За­пи­та­н­ня без від­по­від­ей,

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ан­дрій РЕВЕНКО, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук

За­про­ва­джу­ю­чи з по­ча­тку 2017-го онов­ле­ний ін­декс спо­жив­чих цін (ІСЦ), Держ­стат по­ін­фор­му­вав, що цих ін­де­ксів за по­пе­ре­дні пе­рі­о­ди не пе­ре­гля­да­ти­муть (див. DT.UA №21 від 3 черв­ня 2017 р.).

Та­ке рі­ше­н­ня ви­кли­кає кіль­ка сер­йо­зних за­пи­тань. Адже йде­ться про най­ва­жли­ві­ший по­ка­зник, до­ві­ра до яко­го ба­га­то в чо­му ви­зна­чає до­ві­ру до всі­єї ві­тчи­зня­ної ста­ти­сти­ки. Ана­ліз по­ка­зує, що при змі­не­них ме­то­до­ло­гії та пра­кти­ці роз­ра­хун­ків онов­ле­ний ІСЦ кіль­кі­сно (і які­сно) від­рі­зня­ти­ме­ться від ко­ли­шньо­го. При цьо­му не­має від­по­віді на за­пи­та­н­ня: у який бік і на скіль­ки но­ві ін­де­кси ста­ли від­рі­зня­ти­ся від ко­ли­шніх? При­чо­му від­по­віді не­має як мі­ні­мум із лі­та ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли в DT.UA бу­ло опу­блі­ко­ва­но ве­ли­ку ста­т­тю «Як в Укра­ї­ні ра­ху­ють спо­жив­чу ін­фля­цію» (ча­сти­на 1, ча­сти­на 2), яка так і за­ли­ши­ла­ся без ко­мен­та­рів Держ­ста­ту. Пе­ре­гля­ду не бу­де Рі­ше­н­ня Держ­ста­ту, що на­ші ІСЦ за по­пе­ре­дні пе­рі­о­ди не пе­ре­гля­да­ти­муть, хоч як па­ра­до­ксаль­но це ви­гля­дає, за­слу­го­вує на під­трим­ку. При­чо­му на­віть при об´рун­то­ва­них сум­ні­вах у біль­шій ме­то­до­ло­гі­чній до­ско­на­ло­сті но­вих ін­де­ксів. Як­би пи­та­н­ня про ре­тро­пе­ре­ра­хун­ки і ста­ло акту­аль­ним, то спо­ча­тку вар­то ви­рі­ши­ти, за який пе­рі­од. При їхньо­му про­ве­ден­ні тіль­ки за по­пе­ре­дній 2016 р. або, якщо це не­мо­жли­во за тер­мі­на­ми, то за 2015-й, бу­ло б на­ба­га­то кра­ще здій­сни­ти па­ра­лель­но в обох ва­рі­ан­тах. Якщо ж спро­бу­ва­ти ви­ко­на­ти та­кі пе­ре­ра­хун­ки за три­ва­лі­ший пе­рі­од, то, ціл­ком при­ро­дно, це вар­то бу­ло б ро­би­ти за всі по­пе­ре­дні ро­ки спо­сте­ре­жень. А це бу­ло б про­сто не­по­силь­ним зав­да­н­ням че­рез не­об­хі­дність опра­цю­ва­ти ве­ли­че­зний ма­сив да­них.

Оче­ви­дно, що роз­ра­хун­ки ІСЦ за онов­ле­ною ме­то­ди­кою рі­зни­ти­му­ться від їхньо­го ко­ли­шньо­го ва­рі­ан­та. За­пи­та­н­ня: у який бік і на скіль­ки? Ни­ні­шня ме­то­ди­ка без по­тре­би прив’язує укра­їн­ський ІСЦ до кра­їн єв­ро­зо­ни ЄС. А прийня­та ме­то­ди­ка роз­ра­хун­ків, що ви­ко­ри­сто­ву­є­ться в кра­ї­нах по­за єв­ро­зо­ною, ба­зу­є­ться на прив’яз­ці не до на­цра­хун­ків, а до гро­шо­вих спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств. Во­на бу­ла прийня­та МОП як між­на­ро­дний стан­дарт у 2003 р. і про­дов­жує ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти­ся й по­ни­ні.

У США Бю­ро ста­ти­сти­ки пра­ці ще у 2006 р. про­ве­ло оцін­ки роз­ра­хун­ків аме­ри­кан­сько­го ІСЦ за єв­ро­ста­тів­ською (гар­мо­ні­зо­ва­ною) ме­то­до­ло­гі­єю. У стат­ті, опу­блі­ко­ва­ній у трав­не­во­му но­ме­рі жур­на­лу Monthly Labor Review, по­ка­за­но, що за гар­мо­ні­зо­ва­ною ме­то­до­ло­гі­єю аме­ри­кан­ський ін­декс зро­став по­віль­ні­ше, ніж за на­ціо­наль­ною (ба­зо­ва­ною на гро­шо­вих ви­тра­тах до­мо­го­спо­дарств). За 1997– 2004 рр. він ста­но­вив 118,1% за на­ціо­наль­ною ме­то­до­ло­гі­єю, а за гар­мо­ні­зо­ва­ною — 116,5 (стор. 21, 24).

