі­вень до­хо­ду на ду­шу на­се­ле­н­ня в Укра­ї­ні від­рі­зня­є­ться у ра­зи по­рів­ня­но із ін­ши­ми кра­ї­на­ми-су­сі­да­ми, які здій­сни­ли швид­кі ре­фор­ми у 90-х ро­ках ми­ну­ло­го сто­річ­чя. Але є ще один ва­жли­вий фа­ктор, який не­га­тив­но впли­ває як на тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, так і на рі­вень до­бро­бу­ту пе­ре­ва­жної кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня. Та­ким фа­кто­ром є де­да­лі біль­ше зро­ста­ю­ча не­рів­ність роз­по­ді­лу до­хо­дів на­се­ле­н­ня та роз­рив між най­ба­га­тши­ми і най­бі­дні­ши­ми вер­ства­ми на­се­ле­н­ня. Хо­ча цей тренд в остан­ні де­ся­ти­річ­чя на­був сві­то­во­го мас­шта­бу, але йо­го тем­пи в Укра­ї­ні є ви­щи­ми за від­по­від­ні тен­ден­ції у біль­шо­сті ін­ших як роз­ви­не­них кра­їн, так і кра­їн, що роз­ви­ва­ю­ться (emerging markets).

Зокре­ма, за оцін­ка­ми офі­цій­них дже­рел, близь­ко 7,5 млн укра­їн­ських сі­мей, або більш як тре­ти­на від за­галь­ної кіль­ко­сті, отри­му­ють суб­си­дії на опла­ту жи­тло­во-ко­му­наль­них по­слуг, тоб­то ква­лі­фі­ку­ю­ться дер­жа­вою як ма­ло­за­без­пе­че­ні. Пе­ре­ва­жна ча­сти­на ре­шти на­се­ле­н­ня та­кож має від­но­сно низь­кі до­хо­ди та у се­ре­дньо­му не­на­ба­га­то пе­ре­ва­жає най­бі­дні­шу ча­сти­ну на­се­ле­н­ня за рів­нем до­хо­дів. Не­зва­жа­ю­чи на від­су­тність ре­ле­ван­тних да­них, мо­жна кон­ста­ту­ва­ти, що в Укра­ї­ні час­тка на­се­ле­н­ня із се­ре­дні­ми до­хо­да­ми є ду­же ма­лою.

Як по­ка­зу­ють до­слі­дже­н­ня вче­них Гар­вард­сько­го уні­вер­си­те­ту Ла­кне­ра та Мі­ла­но­ви­ча (Lackner and Milanovich), тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня щіль­но ко­ре­лю­ють із час­ткою се­ре­дньо­го за до­хо­да­ми кла­су у за­галь­ній кіль­ко­сті на­се­ле­н­ня будь-якої кра­ї­ни. Еко­но­мі­ки та­ких кра­їн, як Ки­тай, Поль­ща, Чи­лі або Пе­ру, зро­ста­ли ви­со­ки­ми тем­па­ми, і це су­про­во­джу­ва­ло­ся зро­ста­н­ням час­тки се­ре­дньо­го кла­су. То­ді як у кра­ї­нах, де най­біль­шу час­тку су­ку­пно­го на­ціо­наль­но­го до­хо­ду отри­му­ва­ло кіль­ка від­со­тків на­се­ле­н­ня, а час­тка се­ре­дньо­го кла­су ско­ро­чу­ва­ла­ся, спо­сте­рі­га­ло­ся сут­тє­ве галь­му­ва­н­ня еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня та ча­сті­ша­ли еко­но­мі­чні кри­зи. Зокре­ма, ав­то­ри на­во­дять при­клад окре­мих роз­ви­не­них кра­їн (та­ких, як США, Ве­ли­ка Бри­та­нія та де­які ін­ші), де до­хід кіль­кох від­со­тків най­ба­га­тших мо­жна по­рів­ня­ти із до­хо­да­ми ре­шти на­се­ле­н­ня.

Змі­ще­н­ня фі­нан­со­вої си­ли від менш за­без­пе­че­них верств і сі­мей із се­ре­дні­ми до­хо­да­ми до не­ве­ли­кої кіль­ко­сті ба­га­тих лю­дей змі­нює стру­кту­ру спо­жи­ва­н­ня на­се­ле­н­ня та, від­по­від­но, стру­кту­ру ви­ро­бни­цтва та сфе­ри по­слуг, які фо­ку­су­ю­ться на то­ва­рах і по­слу­гах, та­ких, як до­ро­гі ав­то­мо­бі­лі, яхти, лі­та­ки, до­ро­гі по­до­ро­жі та ко­штов­но­сті. Тоб­то на тих, які спо­жи­ва­ють ба­га­ті. Для бі­дних кра­їн, як Укра­ї­на, де не­має вла­сно­го ви­ро­бни­цтва то­ва­рів роз­ко­ші або до­ста­тньої кіль­ко­сті які­сних ме­ди­чних по­слуг чи осві­ти, це має ще гір­ші ма­кро­еко­но­мі­чні на­слід­ки че­рез зро­ста­н­ня ім­пор­ту цих то­ва­рів і по­слуг, від­по­від­не по­гір­ше­н­ня по­то­чно­го ра­хун­ку пла­ті­жно­го ба­лан­су та змен­ше­н­ня ва­лю­тних ре­зер­вів кра­ї­ни.

