Ко­сов­ський за­пал для «по­ро­хо­вої бо­чки Єв­ро­пи»

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

На Бал­ка­нах, які дов­гий час за­ли­ша­ли­ся мир­ним ре­гіо­ном, об’єд­на­ним пра­гне­н­ням до єв­ро­ін­те­гра­ції, під­ви­щу­є­ться гра­дус про­ти­сто­я­н­ня у ста­ро­му кон­флі­кті.

26 бе­ре­зня в Ко­со­во за­три­ма­ли Мар­ко Джу­ри­ча, ке­рів­ни­ка бел­град­ської Адмі­ні­стра­ції Ко­со­ва і Ме­то­хії, за не­ле­галь­ний пе­ре­тин ко­сов­сько­го кор­до­ну. У мі­сте­чку Пів­ні­чна Мі­тро­ви­ця він ра­зом з ін­ши­ми серб­ськи­ми чи­нов­ни­ка­ми та ви­со­ко­по­став­ле­ни­ми пред­став­ни­ка­ми ко­сов­ських сер­бів ви­сту­пав пе­ред серб­ською ау­ди­то­рі­єю на зу­стрі­чі, при­свя­че­ній мо­жли­вій нор­ма­лі­за­ції від­но­син між Сер­бі­єю і Ко­со­во. По­лі­цей­ські ввір­ва­ли­ся в бу­ди­нок, ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи сві­тло­шу­мо­ві боє­при­па­си. Джу­ри­ча від­ве­зли в сто­ли­цю Ко­со­во При­шти­ну, де він по­став пе­ред су­дом, а на­сту­пно­го дня йо­го ви­дво­ри­ли з кра­ї­ни.

За­зви­чай, як від­зна­чає The Guardian, Ко­со­во утри­му­є­ться від ви­ко­ри­ста­н­ня сил спе­ці­аль­но­го при­зна­че­н­ня на пів­но­чі кра­ї­ни, де жи­вуть пе­ре­ва­жно етні­чні сер­би. При­шти­на має до­во­лі обме­же­ний кон­троль над цим ре­гіо­ном. Однак цьо­го ра­зу ко­сов­ська вла­да зна­ла, що Джу­рич, по­про­сив­ши до­зво­лу на в’їзд і не отри­мав­ши йо­го, все-та­ки мав на­мір по­ру­ши­ти кор­дон. Як за­зна­чив мі­ністр за­кор­дон­них справ Ко­со­во, при­чи­ною цьо­го ста­ло по­ру­ше­н­ня про­це­ду­ри, ко­тра ви­ма­гає від­прав­ки за­пи­ту за 72 го­ди­ни до в’їзду, хо­ча пре­зи­дент Сер­бії Але­ксан­дар Ву­чич за­явив, що Джу­рич по­пе­ре­див про свій в’їзд за 75 го­дин. І, за уго­дою з ко­сов­ською вла­дою, до­сить по­пе­ре­дже­н­ня, а не за­пи­ту на до­звіл на в’їзд.

У ко­мен­та­рі The Guardian ко­сов­ський ана­лі­тик Кре­нар Га­ші за­зна­чив, що «Сер­бія по­стій­но по­ру­шує за­ко­ни Ко­со­во й до­ся­гну­ті з ним уго­ди (…) По­лі­ція Ко­со­во, з ін­шо­го бо­ку, вла­шту­ва­ла ви­ста­ву з серб­ським чи­нов­ни­ком у кай­дан­ках». Він вва­жає, що та­кі си­ту­а­ції ста­ють мо­жли­ви­ми че­рез не­про­зо­ру й не­ефе­ктив­ну по­лі­ти­ку діа­ло­гу ЄС на Бал­ка­нах. У ко­мен­та­рі для Бал­кан­ської ме­ре­жі роз­слі­ду­валь­ної жур­на­лі­сти­ки Ка­та­ри­на Та­діч, ана­лі­тик серб­сько­го Цен­тру єв­ро­пей­ської по­лі­ти­ки, ствер­джує, що, хоч і справ­ді, за чин­ни­ми уго­да­ми, для серб­ських по­лі­ти­ків до­ста­тньо по­пе­ре­ди­ти про в’їзд, — не­має норм, які б ре­гу­лю­ва­ли, ко­ли Ко­со­во мо­же від­мо­ви­ти­ся при­йма­ти по­лі­ти­ка з Сер­бії та що ста­не­ться, якщо Ко­со­во від­хи­лить по­пе­ре­дже­н­ня.

