Mutti*, Mutti, що ма­єм ро­би­ти?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Уже то­ді це рі­ше­н­ня не бу­ло зу­стрі­ну­те з пов­ним ро­зу­мі­н­ням у ні­ме­цько­му су­спіль­стві. Хо­ча тра­ди­цій­но — на­сам­пе­ред че­рез істо­ри­чний ком­плекс ви­ни — пра­ва іде­о­ло­гія в су­ча­сній Ні­меч­чи­ні по­сі­дає ду­же слаб­кі по­зи­ції, мі­гра­цій­на кри­за ста­ла при­чи­ною зна­чно­го зро­ста­н­ня під­трим­ки пра­вої пар­тії «Аль­тер­на­ти­ва для Ні­меч­чи­ни» (АДН). Ра­ні­ше, на ви­бо­рах 2013-го, АДН бу­ла більш по­мір­ко­ва­ною, і її основ­ні га­сла сто­су­ва­ли­ся по­вер­не­н­ня ча­сти­ни пов­но­ва­жень з єв­ро­пей­сько­го рів­ня на на­ціо­наль­ний, а та­кож ви­хо­ду з зо­ни єв­ро. Пі­д­йом і спад То­ді в ла­вах пар­тій­ців і при­бі­чни­ків «Аль­тер­на­ти­ви для Ні­меч­чи­ни» бу­ло чи­ма­ло ціл­ком по­мір­ко­ва­них ін­те­ле­кту­а­лів — но­сі­їв, зно­ву ж та­ки, до­сить по­мір­ко­ва­них кон­се­рва­тив­них і єв­ро­ске­пти­чних по­гля­дів. Однак 2015 ро­ку в пар­тії став­ся пе­ре­во­рот, зав­дя­ки яко­му лі­де­ром, за­мість про­фе­со­ра ма­кро­еко­но­мі­ки Берн­да Лу­ке, ста­ла Фра­у­ке Пе­трі, яка від­вер­то ви­слов­лює на­ціо­на­лі­сти­чні по­гля­ди і, зокре­ма, ви­сту­пає з ан­ти­му­суль­ман­ської пла­тфор­ми.

На тлі мі­гра­цій­ної кри­зи та­кі га­сла до­зво­ли­ли «Аль­тер­на­ти­ві для Ні­меч­чи­ни» швид­ко здо­бу­ти зна­чну під­трим­ку еле­кто­ра­ту. Якщо на ви­бо­рах 2013 ро­ку пар­тія на­бра­ла 4,7% го­ло­сів, то на пі­ку під­трим­ки (у се­ре­ди­ні — на­при­кін­ці 2016-го) за АДН, за опи­ту­ва­н­ня­ми, бу­ли го­то­ві про­го­ло­су­ва­ти до 15% гро­ма­дян.

Щоб ви­пра­ви­ти си­ту­а­цію, Мер­кель бу­ла зму­ше­на тро­хи по­си­ли­ти мі­гра­цій­ну по­лі­ти­ку і за­без­пе­чи­ти більш опе­ра­тив­ну де­пор­та­цію тих, хто не отри­мав ста­ту­су бі­жен­ця. Крім то­го, во­на ста­ла дви­гу­ном уго­ди з Ту­реч­чи­ною, що до­зво­ли­ло утри­му­ва­ти пев­ну ча­сти­ну мі­гран­тів на те­ри­то­рії ці­єї кра­ї­ни, а від­так змен­ши­ти мі­гра­цій­ні по­то­ки в Єв­ро­пу.

