До­хо­ди бю­дже­ту й еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня: чи вар­то спо­ді­ва­ти­ся на ди­во?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - На­та­ля МІЛЬЧАКОВА, за­сту­пник ди­ре­кто­ра ана­лі­ти­чно­го де­пар­та­мен­ту «Аль­па­рі»

За пер­ше пів­річ­чя 2017-го до­хо­ди держ­бю­дже­ту Укра­ї­ни збіль­ши­ли­ся на 49%. По­да­тко­ві до­хо­ди, які за­без­пе­чу­ють основ­ну ча­сти­ну бю­дже­тних над­хо­джень, зро­сли на 26%, ми­тні — на 18. Це пов’яза­но з по­жвав­ле­н­ням еко­но­мі­ки: за пер­ший квар­тал 2017 р. ВВП кра­ї­ни зріс на 3% до ана­ло­гі­чно­го то­рі­шньо­го пе­рі­о­ду. Про­те до цифр, пов’яза­них зі зро­ста­н­ням ВВП і бю­дже­тних до­хо­дів, слід ста­ви­ти­ся обе­ре­жно, не впа­да­ю­чи в нев­трим­ний опти­мізм.

Основ­ни­ми драй­ве­ра­ми зро­ста­н­ня ста­ли га­лу­зі ви­ро­бни­цтва, що пра­цю­ють пе­ре­ва­жно на вну­трі­шній ри­нок, від­по­від­но, плав­не змі­цне­н­ня кур­су грив­ні до до­ла­ра на 0,3% у пер­шо­му квар­та­лі ма­ло по­зи­тив­ний вплив на зро­ста­н­ня. Однак ці тен­ден­ції не ви­гля­да­ють стій­ки­ми. Так, На­ціо­наль­ний банк Укра­ї­ни не­що­дав­но ого­ло­сив, що зни­жує про­гноз що­до тем­пів зро­ста­н­ня на­ціо­наль­но­го ВВП цьо­го ро­ку з 1,9 до 1,6%. Більш то­го, ще в трав­ні по­то­чно­го ро­ку про те, що тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня в Укра­ї­ні мо­жуть ви­яви­ти­ся ниж­чи­ми від про­гно­зо­ва­них, по­пе­ре­ди­ло між­на­ро­дне рей­тин­го­ве агент­ство Fitch. На пер­ший по­гляд, силь­на ста­ти­сти­ка що­до бю­дже­тних до­хо­дів спро­сто­вує ці про­гно­зи, адже їх збіль­ше­н­ня є фун­кці­єю на­сам­пе­ред та­ких змін­них, як еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня і зби­ра­н­ня по­да­тків. Однак ста­ти­сти­ка від­обра­жає ми­ну­лі ре­зуль­та­ти, а ре­зуль­та­ти ми­ну­лих ча­со­вих пе­рі­о­дів не мо­жуть ме­ха­ні­чно екс­тра­по­лю­ва­ти­ся на май­бу­тнє. Так, зро­ста­н­ня бю­дже­тних до­хо­дів за пер­ше пів­річ­чя пе­ре­ва­жно бу­ло пов’яза­не із силь­ни­ми еко­но­мі­чни­ми по­ка­зни­ка­ми за ВВП у пер­шо­му квар­та­лі, а вже в дру­го­му з’яви­ла­ся тен­ден­ція до упо­віль­не­н­ня зро­ста­н­ня, на що звер­ну­ли ува­гу і Нац­банк, і екс­пер­ти гло­баль­них рей­тин­го­вих агентств.

