Кра­сти слід га­лу­зя­ми,

Як ко­жен з нас мо­же до­по­мог­ти га­зо­во­му мі­льяр­де­ру ста­ти ще ба­га­тшим. І як цьо­го не допу­сти­ти

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ві­кто­рія ВОЙЦІЦЬКА, Ми­ко­ла КОГУТ

В Укра­ї­ні до­бре пам’ята­ють справ­жні во­єн­ні дії, що су­про­во­джу­ва­ли при­ва­ти­за­цію та на­сту­пний пе­ре­роз­по­діл вла­сно­сті в обла­сних енер­го­роз­по­діль­них ком­па­ні­ях. По­гро­зи, рей­дер­ські за­хо­пле­н­ня, кри­мі­наль­ні спра­ви… Прі­зви­ща Ко­ло­мой­сько­го, Сур­кі­сів, Гри­го­ри­ши­на, Ахме­то­ва та ін­ших одно­зна­чно вка­зу­ють на­віть не­фа­хів­цям на щось сма­чне і ви­со­ко­мар­жи­наль­не, з чим і ра­ні­ше, і за­раз асо­ці­ю­ю­ться обл­енер­го.

На цьо­му тлі, на пер­ший по­гляд, мо­же ви­гля­да­ти див­ним, як і чо­му так ти­хо і май­же не­по­мі­тно про­йшов пе­ре­роз­по­діл вла­сно­сті в ін­шій ана­ло­гі­чній сфе­рі — мі­сце­вих га­зо­роз­по­діль­них ком­па­ні­ях (обл­га­зах, як їх ще на­зи­ва­ють), хо­ча та­ких під­при­ємств, на від­мі­ну від обл­енер­го, і не 25, а по­над 40. Не­при­ро­дна мо­но­по­лія І справ­ді, обл­га­зи — та­кі ж суб’єкти при­ро­дної мо­но­по­лії, як і обл­енер­го, теж про­йшли кор­по­ра­ти­за­цію і пер­вин­ну при­ва­ти­за­цію ще у 90-х ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя, на­віть ре­гу­ля­тор ді­яль­но­сті в обох мо­но­поль­них сфер один і той са­мий — На­ціо­наль­на ко­мі­сія, що здій­снює дер­жав­не ре­гу­лю­ва­н­ня у сфе­рах енер­ге­ти­ки та ко­му­наль­них по­слуг. Про­те сут­тє­ва від­мін­ність по­ля­гає у то­му, що обл­га­зи не отри­ма­ли у вла­сність при при­ва­ти­за­ції роз­по­діль­ні ме­ре­жі, тож на­віть бу­ду­чи при­ва­тни­ми, за­ли­ши­ли­ся мі­цно прив’яза­ни­ми до вла­сни­ка ме­реж — дер­жа­ви в осо­бі НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни» та Мі­н­енер­го. Зокре­ма, че­рез це обл­га­зи зав­жди ко­шту­ва­ли на по­ря­док де­шев­ше, ніж обл­енер­го.

«На­фто­газ» на­при­кін­ці 90-х ро­ків пе­ре­дав у без­опла­тне ко­ри­сту­ва­н­ня при­ва­тним під­при­єм­ствам дер­жав­ні га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі, які ста­нов­лять осно­ву май­но­вих ком­пле­ксів обл­га­зів. Си­ту­а­ція ви­гля­да­ла так, що, отри­мав­ши не над­то до­ро­го обл­га­зи, їхні фа­кти­чні вла­сни­ки без­пла­тно одер­жа­ли кон­троль над основ­ним акти­вом під­при­єм­ства, вар­тість яко­го на по­ря­док ви­ща. Дер­жав­ні га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі (ГРМ) — це кіль­ка со­тень ти­сяч кі­ло­ме­трів тру­бо­про­во­дів, де­ся­тки ти­сяч га­зо­роз­по­діль­них пун­ктів, ін­ші спо­ру­ди та за­со­би. ¯хня за­ли­шко­ва вар­тість на сьо­го­дні ста­но­вить швид­ше сим­во­лі­чні кіль­ка мі­льяр­дів гри­вень, хо­ча, ко­ли йде­ться про спра­ве­дли­ву вар­тість, до­во­ди­ло­ся чу­ти про кіль­ка мі­льяр­дів єв­ро.

