Без лю­дей не­має май­бу­тньо­го

Dzerkalo Tizhnya - - ТИ­ТУЛЬ­НЫЙ ЛИСТ -

Вна­слі­док низь­ких по­ка­зни­ків на­ро­джу­ва­но­сті та ви­со­ких — смер­тно­сті швид­ко змі­ню­є­ться ві­ко­вий склад на­се­ле­н­ня, — пи­то­ма ва­га гро­ма­дян се­ре­дньо­го і по­хи­ло­го ві­ку зро­стає. На­то­мість змен­шу­є­ться гру­па лю­дей пра­це­зда­тно­го ві­ку, перш за все — чо­ло­ві­ків.

За да­ни­ми Єв­ро­пей­сько­го ре­гіо­наль­но­го бю­ро Все­сві­тньої ор­га­ні­за­ції охо­ро­ни здо­ров’я, се­ре­дня три­ва­лість жи­т­тя в Укра­ї­ні на 5 ро­ків ниж­ча, ніж у єв­ро­пей­сько­му ре­гіо­ні, і на 9 ро­ків ниж­ча, ніж у кра­ї­нах Єв­ро­пей­сько­го Со­ю­зу. По­рів­ня­но з кра­ї­на­ми Єв­ро­пи, смер­тність на­се­ле­н­ня в Укра­ї­ні, пра­кти­чно, вдві­чі ви­ща (у 2014 ро­ці — 14,7 ви­пад­ку на 1000 на­се­ле­н­ня про­ти 6,7 у кра­ї­нах-чле­нах ЄС).

За ста­ном здо­ров’я гро­ма­дян Укра­ї­на по­сі­дає одне з най­ниж­чих рей­тин­го­вих місць у єв­ро­пей­сько­му ре­гіо­ні, а у сві­ті — 99-те мі­сце се­ред 145-ти взя­тих до оцін­ки кра­їн.

На дум­ку ро­бо­то­дав­ців, екс­пер­тів, ни­ні­шня так зва­на ре­фор­ма охо­ро­ни здо­ров’я — це без­си­стем­ний на­бір фра­гмен­тар­них і на­у­ко­во не об´рун­то­ва­них за­хо­дів. У кра­ї­ні кіль­ка ро­ків не го­ту­є­ться що­рі­чна до­по­відь про стан здо­ров’я на­се­ле­н­ня з її обов’яз­ко­вою ча­сти­ною — фа­хо­ви­ми ре­ко­мен­да­ці­я­ми сто­сов­но не­об­хі­дних змін. Остан­ній пе­ре­пис на­се­ле­н­ня про­во­див­ся на по­ча­тку 2000-х, хо­ча, за ре­ко­мен­да­ці­я­ми ООН, має про­хо­ди­ти раз на 10 ро­ків. Без­пре­це­ден­тно зни­же­ний рі­вень яко­сті управ­лі­н­ня у сфе­рі охо­ро­ни здо­ров’я.

Да­вай­те усві­до­ми­мо: не­об­хі­дність ре­фор­му­ва­н­ня на­ціо­наль­ної си­сте­ми охо­ро­ни здо­ров’я не ли­ше ди­кту­є­ться рів­нем за­хво­рю­ва­но­сті, смер­тно­сті чи ін­ва­лі­дно­сті, хо­ча за ци­ми по­ка­зни­ка­ми ми у сві­ті «лі­де­ри», а й зу­мов­ле­на ве­ли­ки­ми со­ці­аль­но-еко­но­мі­чни­ми тру­дно­ща­ми, зокре­ма по­га­ни­ми стру­ктур­ни­ми змі­на­ми в еко­но­мі­ці, низь­ким при­ро­стом ВВП, зни­же­н­ням яко­сті жи­т­тя гро­ма­дян, не­спри­я­тли­вою еко­ло­гі­чною си­ту­а­ці­єю. До ре­чі, де­по­пу­ля­ція — це не тіль­ки змен­ше­н­ня ро­бо­чої си­ли, а й ско­ро­че­н­ня вну­трі­шньо­го рин­ку, який, за за­ко­на­ми еко­но­мі­ки, є го­лов­ним сти­му­лом еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. За остан­ні 25 ро­ків спо­жи­ва­чів у кра­ї­ні ста­ло на 20% мен­ше. От­же, нас за­раз мо­жна по­рів­ня­ти з сім’єю, в якій тяж­ко хво­ріє єди­ний го­ду­валь­ник. Якщо він по­мре, усім — і ді­тям, і ста­рим — до­ве­де­ться по­кла­да­ти­ся хі­ба що на бо­га.

