Но­ва­ції чи про­фа­на­ції?

Подаль­ший за­не­пад си­сте­ми ви­щої осві­ти і на­у­ки в Укра­ї­ні уза­ко­ни­ли

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ва­ле­рій МАЗУР, до­ктор те­хні­чних на­ук, про­фе­сор, член-ко­ре­спон­дент НАН Укра­ї­ни, член пре­зи­дії Укра­їн­ської фе­де­ра­ції вче­них

Ми­ну­ло пів­то­ра мі­ся­ця, як Укра­ї­на жи­ве з но­вим ба­зо­вим За­ко­ном Укра­ї­ни «Про осві­ту». За роз­пі­а­ре­ни­ми но­ва­ці­я­ми «но­вої укра­їн­ської шко­ли» ма­ло ко­му одра­зу впа­ли в око змі­ни, що сто­су­ю­ться ви­щої осві­ти. Про те, що За­кон «Про осві­ту» при­пи­нив пов­но­ва­же­н­ня чле­нів На­ціо­наль­но­го агент­ства із за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти (НАЗЯВО), уже йшло­ся в DT.UA (№ 35, 2017 р.). Пі­сля опри­лю­дне­н­ня за­ко­ну осві­тя­ни і на­у­ков­ці змо­гли озна­йо­ми­ти­ся з усі­ма змі­на­ми та но­во­вве­де­н­ня­ми, зокре­ма ти­ми, що сто­су­ю­ться ви­щої осві­ти. І ба­га­то ко­го охо­пив ве­ли­кий по­див, а то й пра­ве­дний гнів.

Так, з’ясу­ва­ло­ся, що під час ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про осві­ту» бу­ло вне­се­но 104 змі­ни до більш як 30 ста­тей За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту», а ста­т­тю 19 пе­ре­пи­са­но пов­ні­стю. Та­кож сут­тє­во змі­не­но йо­го При­кін­це­ві та пе­ре­хі­дні по­ло­же­н­ня. При­чо­му зро­бле­но це без ши­ро­ко­го обго­во­ре­н­ня в се­ре­до­ви­щі осві­тньо­на­у­ко­вої гро­мад­сько­сті, по су­ті, ку­лу­ар­но, та­єм­но.

А тим ча­сом, змі­ни кар­ди­наль­ні.

Так, но­вою ре­да­кці­єю стат­ті 19 пов­ні­стю зни­ще­но не­за­ле­жність НАЗЯВО. Згі­дно з по­пе­ре­дньою ре­да­кці­єю За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» (2014 р.) НАЗЯВО фор­му­ва­ло­ся на прин­ци­пах пред­став­ни­цької де­мо­кра­тії (суб’єкти ви­щої шко­ли і на­у­ки оби­ра­ли від се­бе пред­став­ни­ків до цьо­го агент­ства). Те­пер цю про­це­ду­ру за­мі­не­но на фа­кти­чне при­зна­че­н­ня чле­нів НАЗЯВО. Стат­тею 19 пе­ред­ба­че­но, що чле­нів агент­ства оби­рає кон­кур­сна ко­мі­сія, склад якої за­твер­джує Ка­бі­нет Мі­ні­стрів Укра­ї­ни. Так са­мо КМУ за­твер­джує По­ло­же­н­ня про кон­кур­сну ко­мі­сію, По­ло­же­н­ня про кон­курс що­до обра­н­ня чле­нів На­ціо­наль­но­го агент­ства із за­без­пе­че­н­ня яко­сті ви­щої осві­ти і ре­зуль­та­ти цьо­го кон­кур­су.

