«Не хо­че­мо бу­ти на­ці­єю зло­ді­їв!»

Ру­му­ни зно­ву ста­ли на за­хист ан­ти­ко­ру­пцій­них за­ко­нів

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Ру­мун­ські со­ці­ал-де­мо­кра­ти на­ма­га­ю­ться за вся­ку ці­ну про­штов­хну­ти ре­фор­му пра­во­вої си­сте­ми кра­ї­ни, яка має по­си­ли­ти вплив чи­нов­ни­ків уря­ду на ор­га­ни пра­во­су­д­дя й ан­ти­ко­ру­пцій­ний ди­ре­кто­рат.

Ру­мун­ські пар­ла­мен­та­рії роз­по­ча­ли де­ба­ти що­до від­по­від­них змін за­ко­но­дав­ства і ма­ють на­мір про­го­ло­су­ва­ти па­кет за­ко­нів, які сто­су­ю­ться ре­фор­ми пра­во­вої си­сте­ми, до кін­ця ці­єї се­сії. Однак у ми­ну­лі ви­хі­дні по­над 20 ти­сяч гро­ма­дян бра­ли участь у де­мон­стра­ці­ях та акці­ях про­те­сту в Бу­ха­ре­сті без­по­се­ре­дньо бі­ля бу­дин­ку пар­ла­мен­ту і в ін­ших мі­стах кра­ї­ни з ви­мо­гою не допу­сти­ти пе­ре­гля­ду за­ко­но­дав­ства. «Ми не хо­че­мо бу­ти на­ці­єю зло­ді­їв», «Пра­во­суд­дю — так, ко­ру­пції — ні!» — скан­ду­ва­ли во­ни.

Ди­пло­ма­ти ЄС і США, а та­кож пре­зи­дент кра­ї­ни Кла­ус Йо­хан­ніс упев­не­ні: якщо та­кі змі­ни ухва­лять, то це пе­ре­кре­слить усі до­ся­гне­н­ня Ру­му­нії у сфе­рі бо­роть­би з ко­ру­пці­єю за 10 ро­ків. Кра­ї­на втра­тить пер­спе­кти­ви не­за­ба­ром під­пи­са­ти Шен­ген­ську уго­ду, а та­кож пе­ре­йти на єв­ро.

Брюс­сель, а та­кож МВФ по­пе­ре­джа­ють ру­мун­ську вла­ду, що го­то­ві пі­ти на рі­шу­чі за­хо­ди, якщо за­ко­но­дав­ство у сфе­рі пра­во­су­д­дя бу­де змі­не­но: фі­нан­со­ва до­по­мо­га кра­ї­ні з бю­дже­ту ЄС і між­на­ро­дних фі­нан­со­вих ін­сти­ту­цій за­ле­жа­ти­ме від то­го, чи про­дов­жу­ва­ти­ме Ру­му­нія і да­лі актив­но бо­ро­ти­ся з ко­ру­пці­єю. За­кон — як ди­шло Про суть за­про­по­но­ва­них ру­мун­ськи­ми ес­де­ка­ми ре­форм і про­бле­ми бо­роть­би з ко­ру­пці­єю в Ру­му­нії DT.UA вже пи­са­ло («Не ки­єм, то па­ли­цею», №32, 2—8 ве­ре­сня 2017 р.). Від­то­ді при­хиль­ни­ки змі­ни за­ко­нів іще біль­ше змі­цни­ли­ся у сво­є­му ба­жан­ні до­ве­сти за­ду­ма­не до ло­гі­чно­го кін­ця.

На­при­кін­ці жов­тня мі­ністр юсти­ції Ру­му­нії Ту­до­рел То­а­дер пред­ста­вив у пар­ла­мент­сько­му ко­мі­те­ті но­вий ва­рі­ант за­про­по­но­ва­них змін до за­ко­но­дав­ства. Во­ни не за­зна­ли сут­тє­вих змін по­рів­ня­но з опри­лю­дне­ни­ми на­при­кін­ці сер­пня.

