«Ямай­ські» ви­кли­ки для Ні­меч­чи­ни

Ко­а­лі­цій­ні пе­ре­мо­ви­ни обі­ця­ють бу­ти скла­дни­ми й три­ва­ли­ми

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Не­о­чі­ку­ва­на за­ява лі­де­ра ні­ме­цьких со­ці­ал-де­мо­кра­тів Мар­ті­на Шуль­ца про пе­ре­хід пар­тії в опо­зи­цію одним ру­хом пе­ре­кре­сли­ли най­більш про­гно­зо­ва­ний сце­на­рій збе­ре­же­н­ня «ве­ли­кої ко­а­лі­ції» в ні­ме­цько­му бун­де­ста­зі.

Те­пер кан­цлер Ан­ге­ла Мер­кель ви­му­ше­на шу­ка­ти бо­лю­чі ком­про­мі­си для ство­ре­н­ня но­вої май­бу­тньої ко­а­лі­ції.

Ви­бо­ри до ні­ме­цько­го бун­де­ста­гу 24 ве­ре­сня не обі­ця­ли ве­ли­ких сюр­при­зів. Та ли­ше де­кіль­ка від­со­тків кар­ди­наль­но змі­ни­ли весь по­лі­ти­чний ланд­шафт. До но­во­обра­но­го ні­ме­цько­го пар­ла­мен­ту по­тра­пи­ло вже не 5, а 7 пар­тій. За­га­лом, у цьо­го­рі­чних ви­бо­рах взя­ли участь аж 42 пар­тії (про­ти 34 у 2013 р.). Та й ви­бор­ча яв­ка бу­ла до­сить ви­со­кою — 76,2%.

Ні­ме­цькі со­ціо­ло­ги ви­яви­ли­ся не та­ки­ми то­чни­ми, як їхні фран­цузь­кі ко­ле­ги. Обі­ця­ні 34–37% у ХДС/ХСС ре­аль­но вті­ли­ли­ся у 32,9% (по­рів­ня­но з ре­зуль­та­том 2013 р., пар­тія втра­ти­ла 8,4%). Гір­ший ре­зуль­тат хри­сти­ян­ські де­мо­кра­ти ма­ли хі­ба що у 1949 р.

При­чи­ни та­ких втрат кри­ю­ться в то­му, що по­лі­ти­ка хри­сти­ян­ських де­мо­кра­тів у ча­си кан­цлер­ки Ан­ге­ли Мер­кель за­над­то змі­сти­ла­ся від тра­ди­цій­но кон­се­рва­тив­ної до цен­тру. В ре­зуль­та­ті, ХДС/ХСС втра­тив біль­ше міль­йо­на го­ло­сів, які пе­ре­йшли до пра­во­по­пу­ліст­ської «Аль­тер­на­ти­ви для Ні­меч­чи­ни». Ін­те­гра­цій­на по­лі­ти­ка Мер­кель (осо­бли­во що­до бі­жен­ців) ма­ла сво­їм на­слід­ком утво­ре­н­ня і зро­ста­н­ня про­шар­ку ви­бор­ців, який уже не по­чу­ва­є­ться пред­став­ле­ним кон­сен­су­сом тра­ди­цій­них пар­тій. Та­ке зна­чною мі­рою про­те­стне го­ло­су­ва­н­ня є під­ста­вою для гли­бо­ко­го пе­ре­о­сми­сле­н­ня сво­го май­бу­тньо­го пар­ті­я­ми по­лі­ти­чно­го мейн­стри­му.

