Ана­то­мія ка­та­лон­ської кри­зи

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Го­ло­су­ва­н­ня за не­за­ле­жність Ка­та­ло­нії в ре­гіо­наль­но­му пар­ла­мен­ті 27 жов­тня ста­ло чер­го­вим ета­пом еска­ла­ції від­но­син Іспа­нії та одні­єї з її най­за­мо­жні­ших про­він­цій.

Іспан­ський уряд не­гай­но отри­мав зго­ду Се­на­ту на вве­де­н­ня пря­мо­го прав­лі­н­ня в ре­гіо­ні, роз­пуск ор­га­нів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня та ого­ло­ше­н­ня до­стро­ко­вих ви­бо­рів. На­справ­ді за всім цим сто­їть три­ва­ла й не­згра­бна спро­ба лі­де­рів ре­гіо­ну до­мо­ви­ти­ся із за­тя­тим цен­траль­ним уря­дом про по­вер­не­н­ня ві­ді­бра­них у 2010 р. прав шир­шої ав­то­но­мії.

Істо­ри­чно­му ко­рін­ню су­пе­ре­чки — кіль­ка сто­літь. Але ка­та­лон­ський се­па­ра­тизм не зав­жди ста­вив за ме­ту пов­ну не­за­ле­жність, як не ста­вив її й цьо­го ра­зу. Пі­сля смер­ті у 1975 р. Ф.фран­ко, що ска­су­вав обме­же­ну ав­то­но­мію Ка­та­ло­нії і за­бо­ро­нив мі­сце­ву куль­ту­ру та мо­ву, кон­се­рва­тив­ні ре­гіо­наль­ні по­лі­ти­ки під­три­ма­ли про­ект де­мо­кра­ти­чної Іспа­нії й за­бло­ку­ва­ли зу­си­л­ля не­чи­слен­них се­па­ра­тист­ських пар­тій. Ре­гіон від­но­вив, а у 2006 р. — ма­кси­маль­но роз­ши­рив ав­то­ном­ні пра­ва за зго­ди і під­трим­ки Ма­дри­ду: ка­та­лон­ці отри­ма­ли ста­тус «на­ції» та фі­нан­со­вий кон­троль.

Че­рез чо­ти­ри ро­ки Кон­сти­ту­цій­ний суд під ти­ском то­ді­шньої опо­зи­ції — іспан­ських кон­сер­ва­то­рів на чо­лі з М.ра­хо­єм, — ска­су­вав ча­сти­ну фі­нан­со­вих пов­но­ва­жень і по­ни­зив ста­тус ка­та­лон­ців до «на­ціо­наль­ність». По­вер­не­н­ня втра­че­них пов­но­ва­жень і є справ­жньою ме­тою зма­гань ка­та­лон­ців, які по­си­ли­ли­ся на тлі гло­баль­ної фі­нан­со­вої кри­зи 2008–2013 рр. че­рез не­вда­лу еко­но­мі­чну по­лі­ти­ку цен­траль­ної вла­ди.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.