Як сло­во по­сла від­гу­кну­ло­ся

Ки­їв і Бел­град ви­кли­ка­ли го­лів ди­пло­ма­ти­чних мі­сій на кон­суль­та­ції з пи­тань дво­сто­рон­ніх від­но­син

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

У ди­пло­ма­тії є чи­ма­ло спосо­бів по­да­ти си­гнал три­во­ги й по­пе­ре­ди­ти пар­тне­ра про на­ро­ста­н­ня кри­зи у дво­сто­рон­ніх від­но­си­нах.

Ви­клик по­сла, як і жорс­ткі­ша фор­ма де­мар­шу — від­кли­ка­н­ня, — один із най­по­ши­ре­ні­ших при­йо­мів, що де­мон­стру­ють не­вдо­во­ле­н­ня одні­єї дер­жа­ви по­лі­ти­кою ін­шої.

Ми­ну­ло­го ти­жня укра­їн­ська ди­пло­ма­тія на­ти­сну­ла на три­во­жну кно­пку: до Ки­є­ва на кон­суль­та­ції ви­кли­ка­ли по­сла в Сер­бії Оле­ксан­дра Але­ксан­дро­ви­ча. А че­рез кіль­ка днів «від­дзер­ка­лив» і Бел­град: гла­ва серб­сько­го МЗС Іві­ца Да­чич ви­кли­кав для роз­мо­ви по­сла в Укра­ї­ні Ра­де Бу­ла­то­ви­ча. Цьо­му рі­шен­ню укра­їн­сько­го і серб­сько­го зов­ні­шньо­по­лі­ти­чних ві­домств пе­ре­ду­ва­ли різ­кі за­яви укра­їн­сько­го по­сла й істе­ри­чна ре­а­кція на них серб­сько­го істе­блі­шмен­ту.

Скан­дал роз­го­рів­ся пі­сля стат­ті на ін­тер­нет-ре­сур­сі Balkan Insight, у якій актив­но ци­ту­ва­ли Але­ксан­дро­ви­ча. В роз­мо­ві він звер­нув ува­гу, по-пер­ше, на те, що офі­цій­ний Бел­град не зро­бив ні­чо­го, аби по­ка­ра­ти серб­ських гро­ма­дян, які бра­ли участь у бо­йо­вих ді­ях у Дон­ба­сі на бо­ці про­ро­сій­ських се­па­ра­ти­стів. «Жо­дно­го серб­сько­го гро­ма­дя­ни­на не бу­ло від­прав­ле­но у в’язни­цю за на­йман­ську ді­яль­ність про­ти Укра­ї­ни», — ствер­джу­вав О.але­ксан­дро­вич.

По-дру­ге, Але­ксан­дро­вич ска­зав Balkan Insight, що Ро­сія ви­ко­ри­сто­вує Сер­бію для ство­ре­н­ня ха­о­су та роз­па­лю­ва­н­ня но­вої вій­ни на Бал­ка­нах. «Це те, чо­го справ­ді хо­че серб­ський на­род? Ви до­зво­ля­є­те Ро­сії ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти вас, щоб зни­щи­ти Єв­ро­пу, де ви хо­че­те на­вча­ти­ся і пра­цю­ва­ти. У цьо­му не­має жо­дно­го сен­су. Ось чо­му за­хі­дні чи­нов­ни­ки про­сять Сер­бію не сі­да­ти на два стіль­ці», — по­ясню­вав він.

Сло­ва укра­їн­сько­го по­сла взя­ли за жи­ве сер­бів. Зва­жа­ю­чи на все, Бел­град осо­бли­во за­че­пи­ла не фра­за про на­йман­ців, а сло­ва ди­пло­ма­та про те, що Сер­бія — ін­стру­мент по­лі­ти­ки Крем­ля.

