«Сер­фінг ре­аль­но­сті»: як пі­йма­ти хви­лю стру­ктур­них змін і за­пу­сти­ти ін­но­ва­цій­ні про­це­си в Дон­ба­сі

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Іри­на ПІДОРИЧЕВА

(Ін­сти­тут еко­но­мі­ки про­ми­сло­во­сті НАН Укра­ї­ни) Втра­та ча­сти­ни ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей та ін­фра­стру­кту­ри, ви­ве­де­н­ня з екс­плу­а­та­ції зби­тко­вих ву­гіль­них шахт, втра­та ро­бо­чих місць і, як на­слі­док, зни­же­н­ня рів­ня жи­т­тя на­се­ле­н­ня та зро­ста­н­ня мас­шта­бів бі­дно­сті по­тре­бу­ють кар­ди­наль­но­го ре­а­гу­ва­н­ня та по­шу­ку най­ді­є­ві­ших шля­хів ре­стру­кту­ри­за­ції еко­но­мі­ки Дон­ба­су. Якою ж має бу­ти кон­це­пція ві­дро­дже­н­ня Дон­ба­су? Які га­лу­зі зда­тні ви­сту­пи­ти драй­ве­ра­ми ін­но­ва­цій­но­го онов­ле­н­ня ре­гіо­ну, і чи ре­аль­на та­ка пер­спе­кти­ва в умо­вах во­єн­них дій?

У кон­текс­ті ви­ро­бле­н­ня ба­че­н­ня пер­спе­ктив і кон­кре­тних шля­хів ві­дро­дже­н­ня Дон­ба­су (під яким ро­зу­мі­є­ться ві­дмо­ва від те­хно­ло­гі­чно за­ста­рі­лої еко­но­мі­ки та її від­нов­ле­н­ня на ін­но­ва­цій­них за­са­дах) клю­чо­вим мо­мен­том є ви­зна­че­н­ня ро­лі ін­ду­стрі­аль­ної спад­щи­ни в май­бу­тньо­му ре­гіо­ну. У зв’яз­ку з цим мо­жна ви­окре­ми­ти два край­ні під­хо­ди, апро­бо­ва­ні сві­то­вою пра­кти­кою.

Пер­ший ба­зу­є­ться на по­стін­ду­стрі­аль­но­му ве­кто­рі транс­фор­ма­цій, а от­же, на прі­о­ри­те­тно­му роз­ви­тку сфе­ри по­слуг, ви­со­ких те­хно­ло­гій і кре­а­тив­них ін­ду­стрій. За­зви­чай йо­го ви­ко­ри­сто­ву­ва­ли ре­гіо­ни, які від­мо­ви­ли­ся від тра­ди­цій­них ін­ду­стрій і пов­ні­стю змі­ни­ли спе­ці­а­лі­за­цію.

Дру­гий під­хід не та­кий кар­ди­наль­ний, він пе­ред­ба­чає про­дов­же­н­ня «ін­ду­стрі­аль­но­го» трен­да роз­ви­тку, але з про­ни­кне­н­ням у ба­зо­ві га­лу­зі про­ми­сло­во­сті ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чних га­лу­зей.

З ура­ху­ва­н­ням цьо­го при ви­бо­рі стра­те­гії роз­ви­тку про­ми­сло­во­го ре­гіо­ну рі­ше­н­ня при­йма­є­ться на ко­ристь одно­го з двох ва­рі­ан­тів:

— пов­ні­стю змі­ни­ти па­ра­ди­гму ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку та від­мо­ви­ти­ся від «ін­ду­стрі­аль­но­го» ми­ну­ло­го на ко­ристь тре­тин­но­го (так зва­на сфе­ра по­слуг) і че­твер­тин­но­го (ін­фор­ма­цій­ні те­хно­ло­гії, на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня, лі­те­ра­ту­ра, му­зи­ка, обра­зо­твор­че ми­сте­цтво та ін­ші кре­а­тив­ні ін­ду­стрії) се­кто­рів еко­но­мі­ки;

— здій­сню­ва­ти га­лу­зе­ву ди­вер­си­фі­ка­цію, мо­дер­ні­за­цію ви­ро­бни­цтва та ін­фра­стру­кту­ри з ме­тою за­без­пе­чи­ти кон­ку­рен­то­спро­мо­жність про­ми­сло­во­сті ре­гіо­ну на вну­трі­шньо­му та гло­баль­но­му рин­ках.

