«В Укра­ї­ні є та­ла­но­ви­ті мо­ло­ді лю­ди, про­сто ба­га­то їх не ві­рять у се­бе…»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Окса­на ОНИЩЕНКО

Під час лі­тніх ка­ні­кул укра­їн­ські сту­ден­ти змо­жуть ста­жу­ва­ти­ся в ка­над­ських уні­вер­си­те­тах. Та­кий про­ект іні­ці­ю­ва­ла на­ша ді­а­спо­ра в Ка­на­ді.

Вже по­чи­на­є­ться по­да­ча за­яв на на­сту­пне лі­то. Що це за про­ект, що він дасть на­шим сту­ден­там і чо­му ці­ка­вий ка­над­ським про­фе­со­рам? Про це та ін­ше ми го­во­ри­ли з іні­ці­а­то­ром про­е­кту Оле­ксан­дром Ро­ман­ком.

Оле­ксандр — ви­пу­скник Сум­сько­го дер­жав­но­го уні­вер­си­те­ту. Там він за­кін­чив ба­ка­лав­рат за спе­ці­аль­ні­стю «Комп’юте­ри­зо­ва­ні си­сте­ми управ­лі­н­ня». По­тім бу­ла ма­гі­стра­ту­ра в Кар­ло­во­му уні­вер­си­те­ті (Че­хія), да­лі — до­кто­ран­ту­ра з комп’ютер­них на­ук у Mcmaster University (Ка­на­да). За­га­лом, Оле­ксандр уже по­над 10 ро­ків жи­ве в Ка­на­ді. Кар’єра йо­го скла­ла­ся успі­шно — він про­від­ний на­у­ко­вий спів­ро­бі­тник в IBM Canada, про­фе­сор за су­мі­сни­цтвом в Уні­вер­си­те­ті То­рон­то, чи­тає ле­кції з ана­лі­зу да­них та фі­нан­со­вої ана­лі­ти­ки, ви­кла­дає в уні­вер­си­те­тах Ка­на­ди та Укра­ї­ни, зокре­ма в Укра­їн­сько­му ка­то­ли­цько­му уні­вер­си­те­ті. Во­дно­час актив­но іні­ці­ює бла­го­дій­ні, осві­тян­ські та стра­те­гі­чні про­е­кти для Укра­ї­ни: комп’юте­ри ді­тям, до­по­мо­гу для АТО і сі­мей за­ги­блих, без­ко­штов­ні ле­кції з бі­зне­са­на­лі­ти­ки, big data та шту­чно­го ін­те­ле­кту. Бу­кваль­но ци­ми дня­ми стар­тує стра­те­гі­чний про­ект з уча­стю Оле­ксан­дра — про­гра­ма на­у­ко­во-до­слі­дни­цьких ста­жу­вань укра­їн­ських сту­ден­тів у Ка­на­ді, яка на­зи­ва­є­ться Mitacs Globalink Research Internship Program. Що­ро­ку ця про­гра­ма до­зво­лить трьом де­ся­ткам укра­їн­ських тре­тьо­кур­сни­ків взя­ти участь у на­у­ко­вих про­е­ктах ка­над­ських про­фе­со­рів. — Па­не Оле­ксан­дре, роз­ка­жіть про про­ект. Що це за ідея, чо­му во­на ви­ни­кла? — Ідея ви­ни­кла дав­но, бо ця про­гра­ма в Ка­на­ді існує вже 7 ро­ків. Що­лі­та до Ка­на­ди на три мі­ся­ці при­їздять при­бли­зно 700 сту­ден­тів із дев’яти кра­їн-пар­тне­рів. Це Ін­дія, Ки­тай, Ме­кси­ка, Бра­зи­лія, Ні­меч­чи­на, Фран­ція, Ту­ніс, Ав­стра­лія та Са­у­дів­ська Ара­вія. Укра­ї­на щой­но при­єд­на­ла­ся до ці­єї про­гра­ми. — Про­гра­ма Mitacs Globalink Research Internship пе­ред­ба­чає участь на­ших сту­ден­тів у на­у­ко­во­до­слі­дни­цьких ста­жу­ва­н­нях. У чо­му осо­бли­вість цих ста­жу­вань? — Осо­бли­вість у то­му, що про­е­кти по­да­ють про­фе­со­ри ка­над­ських уні­вер­си­те­тів. Еле­мен­том цих про­е­ктів є при­кла­дні до­слі­дже­н­ня в рі­зних га­лу­зях. По­да­ю­чи до­ку­мен­ти на про­гра­му, сту­ден­ти оби­ра­ють від трьох до се­ми при­кла­дних до­слі­дни­цьких про­е­ктів, над яки­ми хо­ті­ли б пра­цю­ва­ти. Отож во­ни при­їдуть у Ка­на­ду й за­йма­ти­му­ться тим, що ці­ка­во са­ме їм, а не ко­мусь ін­шо­му. І це одна з від­мін­но­стей ка­над­ської про­гра­ми від Fulbright в США або Erasmus+ в ЄС. — Чо­му це ці­ка­во ка­над­ським про­фе­со­рам? — Про­фе­со­рам ці­ка­во, бо во­ни, не ви­тра­ча­ю­чи ко­штів сво­їх гран­тів, мо­жуть зна­йти сту­ден­та, який не тіль­ки пра­цю­ва­ти­ме над про­е­ктом три мі­ся­ці під час ста­жу­ва­н­ня, а про­дов­жить спів­пра­цю й пі­сля то­го. — Чи без­ко­штов­не ста­жу­ва­н­ня для