Але по­вер­ні­мо­ся до тру­до­вих ре­сур­сів, що ду­же за­ле­жні від со­ці­аль­но-еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки, сфе­ри осві­ти, си­сте­ми пе­ре­ква­лі­фі­ка­ції в до­ро­сло­му ві­ці. Ві­тчи­зня­ні за­кла­ди про­фе­сій­но-те­хні­чної осві­ти осла­бле­ні че­рез не­ста­чу фі­нан­су­ва­н­ня, пе­ре­кла­де­н­ня йо­го на мі­сце­ві бю­дже­ти. Ма­те­рі­аль­но-те­хні­чна ба­за, осві­тні стан­дар­ти дав­но не онов­лю­ва­ли­ся, втра­че­ний їх зв’язок із ре­аль­ним се­кто­ром еко­но­мі­ки. Ви­ща осві­та та­кож ві­дір­ва­на від ре­аль­них по­треб. Є на­дли­шок фа­хів­ців одних спе­ці­аль­но­стей і брак ін­ших, що стає при­чи­ною пі­сля­ди­плом­но­го без­ро­бі­т­тя. На­слі­док дис­ба­лан­су осві­ти один — ба­жа­н­ня ви­їха­ти з кра­ї­ни. За да­ни­ми екс­пер­тів, ко­жен шо­стий-сьо­мий пра­це­зда­тний укра­ї­нець за­ми­слю­є­те­ся над тру­до­вою мі­гра­ці­єю.

Со­ром­но про це го­во­ри­ти, але за рів­нем жи­т­тя Укра­ї­на на­ле­жить до най­бі­дні­ших кра­їн Єв­ро­пи. За да­ни­ми ООН, близь­ко 60% лю­дей у нас жи­вуть за ме­жею бі­дно­сті. Се­ре­дньо­мі­ся­чна зар­пла­та за сі­чень— сер­пень в Укра­ї­ні ста­но­ви­ла 6784 грн, при­чо­му в про­ми­сло­во­сті — 7269 грн, сіль­сько­му го­спо­дар­стві — 5501 грн, осві­ті — 5658 грн, охо­ро­ні здо­ров’я — 4877 грн. Жо­дна по­зи­ція не до­тя­гує до 300 до­ла­рів! Пі­дви­ще­н­ня мі­ні­маль­них зар­плат до 3723 грн, пе­ред­ба­че­не про­е­ктом бю­дже­ту-2018, прин­ци­по­вих змін не при­не­се.

Близь­ко 80% пен­сіо­не­рів, а це по­над 9 млн осіб, жи­вуть за ме­жею бі­дно­сті. Ухва­ле­ний за­кон про пен­сій­ну ре­фор­му не змі­нить си­ту­а­цію кар­ди­наль­но, пен­сіо­не­ри так і за­ли­ша­ться най­бі­дні­шим про­шар­ком на­се­ле­н­ня.

Ось та­кі ве­ли­че­зні де­мо­гра­фі­чні, фі­нан­со­ві, со­ці­аль­ні, ети­чні дис­ба­лан­си впли­ва­ють ни­ні на стан тру­до­вих ре­сур­сів, на фор­му­ва­н­ня тру­до­вої мо­ти­ва­ції та на­строї лю­дей. Во­ни та­кож да­ють ро­зу­мі­н­ня, звід­ки бе­ре­ться в Укра­ї­ні тру­до­ва мі­гра­ція, які ви­кли­ки тре­ба по­до­ла­ти і за­хо­ди за­ді­я­ти, аби пе­ре­ко­на­ти укра­їн­ців, що дав­но жи­вуть не за за­лі­зною за­ві­сою й до­бре усві­дом­лю­ють, як зна­йти со­бі мі­сце в Єв­ро­пі, за­ли­ши­ти­ся вдо­ма.

