Brexit: час пла­ти­ти за ра­хун­ка­ми

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Брюс­сель і Лон­дон роз­по­ча­ли без­пре­це­ден­тні пе­ре­го­во­ри про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС.

Хо­ча фор­маль­но пе­ре­го­во­ри стар­ту­ва­ли 19 черв­ня (ко­ли бу­ло по­го­дже­но гра­фі­ки зу­стрі­чей і сфор­мо­ва­но ро­бо­чі гру­пи), пер­ший справ­жній ра­унд пе­ре­го­во­рів сто­ро­ни про­ве­ли тіль­ки мі­сяць по то­му. Він про­хо­див 17—20 ли­пня в бель­гій­ській сто­ли­ці. У йо­го по­ряд­ку ден­но­му бу­ли та­кі пи­та­н­ня: про пра­ва гро­ма­дян Єв­ро­со­ю­зу в Бри­та­нії й бри­тан­ців у ЄС пі­сля Brexit; про ви­мо­гу ЄС до Лон­до­на ви­пла­ти­ти зна­чну су­му для по­кри­т­тя по­то­чних зо­бов’язань пе­ред єв­ро­пей­ським бю­дже­том; про кор­дон між Ір­лан­ді­єю й бри­тан­ською Пів­ні­чною Ір­лан­ді­єю.

Хо­ча сто­ро­нам на пе­ре­го­во­ри від­пу­ще­но два ро­ки (Бри­та­нія має по­ки­ну­ти ЄС не пі­зні­ше ніж 29 бе­ре­зня 2019 р.), Єв­ро­со­юз чі­тко дав зро­зу­мі­ти, що має на­мір за­вер­ши­ти пе­ре­го­во­ри з Лон­до­ном до ли­сто­па­да на­сту­пно­го ро­ку, тоб­то за 500 днів, за­ре­зер­ву­вав­ши ще пів­ро­ку на го­ло­су­ва­н­ня за до­ся­гну­ті уго­ди де­пу­та­та­ми Єв­ро­пар­ла­мен­ту й бри­тан­сько­го за­ко­но­дав­чо­го ор­га­ну. Оче­ви­дно, Лон­дон не зміг за­пе­ре­чу­ва­ти, оскіль­ки до­бре по­ін­фор­мо­ва­ний про про­це­ду­ри, прийня­ті в ЄС.

Уже пер­ша зу­стріч ке­рів­ни­ків де­ле­га­цій — бри­тан­сько­го мі­ні­стра з пи­тань Brexit Де­ві­да Де­ві­са і го­лов­но­го пе­ре­го­вор­ни­ка ЄС Мі­ше­ля Бар­ньє — по­ка­за­ла, що пред­став­ни­ки Єв­ро­со­ю­зу ма­ють чі­ткі­ші по­зи­ції й фа­кти­чно нав’язу­ють сво­їм бри­тан­ським ко­ле­гам пра­ви­ла і те­ма­ти­ку пе­ре­го­во­рів. Це лег­ко по­ясни­ти тим, що до пе­ре­го­во­рів Брюс­сель по­чав го­ту­ва­ти­ся ще рік то­му, від­ра­зу пі­сля бри­тан­сько­го ре­фе­рен­ду­му. А по­лі­ти­ки в Лон­до­ні весь цей час на­ма­га­ли­ся ви­рі­ши­ти вну­трі­шньо­по­лі­ти­чну кри­зу. Втім, до­стро­ко­ві ви­бо­ри у Ве­ли­кій Бри­та­нії, що від­бу­ли­ся 8 черв­ня, ще біль­ше по­сла­би­ли уряд Те­ре­зи Мей на­пе­ре­до­дні по­ча­тку пе­ре­го­во­рів що­до Brexit.

Бри­тан­ці му­си­ли прийня­ти по­зи­цію ЄС сто­сов­но то­го, що прі­о­ри­те­тни­ми те­ма­ми на пер­шо­му ета­пі (а де­ле­га­ції зу­стрі­ча­ти­му­ться по ти­жню що­мі­ся­ця — 28 сер­пня, 18 ве­ре­сня й 9 жов­тня) ста­нуть пра­ва гро­ма­дян і фі­нан­со­ві про­бле­ми «роз­лу­че­н­ня».

