По­ря­ту­нок ря­до­во­го пла­тни­ка

Що до­по­ма­гає, а що за­ва­жає бі­зне­су по­до­ла­ти на­слід­ки кі­бе­ра­та­ки

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Юлія САМАЄВА

Ві­рус Petya.a, який ата­ку­вав Укра­ї­ну з до­по­мо­гою про­гра­ми бух­гал­тер­ської зві­тно­сті ME Doc, де­ста­бі­лі­зу­вав ро­бо­ту ве­ли­че­зної кіль­ко­сті під­при­ємств. На­слід­ки ці­єї кі­бер­на­па­сті ви­яви­ли­ся на­ба­га­то сер­йо­зні­ши­ми, ніж зда­ва­ло­ся ра­ні­ше, і їх не усу­ну­то до­те­пер.

Ві­ру­сна ата­ка, що за­бло­ку­ва­ла одну з най­по­пу­ляр­ні­ших бух­гал­тер­ських про­грам в Укра­ї­ні, не да­ла змо­ги ба­га­тьом під­при­єм­ствам за­ре­є­стру­ва­ти по­да­тко­ві на­кла­дні, при­зве­ла до втра­ти ва­жли­вої ін­фор­ма­ції та еле­ктрон­них клю­чів, де­ста­бі­лі­зу­вав­ши їхню ро­бо­ту. Бух­гал­те­ри під­при­ємств де­зо­рі­єн­то­ва­ні, во­ни ви­зна­ють, що не пам’ята­ють та­ко­го важ­ко­го пе­рі­о­ду у сво­їй пра­кти­ці й ча­сто не ро­зу­мі­ють, як са­ме їм уда­сться усу­ну­ти всі про­бле­ми, що ви­ни­кли. І, ма­буть, пер­ше, що ма­ла зро­би­ти вла­да, — це на­да­ти бі­зне­су уза­галь­ню­ю­чу кон­суль­та­цію, опи­сав­ши в ній ал­го­ритм дій пла­тни­ка, який зі­штов­хнув­ся з рі­зни­ми про­бле­ма­ми вна­слі­док кі­бе­ра­та­ки.

Уже по­тім по­трі­бно бу­ло спро­бу­ва­ти мі­ні­мі­зу­ва­ти втра­ти ком­па­ній, спро­во­ко­ва­ні зов­ні­шні­ми чин­ни­ка­ми, які від них не за­ле­жа­ли. І в іде­а­лі, зро­би­ти все для то­го, щоб у май­бу­тньо­му, якщо ві­ру­сні ата­ки по­вто­ря­ться, бі­знес міг їм про­ти­сто­я­ти. По­ді­бні по­дії — той рід­кі­сний ви­па­док, ко­ли втру­ча­н­ня дер­жа­ви в ро­бо­ту при­ва­тних ком­па­ній пов­ні­стю ви­прав­да­не. Але уряд, нав­па­ки, від­сто­ро­нив­ся від під­при­єм­ців, за­ли­шив­ши їх на­о­дин­ці з про­бле­мою, що ви­ни­кла.

На за­сі­дан­ні Ка­бмі­ну 4 ли­пня ц.р. бу­ло схва­ле­но про­ект за­ко­ну, який ска­со­вує штра­фи за не­своє­ча­сну ре­є­стра­цію по­да­тко­вих на­кла­дних. Прем’єр­мі­ністр усіх за­пев­нив, що за­хи­ща­ти­ме бі­знес, і по­ле­тів у Лон­дон. Про­ект за­ли­шив­ся ле­жа­ти на під­пи­су й че­ка­ти спо­ча­тку йо­го по­вер­не­н­ня, а по­тім уза­га­лі не­зро­зумі­ло чо­го. По­при те, що ти­ждень, який ми­нає, був остан­нім се­сій­ним, за­ре­є­стру­ва­ли у Вер­хов­ній Ра­ді до­ку­мент ли­ше в се­ре­ду пі­зно вве­че­рі. Утім, ухва­ле­н­ня цьо­го за­ко­но­про­е­кту все одно не по­лег­ши­ло б жи­т­тя пла­тни­кам по­да­тків. Суть про­по­зи­цій уря­ду зво­ди­ла­ся до то­го, щоб звіль­ни­ти ком­па­нії від штра­фів за не­своє­ча­сну ре­є­стра­цію ПН, скла­де­них у пе­рі­од з 1 по 15 черв­ня, за умо­ви, що їх бу­де за­ре­є­стро­ва­но до 15 ли­пня. Але про­бле­ми, з яки­ми зі­штов­хнув­ся бі­знес, на­ба­га­то глиб­ші, ба­га­то ком­па­ній до­ни­ні не огов­та­ли­ся від то­го, що ста­ло­ся, і збе­рі­га­ю­ться ри­зи­ки то­го, що во­ни не змо­жуть за­ре­є­стру­ва­ти на­кла­дні за весь чер­вень.