Ви­ни­кає ще за­пи­та­н­ня: чо­му кло­по­ти про прив’яз­ку до на­цра­хун­ків тор­кну­ли­ся ли­ше ІСЦ? Адже ВВП у на­цра­хун­ках ви­зна­ча­є­ться трьо­ма ме­то­да­ми: ви­ро­бни­чим, за дже­ре­ла­ми до­хо­дів і за ви­ко­ри­ста­н­ням. І в них для роз­ра­хун­ків у ди­на­мі­ці не­об­хі­дно ви­зна­ча­ти кіль­ка де­ся­тків ін­де­ксів-де­фля­то­рів. А в більш де­та­лі­зо­ва­них роз­роб­ках (за гру­па­ми, під­гру­па­ми) їхній лік уже йде на со­тню-дві. Так, при роз­ра­хун­ках ВВП за ме­то­дом ви­ко­ри­ста­н­ня, крім ін­де­ксу-де­фля­то­ра для кін­це­вих спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств, ви­зна­ча­ю­ться ще де­сять ін­де­ксів­де­фля­то­рів: ва­ло­во­го на­ко­пи­че­н­ня, екс­пор­ту, ім­пор­ту то­що.

Не мо­жна бу­ло до­пу­ска­ти, що змі­на ме­то­до­ло­гії та­ко­го зна­чу­що­го по­ка­зни­ка, як ІСЦ, від­бу­ва­ла­ся без сер­йо­зно­го обго­во­ре­н­ня, при­найм­ні з проф­спіл­ка­ми та НБУ. А по­зи­цію ке­рів­ни­цтва ра­ди НБУ бу­ло на­ве­де­но в стат­ті йо­го го­ло­ви Бо­г­да­на Да­ни­ли­ши­на в DT.UA №9 від 10 бе­ре­зня 2017 р. у роз­ді­лі, чем­но оза­глав­ле­но­му «Сум­нів­ний ін­декс». Не роз­гля­да­ли цих онов­лень на­віть фор­маль­но й на між­ві­дом­чій ро­бо­чій гру­пі з ІСЦ. ІСЦ і ці­ни — по­лі­ти­ка Держ­ста­ту Від­но­сно спо­жив­чих цін та ін­де­ксів уже впро­довж ба­га­тьох ро­ків (при­бли­зно з 2003 р.) у ста­ти­сти­чно­му ві­дом­стві Укра­ї­ни не­у­хиль­но до­три­му­ють не­по­хи­тної по­зи­ції — якщо не зве­сти ціл­ком, то при­найм­ні обме­жи­ти до аб­со­лю­тно­го мі­ні­му­му мо­жли­вість від­слід­ко­ву­ва­ти та ана­лі­зу­ва­ти, чи від­по­від­а­ють ін­де­кси ці­но­вим змі­нам. І, слід ду­ма­ти, при­чи­ни для цьо­го існу­ва­ли та існу­ють.

Ста­но­ви­ще з опу­блі­ко­ва­ною ін­фор­ма­ці­єю по ці­нах та ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксах ни­ні зна­чно гір­ше, ніж бу­ло на­віть до 2003-го. Так, ще у 2002 р. то­ді­шній Держ­ком­стат ви­да­вав стат­збір­ник «Се­ре­дні ці­ни і та­ри­фи на спо­жив­чі то­ва­ри та по­слу­ги», в яко­му да­ле­ко не по всіх, але все-та­ки по 49 основ­них про­до­воль­чих, 18 не­про­до­воль­чих то­ва­рах, а та­кож по 14 ви­дах по­слуг що­мі­ся­ця пу­блі­ку­ва­ли­ся ці­ни та від­по­від­ні ін­ди­ві­ду­аль­ні ін­де­кси по Укра­ї­ні й ре­гіо­нах. З 2003-го ви­да­н­ня цьо­го збір­ни­ка бу­ло при­пи­не­но, і кіль­ка ро­ків жо­дних да­них про ці­ни не пу­блі­ку­ва­ли вза­га­лі. З 2007-го по­ча­ли ви­да­ва­ти до­сить со­лі­дний за об­ся­гом (близь­ко 175 сто­рі­нок) ста­ти­сти­чний збір­ник «Ін­де­кси спо­жив­чих цін», який ви­хо­дить і ни­ні і в яко­му пу­блі­ку­є­ться ба­га­то дру­го­ря­дних ре­гіо­наль­них ін­де­ксів за по­пе­ре­дні ро­ки, на­во­ди­ться ва­го­ва стру­кту­ра, але не­має на­ба­га­то ва­жли­ві­ших ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксів. У ньо­му з 2007-го по 2011 р. на­во­ди­ли­ся ці­ни по 33 про­до­воль­чих про­ду­ктах. Але ви­рі­ши­ли, що це яв­но за­ба­га­то, і в остан­ні п’ять ро­ків у ньо­му пу­блі­ку­ю­ться ці­ни ли­ше по 22 прод­то­ва­рах, що в 3,7 ра­зу мен­ше, ніж у 2002 р. Ви­хо­дить це ви­да­н­ня ли­ше на­ве­сні на­сту­пно­го за зві­тним ро­ку, ближ­че до Ве­ли­ко­дня. А впро­довж по­то­чно­го ро­ку будь-яких да­них про спо­жив­чі ці­ни, як і про ін­ди­ві­ду­аль­ні ін­де­кси ці­но­вих змін, прин­ци­по­во не пу­блі­ку­ють. На­сту­пно­го ж ро­ку їхня цін­ність втра­ча­є­ться. Адже до­ро­га лож­ка до обі­ду.