Сер­бія вва­жає Ко­со­во тим­ча­со­во не­кон­тро­льо­ва­ною, але все ж ча­сти­ною сво­єї те­ри­то­рії — про­він­ці­єю Ко­со­во і Ме­то­хія. Са­ме цим по­ясню­є­ться той факт, що Джу­рич ви­рі­шив від­ві­да­ти Пів­ні­чну Мі­тро­ви­цю — хо­ча ко­сов­ська вла­да по­пе­ре­ди­ли, що не впу­стить йо­го та де­яких ін­ших чи­нов­ни­ків че­рез ри­зик роз­па­ле­н­ня во­ро­жне­чі. Пре­зи­дент Ву­чич, сво­єю чер­гою, за­явив: «Да­сте ви до­звіл чи ні, во­ни при­їдуть у Пів­ні­чну Мі­тро­ви­цю. Да­вай­те, по­ка­жіть, що ви з цим зро­би­те».

Сер­бія му­сить, хай і ви­ко­ри­сто­ву­ю­чи сим­во­лі­чні дії, вка­зу­ва­ти, що Ко­со­во на­ле­жить їй. Зро­зумі­ло, що й Ко­со­во зму­ше­не пе­рі­о­ди­чно де­мон­стру­ва­ти свою вла­ду, по­ка­зу­ю­чи, що існує як ре­аль­на дер­жа­ва, ко­тра має мо­но­по­лію на за­сто­су­ва­н­ня си­ли у сво­їх кор­до­нах. Спі­кер ко­сов­сько­го пар­ла­мен­ту, зокре­ма, пря­мо за­явив, що Ко­со­во та­ким чи­ном про­де­мон­стру­ва­ло свій су­ве­ре­ні­тет над те­ри­то­рі­єю. Однак ре­зуль­та­том цьо­го «кон­флі­кту су­ве­ре­ні­те­тів» (що сим­во­лі­чно — вна­слі­док по­дії, при­свя­че­ної діа­ло­гу між Сер­бі­єю та Ко­со­во) ста­ло по­мі­тне під­ви­ще­н­ня гра­ду­са кон­флі­кту в ре­гіо­ні.

Ко­сов­ські сер­би ви­йшли з уря­ду кра­ї­ни й за­яви­ли про го­тов­ність в одно­сто­рон­ньо­му по­ряд­ку сфор­му­ва­ти вла­сні адмі­ні­стра­ції на пів­но­чі Ко­со­во (ра­ні­ше Кон­сти­ту­цій­ний суд Ко­со­во ви­ніс рі­ше­н­ня, згі­дно з яким фор­му­ва­н­ня Асо­ці­а­ції серб­ських му­ні­ци­па­лі­те­тів у Ко­со­во — не­кон­сти­ту­цій­не). Крім то­го, сер­би вста­но­ви­ли за­го­ро­дже­н­ня між Пів­ні­чною Мі­тро­ви­цею і Мі­тро­ви­цею, на­се­ле­ною пе­ре­ва­жно ко­сов­ськи­ми ал­бан­ця­ми. Обмі­ня­ли­ся сто­ро­ни й «про­грам­ни­ми» за­ява­ми: прем’єр Ко­со­во Ра­муш Ха­ра­ді­най за­явив, що не мо­же бу­ти й мо­ви про по­діл Ко­со­во, а Джу­рич «по­го­див­ся» з ним, за­явив­ши, що мо­ви про по­діл про­він­ції Ко­со­во і Ме­то­хія справ­ді бу­ти не мо­же. Серб­ський пре­зи­дент Ву­чич на­звав вла­ду Ко­со­во «ал­бан­ськи­ми те­ро­ри­ста­ми», пі­зні­ше він про­вів на­вча­н­ня ар­мії й по­ві­до­мив, що Сер­бія за­хи­ща­ти­ме сво­їх спів­ві­тчи­зни­ків.