У ре­зуль­та­ті, держ­се­кре­тар МЗС Іві­ца Тон­чев, зви­ну­ва­тив­ши по­сла в не­до­кла­дан­ні зу­силь до роз­ви­тку серб­сько-укра­їн­ських від­но­син, за­явив: остан­ні скан­даль­ні ін­терв’ю Але­ксан­дро­ви­ча де­мон­стру­ють, що ді­яль­ність укра­їн­сько­го по­соль­ства де­да­лі біль­ше зво­ди­ться до спроб по­гір­ши­ти від­но­си­ни Сер­бії та Ро­сії. Пред­став­ник офі­цій­но­го Бел­гра­да та­кож на­тя­кнув на мо­жли­ве від­кли­ка­н­ня акре­ди­та­ції по­сла, зга­дав­ши про Ві­ден­ську кон­вен­цію про ди­пло­ма­ти­чні від­но­си­ни.

Сво­єю чер­гою, ві­до­мий по­лі­тик-шо­ві­ніст лі­дер Серб­ської ра­ди­каль­ної пар­тії Во­ї­слав Ше­шель, вва­жає, що Але­ксан­дро­вич «обра­зив серб­ський на­род», і пря­мо за­кли­кав уряд «ви­гна­ти йо­го з те­ри­то­рії Сер­бії». На­га­да­є­мо, що Ше­шель 11 ро­ків про­вів у ка­ме­рі по­пе­ре­дньо­го ув’язне­н­ня в Га­а­зі як обви­ну­ва­чу­ва­ний у фі­нан­су­ван­ні, ке­рів­ни­цтві серб­ськи­ми до­бро­воль­чи­ми фор­му­ва­н­ня­ми та роз­па­лю­ван­ні між­на­ціо­наль­ної во­ро­жне­чі під час війн у Хор­ва­тії і Бо­снії на по­ча­тку 1990-х.

У Ки­є­ві ж де­які укра­їн­ські по­сли у від­став­ці кри­ти­чно від­гу­кну­ли­ся про дії сво­го ко­ле­ги. Один із них вва­жає, що Але­ксан­дро­вич сво­єю за­явою про на­йман­ців біль­ше на­шко­див, ніж при­ніс ко­ри­сті: «Час, тон і ма­не­ра по­да­чі бу­ли вкрай не­вда­ли­ми». Дру­гий, за­був­ши про вла­сні скан­даль­ні за­яви у 2001 р. що­до де­мар­ка­ції укра­ї­но-ро­сій­сько­го кор­до­ну, ве­ле­мов­но на­пи­сав про «ви­со­ку ди­пло­ма­тію як ми­сте­цтво ком­про­мі­су» і на­звав Але­ксан­дро­ви­ча «по­слом-нев­да­хою», оскіль­ки той сво­ї­ми за­ява­ми не за­ли­шив со­бі «про­сто­ру для подаль­шо­го діа­ло­гу з кра­ї­ною пе­ре­бу­ва­н­ня».

Але як ре­а­гу­ва­ти ди­пло­ма­то­ві, якщо у Бел­гра­ді не чу­ють за­кли­ків Ки­є­ва по­ка­ра­ти тих, хто во­ю­вав у Дон­ба­сі? Що ро­би­ти, ко­ли впро­довж ро­ку на жо­дну з 20 нот у МЗС Сер­бії, від­прав­ле­них укра­їн­ським по­соль­ством, не отри­ма­но від­по­віді? Як бу­ти, ко­ли пре­зи­дент, прем’єр, мі­ністр за­кор­дон­них справ та ін­ші чле­ни ка­бі­не­ту від­мов­ля­ю­ться від зу­стрі­чі з по­слом? А тим ча­сом серб­ські гро­ма­дя­ни про­дов­жу­ють у Дон­ба­сі бра­ти участь у вбив­ствах укра­їн­ських гро­ма­дян.

Серб­ський пре­зи­дент Але­ксан­дар Ву­чич мі­сяць то­му пу­блі­чно за­яв­ляв, що су­ди прийня­ли вер­ди­кти сто­сов­но осіб, ко­трі во­ю­ва­ли в Укра­ї­ні: «Не знаю, що ще ми по­вин­ні зро­би­ти». Але, хоч у Сер­бії прийня­то за­кон, який пе­ред­ба­чає кри­мі­наль­ну від­по­від­аль­ність за участь серб­ських гро­ма­дян у зброй­них кон­флі­ктах на те­ри­то­рії ін­ших кра­їн, жо­ден із тих, хто во­ю­вав у Дон­ба­сі, не си­дить у в’язни­ці. За ін­фор­ма­ці­єю Balkan Insight, одні на­йман­ці від­бу­ли­ся штра­фа­ми, ін­ші — отри­ма­ли умов­ний тер­мін.

