«Ра­зом — про­ти мін»?..

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Ро­змі­ну­ва­н­ня і мін­на без­пе­ка — те­ми не най­більш по­пу­ляр­ні в цен­траль­них укра­їн­ських ЗМІ.

Упро­довж ро­ку про них зга­ду­ють зде­біль­шо­го в но­ви­нах, ко­ли з’яв­ля­ю­ться люд­ські жер­тви, або ж ближ­че до 4 кві­тня — Мі­жна­ро­дно­го дня про­сві­ти з пи­тань мін­ної не­без­пе­ки та до­по­мо­ги в ді­яль­но­сті що­до ро­змі­ну­ва­н­ня (за­твер­дже­ний Ге­на­сам­бле­єю ООН у 2005 р.).

А тим ча­сом те­ма мін­ної без­пе­ки для нас акту­аль­на як ні­ко­ли. На сьо­го­дні Укра­ї­на — одна з най­більш за­бру­дне­них мі­на­ми й ви­бу­хо­не­без­пе­чни­ми пре­дме­та­ми кра­їн.

Най­скла­дні­ша си­ту­а­ція — на Схо­ді Укра­ї­ни, де во­єн­ні дії три­ва­ють уже чо­ти­ри ро­ки і де ви­бу­хо­не­без­пе­чні пре­дме­ти при­зво­дять до за­ги­бе­лі й трав­ма­ти­за­ції лю­дей. Так, згі­дно з да­ни­ми УВК ООН з прав лю­ди­ни, з 14 кві­тня 2014-го по 15 сер­пня 2017 ро­ку за­ги­ну­ло мі­ні­мум 2558 ци­віль­них осіб (се­ред яких 242 ди­ти­ни), пе­ре­ва­жна біль­шість із них (близь­ко 1700) — від мін та боє­при­па­сів, що не ро­зір­ва­ли­ся.

У 2017 ро­ці вна­слі­док під­ри­ву на мі­нах за­ги­ну­ли або бу­ли по­ра­не­ні 240 мир­них жи­те­лів. 6 лю­то­го 2018 ро­ку троє ді­тей (3, 9 і 14 ро­ків) ді­ста­ли важ­кі по­ра­не­н­ня в ре­зуль­та­ті ви­бу­ху в них у ру­ках не­ві­до­мо­го ви­бу­хо­не­без­пе­чно­го пре­дме­та, зна­йде­но­го ни­ми на ву­ли­ці в Кра­сно­го­рів­ці. У зо­ні мін­но­го ри­зи­ку ни­ні пе­ре­бу­ва­ють близь­ко двох міль­йо­нів укра­їн­ців. У кри­ти­чно­му ста­ні об’єкти ін­фра­стру­ктур: до­ступ до них ча­сто не­мо­жли­вий че­рез за­бру­дне­н­ня сна­ря­да­ми, що не ро­зір­ва­ли­ся, та са­мо­ро­бни­ми ви­бу­хо­ви­ми при­стро­я­ми. На­зем­ні мі­ни та­кож зна­чно ско­ро­ти­ли для лю­дей мо­жли­вість віль­но пе­ре­су­ва­ти­ся че­рез п’ять КПП, на яких що­мі­ся­ця фі­ксу­ю­ться міль­йо­ни пе­ре­ти­нань.

На дум­ку го­ло­ви де­ле­га­ції Мі­жна­ро­дно­го ко­мі­те­ту Чер­во­но­го Хре­ста (МКЧХ) Ала­на Ешлі­ман­на, те­ма мін­ної без­пе­ки має кіль­ка аспе­ктів. Пер­ший — це на­ціо­наль­на си­сте­ма. Со­тні мо­ло­дих акто­рів уже цьо­го лі­та бу­дуть ви­ки­ну­ті на бе­рег зло­го жи­т­тя пі­сля ма­рень у рі­зних твор­чих ви­шах.

І ко­жен із них, із цих акто­рів, спить і ба­чить се­бе… все­та­ки, ви­ба­чте, не на ве­ли­кій сце­ні, а тіль­ки в кі­но, ба­жа­но ви­со­ко­бю­дже­тно­му. Мій чем­ний по­гляд — на ці­ну пи­та­н­ня — у те­пе­рі­шніх ар­ти­сти­чних ре­а­лі­ях. Ре­клам­ний ри­нок Укра­ї­ни не огов­тав­ся від шо­ку. А від цьо­го рин­ку без­по­се­ре­дньо за­ле­жить каль­ку­ля­ція ві­тчи­зня­но­го кі­но­се­рі­аль­но­го про­ду­кту. (Не зав­жди ж гро­ші пи­ло­со­сом ви­лу­ча­ти тіль­ки з держ­бю­дже­ту). Уже в пер­ші ро­ки вій­ни та ін­ших ви­про­бу­вань ри­нок упав від­со­тків на 70. Це ви­кли­ка­ло різ­ке зде­шев­ле­н­ня бю­дже­тів на ві­тчи­зня­ний кі­но­про­дукт. Ска­жі­мо, якщо ра­ні­ше в Укра­ї­ні ро­сій­ським кі­но­зір­кам мо­гли пла­ти­ти за змі­ну 5 або й 10 тис. у.о., те­пер та­ке зда­є­ться фан­та­сти­кою. Кі­но­ви­ро­бни­цтво, осо­бли­во се­рі­аль­ний се­гмент, по­ки що в ле­ща­тах

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.