Ви­рі­шує комп’ютер­на про­гра­ма, а не за­кон

Ав­то­ма­ти­чне на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу мо­же тра­пи­ти­ся з ко­жним

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Во­ло­ди­мир КОНОВАЛЕНКО

Ця прав­ди­ва істо­рія — про те, як Дер­жав­на фі­скаль­на слу­жба (ДФС) на­ма­га­ла­ся не­пра­во­мір­но при­тя­гну­ти під­при­єм­ця до від­по­від­аль­но­сті, пе­ред­ба­че­ної ст. 126 ПК Укра­ї­ни, на­ра­ху­вав­ши штраф на су­му за­ви­ще­н­ня по­да­тко­вих зо­бов’язань з єди­но­го по­да­тку та пе­ню на су­му не­і­сну­ю­чо­го по­да­тко­во­го бор­гу.

У стат­ті ви­ко­ри­ста­но ре­аль­ні да­ти, су­ми та ви­тя­ги з до­ку­мен­тів, а та­кож на­во­дя­ться ви­слов­лю­ва­н­ня спів­ро­бі­тни­ком ДФС що­до пи­тань на­ра­ху­ва­н­ня штра­фів і пе­ні. Ці ви­слов­лю­ва­н­ня до­по­мо­жуть пла­тни­кам по­да­тків кра­ще зро­зу­мі­ти вну­трі­шню ку­хню ДФС, в якій го­ту­ю­ться не­пра­во­мір­ні рі­ше­н­ня що­до на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу та пе­ні. Бо­роть­ба за свої пра­ва три­ва­ла біль­ше ро­ку. Пі­сля не­вда­ло­го адмі­ні­стра­тив­но­го оскар­же­н­ня по­да­тко­вих по­ві­дом­лень-рі­шень спра­ву бу­ло ви­гра­но в адмі­ні­стра­тив­но­му су­ді. Ця спра­ва за­ре­є­стро­ва­на в єди­но­му дер­жав­но­му ре­є­стрі су­до­вих рі­шень під но­ме­ром 808/2304/15. Рі­ше­н­ня су­ду на­бра­ло за­кон­ної си­ли.

До жи­т­тя цю ста­т­тю ви­кли­ка­ло те, що в про­грам­но­му за­без­пе­чен­ні, яким ко­ри­сту­є­ться ДФС, ре­а­лі­зо­ва­ні ал­го­ри­тми з на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу та пе­ні, які не від­по­від­а­ють нор­мам ПК Укра­ї­ни. У цьо­му пла­тни­ки по­да­тків пе­ре­ко­на­ю­ться, озна­йо­мив­шись із де­та­ля­ми адмі­ні­стра­тив­но­го та су­до­во­го оскар­же­н­ня не­пра­во­мір­них дій Дер­жав­ної по­да­тко­вої ін­спе­кції (ДПІ).

Мо­жна при­пу­сти­ти, що ці ал­го­ри­тми за­сто­со­ву­ю­ться не тіль­ки до по­да­тко­вих зо­бов’язань з єди­но­го по­да­тку, а й до ін­ших по­да­тків. У зв’яз­ку з цим ін­фор­ма­ція про не­пра­во­мір­ні дії ДПІ бу­де ко­ри­сною всім пла­тни­кам по­да­тків. З чо­го все по­ча­ло­ся Всі бі­ди по­ча­ли­ся з то­го, що в по­да­тко­вій де­кла­ра­ції за 1 квар­тал 2014 р. бу­ло допу­ще­но по­мил­ку — за­ви­ще­но по­да­тко­ві зо­бов’яза­н­ня з єди­но­го по­да­тку.

По­да­тко­ву де­кла­ра­цію за 1 квар­тал 2014 р. бу­ло на­да­но в по­да­тко­вий ор­ган 24.04.2014 р. у еле­ктрон­ній фор­мі з до­по­мо­гою про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня OPZ «По­да­тко­ва зві­тність» та ДПС «За­хист зві­тно­сті».

По­мил­ка ви­ни­кла вна­слі­док то­го, що на 24.04.2014 р. у ДПС «За­хист зві­тно­сті» мі­сти­ло­ся дві по­да­тко­ві де­кла­ра­ції. Одна по­да­тко­ва де­кла­ра­ція бу­ла сфор­мо­ва­на 11.01.2014 р., а дру­га — 24.04.2014 р.

При­чи­ною по­яви в ДПС «За­хист зві­тно­сті» двох де­кла­ра­цій ста­ла пе­ре­вір­ка ро­бо­ти про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня пі­сля йо­го по­нов­ле­н­ня 11.01.2014. Під час пе­ре­вір­ки ро­бо­ти про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня бу­ло сфор­мо­ва­но по­да­тко­ву де­кла­ра­цію із за­зна­че­н­ням у ній су­ми до­хо­ду 244214 грн. Цю су­му ви­бра­но до­віль­но.

24.04.2014 р бу­ло сфор­мо­ва­но по­да­тко­ву де­кла­ра­цію за І квар­тал 2014 р., у якій су­ма до­хо­ду до­рів­ню­ва­ла 13000 грн., а су­ма єди­но­го по­да­тку вка­за­на в роз­мі­рі 650 грн.