На­ші су­сі­ди — Поль­ща, Угор­щи­на, Ру­му­нія, час­тко­во кра­ї­ни Бал­тії, Сло­вач­чи­на та Че­хія — про­во­дять що­до укра­їн­ців по­лі­ти­ку, яка ме­жує з мі­гра­цій­ною екс­пан­сі­єю. За да­ни­ми екс­пер­тно-ана­лiти­чно­го цен­тру Headhunter, пра­це­вла­шту­ва­н­ня укра­їн­цям про­по­ну­ють та­кож Шве­ція, Ні­меч­чи­на, Ізра­їль, Іта­лія.

Лі­де­ром се­ред цих кра­їн, без­умов­но, є Поль­ща, яка са­ма втра­ти­ла ба­га­то ро­бо­чих рук че­рез їх ви­їзд у «ба­га­ту» Єв­ро­пу. За ра­ху­нок укра­їн­ців Поль­щі впро­довж 2009— 2016 рр. вда­ло­ся по­но­ви­ти зро­ста­н­ня пра­це­зда­тно­го на­се­ле­н­ня ві­ком від 15 до 70 ро­ків май­же на один міль­йон (в Укра­ї­ні за цей пе­рі­од кіль­кість на­се­ле­н­ня змен­ши­ла­ся на 6 млн — за да­ни­ми Держ­ста­ту). По­пу­ляр­ні та­кі ме­ха­ні­зми, як ви­да­ча ви­ду на про­жи­ва­н­ня, на­да­н­ня гро­ма­дян­ства, спро­ще­н­ня пра­це­вла­шту­ва­н­ня та пе­ре­бу­ва­н­ня в кра­ї­ні-ро­бо­то­дав­ці, спе­ці­аль­не бан­ків­ське об­слу­го­ву­ва­н­ня фі­нан­со­вих по­треб но­вих «єв­ро­пей­ців» то­що.

По­при на­яв­ність та­ких су­сі­дів, про­бле­ма від­пли­ву ро­бо­чих рук, пи­та­н­ня не­гай­ної під­го­тов­ки та впро­ва­дже­н­ня дер­жав­ної стра­те­гії від­ро­дже­н­ня тру­до­во­го по­тен­ці­а­лу, ство­ре­н­ня ді­йо­вих сти­му­лів для ро­бо­ти і жи­т­тя в рі­дній кра­ї­ні, аде­ква­тної мі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки на­віть не сто­ять на пер­шо­чер­го­во­му по­ряд­ку ден­но­му дер­жа­ви. А са­ме ці пи­та­н­ня — прі­о­ри­те­тні. Во­ни ма­ють спи­ра­ти­ся на ком­пле­ксні, си­стем­ні, ор­га­ні­за­цій­но і фі­нан­со­во об­грун­то­ва­ні про­гра­ми по­кра­ще­н­ня охо­ро­ни здо­ров’я, мо­дер­ні­за­ції про­фе­сій­но-те­хні­чної та ви­щої осві­ти, за­без­пе­че­н­ня мо­ло­ді жи­тлом, ство­ре­н­ня су­ча­сних ро­бо­чих місць, під­трим­ки пра­цю­ю­чих пен­сіо­не­рів, істо­тно­го зро­ста­н­ня рів­ня і яко­сті жи­т­тя вза­га­лі та ба­га­то, ба­га­то ін­шо­го. Скла­дне зав­да­н­ня, дер­жа­ві ни­ні не під си­лу? Але по­ки що є ко­му йо­го впро­ва­джу­ва­ти, зав­тра — не бу­де.

До ре­чі, за­для швид­ко­го збіль­ше­н­ня кіль­ко­сті ро­бо­чих рук в Укра­ї­ні тре­ба, на мій по­гляд, го­во­ри­ти і про мі­гра­цій­ну по­лі­ти­ку. Поль­щі по­ща­сти­ло з Укра­ї­ною, ко­ли во­на опи­ни­ла­ся пе­ред за­гро­зою де­мо­гра­фі­чних про­блем: по­руч бу­ли ти­ся­чі осві­че­них, пра­цьо­ви­тих, близь­ких за куль­ту­рою і тра­ди­ці­я­ми лю­дей. У на­шої дер­жа­ви та­ко­го ба­гат­ства в су­сі­дах не­має, тіль­ки — все­ре­ди­ні. Звід­ки до нас мо­жуть при­їха­ти мі­гран­ти? Чи го­то­ві ми до цьо­го? Є якісь пла­ни на рів­ні РН­БОУ, пар­ла­мен­ту, екс­пер­тів?