Зокре­ма, пре­зи­дент кра­ї­ни втра­чає пра­во при­зна­ча­ти ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра, але за­ли­шає за со­бою сло­во у при­зна­чен­ні про­ку­ро­ра ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ди­ре­кто­ра­ту. Мі­ністр юсти­ції отри­мує пра­во при­зна­ча­ти ге­не­раль­но­го про­ку­ро­ра і йо­го за­сту­пни­ків, а та­кож за­твер­джу­ва­ти ство­ре­н­ня офі­сів На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ди­ре­кто­ра­ту (НАД) і про­во­ди­ти роз­слі­ду­ва­н­ня що­до суд­дів, кон­тро­лю­ва­ти ро­бо­ту ор­га­нів з пи­тань бо­роть­би з ор­га­ні­зо­ва­ною зло­чин­ні­стю. Бу­де ство­ре­но окре­му не­за­ле­жну ін­спе­кцію для кон­тро­лю ді­яль­но­сті суд­дів. Мі­ністр юсти­ції зві­ту­ва­ти­ме пе­ред пар­ла­мен­том про ді­яль­ність ан­ти­ко­ру­пцій­них ор­га­нів.

Не­с­прийня­т­тя цих рі­шень пре­зи­ден­том і гро­мад­ські­стю по­ясню­є­ться тим, що в та­ко­му ра­зі чи­нов­ни­ки, яких кон­тро­лює до­мі­ну­ю­ча по­лі­ти­чна си­ла, впли­ва­ти­муть на при­зна­че­н­ня й рі­ше­н­ня про­ку­ро­рів і слід­чих в ан­ти­ко­ру­пцій­них спра­вах. Усе це ро­би­ться, оче­ви­дно, для то­го, щоб пе­ре­гля­ну­ти спра­ви, іні­ці­йо­ва­ні ра­ні­ше про­ти по­лі­ти­ків, ча­сти­на з яких є чле­на­ми прав­ля­чої со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чної пар­тії.

На­га­да­є­мо, що роз­слі­ду­ва­н­ня тор­кну­ло­ся й ни­ні­шньо­го лі­де­ра ру­мун­ських ес­де­ків і го­ло­ви ни­жньої па­ла­ти де­пу­та­тів Лі­віу Дра­гня, яко­го ви­кри­то у фаль­си­фі­ка­ції ре­зуль­та­тів ре­фе­рен­ду­му 2012 р. що­до зня­т­тя з по­са­ди пре­зи­ден­та Тра­я­на Бе­се­ску. За цей зло­чин йо­го за­су­дже­но на два ро­ки умов­но. Усі йо­го спро­би оскар­жи­ти ви­рок про­ва­ли­ли­ся.

Те­пер же одно­пар­тій­ці Дра­гня (се­ред них і мі­ністр юсти­ції) за­яв­ля­ють, що за­про­по­но­ва­ні змі­ни ціл­ком де­мо­кра­ти­чні, і на­віть по­си­ла­ю­ться на до­свід США, де ген­про­ку­ро­ра оби­рає Кон­грес. Однак у кра­ї­ні, яка, згі­дно з да­ни­ми Transparency International, вва­жа­є­ться одні­єю з най­ко­рум­по­ва­ні­ших у Єв­ро­пі, та­кі за­яви спри­йма­ю­ться як зну­ща­н­ня над де­мо­кра­ті­єю.

У жов­тні прав­ля­чу пар­тію та уряд стру­со­нув но­вий скан­дал. На­ціо­наль­ний ан­ти­ко­ру­пцій­ний ди­ре­кто­рат (НАД) від­крив про­ва­дже­н­ня про­ти двох чле­нів чин­но­го ка­бі­не­ту — ві­це-прем’єр-мі­ні­стра Се­віл Шай­дех і мі­ні­стра єв­ро­пей­ських фон­дів Ро­ва­ни Плумб. Чи­нов­ниць пі­до­зрю­ють у то­му, що 2013 ро­ку во­ни спри­я­ли рі­шен­ню про ви­ве­де­н­ня з дер­жав­ної вла­сно­сті 324 га зем­лі на рі­чці Ду­най.

