Бле­ка­ут укра­їн­сько­го авіа­про­му...

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

за­ді­я­ні по­над 50 під­при­ємств авіа­бу­ду­ва­н­ня і при­бли­зно 100 су­мі­жни­ків, то пе­ре­да­ча дер­жав­но­го за­мов­ле­н­ня іно­зем­но­му під­при­єм­ству має роз­гля­да­ти­ся як зав­да­ва­н­ня зби­тків ін­те­ре­сам на­ціо­наль­ної еко­но­мі­ки.

Ство­ре­н­ня ві­тчи­зня­но­го за­мкне­но­го ци­клу ви­ро­бни­цтва вер­то­лі­тної те­хні­ки — зав­да­н­ня, зві­сно, не­про­сте, і не на один рік. Тим па­че що під­трим­ка ці­єї га­лу­зі з бо­ку дер­жа­ви має по­ки що де­кла­ра­тив­ний ха­ра­ктер. За оцін­ка­ми екс­пер­тів, які ство­рю­ва­ли в 2012 р. про­ект Дер­жав­ної про­гра­ми роз­ви­тку авіа­бу­ду­ва­н­ня, що­рі­чне фі­нан­су­ва­н­ня в су­мі 2—2,5 млрд грн упро­довж п’яти ро­ків мо­же до­зво­ли­ти Укра­ї­ні ство­ри­ти вла­сне се­рій­не ви­ро­бни­цтво вер­то­лі­тної те­хні­ки. Чи є аль­тер­на­ти­ва? Скла­да­є­ться вра­же­н­ня, що Ка­бі­нет Мі­ні­стрів не має ін­фор­ма­ції про на­яв­ність мо­жли­во­стей є в на­шій кра­ї­ні для по­пов­не­н­ня вер­то­лі­тно­го пар­ку си­ло­вих стру­ктур і Зброй­них сил.

На­га­даю, що на сьо­го­дні Мі­н­обо­ро­ни прийня­ло на озбро­є­н­ня мо­дер­ні­зо­ва­ний вер­то­літ МІ2МСБ, який ни­ні успі­шно екс­плу­а­ту­є­ться у вій­сько­вій авіа­ції та На­ціо­наль­ній гвар­дії. Цей ба­га­то­ці­льо­вий вер­то­літ мо­же за­сто­со­ву­ва­ти­ся в транс­порт­но­му, па­са­жир­сько­му, са­ні­тар­но­му (для екс­тре­ної ева­ку­а­ції та до­прав­ле­н­ня в ме­д­уста­но­ви), ме­ди­чно­му (з мо­жли­ві­стю на­да­н­ня до­по­мо­ги на бор­ту), на­вчаль­но-тре­ну­валь­но­му (з по­двій­ним управ­лі­н­ням) і спе­ці­аль­них ва­рі­ан­тах.

Усі ро­бо­ти з мо­дер­ні­за­ції цьо­го вер­то­льо­та про­во­ди­ли на ба­зі АТ «Мо­тор Січ» із за­лу­че­н­ням ба­га­тьох су­мі­жних під­при­ємств та ви­ко­ри­ста­н­ням те­хні­чних рі­шень і те­хно­ло­гій ві­тчи­зня­ної роз­роб­ки. По­над те, си­ла­ми і за вла­сні ко­шти на­ших під­при­ємств ре­а­лі­зо­ва­но про­гра­му ім­пор­то­за­мі­ще­н­ня ро­сій­ських ком­пле­кту­ю­чих. За те­хні­чни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми і вар­ті­стю ви­ро­бни­цтва ана­ло­гі­чні фран­цузь­кі лег­кі вер­то­льо­ти нав­ряд чи змо­жуть кон­ку­ру­ва­ти з на­ши­ми.