Ста­ном на се­ре­ди­ну 2000-х ро­ків укра­їн­ські обл­га­зи на­ле­жа­ли кіль­ком бі­знес-гру­пам. Але вже на по­ча­тку 2010-х 70–80% рин­ку бу­ло зо­се­ре­дже­но під кон­тро­лем ме­не­джмен­ту, пов’яза­но­го з Д.фір­та­шем, що зов­сім не­див­но, вра­хо­ву­ю­чи вплив, який мав Фір­таш на енер­ге­ти­ку під час прем’єр­ства та пре­зи­дент­ства Яну­ко­ви­ча. При цьо­му кон­троль­ні па­ке­ти акцій зна­чної кіль­ко­сті га­зо­роз­по­діль­них під­при­ємств на­ле­жа­ли НАК «На­фто­газ Укра­ї­ни».

Під час дру­гої хви­лі при­ва­ти­за­ції обл­га­зів у 2012 р. дер­жа­ва ви­рі­ши­ла про­да­ти бло­ку­ю­чі, а не кон­троль­ні па­ке­ти під­при­ємств. Ро­бля­чи по­слу­гу Фір­та­шу і йо­го ко­ле­гам, по-пер­ше, дер­жа­ва ро­би­ла не­ці­ка­вою та­ку при­ва­ти­за­цію для будь-яких ін­ве­сто­рів, крім тих, що ра­ні­ше вже аку­му­лю­ва­ли зна­чні па­ке­ти обл­га­зів. По-дру­ге, вра­хо­ву­ю­чи, що при ку­пів­лі бло­ку­ю­чо­го па­ке­та у дер­жа­ви Фір­таш ча­сто якраз аку­му­лю­вав па­кет кон­троль­ний, то на­ві­що бу­ло пла­ти­ти біль­ше за весь дер­жав­ний па­кет?

Та­ким чи­ном, під час пре­зи­дент­ства Яну­ко­ви­ча мо­но­по­лія DF Group (гру­пи, яка об’єд­нує акти­ви Фір­та­ша) у сфе­рі роз­по­ді­лу га­зу офор­ми­ла­ся не ли­ше де-фа­кто, а й де-юре, при­чо­му за про­сто смі­хо­вин­ною вар­ті­стю. На­при­клад, вар­тість при­ва­ти­зо­ва­но­го па­ке­та у 25% акцій ПАТ «За­по­рі­жо­бл­газ» ста­но­ви­ла ли­ше 16,8 млн грн, 25% ПАТ «Ми­ко­ла­їв­газ» — 18,97 млн, 25% ПАТ «Су­ми­газ» — 16,9 млн грн і т.ін. За­га­лом же оформ­ле­н­ня де-фа­кто мо­но­по­лії ко­шту­ва­ло Фір­та­шу близь­ко 300 млн грн. Що ж отри­мав ша­нов­ний бі­зне­смен за цю сим­во­лі­чну су­му? Що зму­си­ло йо­го ви­тра­ти­ти хай і по­рів­ня­но не­ве­ли­кі ко­шти на ві­чно зби­тко­ві обл­га­зи без го­лов­но­го акти­ву (ме­реж) у вла­сно­сті? Спро­бу­є­мо з’ясу­ва­ти зго­дом.

