Га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі: тру­би чи актив?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ста­ні­слав КА­ЗДА, ди­ре­ктор зі стра­те­гії роз­ви­тку «Ре­гіо­наль­ної га­зо­вої ком­па­нії»

Нав­ко­ло га­зо­роз­по­діль­них ме­реж та їхньо­го май­бу­тньо­го зла­ма­но ба­га­то спи­сів, але ре­аль­не ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми за­лу­че­н­ня ін­ве­сти­цій для їхньої мо­дер­ні­за­ції та роз­ви­тку по­ки що не зна­йде­но. Укра­їн­ці лю­блять ви­на­хо­ди­ти вла­сний ве­ло­си­пед, але єв­ро­пей­ські кра­ї­ни на­ко­пи­чи­ли до­ста­тній до­свід у цьо­му пи­тан­ні, щоб мо­жна бу­ло на ньо­го об­пер­ти­ся.

Про­бле­ми га­зо­роз­по­діль­них ме­реж і та­ри­фів на роз­по­діл га­зу в Укра­ї­ні істо­ри­чно ду­же по­лі­ти­зо­ва­ні. Са­мі ж роз­по­діль­ні ме­ре­жі як дер­жав­ний актив є за­ру­чни­ком по­лі­ти­чних спе­ку­ля­цій і, не­рід­ко, від­вер­то­го по­пу­лі­зму. Жо­дна з дис­ку­сій не дає від­по­віді на за­пи­та­н­ня: як збе­рег­ти та роз­ви­ва­ти цей ва­жли­вий для кра­ї­ни актив? Усі дис­ку­сії на цю те­му, на жаль, до­те­пер не сфор­му­ва­ли ба­че­н­ня та не за­про­по­ну­ва­ли ді­є­вих ін­стру­мен­тів збе­ре­же­н­ня та роз­ви­тку цьо­го, без сум­ні­ву, ва­жли­во­го й по­трі­бно­го для кра­ї­ни акти­ву. Ва­рі­ан­ти без ва­рі­ан­тів Ни­ні­шній стан га­зо­роз­по­діль­них ме­реж із ко­жним ро­ком ли­ше по­гір­шу­є­ться. До 2020 р. близь­ко 3000 км га­зо­про­во­дів вва­жа­ти­му­ться те­хні­чно не­при­да­тни­ми (ава­рій­ни­ми, ма­ло­на­дій­ни­ми), а 16 тис. км — та­ки­ми, що пов­ні­стю від­слу­жи­ли свій тер­мін екс­плу­а­та­ції, тоб­то пов­ні­стю за­мор­ти­зо­ва­ни­ми.

Тіль­ки опе­ра­то­ри га­зо­роз­по­діль­них ме­реж, екс-обл­га­зи впро­довж остан­ніх ро­ків вкла­да­ли гро­ші в ці ме­ре­жі. Але ни­ні­шній та­риф на роз­по­діл га­зу, що йо­го ре­гу­лює дер­жа­ва, не по­кри­ває на­віть тих ви­трат, які не­суть обл­га­зи, екс­плу­а­ту­ю­чи ме­ре­жі від­по­від­но до існу­ю­чих норм і те­хні­чних ре­гла­мен­тів.

Від­по­від­но до до­слі­дже­н­ня те­хні­чно­го ста­ну ме­реж і по­тре­би фі­нан­су­ва­н­ня їхньої мо­дер­ні­за­ції та опти­мі­за­ції на ба­зі 17 опе­ра­то­рів га­зо­роз­по­діль­них ме­реж РГК із за­сто­су­ва­н­ням єв­ро­пей­ських під­хо­дів за пе­рі­од із 2004-го по 2015 р., тіль­ки на кри­ти­чні ін­ве­сти­ції в збе­ре­же­н­ня пра­це­зда­тно­сті ме­реж про­тя­гом най­ближ­чих п’яти ро­ків не­об­хі­дно близь­ко 20 млрд грн. Якщо ж ве­сти мо­ву про їхній роз­ви­ток, то ця су­ма має зро­сти в ра­зи.