Але кон­троль дер­жа­ви над де­кла­ра­тив­но про­го­ло­шу­ва­ною не­за­ле­жні­стю агент­ства на цьо­му не за­кін­чу­є­ться. У пун­кті 6 стат­ті 19 чі­тко ска­за­но, що ор­га­ні­за­цію та про­ве­де­н­ня кон­кур­сно­го від­бо­ру чле­нів НАЗЯВО здій­снює кон­кур­сна ко­мі­сія, яка утво­рю­є­ться Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни як до­рад­чий ор­ган. Остан­нє сло­во­спо­лу­че­н­ня від­си­лає нас до ін­шо­го до­ку­мен­та — чин­ної по­ста­но­ви КМУ №599 від 17.06.2009 р. «Пи­та­н­ня кон­суль­та­тив­них, до­рад­чих та ін­ших до­по­мі­жних ор­га­нів, утво­ре­них Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни» та до за­твер­дже­но­го нею Ти­по­во­го по­ло­же­н­ня про кон­суль­та­тив­ний, до­рад­чий та ін­ший до­по­мі­жний ор­ган, утво­ре­ний Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів Укра­ї­ни. У пун­кті 7 (абзац 3) цьо­го По­ло­же­н­ня йде­ться про те, що «Го­ло­вою (спів­го­ло­ва­ми) до­по­мі­жно­го ор­га­ну за­твер­джу­є­ться член Ка­бі­не­ту Мі­ні­стрів Укра­ї­ни, пер­ший за­сту­пник чи за­сту­пник мі­ні­стра...». Зва­жа­ю­чи на про­пи­са­ну у змі­не­ній стат­ті 19 (ча­сти­на 6) ЗУ «Про ви­щу осві­ту» нор­му про те, що до скла­ду кон­кур­сної ко­мі­сії по­між ін­ших п’яти пред­став­ни­ків від Укра­ї­ни вхо­дить пред­став­ник «від цен­траль­но­го ор­га­ну ви­ко­нав­чої вла­ди у сфе­рі осві­ти і на­у­ки», тоб­то Мі­ні­стер­ства осві­ти і на­у­ки, мо­жна «і до во­рож­ки не хо­ди­ти», аби здо­га­да­ти­ся, що він і бу­де за­твер­дже­ний КМУ го­ло­вою ці­єї ко­мі­сії. МОН не обов’яз­ко­во де­ле­гу­ва­ти до кон­кур­сної ко­мі­сії са­му па­ні Гри­не­вич: для то­го, щоб кон­тро­лю­ва­ти фор­му­ва­н­ня НАЗЯВО, до­ста­тньо бу­де де­ле­гу­ва­ти її пер­шо­го за­сту­пни­ка па­на Ков­тун­ця або про­сто за­сту­пни­ка.

А тим ча­сом пов­но­ва­же­н­ня в го­ло­ви до­рад­чо­го ор­га­ну чи­ма­лі. За йо­го рі­ше­н­ням і під йо­го го­ло­ву­ва­н­ням не тіль­ки про­во­дя­ться за­сі­да­н­ня ко­мі­сії — він за­твер­джує пер­со­наль­ний склад пре­зи­дії, ство­ре­н­ня якої пе­ред­ба­ча­є­ться зга­да­ним Ти­по­вим по­ло­же­н­ням, а за си­ту­а­ції, ко­ли го­ло­си роз­по­ді­ля­ю­ться по­рів­ну, йо­го го­лос є ви­рі­шаль­ним.

Як ві­до­мо, ди­я­вол хо­ва­є­ться в де­та­лях. Згі­дно з ці­єю но­ве­лою кон­кур­сна ко­мі­сія скла­да­є­ться з дев’яти осіб, з них че­тве­ро — між­на­ро­дні пред­став­ни­ки (від об’єд­нань Єв­ро­пей­сько­го про­сто­ру ви­щої осві­ти) і по одно­му пред­став­ни­ко­ві — від ЦОВ у сфе­рі на­у­ки і осві­ти (він ав­то­ма­ти­чно стає го­ло­вою ці­єї ко­мі­сії), об’єд­нань ро­бо­то­дав­ців, НАН, На­ціо­наль­ної ака­де­мії пе­да­го­гі­чних на­ук та Об’єд­на­н­ня сту­ден­тів Укра­ї­ни, що є чле­ном Єв­ро­пей­сько­го со­ю­зу сту­ден­тів (ESU).