Це змен­ше­н­ня, а та­кож уто­ма від мі­гра­цій­ної те­ма­ти­ки, й зі­гра­ли злий жарт з АДН. Упро­довж ц.р. рей­тин­ги пар­тії впа­ли до се­ре­дньо­го по­ка­зни­ка при­бли­зно в 8–10%. Пе­трі бу­ла зму­ше­на пі­ти у від­став­ку. Зна­чно­го зро­ста­н­ня рей­тин­гу пар­тії до ви­бо­рів не пе­ре­дба­ча­є­ться; і вже то­чно не­мо­жли­ве її вхо­дже­н­ня до будь-якої ко­а­лі­ції — як і в ба­га­тьох єв­ро­пей­ських кра­ї­нах, по­мір­ко­ва­ні по­лі­ти­ки не хо­чуть спів­пра­цю­ва­ти з пра­ви­ми. Пар­тне­ри і кон­ку­рен­ти З ін­шо­го бо­ку, Віль­на де­мо­кра­ти­чна пар­тія, «Зе­ле­ні» і «Лі­ві», нав­па­ки, під­твер­ди­ли свою під­трим­ку від­кри­тої мі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки під га­слом «Бі­жен­ці, ла­ска­во про­си­мо!». Утім, зго­дом по­зи­ція «Лі­вих» змі­ни­ла­ся. Во­ни за­го­во­ри­ли про те, що по­трі­бно, на­сам­пе­ред, під­три­му­ва­ти ні­ме­цьких гро­ма­дян і що «Ні­меч­чи­на не змо­же прийня­ти всіх охо­чих». Річ у то­му, що в Схі­дній Ні­меч­чи­ні, де про­жи­ває основ­ний еле­кто­рат «Лі­вих», ду­же силь­ні ан­ти­мі­гра­цій­ні на­строї.

Ми не да­рем­но при­ді­ля­є­мо тут стіль­ки ува­ги мі­гра­цій­ній те­ма­ти­ці. На де­ба­тах між лі­де­ром Хри­сти­ян­сько-де­мо­кра­ти­чно­го Со­ю­зу Мер­кель і лі­де­ром дру­гої за си­лою в кра­ї­ні Со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії ко­ли­шнім пре­зи­ден­том Єв­ро­пар­ла­мен­ту Мар­ті­ном Шуль­цом біль­шу ча­сти­ну ча­су бу­ло при­свя­че­но са­ме цій про­бле­мі. Аж до то­го, що ко­мен­та­то­ри в Ме­ре­жі, як і де­які опо­зи­цій­ні по­лі­ти­ки — на­при­клад лі­дер Віль­ної де­мо­кра­ти­чної пар­тії Кри­сті­ан Лін­днер — обу­ри­ли­ся: хі­ба про­бле­ми Ні­меч­чи­ни обме­жу­ю­ться ім­мі­гра­ці­єю?

Основ­ною про­бле­мою со­ці­ал-де­мо­кра­тів екс­пер­ти на­зи­ва­ли те, що впро­довж остан­ніх чо­ти­рьох ро­ків са­ме во­ни бу­ли пар­тне­ра­ми ХДС у т.зв. ве­ли­кій ко­а­лі­ції. Та­ким чи­ном, за до­сить близь­ких по­зи­цій і спіль­ної по­лі­ти­ки ми­ну­лих ро­ків СДПН ма­ла яки­мось чи­ном ви­ді­ли­ти­ся, щоб до­мог­ти­ся успі­ху на ви­бо­рах. У СДПН, утім, був ко­зир: Шульц — до­сить та­ла­но­ви­тий ора­тор, осо­бли­во по­рів­ня­но з Мер­кель, яка при­си­пляє сво­ї­ми про­мо­ва­ми.

Однак і де­ба­ти між лі­де­ра­ми двох най­біль­ших пар­тій Ні­меч­чи­ни ви­йшли до­сить ну­дни­ми. На­віть з мі­гра­цій­но­го пи­та­н­ня, яко­му кан­ди­да­ти при­свя­ти­ли стіль­ки ча­су, основ­не обви­ну­ва­че­н­ня Шуль­ца що­до рі­ше­н­ня Мер­кель 2015 ро­ку — не сам йо­го зміст (впу­сти­ти бі­жен­ців), а від­су­тність ко­ор­ди­на­ції з пар­тне­ра­ми на єв­ро­пей­сько­му рів­ні. На що Мер­кель ло­гі­чно па­ри­ру­ва­ла: не бу­ло ні ча­су, ні мо­жли­во­сті до­мог­ти­ся ши­ро­ко­го кон­сен­су­су на рів­ні ЄС що­до бі­жен­ців, і по­трі­бно бу­ло ухва­лю­ва­ти рі­ше­н­ня, яке до­зво­ли­ло б уря­ту­ва­ти лю­дей.