При цьо­му ви­бір одно­го з цих на­пря­мів не ви­клю­чає, а ско­рі­ше, пе­ред­ба­чає впро­ва­дже­н­ня окре­мих еле­мен­тів ін­шо­го. Від­мін­ність по­ля­гає в то­му, що в пер­шо­му ви­пад­ку (при від­мо­ві від «ін­ду­стрі­аль­но­го» ми­ну­ло­го) сфе­ра по­слуг і кре­а­тив­ні ін­ду­стрії роз­гля­да­ю­ться як осно­ва еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня, в дру­го­му ви­пад­ку ці сфе­ри ви­сту­па­ють у ро­лі су­пу­тніх еле­мен­тів «ін­ду­стрі­аль­но­го» ве­кто­ра роз­ви­тку, оскіль­ки су­ча­сний ре­гіон (без­від­но­сно до йо­го спе­ці­а­лі­за­ції) важ­ко уяви­ти без роз­ви­не­ної со­ці­аль­ної ін­фра­стру­кту­ри. Про­ми­сло­вий ре­гіон, як пра­ви­ло, по­тре­бує ре­стру­кту­ри­за­ції еко­но­мі­ки та сут­тє­во­го по­лі­пше­н­ня еко­ло­гі­чної си­ту­а­ції, а, от­же, змі­ни сво­го імі­джу на кра­ще, в цьо­му сен­сі не­за­мін­ним бу­де роз­ви­ток кре­а­тив­них ін­ду­стрій.

Про­те, не­зва­жа­ю­чи на схо­жість тра­є­кто­рій по­пе­ре­дньо­го роз­ви­тку про­ми­сло­вих ре­гіо­нів (так зва­ний ефект ко­лії, або pathdependence problem) і про­блем, ни­ми зу­мов­ле­них (еко­ло­гі­чних, ін­фра­стру­ктур­них, ре­пу­та­цій­них), їх рі­ше­н­ня не мо­жуть бу­ти одна­ко­ви­ми. Ко­жен ре­гіон уні­каль­ний і не­по­втор­ний у сво­є­му ро­ді, а то­му по­тре­бує спе­ці­аль­но роз­ро­бле­них ін­стру­мен­тів що­до йо­го від­нов­ле­н­ня.

Вра­хо­ву­ю­чи до­свід, на­ко­пи­че­ний сві­то­вою пра­кти­кою у змі­ні па­ра­дигм роз­ви­тку про­ми­сло­вих те­ри­то­рій, ін­ду­стрі­аль­ну спад­щи­ну Дон­ба­су, а та­кож усю скла­дність і чи­сель­ність йо­го про­блем, ви­зна­чи­мо пер­шо­ря­дні зав­да­н­ня, мо­жли­во­сті та прі­о­ри­те­ти роз­бу­до­ви еко­но­мі­ки ре­гіо­ну та її про­ми­сло­во­го се­кто­ра.

1. Пер­шо­чер­го­вою ме­тою є при­пи­не­н­ня во­єн­них дій в Дон­ба­сі, від­нов­ле­н­ня єд­но­сті і те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни. Це не­про­сте зав­да­н­ня, але йо­го ви­рі­ше­н­ня аб­со­лю­тно не­об­хі­дно, щоб, по-пер­ше, під­три­му­ва­ти по­лі­ти­чну та еко­но­мі­чну ста­біль­ність у дер­жа­ві, по-дру­ге, змен­ши­ти ри­зи­ки со­ці­аль­ної, ре­сур­сної та еко­ло­гі­чної на­пру­же­но­сті і, по-тре­тє, пе­ре­ве­сти ін­ду­стрі­аль­ний роз­ви­ток кра­ї­ни у ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чне ру­сло з опо­рою на які­сний люд­ський ка­пі­тал, зна­н­ня та ін­но­ва­ції.

