Но­ва стра­те­гія Нац­бан­ку: ін­стру­кція зі ство­ре­н­ня оа­зи­су чи мі­раж у пу­сте­лі?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ва­дим СИРОТА, бан­ків­ський екс­перт, кан­ди­дат еко­но­мі­чних на­ук

У су­во­ро­му хо­ло­дно­му бе­ре­зні цьо­го ро­ку скін­чи­ла­ся епо­пея зі звіль­не­н­ням з по­са­ди го­ло­ви НБУ одіо­зної й екс­цен­три­чної Ва­ле­рії Гон­та­ре­вої. Це да­ло мо­жли­вість Яко­ву Смо­лію, який за­мі­нив її, по­збу­ти­ся, на­ре­шті, сло­во­спо­лу­че­н­ня «ви­ко­ну­вач обов’яз­ків», що сі­я­ло не­ви­зна­че­ність.

Гро­мад­сько­сті одра­зу бу­ло за­про­по­но­ва­но стра­те­гію На­ціо­наль­но­го бан­ку, основ­ні по­ло­же­н­ня якої окре­мі екс­пер­ти влу­чно по­рів­ня­ли з ан­глій­ською га­ля­ви­ною. Ма­ю­чи на ува­зі, що для під­три­ма­н­ня в гар­но­му ста­ні її до­ста­тньо ли­ше ре­гу­ляр­но стриг­ти й по­ли­ва­ти. Зва­жа­ю­чи на до­свід Бан­ку Ан­глії, про­від­но­го сві­то­во­го цен­тро­бан­ку, спро­бу­є­мо за­про­по­ну­ва­ти ряд ре­ко­мен­да­цій, яке «на­сі­н­ня сі­я­ти» і «до­бри­ва ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти» на ві­тчи­зня­ній фі­нан­со­во­кре­ди­тній «га­ля­ви­ні». Ка­пкан для ін­фля­ції Бри­тан­ська бан­ків­ська си­сте­ма, по­за сум­ні­вом, кар­ди­наль­но рі­зни­ться від укра­їн­ської: її роз­мір, скла­дність, якість ре­гу­лю­ва­н­ня й на­гля­ду, при­ро­да ри­зи­ків бан­ків­ської ді­яль­но­сті ма­ють ціл­ком ін­ший ха­ра­ктер. Та й не­пу­блі­чний пан Смо­лій во­че­видь не є спо­рі­дне­ним пси­хо­ти­пом для го­ло­ви Бан­ку Ан­глії Мар­ка Кар­ні, ко­трий отри­мав від жур­на­лі­стів не­фор­маль­ний ти­тул «рок-зір­ка». Але ді­яль­ність ре­гу­ля­то­ра з Ту­ман­но­го Аль­біо­ну мо­же слу­гу­ва­ти ін­ди­ка­то­ром най­су­ча­сні­ших сві­то­вих трен­дів у бан­ків­ській спра­ві й не­ви­чер­пним дже­ре­лом успі­шно­го ви­рі­ше­н­ня не­про­стих кей­сів.

Пер­ший пункт но­вої стра­те­гії Нац­бан­ку пе­ре­бу­ває в уні­со­ні з йо­го основ­ним, за­ко­но­дав­чо вста­нов­ле­ним зав­да­н­ням: за­без­пе­че­н­ня низь­кої та ста­біль­ної ін­фля­ції. В екс­пер­тно­му се­ре­до­ви­щі бу­ло ви­слов­ле­но вже до­сить ар­гу­мен­тів про не­ефе­ктив­ність ре­жи­му ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня в ни­ні­шніх ре­а­лі­ях укра­їн­ської еко­но­мі­ки. На жаль, на­віть офі­цій­на ста­ти­сти­ка ре­гу­ля­то­ра не свід­чить про успі­хи в до­ся­гнен­ні вста­нов­ле­них ін­фля­цій­них ці­лей (див. рис. 1).