Іде­ться про острів Бел­лі­на. Ра­ні­ше він пе­ре­бу­вав у роз­по­ря­джен­ні мі­ні­стер­ства нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща (то­ді йо­го очо­лю­ва­ла Плумб) і був пе­ре­да­ний у по­віт Та­ле­ор­ман, яким до кін­ця 2012 р. ке­ру­вав ни­ні­шній лі­дер ес­де­ків Дра­гня. По­тім цю зем­лю пе­ре­да­ли в орен­ду при­ва­тній стру­кту­рі, за якою, імо­вір­но, сто­їть Лі­віу Дра­гня або пов’яза­ні з ним осо­би.

Ві­до­мо, що Шай­дех (обі­йма­ла по­са­ду держ­се­кре­та­ря в мі­ні­стер­стві ре­гіо­наль­но­го роз­ви­тку та гро­мад­ської адмі­ні­стра­ції то­ді, ко­ли мі­ні­стром ві­дом­ства був Дра­гня) ті­сно пов’яза­на з лі­де­ром ес­де­ків. Са­ме її він про­по­ну­вав на по­са­ду прем’єр-мі­ні­стра в гру­дні ми­ну­ло­го ро­ку, ко­ли ру­мун­ська со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чна пар­тія ви­гра­ла пар­ла­мент­ські ви­бо­ри. Але то­ді пре­зи­дент кра­ї­ни від­хи­лив її кан­ди­да­ту­ру.

У жов­тні чи­нов­ни­цям ви­су­ну­ли обви­ну­ва­че­н­ня у зло­вжи­ван­ні слу­жбо­вим ста­но­ви­щем, і НАД за­жа­дав при­тя­гну­ти їх до від­по­від­аль­но­сті. Однак пар­ла­мент дав зго­ду на зня­т­тя іму­ні­те­ту тіль­ки з Шай­дех. По­при це, ни­ні­шній прем’єр-мі­ністр кра­ї­ни Мі­хай Ту­до­се за­явив, що не тер­пі­ти­ме у скла­ді сво­го ка­бі­не­ту лю­дей, у яких є про­бле­ми з за­ко­ном. Він за­жа­дав від­став­ки чи­нов­ни­ків, які, за йо­го сло­ва­ми, псу­ють імідж ру­мун­сько­го уря­ду пе­ред Брюс­се­лем. Но­вий кон­флікт у ста­ні со­ці­ал-де­мо­кра­тів Очіль­ник ру­мун­сько­го уря­ду чі­тко дав зро­зу­мі­ти, що не пі­де на змо­ву з Лі­віу Дра­гня. Мі­хай Ту­до­се за­явив, що пі­де у від­став­ку, якщо йо­го про­по­зи­цію про від­став­ку чи­нов­ни­ків ке­рів­ни­цтво прав­ля­чої пар­тії за­бло­кує. Зро­бив­ши так, Ту­до­се ціл­ком міг по­вто­ри­ти до­лю сво­го по­пе­ре­дни­ка — прем’єр-мі­ні­стра Со­рі­на Грін­дя­ну, який втра­тив свою по­са­ду в черв­ні цьо­го ро­ку, від­мо­вив­шись тан­цю­ва­ти під дуд­ку лі­де­ра ес­де­ків.

Однак цьо­го ра­зу Дра­гня ви­рі­шив, що бу­де пра­виль­ні­ше не вво­ди­ти кра­ї­ну і пар­тію в но­вий ви­ток кри­зи, і по­го­див­ся зда­ти сво­їх со­ра­тни­ків. Мо­жли­во, на це рі­ше­н­ня впли­ну­ли да­ні со­цо­пи­ту­вань, згі­дно з яки­ми со­ці­ал-де­мо­кра­ти втра­ти­ли за ни­ні­шній рік 10% сво­їх при­хиль­ни­ків (їхній рей­тинг упав з 49% до 38,8) са­ме че­рез від­став­ку Грін­дя­ну та спро­би про­тя­гну­ти пра­во­ву ре­фор­му.