2. Кри­за, яку пе­ре­жи­ває Укра­ї­на, во­єн­ний кон­флікт в Дон­ба­сі не по­вин­ні роз­гля­да­тись як пе­ре­шко­да до ін­но­ва­цій­них стру­ктур­них зру­шень, во­ни та­кож не мо­жуть бу­ти ви­прав­да­н­ням від­су­тно­сті ре­форм. Нав­па­ки, си­ту­а­ція, що скла­ла­ся, по­вин­на спо­ну­ка­ти до кар­ди­наль­них змін.

Зав­да­н­ня по­до­ла­н­ня кри­зи збі­га­ю­ться із зав­да­н­ня­ми ін­но­ва­цій­но­го онов­ле­н­ня: в умо­вах кри­зи акти­ві­зу­ю­ться про­це­си мо­дер­ні­за­ції, ство­рю­ю­ться ме­ха­ні­зми тя­жі­н­ня до еко­но­мі­чної стру­кту­ри но­вих га­лу­зей і на­віть се­кто­рів. Це під­твер­джу­є­ться як те­о­ре­ти­чни­ми до­слі­дже­н­ня­ми, так і пра­кти­чним до­сві­дом ба­га­тьох кра­їн, які у пе­рі­од еко­но­мі­чних по­тря­сінь роз­гля­да­ли ін­но­ва­ції як го­лов­ний ка­та­лі­за­тор від­нов­ле­н­ня еко­но­мі­ки.

Від­то­ді, як у 1956 р. ви­йшла ста­т­тя пред­став­ни­ка нео­кла­си­чної те­о­рії еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня Р.со­лоу «A Contribution to the Theory of Economic Growth», вче­ні-еко­но­мі­сти усві­до­ми­ли, що дов­го­стро­ко­ве еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня ви­зна­ча­є­ться зде­біль­шо­го те­хно­ло­гі­чним про­гре­сом, а не тра­ди­цій­ни­ми фа­кто­ра­ми ви­ро­бни­цтва — пра­цею і ка­пі­та­лом.

В одно­му з остан­ніх по­літ­еко­но­мі­чних бес­тсе­ле­рів «Why Nations Fail: The Origins of Power, Prosperity, and Poverty» йо­го ав­то­ри Д.адже­мо­глу і Д.ро­бін­сон за­ува­жу­ють, що стій­ке еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня май­же зав­жди су­про­во­джу­є­ться те­хно­ло­гі­чни­ми ін­но­ва­ці­я­ми, які до­по­ма­га­ють пі­дви­щи­ти про­ду­ктив­ність усіх трьох фа­кто­рів ви­ро­бни­цтва — люд­ської пра­ці, зем­лі та ка­пі­та­лу.

Окрім те­о­ре­ти­чних до­слі­джень, пра­кти­чний до­свід рі­зних кра­їн на­о­чно до­во­дить, що на­слід­ки кри­зи мо­жуть да­ти ці­лу низ­ку мо­жли­во­стей і ви­сту­пи­ти як трам­плін для пос­ткри­зо­во­го ін­но­ва­цій­но­го онов­ле­н­ня.

Так, фе­но­мен «еко­но­мі­чно­го ди­ва» у рі­зні ча­си про­де­мон­стру­ва­ли Ні­меч­чи­на, Фран­ція, Шве­ція, Япо­нія, Іта­лія (пі­сля­во­єн­ні ро­ки), Поль­ща, Че­хія, кра­ї­ни Бал­тії (пост­ра­дян­ські ро­ки), Сло­ве­нія, Хор­ва­тія (ро­ки пі­сля роз­па­ду Юго­слав­ської фе­де­ра­ції), Ко­рея і Фін­лян­дія (пос­ткри­зо­вий пе­рі­од 1990-х).

Ко­рей­ська еко­но­мі­ка пе­ре­тво­ри­ла­ся з ви­ро­бни­ка та екс­пор­те­ра низь­ко- і се­ре­дньо­те­хно­ло­гі­чних то­ва­рів на ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чну ін­ду­стрі­аль­ну дер­жа­ву. Пів­ден­на Ко­рея отри­ма­ла сві­то­ву по­пу­ляр­ність зав­дя­ки еле­ктро­ні­ці, мо­біль­ним те­ле­фо­нам, мо­ні­то­рам, ав­то­мо­бі­лям і ба­га­тьом ін­шим те­хно­ло­гі­чним про­ду­ктам. Клю­чо­ву роль в істо­рії успі­ху кра­ї­ни ві­ді­гра­ла дер­жав­на під­трим­ка на­у­ко­вої сфе­ри, а та­кож той факт, що ін­но­ва­цій­ну стра­те­гію бу­ло вклю­че­но до за­галь­но­го пла­ну від­нов­ле­н­ня кра­ї­ни.