Оскіль­ки оби­дві по­да­тко­ві де­кла­ра­ції збе­рі­га­ли­ся в ДПС «За­хист зві­тно­сті», то 24.04.2014 р. у ДПІ по­мил­ко­во бу­ло від­прав­ле­но по­да­тко­ву де­кла­ра­цію, сфор­мо­ва­ну 11.01.2014 р.

Вва­жа­ю­чи, що в ДПІ пі­шла по­да­тко­ва де­кла­ра­ція за І квар­тал 2014 р. з до­хо­дом у роз­мі­рі 13000 грн., 24.04.2014 р. бу­ло пе­ре­ра­хо­ва­но до дер­жав­но­го бю­дже­ту 650 грн. єди­но­го по­да­тку.

У сер­пні 2014 р. са­мо­стій­но бу­ло ви­яв­ле­но по­мил­ку в по­да­тко­вій де­кла­ра­ції за І квар­тал 2014 р. і 05.08.2014 р. по­да­но уто­чню­ю­чу по­да­тко­ву де­кла­ра­цію за І квар­тал 2014 р., у якій вка­за­но су­му до­хо­ду в роз­мі­рі 13000 грн. та су­му єди­но­го по­да­тку в роз­мі­рі 650 грн.

Цю су­му єди­но­го по­да­тку бу­ло пе­ре­ра­хо­ва­но до дер­жав­но­го бю­дже­ту у строк, що не пе­ре­ви­щує гра­ни­чно­го тер­мі­ну спла­ти єди­но­го по­да­тку за І квар­тал 2014 р., ви­зна­че­но­го від­по­від­но до п.295.3 ст. 295 ПК.

Слід за­зна­чи­ти, що в по­да­тко­вій де­кла­ра­ції за І квар­тал 2014 р. у по­лі «Да­та по­да­н­ня по­да­тко­вої де­кла­ра­ції» вка­за­на да­та 11.01.2014 р. На цю по­мил­ку ма­ли від­ре­а­гу­ва­ти OPZ «По­да­тко­ва зві­тність» та дер­жав­ний ін­спе­ктор. Однак ці­єї да­ти ні­хто не пе­ре­ві­ряв. У OPZ «По­да­тко­ва зві­тність» пе­ре­ві­ря­є­ться тіль­ки на­яв­ність да­ти в по­да­тко­вій де­кла­ра­ції, але не пе­ре­ві­ря­є­ться від­по­від­ність ці­єї да­ти зві­тно­му пе­рі­о­ду. Дер­жав­ний ін­спе­ктор теж не звер­нув ува­ги на не­від­по­від­ність да­ти за­пов­не­н­ня по­да­тко­вої де­кла­ра­ції та пе­рі­о­ду, за який її по­да­но. Ка­ме­раль­на пе­ре­вір­ка 24.11.2014 р. про­хо­ди­ла ка­ме­раль­на пе­ре­вір­ка з пи­тань спла­ти (пе­ре­ра­ху­ва­н­ня) єди­но­го по­да­тку за зві­тний по­да­тко­вий пе­рі­од з 19.05.2014 по 30.10.2014 р., за ре­зуль­та­та­ми якої скла­де­но від­по­від­ний акт.

Для то­го, щоб чи­та­чі змо­гли оці­ни­ти про­бле­ми, які ви­ни­кли при під­го­тов­ці за­пе­ре­че­н­ня до акту ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, на­ве­ду йо­го зміст: «Пе­ре­вір­кою вста­нов­ле­но: В по­ру­ше­н­ня п.295.3 ст.295 ПК Укра­ї­ни від 02.12.2010 р. №2755-VI, вста­нов­ле­но не­спла­ту (не­пе­ре­ра­ху­ва­н­ня) по­да­тко­вих зо­бов’язань з єди­но­го по­да­тку в по­ряд­ку та у стро­ки, ви­зна­че­ні за­ко­но­дав­ством».

Слід за­зна­чи­ти, що в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки не­має ін­фор­ма­ції про су­ми за­бор­го­ва­но­сті, про пе­рі­од, у яко­му, на дум­ку дер­жав­но­го ін­спе­кто­ра, був по­ру­ше­ний тер­мін спла­ти єди­но­го по­да­тку. Річ у то­му, що в пе­рі­од, за який про­во­ди­ла­ся ка­ме­раль­на пе­ре­вір­ка, уві­йшло два зві­тних пе­рі­о­ди: за І квар­тал 2014 р. і за пів­річ­чя 2014 р.

Крім то­го, в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки не­має ін­фор­ма­ції про факт за­ви­ще­н­ня по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня з єди­но­го по­да­тку за І квар­тал 2014 р. та усу­не­н­ня ці­єї по­мил­ки шля­хом по­да­чі уто­чню­ю­чої по­да­тко­вої де­кла­ра­ції за І квар­тал 2014 р. Ця ін­фор­ма­ція ма­ла бу­ти в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, від­по­від­но до п.86.10 ст.86 ПК. За­пе­ре­че­н­ня до акту ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки Оскіль­ки в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки не­має ін­фор­ма­ції, яка б до­зво­ли­ла на­пи­са­ти за­пе­ре­че­н­ня, то, взяв­ши, так би мо­ви­ти, «но­ги в ру­ки», під­при­є­мець по­чав хо­ди­ти по ка­бі­не­тах ДПІ, зби­ра­ю­чи не­об­хі­дну ін­фор­ма­цію.