По­тре­ба га­зо­роз­по­діль­ної га­лу­зі в ін­ве­сти­ці­ях ве­ли­че­зна. Але чи мо­жна ви­ко­ри­ста­ти тут тра­ди­цій­ні мо­де­лі за­лу­че­н­ня ко­штів або ін­ве­сто­рів? За­лу­че­н­ня стра­те­гі­чно­го ін­ве­сто­ра Цей ва­рі­ант те­о­ре­ти­чно мо­жна ре­а­лі­зу­ва­ти за двох умов, які за­без­пе­чу­ють ін­ве­сто­ру мо­жли­вість зни­зи­ти ри­зи­ки фі­нан­со­вих втрат від ін­ве­сти­цій в Укра­ї­ну, для чо­го не­об­хі­дно:

— за­без­пе­чи­ти стра­те­гі­чно­му ін­ве­сто­ру кон­троль над опе­ра­то­ра­ми га­зо­роз­по­діль­них ме­реж;

— уста­но­ви­ти та­риф на по­слу­ги роз­по­ді­лу га­зу за мо­де­л­лю, зро­зумі­лою стра­те­гі­чно­му ін­ве­сто­ру.

То­му що будь-який ін­ве­стор хо­че ро­зу­мі­ти тер­мі­ни оку­пно­сті сво­їх ін­ве­сти­цій­них про­е­ктів. Що йо­му мо­же за­про­по­ну­ва­ти Укра­ї­на?

Схо­жу мо­дель за­ма­ню­ва­н­ня стра­те­гі­чно­го ін­ве­сто­ра дер­жа­ва від­пра­цьо­вує на акти­вах опе­ра­то­ра ГТС (ПАТ «Укр­транс­газ»), де ство­ре­ний но­вий пер­спе­ктив­ний опе­ра­тор ГТС (ВАТ «МГУ»), уста­нов­ле­ний «мо­дний» Rab-та­риф на по­слу­ги транс­пор­ту­ва­н­ня га­зу й на­віть вклю­че­но опцію при­ско­ре­ної амор­ти­за­ції ГТС (за 4,6 ро­ку за­мість 40 ро­ків) вар­ті­стю 330 млрд грн.

З ура­ху­ва­н­ням то­го фа­кту, що вся ГТС та акції ПАТ «Укр­транс­газ» пе­ре­бу­ва­ють в одних ру­ках, тер­мі­ни ре­а­лі­за­ції цьо­го пла­ну ви­мі­рю­ю­ться ро­ка­ми й до­сить аб­стра­ктні, а чер­ги ра­ді­сних стра­те­гі­чних ін­ве­сто­рів на обрії чо­мусь не­має...

Як ви­ко­на­ти для да­но­го ва­рі­ан­та дві умо­ви від­но­сно опе­ра­то­рів га­зо­роз­по­діль­них ме­реж, за­гад­ка, то­му що акції опе­ра­то­рів дав­но при­ва­ти­зо­ва­ні (у ми­ну­лі пе­рі­о­ди по­шу­ку стра­те­гі­чних ін­ве­сто­рів), і «ци­ві­лі­зо­ва­них спосо­бів» по­вер­ну­ти їх дер­жа­ві (з до­брої во­лі), швид­ше за все, не бу­де, а та­ри­фи для при­ва­тни­ків за мо­де­л­лю, ре­а­лі­зо­ва­ною для ПАТ «Укр­транс­газ», — це не­збу­тня фан­та­сти­ка.

Однак пи­та­н­ня та­ри­фо­утво­ре­н­ня в Укра­ї­ні над­то по­лі­ти­зо­ва­не, щоб пе­ред­ба­чи­ти ком­пен­са­цію цих ко­штів у на­сту­пних пе­рі­о­дах.

Що ба­чить стра­те­гі­чний ін­ве­стор, ана­лі­зу­ю­чи по­то­чну си­ту­а­цію в га­лу­зі? Га­ран­то­ва­ні зби­тки. За­лу­че­н­ня кре­ди­тів під за­ста­ву са­мої га­зо­роз­по­діль­ної ме­ре­жі Це мо­жли­во в рам­ках кон­це­сій­ної мо­де­лі за умо­ви, що пар­ла­мент прийме змі­ни до за­ко­нів, які до­зво­лять кон­це­сій­ні уго­ди для дер­жав­них га­зо­роз­по­діль­них си­стем, і но­вий та­риф з ура­ху­ва­н­ням кон­це­сії дасть змо­гу по­вер­ну­ти кре­дит. Однак за­ли­шко­ва ба­лан­со­ва вар­тість дер­жав­ної ча­сти­ни роз­по­діль­них ме­реж ста­но­вить близь­ко 4 млрд грн. Як ба­чи­мо, цін­ний дер­жав­ний актив по­трі­бно за­ста­ви­ти п’ять ра­зів, щоб отри­ма­ти ко­шти ли­ше для кри­ти­чних ін­ве­сти­цій. Пов­ної за­ли­шко­вої ба­лан­со­вої вар­то­сті не ви­ста­чить на­віть на оста­то­чне вста­нов­ле­н­ня лі­чиль­ни­ків для на­се­ле­н­ня. За­лу­че­н­ня ко­штів між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­тів Для за­лу­че­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня з бо­ку між­на­ро­дних ін­сти­ту­тів (Сві­то­во­го бан­ку, ЄБРР та ін­ших) то­чно так са­мо по­трі­бні дже­ре­ла по­вер­не­н­ня цих ко­штів.