«Гар­ді­ан» на­зи­ває три сфе­ри, в яких Шульц зби­рав­ся ви­ді­ли­ти­ся, щоб по­ка­за­ти ві­дмін­но­сті сво­єї пар­тії від Мер­кель: пен­сії (збіль­ши­ти), осві­ту (ре­фор­му­ва­ти) і роз­збро­є­н­ня. Остан­нє — пря­ма від­по­відь на пла­ни Мер­кель зна­чно збіль­ши­ти фі­нан­су­ва­н­ня ар­мії. Однак цих пи­тань на де­ба­тах пра­кти­чно не тор­ка­ли­ся — на­віть по­при те, що один з мо­де­ра­то­рів за­пи­тав уча­сни­ків про До­наль­да Трам­па, що да­ва­ло Шуль­цу мо­жли­вість пе­ре­йти на те­му озбро­є­н­ня. Ви­гра­ти й про­гра­ти От­же, СДПН пра­кти­чно втра­ти­ла шан­си на крі­сло кан­цле­ра. Але ж іще на по­ча­тку ро­ку її рей­тинг пра­кти­чно зрів­няв­ся, за опи­ту­ва­н­ня­ми, з рей­тин­гом ХДС. То­ді при­хід на мі­сце лі­де­ра пар­тії ха­ри­зма­ти­чно­го єв­ро­опти­мі­ста Шуль­ца дав СДПН мо­жли­вість зро­би­ти зна­чний ри­вок, який по­ка­зав, за до­те­пним ви­сло­вом жур­на­лі­ста ав­стрій­ської Kurier, «що нім­ці вза­га­лі мо­жуть со­бі уяви­ти ін­шо­го кан­цле­ра, крім Мер­кель». За­го­во­ри­ли про мо­жли­вість «чер­во­но-чер­во­но-зе­ле­ної» ко­а­лі­ції на чо­лі з СДПН і за уча­сті «Лі­вих» і «Зе­ле­них». Однак зго­дом ефект но­ви­зни зник, а слаб­кі ре­зуль­та­ти пар­тії на мі­сце­вих ви­бо­рах оста­то­чно ви­зна­чи­ли мі­сце со­ці­ал-де­мо­кра­тів на на­сту­пних ви­бо­рах: «срі­бло» у пе­ре­го­нах і близь­ко 22–25% під­трим­ки.

От­же, ХДС за­ли­ши­ться прав­ля­чою пар­ті­єю і ви­грає, на­брав­ши 37–40%. * «Mutti» (нім.) — «ма­ма», так на­зи­ва­ють Ан­ге­лу Мер­кель у Ні­меч­чи­ні. Го­лов­не пи­та­н­ня ні­ме­цької по­лі­ти­ки сьо­го­дні: хто ввій­де в ко­а­лі­цію з ни­ми? Є шанс, що «ве­ли­ка ко­а­лі­ція» з СДПН існу­ва­ти­ме й да­лі; мо­жли­во, са­ме то­му де­ба­ти про­йшли так ти­хо. Однак ХДС мо­же на­да­ти пе­ре­ва­гу слаб­шим пар­тне­рам, бо по­сту­пки їм бу­дуть мен­ши­ми.

Та­ки­ми то­чно не бу­дуть прин­ци­по­ві іде­о­ло­гі­чні про­тив­ни­ки з обох флан­гів — «Лі­ві» й «Аль­тер­на­ти­ва для Ні­меч­чи­ни». Ті й ін­ші прой­дуть до пар­ла­мен­ту з рей­тин­гом близь­ко 8–10%, але за­ли­ша­ться в опо­зи­ції. На­то­мість мо­лод­шим ко­а­лі­цій­ним пар­тне­ром ціл­ком мо­жуть ста­ти «Зе­ле­ні». Ця пар­тія сво­го ча­су від­рі­зня­ла­ся від ін­ших зо­се­ре­дже­ні­стю на за­хи­сті дов­кі­л­ля та пер­спе­кти­вах по­нов­лю­ва­них дже­рел енер­гії. Однак Ан­ге­ла Мер­кель ві­до­ма, зокре­ма, тим, що по­лю­бляє бра­ти пер­спе­ктив­ні га­сла ін­ших пар­тій і ро­би­ти їх сво­ї­ми. Так сво­го ча­су Мер­кель зро­би­ла й те­му за­хи­сту дов­кі­л­ля ва­жли­вою ча­сти­ною пла­тфор­ми ХДС; са­ме при ній Ні­меч­чи­на до­ся­гла зна­чно­го про­гре­су в збіль­шен­ні час­тки по­нов­лю­ва­них ре­сур­сів в енер­го­ба­лан­сі, а та­кож за­кри­ла свої АЕС.

