Мі­гра­но­мі­ка ХХІ сто­лі­т­тя

Як Укра­ї­ні по­до­ла­ти від­плив люд­сько­го ка­пі­та­лу

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Від­плив люд­сько­го ка­пі­та­лу з на­шої кра­ї­ни на­бу­ває де­да­лі за­гроз­ли­ві­ших мас­шта­бів: у по­шу­ках кра­що­го жи­т­тя за кор­дон ви­їха­ли міль­йо­ни ро­зум­них або про­сто пра­цьо­ви­тих укра­їн­ців зі сві­тли­ми го­ло­ва­ми, за­пов­зя­тли­ви­ми міз­ка­ми.

Для еко­но­мі­ки кра­ї­ни їх втра­ту не ком­пен­су­ють жо­дні гро­шо­ві пе­ре­ка­зи в Укра­ї­ну. За успі­шно­го до­сві­ду пра­це­вла­шту­ва­н­ня і че­рез від­су­тність ви­ра­зних аль­тер­на­тив на Ба­тьків­щи­ні во­ни ви­рі­шу­ють осі­сти в при­йма­ю­чій кра­ї­ні, отри­му­ю­чи спо­ча­тку тим­ча­со­ву, а по­тім і по­стій­ну по­свід­ку на про­жи­ва­н­ня.

Най­ближ­чи­ми ро­ка­ми ви­їзд укра­їн­ців за кор­дон мо­же при­ско­ри­ти­ся. Згі­дно з опу­блі­ко­ва­ни­ми ми­ну­ло­го ти­жня да­ни­ми соц­до­слі­джень (гру­пи «Рей­тинг»), по­над тре­ти­на укра­їн­ців (35%) хо­ті­ли б на­зав­жди за­ли­ши­ти Ба­тьків­щи­ну.

То­му є ри­зи­ки, що Укра­ї­на по­ста­не пе­ред над­сер­йо­зні­шою за­гро­зою для май­бу­тньо­го роз­ви­тку сво­єї еко­но­мі­ки, оскіль­ки кіль­кість пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня ско­ро­чу­ва­ти­ме­ться. Що ро­би­ти Укра­ї­ні в епо­ху мас­шта­бно­го по­пи­ту на укра­їн­ців у сві­ті? Яка по­лі­ти­ка має ста­ти клю­чо­вою для від­нов­ле­н­ня зро­ста­н­ня люд­сько­го ка­пі­та­лу в Укра­ї­ні? Вла­да мо­же у до­сить ко­ро­ткі тер­мі­ни за­пу­сти­ти си­стем­ні і не­про­сті, але ціл­ком по­силь­ні для дер­жа­ви кон­тр­за­хо­ди, що не по­тре­бу­ють зна­чних фі­нан­со­вих ви­трат.

Ро­зви­ток сві­то­вої еко­но­мі­ки зав­жди су­про­во­джу­вав­ся мі­гра­цій­ни­ми про­це­са­ми. При­бли­зно до 1990 р. мі­гран­ти рів­но­мір­но роз­по­ді­ля­ли­ся між роз­ви­не­ни­ми кра­ї­на­ми та ти­ми, що роз­ви­ва­ю­ться. Однак із лі­бе­ра­лі­за­ці­єю еко­но­мі­чних ре­жи­мів, ско­ро­че­н­ням рів­ня на­ро­джу­ва­но­сті, ста­рі­н­ням на­се­ле­н­ня, по­си­ле­н­ням гло­ба­лі­за­ції мі­гра­ція при­ско­ри­ла­ся й спря­му­ва­ла­ся в основ­но­му в роз­ви­не­ні кра­ї­ни. За да­ни­ми Сві­то­во­го бан­ку, у 2016 р. у 57 кра­ї­нах із ви­со­ким до­хо­дом ім­мі­гран­ти в се­ре­дньо­му ста­но­ви­ли 26% на­се­ле­н­ня, а в топ-10 кра­їн сві­ту — 36%. В ін­ших гру­пах кра­їн час­тка ім­мі­гран­тів до на­се­ле­н­ня істо­тно ниж­ча (див. рис. 1 на 6-й стор.).