Не се­крет, що се­ре­дній клас, під­при­єм­ни­цьке се­ре­до­ви­ще в су­ча­сно­му сві­ті ви­зна­чає мо­жли­вість ста­ло­го еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку. Са­ме то­му ро­бо­то­дав­ців і всю ді­ло­ву спіль­но­ту ду­же тур­бує зро­ста­н­ня бі­знес-мі­гра­ції, ко­ли за кор­дон пе­ре­мі­щу­ю­ться не ли­ше фі­зи­чні, а й юри­ди­чні осо­би, по­чи­на­ю­чи спла­чу­ва­ти по­да­тки в іно­зем­ні бю­дже­ти. Основ­на при­чи­на — при­ва­бли­вий ді­ло­вий клі­мат за­га­лом плюс спе­ці­аль­ні за­хо­ди із за­охо­че­н­ня укра­їн­ців. На­віть «стар­ші» кра­ї­ни Єв­ро­пи (Фран­ція, Да­нія, Ве­ли­ка Бри­та­нія) про­по­ну­ють бі­зне­сме­нам рі­зно­го ро­ду сти­му­ли. Ноу-хау в мі­гра­цій­ній по­лі­ти­ці ста­ла ві­до­ма естон­ська про­гра­ма еле­ктрон­но­го ре­зи­дент­ства, яка дає мо­жли­вість від­кри­ва­ти ра­хун­ки в бан­ках, ре­є­стру­ва­ти ком­па­нії й управ­ля­ти ни­ми, на­віть не змі­ню­ю­чи кра­ї­ну про­жи­ва­н­ня. Уряд Угор­щи­ни за­про­ва­див про­гра­му до­по­мо­ги ма­лим під­при­єм­ствам За­кар­па­т­тя. На вла­сну спра­ву мо­жна отри­ма­ти до 10 тис. єв­ро, які не тре­ба по­вер­та­ти, та ще кре­ди­тні ко­шти під мі­ні­маль­ні від­со­тки. Та­ких при­кла­дів сти­му­лю­ва­н­ня при­пли­ву тру­до­вих ре­сур­сів, ство­ре­н­ня в укра­їн­ських бі­зне­сме­нів на­стро­їв сьо­го­дні­шньо­го або зав­тра­шньо­го від’їзду мо­жна на­во­ди­ти ба­га­то.

А що ж про­ти­став­ляє цьо­му рі­дна дер­жа­ва? Низь­ка ін­ве­сти­цій­на при­ва­бли­вість, не­спри­я­тли­ві умо­ви ве­де­н­ня бі­зне­су ста­ли при­тчею во язи­цех в Укра­ї­ні.

Най­бо­лю­чі­ша про­бле­ма еко­но­мі­ки — від­су­тність до­сту­пу під­при­ємств до фі­нан­со­вих ре­сур­сів, що обме­жує ін­но­ва­цій­ну ді­яль­ність, мо­дер­ні­за­цію по­ту­жно­стей, зро­ста­н­ня до­хо­дів, ВВП в ці­ло­му. Хо­ча облі­ко­ва став­ка НБУ за остан­ній час зна­чно впа­ла і ста­но­вить за­раз 13,5%, ко­мер­цій­ні бан­ки не ква­пля­ться зни­жу­ва­ти вар­тість кре­ди­тів (ни­ні 20—22%). Якщо й зна­йде­ться укра­їн­ське ви­ро­бни­цтво, що при­ста­не на та­кі умо­ви, — як йо­му кон­ку­ру­ва­ти з Єв­ро­со­ю­зом, де для бі­зне­су ви­ді­ля­ють ко­шти під 2—3, а то й 0 %?

На ви­мо­гу ді­ло­вої спіль­но­ти, на­ве­сні ц.р. від­бу­ло­ся за­сі­да­н­ня На­ціо­наль­но­го ко­мі­те­ту про­ми­сло­во­го роз­ви­тку. За йо­го під­сум­ка­ми прем’єр-мі­ністр Укра­ї­ни В. Грой­сман ви­дав роз­по­ря­дже­н­ня в ли­пні про­ве­сти спе­ці­аль­не за­сі­да­н­ня КМУ з На­ціо­наль­ним бан­ком що­до про­бле­ми до­сту­пу ви­ро­бни­ків до кре­ди­тних ре­сур­сів, від­пра­цю­ва­н­ня ме­ха­ні­змів їх зде­шев­ле­н­ня. Однак во­но до­сі не від­бу­ло­ся.

