Ар­гу­мен­ти «За»

Фі­скаль­ні (по­да­тко­ві) су­ди в су­до­вій си­сте­мі Укра­ї­ни

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

На­про­чуд по­слі­дов­но й не­у­хиль­но всі укра­їн­ські ре­во­лю­ції XXI ст. по­ру­шу­ють те­му про­ти­став­ле­н­ня про­фе­сіо­на­лі­зму та мо­ра­лі.

У нас на­віть не ви­кли­ка­ють сум­ні­ву ко­рум­по­ва­ні про­фе­сіо­на­ли — як пе­ред­умо­ва й умо­ва для укра­їн­ських ре­во­лю­цій. По­при ти­ся­чі роз­ча­ру­вань, ми свя­то ві­ри­мо в ман­тру про че­сну, хай і не про­фе­сій­ну лю­ди­ну, яка має за­мі­ни­ти ко­рум­по­ва­но­го, хай і ква­лі­фі­ко­ва­но­го по­кидь­ка. Уто­пі­чна, але від цьо­го не менш ми­ла сер­цю укра­їн­ських мас бо­роть­ба за че­сність про­ти про­фе­сіо­на­лі­зму по­ро­ди­ла без­ліч без­дар­них сум­нів­них екс­пе­ри­мен­тів (від на­йму на ви­щі дер­жав­ні по­са­ди іно­зем­ців до не­дав­ньо­го кон­кур­су у Вер­хов­ний суд). Оче­ви­дно, що хви­лі укра­їн­ських ре­во­лю­цій ви­ми­ли кра­щу ча­сти­ну укра­їн­ської бю­ро­кра­тії і, при­ні­сши на її мі­сце від­вер­то дру­го­сортний план­ктон, ви­хо­ло­сти­ли дер­жав­ний апа­рат, чим пі­дір­ва­ли йо­го ді­є­зда­тність, до ре­чі, ще біль­ше по­си­лив­ши йо­го ко­ру­пцій­ну скла­до­ву.

Для лю­ди­ни ду­ма­ю­чої аб­сур­дність про­ти­став­ле­н­ня про­фе­сіо­на­лі­зму та мо­раль­них рис оче­ви­дна. Адже про­фе­сіо­на­лізм і мо­раль­ність — не­ро­зрив­но вза­є­мо­за­ле­жні. Ми не ствер­джу­є­мо, що кра­дій-ве­дме­жа­тник мо­раль­ний, на наш по­гляд, однак він во­че­видь під­по­ряд­ко­ву­є­ться по­ня­т­тям зло­чин­но­го сві­ту тим біль­ше, чим ви­ще йо­го ви­зна­н­ня у про­фе­сії. Тоб­то він не амо­раль­ний, у ньо­го про­сто ін­ша мо­раль. Ті­сні вза­є­мозв’язок і вза­є­мо­за­ле­жність про­фе­сіо­на­лі­зму та мо­ра­лі най­яскра­ві­ше ви­яв­ля­ю­ться в юри­ди­чній про­фе­сії. Пі­сля по­ча­тку ро­сій­ської агре­сії за­не­по­ко­є­н­ня в Ки­є­ві ви­кли­кає не ли­ше схі­дний, а й за­хі­дний кор­дон.

По­ві­дом­ле­н­ня про се­па­ра­тист­ські на­строї на­ціо­наль­них мен­шин, що їх, во­че­видь, піджив­лю­ва­ла ро­сій­ська про­па­ган­да, ма­ли на ме­ті не ли­ше де­ста­бі­лі­зу­ва­ти си­ту­а­цію в за­хі­дних ре­гіо­нах, а й роз­сва­ри­ти Ки­їв із су­сі­да­ми. Упро­довж кіль­кох ро­ків Укра­ї­на до­кла­да­ла зна­чних зу­силь для від­нов­ле­н­ня до­ві­ри та змі­цне­н­ня від­но­син з Ру­му­ні­єю, Мол­до­вою, Угор­щи­ною, однак, схо­же, те, що не вда­ло­ся зро­би­ти 2014 ро­ку, ри­зи­кує ста­ти ре­аль­ні­стю во­се­ни 2017-го. І вже тра­ди­цій­но яблу­ком роз­бра­ту ста­ло пи­та­н­ня мо­ви.