сту­ден­тів? — Зві­сно, про­гра­ма для сту­ден­тів без­ко­штов­на. Ста­жу­ва­н­ня сту­ден­та опла­чу­ють уряд Ка­на­ди та уря­до­ві ор­га­ні­за­ції кра­їн — пар­тне­рів, звід­ки при­їздять сту­ден­ти. За­зви­чай це 50 на 50. — На що йдуть ці ко­шти «50 на 50»? На про­жи­ва­н­ня, сти­пен­дію для сту­ден­та? — За­зви­чай на пе­ре­літ, про­жи­ва­н­ня і сти­пен­дію сту­ден­тів. Уряд Ка­на­ди зро­бив нам зниж­ку: не 50 на 50, а 60 на 40 (60% — фі­нан­су­ва­н­ня від уря­ду Ка­на­ди і 40% — від нас). Вза­га­лі, ста­жу­ва­н­ня ко­жно­го сту­ден­та ко­штує при­бли­зно 12 тис. аме­ри­кан­ських до­ла­рів. От­же, нам тре­ба зна­йти при­бли­зно 4800 до­ла­рів для ко­жно­го уча­сни­ка з Укра­ї­ни. — Чо­му — вам? Ви ска­за­ли, що участь у ста­жу­ван­ні опла­чу­ють уря­до­ві ор­га­ні­за­ції кра­їн, з яких при­їха­ли сту­ден­ти? — Про­гра­му адмі­ні­струє в Ка­на­ді уря­до­ва ор­га­ні­за­ція Mitacs . Як я вже ка­зав, уря­до­ві ор­га­ні­за­ції ін­ших кра­їн — уча­сни­ків про­гра­ми на­да­ють спів­фі­нан­су­ва­н­ня. Укра­ї­на ж не тіль­ки не на­да­ла йо­го, а й в остан­ній мо­мент від­мо­ви­ла­ся під­пи­су­ва­ти Ме­мо­ран­дум про спів­пра­цю. Зре­штою, під­пи­сан­та­ми Ме­мо­ран­ду­му ста­ли ка­над­ська ор­га­ні­за­ція Mitacs і ми, Укра­їн­ська ка­над­ська фун­да­ція іме­ні Та­ра­са Шев­чен­ка (фонд, ство­ре­ний укра­їн­ською ді­а­спо­рою). На да­ний мо­мент уряд Укра­ї­ни не має жо­дно­го сто­сун­ку до цих ста­жу­вань.