Для ві­тчи­зня­них ви­ро­бни­ків слід ро­би­ти до­сту­пні­шою пра­кти­ку тен­де­рів як в Укра­ї­ні, так і за кор­до­ном; ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ме­ха­ні­зми дер­жав­но­го ре­ін­ве­сту­ва­н­ня ко­мер­цій­них кре­ди­тів, ко­ли йде­ться про прі­о­ри­те­тні на­пря­ми роз­ви­тку — транс­порт­не, енер­ге­ти­чне ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ня, авіа­бу­ду­ва­н­ня, ра­ке­тно-ко­смі­чну га­лузь то­що; вклю­ча­ти мо­жли­во­сті дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства; про­во­ди­ти агре­сив­ну екс­порт­ну екс­пан­сію. Все це — пря­мий і не­по­ру­шний обов’язок дер­жа­ви.

Над­то го­строю у вза­є­мо­від­но­си­нах дер­жа­ва—бі­знес за­ли­ша­є­ться по­да­тко­ва про­бле­ма­ти­ка. Остан­ні но­ва­ції в адмі­ні­стру­ван­ні ПДВ на тлі не­го­тов­но­сті те­хні­чної ба­зи та про­грам­но­го за­без­пе­че­н­ня ДФС — ще один при­клад по­спі­шно­го й не­про­ду­ма­но­го рі­ше­н­ня з ме­тою ла­та­н­ня дір у бю­дже­ті. Пла­тни­ки по­да­тків зму­ше­ні від­во­лі­ка­ти від основ­ної ді­яль­но­сті зна­чні ре­сур­си, ми­ри­ти­ся з гру­бим ви­ми­ва­н­ням обі­го­вих ко­штів, а го­лов­не — знов на по­ро­жньо­му мі­сці до­во­ди­ти за­кон­ність зви­чай­них го­спо­дар­ських опе­ра­цій і свою че­сність, ні­би пре­зум­пція не­вин­но­сті в нас не діє.

За­плу­та­ність зви­чай­них про­це­дур, бю­ро­кра­ти­чна тя­га­ни­на — ось із чим що­дня зі­штов­ху­є­ться ві­тчи­зня­ний бі­знес. На­при­клад, під­при­є­мець із Сум за­пла­ну­вав роз­ши­ри­ти ви­ро­бни­цтво. От­же, орен­ду­ва­н­ня зем­лі по­тре­бує кло­по­ту до 2 ро­ків; отри­ма­н­ня те­хні­чних умов на еле­ктро­енер­гію та во­ду — що­най­мен­ше, рік; до­ку­мен­ти ар­хі­те­ктур­но­го кон­тро­лю — до 2 ро­ків. На все про все — 4—5 ро­ків ли­ше під­го­тов­чо­го пе­рі­о­ду до бу­дів­ни­цтва й за­пу­ску ви­ро­бни­цтва, якщо все ро­би­ти за за­ко­ном. У під­сум­ку — за­вод від­кри­ли в Поль­щі і ви­тра­ти­ли на все близь­ко одно­го мі­ся­ця.

Що­дня до­во­ди­ться чу­ти про фа­кти ти­ску си­ло­вих ор­га­нів на під­при­єм­ців, не­до­ско­на­лість си­сте­ми за­хи­ще­но­сті прав вла­сно­сті. За да­ни­ми Все­сві­тньо­го еко­но­мі­чно­го фо­ру­му, у 2016р. Укра­ї­на за ін­де­ксом за­хи­ще­но­сті при­ва­тної вла­сно­сті по­сі­ла 128 мі­сце се­ред 137 дер­жав.

Ма­со­ва­ної ата­ки си­ло­ви­ків за­знає Ітсе­ктор. З одно­го бо­ку, ми пи­ша­є­мо­ся, як ди­на­мі­чно він сьо­го­дні роз­ви­ва­є­ться, і це ви­знає весь світ. З ін­шо­го — оче­ви­дно, що са­ме ті, хто де­мон­струє про­грес, лі­кві­дність, при­бу­тко­вість, зра­зу по­тра­пля­ють у центр, як мі­ні­мум, не­здо­ро­вої ува­ги.

