Дру­гий фронт При­ват­бан­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

По­ві­дом­ле­н­ня про те, що При­ват­банк по­дав у суд на сво­го ко­ли­шньо­го ау­ди­то­ра, ви­гля­дає ло­гі­чним про­дов­же­н­ням спроб но­во­го ке­рів­ни­цтва бан­ку від­но­ви­ти спра­ве­дли­вість і по­ка­ра­ти вин­них у ви­ве­ден­ні ко­штів із бан­ку, яке ста­ло при­чи­ною йо­го на­ціо­на­лі­за­ції.

Справ­ді, спи­сок від­по­від­аль­них за те, що ста­ло­ся, не над­то й ве­ли­кий: акціо­не­ри, що ор­га­ні­зу­ва­ли ма­хі­на­ції, ау­ди­тор, ко­трий не від­обра­зив їх у зві­ті, та ку­ра­тор НБУ, який не по­мі­тив то­го, що від­бу­ва­є­ться. У гру­дні 2017 р. При­ват­банк по­дав по­зов у Ви­со­кий суд Лон­до­на про­ти сво­їх ко­ли­шніх акціо­не­рів та афі­лі­йо­ва­них із ни­ми ком­па­ній. Те­пер ді­йшла чер­га й до ком­па­нії Pricewaterhousecoopers (PWC), яка із се­ре­ди­ни 1990-х і до мо­мен­ту на­ціо­на­лі­за­ції пе­ре­ві­ря­ла фі­нан­со­ву зві­тність При­ват­бан­ку. Но­вий ме­не­джмент фі­н­уста­но­ви має на­мір до­ве­сти не про­сто не­дба­лість ко­ли­шньо­го ау­ди­то­ра, який не по­мі­тив ма­хі­на­цій у бан­ку, а і йо­го при­че­тність до цих ма­хі­на­цій. Якщо йо­му це вда­сться, це бу­де ве­ли­кий ау­ди­тор­ський скан­дал від ча­сів кра­ху ком­па­нії «Ар­тур Ан­дер­сен», пі­сля яко­го ве­ли­ка п’ятір­ка ау­ди­тор­ських ком­па­ній ста­ла ве­ли­кою че­твір­кою. Але до­ве­сти змо­ву ау­ди­то­ра з клі­єн­том на­ба­га­то скла­дні­ше, ніж ба­наль­ний не­до­гляд пе­ре­ві­ряль­ни­ка.

При­ват­банк по­дав по­зов у ра­йон­ний суд Ні­ко­сії, обви­ну­ва­тив­ши кі­пр­ську Pricewaterhousecoopers Limited та її укра­їн­ський під­роз­діл у по­ру­шен­ні їхніх обов’яз­ків під час пе­ре­вір­ки фі­нан­со­вої зві­тно­сті бан­ку за 2013–2015 рр. Ве­сти спра­ву бу­дуть між­на­ро­дна юри­ди­чна ком­па­нія Quinn Emanuel Urquhart&sullivan (Ве­ли­ка Бри­та­нія) і кі­пр­ські юри­ди­чні фір­ми Antis Triantafyllides&sons і Chrysses Demetriades&co. Су­ма по­зов­ної за­яви — 3 млрд дол. США. Ба­жа­н­ня При­ват­бан­ку су­ди­ти­ся з ко­ли­шнім ау­ди­то­ром не в Укра­ї­ні зро­зумі­ле — тут пра­вить бал екс-вла­сник, який ре­гу­ляр­но іні­ці­ює чер­го­ві су­до­ві роз­гля­ди, що сто­су­ю­ться При­ват­бан­ку, та із за­ви­дною ста­лі­стю їх ви­грає. Спо­ді­ва­ти­ся на не­за­ле­жність і не­упе­ре­дже­ність «укра­їн­ської фе­мі­ди» у цьо­му ви­пад­ку не­ро­зум­но. Та й Кіпр не кра­ща з мо­жли­вих юрис­ди­кцій, по­при те, що з по­прав­ка­ми там діє ан­глій­ська пра­во­ва си­сте­ма.

«Кіпр — чу­до­ве мі­сце для обо­ро­ни й ду­же по­га­не для на­па­ду. Су­до­ві про­це­си в кі­пр­ських су­дах ду­же скла­дні та про­це­су­аль­но за­плу­та­ні. Спра­ва мо­же слу­ха­ти­ся ро­ка­ми, по­тім іти в апе­ля­цію, по­вер­та­ти­ся в пер­шу ін­стан­цію й зно­ву слу­ха­ти­ся ро­ка­ми. Одна зі справ роз­гля­да­є­ться, на­при­клад, уже май­же 30 ро­ків. Я вва­жаю, що спра­ву При­ват­бан­ку роз­гля­да­ти­муть у най­кра­що­му ра­зі 5– 7 ро­ків, — роз­по­вів DT.UA пар­тнер МЮФ Kinstellar Ко­стян­тин Лі­кар­чук. — Під­су­мок роз­гля­ду ці­єї спра­ви, най­імо­вір­ні­ше, Ви­со­ким су­дом у Лон­до­ні прийня­то не бу­де хо­ча б то­му, що там, по-пер­ше, тро­хи ін­ший пре­дмет роз­гля­ду, а по­дру­ге, лон­дон­ська спра­ва за­кін­чи­ться за­дов­го до то­го, як Кі­пр­ський суд при­сту­пить до роз­гля­ду спра­ви При­ват­бан­ку по су­ті».

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.