Спро­бу­вав від­гу­кну­ти­ся на про­бле­ми бі­зне­су й пар­ла­мент­ський по­да­тко­вий ко­мі­тет, який та­кож за два дні до за­кін­че­н­ня остан­ньо­го пле­нар­но­го ти­жня за­ре­є­стру­вав аль­тер­на­тив­ний уря­до­вий за­ко­но­про­ект. Де­пу­та­ти за­про­по­ну­ва­ли вва­жа­ти вча­сно за­ре­є­стро­ва­ни­ми по­да­тко­ві на­кла­дні, скла­де­ні з 1 по 30 черв­ня, якщо їх за­ре­є­стру­ва­ли не пі­зні­ше 31 ли­пня. Тоб­то да­ли під­при­єм­цям ще мі­сяць на від­нов­ле­н­ня ро­бо­ти. А за­о­дно зо­бов’яза­ли пла­тни­ків упро­довж де­ся­ти днів із мо­мен­ту прийня­т­тя за­ко­но­про­е­кту по­ві­до­ми­ти фі­скаль­ну слу­жбу про втра­ту або по­шко­дже­н­ня ін­фор­ма­ції, до­ку­мен­таль­но під­твер­див­ши, що ста­ло­ся це че­рез кі­бе­ра­та­ку, щоб фі­скаль­на слу­жба від­тер­мі­ну­ва­ла про­ве­де­н­ня пе­ре­ві­рок на та­ких під­при­єм­ствах до від­нов­ле­н­ня втра­че­них да­них, але не пі­зні­ше 31 гру­дня 2017 р. Цей про­ект у ре­зуль­та­ті й бу­ло ухва­ле­но пар­ла­мен­том. Він на го­ло­ву ви­щий за уря­до­вий, але одна­ко­во, на жаль, не га­ран­тує пра­кти­чно­го розв’яза­н­ня всіх про­блем під­при­єм­ців, що ви­ни­кли че­рез ата­ку ха­ке­рів.

Ве­ли­кі ком­па­нії, які ве­дуть актив­ну ді­яль­ність і ма­ють ве­ли­ку кіль­кість кон­тр­аген­тів, че­рез на­слід­ки кі­бе­ра­та­ки не мо­жуть еле­мен­тар­но­го — зі­бра­ти ін­фор­ма­цію про всі ті зо­бов’яза­н­ня, яких во­ни не мо­жуть ви­ко­на­ти. «Ві­рус «по­клав» са­му си­сте­му по­да­чі зві­тно­сті, з якою пра­цю­ва­ла ве­ли­ка кіль­кість ком­па­ній. Втра­тив­ши до­ступ до її сер­ві­сів, во­ни втра­ти­ли мо­жли­вість не ли­ше ре­є­стра­ції по­да­тко­вих на­кла­дних, а й по­да­чі зві­тно­сті, — по­ясни­ла DT.UA по­да­тко­вий кон­суль­тант Ки­їв­сько­го цен­тру під­трим­ки та роз­ви­тку бі­зне­су Оле­ксан­дра То­ма­шев­ська. — По­да­ти зві­ти мо­жна че­рез ін­ші сер­ві­си, на­при­клад той са­мий еле­ктрон­ний ка­бі­нет пла­тни­ка. Це не­зру­чно, але мо­жли­во. На­ба­га­то скла­дні­ше від­но­ви­ти ре­є­стра­цію по­да­тко­вих на­кла­дних». «Шеф, усе про­па­ло!» За сло­ва­ми Оле­ксан­дри То­ма­шев­ської, суть про­бле­ми не стіль­ки в не­до­сту­пно­сті зви­чних сер­ві­сів, скіль­ки в не­ба­че­ній ра­ні­ше за об­ся­га­ми втра­ті да­них ком­па­ній. За­для спра­ве­дли­во­сті тре­ба ви­зна­ти, що ба­га­то фірм не бу­ли го­то­ві до ата­ки — во­ни збе­рі­га­ли ін­фор­ма­цію на аль­тер­на­тив­них но­сі­ях, але не так ча­сто й ре­гу­ляр­но, як хо­ті­ло­ся б. У ба­га­тьох під­при­єм­ців на­віть пі­сля від­нов­ле­н­ня збе­ре­же­них да­них то­чка їхньої акту­аль­но­сті да­ле­ка від ба­жа­ної. Від­нов­лю­ва­ти цю ін­фор­ма­цію скла­дно та тру­до­міс­тко, для цьо­го ком­па­нії по­трі­бно за­пи­ту­ва­ти да­ні в ко­жно­го її кон­тр­аген­та, біль­шість із яких від­чу­ває ана­ло­гі­чні про­бле­ми з утра­тою да­них.