На­ра­зі ж кон­ста­ту­є­мо кіль­ка ба­наль­них істин що­до то­го, на­ві­що при­ва­ти­за­ція від­бу­ва­є­ться вза­га­лі. Бу­де­мо вва­жа­ти, що ко­ли у 90-х ро­ках, а по­тім за ча­сів пі­зньо­го Яну­ко­ви­ча уряд при­ймав рі­ше­н­ня про при­ва­ти­за­цію обл­га­зів, но­вий при­ва­тний вла­сник мав би під­ви­щи­ти ефе­ктив­ність при­ва­ти­зо­ва­них під­при­ємств, щоб за­без­пе­чи­ти їхню при­бу­тко­вість, мас­шта­бно за­лу­чи­ти спе­ці­а­лі­стів і фі­нан­су­ва­н­ня на тлі стрім­кої де­гра­да­ції під­при­ємств дер­жав­них, ви­клю­чи­ти по­лі­ти­чні ри­зи­ки з ді­яль­но­сті ком­па­ній. Ці­ка­во бу­ло б по­слу­ха­ти дум­ку вла­сни­ків обл­га­зів, що ж вда­ло­ся ви­ко­на­ти з цих пун­ктів, бо нам ні­чо­го та­ко­го у ре­зуль­та­тах ро­бо­ти обл­га­зів за остан­ні 20 ро­ків не при­га­да­ло­ся. Пе­ре­зрі­ла мо­дер­ні­за­ція У жов­тні по­то­чно­го ро­ку в Укра­ї­ні зга­ду­ва­ти­муть про сум­ну по­дію — де­сять ро­ків тра­ге­дії у Дні­про­пе­тров­ську, де че­рез не­справ­ність обла­дна­н­ня га­зо­роз­по­діль­но­го пун­кту (ГРП) став­ся ви­бух га­зу у ба­га­то­квар­тир­но­му бу­дин­ку і за­ги­ну­ли 23 лю­ди­ни. ГРП та­ко­го ти­пу і пе­рі­о­ду вве­де­н­ня в екс­плу­а­та­цію в Укра­ї­ні на­лі­чу­є­ться де­ся­тки ти­сяч.

Че­ський екс­перт Ста­ні­слав Ка­зда, який три­ва­лий час пра­цю­вав у га­зо­роз­по­діль­ній га­лу­зі в кра­ї­нах ЄС, а за­раз спів­пра­цює з «Ре­гіо­наль­ною га­зо­вою ком­па­ні­єю» (РГК) Фір­та­ша, на­во­дить ка­та­стро­фі­чні тен­ден­ції те­хні­чно­го ста­ну укра­їн­ських га­зо­вих ме­реж: у 2016 р. в ава­рій­но­му ста­ні пе­ре­бу­ва­ло 5500 укра­їн­ських ГРП/ШРП, що­ро­ку ця кіль­кість зро­стає при­бли­зно на ти­ся­чу. Близь­ко 3200 км га­зо­про­во­дів та­кож в ава­рій­но­му ста­ні, пов­ні­стю ви­чер­па­ли тер­мін екс­плу­а­та­ції, за оцін­ка­ми С.ка­зди, га­зо­про­во­ди зав­довж­ки по­над 20 тис. км. У трав­ні по­то­чно­го ро­ку на за­сі­дан­ні Ро­бо­чої гру­пи з пи­тань вре­гу­лю­ва­н­ня ко­ри­сту­ва­н­ня дер­жав­ни­ми ГРМ при ко­мі­те­ті Вер­хов­ної Ра­ди з пи­тань ПЕК Ста­ні­слав Ка­зда та­кож озву­чив своє ба­че­н­ня що­до не­об­хі­дно­го для мо­дер­ні­за­ції ме­реж об­ся­гу ко­штів. За йо­го оцін­ка­ми, в ме­жах кра­ї­ни за остан­ній пе­рі­од бу­ло не­до­фі­нан­со­ва­но від­нов­ле­н­ня ме­реж у роз­мі­рі близь­ко 50 млрд грн. Крім то­го, для при­ве­де­н­ня ГРМ до ста­ну «при­бли­зно, як у Схі­дній Єв­ро­пі» обл­га­зи ма­ють ра­зом ін­ве­сту­ва­ти що­ро­ку близь­ко 7 млрд грн.

По­рів­няй­мо ці ци­фри із су­ку­пним об­ся­гом ін­вес­т­про­грам обл­га­зів у 450 млн грн, за­твер­дже­них НКРЕКП на 2016 р., і від­чуй­мо рі­зни­цю.