От­же, пер­ша за­ре­зер­во­ва­на пер­со­на — пер­ший за­сту­пник або за­сту­пник мі­ні­стра осві­ти і на­у­ки. Дру­га — від НАПН, яку мо­жна роз­гля­да­ти як «до­чір­ню» стру­кту­ру мі­ні­стер­ства, що по­ста­чає МОН чи­нов­ни­ка­ми та клер­ка­ми. Мо­жли­во, са­ме цим по­ясню­є­ться, чо­му з усіх га­лу­зе­вих на­ціо­наль­них ака­де­мій ли­ше пе­да­ка­де­мія «удо­сто­ї­лась ви­со­кої до­ві­ри» по­ряд зі «стар­шим бра­том» ви­зна­ча­ти, хто за­слу­го­вує на те, аби бу­ти чле­ном НАЗЯВО? В си­лу на­ве­де­ної при­чи­ни член ко­мі­сії від НАПН у всьо­му під­три­му­ва­ти­ме го­ло­ву ко­мі­сії.

Чи­та­є­мо да­лі: «Чле­на­ми Кон­кур­сної ко­мі­сії мо­жуть бу­ти осо­би, які ма­ють на­у­ко­вий сту­пінь та/або вче­не зва­н­ня або до­свід фа­хо­вої ро­бо­ти не мен­ше 5 ро­ків (кур­сив мій. — В.М.), крім пред­став­ни­ків сту­ден­тів та між­на­ро­дних пред­став­ни­ків». До­да­тко­ва нор­ма — «до­свід фа­хо­вої ро­бо­ти не мен­ше 5 ро­ків» — від­кри­ває две­рі фа­кти­чно будь-якій осо­бі будь-якої про­фе­сії, бо спо­сіб, у який цю нор­му про­пи­са­но, — диз’юн­кція — озна­чає, що це мо­же бу­ти лю­ди­на вза­га­лі без на­у­ко­во­го сту­пе­ня чи вче­но­го зва­н­ня.

У та­кій си­ту­а­ції ви­зна­чаль­ни­ми при ухва­лен­ні рі­шень бу­дуть пер­ші дві осо­би — мі­ністр (або йо­го за­сту­пник), який у па­то­вій си­ту­а­ції ма­ти­ме фа­кти­чно два го­ло­си, і пред­став­ник НАПН. Ані сту­дент, ані пред­став­ник ро­бо­то­дав­ців, який іще мо­же й не ма­ти на­у­ко­во­го сту­пе­ня, не бу­дуть зда­тні об’єктив­но оці­ни­ти яко­сті, що ви­ма­га­ти­му­ться від лю­дей, з яких ко­мі­сія оби­ра­ти­ме чле­нів до НАЗЯВО. На­віть якщо пред­став­ни­ки від ро­бо­то­дав­ців і від сту­ден­тів і не бу­дуть під­кон­троль­ни­ми, во­ни одна­ко­во бу­дуть «ве­де­ни­ми» (тоб­то по­кла­да­ти­му­ться на рі­ше­н­ня двох пер­ших). І ли­ше один пред­став­ник — від На­ціо­наль­ної ака­де­мії на­ук — мо­же ма­ти свою по­зи­цію, але йо­го го­лос за та­ко­го роз­кла­ду не бу­де ви­рі­шаль­ним. А хто ви­зна­ча­ти­ме, ко­го з іно­зем­них пред­став­ни­ків за­лу­чи­ти до кон­кур­сної ко­мі­сії? Оче­ви­дно, що це зно­ву бу­де рі­ше­н­ня го­ло­ви кон­кур­сної ко­мі­сії, тоб­то держ­слу­жбов­ця.