Це зов­сім не озна­чає, що ІСЦ, які пу­блі­ку­ю­ться що­мі­ся­ця, не по­трі­бні, зай­ві. Але ці­єї ін­фор­ма­ції не­до­ста­тньо. На сьо­го­дні ве­ли­ку ча­сти­ну ста­ти­сти­чних да­них спо­жи­ва­чі чер­па­ють не з дру­ко­ва­них ви­дань, а в Ін­тер­не­ті. І в ньо­му на­ба­га­то роз­ши­рю­ю­ться та спро­щу­ю­ться мо­жли­во­сті при­ве­де­н­ня стат­да­них у Exel-фор­ма­ті.

Із трьох ком­по­нен­тів — се­ре­дніх цін, ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксів і ваг, які да­ва­ли б змо­гу від­слід­ко­ву­ва­ти, чи від­по­від­ає за­галь­ний і гру­по­ві ІСЦ змі­нам цін, Держ­стат пу­блі­кує в стат­збір­ни­ку ли­ше один — ва­го­ву стру­кту­ру. А на веб-сай­ті Держ­ста­ту в роз­ді­лі «Ста­ти­сти­чна ін­фор­ма­ція — Ці­ни — Ва­го­ва стру­кту­ра» во­на на­во­ди­ться в Exelфор­ма­ті на­віть не тіль­ки по Укра­ї­ні, а й по м. Ки­є­ву та во­сьми еко­но­мі­чних ра­йо­нах. За 2015 р. — по всіх 328 ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксах і 201 гру­по­вій і під­гру­по­вій по­зи­ції. А це — аж 5290 по­ка­зни­ків (!). Але, ма­буть, не че­рез не­до­гляд, не на­во­дя­ться від­по­від­ні ін­ди­ві­ду­аль­ні ін­де­кси, не ка­жу­чи вже про ці­ни на то­ва­ри й по­слу­ги. І одер­жа­ти їх за за­пи­том із Держ­ста­ту бу­ло ду­же важ­ко. На­ве­сти ж їх у стат­збір­ни­ку та в Exel-фор­ма­ті, як ви­дно від­но­сно ваг, до­сить про­сто. Усі ці да­ні є в де­пар­та­мен­ті ста­ти­сти­ки цін, бу­ли б від­чу­т­тя від­по­від­аль­но­сті та ба­жа­н­ня.

Це як мі­ні­мум тро­хи див­но й не­зро­зумі­ло, то­му що по двох ці­но­вих ін­де­ксах — ці­нах ви­ро­бни­ків про­ми­сло­вої про­ду­кції та ці­нах ре­а­лі­за­ції сіль­сько­го­спо­дар­ської про­ду­кції — упро­довж ка­лен­дар­но­го ро­ку, крім ін­де­ксів, що­мі­ся­ця па­ра­лель­но на­во­дя­ться й ці­ни. За про­ми­сло­вою про­ду­кці­єю — по 32 про­ду­ктах і на­по­ях (то­ді як у стат­збір­ни­ку, що ви­хо­дить на­сту­пно­го ро­ку, — ли­ше по 22 се­ре­дніх ці­нах) і 10 основ­них ви­дах сіль­госп­про­ду­кції. Нав­ряд чи мо­же ви­ни­кну­ти сум­нів, що «ко­ло спо­жи­ва­чів» спо­жив­чих цін (а це всі гро­ма­дя­ни Укра­ї­ни) не­зрів­нян­но шир­ше, ніж від­но­сно цін ви­ро­бни­ків прод­то­ва­рів і сіль­госп­про­ду­кції.

Що­прав­да, оскіль­ки на без­риб’ї й рак ри­ба, мо­жна по­ки що ко­ри­сту­ва­ти­ся да­ни­ми про ці­ни на со­ці­аль­ні про­ду­кти, що на­во­дя­ться три­чі на мі­сяць на сай­ті Держ­ста­ту. ¯х ду­же опе­ра­тив­но пу­блі­ку­ють вже ма­ло не до обі­ду на­сту­пно­го дня по 22 так зва­них со­ці­аль­них (тоб­то де­шев­ших) прод­то­ва­рах і двох ви­дах паль­но­го — бен­зи­ну А-95 і диз­па­ли­ву по Укра­ї­ні, всіх ре­гіо­нах і м. Ки­є­ву. Але, на­пев­но, не­за­ба­ром збір і пу­блі­ка­цію цих да­них мо­жуть при­пи­ни­ти. Оскіль­ки Ка­бмін ви­рі­шив із 1 ли­пня ц.р. ска­су­ва­ти кон­троль за ці­на­ми (то­чні­ше, за ма­кси­маль­но допу­сти­ми­ми 20-від­со­тко­ви­ми на­дбав­ка­ми до опто­вих цін).

Та, мо­же, на­ве­де­ні мір­ку­ва­н­ня про мі­зер­ність да­них про спо­жив­чі ці­ни ціл­ком не­до­ре­чні, і во­ни не по­трі­бні спо­жи­ва­чам, а пе­ре­ва­гу тре­ба на­да­ва­ти ін­де­ксам? При за­по­зи­чен­ні та­ко­го під­хо­ду, на­при­клад, де­пар­та­мент ста­ти­сти­ки пра­ці Держ­ста­ту не пу­блі­ку­вав би впро­довж ро­ку жо­дних да­них про ве­ли­чи­ну зар­пла­ти, на­во­дя­чи тіль­ки ін­де­кси. І ли­ше на­ве­сні на­сту­пно­го ро­ку по­ра­ду­вав би ін­фор­ма­ці­єю про її ве­ли­чи­ну, при­чо­му на­віть не за всі­ма ви­да­ми ді­яль­но­сті, а ли­ше в де­яких га­лу­зях про­ми­сло­во­сті.