От­же, в остан­ні ро­ки Нац­банк не мо­же за­без­пе­чи­ти рі­вень ін­фля­ції в ме­жах за­де­кла­ро­ва­них ним ці­льо­вих по­ка­зни­ків. Ра­зом із тим про­від­ні цен­тро­бан­ки сві­ту на цьо­му ета­пі ви­рі­шу­ють про­ти­ле­жне зав­да­н­ня: кон­тро­льо­ва­не, у пев­них ме­жах, під­ви­ще­н­ня рів­ня ін­фля­ції має по­си­ли­ти тем­пи еко­но­мі­чно­го зро­ста­н­ня. На сьо­го­дні на­ціо­наль­ні ре­гу­ля­то­ри не ду­же успі­шні в цьо­му (бе­ру­чи до ува­ги спо­тво­ре­ний рі­зно­ма­ні­тни­ми про­гра­ма­ми «кіль­кі­сно­го пом’якше­н­ня» ланд­шафт сві­то­вої фі­нан­со­вої си­сте­ми). Банк Ан­глії фор­маль­но до­три­му­є­ться ре­жи­му ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня. Але на по­ча­тку ка­ден­ції Мар­ка Кар­ні бу­ло озву­че­но: «…під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки Бан­ку Ан­глії не слід очі­ку­ва­ти до то­го мо­мен­ту, по­ки рі­вень без­ро­бі­т­тя не опу­сти­ться ниж­че при­ро­дної нор­ми в 7%». На пре­зен­та­ції стра­те­гії ре­фор­му­ва­н­ня ан­глій­сько­го цен­тро­бан­ку «One Bank» у 2014 р. М.кар­ні на­го­ло­сив, що «зай­ва кон­цен­тра­ція на ін­фля­ції мо­же ста­ти «шкі­дли­вою роз­ва­гою». І рі­зно­ма­ні­тність ін­стру­мен­тів Бан­ку Ан­глії пе­ред­ба­чає, що в май­бу­тньо­му він бу­де у змо­зі кон­тро­лю­ва­ти пе­ре­грі­тий ри­нок, не під­ви­щу­ю­чи від­со­тко­вої став­ки.

От­же, мо­жна зро­би­ти ви­сно­вок, що при під­го­тов­ці рі­шень но­во­при­зна­че­но­му ке­рів­ни­цтву укра­їн­сько­го ре­гу­ля­то­ра слід ду­же кри­ти­чно пе­ре­оці­ни­ти до­гми мо­не­тар­ної по­лі­ти­ки, узя­ті із за­ста­рі­лих ме­то­ди­чок по­ча­тку 90-х ро­ків ми­ну­ло­го сто­лі­т­тя. Во­дно­час при роз­роб­ці гро­шо­во-кре­ди­тної по­лі­ти­ки слід ура­хо­ву­ва­ти ще один ва­жли­вий ви­клик, що сто­їть пе­ред ним. Пер­спе­кти­ви одер­жа­н­ня чер­го­во­го тран­шу кре­ди­ту від МВФ опо­ви­ті та­ким гу­стим ту­ма­ном, який рід­ко бу­ває на­віть на бе­ре­гах Тем­зи. У зв’яз­ку з цим ви­ни­ка­ють ціл­ком ма­те­рі­аль­ні за­гро­зи для кур­со­вої ста­біль­но­сті, під­твер­джу­ва­ні ста­ти­сти­кою ре­гу­ля­то­ра (див. рис. 2).

Гру­бо ка­жу­чи, на ни­ні­шньо­му ета­пі Укра­ї­на пла­тить за ім­порт біль­ше, ніж над­хо­дить екс­порт­них пла­те­жів (де­фі­цит по­то­чно­го ра­хун­ку). А ви­пла­ти за кре­ди­та­ми та ін­ши­ми фі­нан­со­ви­ми зо­бов’яза­н­ня­ми пе­ре­ви­щу­ють над­хо­дже­н­ня в кра­ї­ну фі­нан­со­вих ре­сур­сів (де­фі­цит фі­нан­со­во­го ра­хун­ку). І за про­гно­за­ми НБУ, цей роз­рив зав­біль­шки 3–5 млрд дол. збе­ре­же­ться і в 2018–2020 рр. При та­ких по­ка­зни­ках лег­ко спро­гно­зу­ва­ти не­ста­чу ва­лю­ти на фі­нан­со­во­му рин­ку Укра­ї­ни, яку не­мо­жли­во бу­де по­кри­ти за ра­ху­нок одер­жа­н­ня тран­шів МВФ. Вар­то за­зна­чи­ти, що це зна­чно обме­жує мо­жли­во­сті Нац­бан­ку в сфе­рі ва­лю­тної лі­бе­ра­лі­за­ції (всу­пе­реч де­кла­ро­ва­но­му пра­гнен­ню). Одно­ча­сно не мо­жна за­бу­ва­ти про ко­ло­саль­ну ва­лю­тну скла­до­ву у ві­тчи­зня­них ре­а­лі­ях ці­но­утво­ре­н­ня, що зна­чно ускла­днює пра­кти­чну ре­а­лі­за­цію мо­не­тар­них те­о­рій, іде­аль­них тіль­ки на сто­рін­ках під­ру­чни­ків і в ти­ші бі­бліо­тек.