Ще біль­ших втрат за­знав окре­мо ба­вар­ський ХСС — 38,5% (49,3% в 2013 р.). Це мо­же до­ро­го ко­шту­ва­ти пар­тії на зе­мель­них ви­бо­рах у Ба­ва­рії на­сту­пно­го ро­ку, де кон­сер­ва­то­рам за­гро­жує втра­та аб­со­лю­тної біль­шо­сті. Очіль­ник пар­тії Хорст Зе­е­хо­фер по­тра­пив під ма­со­ва­ну кри­ти­ку че­рез нев­ті­шні ре­зуль­та­ти ви­бо­рів. Дня­ми ба­вар­ське Мо­ло­ді­жне об’єд­на­н­ня ХСС на­віть ви­сту­пи­ло із за­кли­ком до 68-рі­чно­го го­ло­ви пар­тії скла­сти свої пов­но­ва­же­н­ня. Втім, до за­вер­ше­н­ня ко­а­лі­цій­них кон­суль­та­цій пи­та­н­ня ли­ша­є­ться від­кри­тим.

Але й со­ці­ал-де­мо­кра­ти по­ка­за­ли най­ниж­чий ре­зуль­тат за всю по­во­єн­ну істо­рію — 20,5% (в 2013 р. — 25,7%). Ця «на­ро­дна» пар­тія фа­кти­чно втра­ти­ла по­лі­ти­чний ´рунт під но­га­ми, а май­же бли­ска­ви­чна за­ява Мар­ті­на Шуль­ца про пе­ре­хід пар­тії в опо­зи­цію ще до отри­ма­н­ня офі­цій­них ре­зуль­та­тів ви­бо­рів ста­ла чи­ма­лою не­спо­ді­ван­кою. То­ді ко­ли біль­шість по­лі­ти­чних огля­да­чів бу­ли впев­не­ні в не­ми­ну­чо­сті но­вої «ве­ли­кої ко­а­лі­ції», він одним ру­хом пе­ре­кре­слив пре­ва­лю­ю­чі про­гно­зи. Ма­невр Шуль­ца мо­жна по­ясни­ти як на­ма­га­н­ня да­ти пар­тії но­вий старт і вбе­рег­ти від оста­то­чно­го за­не­па­ду.

З про­ва­лом СДПН бу­ла по­хо­ва­на й ін­ша дов­го­тер­мі­но­ва ідея ні­ме­цької по­лі­ти­ки: об’єд­на­н­ня лі­вих пар­тій у так зва­ну чер­во­но-чер­во­но-зе­ле­ну ко­а­лі­цію (со­ці­ал-де­мо­кра­тів, «Лі­вих» та «Зе­ле­них»). Крім то­го, роз­бі­жно­сті між СДПН та «Лі­ви­ми» все ще за­над­то істо­тні. Зре­штою, «лі­вий фронт», як і кон­сер­ва­то­ри, силь­но втра­тив при­хиль­ни­ків на ко­ристь пра­во­по­пу­лі­стів і на­віть су­то гі­по­те­ти­чно ли­шив­ся ду­же да­ле­ким від біль­шо­сті (38,6%).

А ось по­лі­ти­чно­му ау­тсай­де­ру ми­ну­лих пар­ла­мент­ських ви­бо­рів — Віль­ній де­мо­кра­ти­чній пар­тії (ВДП), яка у 2013 р. впер­ше за всю по­во­єн­ну істо­рію ФРН ви­бу­ла з бун­де­ста­гу, вда­ло­ся з трі­ум­фом по­вер­ну­ти­ся на граль­не по­ле (10,7%). «Со­юз 90/ Зе­ле­ні» та «Лі­ві» по­кра­щи­ли свої ре­зуль­та­ти, по­рів­ня­но з 2013 р., ли­ше на пів­від­со­тка, але для за­зна­че­них пар­тій це до­брий ре­зуль­тат (8,9 та 9,2%, від­по­від­но).

Однак справ­жнім ви­кли­ком бун­де­ста­гу ста­ють 13% єв­ро­ске­пти­чної пра­во­по­пу­ліст­ської пар­тії «Аль­тер­на­ти­ва для Ні­меч­чи­ни» (AFD). Отри­ма­них 92 із 709 місць у пар­ла­мен­ті більш ніж до­ста­тньо, аби ство­ри­ти зна­чні про­бле­ми ни­ні­шньо­му по­лі­ти­чно­му кур­су Ні­меч­чи­ни, осо­бли­во її ро­лі в Єв­ро­пей­сько­му Со­ю­зі.