Ли­ше близь­ко 1 млрд грн бу­де по­трі­бно на ство­ре­н­ня та ор­га­ні­за­цію се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва лег­ко­го гвин­то­кри­ла МСБ-2, пер­ший ек­зем­пляр яко­го ство­ре­но в рам­ках до­слі­дно-кон­стру­ктор­ської роз­роб­ки «Ко­ро­льок» і який про­хо­дить ни­ні за­вод­ські ви­про­бу­ва­н­ня. При цьо­му 600 млн грн з ці­єї су­ми авіа­бу­дів­ні під­при­єм­ства пла­ну­ють за­лу­чи­ти са­мо­стій­но. Ре­а­лі­за­ція та­ко­го про­е­кту мо­же за­оща­ди­ти, за най­скром­ні­ши­ми під­ра­хун­ка­ми, май­же 100 млн дол. на за­ку­пів­лі 50 вер­то­льо­тів ана­ло­гі­чно­го кла­су за кор­до­ном. По­над те, Укра­ї­на, крім за­без­пе­че­н­ня по­треб вну­трі­шньо­го рин­ку, змо­же са­ма екс­пор­ту­ва­ти що­рі­чно більш як пів­со­тні лег­ких вер­то­льо­тів.

У рам­ках ре­а­лі­за­ції обо­рон­но­го за­мов­ле­н­ня Мі­н­обо­ро­ни прийня­ло на озбро­є­н­ня гвин­то­крил МІ-8МСБ-В, який мо­же осна­щу­ва­ти­ся си­сте­мою зов­ні­шньо­го тро­со­во­го під­ві­шу­ва­н­ня ван­та­жів, за­со­ба­ми па­ра­шу­тно­го й бе­спа­ра­шу­тно­го де­сан­ту­ва­н­ня, ря­ту­валь­ною ле­бід­кою, по­шу­ко­вим про­же­кто­ром, опти­ко-еле­ктрон­ним і ра­діо­ло­ка­цій­ним обла­дна­н­ням, ком­пле­ксом бор­то­во­го за­хи­сту та си­сте­мою озбро­є­н­ня, що вклю­чає в се­бе стрі­ле­цько-гар­ма­тне, бом­бо­ве, ке­ро­ва­не та не­ке­ро­ва­не ра­ке­тне озбро­є­н­ня. Уже сьо­го­дні ці вер­то­льо­ти екс­плу­а­ту­ю­ться під­роз­ді­ла­ми На­ціо­наль­ної гвар­дії, ар­мій­ської авіа­ції Су­хо­пу­тних військ, По­ві­тря­ни­ми си­ла­ми кра­ї­ни.

При­ро­дно, обла­дна­ти да­ний тип гвин­то­кри­ла для ви­ко­ри­ста­н­ня в ін­те­ре­сах при­кор­дон­ни­ків, по­лі­ції або для лі­кві­да­ції на­слід­ків над­зви­чай­них си­ту­а­цій не є про­бле­мою.

Вар­тість льо­тної го­ди­ни та під­го­тов­ки льо­тчи­ків для екс­плу­а­та­ції фран­цузь­ких вер­то­льо­тів обі­йде­ться для дер­жав­но­го бю­дже­ту в три-чо­ти­ри ра­зи до­рож­че, ніж при ви­ко­ри­стан­ні вер­то­льо­тів укра­їн­сько­го ви­ро­бни­цтва. А якщо вра­ху­ва­ти, що в Укра­ї­ні ство­ре­но ба­зу під­го­тов­ки пі­ло­тів із ви­ко­ри­ста­н­ням спе­ці­аль­них ві­тчи­зня­них тре­на­же­рів, то ви­тра­тна ча­сти­на на ці ці­лі не­по­рів­нян­на з вар­ті­стю під­го­тов­ки та­ких фа­хів­ців за кор­до­ном. Мо­жли­во, є сенс ор­га­ні­зу­ва­ти озна­йом­лю­валь­ну по­їзд­ку для на­ших дер­жав­них му­жів до За­по­ріж­жя, щоб во­ни по­ба­чи­ли ці са­мі тре­на­же­ри? А ще їм не за­ва­дить по­ди­ви­ти­ся ство­ре­не з ну­ля ви­ро­бни­цтво вер­то­лі­тних ре­ду­кто­рів, на яко­му пра­цю­ють де­які пра­ців­ни­ки Лу­ган­сько­го авіа­ре­мон­тно­го за­во­ду. Ви­ро­бни­чі по­ту­жно­сті цьо­го за­во­ду зни­щи­ли бо­йо­ви­ки, а обла­дна­н­ня ви­ве­зли до Ро­сії.