Обі­ця­ли під­трим­ку всі — і мі­ністр Квіт, і мі­ністр Гри­не­вич. Про ли­сти під­трим­ки про­гра­ми від укра­їн­сько­го уря­ду йшло­ся й на зу­стрі­чі ни­ні­шньо­го мі­ні­стра осві­ти та на­у­ки Укра­ї­ни з ді­а­спо­рою під час її ві­зи­ту до Ка­на­ди. Але ні­чо­го не бу­ло зро­бле­но. Остан­нім ча­сом ка­над­ських пар­тне­рів вза­га­лі по­ча­ли де­мон­стра­тив­но ігно­ру­ва­ти, не при­єд­ну­ва­ти­ся до обго­во­ре­н­ня про­гра­ми Ме­мо­ран­ду­му. Про­тя­гом остан­ніх двох мі­ся­ців пе­ред під­пи­са­н­ням уго­ди пред­став­ни­ки МОН не від­по­ві­ли на жо­дний з двад­ця­ти е-мей­лів та не при­єд­ну­ва­ли­ся до кон­фе­ранс-дзвін­ків з при­во­ду узго­дже­н­ня де­та­лей Ме­мо­ран­ду­му. Ме­ні зав­жди бу­ло ці­ка­во — чо­му? Це не впер­ше я ба­чу, як Укра­ї­на втра­чає мо­жли­во­сті для роз­ви­тку, спів­пра­ці та ін­но­ва­цій. —Участь Укра­ї­ни в цьо­му про­е­кті про­ло­бі­ю­ва­ла укра­їн­ська ді­а­спо­ра? —Так, на це пі­шло три ро­ки. То бу­ли зу­стрі­чі і роз­мо­ви з ка­над­ськи­ми по­лі­ти­ка­ми, мі­ні­стра­ми. А во­ни весь час за­пи­ту­ва­ли: чо­му це ка­же­те нам ви, а не уряд Укра­ї­ни? До про­е­кту хо­чуть при­єд­на­ти­ся ба­га­то кра­їн, які де­мон­стру­ють свою за­ці­кав­ле­ність на пра­кти­ці, але ста­ти пар­тне­ра­ми ви­па­дає не ба­га­тьом. Те­пер Укра­ї­на — теж се­ред пар­тне­рів. — Що ця про­гра­ма дасть на­шим сту­ден­там? —До­свід ро­бо­ти над до­слі­дни­цьким про­е­ктом, який по­тім, із ве­ли­кою ймо­вір­ні­стю, бу­де ко­мер­ці­а­лі­зу­ва­ти­ся. Сту­дент отри­має не ли­ше пра­кти­чний до­свід, а й мо­жли­вість у май­бу­тньо­му зна­йти ці­ка­ву ро­бо­ту, ство­ри­ти свій стар­тап, про­дов­жи­ти спів­пра­цю з про­фе­со­ром та отри­ма­ти сти­пен­дію для на­вча­н­ня в ка­над­ській ма­гі­стра­ту­рі. У про­е­кті бе­руть участь сту­ден­ти тре­тьо­го кур­су ба­ка­лав­ра­ту. По­тім во­ни по­вер­та­ю­ться у свої кра­ї­ни за­вер­шу­ва­ти на­вча­н­ня.

Ці на­у­ко­во-до­слі­дни­цькі про­е­кти ва­жли­ві як для Ка­на­ди, так і для кра­їн-пар­тне­рів, адже до­по­ма­га­ють обом кра­ї­нам роз­ви­ва­ти­ся. На­при­клад, то­рік дів­чи­на з Ме­кси­ки пра­цю­ва­ла в Уні­вер­си­те­ті Са­ска­че­ва­на над про­е­ктом з ана­лі­зу пра­во­по­ру­шень, ство­ри­ла ана­лі­ти­чну си­сте­му про­гно­зу­ва­н­ня пра­во­по­ру­шень із до­по­мо­гою big data (в яких ра­йо­нах мі­ста, най­імо­вір­ні­ше, во­ни від­бу­ва­ти­му­ться). По­вер­нув­шись до­до­му, во­на по­ши­ри­ла цей про­ект і на своє мі­сто в Ме­кси­ці.