Тіль­ки пі­сля за­твер­дже­н­ня ре­зуль­та­тів пер­шо­го ета­пу пе­ре­го­во­рів Ра­дою ЄС сто­ро­ни змо­жуть пе­ре­хо­ди­ти до но­во­го ра­ун­ду й но­вої те­ма­ти­ки.

До по­ча­тку ни­ні­шніх пе­ре­го­во­рів Лон­дон опу­блі­ку­вав свої про­по­зи­ції: усі гро­ма­дя­ни ЄС, які про­жи­ва­ють у Бри­та­нії на за­кон­них під­ста­вах про­тя­гом як мі­ні­мум п’яти ро­ків, одер­жать «ста­тус по­се­лен­ця» і змо­жуть при­вез­ти в кра­ї­ну по­друж­жя й ді­тей. Гро­ма­дя­ни ЄС, які про­жи­ва­ють у Бри­та­нії мен­ше ніж п’ять ро­ків, ма­ти­муть два ро­ки на те, щоб «уре­гу­лю­ва­ти свій ста­тус». Однак да­ти, з якої тре­ба від­ра­хо­ву­ва­ти строк пе­ре­бу­ва­н­ня, не на­зва­но.

Єв­ро­пей­ські пе­ре­го­вор­ни­ки ви­сту­пи­ли про­ти та­ких ідей, за­явив­ши, що гро­ма­дя­нам ЄС ма­ють бу­ти збе­ре­же­ні всі існу­ю­чі на сьо­го­дні пра­ва. У ра­зі зго­вір­ли­во­сті Лон­до­на, ЄС го­то­вий збе­рег­ти всі пра­ва бри­тан­цям, які про­жи­ва­ють на ма­те­ри­ку. Ни­ні 3,2 млн ви­хід­ців з кра­їн ЄС жи­вуть у Ве­ли­кій Бри­та­нії і 1,2 млн бри­тан­ців — у ЄС. Бри­та­нія та­кож ви­сту­пає за те, щоб спір­ні пи­та­н­ня про пра­ва гро­ма­дян і за­га­лом юри­ди­чні про­бле­ми Brexit ви­рі­шу­ва­ли­ся в рам­ках бри­тан­сько­го за­ко­но­дав­ства (яке, однак, бу­де до­пов­не­но нор­ма­ми з єв­ро­пей­сько­го пра­ва). Єв­ро­со­юз на­по­ля­гає, що всі спо­ри слід роз­гля­да­ти за за­ко­но­дав­ством ЄС і під на­гля­дом Єв­ро­пей­сько­го су­ду, на який по­кла­де­но кон­троль за ви­ко­на­н­ням єв­ро­пей­ських до­го­во­рів.

Що­до вре­гу­лю­ва­н­ня фі­нан­со­вих спо­рів і зо­бов’язань Лон­дон по­го­див­ся з ар­гу­мен­та­ми Брюс­се­ля сто­сов­но то­го, що Бри­та­нія й да­лі по­вин­на ро­би­ти від­ра­ху­ва­н­ня в за­галь­ний бю­джет Со­ю­зу, оскіль­ки кра­ї­на про­го­ло­су­ва­ла за ньо­го як член ЄС. Ґрун­ту­ю­чись на то­му, що час­тка Бри­та­нії в по­то­чно­му бю­дже­ті Со­ю­зу до­рів­нює 12,5%, су­ма ви­плат мо­же ста­но­ви­ти 60—65 млрд єв­ро. Однак де­я­кі екс­пер­ти ствер­джу­ють, що во­на ся­гне 80—100 млрд єв­ро, якщо пе­ре­го­вор­ни­ки ЄС за­сто­су­ють ін­шу ме­то­до­ло­гію роз­ра­хун­ків. Бри­тан­ці не зго­дні. Во­ни вже за­жа­да­ли від пар­тне­рів у пе­ре­го­во­рах про­ана­лі­зу­ва­ти ко­жну ста­т­тю фі­нан­со­вих зо­бов’язань Бри­та­нії пе­ред ЄС у бю­дже­ті 2014—2020 рр. і на­по­ля­га­ють на під­пи­сан­ні окре­мих угод про фі­нан­су­ва­н­ня ко­жної про­гра­ми й ви­да­тко­вої стат­ті, вва­жа­ю­чи, що та­ким чи­ном вда­сться ско­ро­ти­ти за­галь­ну су­му ви­плат.