Кон­ста­та­ція мі­зер­но­сті та яв­ної не­до­ста­тно­сті ін­фор­ма­ції про спо­жив­чі ці­ни — це не ав­тор­ська зло­сти­вість, а ціл­ком об´рун­то­ва­ні мір­ку­ва­н­ня про да­ні, які по­трі­бні всім на­шим гро­ма­дя­нам, про ві­до­мо­сті, що пу­блі­ку­ю­ться у не­зрів­нян­но біль­ших об­ся­гах у за­ру­бі­жних кра­ї­нах.

До­во­ди­ться ще та ще раз на­га­ду­ва­ти, що в Держ­ста­ті є де­пар­та­мент цін, а не ін­де­ксів цін. Чи від­по­від­а­ють ін­де­кси змі­нам цін? Про­бле­ма­ти­ка не­від­по­від­но­сті на­ших ін­де­ксів ре­аль­ним змі­нам цін упро­довж ба­га­тьох ро­ків по­стій­но при­вер­та­ла та про­дов­жує при­вер­та­ти ува­гу гро­мад­сько­сті, ЗМІ, пар­ла­мен­та­рі­їв. Але з бо­ку Держ­ком­ста­ту-держ­ста­ту (як мо­жна бу­ло й не сум­ні­ва­ти­ся) ці пі­до­зри на­чи­сто за­пе­ре­чу­ва­ли­ся. «Ме­то­до­ло­гія та ор­га­ні­за­ція цих роз­ра­хун­ків у нас у кра­ї­ні пов­ні­стю від­по­від­а­ють між­на­ро­дним стан­дар­там. Між­на­ро­дні екс­пер­ти МВФ та ЄС, які по­стій­но здій­сню­ють мо­ні­то­ринг яко­сті ін­де­ксів спо­жив­чих цін у рі­зних кра­ї­нах сві­ту, да­ють ви­со­ку оцін­ку да­ним ІСЦ в Укра­ї­ні та за­зна­ча­ють, що роз­ра­хун­ки по­ка­зни­ка ін­фля­ції здій­сню­ю­ться на осно­ві на­дій­них ста­ти­сти­чних ме­то­дів» (із прес-ре­лі­зу Держ­ста­ту від 11 ли­сто­па­да 2011 р.).

По­си­ла­н­ня на та­кі ав­то­ри­те­тні між­на­ро­дні ор­га­ні­за­ції, як МВФ і Єв­ро­со­юз, ні­би­то ма­ло б бу­ти більш ніж пе­ре­кон­ли­вим і ціл­ком ви­клю­чи­ти будь-які пі­до­зри в пра­виль­но­сті на­шо­го ІСЦ. Але за всі­єї по­ва­ги по­трі­бно ро­зу­мі­ти, що во­ни за­йма­ю­ться в основ­но­му ме­то­до­ло­гі­чни­ми аспе­кта­ми. Во­ни не ма­ють і фі­зи­чно не мо­жуть здій­сню­ва­ти то­таль­ну пе­ре­вір­ку, ау­дит усіх на­ших роз­ра­хун­ків. Та й Держ­стат нав­ми­сно лу­ка­вить про без­до­ган­ність оці­нок на­ших ІСЦ.

У ду­же сер­йо­зно­му 102-сто­рін­ко­во­му до­ку­мен­ті «Ада­пто­ва­на гло­баль­на оцін­ка на­ціо­наль­ної ста­ти­сти­чної си­сте­ми Укра­ї­ни», під­го­тов­ле­но­му на­при­кін­ці 2011-го за ре­зуль­та­та­ми ро­бо­ти двох мі­сій екс­пер­тів Єв­ро­ста­ту і Єв­ро­пей­ської еко­но­мі­чної ко­мі­сії ООН, іде­ться, що жур­на­лі­сти за­га­лом до­ві­ря­ють да­ним Держ­ста­ту. Але при цьо­му ду­же чем­но за­зна­ча­є­ться, що опу­блі­ко­ва­ні ним по­ка­зни­ки ін­фля­ції бу­ли «пре­дме­том го­стро­го обго­во­ре­н­ня». Що це озна­чає, ма­буть, зро­зумі­ло. І ще раз у цьо­му до­ку­мен­ті на­го­ло­шу­є­ться, що ві­ра на­се­ле­н­ня в на­дій­ність ІСЦ має клю­чо­ве зна­че­н­ня та по­вин­на за­охо­чу­ва­ти­ся всі­ма до­сту­пни­ми спосо­ба­ми.

А від­но­сно ви­со­ких оці­нок на­шо­го ІСЦ із бо­ку екс­пер­тів МВФ слід за­зна­чи­ти, що во­ни якось про­гле­ді­ли, що ІСЦ в Укра­ї­ні ба­га­то ро­ків (до 2007 р.) не охо­плю­вав сіль­сько­го на­се­ле­н­ня. Ні­би­то зов­сім «дрі­бни­чка».