При цьо­му по­тен­цій­но про­сте рі­ше­н­ня по­ді­бне до ко­ра­ло­во­го ри­фу, що не­се для мо­ре­плав­ців ве­ли­че­зні за­гро­зи, при­хо­ва­ні в бе­зо­дні оке­а­ну. Йде­ться про ді­ста­ва­н­ня з на­фта­лі­ну ідей про «про­ду­ктив­ну емі­сію», яка акту­а­лі­зу­ва­ла­ся в ін­фор­ма­цій­но­му про­сто­рі на тлі істо­тно­го охо­ло­дже­н­ня від­но­син із МВФ. Не­по­хи­тна ві­ра (або при­хо­ва­ні ко­ри­сли­ві мо­ти­ви) у те, що на­дру­ко­ва­ні мо­не­тар­ним ре­гу­ля­то­ром гро­ші сти­му­лю­ють роз­ви­ток ви­ро­бни­цтва, не­се в со­бі ко­ло­саль­ні ри­зи­ки гі­пе­рін­фля­ції. А це, на­га­да­є­мо, є одні­єю з ро­до­вих травм бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни (чо­го вар­тий ли­ше 1993 р. з ін­фля­ці­єю, що пе­ре­ви­щує 10000%!). Хо­ча вар­то за­зна­чи­ти, що пев­ні дії па­на Смо­лія не­суть по­зи­тив­ні си­гна­ли, які свід­чать про усві­дом­ле­н­ня ним ці­єї про­бле­ми. На­при­клад, під­ви­ще­н­ня облі­ко­вої став­ки НБУ до 17% у день го­ло­су­ва­н­ня за йо­го мо­жли­ве при­зна­че­н­ня у Вер­хов­ній Ра­ді (не бу­де­мо оці­ню­ва­ти не­га­тив­ний чи по­зи­тив­ний еко­но­мі­чний ефект цьо­го кро­ку). Але ж мо­жна тіль­ки уяви­ти, яку ве­ли­че­зну кіль­кість де­пу­тат­ських «хо­ті­лок» що­до емі­сій­ної під­трим­ки прі­о­ри­те­тних сфер еко­но­мі­ки до­ве­ло­ся ви­слу­ха­ти ни­ні­шньо­му ке­рів­ни­ко­ві цен­тро­бан­ку під час кон­суль­та­цій пе­ред при­зна­че­н­ням. Ви­хо­дить, що по­ки йо­му на­чеб­то ви­ста­ча­ло твер­до­сті ска­за­ти «ні». Але як бу­де да­лі?