Та­ким чи­ном, но­ва про­це­ду­ра фор­му­ва­н­ня НАЗЯВО є, вла­сне, не обра­н­ням, а при­зна­че­н­ням йо­го чле­нів. Агент­ство пе­ре­тво­рю­є­ться на дер­жав­ну стру­кту­ру (ві­ньє­тка зі сло­вом «не­за­ле­жна» су­ті не змі­нить). Це пря­мо су­пе­ре­чить стан­дар­там і ре­ко­мен­да­ці­ям Єв­ро­пей­ської асо­ці­а­ції га­ран­тії яко­сті ви­щої осві­ти (ENQA) на­ціо­наль­ним агент­ствам. Зокре­ма, в її ре­ко­мен­да­ці­ях пря­мо вка­зу­є­ться на «не­за­ле­жність агент­ства від ви­щих на­вчаль­них за­кла­дів, дер­жа­ви та ін­ших стей­кхол­де­рів». Якщо НАЗЯВО фор­му­ва­ти­ме­ться за пе­ред­ба­че­ною стат­тею 19 схе­мою, во­но бу­де не­ле­гі­тим­ним в очах між­на­ро­дної осві­тян­ської спіль­но­ти, зокре­ма ENQA, чле­ном якої, як за­пев­ня­ють чи­нов­ни­ки від осві­ти, пра­гне ста­ти Укра­ї­на.

Ще одні­єю но­ва­ці­єю, вне­се­ною до ЗУ «Про ви­щу осві­ту» «під шу­мок» ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про осві­ту», ста­ла по­ява в Укра­ї­ні но­во­го на­у­ко­во­го сту­пе­ня — до­ктор ми­сте­цтва. Згі­дно з но­ве­ла­ми до стат­ті 5 і стат­ті 6 цей сту­пінь за­про­ва­джу­є­ться на рів­ні до­кто­ра фі­ло­со­фії (PHD).

Ува­га: тіль­ки не плу­та­ти «до­кто­ра ми­сте­цтва» з «до­кто­ром ми­сте­цтво­знав­ства»! Но­во­за­про­ва­дже­ний сту­пінь при­су­джу­є­ться «спе­ці­а­лі­зо­ва­ною ра­дою з при­су­дже­н­ня сту­пе­ня до­кто­ра ми­сте­цтва за­кла­ду ви­щої осві­ти ми­сте­цько­го спря­му­ва­н­ня за ре­зуль­та­том успі­шно­го ви­ко­на­н­ня здо­бу­ва­чем ви­щої осві­ти від­по­від­ної осві­тньо­твор­чої про­гра­ми та пу­блі­чно­го за­хи­сту твор­чо­го ми­сте­цько­го про­е­кту в по­ряд­ку, ви­зна­че­но­му Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів».

Ці пун­кти за­зна­че­них ста­тей за­ко­ну про­пи­са­но так, що при­су­дже­н­ня сту­пе­ня до­кто­ра ми­сте­цтва вза­га­лі пе­ре­бу­ва­ти­ме по­за кон­тро­лем ате­ста­ції на­у­ко­вих ка­дрів. При­су­джу­ва­ти­муть сту­пінь до­кто­ра ми­сте­цтва не на­у­ко­ві спе­цра­ди, що акре­ди­ту­ю­ться НАЗЯВО, а спе­цра­ди, за­твер­дже­ні МОН за по­да­н­ням Мін­куль­ту­ри.

Ці­ка­во, що ста­т­тя 21 За­ко­ну «Про осві­ту», на під­ста­ві якої вне­се­но за­зна­че­ні но­ва­ції до стат­ті 5 і стат­ті 6 За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту», від­но­сить ми­сте­цьку осві­ту до спе­ці­а­лі­зо­ва­ної по­ряд зі спор­тив­ною і вій­сько­вою, але сту­пінь до­кто­ра пе­ред­ба­чає ли­ше для сфе­ри ми­сте­цтва. Мо­жли­во то­му, що пред­став­ни­кам ін­ших «спе­ці­а­лі­зо­ва­них освіт» не по­ща­сти­ло по­тра­пи­ти до про­філь­но­го ко­мі­те­ту ВР?

На від­мі­ну від одно­го з чле­нів ко­мі­те­ту з пи­тань на­у­ки і осві­ти Вер­хов­ної Ра­ди, ін­те­ре­си яко­го ця но­ве­ла, схо­же, якраз і вра­ху­ва­ла. Уяв­ля­є­те, скіль­ки по­тен­цій­них «до­кто­рів ми­сте­цтва» уже най­ближ­чим ча­сом мо­же з’яви­ти­ся в услав­ле­но­му куль­тур­но­му ви­ші! За­хи­стив «твор­чий ми­сте­цький про­ект» з тан­цю тверк — і мо­жеш хи­зу­ва­ти­ся до­ктор­ським сту­пе­нем. До ре­чі, усі ці «до­кто­ри» отри­му­ва­ти­муть допла­ти за свій сту­пінь з дер­жав­но­го бю­дже­ту на­рів­ні з на­у­ков­ця­ми — до­кто­ра­ми фі­ло­со­фії.