Ми­ну­ло­го ти­жня Вер­хов­на Ра­да про­го­ло­су­ва­ла в дру­го­му чи­тан­ні і в ці­ло­му за­кон «Про осві­ту», за­пу­стив­ши мас­шта­бну ре­фор­му, ме­та якої на­бли­зи­ти укра­їн­ську шко­лу до єв­ро­пей­ських стан­дар­тів. Одним з но­во­вве­день ста­ла змі­на під­хо­ду до ви­кла­да­н­ня дер­жав­ної мо­ви се­ред на­ціо­наль­них мен­шин. Це пи­та­н­ня дов­го дис­ку­ту­ва­ло­ся, зокре­ма й у сті­нах пар­ла­мен­ту, і чи­ма­ло ра­ди­каль­них про­по­зи­цій бу­ло від­хи­ле­но. У Мі­ні­стер­стві осві­ти зна­ли про не­га­тив­ні оцін­ки про­по­но­ва­них змін з бо­ку окре­мих дер­жав, про­те, зда­є­ться, ні в МОН, ні в уря­ді не бу­ли го­то­ві до го­строї ди­пло­ма­ти­чної ре­а­кції, яку спро­во­ку­ва­ли мов­ні по­ло­же­н­ня. Пре­зи­дент Мол­до­ви Ігор До­дон роз­кри­ти­ку­вав осві­тній за­кон, на­звав­ши йо­го не­спра­ве­дли­вим і та­ким, що про­кла­дає шлях до де­на­ціо­на­лі­за­ції мен­шин. У Поль­щі ви­сло­ви­ли на­дію, що Укра­ї­на до­три­му­ва­ти­ме­ться сво­їх зо­бов’язань, і очі­ку­ють на кон­суль­та­ції що­до по­ло­жень за­ко­ну та йо­го ім­пле­мен­та­ції. Ру­мун­ське МЗС ви­сло­ви­ло сер­йо­зне за­не­по­ко­є­н­ня, оці­нив­ши за­кон як по­ру­ше­н­ня прав їхньої мен­ши­ни. Але най­го­стрі­шою ви­яви­ла­ся ре­а­кція Бу­да­пе­шта, де дії Ки­є­ва оха­ра­кте­ри­зу­ва­ли як ніж у спи­ну угор­ським пар­тне­рам. Пре­зи­ден­та По­ро­шен­ка за­кли­ка­ли не під­пи­су­ва­ти за­кон.

Укра­ї­ні за­ки­да­ють, що ухва­ле­ний за­кон су­пе­ре­чить Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни та її між­на­ро­дним зо­бов’яза­н­ням що­до за­хи­сту прав на­ціо­наль­них мен­шин. Однак, як ви­да­є­ться, тут не обі­йшло­ся без ро­сій­сько­го чин­ни­ка. Са­ме ро­сій­ські ме­діа і про­ро­сій­ські ре­сур­си в Укра­ї­ні по­ча­ли актив­но роз­дму­ху­ва­ти істе­рію про «то­таль­ну укра­ї­ні­за­цію», на­чеб­то за­пу­ще­ну МОН. Са­ме на ста­т­тю у про­ро­сій­сько­му ви­дан­ні по­си­лав­ся Ігор До­дон, ви­слов­лю­ю­чи свій про­тест. У чер­зі обу­ре­них са­ма Ро­сія ви­яви­ла­ся остан­ньою, хо­ча за­зви­чай ро­сій­ське МЗС над­зви­чай­но опе­ра­тив­но ре­а­гує на іні­ці­а­ти­ви Ки­є­ва. Від­по­від­на за­ява з кри­ти­кою за­ко­ну, «оче­ви­дна ме­та яко­го ма­кси­маль­не обме­же­н­ня ін­те­ре­сів міль­йо­нів ро­сій­сько­мов­них жи­те­лів Укра­ї­ни», з’яви­ла­ся на сай­ті МЗС Ро­сії ли­ше 12 ве­ре­сня (че­рез ти­ждень пі­сля го­ло­су­ва­н­ня). За­зна­чив­ши, що за­кон уже роз­кри­ти­ку­ва­ла низ­ка дер­жав, Ро­сія за­кли­ка­ла до «ко­ле­ктив­них зу­силь, зокре­ма на «май­дан­чи­ках»

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.