Стра­ждає агро­бі­знес, осо­бли­во фер­мер­ські го­спо­дар­ства, йде­ться про спро­би ві­ді­бра­ти ви­ро­ще­ний уро­жай, те­хні­ку і зем­лю. По­стій­но в цен­трі на­пру­ги — мор­ські пор­ти, і це на тлі втра­ти тран­зи­тно­го по­тен­ці­а­лу кра­ї­ни. У цьо­му спи­ску ба­га­то гу­чних назв — «Аксе­лор Міт­тал», «Дра­гон Ка­пі­тал», «Мо­тор Січ», Бо­ри­спіль­ський та Оде­ський між­на­ро­дні ае­ро­пор­ти, МАУ то­що.

Ни­ні­шнє рей­дер­ство ви­рі­зня­є­ться ци­ні­чні­стю, не­за­ма­ско­ва­ні­стю, зв’яз­ком із пра­во­охо­рон­ни­ми стру­кту­ра­ми. Бі­зне­су вкрай важ­ко, якщо вза­га­лі мо­жли­во, до­ве­сти свою пра­во­ту в су­дах і по­вер­ну­ти ві­ді­бра­не. Дер­жа­ва, яку за­кон упов­но­ва­жив ви­сту­па­ти га­ран­том пра­ва вла­сно­сті, за­хи­ще­но­сті май­на, жи­т­тя та здо­ров’я лю­дей, усу­ва­є­ться від ви­ко­на­н­ня цьо­го зав­да­н­ня.

На­при­клад, від­бу­ва­є­ться гу­чний, під те­ле­ка­ме­ри, об­шук із до­по­мо­гою «ма­со­кшоу». Ін­фор­ма­цій­не на­пру­же­н­ня за­шка­лює, йдуть де­ся­тки те­ле­сю­же­тів, які див­ля­ться гро­ма­дя­ни, ко­мер­цій­ні пар­тне­ри ком­па­ній та їхні клі­єн­ти, ни­ні­шні й май­бу­тні ін­ве­сто­ри… За ло­гі­кою, якщо вже ді­йшло до та­ко­го, має не­гай­но з’яви­ти­ся обви­ну­ва­че­н­ня, по­ві­дом­ле­н­ня про пі­до­зру, ске­ру­ва­н­ня до су­ду. Але ні! За об­шу­ком ча­сто на­стає ти­ша. При цьо­му вла­сник по­збав­ле­ний до­ку­мен­тів, сер­ве­рів, ін­ко­ли — аре­што­ва­ні ра­хун­ки: жо­дної мо­жли­во­сті про­дов­жу­ва­ти ви­ро­бни­чу ді­яль­ність. Зби­тки ко­ло­саль­ні, при­чо­му не тіль­ки ма­те­рі­аль­ні — перш за все ре­пу­та­цій­ні. До ре­чі, во­ни без­жа­лі­сно б’ють по ін­ве­сти­цій­но­му клі­ма­ту, по до­ві­рі й ав­то­ри­те­ту дер­жа­ви за­га­лом. Та­кі ре­чі не­при­пу­сти­мі.

На жаль, усі за­кли­ки мо­жно­влад­ців «при­пи­ни­ти ко­шма­ри­ти бі­знес» за­ли­ша­ю­ться за­кли­ка­ми. Не­дав­но УСПП був ви­му­ше­ний про­ве­сти обго­во­ре­н­ня чи­слен­них за­яв під­при­єм­ців про адмі­ні­стра­тив­ний тиск, нев­мо­ти­во­ва­ні пре­тен­зії з бо­ку дер­жав­них кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів. Бу­ло ви­яв­ле­но, що, не­зва­жа­ю­чи на всі роз­мо­ви про де­ре­гу­ля­цію, кон­троль­ни­ми фун­кці­я­ми що­до бі­зне­су на­ді­ле­ні май­же 40 мі­ні­стерств і ві­домств, до яких ще тре­ба до­да­ти чи­слен­ні стру­кту­ри ор­га­нів мі­сце­вої вла­ди.