Сум­ні­ви в пра­виль­но­сті ві­тчи­зня­но­го ІСЦ усе-та­ки за­ли­ша­ю­ться. ¯х, зокре­ма, ви­слов­лю­ва­ли на­віть два прем’єри остан­ньо­го де­ся­ти­лі­т­тя (що­прав­да, під час їх пе­ре­бу­ва­н­ня на­ро­дни­ми де­пу­та­та­ми — Ю.ти­мо­шен­ко й А.яце­нюк). Так, у бе­ре­зні 2011-го Ти­мо­шен­ко ка­за­ла про за­ни­же­н­ня та на­віть фаль­си­фі­ка­цію рів­ня гру­дне­вої ін­фля­ції 2010 р., на­во­дя­чи її по­ка­зник у 42,3% (при 9,1% — за офі­цій­ни­ми да­ни­ми). На що то­ді­шній лі­дер фра­кції Пар­тії ре­гіо­нів О.єфре­мов упев­не­но за­явив: «...ми сьо­го­дні пе­ре­бу­ва­є­мо під мо­ні­то­рин­гом МВФ, і як­би Держ­ста­ти­сти­ка опу­блі­ку­ва­ла ін­фор­ма­цію, яка не від­по­від­ає дій­сно­сті, то ми від­ра­зу одер­жа­ли б від­по­від­ну ре­а­кцію з бо­ку між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій».

Та якщо бу­ти об’єктив­ним, то, аж ні­як не на­ма­га­ю­чись ста­ви­ти під сум­нів твер­дже­н­ня Юлії Во­ло­ди­ми­рів­ни про за­ни­же­н­ня ІСЦ, усе-та­ки за­зна­чи­мо, що зро­би­ти са­мо­стій­ні об­чи­сле­н­ня змін ІСЦ, хоч як на­ма­гай­ся, пра­кти­чно не­мо­жли­во. А.яце­нюк не­за­дов­го до прем’єр­ства на­во­див у ВР ци­фру ні­би­то ре­аль­но­го при­ро­сту ІСЦ у 51,6%, що­прав­да, не уто­чню­ю­чи, яко­го пе­рі­о­ду во­на сто­су­є­ться. Та й на­ве­де­ні обо­ма по­лі­ти­ка­ми ци­фри ви­да­ю­ться все-та­ки яв­но пе­ре­біль­ше­ни­ми. І при­мі­тно, що ко­ли і Ти­мо­шен­ко, і Яце­нюк ста­ва­ли прем’єра­ми, їхній ін­те­рес до мо­жли­во­го за­ни­же­н­ня ІСЦ якось одра­зу на­чи­сто зни­кав.

Не за­ли­ша­ло­ся осто­ронь оці­нок ре­аль­но­сті ІСЦ і DT.UA. Ще в бе­ре­зні 2006 р. з’яви­ла­ся пу­блі­ка­ція, в якій фо­ку­су­ва­ла­ся ува­га на двох аспе­ктах ІСЦ. Пер­ший: цей ін­декс у нас охо­плює ли­ше мі­ських, а не всіх жи­те­лів. Дру­гий аспект: ін­де­кси цін на ово­чі сер­йо­зно від­ста­ють від їхньо­го ре­аль­но­го зро­ста­н­ня (да­них про ці­ни на ін­ші про­ду­кти то­ді не пу­блі­ку­ва­ли). Не хо­ті­ло­ся б во­ру­ши­ти ми­ну­ле, але че­рез кіль­ка мі­ся­ців пі­сля ці­єї пу­блі­ка­ції (у трав­ні 2006-го) на ко­ле­гії то­ді­шньо­го Держ­ком­ста­ту ро­бо­ту де­пар­та­мен­ту ста­ти­сти­ки цін у ча­сти­ні ор­га­ні­за­ції стат­спо­сте­ре­же­н­ня за змі­ною цін і ме­то­до­ло­гії роз­ра­хун­ків ін­де­ксів спо­жив­чих цін бу­ло ви­зна­но не­за­до­віль­ною. Рі­ше­н­ня, ма­буть, у пра­кти­ці на­шої ста­тслу­жби ду­же рід­кі­сне.

То­ді ж на­мі­ти­ли низ­ку за­хо­дів із по­лі­пше­н­ня роз­ра­хун­ків, зокре­ма облі­ку се­зон­них ко­ли­вань цін, пу­блі­ка­ції ва­го­вої стру­кту­ри про­ду­кто­во­го на­бо­ру. Пер­ший не ре­а­лі­зо­ва­ний до­сі. А дру­гий за­хід уже з 2007 р. вті­ле­но в жи­т­тя. Що­прав­да, се­ред зга­да­них за­хо­дів не мі­сти­ло­ся вка­зі­вок про не­об­хі­дність пу­блі­ка­ції се­ре­дніх цін і ці­но­вих ін­де­ксів. Але та­кі ви­мо­ги ви­гля­да­ли б про­сто обов’яз­ко­ви­ми за за­мов­чу­ва­н­ням. Адже, на­при­клад, де­пар­та­мент ста­ти­сти­ки ви­ро­бни­цтва й без по­ді­бних вка­зі­вок що­мі­ся­ця пу­блі­кує за­галь­ний і гру­по­ві ін­де­кси про­ми­сло­во­го ви­ро­бни­цтва з ура­ху­ва­н­ням і без ура­ху­ва­н­ня се­зон­них ко­ли­вань, а та­кож да­ні про ви­пуск близь­ко ти­ся­чі ви­дів про­ми­сло­вої про­ду­кції в на­ту­раль­но­му ви­ра­жен­ні!