При цьо­му серб­ські по­лі­ти­ки по­стій­но на­га­ду­ють: сер­бам до­бре ві­до­мо, що укра­їн­ські на­йман­ці бра­ли участь у зло­чи­нах, ско­є­них хор­ва­та­ми про­ти серб­сько­го на­ро­ду в Хор­ва­тії, «яких Укра­ї­на, на від­мі­ну від Сер­бії, ні­ко­ли не за­су­джу­ва­ла». Однак Бел­град по­ки що не на­дав Ки­є­ву жо­дних фа­ктів уча­сті укра­їн­ських гро­ма­дян у кон­флі­ктах пі­сля роз­па­ду Юго­сла­вії. За­те в Укра­ї­ні не за­бу­ли зло­чи­нів серб­ських бо­йо­ви­ків у1991 р. про­ти мі­сце­вих укра­їн­ців у Хор­ва­тії під час обло­ги Ву­ко­ва­ра.

У си­ту­а­ції, ко­ли серб­ська вла­да за­ли­ша­є­ться глу­хою до за­кли­ків Ки­є­ва, по­сло­ві не за­ли­ша­є­ться ні­чо­го ін­шо­го, як че­рез рі­зні ка­на­ли до­но­си­ти по­зи­цію Укра­ї­ни серб­сько­му су­спіль­ству. Адже Ві­ден­ська кон­вен­ція пе­ред­ба­чає, що основ­на фун­кція по­соль­ства — за­хи­ща­ти на­ціо­наль­ні ін­те­ре­си сво­єї кра­ї­ни.

Ві­длу­н­ня бел­град­сько­го ви­бу­ху ще не вщу­хло, як по­сла ви­кли­ка­ли на кіль­ка днів до Ки­є­ва. Як по­яснив гла­ва МЗС Пав­ло Клім­кін, Але­ксан­дро­ви­ча ви­кли­ка­ли «на кон­суль­та­ції що­до до­три­ма­н­ня між­на­ро­дно­го пра­ва та уни­кне­н­ня ви­ко­ри­ста­н­ня гро­ма­дян Сер­бії у яко­сті на­йман­ців». Прав­да, фор­му­лю­ва­н­ня, ви­ко­ри­ста­не мі­ні­стром у йо­го по­ві­дом­лен­ні в Twitter, бу­ло та­ким дво­зна­чним, що по­ста­ло за­пи­та­н­ня: хто ж не до­три­му­є­ться між­на­ро­дно­го пра­ва — Сер­бія чи укра­їн­ський ди­пло­мат?

Як за­пев­ни­ли на­ші спів­ро­змов­ни­ки в МЗС, у Ки­є­ві під­три­му­ють по­сла та йо­го за­яви. Що й бу­ло ска­за­но під час зу­стрі­чі Клім­кі­на й Але­ксан­дро­ви­ча. Хай і емо­цій­ні за фор­мою, по су­ті за­яви від­обра­жа­ють офі­цій­ну по­зи­цію Ки­є­ва. Зокре­ма сто­сов­но серб­ських на­йман­ців. Про цю про­бле­му не так дав­но го­во­рив і гла­ва СБУ Ва­силь Гри­цак: за йо­го сло­ва­ми, на бо­ці про­ро­сій­ських се­па­ра­ти­стів во­ю­ва­ло по­над 300 серб­ських гро­ма­дян.

Зві­сно ж, тон за­яв Але­ксан­дро­ви­ча міг бу­ти більш ди­пло­ма­ти­чним. Він же не лі­дер пар­тії «Сво­бо­да». Але мо­жна зро­зу­мі­ти й по­чу­т­тя укра­їн­сько­го по­сла: серб­ські гро­ма­дя­ни про­дов­жу­ють во­ю­ва­ти на бо­ці про­ро­сій­ських се­па­ра­ти­стів і вби­ва­ти укра­їн­ців, а серб­ські су­ди до них по­бла­жли­ві. Однак, сві­до­мо зро­бив­ши тон ви­слов­лю­вань більш різ­ким, він при­вер­нув ува­гу сер­бів і пред­став­ни­ків Єв­ро­со­ю­зу до про­бле­ми. Втім, те­пер пе­ред укра­їн­ським ди­пло­ма­том две­рі в Бел­гра­ді бу­дуть не про­сто за­чи­не­ні — во­ни бу­дуть за­це­мен­то­ва­ні. Втім, як ви­дно з дій серб­ської вла­ди за остан­ній рік, ці две­рі й так бу­ли за­чи­не­ні пе­ред Але­ксан­дро­ви­чем.