Ви­рі­ше­н­ня ці­єї про­бле­ми є ком­пле­ксним і по­тре­бує гли­бо­ко­го ана­лі­зу й ро­зу­мі­н­ня про­це­сів у ре­аль­но­му се­кто­рі ви­ро­бни­цтва. І тут мо­жна зно­ву по­вчи­ти­ся у Бан­ку Ан­глії, у фо­ку­сі до­слі­дни­цької ді­яль­но­сті яко­го пе­ре­бу­ває про­бле­ма­ти­ка зро­ста­н­ня про­ду­ктив­но­сті еко­но­мі­ки Ве­ли­кої Бри­та­нії. Імо­вір­но, Нац­бан­ку слід при­мі­ря­ти «май­ку лі­де­ра» в ана­лі­ти­чній оцін­ці слаб­ких місць і по­тен­цій­них то­чок зро­ста­н­ня ре­аль­но­го се­кто­ра еко­но­мі­ки, вклю­ча­ю­чи про­бле­ма­ти­ку під­ви­ще­н­ня йо­го про­ду­ктив­но­сті. Ста­біль­ність без роз­ви­тку? Про­бле­ма­ти­ку про­зо­ро­сті, ефе­ктив­но­сті й ста­біль­но­сті бан­ків­ської си­сте­ми слід роз­гля­да­ти в ба­га­тьох ра­кур­сах. На­сам­пе­ред ефе­ктив­на бан­ків­ська си­сте­ма має бу­ти при­бу­тко­вою. Про­гно­зи про пер­спе­кти­ви ви­хо­ду в плюс укра­їн­сько­го бан­ків­сько­го се­кто­ра ба­зу­ю­ться на то­му, що і в 2016 р., і в 2017-му по­над 85% зби­тків бан­ків Укра­ї­ни бу­ли зге­не­ро­ва­ні ли­ше одним на­ціо­на­лі­зо­ва­ним При­ват­бан­ком. Успі­шне ви­рі­ше­н­ня цьо­го оди­ни­чно­го кей­са в те­о­рії має при­ве­сти до по­яви при­бу­тку в гра­фі «фі­нан­со­вий ре­зуль­тат» си­сте­ми. Але ме­ха­ні­зми, що да­ють змо­гу роз­ру­ба­ти цей Гор­ді­їв ву­зол, фун­кціо­ну­ють за ме­жа­ми на­шої кра­ї­ни, а якщо бу­ти то­чні­ши­ми, на Ту­ман­но­му Аль­біо­ні. Йде­ться про пра­во­ву й су­до­ву си­сте­ми Ве­ли­кої Бри­та­нії, яка за­раз актив­но роз­гля­дає ді­ло­ві спо­ри між ві­тчи­зня­ни­ми олі­гар­ха­ми, за­а­ре­што­вує їхні акти­ви по всьо­му сві­ту. Фа­кти­чно Лон­дон­ський суд став мо­гу­тнім грав­цем в укра­їн­ських по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чних роз­кла­дах. Су­до­ве рі­ше­н­ня про по­вер­не­н­ня екс-акціо­не­ра­ми При­ват­бан­ку ко­штів, ви­ве­де­них, на дум­ку пред­став­ни­ків Нац­бан­ку, з на­ціо­на­лі­зо­ва­ної уста­но­ви, мо­же не тіль­ки кар­ди­наль­но змі­ни­ти фін­ре­зуль­тат усі­єї си­сте­ми, але й спро­во­ку­ва­ти те­кто­ні­чні зру­ше­н­ня у ві­тчи­зня­но­му по­лі­ти­ку­мі. Однак не бу­де­мо за­бу­ва­ти, що в бри­тан­ських су­дах роз­гля­да­ю­ться спо­ри, в які за­лу­че­ні ін­ші пред­став­ни­ки ве­ли­ко­го укра­їн­сько­го бі­зне­су. А са­ме: вла­сник ве­ли­кої бан­ків­ської уста­но­ви, клю­чо­ві ви­ро­бни­чі акти­ви яко­го ма­ють ве­ли­че­зну за­бор­го­ва­ність пе­ред іно­зем­ни­ми кре­ди­то­ра­ми (Р.ахме­тов). І про­ми­сло­вець, під­при­єм­ства яко­го за­бор­гу­ва­ли ба­га­то­мі­льяр­дні су­ми укра­їн­ським бан­кам (К.гри­го­ри­шин). То­му на­про­шу­є­ться ви­сно­вок про те, що рі­ше­н­ня не­упе­ре­дже­ної (без зай­во­го па­фо­су) бри­тан­ської Фе­мі­ди ви­зна­ча­ти­муть по­ря­док ден­ний для бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни і пря­мо впли­ва­ти­муть на ефе­ктив­ність її ро­бо­ти.

Во­дно­час слід за­зна­чи­ти, що ма­ло­ймо­вір­но очі­ку­ва­ти від па­на Смо­лія кар­ди­наль­них і різ­ких кро­ків із ви­ве­де­н­ня з рин­ку но­вих бан­ків­ських уста­нов. Ста­біль­ність справ­ді мо­же ста­ти ха­ра­ктер­ною ри­сою йо­го ка­ден­ції в НБУ. Але ста­бі­лі­за­ція, що су­про­во­джу­є­ться низ­кою не­га­тив­них ре­кор­дів, не мо­же бу­ти при­во­дом для са­мо­за­до­во­ле­н­ня. На­при­клад, не­що­дав­но чи­нов­ни­ки ре­гу­ля­то­ра ба­дьо­ро від­ра­пор­ту­ва­ли про те, що укра­їн­ська бан­ків­ська си­сте­ма по­ста­ви­ла у 2017 р. сві­то­вий ре­корд за об­ся­гом про­блем­них кре­ди­тів (non-performing loans, NPL). Час­тка та­ких кре­ди­тів пра­кти­чно не ско­ро­ти­ла­ся по­рів­ня­но з пі­ко­ви­ми зна­че­н­ня­ми (близь­ко 58%) і ста­ном на 1 бе­ре­зня 2018 р. ста­но­ви­ла 56,2%.