Від­так, пі­сля за­яви го­ло­ви со­ці­ал-де­мо­кра­тів М.шуль­ца про пе­ре­хід в опо­зи­цію єди­ним ре­аль­ним ва­рі­ан­том май­бу­тньої ко­а­лі­ції за­ли­ши­ла­ся так зва­на «Ямай­ка» (за пар­тій­ни­ми ко­льо­ра­ми: чор­но-жов­то­зе­ле­ний — ХДС/ХСС, ВДП та «Со­юз 90/Зе­ле­ні»), яка вже має пре­це­ден­ти на рів­ні фе­де­раль­них зе­мель.

А.мер­кель не по­спі­ша­ла роз­по­чи­на­ти ко­а­лі­цій­ні пе­ре­мо­ви­ни, бо трі­ум­фаль­на пе­ре­мо­га ХДС на­ве­сні 2017 р. у трьох фе­де­раль­них зем­лях (Пів­ні­чно­му Рей­ні-вес­тфа­лії, Шле­звіг-голь­штей­ні та в Са­а­рі) до­зво­ля­ла їй спо­ді­ва­ти­ся на змі­цне­н­ня сво­їх пе­ре­го­вор­них по­зи­цій за умо­ви чер­го­вої пе­ре­мо­ги у Ни­жній Са­ксо­нії. Але на­дії не справ­ди­ли­ся. Дру­гий ре­зуль­тат ХДС пі­сля СДПН на цих зе­мель­них ви­бо­рах, від­мо­ва остан­ніх від «ве­ли­кої ко­а­лі­ції» та не­до­ста­тня кіль­кість го­ло­сів ВДП чи «Зе­ле­них» для фор­му­ва­н­ня дво­пар­тій­ної ко­а­лі­ції і в цій зем­лі за­ли­ши­ли ва­рі­ант ли­ше для «Ямай­ки», яку не­до­бро­зи­члив­ці не за­ба­ри­ли­ся охре­сти­ти «ко­а­лі­ці­єю лу­зе­рів».

Тож Мер­кель і хри­сти­ян­ським де­мо­кра­там до­ве­ло­ся по­ча­ти між­пар­тій­ні кон­суль­та­ції 18 жов­тня на по­сла­бле­них по­зи­ці­ях. Пер­ший етап по­пе­ре­дніх кон­суль­та­цій вклю­чав 12 те­ма­ти­чних ком­пле­ксів, які не­об­хі­дно бу­ло про­зон­ду­ва­ти на пре­дмет спіль­них по­зи­цій та роз­хо­джень до 3 ли­сто­па­да. Ми­ну­ло 2 ти­жні з по­ча­тку «ко­а­лі­цій­но­го зон­ду­ва­н­ня», а шквал вза­єм­них зви­ну­ва­чень і на­віть від­вер­тих образ ли­ше по­си­лив­ся. На­ра­зі оче­ви­дно, що зна­хо­дже­н­ня спіль­но­го зна­мен­ни­ка бу­де ду­же не­про­стим зав­да­н­ням.

Осо­бли­во гли­бо­ки­ми за­ли­ша­ю­ться тра­ди­цій­ні роз­бі­жно­сті між ВДП та «Зе­ле­ни­ми», а та­кож між ХСС та «Зе­ле­ни­ми», осо­бли­во в пи­та­н­нях енер­ге­ти­чної й імі­гра­цій­ної по­лі­ти­ки, сіль­сько­го го­спо­дар­ства чи що­до Єв­ро­пи. Окрім цьо­го, по­за­пар­ла­мент­ське опо­зи­ці­ю­ва­н­ня віль­них де­мо­кра­тів не зі­йшло їм з рук: тим ча­сом «Зе­ле­ні» актив­но на­ла­го­джу­ва­ли кон­та­кти з хри­сти­ян­ськи­ми де­мо­кра­та­ми. І якщо 4 ро­ки то­му «Зе­ле­ні» від­ки­ну­ли про­по­зи­цію кон­сер­ва­то­рів про вхо­дже­н­ня до ко­а­лі­ції, втім до­сить швид­ко зро­зумі­ли свій про­ра­ху­нок, — то цьо­го ра­зу одра­зу за­яви­ли про свою го­тов­ність. У да­ній си­ту­а­ції віль­ним де­мо­кра­там до­во­ди­ться по­чу­ва­ти­ся «тре­тім зай­вим».