От­же, ви­ді­ли­ти­ся «зе­ле­ним» ни­ні осо­бли­во ні­чим; на­віть по­при одну з акту­аль­них про­блем ні­ме­цької по­лі­ти­ки — мо­жли­ву за­бо­ро­ну на ди­зель­ні ав­то­мо­бі­лі, що за­бру­дню­ють по­ві­тря. Мер­кель по­обі­ця­ла еле­кто­ра­ту, що пов­ної за­бо­ро­ни не бу­де; «Зе­ле­ні» мо­гли б зі­гра­ти на про­ти­річ­чі, але не хо­чуть втра­ти­ти по­тен­цій­но­го пар­тне­ра. Крім то­го, їхні пред­став­ни­ки ві­ді­гра­ють по­мі­тну роль у мі­сце­вій по­лі­ти­ці й не хо­чуть втра­ча­ти еле­кто­рат і до­го­во­ро­спро­мо­жність у від­но­си­нах із ду­же силь­ним «ав­то­мо­біль­ним ло­бі».

Так чи іна­кше, «Зе­ле­ні» з їхнім мо­жли­вим ре­зуль­та­том у 6–8% — ціл­ком імо­вір­ний пар­тнер ХДС. Ін­шим ва­рі­ан­том за­ли­ша­є­ться ко­а­лі­ція з лі­бе­ра­ла­ми з Віль­ної де­мо­кра­ти­чної пар­тії. До 2013 ро­ку са­ме ХДС і СДП ке­ру­ва­ли кра­ї­ною. Однак лі­бе­ра­ли, як і в ба­га­тьох ін­ших кра­ї­нах, по­мі­тно втра­ти­ли під­трим­ку за час єв­ро­пей­ської еко­но­мі­чної кри­зи. Сьо­го­дні во­ни го­то­ві взя­ти ре­ванш із під­трим­кою у 8–10%. Са­ме цей ва­рі­ант був би кра­щим для до­сить впли­во­во­го Хри­сти­ян­сько­со­ці­аль­но­го со­ю­зу, «се­стрин­ської» пар­тії ХДС у Ба­ва­рії, ті­сно пов’яза­ної з про­ми­сло­вим ло­бі. Мо­жли­во, однак, що СДП вва­жа­ти­ме для се­бе ви­гі­дні­шим про­дов­жи­ти пра­цю­ва­ти в опо­зи­ції й на­ро­щу­ва­ти рей­тинг.

На­ре­шті, мо­жли­вий ва­рі­ант «Ямай­ка» (за ко­льо­ра­ми пра­по­ра ці­єї кра­ї­ни): ко­а­лі­ція «чор­них» (ХДС), «Зе­ле­них» і «жов­тих» (СДП). Це осо­бли­во ймо­вір­но, якщо су­мар­но ХДС і «Зе­ле­ні» не на­бе­руть більш як по­ло­ви­ну місць у пар­ла­мен­ті. Хо­ча в та­ко­му ва­рі­ан­ті, мо­жли­во, двом мо­лод­шим пар­тне­рам (при ар­бі­тра­жі ХДС) до­ве­де­ться ви­рі­шу­ва­ти по­мі­тні про­ти­річ­чя в по­гля­дах на еко­но­мі­ку.

У ко­жно­му ра­зі Mutti за­ли­ша­є­ться на по­сту. І по­лі­ти­ка Ні­меч­чи­ни в зов­ні­шній та вну­трі­шній сфе­рах змін, на­пев­но, не за­знає.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.