Крім об’єктив­них еко­но­мі­чних фа­кто­рів, ви­ще­опи­са­ний ре­зуль­тат бу­ло зу­мов­ле­но до­сить су­пе­ре­чли­вим ви­ко­ри­ста­н­ням на­гля­до­вих ін­стру­мен­тів ре­гу­ля­то­ром. Перш за все стрес-те­сту­ва­н­ня бан­ків­ських уста­нов, на під­ста­ві яко­го у 2016 р. бу­ло ви­зна­че­но по­тре­би в їх до­ка­пі­та­лі­за­ції. Суть цьо­го ме­то­ду по­ля­гає в то­му, що з ви­ко­ри­ста­н­ням ма­те­ма­ти­чної мо­де­лі скла­да­є­ться про­гноз зби­тків бан­ку на най­ближ­чі три ро­ки. Отри­ма­ні ре­зуль­та­ти в ра­зи пе­ре­ви­щу­ва­ли по­тре­би в ка­пі­та­лі, ви­зна­че­ні на під­ста­ві пе­ре­ві­рок Нац­бан­ком по­то­чно­го ста­ну акти­вів фі­н­уста­нов.

Одра­зу при­га­ду­ю­ться сло­ва ви­да­тно­го фі­зи­ка Ніль­са Бо­ра (у ва­рі­а­ції від бейс­бо­лі­ста Йо­гі Бер­ра): «Май­бу­тнє те­пер уже не те, що бу­ло ра­ні­ше». То­му по­ста­ви­мо ри­то­ри­чне за­пи­та­н­ня: на­скіль­ки ко­ре­ктно ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти по­ді­бні про­гно­сти­чні ін­стру­мен­ти в на­ших по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чних ре­а­лі­ях, що ки­шать рі­зно­ма­ні­тни­ми «чор­ни­ми ле­бе­дя­ми»? І за ра­ху­нок яких ре­сур­сів бан­ки ви­ко­ну­ва­ти­муть по­тен­цій­ні ви­мо­ги з до­ка­пі­та­лі­за­ції, су­дя­чи з то­го, що НБУ обі­цяє про­во­ди­ти що­ро­ку по­ді­бні оцін­ки в май­бу­тньо­му? Адже та­кі ви­мо­ги ре­гу­ля­то­ра бу­ло ви­ко­на­но ра­ні­ше бан­ка­ми з іно­зем­ним ка­пі­та­лом пе­ре­ва­жно без вкла­де­н­ня лі­кві­дних ко­штів у ка­пі­тал, за ра­ху­нок кон­вер­та­ції ра­ні­ше отри­ма­них кре­ди­тів, які фа­кти­чно ма­те­рі­а­лі­зу­ва­ли­ся в зби­тки від ма­те­рин­ських стру­ктур. Са­ме то­му за­яви по­пе­ре­дньо­го ке­рів­ни­ка ре­гу­ля­то­ра Ва­ле­рії Гон­та­ре­вої про збіль­ше­н­ня бан­ка­ми Укра­ї­ни ка­пі­та­лу на 291 млрд грн по­тре­бу­ють ре­тель­ні­шо­го про­фе­сій­но­го ана­лі­зу.

З огля­ду на на­яв­ність у па­на Смо­лія ма­те­ма­ти­чної осві­ти мо­жна при­пу­сти­ти, що він чу­до­во ро­зу­міє ри­зи­ки на­дмір­но­го за­хо­пле­н­ня ма­те­ма­ти­чни­ми мо­де­ля­ми (не за­бу­вай­мо про про­ра­хун­ки мо­не­тар­но­го бло­ку ре­гу­ля­то­ра в про­гно­зу­ван­ні ін­фля­ції та опти­маль­но­го рів­ня від­со­тко­вих ста­вок). І він уже про­де­мон­стру­вав, що для ньо­го є кра­щим ви­су­ва­н­ня менш жорс­тких ре­гу­ля­тор­них ви­мог до бан­ків. На­при­клад, бу­ло пом’якше­но ви­мо­ги до оцін­ки кре­ди­тно­го ри­зи­ку, що обме­жить по­тен­цій­ні по­тре­би в ка­пі­та­лі (у ча­сти­ні роз­ра­хун­ку кіль­ко­сті днів, не­об­хі­дних для ви­зна­н­ня акти­ву не­ро­бо­чим, по­чи­на­ю­чи з 3 сі­чня 2017 р.).