Па­ді­н­ня ре­аль­них до­хо­дів на­се­ле­н­ня і змен­ше­н­ня се­ре­дньо­го кла­су при­зво­дить та­кож до по­яви пев­них не­га­тив­них со­ці­аль­них і по­лі­ти­чних ефе­ктів. Го­лов­ни­ми з них є обме­же­н­ня до­сту­пу до які­сної осві­ти та ме­ди­ци­ни з то­чки зо­ру як не­ста­чі до­хо­дів у біль­шо­сті на­се­ле­н­ня, так і змен­ше­н­ня по­да­тко­вої ба­зи та, від­по­від­но, ско­ро­че­н­ня бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня на ці га­лу­зі.

По­ляр­не збіль­ше­н­ня роз­ри­ву у до­хо­дах між бі­дни­ми та ба­га­ти­ми при­зво­дить до сут­тє­во­го зро­ста­н­ня со­ці­аль­но­го на­пру­же­н­ня у су­спіль­стві та кри­мі­но­ген­но­го се­ре­до­ви­ща. Це та­кож має на­слід­ком від­во­лі­ка­н­ня по­тен­цій­ної ро­бо­чої си­ли у не­про­ду­ктив­ні сфе­ри еко­но­мі­ки. На­при­клад, у США про­тя­гом остан­ніх 40 ро­ків змен­ше­н­ня се­ре­дньо­го кла­су та по­си­ле­н­ня не­рів­но­сті у до­хо­дах су­про­во­джу­ва­ло­ся, при ін­ших рів­них, зна­чним зро­ста­н­ням охо­рон­них стру­ктур. Так, за­ня­тість у охо­рон­них стру­кту­рах зро­сла з 1,6 у 1970 р. до 2,3 у 2015-му на ко­жні 100 ро­бо­чих місць. За рі­зни­ми оцін­ка­ми, в охо­рон­них стру­кту­рах у США зайня­то по­над 5 млн чо­ло­вік. Схо­жа за­ле­жність при­та­ман­на для всіх кра­їн із біль­шою не­рів­ні­стю у роз­по­ді­лі до­хо­ду. Те ж са­ме мо­жна по­ба­чи­ти і в Укра­ї­ні. Не­зва­жа­ю­чи на ско­ро­че­н­ня ви­ро­бни­цтва та зайня­то­сті, де­да­лі біль­ша кіль­кість охо­рон­них стру­ктур фун­кціо­нує та має по­пит на свої по­слу­ги.

Ро­бля­чи ви­снов­ки, тре­ба за­ува­жи­ти, що вла­да, здій­сню­ю­чи про­гра­му ре­форм, по­вин­на вза­є­мо­до­пов­ню­ва­ти ці­лі що­до за­без­пе­че­н­ня ста­ло­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня ці­ля­ми що­до більш спра­ве­дли­во­го роз­по­ді­лу на­ціо­наль­но­го до­хо­ду се­ред на­се­ле­н­ня в про­це­сі під­ви­ще­н­ня се­ре­дніх жит­тє­вих стан­дар­тів.

Основ­ни­ми ін­стру­мен­та­ми для змен­ше­н­ня не­рів­но­сті в Укра­ї­ні ма­ють бу­ти: фі­скаль­на по­лі­ти­ка, що мо­же до­по­мог­ти у під­ви­щен­ні до­хо­дів бі­дно­го та се­ре­дньо­го кла­су; ре­фор­ма осві­ти, яка має на­да­ти шир­ший до­ступ на­се­ле­н­ня з низь­ки­ми до­хо­да­ми до які­сної осві­ти; по­лі­пше­н­ня ме­ди­чно­го об­слу­го­ву­ва­н­ня для всіх верств на­се­ле­н­ня та зу­си­л­ля вла­ди що­до змен­ше­н­ня не­фор­маль­но­го рин­ку пра­ці.

Мо­не­тар­на по­лі­ти­ка при цьо­му має за­без­пе­чу­ва­ти низь­ко­ін­фля­цій­не се­ре­до­ви­ще, бо ін­фля­ція, як ві­до­мо, є біль­шою мі­рою «по­да­тком з бі­дних».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.