Успіх ан­ти­ци­клі­чної по­лі­ти­ки Фін­лян­дії мо­жна ба­га­то в чо­му пов’яза­ти з ро­зу­мі­н­ням ке­рів­ни­цтвом дер­жа­ви ва­жли­во­сті ін­но­ва­цій для за­без­пе­че­н­ня стій­ко­го еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. Зав­дя­ки цьо­му в Фін­лян­дії бу­ло ре­а­лі­зо­ва­но низ­ку еко­но­мі­чних і по­лі­ти­чних ре­форм з ме­тою сфор­му­ва­ти спри­я­тли­ве ін­но­ва­цій­не се­ре­до­ви­ще. Стра­те­гія уря­ду пе­ред­ба­ча­ла ство­ре­н­ня ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми, в то­му чи­слі під­трим­ку ін­но­ва­цій за ра­ху­нок дер­жза­ку­пі­вель, вен­чур­но­го фі­нан­су­ва­н­ня та ін­тер­на­ціо­на­лі­за­ції по­слуг. До­бре роз­ви­не­на си­сте­ма ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті да­ла мо­жли­вість отри­ма­ти низ­ку па­тен­тів в ін­ду­стрії мо­біль­них те­ле­фо­нів, в якій скон­цен­тру­ва­ло­ся еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня кра­ї­ни.

Ін­шим при­кла­дом мо­же слу­гу­ва­ти Ізра­їль. Пі­сля здо­бу­т­тя не­за­ле­жно­сті кра­ї­на без ма­ло­го 70 ро­ків пе­ре­бу­ває в ста­ні пер­ма­нен­тної вій­ни. Однак це не за­ва­ди­ло Ізра­ї­лю ста­ти одні­єю з най­ро­з­ви­не­ні­ших кра­їн сві­ту з ви­со­ким рів­нем жи­т­тя, пе­ре­до­вою си­сте­мою охо­ро­ни здо­ров’я, роз­ви­не­ною на­у­кою і осві­тою, ком­фор­тни­ми умо­ва­ми ве­де­н­ня бі­зне­су. Але ще в 1970–1980-х ро­ках ізра­їль­ська еко­но­мі­ка бу­ла в ста­ні, схо­жо­му на сьо­го­дні­шній в Укра­ї­ні, — роз­ви­ва­ла­ся пе­ре­ва­жно сіль­сько­го­спо­дар­ська га­лузь. Сьо­го­дні це на­о­чний при­клад то­го, як при вкрай обме­же­них ре­сур­сах, у ста­ні по­стій­ної вій­сько­вої за­гро­зи кра­ї­на мо­же до­сяг­ти стрім­ких тем­пів зро­ста­н­ня.

3. Вра­хо­ву­ю­чи те, що ви­ни­кне­н­ня но­вих ін­ду­стрій (а тим біль­ше кре­а­тив­них, які по­тре­бу­ють за­лу­че­н­ня в ре­гіон твор­чо ми­сля­чих осо­би­сто­стей) спла­ну­ва­ти пра­кти­чно не­мо­жли­во — мо­жна ли­ше фор­му­ва­ти спри­я­тли­ві умо­ви для їх по­яви, — роз­гля­да­ти ви­клю­чно по­стін­ду­стрі­аль­ний ве­ктор транс­фор­ма­цій як стра­те­гі­чний ве­ктор роз­ви­тку Дон­ба­су бу­ло б не зов­сім об´рун­то­ва­но.