При­ро­дно, си­ту­а­ція не мо­гла не ви­кли­ка­ти мі­жна­ро­дної ре­а­кції. Так, вер­хов­ний пред­став­ник ЄС з пи­тань за­кор­дон­них справ і по­лі­ти­ки без­пе­ки Фе­де­рі­ка Мо­ге­рі­ні тер­мі­но­во від­ві­да­ла Бел­град, щоб за­по­біг­ти еска­ла­ції кон­флі­кту. Серб­ський прем’єр Ана Бр­на­бич по­ві­до­ми­ла, що роз­ча­ро­ва­на від­су­тні­стю осу­ду «ви­кра­де­н­ня» (аре­шту) Джу­ри­ча з бо­ку за­хі­дних пар­тне­рів. Сво­єю чер­гою, Ро­сія гу­чно за­яви­ла, що «При­шти­на, ЄС і США вза­га­лі не ма­ють на­мі­ру зва­жа­ти на пра­ва та ін­те­ре­си сер­бів, на­ла­што­ва­ні жорс­тко при­ду­шу­ва­ти їхнє пра­гне­н­ня об­сто­ю­ва­ти свої ле­гі­тим­ні ін­те­ре­си (…); ко­со­ва­ри, як їх і вчи­ли, бе­руть при­клад зі сво­їх по­кро­ви­те­лів у США та Єв­ро­пі, що не­хту­ють осно­ва­ми мі­жна­ро­дно­го пра­ва і ді­ють за прин­ци­пом усе­до­зво­ле­но­сті». Крім то­го, Мо­сква роз­кри­ти­ку­ва­ла єв­ро­пей­ські мі­сії в Ко­со­во за те, що во­ни «ли­ше збо­ку спо­сте­рі­га­ли» за си­ту­а­ці­єю з Джу­ри­чем (са­мі сер­би вза­га­лі обви­ну­ва­ти­ли мі­сію EULEX у пря­мій під­трим­ці по­лі­цей­ських).

Де­які ана­лі­ти­ки вва­жа­ють, що весь цей арешт був та­єм­но по­го­дже­ний серб­ською і ко­сов­ською сто­ро­на­ми, щоб ті й ті по­ка­за­ли пе­ред на­се­ле­н­ням свою си­лу (як сфор­му­лю­вав ко­лум­ніст Al Jazeera Мар­ко Дра­жич, «ти ні­би в’їдеш, а ми те­бе ні­би за­а­ре­шту­є­мо»). Однак та­ка те­о­рія змо­ви зда­є­ться при­тя­гну­тою за ву­ха: з си­ту­а­ції «кон­флі­кту су­ве­ре­ні­те­тів» пря­мо ви­пли­ває не­об­хі­дність ко­жній сто­ро­ні по­ка­зо­во утвер­джу­ва­ти свою вла­ду над спір­ною те­ри­то­рі­єю. Ті­єю чи ін­шою мі­рою це, на­при­клад, ре­гу­ляр­но від­бу­ва­є­ться на Кі­прі між уря­дом Ре­спу­блі­ки Кіпр і не­ви­зна­ною Ту­ре­цькою Ре­спу­блі­кою Пів­ні­чно­го Кі­пру; або між Укра­ї­ною і Ро­сі­єю в пи­тан­ні Кри­му.

Отож, що сто­су­є­ться Сер­бії й Ко­со­во, — оби­дві сто­ро­ни по­ка­зо­во «по­бряз­ка­ли збро­єю» (сер­би на­віть під­ве­ли свої з’єд­на­н­ня, вклю­чно з тан­ко­ви­ми, ближ­че до кор­до­ну з Ко­со­во); однак це зов­сім не обов’яз­ко­во має під­ня­ти еска­ла­цію про­ти­сто­я­н­ня до рів­ня від­нов­ле­н­ня зброй­но­го кон­флі­кту. Во­дно­час оче­ви­дно: хо­ча пре­зи­дент Ко­со­во Ха­шим Та­чі ствер­джує, що ін­ци­дент не по­ви­нен впли­ну­ти на діа­лог і вза­є­мо­ро­зу­мі­н­ня сто­рін, на­справ­ді ж по діа­ло­гу, ме­тою яко­го є, зокре­ма, вступ і Сер­бії, і Ко­со­во в ЄС, зав­да­но по­мі­тно­го уда­ру.