Че­рез де­сять ро­ків че­рез не­від­по­від­ність опу­блі­ко­ва­них ІСЦ їхній ре­аль­ній змі­ні та з ура­ху­ва­н­ням со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної зна­чу­що­сті ці­єї об­ста­ви­ни DT.UA опу­блі­ку­ва­ло у двох но­ме­рах ти­жне­ви­ка роз­гор­ну­тий ана­ліз си­ту­а­ції (№ 18 (264) і 20 (266)). То­ді, зокре­ма, бу­ло по­ка­за­но, що й пі­сля рі­ше­н­ня ко­ле­гії 2006 р. ще про­тя­гом дев’яти ро­ків про­дов­жу­ва­ли гна­ти, як і ра­ні­ше, роз­ра­хун­ки ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксів по ово­чах, які й близь­ко не від­по­від­а­ли ре­а­лі­ям. І що, на­при­клад, гру­дне­ві 2015-го до 1999 р. лан­цю­го­ві ін­де­кси по кар­то­плі ви­яви­ли­ся в 182 ра­зи (!) мен­ші за ре­аль­ні змі­ни се­ре­дніх гру­дне­вих цін тих же ро­ків, по ка­пу­сті бі­ло­ка­чан­ній — май­же в 19, бу­ря­ку — в 102(!), мор­кви — у 22, ци­бу­лі рі­пча­стій — у 23 ра­зи. Ана­ло­гі­чні, хо­ча й на­ба­га­то мен­ші за мас­шта­ба­ми не­від­по­від­но­сті бу­ло на­ве­де­но по 25 хар­чо­вих про­ду­ктах за 2007–2015 рр., по 29 про­ду­ктах хар­чу­ва­н­ня та на­по­ях, між об­ся­га­ми ре­а­лі­за­ції та ін­де­кса­ми то­ва­ро­обі­гу під­при­ємств роз­дрі­бної тор­гів­лі, по чо­ти­рьох то­ва­рах три­ва­ло­го ко­ри­сту­ва­н­ня, по одя­гу і взу­т­тю. Але Держ­стат про­мов­чав, не ско­ри­став­шись ст. 13 За­ко­ну «Про дер­жав­ну ста­ти­сти­ку», яка дає йо­му пра­во ко­мен­ту­ва­ти не­пра­виль­не ви­ко­ри­ста­н­ня ста­ти­сти­чної ін­фор­ма­ції. Хо­ча не за­ба­рив­ся це зро­би­ти з при­во­ду ви­ще­зга­да­них за­яв Ю.ти­мо­шен­ко та А.яце­ню­ка.

Ма­буть, із прийня­т­тям у 2014– 2015 рр. змін у ме­то­ди­ці роз­ра­хун­ків ІСЦ, осо­бли­во від­но­сно ви­зна­че­н­ня ін­де­ксів по пло­до­о­во­че­вих про­ду­ктах, якість на­ших ін­де­ксів, їхня ві­ро­гі­дність по­мі­тно по­лі­пши­ли­ся. Про це, зокре­ма, мо­жна су­ди­ти за на­ве­де­ним в та­бли­ці по­рів­ня­н­ням змін цін з ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми ін­де­кса­ми за 2013-й і 2016 р. по 22 прод­то­ва­рах.

У гру­дні 2013-го до гру­дня по­пе­ре­дньо­го 2012 р. з цьо­го на­бо­ру про­ду­ктів ін­декс, зва­же­ний за рі­чною змі­ною цін, дав 111,3%, а зва­же­ний за ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми ін­де­кса­ми — тіль­ки 102,6%. Рі­зни­ця в при­ро­сті — 5,1 ра­зу. По 20 з 22 про­ду­ктів ці­ни змі­ню­ва­ли­ся біль­ше, ніж за ін­ди­ві­ду­аль­ни­ми ін­де­кса­ми. Хо­ча во­ни, за ло­гі­кою, ма­ли б збі­га­ти­ся... А у 2016 р. си­ту­а­ція змі­ни­ла­ся. Ці­но­ві змі­ни да­ли 101,3%, а по ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксах — 101,9%. Хо­ча, зно­ву ж, за ло­гі­кою оби­дві ін­де­ксні ве­ли­чи­ни по­вин­ні бу­ти одна­ко­ви­ми. Але над­то ра­ді­ти цим змі­нам у роз­ра­хун­ках усе ж та­ки не вар­то. Ці по­рів­ня­н­ня ба­зу­ю­ться ли­ше на 22 із 335 по­зи­цій про­ду­кто­во­го на­бо­ру, і на них 2016-го при­па­да­ла ли­ше п’ята ча­сти­на ваг — 19,026%.

Ціл­ком імо­вір­но, що за­ни­же­н­ня ІСЦ від­бу­ва­ло­ся до 2014 р. не з іні­ці­а­ти­ви то­ді­шньо­го Держ­ком­ста­ту, а за «по­ра­да­ми» ззов­ні.