Під час хо­ді­н­ня по му­ках, пра­кти­чно, всі спів­ро­бі­тни­ки ДПІ, з яки­ми спіл­ку­вав­ся під­при­є­мець, зби­ра­ю­чи ін­фор­ма­цію, го­во­ри­ли, що, по­дав­ши уто­чню­ю­чу по­да­тко­ву де­кла­ра­цію пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку, пла­тник по­да­тку тим са­мим по­га­сив по­да­тко­вий борг. За­пам’ятай­те цю то­чку зо­ру пра­ців­ни­ків ДПІ, адже від неї у пла­тни­ків по­да­тків усі про­бле­ми зі штра­фа­ми та пе­нею.

Пі­сля цих по­яснень дер­жав­но­му ін­спе­кто­ру, який склав акт ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, бу­ло по­став­ле­но за­пи­та­н­ня при­бли­зно та­ко­го змі­сту. Чи по­ви­нен пла­тник по­да­тків за­пла­ти­ти 10 млн грн штра­фу, якщо по­мил­ко­во в по­да­тко­вій де­кла­ра­ції вка­же су­му до­хо­ду один мі­льярд грн, а пі­сля спли­ва­н­ня гра­ни­чно­го тер­мі­ну по­да­чі по­да­тко­вої де­кла­ра­ції по­дасть уто­чню­ю­чу по­да­тко­ву де­кла­ра­цію, в якій цю по­мил­ку ви­пра­вить, змен­ши­ти свій до­хід до 13000 грн?

Ви не по­ві­ри­те: від­по­відь бу­ла ствер­дна.

З яких при­чин спів­ро­бі­тни­ки ДПІ так вва­жа­ють, бу­ло з’ясо­ва­но в пе­рі­од оскар­же­н­ня акта ка­ме­раль­ною пе­ре­вір­ки. Але про це тро­хи зго­дом.

Пі­сля та­кої від­по­віді на по­став­ле­не за­пи­та­н­ня ста­ло зро­зумі­ло, що по­ря­ту­нок по­то­па­ю­чих — спра­ва рук са­мих по­то­па­ю­чих. Від­сту­па­ти ні­ку­ди. Тре­ба від­сто­ю­ва­ти свої пра­ва, аж до Єв­ро­пей­сько­го су­ду з прав лю­ди­ни.

Пі­сля збо­ру не­об­хі­дної ін­фор­ма­ції бу­ло по­да­но за­пе­ре­че­н­ня до акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, в яко­му мі­сти­ла­ся ви­мо­га до ДПІ йо­го ска­су­ва­ти з та­ких під­став.

По-пер­ше, 24.04.2014 р. бу­ла спла­че­на узго­дже­на су­ма гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня за І квар­тал 2014 р. в роз­мі­рі 650 грн., і строк спла­ти єди­но­го по­да­тку не пе­ре­ви­щує гра­ни­чно­го тер­мі­ну спла­ти єди­но­го по­да­тку за І квар­тал 2014 р., ви­зна­че­но­го від­по­від­но до п.295.3 ст.295 ПК.

По-дру­ге, «по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу — змен­ше­н­ня аб­со­лю­тно­го зна­че­н­ня су­ми та­ко­го бор­гу, під­твер­дже­не від­по­від­ним до­ку­мен­том» (п.14.1.152 ст.14 ПКУ). Та­ким чи­ном, для по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу не­об­хі­дно пе­ре­ра­ху­ва­ти до бю­дже­ту су­му по­да­тку, що має бу­ти під­твер­дже­но від­по­від­ни­ми до­ку­мен­та­ми.

ПК (ст.87) пе­ред­ба­че­ні та­кі дже­ре­ла по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу пла­тни­ком по­да­тків:

— будь-які вла­сні ко­шти, у то­му чи­слі ті, що отри­ма­ні від про­да­жу то­ва­рів (ро­біт, по­слуг), май­на, ви­пу­ску цін­них па­пе­рів, зокре­ма кор­по­ра­тив­них прав, отри­ма­ні як по­зи­ка (кре­дит), та з ін­ших дже­рел, з ура­ху­ва­н­ням осо­бли­во­стей, ви­зна­че­них ці­єю стат­тею, а та­кож су­ми на­дмі­ру спла­че­них пла­те­жів до від­по­від­них бю­дже­тів (п.87.1 ст.87 ПК;

— будь-яке май­но та­ко­го пла­тни­ка по­да­тків з ура­ху­ва­н­ням обме­жень, ви­зна­че­них цим Ко­де­ксом, а та­кож ін­ши­ми за­ко­но­дав­чи­ми акта­ми (п.87.2 ст.87 ПК).

Цей пе­ре­лік дже­рел по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу — ви­чер­пний.

Зві­сно, ні­які ко­шти у ра­ху­нок по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу до бю­дже­ту не пе­ре­ра­хо­ву­ва­лись, а уто­чню­ю­ча по­да­тко­ва де­кла­ра­ція пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку — фі­зи­чної осо­би — під­при­єм­ця не є до­ку­мен­том, який під­твер­джує по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу.

Бу­ло ви­рі­ше­но оскар­жу­ва­ти не­пра­во­мір­ні рі­ше­н­ня ДПІ в адмі­ні­стра­тив­но­му та су­до­во­му по­ряд­ку. Оскар­же­н­ня акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки При роз­гля­ді за­пе­ре­че­н­ня до акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки з’ясу­ва­ло­ся та­ке.