Ав­то­ри­те­тне ви­да­н­ня Die Zeit на­при­кін­ці жов­тня під­го­ту­ва­ло ін­те­р­актив­ну ін­фо­гра­фі­ку що­до всіх 12ти клю­чо­вих бло­ків і ді­йшло ви­снов­ку, що з 34 пи­тань що­до 15-ти ком­про­міс мо­жли­вий, ще 15 — спір­ні, 4 — різ­ко кон­тро­вер­сій­ні. При цьо­му до остан­ньої ка­те­го­рії по­тра­пи­ли зов­ні­шньо­по­лі­ти­чні пи­та­н­ня: імі­гра­ція та бі­жен­ці, роз­ши­ре­н­ня ко­ла ком­пе­тен­цій на рів­ні ЄС (зокре­ма впро­ва­дже­н­ня по­са­ди мі­ні­стра фі­нан­сів ЄС), усу­спіль­не­н­ня бор­гів дер­жав-чле­нів ЄС чи ви­да­тки на озбро­є­н­ня.

Пи­та­н­ня бі­жен­ців го­стро по­ста­ло на­віть усе­ре­ди­ні ХДС/ХСС ще під час пе­ред­ви­бор­них пе­ре­го­нів: лі­дер ХСС Х. Зе­е­хо­фер на­по­ля­гав на вста­нов­лен­ні верх­ньої ме­жі для при­йо­му бі­жен­ців, але А. Мер­кель ви­сту­пи­ла ка­те­го­ри­чно про­ти. Втім, ре­зуль­та­ти ви­бо­рів при­му­си­ли її змі­ни­ти свою по­зи­цію. Як на­слі­док, у жов­тні фра­кція по­го­ди­ла верх­ню ме­жу для при­йо­му бі­жен­ців на рів­ні 200 тис. осіб на рік. Ця ци­фра вклю­ча­ти­ме і про­цес возз’єд­на­н­ня сі­мей, що ка­те­го­ри­чно не вла­што­вує «Зе­ле­них». На­то­мість ВДП вза­га­лі хо­че вста­но­ви­ти кво­ти для бі­жен­ців, які ба­зу­ва­ти­му­ться на еко­но­мі­чних та гу­ма­ні­тар­них кри­те­рі­ях. Тим ча­сом по­ка­зо­вий у цьо­му кон­текс­ті факт не­що­дав­ньо­го при­зна­че­н­ня кан­цлер­кою но­во­го ра­дни­ка з пи­тань зов­ні­шньої по­лі­ти­ки: з жов­тня ним став Ян Хе­кер, ко­ли­шній го­ло­ва Шта­бу ко­ор­ди­на­ції з пи­тань по­лі­ти­ки бі­жен­ців.

Ін­ша де­лі­ка­тна для Ні­меч­чи­ни те­ма — за­кор­дон­на при­су­тність зброй­них під­роз­ді­лів Бун­де­све­ру, що по­тре­бує осо­би­сто­го го­ло­су­ва­н­ня в ні­ме­цько­му пар­ла­мен­ті. «Зе­ле­ні» на­по­ля­га­ють на ско­ро­чен­ні при­су­тно­сті вій­сько­во­го кон­тин­ген­ту за кор­до­ном (яка зна­чно зро­сла в ча­си А.мер­кель). Як опо­зи­ція во­ни не­о­дно­ра­зо­во го­ло­су­ва­ли про­ти, і ком­про­мі­си тут осо­бли­во бо­лю­чі. ВДП, нав­па­ки, у 2009–2013 рр. під­три­ма­ли біль­шість та­ких іні­ці­а­тив.