Рей­тинг са­мо­го Дра­гня впав до 18%, то­ді як до­ві­ра до ни­ні­шньо­го прем’єра ста­но­ви­ла 23%. Крім то­го, пре­зи­дент кра­ї­ни Кла­ус Йо­хан­ніс по­пе­ре­див, що в ра­зі ко­ла­псу дру­го­го со­ці­ал-де­мо­кра­ти­чно­го уря­ду кра­ї­ни менш ніж за пів­ро­ку він за­про­по­нує сфор­му­ва­ти на­сту­пний ка­бі­нет ін­шій пар­тії.

13 жов­тня пі­сля май­же ше­сти­го­дин­ної дис­ку­сії в ке­рів­ни­цтві со­ці­ал­де­мо­кра­ти­чної пар­тії бу­ло ого­ло­ше­но про ко­сме­ти­чні пе­ре­ста­нов­ки в ру­мун­сько­му уря­ді. Свої по­са­ди в ре­зуль­та­ті втра­ти­ли троє чи­нов­ни­ків. Крім Се­віл Шай­дех і Ро­ва­ни Плумб, про від­став­ку по­ві­до­мив та­кож мі­ністр транс­пор­ту Ре­зван Кук. Йо­го від­хід пов’яза­ний з кри­ти­кою з бо­ку прем’єра Мі­хая Ту­до­се. Він пу­блі­чно зви­ну­ва­чу­вав Ку­ка у по­віль­ній ре­а­лі­за­ції ін­фра­стру­ктур­них про­е­ктів у Ру­му­нії. Дра­гня по­го­див­ся з ці­єю втра­тою, адже на йо­го мі­сце він зміг по­ста­ви­ти ло­яль­но­го но­во­го мі­ні­стра.

Ту­до­се хо­тів та­кож при­бра­ти з уря­ду мі­ні­стра з пи­тань зв’яз­ків з пар­ла­мен­том Ві­о­ре­ла Іліє, пред­став­ни­ка Альян­су лі­бе­ра­лів і де­мо­кра­тів (АЛДЄ). Го­лов­ний про­ку­рор На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ди­ре­кто­ра­ту Ру­му­нії Ла­у­ра Ко­дру­ца Кьо­ве­ші звер­ну­ла­ся до Се­на­ту з про­ха­н­ням до­зво­ли­ти кри­мі­наль­не пе­ре­слі­ду­ва­н­ня Іліє, яко­го пі­до­зрю­ють у не­за­кон­но­му ви­ко­ри­стан­ні та­єм­ної ін­фор­ма­ції.

Однак го­ло­ва Се­на­ту і лі­дер АЛДЄ Ке­лін По­пе­ску Те­ри­ча­ну ви­сту­пив про­ти. Він за­явив, що не до­зво­лить, щоб ан­ти­ко­ру­пцій­ні ор­га­ни втру­ча­ли­ся в ро­бо­ту уря­ду, по­рів­няв­ши їхню ді­яль­ність з пра­кти­кою «пу­тін­ської Ро­сії», де по­лі­ти­ків мо­жуть будь-яки­ми спосо­ба­ми за­про­то­ри­ти за ´ра­ти.