Втім, це ще не все. У но­вій ре­да­кції При­кін­це­вих і пе­ре­хі­дних по­ло­жень За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» (абзац шо­стий під­пун­кту 6 пун­кту 5 роз­ді­лу XV ) мі­сти­ться при­пис у ше­сти­мі­ся­чний строк з дня на­бра­н­ня чин­но­сті за­ко­ном роз­ро­би­ти по­ря­док дер­жав­но­го ви­зна­н­ня до­ку­мен­тів про ви­щу ду­хов­ну осві­ту, на­у­ко­ві сту­пе­ні та вче­ні зва­н­ня. Це озна­чає, що пред­став­ни­ки цер­ков ма­ти­муть пра­во на дер­жав­ні допла­ти за сту­пе­ні і вче­ні зва­н­ня, а от­же, на пра­це­вла­шту­ва­н­ня у світ­ських за­кла­дах осві­ти. Та­ким чи­ном від­кри­ва­є­ться пря­мий шлях до кле­ри­ка­лі­за­ції ви­щої, і не тіль­ки, шко­ли. Мо­же, мі­ністр осві­ти і на­у­ки, а та­кож прем’єр­мі­ністр з гу­ма­ні­тар­них пи­тань по­яснять, чо­му ре­лі­гій­ні ор­га­ні­за­ції в Укра­ї­ні ма­со­во від­кри­ва­ють за­галь­но­осві­тні шко­ли та уні­вер­си­те­ти? І чо­му пла­тни­ки по­да­тків бу­дуть зму­ше­ні утри­му­ва­ти, на до­да­чу до «до­кто­рів ми­стецтв з твер­ку», ще й «на­у­ков­ців від ре­лі­гії»?

При­на­гі­дно звер­та­ю­ся до на­ро­дних де­пу­та­тів з про­ха­н­ням зро­би­ти за­пит до Кон­сти­ту­цій­но­го су­ду, аби ви­со­ко­по­ва­жні суд­ді роз­тлу­ма­чи­ли на­шим чи­нов­ни­кам від осві­ти і на­у­ки зміст стат­ті 35 Кон­сти­ту­ції Укра­ї­ни, де, зокре­ма, чі­тко ска­за­но, що «Цер­ква і ре­лі­гій­ні ор­га­ні­за­ції в Укра­ї­ні від­окрем­ле­ні від дер­жа­ви, а шко­ла — від цер­кви».

Як очі­ку­є­ться, ра­зом із ку­лу­ар­но «онов­ле­ним» ЗУ «Про ви­щу осві­ту» остан­нім цвя­хом у до­мо­ви­ну укра­їн­ської на­у­ки ста­не за­твер­дже­н­ня но­во­го По­ряд­ку при­су­дже­н­ня на­у­ко­вих сту­пе­нів, роз­ро­бле­но­го та за­про­по­но­ва­но­го МОН. Адже за­зна­че­ний про­ект не мі­стить змін, яких слід бу­ло б очі­ку­ва­ти від но­во­го По­ряд­ку в сен­сі спро­ще­н­ня про­це­дур, по­си­ле­н­ня бо­роть­би з ака­де­мі­чним пла­гі­а­том та по­лі­пше­н­ня про­зо­ро­сті і змен­ше­н­ня під­кон­троль­но­сті МОН. За­про­по­но­ва­ний мі­ні­стер­ством про­ект По­ряд­ку — це ще один крок до по­си­ле­н­ня бю­ро­кра­тії та адмі­ні­стру­ва­н­ня з бо­ку МОН.