«Ба­га­то під­при­ємств про­сто не афі­шу­ють ці­єї ін­фор­ма­ції, щоб не за­шко­ди­ти сво­їй ре­пу­та­ції. Але для ро­зу­мі­н­ня мас­шта­бів слід за­зна­чи­ти, що ба­га­то ве­ли­ких ком­па­ній ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ME Doc не тіль­ки для по­да­чі зві­тно­сті або для ре­є­стра­ції на­кла­дних, во­ни ко­ри­сту­ва­ли­ся еле­ктрон­ним до­ку­мен­то­обі­гом у цій си­сте­мі, тоб­то во­ни аб­со­лю­тно всю до­ку­мен­та­цію пе­ре­ста­ли збе­рі­га­ти в па­пе­ро­во­му ви­гля­ді, а пе­ре­ве­ли в ци­фро­вий фор­мат. От­же, в них мо­же бу­ти втра­че­на пер­вин­на до­ку­мен­та­ція за кіль­ка ро­ків. Це ко­ло­саль­на втра­та да­них. Це скан­дал, і ком­па­нії, які не хо­чуть у цьо­му зі­зна­ва­ти­ся, мо­жна зро­зу­мі­ти, адже якщо це з’ясу­є­ться, во­ни еле­мен­тар­но мо­жуть втра­ти­ти клі­єн­тів і кон­тр­аген­тів, — роз­по­ві­ла DT.UA по­да­тко­вий кон­суль­тант. — І якщо ви втра­ти­ли всі да­ні, вам ма­ло до­по­мо­же те, що вам ска­су­ва­ли штра­фні сан­кції ли­ше що­до зо­бов’язань із 1 по 15 черв­ня, то­му що на від­нов­ле­н­ня всьо­го втра­че­но­го ма­си­ву ін­фор­ма­ції по­трі­бно на­ба­га­то біль­ше ча­су».

При­ро­дно, у та­кій си­ту­а­ції не ви­клю­че­но, що в ком­па­ній бу­дуть про­стро­че­н­ня не ли­ше по черв­не­вих і ли­пне­вих по­да­тко­вих, а й у май­бу­тньо­му. Ни­ні ба­га­то фірм не мо­жуть одер­жа­ти еле­мен­тар­ної ін­фор­ма­ції — чи є в них до­ста­тній за­ли­шок для ре­є­стра­ції цих по­да­тко­вих на­кла­дних. Са­му про­гра­му ME Doc ні­би­то від­нов­ле­но, але на­справ­ді про­бле­ми з нею в бух­гал­те­рів усе ще ви­ни­ка­ють що­дня. Пе­ре­хід на ін­ші сер­ві­си мо­жли­вий, але теж по­тре­бує ча­су, а го­лов­не — втра­че­них да­них. І тут уряд зно­ву не мо­же під­ста­ви­ти бі­зне­су пле­че, адже дер­жав­ний еле­ктрон­ний ка­бі­нет пла­тни­ка і до­сі не в змо­зі за­до­воль­ни­ти на­віть мі­ні­маль­них ви­мог під­при­єм­ців.