Не­об­хі­дно ви­хо­ди­ти на­сам­пе­ред з існу­ю­чих про­блем, по­тен­ці­а­лу і пер­спе­ктив те­хно­ло­гі­чно­го вдо­ско­на­ле­н­ня (кон’юн­кту­ри вну­трі­шньо­го і сві­то­во­го рин­ків, віль­них рин­ко­вих ніш, які міг би зайня­ти ре­гіон пі­сля стру­ктур­них змін). То­му стра­те­гія роз­ви­тку ре­гіо­ну має бу­ти ада­пто­ва­ною та пе­ред­ба­ча­ти не кар­ди­наль­ну змі­ну спе­ці­а­лі­за­ції, а мо­дер­ні­за­цію тра­ди­цій­них про­ми­сло­вих ви­ро­бництв і ви­ко­ри­ста­н­ня в їх се­ре­до­ви­щі но­ві­тніх, су­ча­сних те­хно­ло­гій.

При цьо­му мо­дер­ні­зу­ва­ти не­об­хі­дно рен­та­бель­ні ви­ро­бни­цтва (не­рен­та­бель­ні за­кри­ва­ти), бу­ду­ю­чи но­ві під­при­єм­ства із за­сто­су­ва­н­ням пе­ре­ва­жно ін­но­ва­цій­ної те­хні­ки і те­хно­ло­гій. Оскіль­ки за­хі­дні ін­ве­сто­ри і кре­ди­то­ри не бу­дуть вкла­да­ти ін­ве­сти­ції в не­кон­ку­рен­то­спро­мо­жні те­хно­ло­гії й від­нов­лю­ва­ти ву­гіль­ні ша­хти і ме­та­лур­гій­ні за­во­ди на за­ста­рі­лій те­хно­ло­гі­чній ба­зі. По­ряд із цим по­тре­бує змі­ни і сві­то­гля­дна по­зи­ція вла­сни­ків укра­їн­ських під­при­ємств — во­ни ма­ють роз­гля­да­ти но­ві умо­ви не як за­гро­зу втра­ти сво­го бі­зне­су, а як мо­жли­вість для зро­ста­н­ня, істо­тно­го по­лі­пше­н­ня вла­сної кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті.

Де­я­кі зру­ше­н­ня в цьо­му на­пря­мі від­бу­ва­ю­ться. На­при­клад, Ма­рі­у­поль­ський ме­та­лур­гій­ний ком­бі­нат ім. Іл­лі­ча ре­а­лі­зує най­біль­ший в істо­рії Укра­ї­ни еко­ло­гі­чний про­ект з ре­кон­стру­кції га­зоочи­сних си­стем агло­фа­бри­ки (за­галь­ний об­сяг ін­ве­сти­цій ста­но­вить 220 млн дол.). На­при­кін­ці 2016 р. на під­при­єм­стві по­ча­ло­ся бу­дів­ни­цтво су­ча­сної ма­ши­ни без­пе­рерв­но­го ли­т­тя за­го­то­вок вар­ті­стю 150 млн дол. У лю­то­му по­то­чно­го ро­ку вве­де­но в екс­плу­а­та­цію ба­га­то­фун­кціо­наль­ний центр на­вча­н­ня ме­та­лур­гів.

Для спо­ну­ка­н­ня вла­сни­ків під­при­ємств бра­ти на се­бе ри­зи­ки і від­мов­ля­ти­ся від ком­фор­тно­го кон­се­рва­ти­зму по­пе­ре­дніх ро­ків (упро­довж яких екс­плу­а­ту­вав­ся ли­ше за­пас мі­цно­сті, що за­ли­шив­ся їм із ра­дян­ських ча­сів) не­об­хі­дно від­кри­ва­ти но­ві рин­ки збу­ту. Це да­ло б змо­гу під­при­єм­ствам отри­му­ва­ти за­мов­ле­н­ня і ство­рю­ва­ти но­ві ро­бо­чі мі­сця, що, в свою чер­гу, сут­тє­во під­ви­щи­ло б рі­вень ло­яль­но­сті мі­сце­во­го на­се­ле­н­ня до вла­ди.

4. В умо­вах стрім­ко на­ро­ста­ю­чої че­твер­тої ін­ду­стрі­аль­ної ре­во­лю­ції збе­ре­же­н­ня та роз­ви­ток про­ми­сло­во­го по­тен­ці­а­лу Дон­ба­су не­мо­жли­во здій­сни­ти без но­ві­тніх, су­ча­сних (state-ofthe-art) ін­фор­ма­цій­но-ко­му­ні­ка­цій­них те­хно­ло­гій. Тим біль­ше, що ре­гіон зав­жди ви­рі­зняв­ся роз­ви­не­ною Iт-сфе­рою і ви­со­ко­кла­сни­ми фа­хів­ця­ми — про­гра­мі­ста­ми, ху­до­жни­ка­ми, 3D-мо­дел­ле­ра­ми.