Якщо го­во­ри­ти про клю­чо­ву зов­ні­шньо­по­лі­ти­чну про­бле­му між хри­сти­ян­ськи­ми та віль­ни­ми де­мо­кра­та­ми — то це на­по­ле­гли­ве про­су­ва­н­ня остан­ні­ми ідеї по­сла­бле­н­ня сан­кцій що­до Ро­сії. І в цьо­му пи­тан­ні ВДП на­віть не зу­пи­ни­ла хви­ля обу­ре­н­ня з бо­ку ін­ших по­лі­ти­чних грав­ців, що здійня­ла­ся влі­тку пі­сля ін­терв’ю го­ло­ви віль­них де­мо­кра­тів Крі­сті­а­на Лін­дне­ра, в яко­му він за­явив про не­об­хі­дність роз­роб­ки кре­а­тив­них під­хо­дів до спів­ро­бі­тни­цтва з Ро­сі­єю й за­про­по­ну­вав за­гер­ме­ти­зу­ва­ти пи­та­н­ня ане­ксії Кри­му як «дов­го­три­ва­ло­го тим­ча­со­во­го за­хо­ду» за­для до­ся­гне­н­ня про­гре­су з ін­ших пун­ктів. І, во­че­видь, не ду­же зу­пи­няє лі­бе­ра­лів ані по­зи­ція кан­цле­ра, яка по­слі­дов­но об­сто­ює збе­ре­же­н­ня сан­кцій, ані пер­спе­кти­ва не­о­три­ма­н­ня крі­сла мі­ні­стра за­кор­дон­них справ.

Ін­шим спір­ним пи­та­н­ням у зов­ні­шньо­по­лі­ти­чній та без­пе­ко­вій сфе­рі є ме­та до­сяг­ти 2%-го по­ка­зни­ка від ВВП у від­ра­ху­ва­н­нях до бю­дже­ту НАТО. На сьо­го­дні цей по­ка­зник у Ні­меч­чи­ні ста­но­вить 1,23%. Тут ХДС/ХСС та ВДП май­же со­лі­дар­ні й не при­хо­ву­ють не­о­бов’яз­ко­во­сті до­ся­гне­н­ня ці­єї ме­ти для Ні­меч­чи­ни до 2024 р. А ось «Зе­ле­ні», на­віть з ура­ху­ва­н­ням їхньої від­мо­ви від яскра­во ви­ра­же­ної па­ци­фіст­ської по­зи­ції, все одно ви­сту­па­ють ка­те­го­ри­чно про­ти. Крім то­го, «Зе­ле­ні» ви­ма­га­ють все­ося­жної ре­фор­ми кон­тро­лю за екс­пор­том озбро­єнь і прийня­т­тя за­ко­ну про за­бо­ро­ну по­ста­вок зброї до кон­флі­ктних зон та кра­їн, ко­трі від­кри­то по­ру­шу­ють пра­ва лю­ди­ни. У цьо­му пи­тан­ні віль­ні де­мо­кра­ти з ни­ми со­лі­дар­ні й під­три­му­ють ідею за­ко­ну. По­зи­ція ж хри­сти­ян­ських де­мо­кра­тів у за­зна­че­но­му кон­текс­ті ду­же стри­ма­на, за що во­ни під­да­ли­ся істо­тній кри­ти­ці під час пе­ред­ви­бор­ної кам­па­нії з бо­ку со­ці­ал-де­мо­кра­тів.

