Код Енея

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ле­ся ІЛЛЄНКО

На­ціо­наль­ний ху­до­жній му­зей Укра­ї­ни на День Не­за­ле­жно­сті пре­зен­ту­вав мас­шта­бний між­ди­сци­плі­нар­ний «Про­ект Ене­ї­да».

На дум­ку ку­ра­то­рів, це но­вий по­гляд на фе­но­мен ле­ген­дар­ної по­е­ми Іва­на Ко­тля­рев­сько­го. На­ра­зі свя­тку­є­мо 175 ро­ків від ча­су пер­шої пов­ної пу­блі­ка­ції цьо­го тво­ру.

Ав­то­ри вва­жа­ють, що зріз са­ме ілю­стра­тив­ної скла­до­вої «Ене­ї­ди» до­сі жо­дно­го ра­зу не де­мон­стру­вав­ся ши­ро­ко­му за­га­лу.

— За остан­ні чо­ти­ри ро­ки на­шої істо­рії осо­бли­ву ува­гу я по­чав звер­та­ти на ті ві­зу­аль­ні ко­ди, що нас ото­чу­ють, — ка­же Пав­ло Гу­ді­мов (один із ку­ра­то­рів про­е­кту). — «Ене­ї­да» в її ві­зу­аль­но­му ви­яві — це той не­пе­ре­сі­чний зра­зок, із яким мо­жна пра­цю­ва­ти гли­бо­ко та які­сно.

За­га­лом, «Про­ект Ене­ї­да» по­зи­ці­ю­є­ться як пер­ша ви­став­ка, ко­тра за­про­по­нує по­ці­но­ву­ва­чам Ко­тля­рев­сько­го близь­ко 200 ви­зна­чних ар­те­фа­ктів — стан­ко­вий жи­во­пис і гра­фі­ку, те­а­траль­ні афі­ші, ілю­стра­ції, книж­ко­ві ви­да­н­ня, фо­то- та ві­део­ма­те­рі­а­ли. Все це охо­плює ві­зу­аль­ні обра­зи по­е­ми Ко­тля­рев­сько­го.

Ар­те­фа­кти — з при­ва­тних ко­ле­кцій та 11 му­зе­їв Укра­ї­ни. Се­ред 200 екс­по­на­тів — тво­ри Ге­ор­гія Нар­бу­та, Ана­то­лія Ба­зи­ле­ви­ча, Ми­ро­на Ле­ви­цько­го, Ми­хай­ла Де­ре­гу­са.

Се­ред ку­ра­то­рів про­е­кту — Пав­ло Гу­ді­мов, Ді­а­на Кло­чко, По­лі­на Лі­мі­на, Да­ни­ло Ні­кі­тін.

У рам­ках «Про­е­кту Ене­ї­да» прой­дуть рі­зно­ма­ні­тні ім­пре­зи, ле­кції. Про­ект три­ва­ти­ме з 24 сер­пня по 8 жов­тня 2017 р.

На­га­да­є­мо, що «Ене­ї­да» ство­ре­на Іва­ном Ко­тля­рев­ським за мо­ти­ва­ми одно­ймен­ної по­е­ми Вер­гі­лія. Укра­їн­ська «Ене­ї­да» вва­жа­є­ться пер­шою пам’яткою укра­їн­сько­го пи­сьмен­ства, во­на на­пи­са­на роз­мов­ною укра­їн­ською мо­вою.

Са­ме ця по­е­ма, на дум­ку істо­ри­ків, за­по­ча­тку­ва­ла ста­нов­ле­н­ня но­вої укра­їн­ської лі­те­ра­ту­ри. Пер­ші три ча­сти­ни тво­ру ви­да­но в Санкт-пе­тер­бур­зі в 1978-му — без ві­до­ма ав­то­ра. Пов­ні­стю по­е­ма по­ба­чи­ла світ уже пі­сля смер­ті ав­то­ра — 1842 р.

У рі­зні ча­си «Ене­ї­да» бу­ла дже­ре­лом на­тхне­н­ня для ба­га­тьох ху­до­жни­ків, ком­по­зи­то­рів, те­а­траль­них ре­жи­се­рів. Зокре­ма, се­ред най­ві­до­мі­ших сце­ні­чних вер­сій «Ене­ї­ди» — ви­ста­ва Сер­гія Дан­чен­ка в Ки­їв­сько­му те­а­трі іме­ні Іва­на Фран­ка (1986 р.). Ве­ли­кий успіх су­про­во­джує й но­ву мо­дер­ну сце­ні­чну вер­сію «Ене­ї­ди», яку не­дав­но по­ка­зав на сце­ні Іва­но-фран­ків­сько­го те­а­тру іме­ні Іва­на Фран­ка ре­жи­сер Ро­сти­слав Дер­жи­піль­ський. Йо­го ви­ста­ва кон­цен­трує го­лов­ні мо­ти­ви Ко­тля­рев­сько­го і ви­хо­дить на но­вий акту­аль­ний рі­вень осми­сле­н­ня кла­си­чно­го текс­ту, акцен­ту­ю­чи на вій­сько­вих ви­про­бу­ва­н­нях — на те­мі на­ро­дже­н­ня та гар­ту­ва­н­ня укра­їн­ської на­ції.

Сце­на з ви­ста­ви «Ене­ї­да», Іва­но-фран­ків­ський те­атр іме­ні Іва­на Фран­ка

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.