Так, у про­е­кті По­ряд­ку ра­зом із фор­маль­ним по­вер­не­н­ням про­це­ду­ри по­збав­ле­н­ня на­у­ко­вих сту­пе­нів від­бу­ва­є­ться її фа­кти­чна сте­ри­лі­за­ція: при­бра­но пункт про від­су­тність стро­ку дав­но­сті для ди­сер­та­цій з пла­гі­а­том, що існу­вав у По­ряд­ку до 27 ли­пня 2016 р., ко­ли По­ста­но­вою КМУ №567 йо­го — та­кож та­єм­но від на­у­ко­вої гро­мад­сько­сті — ви­лу­чи­ли. Те­пер він обме­же­ний 10 ро­ка­ми, що убез­пе­чує від по­збав­ле­н­ня на­у­ко­вих сту­пе­нів пла­гі­а­то­рів, та­ких, при­мі­ром, як А.яце­нюк і С.ні­ко­ла­єн­ко, а Ка­те­ри­ні Ки­ри­лен­ко — дру­жи­ні ві­це­прем’єра В’яче­сла­ва Ки­ри­лен­ка — дає шанс «пе­ре­кан­ту­ва­ти­ся» кіль­ка ро­ків, по­ки спли­ве цей строк.

По­над те, у цьо­му ж про­е­кті пе­ред­ба­ча­є­ться, що осо­ба, яка по­дає за­яву (скар­гу) про пла­гі­ат, зо­бов’яза­на опла­ти­ти екс­пер­ти­зу. А це чи­ма­лі ко­шти, яких у на­шій кра­ї­ні то­чно не має че­сний на­у­ко­вець чи ви­кла­дач! Крім то­го, про­е­ктом за­про­ва­джу­є­ться по­ло­же­н­ня про те, що ано­нім­ні звер­не­н­ня про ви­яв­ле­ний пла­гі­ат не роз­гля­да­ю­ться. Це озна­чає за­крі­пле­ну на за­ко­но­дав­чо­му рів­ні аб­со­лю­тну без­кар­ність пла­гі­а­то­рів за ни­ні­шньої си­ту­а­ції, ко­ли ви­ші пе­ре­тво­ри­ли­ся на во­тчи­ну ре­кто­рів, а чи­нов­ни­ки від на­у­ки і осві­ти та їхні вла­дні ку­ра­то­ри по­кри­ва­ють пла­гі­а­то­рів. Хто на­ва­жи­ться ри­зи­ку­ва­ти вла­сною ро­бо­тою, кар’єрою, під­пи­сав­шись під скар­гою про пла­гі­ат? При­кла­ди пе­ре­слі­ду­ва­н­ня тих, хто від­кри­то ви­сту­пив про­ти пла­гі­а­ту і пла­гі­а­то­рів, до­бре ві­до­мі. До­кто­ра фі­ло­соф­ських на­ук Те­тя­ну Пар­хо­мен­ко за ви­кри­т­тя й опри­лю­дне­н­ня пла­гі­а­ту в до­ктор­ській ди­сер­та­ції та «на­у­ко­вих» пу­блі­ка­ці­ях Ка­те­ри­ни Ки­ри­лен­ко звіль­не­но з ро­бо­ти. Попла­тив­ся за свої офі­цій­ні звер­не­н­ня з при­во­ду ви­яв­ле­но­го пла­гі­а­ту Оле­ксандр Гра­бо­вий. То­ді як пла­гі­а­то­рам — мов з гу­ски во­да. Моя пер­ша ста­т­тя що­до про­бле­ми пла­гі­а­ту бу­ла опу­блі­ко­ва­на в DT.UA кіль­ка ро­ків то­му. І що? Се­рій­ний пла­гі­а­тор Б.се­ре­да з бла­го­сло­ве­н­ня МОН не тіль­ки за­ли­ша­є­ться про­фе­со­ром і, по­при рі­ше­н­ня су­ду, який під­твер­див пла­гі­ат в опу­блі­ко­ва­них під йо­го прі­зви­щем на­вчаль­но­му по­сі­бни­ку і ста­т­тях, а й пла­нує очо­ли­ти спе­цра­ду з при­су­дже­н­ня на­у­ко­вих сту­пе­нів у Дні­про­дзер­жин­сько­му те­хні­чно­му уні­вер­си­те­ті. «Ака­де­мік» Азій­сько-ти­хо­оке­ан­ської ака­де­мії на­ук Т.крит­ська, яка бу­ла спів­у­ча­сни­ком, тоб­то спів­ав­то­ром, Б.се­ре­ди в кра­діж­ці ма­те­рі­а­лів з ди­сер­та­ції «для слу­жбо­во­го ко­ри­сту­ва­н­ня» ро­сій­сько­го на­у­ков­ця В.бой­ка, збе­ре­гла свій на­у­ко­вий сту­пінь і про­дов­жує очо­лю­ва­ти ка­фе­дру. Не по­ніс по­ка­ра­н­ня екс-ре­ктор Дер­жав­но­го еко­но­мі­ко-те­хно­ло­гі­чно­го уні­вер­си­те­ту транс­пор­ту М.ма­ка­рен­ко, який крав чу­жі на­у­ко­ві пра­ці оптом. Зре­штою, спи­сок не­по­ка­ра­них пла­гі­а­то­рів ду­же дов­гий.