З 2008 р. фа­кти­чні об­ся­ги роз­по­ді­лу га­зу ви­яв­ля­ю­ться ниж­чи­ми від за­пла­но­ва­них (див. табл. 1). У ре­зуль­та­ті опе­ра­то­ри ме­реж не­до­одер­жу­ють та­ри­фну ви­ру­чку, яка має по­кри­ва­ти їхні ви­тра­ти (зар­пла­ти, ви­ро­бни­чо-те­хно­ло­гі­чні по­тре­би, ін­ве­сти­цій­ну скла­до­ву то­що).

За оцін­ка­ми НКРЕКП, ді­ю­чий та­риф на роз­по­діл га­зу по­кри­ває ви­тра­ти опе­ра­то­рів га­зо­роз­по­діль­них ме­реж ли­ше на 79%. Від­по­від­но до роз­ра­хун­ків ре­гу­ля­то­ра, обл­га­зи втра­ча­ють 180 грн на роз­по­ді­лі ко­жної ти­ся­чі ку­бо­ме­трів га­зу. Ви­хо­дя­чи з цьо­го, ве­ли­чи­на та­ри­фу має ста­но­ви­ти 1059 грн за ти­ся­чу ку­бо­ме­трів. Це се­ре­дні ре­аль­ні ви­тра­ти з роз­по­ді­лу та до­став­ки га­зу спо­жи­ва­чу в Укра­ї­ні. Та­кою має бу­ти ве­ли­чи­на та­ри­фу, щоб по­кри­ти ни­ні­шні ви­тра­ти опе­ра­то­рів га­зо­роз­по­діль­них ме­реж «у нуль».

Утім, ця ци­фра все одно й близь­ко не до­рів­ню­ва­ти­ме та­ри­фам єв­ро­пей­ських опе­ра­то­рів, по­при те, що вар­тість са­мо­го га­зу для по­бу­то­вих спо­жи­ва­чів у Єв­ро­пі та в Укра­ї­ні вже по­рів­нян­на. Та на­віть якщо від­ки­ну­ти аб­со­лю­тні ци­фри й по­рів­ню­ва­ти від­со­тко­ві ве­ли­чи­ни, то лег­ко пе­ре­ко­на­ти­ся в не­до­ста­тно­сті та­ри­фу. За да­ни­ми НКРЕКП, час­тка се­ре­дньо­єв­ро­пей­сько­го та­ри­фу на транс­порт­ні по­слу­ги в за­галь­но­му че­ку за газ у єв­ро­пей­ців ста­но­вить 31%, то­ді як укра­їн­ці, опла­чу­ю­чи по­слу­ги га­зо­по­ста­ча­н­ня, за до­став­ку га­зу пла­тять не більш як 13% від за­галь­ної су­ми пла­те­жу (табл. 2).

За­лу­че­н­ня ж ко­штів МФІ під най­ло­яль­ні­шу від­со­тко­ву став­ку одна­ко­во має спри­чи­ни­ти пе­ре­гляд та­ри­фів у бік під­ви­ще­н­ня. І цей та­риф одно­зна­чно має бу­ти ви­щим за 1059 грн, з ура­ху­ва­н­ням обов’яз­ко­вої що­рі­чної ко­ре­кції на ін­фля­цію та кур­со­ву рі­зни­цю грив­ні до ва­лю­ти, в якій мо­жуть бу­ти на­да­ні кре­ди­ти (табл. 3).