У пер­шо­му квар­та­лі про­ми­сло­ве ви­ро­бни­цтво ско­ро­ти­ло­ся, за да­ни­ми Держ­ста­ту, на 0,7%. Однак не всі га­лу­зі по­ка­за­ли зни­же­н­ня. Най­біль­ше зро­ста­н­ня у пер­шій чвер­ті ро­ку спо­сте­рі­га­ло­ся в пе­ре­ро­бно­му се­кто­рі — лег­кій про­ми­сло­во­сті, де­ре­во­об­роб­ці, де­яких ви­дах хі­мі­чної, хар­чо­вої про­ми­сло­во­сті, ма­ши­но­бу­ду­ван­ні. Се­ктор по­слуг по­ки що не по­чав від­нов­лю­ва­ти­ся на до­кри­зо­во­му рів­ні, а от се­ктор роз­дрі­бної тор­гів­лі за пер­ший квар­тал зріс на 3%, бу­дів­ни­цтво — май­же на 19%. Пев­ну під­трим­ку про­ми­сло­во­сті на­да­ли й вій­сько­ві за­мов­ле­н­ня (як тут не зга­да­ти гір­кий ви­слів — «ко­му вій­на, а ко­му ма­ти рі­дна»). Галь­му­ва­ли зро­ста­н­ня укра­їн­ської про­ми­сло­во­сті та­кі га­лу­зі, як на­фто­пе­ре­роб­ка, ви­до­бу­ток ко­ри­сних ко­па­лин, ви­ро­бни­цтво еле­ктро­енер­гії. У дру­го­му квар­та­лі не­га­тив­ні тен­ден­ції в про­ми­сло­во­сті три­ва­ли. Це пов’яза­но і з бло­ка­дою ря­ду ра­йо­нів Дон­ба­су, і з роз­ри­вом еко­но­мі­чних зв’яз­ків з енер­ге­ти­кою, ме­та­лур­гій­ною та транс­порт­ною га­лу­зя­ми Ро­сії та ря­ду кра­їн СНД. А хо­ло­дне лі­то по­то­чно­го ро­ку мо­же та­кож не­га­тив­но впли­ну­ти й на сіль­ське го­спо­дар­ство, що при­зве­де до ско­ро­че­н­ня не тіль­ки йо­го ви­ро­бни­цтва, а й до­хо­дів держ­бю­дже­ту, оскіль­ки екс­порт теж ско­ро­чу­ва­ти­ме­ться че­рез зни­же­н­ня вро­жаю. Та­ким чи­ном, на тлі не­спри­я­тли­вих тен­ден­цій в еко­но­мі­ці в тре­тьо­му квар­та­лі до­хо­ди бю­дже­ту мо­жуть ско­ро­ти­ти­ся.

Якщо на по­ча­тку ро­ку до­сить бур­хли­во зро­ста­ли про­да­жі, у то­му чи­слі екс­порт­ні по­став­ки ро­слин­ної олії, ро­слин­них жи­рів і ма­сло­жи­ро­вої про­ду­кції, то в дру­го­му й тре­тьо­му квар­та­лах че­рез хо­ло­дне лі­то вро­жай мо­же по­ча­ти ско­ро­чу­ва­ти­ся, і, від­по­від­но, це по­зна­чи­ться й на хар­чо­вій про­ми­сло­во­сті. За пер­ші три мі­ся­ці цьо­го ро­ку бур­хли­ве зро­ста­н­ня (на 28%) по­ка­за­ли екс­порт­ні про­да­жі, то­ді як ім­порт зріс на 25,4%. У ре­зуль­та­ті пер­ший квар­тал за­вер­шив­ся з про­фі­ци­том тор­го­вель­но­го ба­лан­су в роз­мі­рі 106,2 млн дол. Для Укра­ї­ни як кра­ї­ни зі зна­чною час­ткою зов­ні­шньої тор­гів­лі ве­ли­ке зна­че­н­ня має про­фі­цит тор­го­вель­но­го ба­лан­су. Однак цей по­ка­зник, на мій по­гляд, міг би бу­ти біль­шим, як­би не спо­сте­рі­га­ло­ся змі­цне­н­ня обмін­но­го кур­су грив­ні.