Чле­ни ко­мі­сії ДПІ, на якій роз­гля­да­ло­ся за­пе­ре­че­н­ня, вва­жа­ли, що уто­чню­ю­ча по­да­тко­ва де­кла­ра­ція пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку — фі­зи­чної осо­би — під­при­єм­ця є до­ку­мен­том, який під­твер­джує по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу.

На цій ко­мі­сії впер­ше ста­ло ві­до­мо, що штраф на­ра­хо­ву­є­ться ав­то­ма­ти­чно комп’ютер­ною про­гра­мою від­по­від­но до ст. 126 ПК, якщо пла­тник по­да­тку не спла­тив узго­дже­ну су­му гро­шо­вих зо­бов’язань упро­довж стро­ків, вста­нов­ле­них ПК. Ре­зуль­та­ти та­ко­го роз­ра­хун­ку від­обра­жа­ю­ться в кар­тці осо­бо­во­го ра­хун­ку пла­тни­ка по­да­тків.

Пі­сля та­ких роз’яснень ста­ло зро­зумі­ло, що в комп’ютер­ній про­гра­мі за­кла­де­но ал­го­ритм роз­ра­хун­ку штра­фів, який не вра­хо­вує змен­ше­н­ня по­да­тко­вих зо­бов’язань від­по­від­но до прийня­тої уто­чню­ю­чої по­да­тко­вої де­кла­ра­ції пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку.

По­стає за­пи­та­н­ня. Чи мо­же в та­ко­му ра­зі дер­жав­ний ін­спе­ктор ві­дмо­ви­ти­ся від на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу? Ні, адже су­му штра­фу він ба­чить у кар­тці осо­бо­во­го ра­хун­ку пла­тни­ка по­да­тків. Пе­ре­ко­ну­ва­ти в про­ти­ле­жно­му він ні­ко­го не бу­де. Со­бі до­рож­че.

Зро­зумі­ло, що за та­ких об­ста­вин ко­мі­сія від­мо­ви­ла­ся ска­су­ва­ти акт ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки.

На­слід­ки роз­гля­ду за­пе­ре­че­н­ня бу­ли ма­те­рі­а­лі­зо­ва­ні у двох по­да­тко­вих по­ві­дом­ле­н­нях — рі­ше­н­ням від 10.12.2014 р. №0011521701 і №0011531701.

Згі­дно з роз­ра­хун­ком штра­фних сан­кцій по­да­тко­во­го по­ві­дом­ле­н­ня — рі­ше­н­ня № 0011521701, су­ма штра­фу ста­но­вить 2322,37 грн. Цей штраф скла­да­є­ться з двох сум. 1. Штраф на су­му 2311,16 грн, на­ра­хо­ва­ний за за­трим­ку на 77 ка­лен­дар­них днів спла­ти су­ми гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня з єди­но­го по­да­тку з фі­зи­чних осіб за І квар­тал 2014 р.

2. Штраф на су­му 11,21 грн, на­ра­хо­ва­ний за за­трим­ку на 72 ка­лен­дар­них днів спла­ти су­ми гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня з єди­но­го по­да­тку з фі­зи­чних осіб за пів­річ­чя 2014 р.

Згі­дно з роз­ра­хун­ком штра­фних сан­кцій по­да­тко­во­го по­ві­дом­ле­н­ня — рі­ше­н­ня №0011531701, су­ма штра­фу ста­но­вить 30,00 грн., і він на­ра­хо­ва­ний за за­трим­ку на 1 ка­лен­дар­ний день спла­ти су­ми гро­шо­во­го зо­бов’яза­н­ня в роз­мі­рі 300 грн. за пів­річ­чя 2014 р.

Слід за­зна­чи­ти, що до цьо­го мо­мен­ту бу­ло ві­до­мо тіль­ки про штраф на су­му 2311,16 грн. Про штра­фи на су­му 11,21 грн. та 30,00 грн. ні­чо­го не бу­ло ві­до­мо, оскіль­ки на ко­мі­сії й у від­по­віді ДПІ на за­пе­ре­че­н­ня до акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки пи­та­н­ня про ці штра­фи вза­га­лі не ста­ви­ло­ся. Оскар­же­н­ня по­да­тко­вих по­ві­дом­лень-рі­шень в адмі­ні­стра­тив­но­му по­ряд­ку Від­по­від­но до «По­ряд­ку оформ­ле­н­ня і по­да­н­ня скарг пла­тни­ка­ми по­да­тків та їх роз­гляд ор­га­на­ми до­хо­дів і збо­рів», за­твер­дже­но­го на­ка­зом Мі­ні­стер­ства до­хо­дів і збо­рів від 25.12. 2013 р. №848, бу­ло під­го­тов­ле­но та по­да­но до Го­лов­но­го управ­лі­н­ня ДФС в обла­сті дві скар­ги про ска­су­ва­н­ня по­да­тко­вих по­ві­дом­лень — рі­шень.

На об´рун­ту­ва­н­ня сво­їх ви­мог ска­су­ва­ти штраф на су­му 2311,16 грн., крім ар­гу­мен­тів, ви­кла­де­них у за­пе­ре­чен­ні до акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, звер­та­ла­ся ува­га кон­тро­лю­ю­чо­го ор­га­ну ви­що­го рів­ня на той факт, що уто­чню­ю­ча по­да­тко­ва де­кла­ра­ція пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку не є до­ку­мен­том, який під­твер­джує по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу з дже­рел, пе­ред­ба­че­них ст. 87 ПКУ.