Слід на­га­да­ти, що в Лон­до­ні до­сі ба­зу­є­ться єв­ро­пей­ська ре­гу­ля­тор­на на­гля­до­ва ор­га­ні­за­ція EBA (European Banking Authority), яка здій­снює стрес-те­сту­ва­н­ня про­від­них єв­ро­пей­ських бан­ків­ських уста­нов. А фа­хів­ці Бан­ку Ан­глії мо­жуть зба­га­ти­ти зна­н­ня спів­ро­бі­тни­ків укра­їн­сько­го цен­тро­бан­ку в сфе­рі ор­га­ні­за­ції по­ді­бно­го про­це­су для оцін­ки ри­зи­ків бан­ків­ської си­сте­ми за­га­лом. То­му хо­ті­ло­ся б по­ра­ди­ти ке­рів­ни­цтву ре­гу­ля­то­ра здій­сни­ти більш ре­тель­ний ана­ліз на­слід­ків ви­ко­ри­ста­н­ня акту­аль­ної ме­то­ди­ки стрес-те­сту­ва­н­ня бан­ків і від­пра­цю­ва­ти її з ура­ху­ва­н­ням до­сві­ду ко­лег із Ту­ман­но­го Аль­біо­ну. По­тен­цій­ні то­чки зро­ста­н­ня Ще одні­єю важ­кою спад­щи­ною для но­во­го го­ло­ви НБУ ста­не фа­кти­чна мо­но­по­лі­за­ція дер­жа­вою бан­ків­сько­го се­кто­ра. В огля­ді бан­ків­сько­го се­кто­ра (лю­тий 2018 р.) від Нац­бан­ку мі­сти­ться ін­фор­ма­ція про те, що дер­жбан­ки кон­тро­лю­ють за­галь­ні акти­ви на су­му май­же 1,1 трлн грн (59%). При цьо­му за­зна­че­но, що ця ка­те­го­рія бан­ків про­де­мон­стру­ва­ла 2017-го най­біль­ше зро­ста­н­ня за­галь­них акти­вів (17%). На­ціо­на­лі­зу­вав­ши При­ват­банк, дер­жа­ва скон­цен­тру­ва­ла у сво­їх ру­ках си­стем­но ва­жли­ві фі­н­уста­но­ви з їхні­ми по­то­чни­ми про­бле­ма­ми (пе­ред­усім це ве­ли­че­зний рі­вень про­блем­них кре­ди­тів).

По­ді­бні про­бле­ми пе­ре­жи­ва­ла й Ве­ли­ка Бри­та­нія, яка на пі­ку фі­нан­со­вої кри­зи бу­ла зму­ше­на час­тко­во на­ціо­на­лі­зу­ва­ти про­від­ні роз­дрі­бні бан­ки. Йде­ться про Royal Bank of Scotland (RBS): на пі­ку кри­зи бу­ло при­дба­но 83% акцій бан­ку, з них 68% — із пра­вом го­ло­су. І про Lloyds Banking Group (Lloyds): при­дба­но 41% акцій (зви­чай­них і з пра­вом го­ло­су), які бу­ло успі­шно про­да­но при­ва­тно­му ін­ве­сто­ру у 2017 р. Не менш ці­ка­ву ста­ти­сти­ку на­во­дить у сво­є­му зві­ті бри­тан­ський National Audit Оffice (пев­ний ана­лог укра­їн­ської Ра­хун­ко­вої па­ла­ти). З ви­тра­че­них на по­ря­ту­нок бан­ків під час кри­зи та ре­це­сії 1,2 трлн фун­тів стер­лін­гів ко­штів пла­тни­ків по­да­тків уда­ло­ся ком­пен­су­ва­ти при­бли­зно 5%. З одно­го бо­ку, якщо та­ка по­ту­жна фі­нан­со­ва си­сте­ма має не­ви­со­кий ККД по­вер­не­н­ня ви­тра­че­них на ре­ка­пі­та­лі­за­цію бан­ків ре­сур­сів, то що мо­жна очі­ку­ва­ти у ві­тчи­зня­них ре­а­лі­ях? З ін­шо­го — не слід за­бу­ва­ти, що май­же 89% по­ді­бних ви­трат Спо­лу­че­но­го Ко­ро­лів­ства ста­нов­лять не пря­мі гро­шо­ві вкла­де­н­ня, а рі­зно­ма­ні­тні га­ран­тій­ні схе­ми та зо­бов’яза­н­ня.