Чи­тач мо­же по­ду­ма­ти: ну зви­чай­но ж, мі­гран­ти з бі­дних кра­їн їдуть у ба­га­ті, щоб одер­жу­ва­ти ма­те­рі­аль­ну до­по­мо­гу, жи­тло, зар­пла­ти то­що. Але це не так. Біль­шість роз­ви­не­них кра­їн са­мі ство­ри­ли по­ту­жну си­сте­му за­лу­че­н­ня, від­бо­ру та утри­ма­н­ня іно­зем­них мі­гран­тів. У цих кра­ї­нах що­ро­ку го­ту­ють пла­ни із за­лу­че­н­ня міль­йо­нів но­вих ім­мі­гран­тів (див. рис. 2 на 6-й стор.).

По­над те, кра­ї­ни роз­ро­би­ли де­ся­тки про­грам із ме­тою за­лу­че­н­ня ім­мі­гран­тів за рів­ня­ми ква­лі­фі­ка­ції, ви­да­ми зайня­то­сті, се­кто­ра­ми еко­но­мі­ки та рів­нем їхньо­го со­ці­аль­но­го ста­ту­су. Щоб що­рі­чно ви­ко­ну­ва­ти ці пла­ни й про­гра­ми, ство­ре­но спе­ці­аль­ні мі­ні­стер­ства, ре­кру­тин­го­ві та юри­ди­чні ком­па­нії, бла­го­дій­ні й кон­сал­тин­го­ві ор­га­ні­за­ції, роз­ро­бле­но спе­ці­аль­ні бан­ків­ські по­слу­ги. Усе для то­го, аби у цих кра­ї­нах що­ро­ку зро­став при­плив перш за все іно­зем­ної ро­бо­чої си­ли. Для то­го, щоб зро­зу­мі­ти, на­ві­що кра­ї­нам ім­мі­гран­ти, ко­ро­тко про­ана­лі­зу­є­мо до­свід США. Ми­слив­ці за го­ло­ва­ми США — най­біль­ший «ми­сли­вець» за мі­гран­та­ми. Ма­ю­чи ли­ше 4% на­се­ле­н­ня та 6% пло­щі пла­не­ти, кра­ї­на за­лу­чи­ла май­же 20% усіх мі­гран­тів у сві­ті (близь­ко 50 млн чол.). Що­ро­ку до США при­їжджа­ють до міль­йо­на но­вих ім­мі­гран­тів за рі­зни­ми про­гра­ма­ми дов­го­стро­ко­во­го пе­ре­бу­ва­н­ня. У ХХ ст. ім­мі­гран­ти для США — це не про­сто ро­бо­ча си­ла, це клю­чо­вий драй­вер роз­ви­тку її еко­но­мі­ки. Хо­ча ім­мі­гран­ти ста­нов­лять тіль­ки 14% на­се­ле­н­ня США, во­ни ство­рю­ють уже май­же 30% усіх но­вих під­при­ємств у кра­ї­ні. Шан­си, що ім­мі­грант від­криє свій бі­знес, удві­чі ви­щі, ніж це зро­бить ко­рін­ний жи­тель. За да­ни­ми Inc. Magazine, уже близь­ко 20% усіх роз­дрі­бних про­да­жів у США (а це по­над 1 трлн дол. на рік) здій­сню­ю­ться ком­па­ні­я­ми, ство­ре­ни­ми ім­мі­гран­та­ми. До­слі­дже­н­ня до­ве­ли, що ім­мі­гран­ти не за­би­ра­ють ро­бо­чих місць, а нав­па­ки, ство­рю­ють їх — у США ко­жний де­ся­тий ро­бі­тник тру­ди­ться в під­при­єм­ця-ім­мі­гран­та.