На­ве­де­ні в цій і по­пе­ре­дній ста­т­тях (див. DT.UA №21 від 3 черв­ня 2017 р.) ана­ліз та ар­гу­мен­та­ція свід­чать, що онов­ле­н­ня ІСЦ, що від­бу­ло­ся цьо­го ро­ку, ве­де до по­гір­ше­н­ня йо­го яко­сті. У ви­зна­чен­ні ІСЦ клю­чо­ве зна­че­н­ня має сло­во «гро­шо­ві» (спо­жив­чі ви­тра­ти), оскіль­ки цей ін­декс по­ви­нен від­обра­жа­ти змі­ну цін на то­ва­ри й по­слу­ги. А в на­цра­хун­ках, до яких ни­ні при­сто­со­ву­є­ться наш ІСЦ, у кін­це­вих спо­жив­чих ви­тра­тах до­мо­го­спо­дарств гро­шо­ві ви­тра­ти (з ура­ху­ва­н­ням їхніх мо­жли­вих до­ра­хун­ків) фор­му­ва­ти­муть не більш як 65–70%, ма­кси­мум 75% ви­трат. А ін­шу ча­сти­ну ста­но­ви­ти­ме їхня не­гро­шо­ва ча­сти­на. І це не 1–2% (із чим ще якось мо­жна ми­ри­ти­ся). Оцін­ка не­гро­шо­вої ча­сти­ни ви­трат більш скла­дна та не­ви­зна­че­на. А ди­на­мі­ка ре­аль­них ці­но­вих змін по не­гро­шо­вій ча­сти­ні в на­цра­хун­ках ціл­ком при­ро­дно не збі­га­ти­ме­ться з ди­на­мі­кою гро­шо­вої ча­сти­ни.

Та­ким чи­ном, вар­то по­вер­ну­ти­ся до пи­та­н­ня до­ціль­но­сті здій­сне­но­го «онов­ле­н­ня» на­шо­го ІСЦ. Змі­ни ме­то­до­ло­гії при­йма­ли влі­тку ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли Держ­стат не мав ке­рів­ни­цтва. Те­пер, ко­ли во­но за­твер­дже­не (як і йо­го ко­ле­гія), слід бу­ло б прийня­ти більш об´рун­то­ва­не та зва­же­не рі­ше­н­ня. Що зро­би­ти? Ма­буть, Держ­ста­ту слід під­го­ту­ва­ти та по­да­ти на за­твер­дже­н­ня Ка­бмі­ну но­ву Стра­те­гію роз­ви­тку Держ­ста­ти­сти­ки на на­сту­пну п’яти­рі­чку. У ній, сто­сов­но ІСЦ і ви­трат до­мо­го­спо­дарств у на­цра­хун­ках, вар­то бу­ло б від­обра­зи­ти, зокре­ма, та­кі аспе­кти:

— ра­ти­фі­ка­цію ВР п’яти (з дев’яти) не­ра­ти­фі­ко­ва­них ста­тей (у то­му чи­слі й ст. 12 про ІСЦ) 160-ї Кон­вен­ції МОП 1985 р. «Про ста­ти­сти­ку пра­ці», які за­ли­ши­ли­ся ще з ра­дян­ських ча­сів;

— у на­цра­хун­ках слід бу­ло б пе­ре­йти від роз­ра­хун­ків ве­ли­чи­ни як за­галь­но­го, так і гру­по­вих ін­де­ксів-де­фля­то­рів кін­це­вих спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств по то­ва­рах із фа­кти­чно ко­ли­шньої ра­дян­ської стру­кту­ри роз­дрі­бно­го то­ва­ро­обі­гу до йо­го пе­ре­ве­де­н­ня на Кла­си­фі­ка­цію ін­ди­ві­ду­аль­но­го спо­жи­ва­н­ня за ці­ля­ми (КІСЦ). Та­кий са­мий пе­ре­хід вар­то про­ве­сти й від­но­сно по­слуг. Це дасть змо­гу які­сно по­лі­пши­ти від­обра­же­н­ня цьо­го бло­ку на­цра­хун­ків;

— в об­сте­же­н­ня умов жи­т­тя до­мо­го­спо­дарств ба­жа­но до­да­тко­во вклю­чи­ти роз­роб­ки по чо­ти­рьох під­се­кто­рах до­мо­го­спо­дарств, що ви­окрем­лю­ю­ться у на­цра­хун­ках: на­йма­ні пра­ців­ни­ки (55,6% кін­це­вих спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств у 2015 р.), одер­жу­ва­чі трансфер­них до­хо­дів (в основ­но­му пен­сіо­не­ри) і вла­сно­сті (33,6%), са­мо­зайня­ті (9,7%) і ро­бо­то­дав­ці (1,1%, хо­ча ця час­тка є ду­же низь­кою);

— роз­гля­ну­ти ме­то­до­ло­гі­чні та роз­ра­хун­ко­ві при­чи­ни роз­бі­жно­стей кін­це­вих спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств за­га­лом і по 12 гру­пах, усу­нув­ши на­ймас­шта­бні­ші роз­бі­жно­сті но­вої і ко­ли­шньої ва­го­вих стру­ктур;

— пе­ред­ба­чи­ти па­ра­лель­ний роз­ра­ху­нок ІСЦ із ура­ху­ва­н­ням се­зон­них ко­ли­вань, як це пла­ну­ва­ло­ся про­ве­сти в ни­ні­шній стра­те­гії (п. 24). З ура­ху­ва­н­ням се­зон­них ко­ри­гу­вань роз­ро­бля­ю­ться на­цра­хун­ки, про­ми­сло­ві ін­де­кси, го­ту­є­ться пе­ре­хід у ста­ти­сти­ку зов­ні­шньої тор­гів­лі. В ІСЦ се­зон­ність вар­то вра­хо­ву­ва­ти за пло­до­о­во­че­ви­ми про­ду­кта­ми, зи­мо­вим одя­гом, опа­ле­н­ням, ви­тра­та­ми при­ро­дно­го га­зу;

— на­скіль­ки об´рун­то­ва­не ви­клю­че­н­ня з роз­ра­хун­ків ІСЦ то­ва­рів, що бу­ли у вжи­тку. ¯хня час­тка до­сить зна­чна від­но­сно ав­то­мо­бі­лів і збіль­шу­є­ться в при­дбан­ні одя­гу;

— за­мість стат­збір­ни­ка «Iн­де­кси спо­жив­чих цiн» ви­да­ва­ти збір­ник «Спо­жив­чі цiни та iн­де­кси», пе­ред­ба­чив­ши в ньо­му, як у по­ді­бних ви­да­н­нях ін­ших кра­їн, пу­блі­ка­цію зна­чно біль­шої кіль­ко­сті цін і та­ри­фів, усіх ін­ди­ві­ду­аль­них ін­де­ксів.