На під­твер­дже­н­ня цьо­го фа­кту, звер­та­ла­ся ува­га кон­тро­лю­ю­чо­го ор­га­ну ви­що­го рів­ня на п. 2.4 Ін­стру­кції «Про по­ря­док на­ра­ху­ва­н­ня та по­га­ше­н­ня пе­ні за пла­те­жа­ми, що кон­тро­лю­ю­ться ор­га­на­ми ДПС», за­твер­дже­ної на­ка­зом ДПА від 17.12.2010 р. №953 та за­ре­є­стро­ва­ної в Мі­ні­стер­стві юсти­ції 27.12.2010 р. №1350/18645 (да­лі — Ін­стру­кція), від­по­від­но до яко­го су­ма по­да­тко­во­го бор­гу мо­же по­га­ша­ти­ся шля­хом по­да­н­ня пла­тни­ком по­да­тків де­кла­ра­цій (у то­му чи­слі уто­чню­ю­чих) з від’єм­ним зна­че­н­ням су­ми по­да­тко­вих зо­бов’язань. І це пра­виль­но, адже по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу в та­ко­му ра­зі здій­сню­є­ться шля­хом про­ве­де­н­ня вза­є­мо­ро­зра­хун­ків не­по­га­ше­них зу­стрі­чних гро­шо­вих зо­бов’язань від­по­від­но­го бю­дже­ту пе­ред та­ким пла­тни­ком по­да­тків (п. 2.3 Ін­стру­кції).

У скар­зі за­зна­ча­ло­ся, що уто­чню­ю­ча по­да­тко­ва де­кла­ра­ція пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку не є по­да­тко­вою де­кла­ра­ці­єю з від’єм­ною су­мою по­да­тко­вих зо­бов’язань і, та­ким чи­ном, не є до­ку­мен­том, яким під­твер­джу­є­ться су­ма та да­та по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу.

Був на­ве­де­ний при­клад по­да­тко­вої де­кла­ра­ції з від’єм­ним зна­че­н­ням су­ми по­да­тко­вих зо­бов’язань. Ці­єю по­да­тко­вою де­кла­ра­ці­єю є по­да­тко­ва де­кла­ра­ція з по­да­тку на до­да­ну вар­тість, за­твер­дже­на На­ка­зом Мі­ні­стер­ства до­хо­дів і збо­рів від 13.11.2013 № 678, у якій су­ма в ко­ді ряд­ка 19 «Від’єм­ним зна­че­н­ням рі­зни­ці між су­мою по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня та су­мою по­да­тко­во­го кре­ди­ту по­то­чно­го зві­тно­го (по­да­тко­во­го) пе­рі­о­ду» має по­зи­тив­не зна­че­н­ня. При цьо­му ця су­ма від’єм­но­го зна­че­н­ня рі­зни­ці по­то­чно­го зві­тно­го (по­да­тко­во­го) пе­рі­о­ду за­ра­хо­ву­є­ться у змен­ше­н­ня су­ми по­да­тко­во­го бор­гу з по­да­тку на до­да­ну вар­тість (код ряд­ка 20.1).

Оскіль­ки за пів­річ­чя 2014 р. єди­ний по­да­ток був спла­че­ний у пов­но­му об­ся­зі, у скар­зі мі­сти­ла­ся ви­мо­га ска­су­ва­ти штраф на су­му 11,21 грн. та 30,00 грн. Га­да­ло­ся, що в цьо­му ви­пад­ку ДПІ допу­сти­ла по­мил­ку. То­ді ще не бу­ло ві­до­мо про справ­жні при­чи­ни на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу на су­му 11,21 грн. та 30,00 грн. Це з’ясу­ва­ло­ся тіль­ки на су­до­во­му за­сі­дан­ні, на яко­му роз­гля­дав­ся адмі­ні­стра­тив­ний по­зов до ДПІ. Але про це зго­дом. За­сі­да­н­ня з роз­гля­ду скар­ги Щой­но я за­йшов у кім­на­ту, де роз­гля­да­ли­ся скар­ги, про­зву­ча­ло по­пе­ре­дже­н­ня, що всі 100% пла­тни­ків по­да­тків пла­тять штраф, а от­же і в цьо­му ви­пад­ку до­ве­де­ться за­пла­ти­ти.

Під час за­сі­да­н­ня при­єм­но зди­ву­ва­ло за­пи­та­н­ня, по­став­ле­не пред­став­ни­ком Го­лов­но­го управ­лі­н­ня ДФС дер­жав­но­му ін­спе­кто­ру, який здій­сню­вав ка­ме­раль­ну пе­ре­вір­ку. За­пи­та­н­ня сто­су­ва­ло­ся змі­сту акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки. Пред­став­ник Го­лов­но­го управ­лі­н­ня ДФС був зди­во­ва­ний від­су­тні­стю в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки кон­кре­тної ін­фор­ма­ції про по­ру­ше­н­ня. У від­по­відь дер­жав­ний ін­спе­ктор за­ува­жив, що, пра­кти­чно, всі акти ма­ють ана­ло­гі­чний зміст. Га­даю, ба­га­то пла­тни­ків по­да­тків отри­му­ва­ли та­кі акти й ро­зу­мі­ють, про що йде­ться.