Спо­ді­ва­ю­ся, що під кі­нець ро­ку за­пра­цює ві­тчи­зня­не ви­ро­бни­цтво вер­то­лі­тних ло­па­тей, без яких вій­сько­ва авіа­ція не­вдов­зі про­сто пе­ре­ста­не існу­ва­ти. І на­віть це най­ва­жли­ві­ше для укра­їн­ської ар­мії зав­да­н­ня АТ «Мо­тор Січ» ви­рі­шує за вла­сні ко­шти. Що ро­би­ти? Хо­ті­ло­ся б на­га­да­ти прем’єр­мі­ні­стру й роз­ро­блю­ва­чам кон­це­пції від­ро­дже­н­ня укра­їн­сько­го авіа­бу­ду­ва­н­ня, що до 2020 р. на­ша авіа­цій­на про­ми­сло­вість жи­во­тіє по­над дев’ять ро­ків в умо­вах дії Стра­те­гії роз­ви­тку авіа­цій­ної про­ми­сло­во­сті, за­твер­дже­ної Ка­бі­не­том Мі­ні­стрів ще в гру­дні 2008 р. Жи­во­тіє то­му, що жо­дно­го пун­кту з цьо­го до­ку­мен­та не про­фі­нан­со­ва­но, а те, що укра­їн­ські авіа­бу­дів­ни­ки ство­ри­ли, зро­бле­но за вла­сні ко­шти під­при­ємств і на го­ло­му ен­ту­зі­а­змі не зав­дя­ки, а всу­пе­реч. Та­кий стан справ свід­чить про те, що уряд дав­но вже не кон­тро­лює про­це­сів у да­ній сфе­рі і пра­кти­чно пов­ні­стю втра­тив си­сте­му управ­лі­н­ня над ці­єю стра­те­гі­чно ва­жли­вою для еко­но­мі­ки та без­пе­ки дер­жа­ви га­луз­зю.

Ще в 2012 р. за­ці­кав­ле­ні мі­ні­стер­ства і ві­дом­ства кра­ї­ни, спіль­но з про­від­ни­ми під­при­єм­ства­ми га­лу­зі, ство­ри­ли про­ект дер­жав­ної ці­льо­вої на­у­ко­во-те­хні­чної про­гра­ми роз­ви­тку авіа­цій­ної про­ми­сло­во­сті, якою пе­ред­ба­ча­ло­ся спря­му­ва­ти на її ре­а­лі­за­цію астро­но­мі­чну, як на ті ча­си, су­му — по­над 8 млрд дол. Ще раз акцен­тую ува­гу, що ця про­гра­ма пе­ред­ба­ча­ла роз­ви­ток га­лу­зі. Оче­ви­дно, що за ми­ну­лі шість ро­ків укра­їн­ське авіа­бу­ду­ва­н­ня про­би­ло дно і вже по­тре­бує не роз­ви­тку, а ком­пле­ксної ре­а­ні­ма­ції.

Лі­де­ри сві­то­во­го авіа­бу­ду­ва­н­ня США, кра­ї­ни Єв­ро­со­ю­зу і на­віть Бра­зи­лія та Ки­тай до­ся­гли успі­ху на рин­ку авіа­те­хні­ки зав­дя­ки дер­жав­ним пре­фе­рен­ці­ям та ре­ін­ве­сту­ван­ню в роз­ви­ток авіа­цій­ної про­ми­сло­во­сті ко­штів з дер­жав­но­го бю­дже­ту.

Уряд Бра­зи­лії для фі­нан­су­ва­н­ня роз­ви­тку вла­сно­го авіа­бу­ду­ва­н­ня впро­довж остан­ніх ро­ків спря­му­вав кре­ди­тні ре­сур­си в су­мі 20 млрд дол., уста­но­вив­ши при цьо­му кре­ди­тну став­ку 3—3,5%.