Еко­но­мі­чни­ми зло­чи­на­ми, ду­же ча­сто на вла­сне ро­зу­мі­н­ня, ни­ні за­йма­ю­ться і СБУ, і Ге­не­раль­на про­ку­ра­ту­ра, і по­лі­ція, і по­да­тко­ва по­лі­ція, яка ні­би­то лі­кві­до­ва­на. Ці стру­кту­ри слід вза­га­лі по­зба­ви­ти пра­ва втру­ча­ти­ся в ро­бо­ту бі­зне­су та пе­ре­ві­ря­ти йо­го, тим більш — за вла­сним ба­жа­н­ням. Слу­жба фі­нан­со­вих роз­слі­ду­вань, про ство­ре­н­ня якої ба­га­то го­во­рять, не по­вин­на ме­ха­ні­чно за­мі­ни­ти ці стру­кту­ри з їхні­ми бру­таль­ни­ми ме­то­да­ми ро­бо­ти, во­на має за­хи­ща­ти пра­ва під­при­єм­ців.

По­тре­бу­ють істо­тної під­трим­ки спро­би про­ти­сто­я­н­ня цьо­му ли­хо­му яви­щу з бо­ку ді­ло­вої гро­ма­ди. На­ра­зі ухва­ле­но ме­мо­ран­дум про пар­тнер­ство та спів­ро­бі­тни­цтво між СБУ і Ра­дою бі­знес-ом­буд­сме­на, по­ча­ла актив­но роз­гля­да­ти скар­ги під­при­єм­ців Мі­жві­дом­ча ко­мі­сія з пи­тань за­хи­сту прав ін­ве­сто­рів при КМУ, пра­цює ко­мі­сія при Мі­ні­стер­стві юсти­ції. Однак да­вай­те усві­до­ми­мо, на­скіль­ки скла­дно гро­мад­ським фор­му­ва­н­ням ви­три­му­ва­ти про­ти­дію з си­ло­ви­ка­ми. Про­ти рей­дер­ства вза­га­лі й осо­бли­во — під при­кри­т­тям пра­во­охо­рон­них ор­га­нів тре­ба бо­ро­ти­ся всім ми­ром. Під но­га­ми рей­де­рів має го­рі­ти зем­ля, і всі мо­жли­во­сті гла­сно­сті, від­кри­то­сті ін­фор­ма­ції, че­сної жур­на­лі­сти­ки ма­ють цьо­му слу­гу­ва­ти.

Але тут слід ска­за­ти про та­ке. У сві­ті існує пра­кти­ка сер­йо­зно ка­ра­ти дер­жав­них слу­жбов­ців, які не дба­ють про роз­ви­ток на­ціо­наль­но­го то­ва­ро­ви­ро­бни­ка. Не мо­же бу­ти від­по­від­аль­но­сті як ру­ху по до­ро­зі з одним на­прям­ком. Якщо є не­ща­дне по­ка­ра­н­ня за зби­тки, яких під­при­є­мець мо­же зав­да­ти дер­жа­ві, — не менш сер­йо­зною має бу­ти від­по­від­аль­ність за дії або без­ді­яль­ність дер­жав­них чи­нов­ни­ків, які зав­да­ють шко­ди, на­віть мо­раль­ної, бі­зне­су.

Я гли­бо­ко пе­ре­ко­на­ний, що ма­кси­маль­ні під­при­єм­ни­цькі сво­бо­ди і не­до­тор­кан­ність при­ва­тної вла­сно­сті як основ­ний до­гмат су­ча­сно­го укра­їн­сько­го пра­ва мо­жуть ста­ти окре­мою стра­те­гі­єю збе­ре­же­н­ня і при­мно­же­н­ня тру­до­во­го по­тен­ці­а­лу на­шої дер­жа­ви. Є при­ро­дна по­тре­ба су­ча­сної осві­че­ної лю­ди­ни з ши­ро­ким сві­то­гля­дом ман­дру­ва­ти сві­том, пра­цю­ва­ти і жи­ти в йо­го най­кра­щих ку­то­чках. Але ра­но чи пі­зно біль­шість лю­дей за­хо­чуть по­вер­ну­ти­ся — че­рез лю­бов до ба­тьків­щи­ни, за­до­во­ле­н­ня від за­тре­бу­ва­но­сті та по­ша­ни в рі­дній сто­рон­ці. Якщо пра­ця в Укра­ї­ні ста­не при­ва­бли­вою, ба­жа­ною, пер­спе­ктив­ною у сен­сі під­при­єм­ни­цьких, фа­хо­вих, кар’єр­них, фі­нан­со­вих здо­бу­тків, ба­жа­ю­чих ви­їха­ти зна­чно по­мен­шає. Під­кре­слюю, на­віть якщо та­кі пе­ре­ва­ги ви­ни­кнуть не сьо­го­дні — в пер­спе­кти­ві, але з кон­кре­тни­ми пе­ре­кон­ли­ви­ми пе­ред­умо­ва­ми тут і те­пер.