Пи­та­н­ня фі­нан­со­вих зо­бов’язань від­ра­зу ста­ло най­го­стрі­шою те­мою для уря­ду Те­ре­зи Мей. Во­но по­гли­бить вну­трі­шньо­по­лі­ти­чну бо­роть­бу у Ве­ли­кій Бри­та­нії, якщо ЄС до­мо­же­ться сво­го. Бар­ньє вже за­явив, що до жов­тня він ви­ста­вить Лон­до­ну оста­то­чний ра­ху­нок, і до­ти, до­ки бри­тан­ці не під­твер­дять сво­єї го­тов­но­сті пла­ти­ти, ЄС не від­криє но­во­го ета­пу пе­ре­го­во­рів що­до Brexit. Він та­кож по­пе­ре­див, що пе­ре­го­во­ри мо­жуть уза­га­лі при­пи­ни­ти­ся, якщо Лон­дон від­мо­ви­ться ви­ко­ну­ва­ти свої зо­бов’яза­н­ня. Та­кий ва­рі­ант та­кож не ви­клю­че­ний, якщо в Лон­до­ні ві­зьмуть го­ру при­хиль­ни­ки жорс­тко­го Brexit, які ра­ні­ше за­яв­ля­ли, що по­ки­нуть стіл пе­ре­го­во­рів без уго­ди, якщо ви­мо­ги ЄС до Бри­та­нії ви­яв­ля­ться для них не­здій­снен­ни­ми.

З ір­ланд­сько­го пи­та­н­ня, як свід­чать дже­ре­ла, нав­па­ки, па­ну­ва­ло пов­не по­ро­зу­мі­н­ня. Най­імо­вір­ні­ше, для жи­те­лів Ір­лан­дії й Пів­ні­чної Ір­лан­дії ство­рять зо­ну для віль­них по­їздок, а жи­те­лі бри­тан­ської про­він­ції одер­жать спро­ще­ний ві­зо­вий ре­жим для ві­зи­тів у ЄС. Утім, ір­ланд­ське пи­та­н­ня пов­ні­стю не ви­рі­ши­ться на пер­шо­му ета­пі. Сто­ро­ни по­го­ди­ли­ся про­дов­жу­ва­ти пе­ре­го­во­ри що­до спе­ци­фі­чних умов і пра­кти­чних за­хо­дів для ство­ре­н­ня, як во­ни на­зи­ва­ють, «м’яко­го кор­до­ну» між Ір­лан­ді­єю й Пів­ні­чною Ір­лан­ді­єю.

Ко­мен­ту­ю­чи пер­ші під­сум­ки пе­ре­го­во­рів, бри­тан­ські й єв­ро­пей­ські огля­да­чі ді­йшли ви­снов­ку, що де­ле­га­ція Ту­ман­но­го Аль­біо­ну по­во­ди­ться так, на­че ні­чо­го сер­йо­зно­го на­справ­ді не від­бу­ва­є­ться. Де­від Де­віс на­віть до­зво­лив со­бі бу­ти від­су­тнім у Брюс­се­лі під час ни­ні­шньо­го ра­ун­ду пе­ре­го­во­рів, ро­бля­чи ли­ше чов­ни­ко­ві во­я­жі з Лон­до­на до бель­гій­ської сто­ли­ці, а пе­ре­го­во­ри ве­ли йо­го під­ле­глі.

Бри­тан­ські екс­пер­ти й по­лі­ти­ки по­ясню­ють та­ку по­ве­дін­ку тим, що на Да­у­нінг-стріт, 10, пі­сля фа­кти­чно­го по­ча­тку пе­ре­го­во­рів ви­ни­кли но­ві тер­тя між прем’єр-мі­ні­стром Мей, чле­на­ми бри­тан­сько­го ка­бі­не­ту й ря­дом впли­во­вих пред­став­ни­ків її пар­тії, які кри­ти­ку­ють очіль­ни­цю уря­ду за не­пра­виль­но обра­ну та­кти­ку.