Очіль­ник Се­на­ту на­віть за­явив, що сам звер­не­ться до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду кра­ї­ни з ви­мо­гою роз­слі­ду­ва­ти ді­яль­ність На­ціо­наль­но­го ан­ти­ко­ру­пцій­но­го ди­ре­кто­ра­ту. На йо­го дум­ку, ру­мун­ський НАД не мав пра­ва роз­слі­ду­ва­ти пи­та­н­ня про пе­ре­да­чу ду­най­сько­го остро­ва, оскіль­ки «це су­то адмі­ні­стра­тив­не рі­ше­н­ня» і во­но ви­хо­дить за рам­ки ком­пе­тен­ції ан­ти­ко­ру­пцій­но­го про­ку­ро­ра. Бо­роть­ба за за­кон При­хиль­ни­ки змі­ни пра­во­во­го за­ко­но­дав­ства, оче­ви­дно, змо­гли кон­со­лі­ду­ва­ти­ся пе­ред но­вим ви­тком бо­роть­би за по­трі­бні їм за­ко­ни. Однак про­те­сти на ву­ли­цях ру­мун­ських міст про­де­мон­стру­ва­ли, що гро­ма­дя­ни й ча­сти­на опо­зи­цій­них по­лі­ти­ків не при­ймуть змін. На­га­да­є­мо, що ми­ну­лої зи­ми спро­би уря­ду про­тя­гну­ти змі­ни в пра­во­ві акти спе­ці­аль­ною по­ста­но­вою ви­кли­ка­ли най­більш ма­со­ві з 1989 р. де­мон­стра­ції та про­те­сти в Ру­му­нії. Ни­ні си­ту­а­ція мо­же по­вто­ри­ти­ся.

Ми­ну­ло­го ти­жня очіль­ни­ка ру­мун­сько­го мі­ні­стер­ства юсти­ції Ту­до­ре­ла То­а­де­ра за­про­си­ли до Брюс­се­ля для обго­во­ре­н­ня змін до ру­мун­сько­го за­ко­но­дав­ства з пер­шим за­сту­пни­ком го­ло­ви Єв­ро­ко­мі­сії Фран­сом Тім­мер­ман­сом. Той на­га­дав ру­мун­сько­му го­сте­ві, що бу­ло б ба­жа­но, аби про­ект змін роз­гля­ну­ла Ве­не­цій­ська ко­мі­сія і на­да­ла свій ви­сно­вок, перш ніж ви­но­си­ти за­ко­ни на го­ло­су­ва­н­ня. У та­ко­му ра­зі ру­мун­ським по­лі­ти­кам вда­ло­ся б уни­кну­ти зай­вих про­блем.

Утім, по­ки що не­зро­зумі­ло, чи ско­ри­ста­ю­ться ці­єю по­ра­дою в Бу­ха­ре­сті. Хо­ча То­а­дер дав зро­зу­мі­ти, що, ймо­вір­но, ча­сти­ну за­пла­но­ва­них змін (які ви­кли­ка­ють най­біль­шу дис­ку­сію) мо­жна на­ді­сла­ти на роз­гляд Ве­не­цій­ській ко­мі­сії.

У Брюс­се­лі та­кож на­га­да­ли, що Ру­му­нія, як і Бол­га­рія, все ще пе­ре­бу­ва­ють під ді­єю спе­ці­аль­но­го мо­ні­то­рин­го­во­го ме­ха­ні­зму з бо­ку ЄС, ство­ре­но­го спе­ці­аль­но для від­сте­же­н­ня про­це­сів бо­роть­би з ко­ру­пці­єю. Ни­ні­шній го­ло­ва єв­ро­ко­мі­сії Жан­клод Юн­кер обі­цяв, що цей ре­жим зні­муть до 2019 р., якщо Бу­ха­рест не ро­би­ти­ме спроб пе­ре­гля­ну­ти ан­ти­ко­ру­пцій­ну стра­те­гію. Якщо дум­ки ЄС не вра­ху­ють, і це все-та­ки ста­не­ться, Ру­му­нія мо­же втра­ти­ти мо­жли­вість для подаль­шо­го змі­цне­н­ня зв’яз­ків з єв­ро­пей­ськи­ми ін­сти­ту­та­ми, її пра­гне­н­ня в май­бу­тньо­му ста­ти ча­сти­ною Єв­ро­зо­ни та Шен­ген­ської уго­ди мо­жуть по­ста­ви­ти в за­ле­жність від рі­шень пар­ла­мен­ту що­до змі­ни пра­во­вої си­сте­ми.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.