Про­дов­жи­мо ци­ту­ва­ти че­сько­го екс­пер­та. За йо­го сло­ва­ми, рі­вень втрат при­ро­дно­го га­зу під час роз­по­ді­лу за­ста­рі­ли­ми укра­їн­ськи­ми ме­ре­жа­ми ста­но­вить близь­ко 4,5%. У Єв­ро­пі він до­рів­нює 2–2,5%. При кіль­ко­сті при­ро­дно­го га­зу, що роз­по­ді­ля­є­ться укра­їн­ськи­ми ме­ре­жа­ми (25– 30 млрд ку­бо­ме­трів на рік), іде­ться про об­сяг до 500 млн ку­бо­ме­трів на рік. Не бу­де­мо за­раз по­ле­мі­зу­ва­ти, на­скіль­ки зна­чни­ми є ре­аль­ні ви­ро­бни­чо-те­хні­чні ви­тра­ти обл­га­зів по­рів­ня­но з роз­ра­хун­ко­ви­ми, що опла­чу­ю­ться спо­жи­ва­чем як ча­сти­на та­ри­фу на роз­по­діл при­ро­дно­го га­зу. Звер­не­мо ува­гу ли­ше на рин­ко­ву вар­тість 0,5 млрд ку­бо­ме­трів га­зу. На­при­клад, остан­ні прейску­ран­ти «На­фто­га­зу» вка­зу­ють, що що­ро­ку укра­їн­ські спо­жи­ва­чі ма­ють опла­чу­ва­ти укра­їн­ським обл­га­зам у скла­ді та­ри­фу на роз­по­діл до­да­тко­во 3–4 млрд грн за «на­дєв­ро­пей­ські» ви­тра­ти га­зу в ме­ре­жах.

За­пи­тай­мо се­бе, чи по-ха­зяй­ськи ве­дуть се­бе вла­сни­ки обл­га­зів, на­ро­щу­ю­чи ви­тра­ти? Мо­же, спра­ва в то­му, хто отри­мує ко­шти за цей вір­ту­аль­ний газ? Мо­же, це і бу­ло одним із справ­жніх зав­дань при­ва­ти­за­ції обл­га­зів? Скла­дні пи­та­н­ня, у яких не­ві­до­мо, чи роз­бе­ре­шся без кри­мі­наль­них справ.

За­те зро­зумі­ла від­по­відь на ін­ше за­пи­та­н­ня. Ку­ди ефе­ктив­ний вла­сник мав би за­лу­ча­ти фі­нан­си: у ре­монт і мо­дер­ні­за­цію ме­реж чи на опла­ту га­зу, що ні­би­то втра­ча­є­ться че­рез від­су­тність та­кої мо­дер­ні­за­ції. Оче­ви­дно, що дов­го­стро­ко­ве пла­ну­ва­н­ня ефе­ктив­ної ді­яль­но­сті ме­ре­же­вої ком­па­нії ма­ло б пе­ред­ба­ча­ти ско­ро­че­н­ня втрат до мі­ні­му­му.

Однак де ж іні­ці­а­ти­ва обл­га­зів? Нев­же при­ва­тний вла­сник, тим біль­ше той, який про­жи­ває, на­при­клад, у Ав­стрії, де бу­дин­ки не ви­бу­ха­ють че­рез не­справ­ну ав­то­ма­ти­ку ГРП, не за­ці­кав­ле­ний управ­ля­ти су­ча­сним ви­ро­бни­чим ком­пле­ксом?