З огля­ду на той факт, що на­се­ле­н­ня з ту­ре­цьким ко­рі­н­ням — най­біль­ша мен­ши­на Ні­меч­чи­ни, не менш скла­дним для всіх пар­тій є пи­та­н­ня від­но­син із Ту­реч­чи­ною. Тут по­зи­ції ро­зі­йшли­ся кар­ди­наль­но: ВДП ви­сту­пає за пов­не при­пи­не­н­ня пе­ре­го­во­рів про вступ ці­єї кра­ї­ни до ЄС, хри­сти­ян­ські де­мо­кра­ти та­кож пря­мо від­ки­да­ють мо­жли­вість член­ства Ту­реч­чи­ни в ЄС. Тим ча­сом «Зе­ле­ні» вва­жа­ють зу­пи­не­н­ня пе­ре­го­вор­но­го про­це­су хи­бним кро­ком, але під­три­му­ють не­об­хі­дність жорс­тко­го під­хо­ду до кон­тро­лю над ви­ко­на­н­ням ці­єю дер­жа­вою сво­їх зо­бов’язань.

Спір­ни­ми є й пи­та­н­ня охо­ро­ни дов­кі­л­ля та енер­ге­ти­чної по­лі­ти­ки, зокре­ма для ВДП і «Зе­ле­них». ВДП ви­сту­пає за упо­віль­не­н­ня тем­пів впро­ва­дже­н­ня за­яв­ле­них стан­дар­тів охо­ро­ни клі­ма­ту. По­при зго­ду на до­ся­гне­н­ня між­на­ро­дно по­го­дже­них ці­лей до 2050 та 2030 рр., во­ни став­лять під пи­та­н­ня ці­лі узго­дже­но­го ще 2014 р. «Пла­ну дій 2020» для Ні­меч­чи­ни. Це ви­кли­кає не­аби­яке обу­ре­н­ня та опір ХДС і «Зе­ле­них».

«Зе­ле­ні» вже на­віть пі­шли на по­сту­пки у пи­та­н­нях від­мо­ви від про­ми­сло­во­го ви­ко­ри­ста­н­ня ву­гі­л­ля. Во­ни на­по­ля­га­ють на не­гай­но­му ви­ве­ден­ні з екс­плу­а­та­ції 20-ти ву­гіль­них еле­ктро­стан­цій у Ні­меч­чи­ні, які най­біль­ше за­бру­дню­ють дов­кі­л­ля, щоб до 2020 р. до­сяг­ти змен­ше­н­ня ви­ки­дів CO2. Однак зго­дні, що ці­єї ме­ти мо­жна до­сяг­ти, про­сто змен­шив­ши ви­ко­ри­ста­н­ня ву­гі­л­ля.

Не слід, однак, вва­жа­ти, що су­ча­сні ко­а­лі­цій­ні кон­суль­та­ції ви­яви­ли­ся су­ціль­ною су­пе­ре­чкою. Спи­сок пи­тань, у яких пар­тії до­три­му­ю­ться схо­жих по­зи­цій, до­сить ва­го­мий: змен­ше­н­ня по­да­тків, до­ся­гне­н­ня без­де­фі­ци­тно­го бю­дже­ту, ска­су­ва­н­ня за­галь­но­дер­жав­но­го по­да­тку на со­лі­дар­ність (втім, тут під­хо­ди та­ки рі­зня­ться), збе­ре­же­н­ня (або на­віть під­ви­ще­н­ня) мі­ні­маль­ної за­ро­бі­тної пла­ти, за­бо­ро­на глі­фо­са­ту в сіль­сько­му го­спо­дар­стві, під­ви­ще­н­ня ви­да­тків на осві­ту і на­у­ку, роз­ви­ток сім’ї то­що.

А.мер­кель весь цей час три­ма­ла­ся від кон­суль­та­цій­но­го про­це­су на від­чу­тній ди­стан­ції, аби не допу­сти­ти сум­ні­вів у ле­гі­тим­но­сті про­це­су. Однак на­ро­ста­н­ня не­вдо­во­ле­н­ня при­му­си­ло кан­цлер­ку по­ру­ши­ти мов­ча­н­ня й ви­сту­пи­ти із за­явою що­до кін­це­во­го тер­мі­ну до­ся­гне­н­ня по­пе­ре­дніх до­мов­ле­но­стей — 16 ли­сто­па­да. Річ у то­му, що 17 та 18 ли­сто­па­да по­тен­цій­ні ко­а­лі­ці­ян­ти ма­ють ви­зна­чи­ти­ся сто­сов­но до­ціль­но­сті подаль­ших пе­ре­мо­вин. «Зе­ле­ні» на­віть ви­но­сять це пи­та­н­ня на пар­тій­не зі­бра­н­ня 25 ли­сто­па­да.