На за­ва­ді пла­гі­а­то­рам від на­у­ки ма­ло ста­ти НАЗЯВО. Але за­гро­за для топ-пла­гі­а­то­рів від йо­го не­за­ле­жної ді­яль­но­сті бу­ла на­стіль­ки ве­ли­кою, що МОН спо­ча­тку всі­ля­ки­ми спосо­ба­ми й під будь-яки­ми ви­га­да­ни­ми при­во­да­ми бло­ку­ва­ло ро­бо­ту агент­ства, а по­тім, зре­штою, вза­га­лі йо­го зни­щи­ло, у ша­храй­ській спо­сіб про­тя­гнув­ши змі­ни до ЗУ «Про ви­щу осві­ту» у ви­гля­ді пов­ні­стю змі­не­ної стат­ті 19 цьо­го за­ко­ну.

Ба біль­ше, МОН так за­тя­то бо­ро­ло­ся із НАЗЯВО, що не­о­дно­ра­зо­во по­ру­шу­ва­ло За­кон «Про ви­щу осві­ту» від 01.07.2014 р. №1556-VII.

Іде­ться про те, що з мо­мен­ту юри­ди­чної ре­є­стра­ції 31.10. 2016 р. НАЗЯВО по­ча­ло ви­ко­ну­ва­ти по­кла­де­ні на ньо­го фун­кції, зокре­ма з акре­ди­та­ції спе­ці­а­лі­зо­ва­них уче­них рад.

Не­зва­жа­ю­чи на це, МОН про­дов­жу­ва­ло ство­рю­ва­ти спе­цра­ди. За пе­рі­од з 1 ли­сто­па­да 2016 р. до 5 ве­ре­сня 2017 р. (до мо­мен­ту ухва­ле­н­ня За­ко­ну «Про осві­ту» і вне­се­н­ня змін до За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту») сво­ї­ми на­ка­за­ми №1604 від 22.12.2016 р., №374 від 13.03.2017 р., № 693 від10.05.2017 р., № 996 від 11.07.2017 р. МОН із гру­бим по­ру­ше­н­ням чин­но­го на той час За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­щу осві­ту» ство­ри­ло 470 спе­црад.

Цим мі­ні­стер­ство по­ста­ви­ло під удар не ли­ше кіль­ка ти­сяч лю­дей, які на під­ста­ві за­хи­сту в цих спе­цра­дах отри­ма­ли ди­пло­ми кан­ди­да­тів і до­кто­рів на­ук з гру­дня 2016 р. по чер­вень 2017-го (згі­дно з По­ло­же­н­ням про спе­ці­а­лі­зо­ва­ну вче­ну ра­ду в рік про­во­ди­ться до 12 за­сі­дань спе­цра­ди, на ко­жно­му з яких мо­жуть за­хи­ща­ти­ся не біль­ше ніж дві осо­би), а й тих, хто за­хи­ща­є­ться в них уже пі­сля вне­се­н­ня змін до За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» у ве­ре­сні 2017 р., оскіль­ки ці змі­ни не ле­га­лі­зу­ють від­кри­тих з по­ру­ше­н­ням за­ко­ну спе­црад. У всіх цих лю­дей у су­до­во­му по­ряд­ку мо­жуть бу­ти ким зав­го­дно оскар­же­ні ди­пло­ми про при­су­дже­н­ня їм на­у­ко­вих сту­пе­нів.