Слід за­зна­чи­ти, що під час про­ве­де­н­ня за­сі­да­н­ня вда­ло­ся до­ве­сти об´рун­то­ва­ність ви­мог у скар­зі, про що усно під­твер­ди­ли пред­став­ни­ки Го­лов­но­го управ­лі­н­ня ДФС. Однак, перш ніж за­ли­ши­ти за­сі­да­н­ня, по­пе­ре­ди­ли, що оста­то­чне рі­ше­н­ня бу­де на­да­не пі­сля йо­го узго­дже­н­ня з ДФС у м. Ки­є­ві.

Не знаю, які роз­по­ря­дже­н­ня на­ді­йшли зго­ри, але скар­ги за­ли­ши­ли без за­до­во­ле­н­ня з при­чи­ни, на­ве­де­ної в рі­шен­ні про ре­зуль­та­ти роз­гля­ду пер­вин­ної скар­ги:

«…у зв’яз­ку зі змен­ше­н­ням су­ми по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня в уто­чню­ю­чій по­да­тко­вій де­кла­ра­ції від­бу­ло­ся по­га­ше­н­ня су­ми бор­гу, як це пе­ред­ба­че­но п.п. 14.1.152 ПК та п.2.3 і п.2.4 Ін­стру­кції про по­ря­док на­ра­ху­ва­н­ня та по­га­ше­н­ня пе­ні за пла­те­жа­ми, що кон­тро­лю­ю­ться ор­га­на­ми дер­жа­ної по­да­тко­вої слу­жби, за­твер­дже­ної на­ка­зом ДПАУ від 17.12.2010 р. №953».

Пі­сля отри­ма­н­ня рі­ше­н­ня про ре­зуль­та­ти роз­гля­ду пер­вин­ної скар­ги бу­ло по­да­но скар­гу до ДФС Укра­ї­ни.

Де­кіль­ка слів про са­ме за­сі­да­н­ня з роз­гля­ду скар­ги, яке про­хо­ди­ло у ДФС Укра­ї­ни на Львів­ській пло­щі.

Вже че­рез кіль­ка хви­лин го­ло­ву­ю­чий, упев­нив­шись, що пла­тник по­да­тку пла­ти­ти штра­фи не має на­мі­ру, звер­нув­ся до спів­ро­бі­тни­ка ДФС Укра­ї­ни, при­су­тньо­го при роз­гля­ді скар­ги, з при­бли­зно та­ки­ми сло­ва­ми. Не­об­хі­дно за­те­ле­фо­ну­ва­ти в ДПІ за мі­сцем ре­є­стра­ції пла­тни­ка по­да­тку з про­по­зи­ці­єю ска­су­ва­ти уто­чню­ю­чу по­да­тко­ву де­кла­ра­цію пла­тни­ка єди­но­го по­да­тку. До­пу­скаю: го­ло­ву­ю­чий вва­жав, що пі­сля та­ких слів під­при­є­мець ки­не­ться опла­чу­ва­ти ра­хун­ки. Ін­шо­го по­ясне­н­ня не ба­чу. Та­кий по­во­рот по­дій був не­спо­ді­ва­ний, однак че­рез кіль­ка хви­лин роз­по­ча­ли роз­гляд скар­ги.

Вва­жаю, що по­ясне­н­ня у скар­зі все ж та­ки ма­ли свої на­слід­ки. Го­ло­ву­ю­чий, про­ща­ю­чись, ска­зав, що спра­ву ви­рі­шу­ва­ти­ме го­ло­ва ДФС Укра­ї­ни. Чо­му не за­кон? — по­ста­ло за­пи­та­н­ня.

Не­ві­до­мо, що там ви­рі­шу­вав го­ло­ва ДФС Укра­ї­ни, але по­втор­ну скар­гу не за­до­воль­ни­ли з та­ких при­чин:

«У кар­тці осо­бо­во­го ра­хун­ку під­при­єм­ця від­бу­ло­ся по­га­ше­н­ня по­да­тко­во­го бор­гу, тоб­то змен­ше­н­ня аб­со­лю­тно­го зна­че­н­ня та­ко­го бор­гу, під­твер­дже­не від­по­від­ним до­ку­мен­том, згі­дно з під­пун­ктом 14.1.152 п. 14.1 ст. 14 ПК Укра­ї­ни та пун­кта­ми 2.3 і 2.4 Ін­стру­кції «Про по­ря­док на­ра­ху­ва­н­ня та по­га­ше­н­ня пе­ні за пла­те­жа­ми, що кон­тро­лю­ю­ться ор­га­на­ми ДПС», за­твер­дже­ної на­ка­зом ДПА від 17.12.2010 р. №953 та за­ре­є­стро­ва­ної в Мі­ні­стер­стві юсти­ції Укра­ї­ни 27.12.2010 р. №1350/18645». Оскар­же­н­ня по­да­тко­вих по­ві­дом­лень-рі­шень у су­до­во­му по­ряд­ку Отри­мав­ши, так би мо­ви­ти, гар­бу­за, пла­тник по­да­тку звер­нув­ся до су­ду з адмі­ні­стра­тив­ною по­зов­ною за­явою, в якій про­сив суд:

— ска­су­ва­ти по­да­тко­ві по­ві­дом­ле­н­ня-рі­ше­н­ня №0011521701 і №0011531701.