Пре­тен­зій до еле­ктрон­но­го ка­бі­не­ту — мо­ре. З одно­го бо­ку, це не див­но, пов­но­цін­но за­пра­цю­ва­ти він має тіль­ки з 2018 р. З ін­шо­го — йо­го по­ча­ли ство­рю­ва­ти ще за ча­сів Мін­до­хо­дів, і швид­кість, з якою цей про­цес ру­ха­є­ться, м’яко ка­жу­чи, при­гні­чує. При цьо­му зов­сім не обов’яз­ко­во, що фі­наль­на вер­сія ка­бі­не­ту скла­де кон­ку­рен­цію тим ко­мер­цій­ним про­ду­ктам, які вже є на рин­ку. Ка­бі­нет ро­ка­ми ро­блять, пе­ре­ро­бля­ють і по­лі­пшу­ють. Але він усе ще пра­цює не у всіх бра­у­зе­рах ко­ре­ктно. Ро­з­дру­ку­ва­ти на­кла­дні з ньо­го не мо­жна, на­віть від­кри­ти — не­мо­жли­во, ли­ше по­ба­чи­ти в ре­є­стрі. Кви­тан­ції то є, то не­має, як по­ща­стить. Іно­ді на­кла­дні не при­йма­ю­ться, то­му що... «та­кий до­ку­мент уже існує». До­да­тки не за­ван­та­жу­ю­ться. До­ку­мен­ти не від­прав­ля­ю­ться. На­віть еле­мен­тар­ний вхід в еле­ктрон­ний ка­бі­нет — це квест і ви­про­бу­ва­н­ня. При­ро­дно, ком­па­нії з ве­ли­ки­ми об­ся­га­ми, яким не­об­хі­дно ре­є­стру­ва­ти со­тні по­да­тко­вих на­кла­дних, об­хо­дять еле­ктрон­ний ка­бі­нет сто­ро­ною — за­ван­та­же­ність їхньо­го пер­со­на­лу про­сто не до­зво­ляє ви­тра­ча­ти стіль­ки ча­су на ре­є­стра­цію ко­жно­го до­ку­мен­та. Тим па­че, що на рин­ку є чи­ма­ло про­грам­них про­ду­ктів, які швид­ші, кра­щі та зру­чні­ші. При­найм­ні так бу­ло до кі­бе­ра­та­ки.

ME Doc, на­при­клад, до­не­дав­на по пра­ву вва­жав­ся одним із най­кра­щих сер­ві­сів на рин­ку. Йо­го ма­со­во ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли са­ме че­рез зру­чність та якість. І най­ча­сті­ше са­ме ве­ли­кі під­при­єм­ства. Існує ймо­вір­ність, що цей сер­віс ви­бра­ли для ата­ки са­ме то­му, що це най­по­пу­ляр­ні­ша про­гра­ма на рин­ку, яка охо­плює най­біль­шу кіль­кість ко­ри­сту­ва­чів. Але є від­чу­т­тя, що в уря­ді мас­шта­бу про­блем, з яки­ми зі­штов­хну­ли­ся всі ці чи­слен­ні ко­ри­сту­ва­чі, до­сі не усві­дом­лю­ють. Ле­жа­чо­го б’ють З 1 ли­пня, по­при все, бу­ла за­пу­ще­на си­сте­ма ав­то­ма­ти­чно­го бло­ку­ва­н­ня по­да­тко­вих на­кла­дних із озна­ка­ми фі­ктив­но­сті. Но­ва, і як усе но­ве, во­на по­тре­бує до­о­пра­цю­ва­н­ня. За ста­ти­сти­кою Мін­фі­ну, під бло­ку­ва­н­ня під­па­дає ли­ше 1% на­кла­дних — з по­ча­тку мі­ся­ця з 3,7 млн по­да­них на ре­є­стра­цію на­кла­дних бу­ло за­бло­ко­ва­но тро­хи біль­ше 40 тис. Справ­ді не­ба­га­то, тіль­ки слід вра­ху­ва­ти, що під бло­ку­ва­н­ня ряд фірм ав­то­ма­ти­чно не під­па­дає, на­при­клад, ті з них, які за ми­ну­лий рік спла­ти­ли по­да­тків і збо­рів на 5 млн грн або в яких об­сяг по­ста­вок за мі­сяць не пе­ре­ви­щує 500 тис. грн.