Що­до ІСЦ слід та­кож звер­ну­ти ува­гу на про­ра­хун­ки за­галь­но­го ха­ра­кте­ру.

Пер­ший. По по­зи­ці­ях про­ду­кто­во­го на­бо­ру не­має спе­ци­фі­ка­цій (тоб­то по­яснень то­го, що ма­є­ться на ува­зі під тим або ін­шим ви­дом то­ва­ру або по­слу­ги), оскіль­ки що­до зна­чної ча­сти­ни по­зи­цій та­ко­го ро­зу­мі­н­ня не­має. Зокре­ма, про кри­те­рії від­бо­ру для вра­ху­ва­н­ня цін із про­ду­ктів, на­при­клад, яблук, яких за­зви­чай у су­пер­мар­ке­тах і на рин­ку про­да­є­ться мі­ні­мум 5–7 сор­тів із рі­зни­ми ці­на­ми, де­ся­тків ви­дів цу­ке­рок або за со­тню ма­рок вин. Або що на­ле­жить у про­ду­кто­во­му на­бо­рі до твер­дих си­рів на кшталт «едам» й «ем­мен­таль»?

Дру­гий. У де­пар­та­мен­ті ста­ти­сти­ки цін не­має мо­жли­во­сті одер­жа­ти (при­чо­му на­віть чле­нам між­ві­дом­чої ро­бо­чої гру­пи) ін­стру­мен­та­рій, тоб­то на­бір та­блиць, до­ку­мен­тів, які ви­ко­ри­сто­ву­ю­ться спів­ро­бі­тни­ка­ми, що про­во­дять на мі­сцях ре­є­стра­цію цін. По­ді­бний на­бір мо­жна без будь-яких скла­дно­щів одер­жа­ти в де­пар­та­мен­ті об­сте­же­н­ня до­мо­го­спо­дарств.

Тре­тій. По ІСЦ не­має стан­дар­тно пе­ред­ба­че­них за всі­ма ста­тпо­ка­зни­ка­ми зві­тів про якість (плю­си, мі­ну­си, ри­зи­ки і т.ін.). Во­ни на­во­дя­ться на­віть за та­ким про­стим по­ка­зни­ком, як ді­яль­ність му­зе­їв, і за­йма­ють де­сять сто­рі­нок, не ка­жу­чи вже про ме­то­до­ло­гі­чно й ор­га­ні­за­цій­но скла­дні­ші об­сте­же­н­ня еко­но­мі­чної актив­но­сті на­се­ле­н­ня (14 стор.) і об­сте­жень до­мо­го­спо­дарств (33 стор.).

Че­твер­тий. На сай­ті Держ­ста­ту (Ста­ти­сти­чні спо­сте­ре­же­н­ня — Ме­та­опи­са­н­ня — Ці­ни) не­має обов’яз­ко­во­го та пе­ред­ба­че­но­го по­ста­но­вою КМУ (№835 від 21 жов­тня 2015 р.) для всіх ста­тпо­ка­зни­ків ме­та­опи­са­н­ня ІСЦ. Хо­ча во­ни є по сі­мох ін­ших ін­де­ксах, які роз­ро­бля­ю­ться де­пар­та­мен­том ста­ти­сти­ки цін.

П’ятий. На­ве­сти на сай­ті Держ­ста­ту до­да­тко­во до стру­кту­ри 2015 р. роз­ра­хун­ко­ву ва­го­ву стру­кту­ру 2016-го, за якою ви­зна­ча­є­ться ІСЦ 2017-го.

***

Здій­сне­не онов­ле­н­ня ІСЦ ве­де до по­гір­ше­н­ня йо­го яко­сті, пе­ре­тво­ре­н­ня, по су­ті, з ін­де­ксу спо­жив­чих цін на ін­декс-де­фля­тор спо­жив­чих ви­трат до­мо­го­спо­дарств у на­цра­хун­ках, втра­ти еко­но­мі­чно­го змі­сту ре­гіо­наль­них ІСЦ, не­зро­зумі­лих змін йо­го ва­го­вої стру­кту­ри, від­хо­ду від між­на­ро­дних стан­дар­тів і пра­кти­ки роз­ра­хун­ків у кра­ї­нах по­за єв­ро­зо­ною, зни­же­н­ня яко­сті ду­же ва­жли­во­го для НБУ ба­зо­во­го ІСЦ. Усе це по­тре­бує оцін­ки до­ціль­но­сті про­ве­де­них змін.

А з ура­ху­ва­н­ням не­що­дав­ньої обі­цян­ки В.грой­сма­на роз­по­ча­ти з 2018 р. ін­де­кса­цію зар­плат, пен­сій, сти­пен­дій (що ціл­ком ло­гі­чно та пе­ред­ба­че­но за­ко­но­дав­ством, але не здій­сню­ва­ло­ся вже кіль­ка ро­ків) зна­чу­щість ре­аль­но­го від­обра­же­н­ня змін ІСЦ істо­тно зро­стає.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.