Вва­жаю, що, якщо курс грив­ні цьо­го ро­ку від­по­від­но до про­гно­зу уря­ду по­сла­блю­ва­ти­ме­ться по­рів­ня­но з по­то­чни­ми рів­ня­ми, це змо­же на­да­ти під­трим­ку еко­но­мі­чно­му зро­стан­ню на­сам­пе­ред у га­лу­зях-екс­пор­те­рах. На­га­даю, що згі­дно з офі­цій­ним про­гно­зом се­ре­дній курс грив­ні до до­ла­ра у 2017 р. має ста­но­ви­ти 27,8 грн/дол., то­ді як на цей час він пе­ре­бу­ває в ме­жах 25,8–26,2 грн/дол.

Утім, лі­то є тра­ди­цій­ним пе­рі­о­дом змі­цне­н­ня укра­їн­ської ва­лю­ти, а во­се­ни тен­ден­ція най­ча­сті­ше роз­вер­та­є­ться на­зад, тож для га­лу­зейекс­пор­те­рів, як ка­жуть, ще не ве­чір. Але якщо грив­ня все ж та­ки про­дов­жить змі­цню­ва­ти­ся, то це не­га­тив­но по­зна­чи­ться на екс­пор­то­о­рі­єн­то­ва­ній укра­їн­ській про­ми­сло­во­сті. Про­те агент­ство Fitch, не­зва­жа­ю­чи на стур­бо­ва­ність упо­віль­не­н­ням зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки Укра­ї­ни цьо­го ро­ку, ба­чить май­бу­тні то­чки зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки кра­ї­ни в збіль­шен­ні ін­ве­сти­цій в основ­ний ка­пі­тал і від­нов­лен­ні спо­жив­чо­го по­пи­ту в 2018–2019 рр. за ра­ху­нок низь­кої ін­фля­ції і під­ви­ще­н­ня зар­плат та ін­ших до­хо­дів на­се­ле­н­ня. Ви­хо­дя­чи з цих при­пу­щень, На­ціо­наль­ний банк якщо орі­єн­ту­є­ться на змі­цне­н­ня грив­ні з ме­тою стри­му­ва­ти ін­фля­цію та під­три­му­ва­ти га­лу­зі, що не екс­пор­ту­ють сво­єї про­ду­кції, і спо­жив­чий по­пит, ро­бить за­га­лом пра­виль­но.

Мо­жна за­зна­чи­ти, що пом’якше­н­ня гро­шо­во-кре­ди­тної по­лі­ти­ки не зав­жди озна­чає зро­ста­н­ня ін­фля­ції, якщо від­бу­ва­є­ться по­сту­по­во, на­при­клад, за ра­ху­нок по­мір­но­го зни­же­н­ня від­со­тко­вої став­ки. Тож ре­це­пти для сти­му­лю­ва­н­ня май­бу­тньо­го зро­ста­н­ня є, є та­кож і по­зи­тив­ний за­ру­бі­жний до­свід, ва­жли­во тіль­ки ви­бра­ти са­ме той до­свід, який най­біль­ше під­хо­дить для укра­їн­ської спе­ци­фі­ки. Яким шля­хом пі­де уряд, по­ки що не­зро­зумі­ло.

Слід та­кож за­зна­чи­ти, що кра­ї­ни-ре­ци­пі­єн­ти до­по­мо­ги від МВФ, як пра­ви­ло, до чи­сла сві­то­вих лі­де­рів за рів­нем жи­т­тя на­се­ле­н­ня не вхо­дять, а еко­но­мі­чне ди­во ма­ло мі­сце са­ме в тих кра­ї­нах, які ви­би­ра­ли вла­сний шлях роз­ви­тку та об­хо­ди­ли­ся без зов­ні­шньої опі­ки МВФ. Укра­ї­на сьо­го­дні не се­ред них, то­му не вар­то спо­ді­ва­ти­ся на ди­во. За на­ши­ми очі­ку­ва­н­ня­ми, цьо­го ро­ку зро­ста­н­ня ВВП Укра­ї­ни ймо­вір­не на рів­ні не ви­ще 2%.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.