Та й са­ма кіль­кість по­да­них на­кла­дних бен­те­жить, ра­ні­ше ДФСУ по­ві­дом­ля­ла, що на мі­сяць у си­сте­мі еле­ктрон­но­го адмі­ні­стру­ва­н­ня ре­є­стру­є­ться близь­ко 20 млн ПН, а тут за два ти­жні — ли­ше 3,7 млн. Що дає нам уяв­ле­н­ня про кіль­кість тих ком­па­ній, які про­сто не мо­жуть по­да­ти до­ку­мен­ти на ре­є­стра­цію.

Си­сте­ма пе­ре­ві­ряє ко­жну по­да­тко­ву на­кла­дну, ви­хо­дя­чи із за­кла­де­них у неї кри­те­рі­їв ри­зи­ку, і у ра­зі пі­до­зри фі­ктив­но­сті Пдв-на­кла­дної бло­кує її подаль­шу ре­є­стра­цію. Фір­ма, чию на­кла­дну бу­ло за­бло­ко­ва­но, має по­да­ти у фі­скаль­ну слу­жбу до­ку­мен­ти, які під­твер­джу­ють ре­аль­ність опе­ра­ції, а спе­ці­аль­на ко­мі­сія на під­ста­ві цих до­ку­мен­тів по­вин­на впро­довж п’яти днів ви­рі­ши­ти, роз­бло­ку­ва­ти ре­є­стра­цію чи ні.

У те­сто­во­му ре­жи­мі си­сте­ма пра­цює з кві­тня, але як та­ке бло­ку­ва­н­ня не здій­сню­ва­ло­ся, а фір­ми ли­ше отри­му­ва­ли кви­тан­ції про те, що їхні на­кла­дні кла­си­фі­ку­ва­ли­ся як ри­зи­ко­ві. Ри­зи­ко­ва­ність ви­зна­ча­є­ться за від­по­від­ні­стю то­ва­ру тій го­спо­дар­ській ді­яль­но­сті, яку ве­де ком­па­нія. Сло­вом, якщо ви ку­пи­ли пі­сок, а про­да­ли бе­тон — це ре­аль­на опе­ра­ція, а якщо ку­пи­ли яблу­ка, а про­да­ли цвя­хи — фі­ктив­на. Але в жит­ті все, як пра­ви­ло, скла­дні­ше, тим па­че, що за­твер­дже­ний пе­ре­лік то­ва­рів, які мо­жуть ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся для фор­му­ва­н­ня фі­ктив­но­го по­да­тко­во­го кре­ди­ту, до­сить ве­ли­кий — від труб і шин до па­пе­ру, одя­гу та хар­чо­вих про­ду­ктів. І за всі­єї ко­ри­сті ці­єї си­сте­ми для бо­роть­би з по­да­тко­ви­ми зло­вжи­ва­н­ня­ми, во­на одно­зна­чно ство­рює до­да­тко­ве адмі­ні­стра­тив­не на­ван­та­же­н­ня на пла­тни­ків, які на сьо­го­дні з тру­дом мо­жуть впо­ра­ти­ся на­віть зі сво­ї­ми ря­до­ви­ми обов’яз­ка­ми.

При бло­ку­ван­ні на­кла­дної ком­па­нія по­вин­на по­да­ти в по­да­тко­ву пе­ре­лік за­твер­дже­них до­ку­мен­тів, за­ван­та­жи­ти які в еле­ктрон­ний ка­бі­нет ви­хо­дить да­ле­ко не в усіх і не в пов­но­му об­ся­зі. Та й «за­твер­дже­н­ня» са­мо­го спи­ску, як по­ка­зує пра­кти­ка, мо­же ва­рі­ю­ва­ти­ся: у ко­гось фі­ска­ли про­сять мі­ні­мум, то­му що не мо­жуть впо­ра­ти­ся з об­ся­га­ми, у ко­гось, нав­па­ки, за­пи­ту­ють на­віть те, чо­го в пе­ре­лі­ку не­має, на­при­клад да­ні про кіль­кість спів­ро­бі­тни­ків і про спла­ту по­да­тків. Ба­га­то бух­гал­те­рів уже зі­став­ля­ють су­ми за­бло­ко­ва­них по­да­тко­вих кре­ди­тів із май­бу­тні­ми су­до­ви­ми ви­тра­та­ми, ви­рі­шу­ю­чи, що де­шев­ше для під­при­єм­ства.