Клю­чо­ве зав­да­н­ня на сьо­го­дні — за­без­пе­чи­ти про­ни­кне­н­ня су­ча­сних те­хно­ло­гій у га­лу­зі про­ми­сло­во­сті, пов’яза­ні з ви­до­бу­тком і пе­ре­роб­кою при­ро­дних ре­сур­сів. У та­ко­му ра­зі но­ві те­хно­ло­гії бу­дуть під­три­му­ва­ти зв’язок із ре­аль­ною еко­но­мі­кою, а не існу­ва­ти від­окрем­ле­но, як річ у со­бі.

За сло­ва­ми ві­до­мо­го нор­везь­ко­го еко­но­мі­ста Ері­ка Рай­нер­та, но­ві зна­н­ня і те­хно­ло­гії ва­жли­во пов’язу­ва­ти з ре­аль­ною еко­но­мі­кою, аж до то­го, що ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти їх у ви­ро­бни­цтві мар­ме­ла­ду. Зро­би­ти це, на дум­ку вче­но­го, не так скла­дно, най­ва­жли­ві­ше ро­зу­мі­ти це.

Як при­клад мо­жна на­ве­сти Фін­лян­дію, де по­ряд із прі­о­ри­те­тним роз­ви­тком еле­ктрон­ної про­ми­сло­во­сті, сфе­ри ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гій і те­ле­ко­му­ні­ка­цій, як і ра­ні­ше, роз­ви­ва­ю­ться тра­ди­цій­ні га­лу­зі про­ми­сло­во­сті — де­ре­во­об­роб­ка та ви­ро­бни­цтво ви­со­ко­які­сно­го па­пе­ру, але вже з ви­ко­ри­ста­н­ням су­ча­сних ви­со­ко­ефе­ктив­них те­хно­ло­гій.

Ре­а­лі­зу­ю­чи та­кий під­хід в Дон­ба­сі, мо­жна істо­тно по­си­ли­ти по­зи­ції ре­гіо­ну в тра­ди­цій­них га­лу­зях спе­ці­а­лі­за­ції (па­лив­но­енер­ге­ти­чно­му ком­пле­ксі, ме­та­лур­гії, ма­ши­но­бу­ду­ван­ні, хі­мі­чній про­ми­сло­во­сті) і, що най­ва­жли­ві­ше, до­сяг­ти ефе­кту си­нер­гії між рі­зни­ми се­кто­ра­ми еко­но­мі­ки.

5. Че­рез на­слід­ки во­єн­но­го кон­флі­кту зна­чна ча­сти­на на­се­ле­н­ня пра­це­зда­тно­го ві­ку ви­їха­ла з ре­гіо­ну (за да­ни­ми Мі­жна­ро­дної ор­га­ні­за­ції з мі­гра­ції, ста­ном на кві­тень 2017 р. на облік бу­ло взя­то 1 млн 583 тис. пе­ре­мі­ще­них осіб), у то­му чи­слі це сто­су­є­ться фа­хів­ців сфе­ри ІТ. Най­кра­щі з най­кра­щих про­дов­жу­ють ви­їжджа­ти в ін­ші ре­гіо­ни Укра­ї­ни (в основ­но­му це мі­ста Ки­їв, Хар­ків, Дні­про) і за кор­дон (в США, Ка­на­ду, Поль­щу, Ні­меч­чи­ну, Ізра­їль, Нор­ве­гію, Фін­лян­дію, Шве­цію; ви­їжджа­ють на­віть у Ки­тай і Бі­ло­русь). Си­ту­а­ція, що скла­ла­ся, по­тре­бує не­гай­но­го ре­а­гу­ва­н­ня з бо­ку вла­ди та пе­ре­о­сми­сле­н­ня під­хо­дів до за­без­пе­че­н­ня зайня­то­сті на­се­ле­н­ня, яке ще за­ли­ши­ло­ся, за­лу­че­н­ня фа­хів­ців з ін­ших обла­стей Укра­ї­ни за ра­ху­нок по­во­ро­тної та по­стій­ної форм мі­гра­ції.