За­спо­ко­ї­мо чи­та­ча. Пе­ре­ко­на­ні, що при­ва­тний вла­сник не про­ти управ­ля­ти 26, а мо­же, і всі­ма 44 укра­їн­ськи­ми лі­цен­зі­а­та­ми з роз­по­ді­лу га­зу, у яких по­бли­ску­ва­ли б но­вень­кі ре­гу­ля­то­ри з те­ле­ме­три­чним управ­лі­н­ням у сві­жо­змон­то­ва­них га­зо­роз­по­діль­них пун­ктах, а слю­сар і май­стер га­зо­вої діль­ни­ці бу­ли б упев­не­ні у сво­є­му зав­тра­шньо­му дні, де не бу­ло б НП че­рез ді­ря­ві га­зо­про­во­ди в ка­на­лі­за­цій­них ко­ло­дя­зях обла­сних цен­трів. Тож при­ва­тний вла­сник не про­ти во­ло­ді­ти ве­ли­ким ефе­ктив­ним бі­зне­сом і має свою від­по­відь на пи­та­н­ня, як цьо­го до­сяг­ти. Ця від­по­відь скла­да­є­ться з одно­го сло­ва: «та­риф». Сти­му­лю­ю­че по­то­ко­утво­ре­н­ня Ко­ли на за­сі­да­н­нях зга­да­ної на­ми ро­бо­чої гру­пи у пар­ла­мент­сько­му ко­мі­те­ті з пи­тань ПЕК обго­во­рю­ва­ла­ся про­бле­ма фі­нан­су­ва­н­ня для ком­пле­ксної і не­від­кла­дної мо­дер­ні­за­ції га­зо­роз­по­діль­них ме­реж, ані пред­став­ни­ки обл­га­зів, ані НКРЕКП не змо­гли ска­за­ти, скіль­ки ко­штів про­тя­гом на­сту­пних одно­го-трьох-п’яти ро­ків не­об­хі­дно ін­ве­сту­ва­ти. Які об’єкти ма­ють бу­ти мо­дер­ні­зо­ва­ні не­гай­но, які про­тя­гом най­ближ­чих ро­ків, теж не­ві­до­мо. За­те ми по­чу­ли ін­шу ци­фру: пред­став­ник фір­та­шів­ської РГК за­про­по­ну­вав роз­гля­ну­ти ва­рі­ант під­ви­ще­н­ня та­ри­фу на роз­по­діл га­зу при­бли­зно удві­чі (збіль­шив­ши за­галь­ну що­рі­чну та­ри­фну ви­ру­чку обл­га­зів на 13 млрд грн у ме­жах кра­ї­ни). Це при­зве­де до здо­рож­ча­н­ня ко­жної ти­ся­чі ку­бо­ме­трів га­зу для спо­жи­ва­ча при­бли­зно на 500 грн. Ме­ха­нізм отри­ма­н­ня та­кої но­вої та­ри­фної ви­ру­чки пред­став­ни­ком мо­но­по­лії Д.фір­та­ша за­про­по­но­ва­но ціл­ком су­ча­сний — сти­му­лю­ю­че та­ри­фо­утво­ре­н­ня.

Суть сти­му­лю­ю­чо­го та­ри­фо­утво­ре­н­ня (Rab-ре­гу­лю­ва­н­ня, Regulatory Asset Base) по­ля­гає у ство­рен­ні ін­стру­мен­ту мо­ти­ва­ції при­ва­тно­го ін­ве­сто­ра (як пра­ви­ло, ме­ре­же­вих ком­па­ній) до ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня у мо­дер­ні­за­цію основ­них за­со­бів під­при­єм­ства че­рез ре­гу­ляр­не по­вер­не­н­ня пев­ної час­тки вкла­де­но­го ка­пі­та­лу в обмін на до­три­ма­н­ня на­пе­ред уста­нов­ле­них ре­гу­ля­то­ром кіль­кі­сних та які­сних по­ка­зни­ків ді­яль­но­сті мо­но­по­лі­ста, що бу­дуть за­без­пе­че­ні вна­слі­док мо­дер­ні­за­ції.

Однак суть сти­му­лю­ю­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня, за вер­сі­єю пред­став­ни­ка РГК, тро­хи ін­ша — пе­ре­оці­ни­ти ре­гу­ля­тор­ну ба­зу (май­но) за­де­ше­во отри­ма­них обл­га­зів (на­при­клад з 5 млрд грн до 80 млрд, як озву­чив пред­став­ник РГК), уяви­ти со­бі, що ця пе­ре­оцін­ка і є ка­пі­та­ло­вкла­де­н­ня­ми Фір­та­ша, і ре­гу­ляр­но по­вер­та­ти ша­нов­но­му бі­зне­сме­ну 15% від но­во­оці­не­ної ре­гу­ля­тор­ної ба­зи. (Це близь­ко 8–9 млрд грн на рік ли­ше для РГК, ви­хо­дя­чи з час­тки її під­при­ємств на рин­ку).