— зо­бов’яза­ти ДПІ ска­су­ва­ти пе­ню на су­му 362,55 грн.

— стя­гну­ти з ДПІ су­до­ві ви­тра­ти на су­му 182,70 грн.

Оскіль­ки одні­єю з по­зов­них ви­мог є ска­су­ва­н­ня пе­ні, про яку в стат­ті ще не йшло­ся, не­об­хі­дно да­ти де­які по­ясне­н­ня, тим біль­ше що на це пи­та­н­ня ви­тра­че­ний зна­чний час су­до­вих за­сі­дань.

Про пе­ню ста­ло ві­до­мо ще 20.08.2014 р., ко­ли дер­жав­ний ін­спе­ктор по­ві­до­мив, що є за­бор­го­ва­ність із єди­но­го по­да­тку за пів­річ­чя 2014 р. на су­му 300 грн, яка утво­ри­ла­ся за ра­ху­нок то­го, що з су­ми єди­но­го по­да­тку, спла­че­но­го 05.08.2014 р., від­ня­ли пе­ню в роз­мі­рі 300 грн., на­ра­хо­ва­ну, як ствер­джу­вав дер­жав­ний ін­спе­ктор, від­по­від­но до п.129.1 ст.129 ПК за пе­рі­од з 20.05.2014 р. по 05.08.2014 р. Не вни­ка­ю­чи у за­кон­ність по­яви по­да­тко­во­го бор­гу за пів­річ­чя 2014 р. та не зва­жа­ю­чи на те, що ще 05.08.2014 р. єди­ний по­да­ток за пів­річ­чя 2014 р. був пов­ні­стю пе­ре­ра­хо­ва­ний до бю­дже­ту, — до­да­тко­во бу­ло пе­ре­ра­хо­ва­но до бю­дже­ту єди­ний по­да­ток на су­му 300 грн.

Однак істо­рія цим не скін­чи­ла­ся. 30.10.2014 р. дер­жав­ний ін­спе­ктор зно­ву по­ві­до­мив про на­яв­ність по­да­тко­во­го бор­гу з єди­но­го по­да­тку за пів­річ­чя 2014 р., але вже на су­му 56,05 грн. Не вни­ка­ю­чи у при­чи­ни по­яви по­да­тко­во­го бор­гу 30.10.2014 р., су­ма ж не­зна­чна, до­да­тко­во був пе­ре­ра­хо­ва­ний до бю­дже­ту єди­ний по­да­ток на су­му 62 грн.

Однак ви­яви­ло­ся, що ця істо­рія має про­дов­же­н­ня. Про про­дов­же­н­ня на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні ста­ло ві­до­мо з акта звір­ки роз­ра­хун­ків пла­тни­ка по­да­тків за пе­рі­од з 01.01.2014 р по 31.12. 2014 р., на­да­но­го ДПІ. Згі­дно з актом, су­ма пе­ні за цей пе­рі­од ста­но­ви­ла 362,55 грн, яка й бу­ла за­яв­ле­на в по­зов­ній за­яві.

Слід за­зна­чи­ти, що в акті ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, від­по­віді на за­пе­ре­че­н­ня до акта ка­ме­раль­ної пе­ре­вір­ки, рі­ше­н­нях про ре­зуль­та­ти роз­гля­ду пер­вин­ної та по­втор­ної скар­ги ні­чо­го не ска­за­но про пе­ню. У зв’яз­ку з цим ви­ни­кли тру­дно­щі з то­чним ви­зна­че­н­ням су­ми пе­ні для уто­чне­н­ня по­зов­них ви­мог.

Як з’ясу­ва­ло­ся під час роз­гля­ду спра­ви в су­ді, пе­ню про­дов­жу­ва­ли на­ра­хо­ву­ва­ти і в 2015 р., про що ста­ло ві­до­мо з кар­тки осо­бо­во­го ра­хун­ку пла­тни­ка по­да­тків, яку на­дав до су­ду від­по­від­ач. Ви­яви­ло­ся, що пе­ня зро­сла ще на 12,89 грн.

У ре­зуль­та­ті, вда­ло­ся вста­но­ви­ти оста­то­чну су­му пе­ні, яка й по­тра­пи­ла в рі­ше­н­ня су­ду. Це су­ма в роз­мі­рі 375,44 грн.

Слід від­да­ти на­ле­жне суд­ді, яка до­кла­ла ма­кси­мум зу­силь до уто­чне­н­ня роз­мі­ру пе­ні і, най­го­лов­ні­ше, до­ко­па­ла­ся до при­чин її по­стій­но­го збіль­ше­н­ня. З’ясу­ва­ло­ся, що ал­го­ритм роз­ра­хун­ку пе­ні, який за­кла­де­ний у комп’ютер­ну про­гра­му, пра­цює з по­ру­ше­н­ням по­да­тко­во­го за­ко­но­дав­ства. Річ у то­му, що пе­ня є по­да­тко­вим бор­гом (п. 14.1.175 ст.14 ПКУ), який мо­же бу­ти по­га­ше­ний до­бро­віль­но (п.131.1 ст.131 ПКУ) чи при­му­со­во (п.131.2 ст.131 ПКУ).