6. У су­ча­сній ре­аль­но­сті, ко­ли світ стає де­да­лі скла­дні­шим і сла­бо про­гно­зо­ва­ним, Дон­ба­су по­трі­бно вчи­ти­ся по­зи­ціо­ну­ва­ти се­бе як силь­но­го грав­ця не тіль­ки в тра­ди­цій­них га­лу­зях спе­ці­а­лі­за­ції, а як ре­гіон, що від­кри­тий до но­во­го та го­то­вий змі­ню­ва­ти­ся. Для цьо­го не­об­хі­дно роз­ви­ва­ти еко­но­мі­чну актив­ність у но­вих ви­дах ді­яль­но­сті.

Йде­ться са­ме про ви­ди ді­яль­но­сті, а не про га­лу­зі про­ми­сло­во­сті. Ві­зьме­мо, на­при­клад, хі­мі­чні під­при­єм­ства, які роз­гля­да­ють по­тен­ці­ал на­но­те­хно­ло­гій для під­ви­ще­н­ня сво­єї рен­та­бель­но­сті. Прі­о­ри­те­том у цьо­му ра­зі бу­де не хі­мі­чна га­лузь як та­ка, а но­ва те­хно­ло­гія як но­вий вид ді­яль­но­сті.

Та­кий під­хід має низ­ку пе­ре­ваг. По-пер­ше, він дає мо­жли­вість усу­ва­ти «про­ва­ли» рин­ку від­ра­зу в кіль­кох сфе­рах: це мо­же бу­ти від­су­тність або не­ста­ча су­ча­сних те­хно­ло­гій, не­ро­з­ви­не­ність ін­фра­стру­кту­ри, брак ква­лі­фі­ко­ва­них ка­дрів, у то­му чи­слі ка­дрів, які во­ло­ді­ють іно­зем­ни­ми мо­ва­ми. Якщо усу­ва­ти та­кі не­до­лі­ки ком­пле­ксно, з’яви­ться мо­жли­вість пі­дви­щи­ти ефе­ктив­ність ви­ро­бни­цтва від­ра­зу в кіль­кох га­лу­зях — там, де бу­де за­сто­со­ву­ва­ти­ся но­ва те­хно­ло­гія, де бу­дуть про­гра­ми пе­ре­пі­дго­тов­ки, мов­ні на­вчаль­ні кур­си то­що.

По-дру­ге, під­при­єм­ствам, які ку­пу­ва­ти­муть су­ча­сні те­хно­ло­гії, до­ве­де­ться під­ви­щу­ва­ти ква­лі­фі­ка­цію пер­со­на­лу, пе­ре­на­вча­ти фа­хів­ців, а от­же, ін­ве­сту­ва­ти в люд­ський ка­пі­тал, що, в свою чер­гу, ство­рить осно­ву для роз­ви­тку вла­сних до­слі­джень і роз­ро­бок.

7. Як но­вий вид ді­яль­но­сті в Дон­ба­сі мо­жна роз­гля­да­ти ви­ро­бни­цтво мі­кро­еле­ктро­ні­ки (рі­зних еле­ктрон­них ком­по­нен­тів — мі­кро­схем, про­це­со­рів, мі­кро­про­це­со­рів то­що), яка за­сто­со­ву­є­ться у бу­дья­ко­му су­ча­сно­му обла­днан­ні: пер­со­наль­них комп’юте­рах, те­ле­ві­зо­рах, ста­бі­лі­за­то­рах, мо­біль­них при­стро­ях, гар­ні­ту­рі, по­бу­то­вих осві­тлю­валь­них при­ла­дах, на­віть в енер­го­збе­рі­га­ю­чих лам­пах. На ви­ро­бни­цтво мі­кро­еле­ктро­ні­ки мо­жна бу­ло б зо­рі­єн­ту­ва­ти ме­та­лур­гій­ні та хі­мі­чні під­при­єм­ства ре­гіо­ну, а го­лов­ний ком­по­нент — крем­ній — за­ку­по­ву­ва­ти на за­во­ді на­пів­про­від­ни­ків у м. За­по­ріж­жі.