В ін­шій си­ту­а­ції все це не спри­йма­ло­ся б так бо­лі­сно, так, до­ве­ло­ся б ви­тра­ти­ти кіль­ка мі­ся­ців на усу­не­н­ня не­по­ро­зу­мінь, але в ре­зуль­та­ті си­сте­му бу­ло б на­ла­го­дже­но, і сві­до­мі пла­тни­ки по­да­тків на­вчи­ли­ся б із нею пра­цю­ва­ти. Але ни­ні си­ту­а­ція да­ле­ка від стан­дар­тної.

«Уявіть, що до не­пра­цю­ю­чої си­сте­ми по­да­н­ня зві­тно­сті, до не­мо­жли­во­сті ви­ко­ну­ва­ти по­то­чні зав­да­н­ня до­да­ла­ся ще одна про­бле­ма. Бух­гал­те­ри й без цьо­го не мо­жуть впо­ра­ти­ся. А те­пер тим, хто все-та­ки зміг за­ре­є­стру­ва­ти бо­дай щось, по­ча­ли при­хо­ди­ти від­по­віді, що їхні на­кла­дні за­бло­ко­ва­но. При цьо­му бух­гал­те­ри хо­чуть від­пра­ви­ти під­твер­джу­ю­чі до­ку­мен­ти, щоб пе­ре­ко­на­ти по­да­тко­ву в то­му, що під­став для бло­ку­ва­н­ня не­має, а ця фун­кція в си­сте­мі не пра­цює, сер­віс зво­ро­тно­го зв’яз­ку ще не на­ла­што­ва­ний, — по­яснює Оле­ксан­дра То­ма­шев­ська. — У та­ких ком­па­ній ді­яль­ність уза­га­лі па­ра­лі­зо­ва­на. І бі­да не в штра­фах, їх зав­жди мо­жна оскар­жи­ти, якщо ти до­бро­со­ві­сний пла­тник. По­га­но те, що з та­ки­ми ком­па­ні­я­ми про­сто ні­хто не за­хо­че пра­цю­ва­ти. Якщо ти не мо­но­по­ліст або бю­дже­то­утво­рю­ю­че під­при­єм­ство, твої клі­єн­ти про­сто пі­дуть до кон­ку­рен­тів, якщо ти не на­вчи­шся швид­ко ви­рі­шу­ва­ти по­ді­бні про­бле­ми».

Зви­чай­но, уряд міг би зро­би­ти крок на­зу­стріч і по­дов­жи­ти те­сто­вий ре­жим ро­бо­ти си­сте­ми ще на мі­сяць, по­зба­вив­ши під­при­єм­ців хо­ча б цьо­го го­лов­но­го бо­лю, але на Гру­шев­сько­го своє, ду­же спе­ци­фі­чне, ба­че­н­ня тур­бо­ти про бі­знес. До­ве­ди, що не вер­блюд Крім до­ка­зу ре­аль­но­сті сфор­мо­ва­но­го по­да­тко­во­го кре­ди­ту, ком­па­нії зі­штов­хну­ли­ся ще і з не­об­хі­дні­стю до­во­ди­ти те, що во­ни справ­ді по­стра­жда­ли від кі­бе­ра­та­ки. Під­при­єм­ці ро­зу­мі­ють, що всі обі­цян­ки уря­ду пі­ти на­зу­стріч тре­ба ді­ли­ти на 16, і вже го­ту­ю­ться до то­го, що в май­бу­тньо­му на них че­ка­ють більш три­ва­лі де­ба­ти з фі­скаль­ною слу­жбою.