По­сту­по­ве охо­ло­дже­н­ня укра­ї­но-серб­ських від­но­син не є на­слід­ком осо­бли­во­стей ха­ра­кте­ру укра­їн­сько­го по­сла. Во­ни й ра­ні­ше не ви­рі­зня­ли­ся осо­бли­вою те­пло­тою. При­чи­на спа­ду тем­пе­ра­ту­ри — осо­бли­ві від­но­си­ни Бел­гра­да й Мо­скви. І якщо де­які ко­ли­шні укра­їн­ські ди­пло­ма­ти вва­жа­ють, що пі­сля за­яв Але­ксан­дро­ви­ча в Ки­є­ва у між­на­ро­дних спра­вах ста­ло на одно­го при­бі­чни­ка мен­ше, — це ігно­ру­ва­н­ня ре­а­лій.

Ви­сна­же­на по­стім­пер­ськи­ми ком­пле­кса­ми Сер­бія, що жи­ве ілю­зі­я­ми слов’ян­сько­го брат­ства й пра­во­слав­ної спіль­но­сті сер­бів та ро­сі­ян і роз­ри­ва­є­ться між Ро­сі­єю та Єв­ро­со­ю­зом, ні­ко­ли не бу­ла при­бі­чни­цею Укра­ї­ни. І, на сло­вах під­три­му­ю­чи Ки­їв, на­справ­ді Бел­град грає в ко­ман­ді Мо­скви. Річ не тіль­ки в то­му, що Сер­бія не при­єд­на­ла­ся до сан­кцій ЄС про­ти Ро­сії.

Щоб пе­ре­ко­на­ти­ся у про­ро­сій­ській по­лі­ти­ці Бел­гра­да сто­сов­но на­шої кра­ї­ни, до­сить по­ди­ви­ти­ся на го­ло­су­ва­н­ня серб­ської де­ле­га­ції в ООН і Ра­ді Єв­ро­пи. У бе­ре­зні 2014 р. сер­би ви­йшли із за­лу в мо­мент го­ло­су­ва­н­ня ре­зо­лю­ції Ге­на­сам­блеї ООН про те­ри­то­рі­аль­ну ці­лі­сність Укра­ї­ни, а в гру­дні 2016 р. во­ни про­го­ло­су­ва­ли про­ти ре­зо­лю­ції ГА ООН «Стан з пра­ва­ми лю­ди­ни у Ав­то­ном­ній Ре­спу­блі­ці Крим та мі­сті Се­ва­сто­поль (Укра­ї­на)».

Під час не­дав­ньо­го го­ло­су­ва­н­ня в Ко­мі­те­ті мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи рі­ше­н­ня що­до си­ту­а­ції в Укра­ї­ні, в яко­му Ро­сію ви­зна­ли від­по­від­аль­ною за вті­ле­н­ня Мін­ських до­мов­ле­но­стей, серб­ська де­ле­га­ція утри­ма­ла­ся від го­ло­су­ва­н­ня. Як і в трав­ні, ко­ли Ко­мі­тет мі­ні­стрів Ра­ди Єв­ро­пи ухва­лю­вав рі­ше­н­ня про си­ту­а­цію в АРК і м. Се­ва­сто­по­лі (Укра­ї­на), в яко­му РФ за­кли­ка­ли ви­ко­ну­ва­ти свої зо­бов’яза­н­ня у сфе­рі прав лю­ди­ни та при­пи­ни­ти ре­пре­сії.