Ін­ди­ка­то­ром цьо­го є на­пру­же­на атмо­сфе­ра нав­ко­ло са­мі­ту ЄС — За­хі­дні Бал­ка­ни, що має від­бу­ти­ся у трав­ні і на яко­му бу­дуть при­су­тні лі­де­ри Ко­со­во. Ме­та та­ких са­мі­тів — обго­во­ре­н­ня єв­ро­пей­ських пер­спе­ктив кра­їн ре­гіо­ну; ці дер­жа­ви дав­но ма­ють уго­ди про асо­ці­а­цію і (крім Ко­со­во) без­ві­зо­вий ре­жим із ЄС, є кан­ди­да­та­ми на вступ, а в лю­то­му Фе­де­рі­ка Мо­ге­рі­ні ого­ло­си­ла, що Єв­ро­со­юз на­ці­ле­ний на роз­ши­ре­н­ня до 2025 р. за ра­ху­нок за­хі­дно­бал­кан­ських дер­жав. Ко­со­во як час­тко­во ви­зна­на кра­ї­на є уча­сни­ком цьо­го про­це­су на осо­бли­вих умо­вах, які вла­што­ву­ють кра­ї­ни ЄС, що не ви­зна­ють йо­го не­за­ле­жно­сті. На по­пе­ре­дньо­му са­мі­ті бу­ли при­су­тні лі­де­ри всіх дер­жав ре­гіо­ну, вклю­чно з Сер­бі­єю та Ко­со­во; цьо­го ра­зу, оче­ви­дно, сер­би сум­ні­ва­ю­ться що­до уча­сті.

Крім то­го, на са­міт, че­рез не­ба­жа­н­ня бра­ти участь у по­дії спіль­но з лі­де­ром Ко­со­во, від­мо­ви­ли­ся при­їха­ти пред­став­ни­ки Іспа­нії, Кі­пру та Ру­му­нії — кра­їн, які без­по­се­ре­дньо зі­штов­ху­ю­ться з про­бле­мою се­па­ра­ти­зму. При­ро­дно, ці дер­жа­ви теж не ви­зна­ють не­за­ле­жно­сті Ко­со­во. Це, втім, важ­ко на­зва­ти яки­мось но­вим роз­ко­лом у Єв­ро­пі, оскіль­ки ці кра­ї­ни де­ле­гу­ють свої пов­но­ва­же­н­ня на са­мі­ті ін­шим чле­нам ЄС. Однак та­ка від­мо­ва на­га­дує про су­пе­ре­чно­сті в Єв­ро­пі з пи­та­н­ня Ко­со­во, а крім то­го, в ни­ні­шній си­ту­а­ції мо­же ста­ти фор­маль­ним при­во­дом не при­бу­ти на са­міт для серб­сько­го лі­де­ра. Сер­бія на­пев­но бу­де на ньо­му пред­став­ле­на— але не факт, що на ви­що­му рів­ні. Та­кий крок, на тлі за­га­лом агре­сив­ної по­лі­ти­ки Бел­гра­да в ре­гіо­ні, ста­вить під удар ев­ро­ін­те­гра­цій­ні пер­спе­кти­ви Сер­бії, яка ни­ні є одним із лі­де­рів з ви­ко­на­н­ня ви­мог ЄС.

Крім то­го, жорс­тка ре­а­кція Сер­бії на остан­ні дії Ко­со­во, і, зокре­ма, одно­сто­рон­нє фор­му­ва­н­ня мі­сце­вих адмі­ні­стра­цій зни­жу­ють імо­вір­ність ком­про­мі­су; то­ді як пре­зи­дент Єв­ро­ко­мі­сії Жан-клод Юн­кер за­явив, що ЄС біль­ше не на­мі­ря­є­ться при­йма­ти кра­ї­ни з не­ви­рі­ше­ни­ми те­ри­то­рі­аль­ни­ми кон­флі­кта­ми. У Сер­бії не­має ра­ціо­наль­ної зов­ні­шньо­по­лі­ти­чної аль­тер­на­ти­ви єв­ро­ін­те­гра­ції (на­сам­пе­ред із по­гля­ду еко­но­мі­ки). Однак по­лі­ти­чні ам­бі­ції (і на­строї гро­ма­дян, 81% яких від­мо­вив­ся б від всту­пу в ЄС, як­би це озна­ча­ло ви­зна­н­ня не­за­ле­жно­сті Ко­со­во, при то­му що за­га­лом біль­шість на­се­ле­н­ня єв­ро­ін­те­гра­цію під­три­мує: на гі­по­те­ти­чно­му ре­фе­рен­ду­мі про вступ до ЄС «за» про­го­ло­су­ва­ли б 52%, «про­ти» — 24%) вко­тре при­му­шу­ють Бел­град ді­я­ти не­ра­ціо­наль­но. І то­му, хо­ча во­єн­них ри­зи­ків для Бал­кан усе-та­ки по­ки що не пе­ре­дба­ча­є­ться, си­ту­а­ція з Джу­ри­чем зно­ву на­га­дує нам про зна­чні вну­трі- й зов­ні­шньо­по­лі­ти­чні про­бле­ми ре­гіо­ну.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.