Чи за­лу­че­но бу­ло якісь ін­ве­сти­ції пі­сля при­ва­ти­за­ції обл­га­зів, які вар­то бу­ло б по­вер­та­ти че­рез Rabре­гу­лю­ва­ня? Ні. Чи є пе­ре­лі­ки об’єктів з гра­фі­ка­ми фі­нан­су­ва­н­ня ком­пле­ксної мо­дер­ні­за­ції ГРМ, на­да­ні при­ва­тни­ми обл­га­за­ми НКРЕКП? Не­має. Чи опра­цьо­ва­но ре­гу­ля­то­ром кри­те­рії ефе­ктив­но­сті обл­га­зів для за­про­ва­дже­н­ня сти­му­лю­ю­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня хай на­віть у та­кий, збо­че­ний, спо­сіб, як це уяв­ля­є­ться РГК? Не чу­ли про та­ке. Мо­же, ре­гу­ля­тор має на ува­зі якийсь ана­лог Windfall Tax, що про ньо­го зга­ду­вав Д.вовк пе­ред за­про­ва­дже­н­ням Rab-ре­гу­лю­ва­н­ня в еле­ктро­енер­ге­ти­ці? (Windfall Tax — по­да­ток з Rab-та­ри­фів, за­про­ва­дже­ний у Бри­та­нії в 90-х ро­ках з ме­тою зі­бра­ти «на­ві­я­ні ві­тром» на­дли­шки Rab-та­ри­фів, отри­ма­них при­ва­ти­зо­ва­ни­ми за оче­ви­дно за­ни­же­ни­ми ці­на­ми при­ро­дни­ми мо­но­по­лі­ста­ми.) Ре­гу­ля­то­ра не чу­ти.

Мо­же, хтось про­сто хо­че що­ро­ку «про­пу­ска­ти» че­рез свої стру­кту­ри со­тні міль­йо­нів до­ла­рів на ре­монт ГРМ, за ба­га­то ро­ків не здій­снив­ши жо­дних дій з під­ви­ще­н­ня ефе­ктив­но­сті під­при­ємств пі­сля при­ва­ти­за­ції та за­лу­че­н­ня не­об­хі­дних мас­шта­бних ін­ве­сти­цій?

Пе­ре­ко­на­ні, що озву­че­на РГК ідея за­лу­чи­ти фі­нан­су­ва­н­ня че­рез фа­кти­чно до­да­тко­вий по­да­ток на спо­жи­ва­ча га­зу так іде­єю й за­ли­ши­ться, а до­бле­сна НКРЕКП за­про­по­нує нам зов­сім ін­ші прин­ци­пи сти­му­лю­ю­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня в роз­по­ді­лі га­зу, які за­без­пе­чать за­лу­че­н­ня при­найм­ні 50– 70 млрд грн при­ва­тних ін­ве­сти­цій про­тя­гом най­ближ­чих трьох ро­ків для си­стем­ної мо­дер­ні­за­ції ме­реж, аде­ква­тну оцін­ку ре­гу­ля­тор­ної ба­зи обл­га­зів і ком­пле­ксний під­хід до вста­нов­ле­н­ня які­сних по­ка­зни­ків ро­бо­ти мо­но­по­лі­стів (вклю­ча­ю­чи кар­ди­наль­не змен­ше­н­ня ВТВ, уста­нов­ле­н­ня те­ле­ме­трії, ви­клю­че­н­ня екс­плу­а­та­ції ава­рій­них і амор­ти­зо­ва­них ді­ля­нок ме­реж то­що) та кон­тро­лю цих по­ка­зни­ків. Пе­ре­ко­на­ні, що НКРЕКП гра­ти­ме на бо­ці спо­жи­ва­ча, а не вла­сни­ків обл­га­зів, і будь-яких «га­зо­вих рот­тер­да­мів» не допу­стить.

Однак є одне але. Як за­лу­чи­ти фі­нан­су­ва­н­ня? РГК, на­при­клад, хо­че за­лу­ча­ти йо­го під за­ста­ву дер­жав­них га­зо­про­во­дів (та­ке зву­ча­ло від пред­став­ни­ка ком­па­нії на ро­бо­чій гру­пі). Про­ста, як фор­му­ла ме­та­ну, ідея, яка ще раз по­яснює, що при­ва­ти­зу­ва­ти обл­га­зи са­ме в та­кий спо­сіб, як це в нас від­бу­ло­ся, бу­ло спла­но­ва­ним з бо­ку ві­до­мих бе­не­фі­ці­а­рів кро­ком.