Ар­гу­мен­ти, до яких вда­є­ться МОН, по­си­ла­ю­чись на змі­ни у При­кін­це­вих та пе­ре­хі­дних по­ло­же­н­нях За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту», не мо­жуть бу­ти ви­прав­да­н­ням, бо є хре­сто­ма­тій­на юри­ди­чна істи­на: за­кон не має зво­ро­тної си­ли. То­му від­кри­ті з по­ру­ше­н­ням за­ко­ну спе­цра­ди не мо­жуть бу­ти ле­га­лі­зо­ва­ні за­днім чи­слом.

По­над те, та­кої «ле­га­лі­за­ції» не пе­ред­ба­чає й са­ме фор­му­лю­ва­н­ня під­пун­кту 7 пун­кту 2 При­кін­це­вих та пе­ре­хі­дних по­ло­жень За­ко­ну «Про ви­щу осві­ту» в ре­да­кції 05.09.2017 р.: «За ре­зуль­та­та­ми за­хи­сту ди­сер­та­цій на здо­бу­т­тя на­у­ко­во­го сту­пе­ня кан­ди­да­та на­ук та на­у­ко­во­го сту­пе­ня до­кто­ра на­ук у спе­ці­а­лі­зо­ва­них вче­них ра­дах, утво­ре­них цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої вла­ди у сфе­рі осві­ти і на­у­ки, здо­бу­ва­чам на­у­ко­вих сту­пе­нів при­су­джу­є­ться на­у­ко­вий сту­пінь кан­ди­да­та або до­кто­ра на­ук від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства, чин­но­го до на­бра­н­ня чин­но­сті цим За­ко­ном, та ви­да­є­ться ди­плом кан­ди­да­та або до­кто­ра на­ук цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої вла­ди у сфе­рі осві­ти і на­у­ки до 31 гру­дня 2020 ро­ку».

«Від­по­від­но до за­ко­но­дав­ства, чин­но­го до на­бра­н­ня чин­но­сті цим За­ко­ном» озна­чає «від­по­від­но до За­ко­ну Укра­ї­ни «Про ви­щу осві­ту» від 1 ли­пня 2014 р. №1556-VII, у яко­му про ство­ре­н­ня спе­црад цен­траль­ним ор­га­ном ви­ко­нав­чої вла­ди у сфе­рі осві­ти і на­у­ки вза­га­лі не йшло­ся.

От­же, на дум­ку екс­пер­ті­вю­ри­стів, за­зна­че­ні спе­цра­ди ви­шів та на­у­ко­вих за­кла­дів фа­кти­чно є не­ле­гі­тим­ни­ми, а то­му ухва­ле­ні ни­ми рі­ше­н­ня мо­жуть бу­ти ви­зна­ні в су­до­во­му по­ряд­ку не­дій­сни­ми.

Усе це не­по­доб­ство, яке чи­нять ке­рів­ни­ки МОН та їхні по­кро­ви­те­лі в КМУ й со­ю­зни­ки у ВР, ціл­ком ло­гі­чно ви­кли­кає за­пи­та­н­ня: чи не за­над­то ви­со­ку ці­ну пла­тять не тіль­ки справ­жні на­у­ков­ці, а й усі за­ко­но­слу­хня­ні пла­тни­ки по­да­тків за не­до­тор­кан­ність пла­гі­а­то­рів-ви­со­ко­по­са­дов­ців та їхньо­го по­че­ту і за утри­ма­н­ня дер­жав­ним ко­штом ці­лої ар­мії ша­хра­їв від на­у­ки, хай як во­ни пі­сля роз­гля­ну­тих юри­ди­чних «но­вел» на­зи­ва­ю­ться?

Фо­то: ukraine.com.ua

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.