Не­впев­не­на Бар­се­ло­на, рі­шу­чий Ма­дрид

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Ми­ну­лої п’ятни­ці іспан­ський Се­нат, упер­ше з мо­мен­ту пе­ре­хо­ду кра­ї­ни від ди­кта­ту­ри Фран­сі­ско Фран­ко до де­мо­кра­тії, обго­во­рю­вав ідею за­сто­су­ва­н­ня по­ло­же­н­ня стат­ті 155 Кон­сти­ту­ції.

Во­на на­дає пра­во уря­ду Ко­ро­лів­ства при­му­си­ти ре­гіо­наль­ну вла­ду до­три­му­ва­ти­ся за­ко­нів Іспа­нії. На мо­мент зда­чі стат­ті в но­мер верх­ня па­ла­та іспан­сько­го пар­ла­мен­ту ще не ухва­ли­ла рі­ше­н­ня, яке пря­мо сто­су­є­ться ав­то­ном­ної спіль­но­ти Ка­та­ло­нії — одні­єї з 17 іспан­ських про­він­цій. Однак мі­сце­ві екс­пер­ти схо­ди­ли­ся на дум­ці, що Се­нат по­го­ди­ться з до­во­да­ми уря­ду Ма­рі­а­но Ра­хоя.

Цен­траль­на вла­да на­ма­га­є­ться «від­но­ви­ти за­кон­ність» і при­му­си­ти ка­та­лон­ських лі­де­рів по­вер­ну­ти­ся у пра­во­ве по­ле кра­ї­ни пі­сля про­ве­де­но­го 1 жов­тня ре­фе­рен­ду­му про не­за­ле­жність, біль­шість уча­сни­ків яко­го ви­сло­ви­ли­ся за від­окрем­ле­н­ня від Іспа­нії.

Для нор­ма­лі­за­ції си­ту­а­ції в Ка­та­ло­нії іспан­ська вла­да хо­че від­пра­ви­ти же­не­ра­лі­тат (мі­сце­вий ре­гіо­наль­ний уряд) у від­став­ку, в ав­то­но­мії за­про­ва­ди­ти пря­ме прав­лі­н­ня Ма­дри­да, а на­сту­пно­го ро­ку про­ве­сти пе­ре­ви­бо­ри до мі­сце­во­го пар­ла­мен­ту.

Рі­ше­н­ня вда­ти­ся до за­сто­су­ва­н­ня стат­ті 155 ста­ло на­слід­ком три­ва­лої по­лі­ти­чної кри­зи, під час якої Ма­дрид по­си­лю­вав тиск на Бар­се­ло­ну і ба­га­то­ра­зо­во по­гро­жу­вав їй урі­за­ти ав­то­ном­ні пра­ва ре­гіо­ну, якщо во­на са­бо­ту­ва­ти­ме дер­жав­ні рі­ше­н­ня. Не­зва­жа­ю­чи на це, вже 10 жов­тня го­ло­ва же­не­ра­лі­та­ту Кар­лес Пуч­де­мон по­ста­вив свій під­пис під де­кла­ра­ці­єю про не­за­ле­жність Ка­та­ло­нії. Однак від­ра­зу ого­ло­сив, що, хо­ча не­за­ле­жність про­го­ло­ше­но, до­ку­мент не на­бу­де чин­но­сті, по­ки не бу­де схва­ле­ний парламентом ре­гіо­ну.

Ця «па­у­за» бу­ла по­трі­бна, щоб ство­ри­ти умо­ви для пе­ре­го­во­рів з цен­траль­ним уря­дом. По­тім Пуч­де­мон по­чав «бом­бар­ду­ва­ти» Ма­дрид ли­ста­ми й за­ява­ми з про­ха­н­ня­ми про по­ча­ток пе­ре­го­во­рів, які вра­хо­ву­ють ре­зуль­та­ти ре­гіо­наль­но­го ре­фе­рен­ду­му й ви­мо­ги ча­сти­ни ка­та­лон­ців отри­ма­ти не­за­ле­жність.

Іспан­ська вла­да тим ча­сом від­ки­ну­ла мо­жли­вість діа­ло­гу на умо­вах при­бі­чни­ків від­окрем­ле­н­ня ре­гіо­ну від Ко­ро­лів­ства й ли­ше ви­ма­га­ла від Пуч­де­мо­на по­ясни­ти: чи вва­жа­є­ться факт під­пи­са­н­ня де­кла­ра­ції актом про­го­ло­ше­н­ня не­за­ле­жно­сті і, як на­слі­док, до­ко­на­ним фа­ктом пра­во­по­ру­ше­н­ня про­ти дер­жа­ви? Пуч­де­мон про­і­гно­ру­вав уль­ти­ма­тум Ма­дри­да, який ви­ма­гав да­ти від­по­відь на це за­пи­та­н­ня до 19 жов­тня. Він усі­ля­ко ухи­ляв­ся від по­яснень сво­їх дій.

Пуч­де­мон був зму­ше­ний тяг­ти час, у то­му чи­слі й для то­го, щоб не допу­сти­ти роз­ко­лу в ста­ні на­ціо­на­лі­сти­чних сил ре­гіо­ну й се­ред чле­нів сво­го уря­ду. Адже якщо ряд по­лі­ти­ків Ка­та­ло­нії ви­ма­гав від ньо­го не­гай­но про­го­ло­си­ти не­за­ле­жність, то ін­ші ви­сту­па­ли про­ти такого кро­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.