І це кар­ди­наль­но від­рі­зня­є­ться від си­ту­а­ції в Укра­ї­ні, де ви­пуск спе­ці­аль­них дер­жо­блі­га­цій фа­кти­чно ви­ко­ри­сто­ву­є­ться для ма­ску­ва­н­ня емі­сії. Та­ким чи­ном, ви­ни­кає по­тре­ба в по­шу­ках ефе­ктив­них мо­жли­во­стей для ком­пен­са­ції ві­тчи­зня­них ви­трат на по­ря­ту­нок бан­ків­ських уста­нов. І ко­ри­сно бу­ло б ви­вчи­ти успі­шні кей­си бан­кі­рів із Ту­ман­но­го Аль­біо­ну, на­при­клад, по­втор­но­го про­да­жу (при­ва­ти­за­ції) Lloyds. А пан Смо­лій тут мо­же ви­яви­ти свої на­ви­чки не­фор­маль­но­го ко­му­ні­ка­то­ра для ви­ро­бле­н­ня най­ефе­ктив­ні­шо­го рі­ше­н­ня.

З огля­ду на ви­кла­де­не но­во­му ке­рів­ни­цтву Нац­бан­ку має сенс не­гла­сно до­три­му­ва­ти­ся та­ко­го прин­ци­пу. Умов­но роз­ді­ли­ти бан­ків­ську си­сте­му на дві сфе­ри: «ста­ра», скон­цен­тро­ва­на на ро­бо­ті з про­блем­ни­ми акти­ва­ми; «но­ва», що слу­жить по­лі­го­ном для ін­но­ва­цій­них те­хно­ло­гій від­ро­дже­н­ня кре­ди­ту­ва­н­ня. Се­ред та­ких те­хно­ло­гій мо­жна роз­гля­да­ти рі­зно­ма­ні­тні фор­ми «зе­ле­но­го фі­нан­су­ва­н­ня», від­ро­дже­н­ня успі­шно­го до­сві­ду спе­ці­а­лі­зо­ва­них кре­ди­тних про­грам для під­трим­ки ма­ло­го та се­ре­дньо­го бі­зне­су (ра­зом із ЄБРР, штаб-квар­ти­ра яко­го роз­та­шо­ва­на в Лон­до­ні). І, зви­чай­но ж, іслам­ський бан­кінг. На­га­да­є­мо, під цим тер­мі­ном ма­є­ться на ува­зі осо­бли­ва си­сте­ма фі­нан­со­во-кре­ди­тних від­но­син, яка пе­ред­ба­чає за­бо­ро­ну на одер­жа­н­ня по­зи­чко­вих від­со­тків і ви­ко­ри­ста­н­ня аль­тер­на­ти­ви у ви­гля­ді пев­ної по­до­би ін­ве­сти­цій­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня.

Ця га­лузь у сві­то­во­му мас­шта­бі кон­цен­трує ко­ло­саль­ні фі­нан­со­ві ре­сур­си та ство­рює вла­сну осві­тню ін­фра­стру­кту­ру, си­сте­му кор­по­ра­тив­ної со­ці­аль­ної від­по­від­аль­но­сті. У п’ято­му ви­дан­ні зві­ту про роз­ви­ток і по­ка­зни­ки іслам­ських фі­нан­сів Thompson Reuters та Islamic Corporation for the Development of the private sector (ICD) оці­ни­ли за­галь­ні акти­ви іслам­ської фі­нан­со­вої ін­ду­стрії у 2016 р. у 2,2 трлн дол. США (очі­ку­є­ться, що во­ни ви­ро­стуть до 3,8 трлн до 2022 р.). Осво­є­н­ня хо­ча б ча­сти­ни від цьо­го «фі­нан­со­во­го пи­ро­га» дасть змо­гу успі­шно ви­рі­ши­ти зав­да­н­ня акти­ві­за­ції кре­ди­ту­ва­н­ня в мас­шта­бах Укра­ї­ни.