Із вуст пред­став­ни­ків серб­сько­го ке­рів­ни­цтва остан­нім ча­сом жо­дно­го ра­зу не про­зву­ча­ли сло­ва про під­трим­ку те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті Укра­ї­ни в ме­жах її між­на­ро­дно ви­зна­них кор­до­нів. Прав­да ж, див­на по­зи­ція для кра­ї­ни, ко­тра на між­на­ро­дній аре­ні актив­но ви­сту­пає про­ти ви­зна­н­ня не­за­ле­жно­сті Ко­со­во і до­ма­га­є­ться від сво­їх пар­тне­рів під­трим­ки те­ри­то­рі­аль­ної ці­лі­сно­сті?

А Укра­ї­на ж, на шко­ду сво­їм від­но­си­нам із ЄС, не ви­знає не­за­ле­жність Ко­со­во й не го­ло­сує за ре­зо­лю­ції в між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях, які бо­дай опо­се­ред­ко­ва­но сто­су­ю­ться ви­зна­н­ня цьо­го ре­гіо­ну. Ки­їв не має жо­дних офі­цій­них кон­та­ктів із При­шти­ною і не пу­скає на свою те­ри­то­рію вла­сни­ків ко­сов­сько­го па­спор­та, вна­слі­док чо­го фут­боль­ні й ба­скет­боль­ні ігри з ко­со­ва­ра­ми на­ша кра­ї­на про­во­дить на ней­траль­ній те­ри­то­рії.

Укра­їн­ські пар­ла­мен­та­рії не їздять до сво­їх ко­лег у Ко­со­во. Тим ча­сом у Бел­гра­ді не звер­та­ють ува­ги на ві­зи­ти серб­ських по­лі­ти­ків і пар­ла­мен­та­рі­їв до оку­по­ва­но­го Кри­му. Ба біль­ше, у ве­ре­сні серб­ське мі­ні­стер­ство осві­ти офі­цій­но під­пи­са­ло уго­ду про спів­пра­цю з «Мі­жна­ро­дним ди­тя­чим цен­тром «Ар­тек», який мі­сти­ться в оку­по­ва­но­му Кри­му.

За­га­лом, як від­зна­ча­ють ро­сій­ські чи­нов­ни­ки, Сер­бія за­ймає «зба­лан­со­ва­ну по­зи­цію що­до по­дій в Укра­ї­ні». Але на­шій кра­ї­ні, про­ти якої Ро­сія ве­де вій­ну, та­ку по­зи­цію Бел­гра­да важ­ко на­зва­ти «зба­лан­со­ва­ною». В очах укра­їн­ців Сер­бія ви­гля­дає ін­стру­мен­том Крем­ля в де­ста­бі­лі­за­ції Бал­кан, зокре­ма, і Єв­ро­пи в ці­ло­му.

Що бу­де да­лі у від­но­си­нах Укра­ї­ни і Сер­бії? Су­дя­чи з за­яв, що зву­чать із вуст пред­став­ни­ків серб­ської вла­ди, Бел­град не має на­мі­ру роз­дму­ху­ва­ти кон­флікт. Пре­зи­дент Сер­бії Ву­чич за­явив, що ва­жли­во зни­зи­ти гра­дус на­пру­же­но­сті у від­но­си­нах з Укра­ї­ною і роз­ви­ва­ти дру­жні від­но­си­ни. А гла­ва серб­сько­го МЗС Да­чич по­ві­до­мив про пла­ни обго­во­ри­ти з Бу­ла­то­ви­чем акту­аль­ні пи­та­н­ня від­но­син з Укра­ї­ною та подаль­ші за­хо­ди, пов’яза­ні з ни­ми.

Най­ближ­чим ча­сом, швид­ше за все, зов­ні­шньо­по­лі­ти­чні ві­дом­ства про­ве­дуть кон­суль­та­ції. Та чи змі­нять во­ни по­лі­ти­ку Бел­гра­да сто­сов­но Ки­є­ва? Це бу­де ви­дно з рі­шень серб­ських су­дів і го­ло­су­ва­н­ня серб­ської де­ле­га­ції в між­на­ро­дних ор­га­ні­за­ці­ях. Вра­хо­ву­ю­чи всю по­пе­ре­дню по­лі­ти­ку серб­ської вла­ди, укра­їн­цям не вар­то пле­ка­ти ілю­зій: Сер­бія у сво­їй по­лі­ти­ці у від­но­си­нах з Укра­ї­ною ді­я­ти­ме з огляд­кою на Ро­сію.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.