Ми хо­че­мо, щоб укра­їн­ські сту­ден­ти при­їзди­ли на ста­жу­ва­н­ня не ли­ше в ка­над­ські уні­вер­си­те­ти, а й у ка­над­ські ком­па­нії. Мі­сяць то­му ми під­пи­са­ли Ме­мо­ран­дум про ста­жу­ва­н­ня в уні­вер­си­те­тах на три мі­ся­ці. Є мо­жли­вість роз­ши­ри­ти цей Ме­мо­ран­дум на ста­жу­ва­н­ня в ка­над­ських ком­па­ні­ях на чо­ти­ри мі­ся­ці. Але тут тре­ба шу­ка­ти фі­нан­су­ва­н­ня й до­мов­ля­ти­ся. За­раз ка­над­ська сто­ро­на го­то­ва прийня­ти 35 сту­ден­тів з Укра­ї­ни, про­те спів­фі­нан­су­ва­н­ня по­ки що є на 20 сту­ден­тів. Ми ду­же вдя­чні George Myhal і Western Enterprise NIS Fund, які че­рез Шев­чен­ків­ську Фун­да­цію про­фі­нан­су­ва­ли ста­жу­ва­н­ня 10 сту­ден­тів з Укра­ї­ни ко­жен. Нам тре­ба ще зна­йти спів­фі­нан­су­ва­н­ня на 15 сту­ден­тів, і ми актив­но за­про­шу­є­мо ме­це­на­тів з Укра­ї­ни до­лу­чи­ти­ся до ці­єї іні­ці­а­ти­ви.

Для укра­їн­ських сту­ден­тів, які хо­чуть по­да­ти­ся на за­зна­че­ну про­гра­му, ми роз­по­ча­ли кам­па­нію про­мо­ції про­гра­ми ста­жу­вань в Укра­ї­ні, роз­ро­бля­є­мо сайт (www.mitacsua. org), бу­кле­ти, шу­ка­є­мо кон­та­кти в укра­їн­ських уні­вер­си­те­тах, щоб во­ни по­ши­ри­ли цю ін­фор­ма­цію, пла­ну­є­мо пре­зен­та­ції у де­яких укра­їн­ських уні­вер­си­те­тах. —Як мо­жна взя­ти участь у ва­шій

про­гра­мі? —Сту­ден­ти, які пе­ре­хо­дять за­раз на тре­тій курс, мо­жуть по­да­ти до­ку­мен­ти он­лайн на сай­ті про­гра­ми (www. mitacs.ca/globalink/globalink-researchinternship). Тер­мін по­да­чі — з кін­ця ли­пня по 18 ве­ре­сня. Ста­жу­ва­н­ня від­бу­ва­ти­ме­ться влі­тку на­сту­пно­го ро­ку. —Чо­му ви бе­ре­те у про­гра­му ли­ше тих, хто че­рез рік за­кін­чує ба­ка­лав­рат? —За 7 ро­ків існу­ва­н­ня про­е­кту ка­над­ці ді­йшли ви­снов­ку, що це най­кра­щий ва­рі­ант, бо то­ді не сто­їть про­бле­ма не­по­вер­не­н­ня. Крім то­го, тре­тій курс — це сту­ден­ти, які вже чо­гось до­ся­гли і щось зна­ють. До ре­чі, за­зви­чай на про­гра­му по­да­є­ться вде­ся­те­ро біль­ше сту­ден­тів, ніж ка­над­ські уні­вер­си­те­ти мо­жуть узя­ти. — Як від­би­ра­ють уча­сни­ків про­е­кту? — Кри­те­рії ду­же про­сті: тре­ба по­да­ти пе­ре­клад ви­пи­ски з оцін­ка­ми ан­глій­ською або фран­цузь­кою мо­вою (се­ре­дній бал має бу­ти ви­щим за 80%), ре­ко­мен­да­цій­ний лист про­фе­со­ра сво­го уні­вер­си­те­ту, ре­зю­ме, опис сво­їх на­у­ко­вих та до­слі­дни­цьких ін­те­ре­сів. І, зві­сно, обра­ти про­е­кти, над яки­ми є ба­жа­н­ня пра­цю­ва­ти. За­яв­ки спря­мо­ву­ю­ться до про­фе­со­рів-ке­рів­ни­ків про­е­ктів, во­ни спіл­ку­ю­ться зі сту­ден­та­ми по Skype, а по­тім при­йма­ють рі­ше­н­ня, ко­го взя­ти. І ні­хто ін­ший на це рі­ше­н­ня впли­ну­ти не мо­же.