Роз­ви­ток мі­кро­еле­ктрон­ної про­ми­сло­во­сті в Дон­ба­сі по­тре­бує пев­них обов’яз­ко­вих умов, одні­єю з яких є на­яв­ність які­сно­го люд­сько­го ка­пі­та­лу та ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них фа­хів­ців, зда­тних осво­ю­ва­ти но­ві­тні те­хно­ло­гії. Як ва­рі­ант розв’яза­н­ня ці­єї про­бле­ми мо­жна за­про­по­ну­ва­ти за­лу­ча­ти ав­то­ри­те­тні за­ру­бі­жні (єв­ро­пей­ські, аме­ри­кан­ські) ви­ші для роз­мі­ще­н­ня на те­ри­то­рії Укра­ї­ни сво­їх фі­лі­а­лів для під­го­тов­ки фа­хів­ців но­вої ге­не­ра­ції під но­ві ін­ду­стрії та ви­ди еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, в то­му чи­слі в Дон­ба­сі. Це да­ло б змо­гу за­про­ва­джу­ва­ти на­вчаль­ні про­гра­ми про­фе­сій­ної пе­ре­пі­дго­тов­ки/пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції ка­дрів, ці­льо­вої під­го­тов­ки мо­ло­дих фа­хів­ців для не­д­опу­ще­н­ня не­від­по­від­но­сті їх на­ви­чок по­тре­бам мі­сце­вої еко­но­мі­ки. Зокре­ма, для мі­кро­еле­ктрон­ної ін­ду­стрії мо­жна ор­га­ні­зу­ва­ти пе­ре­пі­дго­тов­ку ка­дрів, ра­ні­ше зайня­тих у ме­та­лур­гій­ній і хі­мі­чній про­ми­сло­во­сті, а та­кож ма­ши­но­бу­ду­ван­ні.

У рам­ках асо­ці­а­ції з ЄС пер­спе­ктив­ною є ідея роз­мі­ще­н­ня в ре­гіо­ні ви­ро­бни­чих по­ту­жно­стей за­ру­бі­жних ком­па­ній-ви­ро­бни­ків мі­кро­еле­ктро­ні­ки — Intel, Qualcomm, Micron Technology, Texas Instruments, Broadcom Corporation — для на­си­че­н­ня про­ду­кці­єю вну­трі­шньо­го рин­ку та екс­пор­ту до ЄС. Це дасть змо­гу ство­рю­ва­ти ро­бо­чі мі­сця ви­щої яко­сті, за­лу­ча­ти іно­зем­ні ін­ве­сти­ції та роз­ши­рю­ва­ти екс­порт­ний по­тен­ці­ал ре­гіо­ну.

Та­ким чи­ном, під­три­му­ю­чи тра­ди­цій­ні га­лу­зі про­ми­сло­во­сті, осво­ю­ю­чи в їх се­ре­до­ви­щі су­ча­сні те­хно­ло­гії та во­дно­час ство­рю­ю­чи умо­ви для по­яви но­вих (пер­спе­ктив­них) ви­дів ді­яль­но­сті, Дон­бас пря­му­ва­ти­ме шля­хом роз­бу­до­ви зба­лан­со­ва­ної мо­де­лі зро­ста­н­ня еко­но­мі­ки, яка до­по­мо­же збе­рег­ти ін­ду­стрі­аль­ну спад­щи­ну ре­гіо­ну, за­по­біг­ти втра­ті еко­но­мі­чно­го по­тен­ці­а­лу та зро­стан­ню со­ці­аль­ної на­пру­же­но­сті в ре­гіо­ні.

Ви­зна­че­ні прі­о­ри­те­ти мо­жна роз­гля­да­ти як під´рун­тя для змі­ни акцен­тів в еко­но­мі­чній по­лі­ти­ці дер­жа­ви, ви­ро­бле­н­ня аде­ква­тних су­ча­сним за­гро­зам дер­жав­них рі­шень що­до роз­ви­тку про­ми­сло­во­сті Дон­ба­су як ру­шій­ної си­ли ві­дро­дже­н­ня еко­но­мі­ки ре­гіо­ну.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.