По­чи­на­ю­чи з 27 черв­ня Тор­го­во-про­ми­сло­ва па­ла­та що­дня одер­жує від бі­зне­су по со­тні звер­нень про під­твер­дже­н­ня форс-ма­жор­них об­ста­вин, ви­кли­ка­них кі­бе­ра­та­кою. При цьо­му ТПП одно­о­сі­бно не мо­же за­свід­чи­ти форс-ма­жор у да­но­му ви­пад­ку, їй для цьо­го по­трі­бні від­по­від­ні до­ку­мен­ти, отри­ма­ні від Кі­бер­по­лі­ції. Там прийня­ли вже по­над пів­то­ри ти­сяч за­яв, із яких ли­ше 200 на­ді­йшли від держ­стру­ктур, ре­шта — від при­ва­тно­го се­кто­ра. У Кі­бер­по­лі­ції від­кри­ли вже 800 кри­мі­наль­них про­ва­джень за стат­тею «не­сан­кціо­но­ва­не втру­ча­н­ня в ро­бо­ту комп’ютер­них си­стем і ме­реж».

На жаль, да­ле­ко не всі по­тер­пі­лі від­ра­зу зо­рі­єн­ту­ва­ли­ся в си­ту­а­ції та звер­ну­ли­ся до ор­га­нів пра­во­по­ряд­ку, аби ті за­свід­чи­ли за­ра­же­н­ня ві­ру­сом і не­мо­жли­вість ве­де­н­ня ді­яль­но­сті. Бу­ли й ті, хто спо­ча­тку звер­нув­ся до про­гра­мі­стів і від­но­вив пра­це­зда­тність сво­їх під­при­ємств, а вже по­тім за­ду­мав­ся про пер­спе­кти­ви чвар із фі­скаль­ною слу­жбою та кон­тр­аген­та­ми. Утім, і ті, хто до по­лі­ції звер­нув­ся, не пе­ре­ко­на­ні, що це їм до­по­мо­же в май­бу­тньо­му, адже до­сі не­зро­зумі­ло, що са­ме є юри­ди­чною під­ста­вою, яка під­твер­джує здій­сне­н­ня кі­бе­ра­та­ки. ТПП звер­ну­ла­ся із від­по­від­ним за­пи­том у Кі­бер­по­лі­цію. Там за­ду­ма­ли­ся...

На сьо­го­дні у пе­ре­лі­ку об­ста­вин не­здо­лан­ної си­ли по­ня­т­тя «кі­бе­ра­та­ка» від­су­тнє, при­ро­дно, це істо­тно ускла­днює до­ве­де­н­ня до­бро­со­ві­сним пла­тни­ком то­го фа­кту, що він не з вла­сної во­лі а в си­лу об­ста­вин не зміг ви­ко­на­ти свої зо­бов’яза­н­ня. І ви­рі­ше­н­ня цьо­го пи­та­н­ня теж у юрис­ди­кції дер­жа­ви, при­чо­му пі­ді­йти до ньо­го по­трі­бно ду­же ви­ва­же­но. Усіх одні­єю гре­бін­кою не роз­че­са­ти, адже се­ред справ­ді по­тер­пі­лих че­рез форс-ма­жор ціл­ком мо­жуть ви­яви­ти­ся й не­до­бро­со­ві­сні пла­тни­ки, які хо­чуть під шум ха­кер­ської ата­ки «ки­ну­ти» сво­їх кон­тр­аген­тів.

Ав­раль­но усу­ва­ю­чи на­слід­ки ві­ру­су Petya.a, уряд ви­пу­скає з ува­ги, що ця по­дія мо­же по­вто­ри­ти­ся й по­тре­бу­ва­ти чер­го­вих ав­раль­них рі­шень. Мо­же, є сенс у ви­ро­блен­ні ком­пле­ксних за­хо­дів і ство­рен­ні ме­ха­ні­змів, які до­по­мо­жуть мі­ні­мі­зу­ва­ти втра­ти в май­бу­тньо­му. На жаль, на сьо­го­дні жо­дна держ­стру­кту­ра не за­про­по­ну­ва­ла під­при­єм­цям ал­го­ри­тму ви­хо­ду із сфор­мо­ва­ної си­ту­а­ції. Ре­ко­мен­да­ції для під­при­єм­ців озву­чи­ла ли­ше Держ­слу­жба спецзв’яз­ку та за­хи­сту ін­фор­ма­ції, але їхні по­ра­ди вузь­ко­спе­ці­а­лі­зо­ва­ні (http:// cert.gov.ua/?p=2771) і не до­по­мо­жуть пла­тни­кам пов­ною мі­рою на­ла­го­ди­ти свою по­то­чну ді­яль­ність.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.