Де­да­лі ча­сті­ше від усіх сто­рін лу­на­ють за­яви про мо­жли­вість пе­ре­ви­бо­рів. Про та­кий ва­рі­ант у ра­зі про­ва­лу пе­ре­го­во­рів го­во­ри­ли і кан­цлер­ка, і го­ло­ва ВДП. Ще пе­ред по­ча­тком кон­суль­та­цій Мер­кель на­віть при­гро­зи­ла, що у ра­зі їх про­ва­лу за­пу­стить про­цес пе­ре­ви­бо­рів. На­ра­зі й го­ло­ва ВДП за­явив, що пе­ре­ви­бо­ри йо­го не ля­ка­ють, мов­ляв, не­має жо­дно­го сен­су ство­рю­ва­ти уряд, який по­стій­но спе­ре­ча­є­ться.

Втім, для хри­сти­ян­ських де­мо­кра­тів пе­ре­ви­бо­ри — до­во­лі ри­зи­ко­ва­ний крок. . По­ту­жні еле­кто­раль­ні втра­ти на ко­ристь пра­во­по­пу­лі­стів, піджив­ле­ні не­спро­мо­жні­стю сфор­му­ва­ти ста­біль­ний уряд, із ви­со­кою ймо­вір­ні­стю, мо­жуть при­зве­сти до ще біль­шо­го ви­гра­шу «Аль­тер­на­ти­ви для Ні­меч­чи­ни» і втрат для кон­се­рва­тив­но­го бло­ку. Остан­ні опи­ту­ва­н­ня ме­дій­ної гру­пи RTL свід­чать: у ра­зі пе­ре­ви­бо­рів хри­сти­ян­ські де­мо­кра­ти втра­тять ще 1–2%. А в кін­це­во­му під­сум­ку, ре­зуль­та­ти мо­жуть ви­яви­ти­ся на­ба­га­то більш пе­си­мі­сти­чни­ми.

Не­зва­жа­ю­чи на пе­ре­хід со­ці­ал-де­мо­кра­тів в опо­зи­цію, й до­сі не мо­жна від­ки­да­ти сце­на­рій по­вер­не­н­ня їх до «ве­ли­кої ко­а­лі­ції». Хо­ча й він те­пер ви­гля­дає ду­же при­мар­ним. У ХДС вва­жа­ють, що Ні­меч­чи­ні по­трі­бен ста­біль­ний уряд, але СДПН сво­єю від­мо­вою бра­ти участь у пе­ре­мо­ви­нах із фор­му­ва­н­ня май­бу­тньої ко­а­лі­ції про­де­мон­стру­ва­ла на­сам­пе­ред ухи­ля­н­ня від від­по­від­аль­но­сті.

По­ча­ток вла­сне ко­а­лі­цій­них пе­ре­го­во­рів ще по­пе­ре­ду. Але, як уже про­де­мон­стру­вав пер­ший етап, зна­йти спіль­ний зна­мен­ник для подаль­ших ко­а­лі­цій­них пе­ре­го­во­рів бу­де ду­же не­про­сто, а вла­сне са­мі пе­ре­мо­ви­ни ри­зи­ку­ють ста­ти най­більш три­ва­ли­ми в усій по­во­єн­ній істо­рії Ні­меч­чи­ни. У 2013 р. хри­сти­ян­ським та со­ці­ал-де­мо­кра­там зна­до­би­ло­ся май­же три мі­ся­ці для ство­ре­н­ня вже тре­тьої «ве­ли­кої ко­а­лі­ції». Та «Ямай­ки» на фе­де­раль­но­му рів­ні ще не бу­ло ні­ко­ли.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.