Але зву­ча­ла й ін­ша то­чка зо­ру. Пред­став­ни­ця Єв­ро­пей­сько­го бан­ку ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку (а та­кі ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти, як фі­нан­су­ва­н­ня мо­дер­ні­за­ції га­зо­вих ме­реж у мас­шта­бах кра­ї­ни, якраз на­ле­жать до сфе­ри ді­яль­но­сті ці­єї ін­сти­ту­ції, ви­мо­ги якої що­до за­став і від­со­тко­ві став­ки, як ві­до­мо, ра­ди­каль­но рі­зня­ться від ко­мер­цій­них) озву­чи­ла за­ці­кав­ле­ність у ре­а­лі­за­ції про­е­ктів у га­зо­роз­по­діль­ній га­лу­зі, однак на­зва­ла го­лов­ним ка­ме­нем спо­ти­ка­н­ня у фі­нан­су­ван­ні обл­га­зів від­су­тність дов­го­стро­ко­вих від­но­син ко­ри­сту­ва­н­ня між вла­сни­ка­ми ме­реж і га­зо­роз­по­діль­ни­ми під­при­єм­ства­ми. Улю­бле­на гра олі­гар­хів Ще у 2015 р. на шпаль­тах DT.UA ми на­ма­га­ли­ся при­вер­ну­ти ува­гу до про­бле­ми ор­га­ні­за­ції ко­ри­сту­ва­н­ня дер­жав­ни­ми га­зо­роз­по­діль­ни­ми ме­ре­жа­ми. Са­ме дер­жав­на вла­сність є основ­ною май­но­вою ба­зою для ро­бо­ти май­же всіх обл­га­зів.

Ми звер­та­ли ува­гу на не­об­хі­дність ін­вен­та­ри­за­ції та на­ле­жно­го оформ­ле­н­ня ГРМ, а та­кож ви­бо­ру еко­но­мі­чно об´рун­то­ва­ної фор­ми ви­ко­ри­ста­н­ня ме­реж. Ми по­рів­ню­ва­ли орен­ду і кон­це­сію і вка­зу­ва­ли на не­до­лі­ки орен­ди, яка за сво­єю су­тні­стю не сти­му­лює орен­да­ря вкла­да­ти ко­шти у мо­дер­ні­за­цію, бо ра­зом з ін­ве­сту­ва­н­ням у ме­ре­жі зро­стає орен­дна пла­та. (На­при­клад, пі­сля вкла­де­н­ня 50 млрд грн орен­да­рі по­вин­ні бу­дуть до­пла­чу­ва­ти 5 млрд грн на рік до­да­тко­вої орен­дної пла­ти. Хто на цьо­му тлі бу­де мо­ти­во­ва­ний вкла­да­ти в ме­ре­жі?)

За­сто­су­ва­н­ня кон­це­сій­них від­но­син мо­гло б бу­ти більш до­ціль­ним, але за­про­ва­джен­ню цьо­го за­ва­жає від­су­тність на­ле­жно­го пра­во­во­го ре­гу­лю­ва­н­ня. На­ра­зі рам­ко­вий про­ект за­ко­ну про кон­це­сії, у роз­роб­ці яко­го клю­чо­ву участь брав якраз ЄБРР, на­чеб­то на ви­хо­ді. З не­тер­пі­н­ням че­ка­є­мо на ньо­го і спо­ді­ва­є­мо­ся, що до­ку­мент змо­же ста­ти від­прав­ною то­чкою для опра­цю­ва­н­ня га­лу­зе­во­го акта по кон­це­сії дер­жав­них ГРМ.

Ра­зом з тим бу­де­мо ува­жно спо­сте­рі­га­ти за кро­ка­ми Мі­н­енер­го­ву­гіль­про­му, спря­мо­ва­ни­ми на ре­а­лі­за­цію по­ста­но­ви Ка­бі­не­ту мі­ні­стрів №95 від 21 лю­то­го 2017 р. По­ста­но­ва пе­ред­ба­чає не­від­кла­дне про­ве­де­н­ня ін­вен­та­ри­за­ції дер­жав­них ме­реж і пе­ре­да­чу їх у пла­тне ко­ри­сту­ва­н­ня — в орен­ду (у ра­зі вне­се­н­ня від­по­від­ної мо­жли­во­сті до за­ко­но­дав­ства) або «в екс­плу­а­та­цію» (та­ка фор­ма ко­ри­сту­ва­н­ня за­ко­но­дав­ством не пе­ред­ба­че­на, а то­му, на дум­ку ав­то­рів по­ста­но­ви, не за­бо­ро­не­на). До­го­вір екс­плу­а­та­ції укла­да­є­ться без­стро­ко­во і, фа­кти­чно, не мо­же бу­ти при­пи­не­ний без зго­ди обл­га­зу або рі­ше­н­ня су­ду. Та­ка со­бі гра в під­дав­ки з обл­га­за­ми з бо­ку Ка­бмі­ну. Тіль­ки про­грає в цю гру спо­жи­вач, а от чи про­грав від цьо­го хтось у Ка­бмі­ні чи, нав­па­ки, ви­грав, впев­не­но­сті не­має.