Та­ким чи­ном, усе, що Укра­ї­на ни­ні мо­же за­про­по­ну­ва­ти по­тен­цій­но існу­ю­чо­му ін­ве­сто­ру:

— па­да­ю­чий ри­нок (змен­шу­ва­ні об­ся­ги спо­жи­ва­н­ня);

— га­ран­то­ва­но зби­тко­ві та­ри­фи, що не по­кри­ва­ють ви­трат опе­ра­то­ра;

— зно­ше­ний актив вар­ті­стю 150 млн дол., який по­тре­бує до­да­тко­вих ін­ве­сти­цій, що стар­ту­ють від 1 млрд дол.

Кіль­кість охо­чих увійти в та­кий про­ект на­ра­зі до­рів­нює ну­лю. При цьо­му жо­ден з умо­гля­дних ва­рі­ан­тів — МВФ, кре­ди­ти, стра­те­гі­чний ін­ве­стор — не від­по­від­ає на пи­та­н­ня, як роз­ви­ва­ти га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі.

Хо­ча по­трі­бно за­зна­чи­ти, що для де­яких по­пу­лі­стів, які зав­зя­то від­сто­ю­ють ідею «ви­гна­ти цих і за­лу­чи­ти на­сту­пних», ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми по­шу­ку ін­ве­сто­ра зво­ди­ться до про­сто­го: «тре­ба зна­йти ін­ве­сто­ра-фі­лан­тро­па (бла­го­дій­ни­ка, спон­со­ра)», який за­без­пе­чить:

— ін­ве­сти­цію в га­лузь без не­об­хі­дно­сті подаль­шо­го по­вер­не­н­ня;

— зни­же­н­ня існу­ю­чо­го та­ри­фу.

Оче­ви­дно, що кон­сер­ва­ція си­ту­а­ції рів­ною мі­рою не­ви­гі­дна ні дер­жа­ві (вла­сни­ку біль­шої ча­сти­ни га­зо­роз­по­діль­них ме­реж), ні опе­ра­то­рам цих ме­реж.

За ді­ю­чої си­сте­ми та­ри­фів опе­ра­то­ри одер­жу­ють тіль­ки зби­тки, а дер­жа­ва — зни­же­н­ня вар­то­сті га­зо­роз­по­діль­них ме­реж. При­чо­му пи­та­н­ня вла­сни­ка тут не має жо­дно­го зна­че­н­ня. То­му як стан ме­реж, об­ся­ги втрат що в при­ва­тних ком­па­ні­ях, що в пов­ні­стю дер­жав­но­му «Кі­ро­во­гра­дга­зі» аб­со­лю­тно ана­ло­гі­чні. Йо­го ви­тра­ти то­чно так са­мо не по­кри­ва­ю­ться та­ри­фом, і він та­кож не впи­су­є­ться в се­ре­дні по Укра­ї­ні 1059 грн/ тис. ку­бо­ме­трів, які в та­ри­фі ре­гу­ля­то­ром не пе­ред­ба­че­ні.

Са­ма ж по со­бі га­зо­роз­по­діль­на си­сте­ма не є ва­же­лем для фі­нан­су­ва­н­ня на­ко­пи­че­них про­блем, то­му що її за­ли­шко­ва вар­тість ста­но­вить ли­ше 150 млн дол. Як зро­би­ти тру­бу акти­вом? За­ре­гу­льо­ва­ність га­лу­зі та по­стій­ні по­лі­ти­чні спе­ку­ля­ції на пи­та­н­нях вар­то­сті га­зу і йо­го роз­по­ді­лу за­ве­ли дер­жа­ву в глу­хий кут. По су­ті, пе­ред ре­гу­ля­то­ром сто­їть ди­ле­ма: або по­стій­но під­ви­щу­ва­ти та­риф у рам­ках ни­ні­шньої мо­де­лі, або під­ви­щи­ти, а по­тім ста­бі­лі­зу­ва­ти та­риф у рам­ках сти­му­лю­ю­чо­го та­ри­фо­утво­ре­н­ня (Rab-та­ри­фів), що пра­кти­ку­є­ться в усіх кра­ї­нах з рин­ко­вою еко­но­мі­кою. Ма­буть, сьо­го­дні це єди­на аде­ква­тна від­по­відь на всі ви­кли­ки, що сто­ять пе­ред га­луз­зю. Не­об­хі­дність пе­ре­хо­ду до сти­му­лю­ю­чо­го та­ри­фо­утво­ре­н­ня рів­ною мі­рою ро­зу­мі­ють й уча­сни­ки рин­ку, і ре­гу­ля­тор. Але, як і ба­га­то пи­тань у роз­по­ді­лі га­зу, він став за­ру­чни­ком по­лі­ти­чної кон’юн­кту­ри.