Зокре­ма, збу­рю­ва­чем спо­кою став кан­цлер ка­зна­чей­ства Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства (мі­ністр фі­нан­сів) Фі­ліпп Хем­монд. Він по­чав від­кри­то го­во­ри­ти, що все­ре­ди­ні бри­тан­сько­го ка­бі­не­ту є рі­зні під­хо­ди до ве­де­н­ня пе­ре­го­во­рів сто­сов­но Brexit. Прем’єр та її ко­ле­ги ро­блять акцент на те­мі мі­гра­ції, то­ді як вар­то бу­ло б при­ді­ли­ти ува­гу мі­ні­мі­за­ції на­слід­ків від Brexit для гро­ма­дян кра­ї­ни й не допу­сти­ти па­ді­н­ня жит­тє­во­го рів­ня, вва­жає Хем­монд. Сам він на­по­ля­гав на то­му, щоб не від­кла­да­ти ви­рі­ше­н­ня пи­тань тор­гів­лі й май­бу­тніх еко­но­мі­чних від­но­син з Єв­ро­пою на дру­гий етап пе­ре­го­во­рів. За йо­го сло­ва­ми, це ство­рює ре­аль­ну за­гро­зу то­го, що Бри­та­нія і ЄС не всти­гнуть по­го­ди­ти всі пи­та­н­ня за два ро­ки, а пі­сля 2019 р. бу­де по­трі­бен три­ва­лий пе­ре­хі­дний пе­рі­од, ко­ли кра­ї­на ви­бу­до­ву­ва­ти­ме но­ві від­но­си­ни з за­галь­ним рин­ком ЄС. За оцін­ка­ми Хем­мон­да (і це під­твер­джу­є­ться до­слі­дже­н­ня­ми), 42% бри­тан­ських ком­па­ній уже за­зна­ли втрат че­рез пла­ни уря­ду ви­йти з ЄС і пе­ре­гля­да­ють свої ін­ве­сти­цій­ні стра­те­гії. Та­ким чи­ном, він не по­го­див­ся з по­зи­ці­єю Де­ві­са, ко­трий вва­жає, що пе­ре­го­во­ри з еко­но­мі­чних і ми­тних пи­тань вда­сться за­вер­ши­ти швид­ко.

Ці кон­флі­кти ви­кли­ка­ли стур­бо­ва­ність прем’єр-мі­ні­стра. Те­ре­за Мей за­яви­ла, що «не­до­тор­кан­них» мі­ні­стрів у ка­бі­не­ті не бу­де, на­тя­ка­ю­чи на те, що Хем­монд мо­же втра­ти­ти свою по­са­ду, якщо про­дов­жить вно­си­ти сум’ят­тя в уряд. Однак іще ра­ні­ше з’яви­ли­ся по­ві­дом­ле­н­ня, що ча­сти­на кон­се­рва­тив­них по­лі­ти­ків ба­чить са­ме Фі­ліп­па Хем­мон­да на чо­лі бри­тан­сько­го уря­ду за­мість Мей, яка про­грає йо­му до­сві­дом управ­лін­ської ді­яль­но­сті. Якщо пе­ре­го­во­ри про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС зай­дуть у глу­хий кут, то ціл­ком імо­вір­но, що Мей бу­де ду­же скла­дно збе­рег­ти по­са­ду прем’єра. За остан­нім да­ни­ми, її кри­ти­ки вже ви­ма­га­ють від­мо­ви­ти­ся від пи­тань обме­же­н­ня мі­гра­ції як прі­о­ри­те­ту для бри­тан­ської де­ле­га­ції на пе­ре­го­во­рах з ЄС і біль­ше ра­ди­ти­ся з пред­став­ни­ка­ми ве­ли­ко­го бі­зне­су, які по­гро­жу­ють пе­ре­не­сти свій бі­знес з бри­тан­ських остро­вів на кон­ти­нент, якщо Brexit ускла­днить їхню ді­яль­ність у ЄС.

Ін­ша ча­сти­на кри­ти­ків уря­до­во­го кур­су за­яв­ляє, що пе­ре­го­во­ри сто­сов­но Brexit про­хо­дять зов­сім не так, як це їм уяв­ля­ло­ся рік то­му, а в су­спіль­стві зро­стає ро­зу­мі­н­ня то­го, як цей про­цес впли­не на жи­т­тя ко­жно­го бри­тан­ця, на­стіль­ки він скла­дний і бо­лі­сний. На­віть най­більш твер­до­ло­бі при­хиль­ни­ки ви­хо­ду з ЄС уже ви­зна­ли, що зро­би­ти Brexit успі­шним бу­де скла­дно, і що те­пер на­вряд чи зна­йде­ться якась ін­ша кра­ї­на в Єв­ро­пі, яка, спо­сте­рі­га­ю­чи за пе­ре­го­во­ра­ми про ви­хід Ве­ли­кої Бри­та­нії з ЄС, зва­жи­ться пі­ти слі­дом за нею.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.