За на­яв­ни­ми да­ни­ми, до­го­во­ри екс­плу­а­та­ції, що пе­ред­ба­ча­ють по су­ті ті ж са­мі умо­ви ко­ри­сту­ва­н­ня май­ном, що й умо­ви орен­ди (з пла­тою у роз­мі­рі 10% від за­ли­шко­вої вар­то­сті ме­реж на рік), мі­ні­стер­ством укла­де­но пра­кти­чно з усі­ма ко­ри­сту­ва­ча­ми­о­бл­га­за­ми. Звер­не­мо, однак, ува­гу на те, що ці уго­ди не­ві­до­мо з яко­го ди­ва укла­де­но мі­ні­стер­ством як до­да­тко­ві уго­ди до чин­них до­го­во­рів про пов­не го­спо­дар­ське ві­да­н­ня, що до­сить су­пе­ре­чли­во, вра­хо­ву­ю­чи, що кар­ди­наль­но змі­ню­ю­ться сут­тє­ві умо­ви до­го­во­ру. Однак ціл­ком мо­же бу­ти по­ясню­ва­ним з то­чки зо­ру одні­єї зі сто­рін, яка за­хо­че, на­при­клад, ви­зна­ти по­ста­но­ву №95 не­дій­сною, в ре­зуль­та­ті чо­го отри­має ли­ше ра­ні­ше існу­ю­чі від­но­си­ни з без­пла­тно­го ко­ри­сту­ва­н­ня дер­жав­ни­ми ГРМ (тоб­то пе­ре­стра­ху­є­ться на ви­па­док, якщо НКРЕКП не за­хо­че (не змо­же) вне­сти до та­ри­фу на роз­по­діл га­зу скла­до­ву для спла­ти 10% від за­ли­шко­вої вар­то­сті дер­жав­них ме­реж).

У чи­та­ча мо­же ви­ни­кну­ти за­ко­но­мір­не за­пи­та­н­ня: де ж ін­те­ре­си спо­жи­ва­ча у цьо­му на­ві­я­но­му по­ста­но­вою №95 ди­скур­сі, у цій кру­го­вер­ті ци­віль­но-пра­во­вих кон­стру­кцій, за­ли­шко­вих вар­то­стей і стру­ктур та­ри­фів лі­цен­зі­а­тів? Де мо­дер­ні­за­ція ме­реж? Від­по­відь оче­ви­дна і зви­чна — за ін­те­ре­са­ми олі­гар­хів ін­те­ре­си спо­жи­ва­ча не про­гля­да­ю­ться.

На на­ше пе­ре­ко­на­н­ня, мо­дер­ні­за­ція і без­ава­рій­ність екс­плу­а­та­ції га­зо­вих ме­реж мо­жуть бу­ти за­без­пе­че­ні ви­клю­чно у ра­зі ста­нов­ле­н­ня в га­лу­зі ци­ві­лі­зо­ва­но­го ін­ве­сто­ра у ци­ві­лі­зо­ва­них умо­вах ді­яль­но­сті. Якщо та­ким ін­ве­сто­ром не су­ди­ло­ся ста­ти ни­ні­шньо­му бе­не­фі­ці­а­ру біль­шої ча­сти­ни обл­га­зів, дер­жа­ва має мо­жли­вість про­ве­сти про­зо­рий кон­курс для ви­зна­че­н­ня но­во­го ко­ри­сту­ва­ча дер­жав­них га­зо­роз­по­діль­них ме­реж. Вер­хов­на Ра­да на­ра­зі на­ма­га­є­ться ви­зна­чи­ти шлях, що ви­ве­де роз­по­діл га­зу в Укра­ї­ні з-під олі­гар­хі­чно­го впли­ву.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.