У чо­му по­ля­гає суть мо­де­лі сти­му­лю­ю­чо­го та­ри­фо­утво­ре­н­ня? ¯ї на­рі­жний ка­мінь — ре­гу­ля­тор­на ба­за акти­вів. Це ба­зис, від яко­го за­ле­жать основ­ні па­ра­ме­три си­сте­ми. До ба­зо­вих акти­вів на­ле­жать без­по­се­ре­дньо роз­по­діль­ні ме­ре­жі (дер­жав­ні, ко­му­наль­ні та при­ва­тні), ру­хо­ме й не­ру­хо­ме май­но опе­ра­то­рів роз­по­діль­них ме­реж, обла­дна­н­ня.

Усі ці акти­ви, не­за­ле­жно від вла­сни­ка, оці­ню­ю­ться. Тіль­ки їхня оцін­ка здій­сню­є­ться не за за­ли­шко­вою ба­лан­со­вою вар­ті­стю, а з прин­ци­пу фун­кціо­наль­но­го за­мі­ще­н­ня. На­при­клад, сіль­ра­да мо­же во­ло­ді­ти га­зо­про­во­дом, за­ли­шко­ва ба­лан­со­ва вар­тість яко­го ста­но­вить 100 тис. грн. Вар­тість же бу­дів­ни­цтва та­ко­го са­мо­го га­зо­про­во­ду з усі­єю су­ча­сною ін­фра­стру­кту­рою ста­но­ви­ти­ме вже 500 тис. грн. Са­ме ця вар­тість акти­ву є ба­зо­вою. Та­ка ме­то­до­ло­гія оцін­ки ре­гу­ля­тор­ної ба­зи акти­вів за­твер­дже­на НКРЕКП ра­зом із ФДМ і за­сто­со­ву­ва­ла­ся при про­ве­ден­ні при­ско­ре­ної амор­ти­за­ції акти­вів «Укр­транс­га­зу».

Якщо оці­ню­ва­ти га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі з прин­ци­пу фун­кціо­наль­но­го за­мі­ще­н­ня, то за­галь­на вар­тість ме­реж і май­на га­зо­роз­по­діль­них під­при­ємств ста­но­ви­ти­ме близь­ко 80 млрд грн. Від­по­від­но до ме­то­ди­ки оцін­ки, вва­жа­є­ться, що вла­сник ме­ре­жі або акти­ву вно­сить свою час­тку в ро­бо­ту всі­єї си­сте­ми. Хто ся­де на по­то­ки? Усю ви­го­ду отри­ма­ють вла­сни­ки ме­реж, най­біль­шим із яких є дер­жа­ва.

Ще одне ба­зи­сне по­ня­т­тя — нор­ма до­хо­ду на ба­зо­ві акти­ви. Це до­зво­ле­на ре­гу­ля­то­ром нор­ма при­бу­тку, який одер­жує вла­сник акти­вів (га­зо­вих ме­реж). Ро­зро­бле­ний для роз­по­ді­лу еле­ктро­енер­гії Rab-та­риф пе­ред­ба­чав цей по­ка­зник на рів­ні 15% рі­чних. Тоб­то ко­жний вла­сник ме­ре­жі або акти­ву одер­жує 15% на рік від вар­то­сті сво­го акти­ву. Та са­ма сіль­ра­да з га­зо­про­во­дом із ба­лан­со­вою вар­ті­стю 100 тис. грн, пі­сля пе­ре­оцін­ки до 500 тис. і вклю­че­н­ня в ре­гу­ля­тор­ну ба­зу акти­вів, одер­жу­ва­ти­ме 75 тис. грн на рік за ви­ко­ри­ста­н­ня сво­го акти­ву.