Ва­жли­вий мо­мент: скла­да­ти іспит із ан­глій­ської для то­го, щоб взя­ти участь у про­е­кті, не тре­ба. Ми зна­є­мо, що та­ка ви­мо­га мо­гла б спи­ни­ти ба­га­тьох. Хо­ча для де­яких ін­ших кра­їн та­ка ви­мо­га є. Але, зві­сно, зна­ти ан­глій­ську чи фран­цузь­ку мо­ву тре­ба. —Що ці­ну­є­ться в ре­зю­ме сту­ден­та? — Чи мо­же сту­дент щось зро­би­ти у про­е­кті, на який по­да­є­ться, який у ньо­го до­свід, пор­тфо­ліо, сер­ти­фі­ка­ти, он­лайн-кур­си, до­свід уча­сті в ін­ших про­е­ктах або ро­бо­ти. — На­ших сту­ден­тів ви в Ка­на­ду за­про­шу­є­те, а ось ка­над­ців, на­скіль­ки ме­ні ві­до­мо, за­про­си­ти до нас не­мо­жли­во, бо при­пи­не­но про­гра­му мо­ло­ді­жної мо­біль­но­сті з ці­єю кра­ї­ною. — Так, це ін­ша про­гра­ма. Про­гра­му мо­ло­ді­жної мо­біль­но­сті бу­ло під­пи­са­но ще у 2010 р. Де в чо­му во­на схо­жа на аме­ри­кан­ську про­гра­му Work and Travel. З бо­ку Ка­на­ди про­гра­ма про­пра­цю­ва­ла до 2013 р. За три ро­ки ка­над­ська сто­ро­на ви­да­ла укра­їн­ським уча­сни­кам близь­ко 220 рі­чних віз, але по­тім Ка­на­да при­зу­пи­ни­ла цю про­гра­му. Го­лов­на при­чи­на — те, що Укра­ї­на, зі сво­го бо­ку, не вне­сла змін у за­ко­но­дав­че по­ле (зокре­ма, в по­ста­но­ви Ка­бмі­ну), щоб ка­над­ська мо­лодь теж мо­гла при­їзди­ти в Укра­ї­ну в рам­ках ці­єї про­гра­ми. В’їха­ти во­ни мо­гли без віз, але пе­ре­бу­ва­ти тут ле­галь­но й пра­цю­ва­ти — ні. На­скіль­ки я пам’ятаю, був скан­дал, ко­ли в Укра­ї­ну при­їха­ло де­ся­те­ро мо­ло­дих лю­дей з Ка­на­ди, їх тут не офор­ми­ли, і в ре­зуль­та­ті во­ни му­си­ли по­вер­ну­ти­ся до­до­му не ста­жу­вав­шись. На жаль, за цих 7 ро­ків уряд Укра­ї­ни не зро­бив ні­чо­го в то­му пла­ні, щоб ка­над­ці мо­гли при­їзди­ти. Цю про­гра­му мо­ло­ді­жної мо­біль­но­сті Ка­на­да ре­а­лі­зує з по­над 30-ма кра­ї­на­ми, і Укра­ї­на — єди­на кра­ї­на, з якою її при­зу­пи­не­но. — Про­гра­ма ста­жу­вань — не єди­ний ваш про­ект. Є ще кіль­ка іні­ці­а­тив. На­при­клад, «Комп’юте­ри ді­тям». — Спіль­но з кіль­ко­ма во­лон­те­ра­ми ми це ро­би­мо в Ка­на­ді уже впро­довж трьох ро­ків. Зби­ра­є­мо вжи­ва­ні комп’юте­ри, но­ут­бу­ки, мо­ні­то­ри й від­прав­ля­є­мо їх в Укра­ї­ну. Це те, що без­ко­штов­но від­да­ють лю­ди чи ком­па­нії (ба­га­то ор­га­ні­за­цій за­мі­ню­ють комп’юте­ри ко­жних три-чо­ти­ри ро­ки). Во­лон­те­ри в Су­мах цю те­хні­ку пе­ре­ві­ря­ють, ін­ста­лю­ють і вста­нов­лю­ють у ди­тя­чих бу­дин­ках, ін­тер­на­тах, шко­лах, бі­бліо­те­ках, щоб ді­ти мо­гли на­вча­ти­ся основ комп’ютер­ної гра­мо­тно­сті. — Чо­му са­ме в Су­ми? — Там у нас є ко­ман­да укра­їн­ських во­лон­те­рів, яка все пе­ре­ві­рить, пе­ре­ін­ста­лює й пе­ре­дасть на ба­ланс у шко­ли чи ін­тер­на­ту в Сум­ській обла­сті. Ми, зві­сно, від­прав­ля­є­мо те­хні­ку і в ін­ші мі­ста й се­ла Укра­ї­ни, але там ма­ють бу­ти лю­ди, ко­трі при­ймуть, пе­ре­ві­рять та вста­нов­лять про­гра­ми. На жаль, та­ких во­лон­те­рів з укра­їн­сько­го бо­ку зна­йти до­сить важ­ко. По­што­ва ком­па­нія Meest у Ка­на­ді на­дає нам зниж­ку. Під час АТО ми не­о­дно­ра­зо­во від­прав­ля­ли з її до­по­мо­гою по­сил­ки та кон­тей­не­ри. — Яку гу­ма­ні­тар­ну до­по­мо­гу ви пе­ре­да­є­те? — Пер­ші два ро­ки АТО ми пе­ре­да­ва­ли з Ка­на­ди все, що тіль­ки мо­жна. Те­пер пе­ре­йшли на стра­те­гі­чні про­е­кти — на­при­клад, про­ект під­трим­ки про­те­зу­ва­н­ня в Укра­ї­ні, який ре­а­лі­зує Ка­над­сько-укра­їн­ський фонд між­на­ро­дної під­трим­ки. До Укра­ї­ни при­їздять аме­ри­кан­ські й ка­над­ські про­те­зи­сти і на­вча­ють укра­їн­ських фа­хів­ців, а та­кож ро­блять скла­дне про­те­зу­ва­н­ня. Є про­ект до­по­мо­ги сім’ям за­ги­блих в АТО, в яко­му ка­над­ські ро­ди­ни без­по­се­ре­дньо до­по­ма­га­ють укра­їн­ським..