А от впро­ва­дже­н­ня су­ча­сних It-те­хно­ло­гій мо­же не ли­ше до­по­мог­ти ви­ко­на­ти пун­кти стра­те­гії Нац­бан­ку, спря­мо­ва­ні на за­без­пе­че­н­ня до­сту­пу до фі­нан­со­вих по­слуг і по­бу­до­ву су­ча­сно­го ре­гу­ля­то­ра, а й ста­ти «клю­чо­вою ком­пе­тен­ці­єю» но­во­го го­ло­ви Нац­бан­ку. Ми­ну­ло­го лі­та на­ша кра­ї­на пе­ре­жи­ла свій «фі­нан­со­вий Солс­бе­рі». Ата­ка ві­ру­су Petya по­ка­за­ла, що кі­бер­ри­зик стає одні­єю з основ­них за­гроз для фі­нан­со­во-бан­ків­ської си­сте­ми Укра­ї­ни, яка бу­ла фа­кти­чно без­за­хи­сною пе­ред нею. На­га­да­є­мо, са­ме уряд Ве­ли­кої Бри­та­нії (не Пен­та­гон і не Єв­ро­ко­мі­сія) офі­цій­но за­явив про від­по­від­аль­ність Ро­сії за по­ши­ре­н­ня ві­ру­су Notpetya, 75% атак яко­го при­па­ло на Укра­ї­ну. Схо­же, в Ту­ман­но­му Аль­біо­ні чі­тко усві­дом­лю­ють, що на­ша кра­ї­на мо­же ста­ти своє­рі­дним ви­про­бу­валь­ним по­лі­го­ном для су­ча­сної Itзброї ма­со­во­го ура­же­н­ня. І пан Смо­лій, який до сво­го при­зна­че­н­ня ку­ри­ру­вав It-на­прям у ре­гу­ля­то­рі, мо­же успі­шно ре­а­лі­зу­ва­ти про­гра­му із за­хи­сту бан­ків­ської си­сте­ми від кі­бер­за­гро­зи, спи­ра­ю­чись на до­по­мо­гу іно­зем­них пар­тне­рів, у то­му чи­слі бри­тан­ських.

Ну й не за­бу­де­мо, що Банк Ан­глії актив­но роз­ви­ває Fintech Accelerator, який ство­ре­ний для до­слі­дже­н­ня рин­ку кри­пто­ва­лют і су­пу­тніх йо­му те­хно­ло­гій (на­сам­пе­ред distributed ledger). З огля­ду на ко­ло­саль­ний по­тен­ці­ал укра­їн­ської It-сфе­ри, Нац­бан­ку вар­то бу­ло б іні­ці­ю­ва­ти ряд спіль­них про­е­ктів із бри­тан­ськи­ми ко­ле­га­ми в цій га­лу­зі. І то­ді на­пев­но ві­тчи­зня­ний ре­гу­ля­тор пе­ре­ста­не бо­я­ти­ся се­гмен­та рин­ку кри­пто­ва­лют, який ди­на­мі­чно роз­ви­ва­є­ться, і змо­же ство­ри­ти ма­кси­маль­но ком­фор­тні умо­ви для йо­го фун­кціо­ну­ва­н­ня, що при­не­се ве­ли­че­зну ко­ристь еко­но­мі­ці та фі­нан­со­вій си­сте­мі Укра­ї­ни.

***

Най­ав­то­ри­те­тні­ший аме­ри­кан­ський екс­перт із пи­тань ме­не­джмен­ту та осо­би­сті­сно­го зро­ста­н­ня Сті­вен Ко­ві ска­зав: «Лю­ди­на не є про­дукт об­ста­вин або умов, у яких во­на опи­ни­ла­ся. Лю­ди­на — про­дукт сво­їх вла­сних рі­шень». На пер­ший по­гляд, но­ве ке­рів­ни­цтво Нац­бан­ку мо­же ви­яви­ти­ся за­ру­чни­ком по­лі­ти­чних роз­кла­дів, не­спри­я­тли­вої зов­ні­шньої кон’юн­кту­ри фі­нан­со­вих рин­ків, важ­кої спад­щи­ни по­пе­ре­дни­ків. Але в будь-якій си­ту­а­ції є про­стір для ма­нев­ру. І на­віть кон­цен­тра­ція на ана­лі­ти­чній оцін­ці по­то­чних ри­зи­ків фі­нан­со­во-бан­ків­ської си­сте­ми й під­го­тов­ка те­о­ре­ти­чно­го ба­зи­су для прийня­т­тя управ­лін­ських рі­шень у май­бу­тньо­му мо­же до­зво­ли­ти зайня­ти ни­ні­шньо­му го­ло­ві НБУ гі­дне мі­сце в спи­ску ке­рів­ни­ків ві­тчи­зня­но­го цен­тро­бан­ку.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.