Звід­си в ко­жно­го вла­сни­ка га­зо­роз­по­діль­них ме­реж з’яв­ля­ю­ться ко­шти для мо­дер­ні­за­ції, ре­кон­стру­кції та роз­ви­тку. Мо­жли­во, хтось за­хо­че ка­пі­та­лі­зу­ва­ти свій при­бу­ток і спря­му­ва­ти йо­го в ін­фра­стру­ктур­ні про­е­кти. На­при­клад, му­ні­ци­па­лі­тет фі­нан­су­ва­ти­ме бу­дів­ни­цтво до­сту­пно­го жи­тла. А мо­жли­во, пе­ре­спря­мує ці ко­шти в мо­дер­ні­за­цію ті­єї са­мої га­зо­роз­по­діль­ної ме­ре­жі. Для то­го щоб збіль­ши­ти вар­тість сво­го вне­ску (ре­гу­ля­тор­ної ба­зи акти­вів) і одер­жу­ва­ти в май­бу­тньо­му біль­ше при­бу­тку.

При цьо­му вла­сник ме­реж за­ли­ша­є­ться тим са­мим, не­має не­об­хі­дно­сті пе­ре­да­ва­ти ме­ре­жі від держ­під­при­єм­ства ін­шо­му під­при­єм­ству, пе­ре­під­по­ряд­ко­ву­ва­ти мі­ні­стер­ствам.

Для дер­жа­ви це най­більш прийня­тний ва­рі­ант. То­му що тіль­ки сти­му­лю­ю­че та­ри­фо­утво­ре­н­ня дає змо­гу розв’яза­ти дві най­го­стрі­ші про­бле­ми:

— одер­жа­ти ре­сурс на роз­ви­ток і мо­дер­ні­за­цію ме­реж;

— отри­ма­ти про­гно­зо­ва­ну пла­ту за ви­ко­ри­ста­н­ня дер­жав­ної ча­сти­ни ме­реж.

При цьо­му вла­сни­ки ме­реж отри­му­ють ко­шти від­по­від­но до сво­єї ча­сти­ни ме­реж. У ко­жно­го вла­сни­ка — свій фі­нан­со­вий по­тік. ¯хній роз­по­діл із та­ри­фної ви­ру­чки має те­хні­чний ха­ра­ктер.

У ви­пад­ку ж із дер­жа­вою га­зо­роз­по­діль­ні ме­ре­жі мо­жуть бу­ти ін­стру­мен­том для ін­ве­сти­цій у рам­ках ті­єї са­мої пен­сій­ної ре­фор­ми. Га­ран­то­ва­на рен­та­бель­ність на рів­ні 15% рі­чних — хо­ро­ше вкла­де­н­ня для «дов­гих» гро­шей в ін­стру­мент із фі­ксо­ва­ною при­бу­тко­ві­стю. З ін­шо­го ж бо­ку, ні­що не за­ва­жає дер­жа­ві пе­ре­спря­мо­ву­ва­ти ці ко­шти на­зад у ме­ре­жі для збіль­ше­н­ня вар­то­сті акти­вів.

Усе, що по­трі­бно для за­пу­ску да­ної мо­де­лі, — про­ве­сти ін­вен­та­ри­за­цію га­зо­роз­по­діль­них ме­реж, уста­но­ви­ти їхню на­ле­жність кон­кре­тним вла­сни­кам, про­ве­сти рин­ко­ву оцін­ку та сфор­му­ва­ти під чуй­ним кон­тро­лем ре­гу­ля­то­ра (НКРЕКП) ре­гу­ля­тор­ну ба­зу акти­вів.

За­про­ва­дже­н­ня сти­му­лю­ю­чо­го ре­гу­лю­ва­н­ня, без­умов­но, спри­чи­нить зро­ста­н­ня та­ри­фу на роз­по­діл га­зу. Але ця мо­дель дає мо­жли­вість ста­бі­лі­зу­ва­ти та­ри­фи на про­гно­зо­ва­но­му рів­ні. До то­го ж, якщо дер­жа­ва вва­жає, що мо­но­по­лія має бу­ти при­бу­тко­вим бі­зне­сом, то по­вин­на зна­йти по­лі­ти­чну во­лю до вста­нов­ле­н­ня об´рун­то­ва­но­го сти­му­лю­ю­чо­го та­ри­фу. Адже та­ка во­ля бу­ла, ко­ли ці­ни на газ для на­се­ле­н­ня під­ви­щу­ва­ли з 545 грн до 6079 грн за ти­ся­чу ку­бо­ме­трів, а та­кож при оцін­ці акти­вів «Укр­транс­га­зу» та під час прийня­т­тя рі­ше­н­ня про йо­го при­ско­ре­ну амор­ти­за­цію.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.