Ім­мі­гран­ти до­по­мо­гли США ста­ти лі­де­ром у ци­фро­вій еко­но­мі­ці. Так, за да­ни­ми Inc. Magazine, у Крем­ні­є­вій до­ли­ні 52% усіх ком­па­ній у 1995–2005 рр. бу­ли ство­ре­ні ім­мі­гран­та­ми, 53% усіх на­у­ко­вих спів­ро­бі­тни­ків та ін­же­не­рів у ре­гіо­ні — та­кож ім­мі­гран­ти. За цей пе­рі­од час­тка стар­та­пів, ство­ре­них ім­мі­гран­та­ми, зро­сла на 50%, то­ді як на­ро­дже­ни­ми в США — зни­зи­ла­ся на 10%. У ці­ло­му, за да­ни­ми жур­на­лу Fortune, 41% із 500 най­біль­ших ком­па­ній США ство­ре­ні ім­мі­гран­та­ми або їхні­ми ді­тьми, у то­му чи­слі 45% у сфе­рі Iт­те­хно­ло­гій і 50% у сфе­рі ме­ди­ци­ни. Без уча­сті ім­мі­гран­тів у США не з’яви­ли­ся б та­кі ком­па­нії, як Apple, Google, GE, IBM, Mcdonald’s, Tesla, Boeing, Disney, а свою роль у по­яві Paypal й What’s Up ві­ді­гра­ли укра­їн­ці в США. Опи­ту­ва­н­ня в те­хно­ло­гі­чних ком­па­ні­ях по­ка­зу­ють, що не менш як 10% усьо­го пер­со­на­лу це іно­зем­ці, ще 40–50% — пред­став­ни­ки рі­зних ді­а­спор (тоб­то ді­ти або ону­ки ім­мі­гран­тів). Фа­кти­чно зав­дя­ки ім­мі­гран­там США змо­гли обі­гна­ти Япо­нію, те­хно­ло­гі­чно­го лі­де­ра ХХ ст., яка че­рез по­лі­ти­ку про­те­кціо­ні­зму до­те­пер має менш як 2% ім­мі­гран­тів у стру­кту­рі на­се­ле­н­ня. Но­бе­лів­ську пре­мію ми­ру 2017 р. при­су­дже­но Мі­жна­ро­дній кам­па­нії із за­бо­ро­ни ядер­ної зброї (ICAN).

Пре­сти­жну на­го­ро­ду при­су­дже­но за «при­вер­не­н­ня ува­ги до ка­та­стро­фі­чних гу­ма­ні­тар­них на­слід­ків бу­дья­ко­го ви­ко­ри­ста­н­ня ядер­ної зброї та пер­шо­про­хі­дни­цькі зу­си­л­ля для до­ся­гне­н­ня за­бо­ро­ни та­кої зброї».

Як іде­ться в за­яві нор­везь­ко­го Но­бе­лів­сько­го ко­мі­те­ту, «ми жи­ве­мо у сві­ті, в яко­му ри­зик ви­ко­ри­ста­н­ня ядер­ної зброї зна­чно ви­щий, ніж будь-ко­ли. Ба­га­то дер­жав мо­дер­ні­зу­ють свій ядер­ний по­тен­ці­ал, і є ре­аль­на за­гро­за то­го, що де­да­лі біль­ше дер­жав спро­бу­ють отри­ма­ти ядер­ну зброю, ді­ю­чи за при­кла­дом Пів­ні­чної Ко­реї. Ядер­на зброя ста­но­вить по­стій­ну за­гро­зу для люд­ства і всьо­го жи­т­тя на Зем­лі. З до­по­мо­гою обов’яз­ко­вих між­на­ро­дних за­бо­рон між­на­ро­дна спіль­но­та ра­ні­ше за­бо­ро­ни­ла ви­ко­ри­ста­н­ня на­зем­них мін, ка­се­тних боє­при­па­сів, біо­ло­гі­чної та хі­мі­чної зброї. Ядер­на зброя ще більш руй­нів­на, але ще не ста­ла об’єктом ана­ло­гі­чної між­на­ро­дної пра­во­вої за­бо­ро­ни».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.