Ді­а­спо­ра ду­же під­три­мує Укра­ї­ну, хо­ча ни­ні ця під­трим­ка істо­тно осла­бла. Ка­над­ські укра­їн­ці див­ля­ться укра­їн­ські но­ви­ни про «зра­ду», про ко­ру­пцію в Укра­ї­ні, і до­не­сти до них, що щось в Укра­ї­ні змі­ню­є­ться, ду­же важ­ко. Укра­ї­на ма­ло ро­бить на між­на­ро­дній аре­ні, щоб де­мон­стру­ва­ти свої успі­хи, щоб на­ла­го­джу­ва­ти зво­ро­тний зв’язок — як та до­по­мо­га, яку ді­а­спо­ра на­дає Укра­ї­ні, ви­ко­ри­сто­ву­є­ться. — Чо­му ви за­йма­є­те­ся про­е­кта­ми

для Укра­ї­ни? — Бо ми вва­жа­є­мо, що пер­спе­кти­ви в Укра­ї­ни є. Осо­бли­во у мо­ло­ді, їй тре­ба до­по­ма­га­ти бу­ти вмо­ти­во­ва­ною й до­ся­га­ти успі­ху.

Ко­лись так до­по­мо­гли ме­ні, під час на­вча­н­ня в ме­не бу­ли сти­пен­дії ка­над­ських ме­це­на­тів. І я ба­чу, що в Укра­ї­ні є та­ла­но­ви­ті мо­ло­ді лю­ди, про­сто ба­га­то їх не ві­рять у се­бе, в те, що во­ни мо­жуть за­йма­ти­ся ці­ка­ви­ми ре­ча­ми і чо­гось до­сяг­ти. Ко­ли я жив у Су­мах, я теж не ду­мав, що ко­лись пе­ре­їду в То­рон­то, бу­ду тут пра­цю­ва­ти, за­йма­ти­ся тим, що ме­ні ці­ка­во. По­жи­ти в ін­шій кра­ї­ні хо­ча б мі­сяць-два — це змі­на сві­то­гля­ду і ве­ли­ка мо­ти­ва­ція, щоб змі­ню­ва­ти Укра­ї­ну. За­мість пі­сля­мо­ви. З при­во­ду уря­до­вої під­трим­ки про­гра­ми Mitacs Globalink Research Internship DT.UA звер­ну­ло­ся по ко­мен­тар до Ан­ни Но­во­сад, на­чаль­ни­ка Управ­лі­н­ня між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва та єв­ро­пей­ської ін­те­гра­ці­ї­мі­но­сві­ти. (Во­на обі­ймає цю по­са­ду з 2014 р.).