Що для цьо­го тре­ба? Це до­бре ві­до­мо всім, але не гріх і по­вто­ри­ти. Ре­аль­но за­хи­сти­ти пра­ва вла­сни­ка та ін­ве­сто­ра, зла­ма­ти хре­бет ко­ру­пції, ха­бар­ни­цтву, на­ха­бно­му рей­дер­ству. Пе­ре­ста­ти ство­рю­ва­ти ко­мі­те­ти з бо­роть­би, а на пра­кти­ці впро­ва­ди­ти вер­хо­вен­ство пра­ва, до­мог­ти­ся но­вої яко­сті ро­бо­ти пра­во­охо­рон­них ор­га­нів та су­дів. Прийня­ти про­гра­ми до­сту­пно­сті для бі­зне­су бан­ків­ських кре­ди­тів. При­пи­ни­ти екс­пе­ри­мен­ти з по­да­тко­вою си­сте­мою, впро­ва­ди­ти по­да­ток на ви­ве­де­ний ка­пі­тал, за­вер­ши­ти ре­аль­не, а не го­ло­слів­не пе­ре­тво­ре­н­ня дер­жав­ної фі­скаль­ної слу­жби з кон­тро­лю­ю­чої на сер­ві­сну. Ро­змір і по­ря­док стя­гне­н­ня по­да­тків ма­ють сти­му­лю­ва­ти під­при­єм­ців — перш за все ви­ро­бни­ків, екс­пор­те­рів, тих, хто впро­ва­джує мо­дер­ні­за­цію, ін­но­ва­цій­ні про­гра­ми. Всі­ма за­со­ба­ми роз­ви­ва­ти дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство, яке зда­тне кон­цен­тру­ва­ти зна­чні ін­ве­сти­ції для за­галь­но­на­ціо­наль­них про­е­ктів — від­ро­дже­н­ня транс­порт­ної ін­фра­стру­кту­ри, ре­мон­ту і бу­дів­ни­цтва до­ріг, очи­ще­н­ня рі­чок, бла­го­устрою міст то­що. При­мно­жу­ва­ти й спря­мо­ву­ва­ти зу­си­л­ля на роз­ви­ток гро­ма­дян­сько­го су­спіль­ства, мо­жли­во­сті йо­го акти­ві­за­ції та стру­кту­ру­ва­н­ня за­ра­ди кон­тро­лю ді­яль­но­сті вла­ди, на­пра­цю­ва­н­ня акту­аль­но­го по­ряд­ку ден­но­го, гли­бо­кої ана­лі­ти­ки та ідей. Все це ви­кла­де­но в Ан­ти­кри­зо­вій про­гра­мі спіль­них дій вла­ди і бі­зне­су, ком­пле­ксно­му до­ку­мен­ті, під­го­тов­ле­но­му пред­став­ни­ка­ми близь­ко ста гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій та про­філь­них асо­ці­а­цій, НА­НУ, екс­пер­та­ми, під­при­єм­ця­ми і пе­ре­да­но­му очіль­ни­кам дер­жа­ви.

Мо­же, то­ді й не до­ве­де­ться би­ти в дзво­ни з при­во­ду зро­ста­н­ня тру­до­вої мі­гра­ції. Бо укра­їн­ці — та­ла­но­ви­ті й пра­це­зда­тні, во­ни змо­жуть зро­би­ти се­бе за­мо­жни­ми і ща­сли­ви­ми у сво­їй кра­ї­ні. Ана­то­лій Кі­нах

Ана­то­лій Кі­нах

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.