Оскіль­ки ко­шти в ра­ху­нок по­га­ше­н­ня пе­ні не пе­ре­хо­ву­ва­ли­ся, то по­да­тко­вий борг став по­га­ша­ти­ся при­му­со­во, з по­ру­ше­н­ням п.131.2 ст.131 ПКУ, від­по­від­но до яко­го: «При по­га­шен­ні су­ми по­да­тко­во­го бор­гу (йо­го ча­сти­ни) ко­шти, що спла­чує та­кий пла­тник по­да­тків, у пер­шу чер­гу за­ра­хо­ву­ю­ться в ра­ху­нок по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня. У ра­зі пов­но­го по­га­ше­н­ня су­ми по­да­тко­во­го бор­гу ко­шти, що спла­чує та­кий пла­тник по­да­тків, у на­сту­пну чер­гу за­ра­хо­ву­ю­ться в ра­ху­нок по­га­ше­н­ня штра­фів, в остан­ню чер­гу за­ра­хо­ву­ю­ться в ра­ху­нок пе­ні.

Якщо пла­тник по­да­тків не ви­ко­нує вста­нов­ле­ної цим пун­ктом чер­го­во­сті пла­те­жів або не ви­зна­чає її у пла­ті­жно­му до­ку­мен­ті (чи ви­зна­чає з по­ру­ше­н­ням за­зна­че­но­го по­ряд­ку), кон­тро­лю­ю­чий ор­ган са­мо­стій­но здій­снює та­кий роз­по­діл та­кої су­ми у по­ряд­ку, ви­зна­че­но­му цим пун­ктом».

Оскіль­ки ДПІ са­мо­стій­но, з по­ру­ше­н­ням по­ряд­ку спла­ти пе­ні змен­ши­ла су­му єди­но­го по­да­тку, пе­ре­ра­хо­ва­но­го до бю­дже­ту, то ви­ник по­да­тко­вий борг із єди­но­го по­да­тку за пів­річ­чя на су­му 300 грн та 56,05 грн.

Щой­но бу­ло з’ясо­ва­но ал­го­ритм по­га­ше­н­ня пе­ні, ста­ло зро­зумі­ло, з якої при­чин ви­ник штраф на су­му 30,00 грн та 11,21 грн.

Штраф на су­му 30,00 грн = 300,00 × 0,1 (за­трим­ка спла­ти гро­шо­вих зо­бов’язань на 1 ка­лен­дар­ний день).

Штраф на су­му 11,21 грн = 56,05 × 0,2 (за­трим­ка спла­ти гро­шо­вих зо­бов’язань на 72 ка­лен­дар­них днів).

Що ці­ка­во. На одно­му із за­сі­дань су­д­дя за­пи­тав пред­став­ни­ка від­по­від­а­ча про при­чи­ну при­му­со­во­го утри­ма­н­ня пе­ні з єди­но­го по­да­тку. Пред­став­ник від­по­від­а­ча за­зна­чив, що ДПІ не мо­же втру­ча­ти­ся в про­цес на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні. Все ро­бить комп’ютер­на про­гра­ма.

Від­по­відь пред­став­ни­ка від­по­від­а­ча під­твер­ди­ла при­пу­ще­н­ня, що ал­го­ритм на­ра­ху­ва­н­ня пе­ні пра­цює не­пра­виль­но, оскіль­ки до­пу­скає лан­цю­жок штра­фів, на­ра­хо­ва­них на не­і­сну­ю­че за­ни­же­н­ня по­да­тко­вих зо­бов’язань, шту­чно ви­кли­ка­не шля­хом не­пра­во­мір­но­го по­га­ше­н­ня пе­ні за ра­ху­нок по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня. Гро­мад­ській ра­ді при ДФС для ре­а­гу­ва­н­ня Ал­го­ритм роз­ра­хун­ку штра­фу не­об­хі­дно при­ве­сти у від­по­від­ність до ст.126 ПК Укра­ї­ни.

Де­кіль­ка за­ува­жень з до­о­пра­цю­ва­н­ня ал­го­ри­тму. Вва­жаю, що штраф по­ви­нен з’яв­ля­ти­ся в кар­тці осо­бо­во­го ра­хун­ку пла­тни­ка по­да­тків тіль­ки в то­му ра­зі, ко­ли по­да­тко­вий борг по­га­ше­ний до­бро­віль­но чи при­му­со­во з дже­рел, пе­ред­ба­че­них ст. 87 ПК. Змен­ше­н­ня по­да­тко­вих зо­бов’язань не по­вин­но вва­жа­ти­ся по­га­ше­н­ням по­да­тко­во­го бор­гу.

Ал­го­ритм роз­ра­хун­ку пе­ні не­об­хі­дно при­ве­сти у від­по­від­ність до ст.131 ПК.

До­о­пра­цю­ва­н­ня ал­го­ри­тму до­зво­лить ви­клю­чи­ти та­ке яви­ще як на­ра­ху­ва­н­ня штра­фу на не­і­сну­ю­че за­ни­же­н­ня по­да­тко­вих зо­бов’язань, шту­чно ви­кли­ка­не шля­хом не­пра­во­мір­но­го по­га­ше­н­ня пе­ні за ра­ху­нок по­да­тко­во­го зо­бов’яза­н­ня.

Ба­жа­но за­лу­чи­ти гро­мад­ськість до до­о­пра­цю­ва­н­ня цих ал­го­ри­тмів. В ін­шо­му ви­пад­ку ма­ти­ме­мо те, що ма­є­мо.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.