Ка­на­да сти­му­лює роз­ви­ток авіа­про­му фі­нан­су­ва­н­ням з держ­бю­дже­ту НДДКР-ДКР, на­дає дер­жав­ні га­ран­тії, стра­хує де­бі­тор­ську за­бор­го­ва­ність, на­дає мар­ке­тин­го­ву під­трим­ку, а в ря­ді ви­пад­ків ор­га­ні­зо­вує фі­нан­су­ва­н­ня екс­порт­них опе­ра­цій.

У США за остан­ні 20 ро­ків дер­жав­ні суб­си­дії га­лу­зі ста­но­ви­ли по­над 25 млрд дол. І це при існу­ван­ні фе­де­раль­них і мі­сце­вих пільг для авіа­бу­дів­ної про­ми­сло­во­сті.

В Укра­ї­ні за всі ро­ки не­за­ле­жно­сті дер­жа­ва не пе­ред­ба­ча­ла фі­нан­су­ва­н­ня ро­біт з під­го­тов­ки та за­пу­ску пов­но­мас­шта­бно­го се­рій­но­го ви­ро­бни­цтва авіа­цій­ної те­хні­ки. Са­ме то­му сьо­го­дні се­рій­не ви­ро­бни­цтво па­са­жир­ських лі­та­ків оди­ни­чне, а скла­даль­не ви­ро­бни­цтво — зби­тко­ве.

Ба­га­то­рі­чний де­фі­цит фі­нан­со­вих ре­сур­сів для роз­ви­тку укра­їн­ської авіа­цій­ної про­ми­сло­во­сті вби­ває на­у­ко­вий, на­у­ко­во-те­хні­чний і те­хно­ло­гі­чний по­тен­ці­ал.

Най­про­сті­ший ін­стру­мент для по­до­ла­н­ня кри­зо­во­го ста­ну авіа­бу­дів­ної га­лу­зі Укра­ї­ни — фор­му­ва­н­ня дер­жав­но­го за­мов­ле­н­ня на авіа­цій­ну те­хні­ку для ві­тчи­зня­них під­при­ємств.

Що — не­має ко­штів? А як же за­ку­пів­ля фран­цузь­ких гвин­то­кри­лів на со­тні міль­йо­нів до­ла­рів?

Не мо­жу від­скі­па­ти­ся від не­від­сту­пної дум­ки, що еко­но­мі­чний блок уря­ду ре­а­лі­зує «но­ву про­ми­сло­ву по­лі­ти­ку», основ­на ме­та якої — зни­ще­н­ня вла­сно­го ви­со­ко­те­хно­ло­гі­чно­го ви­ро­бни­цтва. Це сто­су­є­ться не тіль­ки ви­ро­бни­цтва вер­то­льо­тів, а вза­га­лі авіа­про­ми­сло­во­сті. Ра­зом з авіа­бу­ду­ва­н­ням при­ре­че­не на по­ги­бель ви­ро­бни­цтво ра­діо­ло­ка­цій­но­го обла­дна­н­ня, за­со­бів зв’яз­ку, на­ві­га­ції, за­без­пе­че­н­ня без­пе­ки по­льо­тів. Нав­ряд чи хтось з екс­пер­тів сьо­го­дні мо­же зга­да­ти, ко­ли Укра­ї­на востан­нє фі­нан­су­ва­ла фун­да­мен­таль­ні та при­кла­дні до­слі­дже­н­ня в цій га­луз, роз­роб­ку но­вих ма­те­рі­а­лів і те­хно­ло­гій. Мо­же та­ки вже на­став час пе­ре­ста­ти тринь­ка­ти ко­шти пла­тни­ків по­да­тків на за­ку­пів­лю до­ро­го­го іно­зем­но­го мо­тло­ху і по­ча­ти фі­нан­су­ва­ти ство­ре­н­ня ро­бо­чих місць в Укра­ї­ні?

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.