«Ска­за­ти, що жо­дних кро­ків із бо­ку МОН на під­трим­ку про­гра­ми не бу­ло зро­бле­но, бу­де не­спра­ве­дли­во, — вва­жає Ан­на Но­во­сад. — Мі­ні­стер­ство в осо­бі мі­ні­стра Сер­гія Кві­та і пер­шої за­сту­пни­ці Ін­ни Сов­сун звер­та­лось і до по­пе­ре­дньо­го по­сла Ка­на­ди в Укра­ї­ні па­на Троя Лу­ла­шни­ка, і до ни­ні­шньо­го по­сла, па­на Ро­ма­на Ва­щу­ка, з про­ха­н­ням під­три­ма­ти участь Укра­ї­ни у про­гра­мі. Ми під­три­му­ва­ли іні­ці­а­ти­ву па­на Ро­ман­ка і транс­лю­ва­ли її ди­пло­ма­там. Про­ха­н­ня Оле­ксан­дра ні­хто не ігно­ру­вав. На­при­кін­ці 2016-го — на по­ча­тку 2017р. пан Ро­ман­ко по­ві­до­мив, що Mitacs по­го­ди­ли­ся зни­зи­ти вар­тість уча­сті укра­їн­ських сту­ден­тів у про­гра­мі. Та­кож, зав­дя­ки зу­си­л­лям Оле­ксан­дра, Укра­їн­ська ка­над­ська фун­да­ція ім. Та­ра­са Шев­чен­ка по­го­ди­ла­ся фі­нан­су­ва­ти укра­їн­ських уча­сни­ків. МОН бу­ло за­про­по­но­ва­но під­пи­са­ти три­сто­рон­ній Ме­мо­ран­дум про вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня, на що ми одра­зу по­го­ди­ли­ся й по­ча­ли пра­цю­ва­ти. Щи­ро ка­жу­чи, з не­ві­до­мих ме­ні при­чин, у нас ви­ни­кли пев­ні про­бле­ми в ко­му­ні­ка­ції. На окре­мі мої за­пи­та­н­ня що­до по­ло­жень Ме­мо­ран­ду­му від­по­віді не на­ді­йшло. Про­те у трав­ні бу­ло по­ві­дом­ле­но, що Ме­мо­ран­дум ви­рі­ши­ли під­пи­са­ти без МОН. Якщо бу­де на те за­пит, ми до­по­ма­га­ти­ме­мо ін­фор­ма­цій­но й ор­га­ні­за­цій­но в ре­а­лі­за­ції про­гра­ми і без сим­во­лі­чно­го ме­мо­ран­ду­му. Про­те зви­ну­ва­че­н­ня у без­ді­яль­но­сті, як на ме­не, не­о­б­грун­то­ва­ні. Зві­сно, при­кро, що за­раз МОН не мо­же під­три­му­ва­ти та­кі про­е­кти фі­нан­со­во. В нас не­має пра­во­вих ме­ха­ні­змів, чин­них бю­дже­тних про­грам із ви­ді­ле­ним фі­нан­су­ва­н­ням, аби до­по­мог­ти та­ким справ­ді кла­сним про­е­ктам. Про­те цьо­го ро­ку ми ви­йшли з бю­дже­тною про­по­зи­ці­єю до Мін­фі­ну за­по­ча­тку­ва­ти про­гра­му під­трим­ки між­на­ро­дно­го спів­ро­бі­тни­цтва у сфе­рі осві­ти (за ана­ло­гом бю­дже­тної про­гра­ми з між­на­ро­дно­го на­у­ко­во-те­хні­чно­го спів­ро­бі­тни­цтва). Ке­рів­ни­цтво на­ла­што­ва­не ло­бі­ю­ва­ти це пи­та­н­ня, адже нам по­трі­бні ре­сур­си, щоб роз­ви­ва­ти спів­пра­цю, а не пра­цю­ва­ти на ен­ту­зі­а­змі. Якщо вда­сться за­по­ча­тку­ва­ти но­ву бю­дже­тну про­гра­му, з’яви­ться мо­жли­вість у май­бу­тньо­му пе­ре­йня­ти еста­фе­ту в Укра­їн­ської ка­над­ської фун­да­ції ім. Та­ра­са Шев­чен­ка та фі­нан­су­ва­ти участь укра­їн­ців у про­гра­мі Mitacs Globalink».

Під­пи­са­н­ня Ме­мо­ран­ду­му про спів­пра­цю

Оле­ксандр Ро­ман­ко

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.