Дру­гий фронт При­ват­бан­ку

Dzerkalo Tizhnya - - ТИ­ТУЛЬ­НЫЙ ЛИСТ - Фо­то: evropakipr.com

Як ствер­джує дже­ре­ло DT.UA у Мін­фі­ні, да­ну юрис­ди­кцію для цьо­го су­до­во­го роз­гля­ду бу­ло обра­но, бо са­ме че­рез Кіпр про­хо­ди­ла біль­ша ча­сти­на тих угод, які ви­кли­ка­ли пи­та­н­ня у но­во­го ке­рів­ни­цтва При­ват­бан­ку і не на­сто­ро­жи­ли йо­го ко­ли­шньо­го ау­ди­то­ра. А три мі­льяр­ди, що їх банк хо­че отри­ма­ти від PWC, — це су­ма цих угод. І не­хай чи­та­ча не бен­те­жить, що пре­тен­зії бан­ку до ау­ди­то­рів біль­ші, ніж йо­го ж пре­тен­зії до екс-акціо­не­рів. Ду­же ско­ро, за на­ши­ми да­ни­ми, Ви­со­ко­му су­ду Лон­до­на бу­де на­да­но до­да­тко­ві кей­си про зло­вжи­ва­н­ня ко­ли­шніх вла­сни­ків бан­ку, і су­ма пре­тен­зій до них зро­сте.

Однак, на від­мі­ну від «лон­дон­ської» спра­ви, пер­спе­кти­ва стя­гне­н­ня з ау­ди­то­ра трьох мі­льяр­дів сум­нів­на. До­ве­сти про­ви­ну ау­ди­то­ра у зав­дан­ні зби­тків бан­ку, а не ли­ше в по­ру­шен­ні обов’яз­ків під час пе­ре­вір­ки фі­нан­со­вої зві­тно­сті, ду­же скла­дно. А са­ма по со­бі про­фе­сій­на не­дба­лість за ін­ших об­ста­вин зби­тків бан­ку мо­гла й не спри­чи­ни­ти.

«Ком­па­нія мо­же ви­ма­га­ти від ау­ди­то­ра як від­шко­ду­ва­н­ня опла­ти по­слуг ком­па­нії-ау­ди­то­ра, так і від­шко­ду­ва­н­ня зав­да­но­го зби­тку. Го­лов­не в цьо­му ви­пад­ку — до­ве­сти об´рун­то­ва­ність стя­гу­ва­ної су­ми. Якщо до­ве­сти опла­ту по­слуг ау­ди­то­ра за­зви­чай до­сить про­сто, то, щоб до­ве­сти су­му зав­да­но­го зби­тку, до­ве­де­ться по­ста­ра­ти­ся: по­трі­бно на­да­ти до­ка­зи, як дії ау­ди­то­рів впли­ну­ли на зби­тки під­при­єм­ства, об´рун­ту­ва­ти ці са­мі зби­тки та ін­ше, — ка­же управ­ля­ю­чий пар­тнер ЮК «Ка­сья­нен­ко та пар­тне­ри» Дми­тро Ка­сья­нен­ко. — Уза­га­лі до­ве­сти про­ви­ну ау­ди­то­ра — річ до­сить скла­дна, оскіль­ки ау­ди­то­ри ро­блять свої зві­ти на під­ста­ві до­ку­мен­та­ції, на­да­ної ме­не­джмен­том і бух­гал­те­рі­єю. То­му для по­ча­тку по­трі­бно зна­йти вин­но­го в пе­ре­ві­ря­ю­чій ком­па­нії».

Під час роз­гля­ду, що по­гу­бив «Ар­тур Ан­дер­сен», на­при­клад, бу­ло до­ве­де­но, що ау­ди­тор не про­сто під­твер­джу­вав ли­по­ву зві­тність ком­па­нії «Ен­рон», а й зни­щу­вав до­ку­мен­ти, які бу­ли пов’яза­ні з її ау­ди­том і на­ле­жа­ли до пре­дме­та роз­слі­ду­ва­н­ня. Тоб­то бу­ло до­ве­де­но факт змо­ви ау­ди­то­ра та клі­єн­та. Ми не зна­є­мо, чи є по­ді­бні до­ка­зи в бан­ку, але йо­го до­го­вір із ко­ли­шнім ау­ди­то­ром на­пев­но скла­дав­ся з ура­ху­ва­н­ням усіх мо­жли­вих пре­тен­зій з бо­ку клі­єн­та.

«Ґрун­ту­ю­чись на пра­кти­ці, мо­жу ска­за­ти, що, як пра­ви­ло, у кон­тра­ктах із ау­ди­то­ра­ми остан­ні на­ма­га­ю­ться обме­жу­ва­ти роз­мі­ри сво­єї від­по­від­аль­но­сті су­ма­ми го­но­ра­рів або пе­ред­ба­ча­ють якусь кра­тність від­шко­ду­ва­н­ня зби­тку за­ле­жно від су­ми го­но­ра­ру. Однак це не ви­клю­чає прийня­т­тя су­дом рі­ше­н­ня про стя­гне­н­ня пов­но­цін­них сум зби­тку. Та­кож вар­то за­зна­чи­ти, що ди­склей­ме­ри до­го­во­рів ау­ди­то­рів за­зви­чай мі­стять обме­жу­валь­ні по­ло­же­н­ня, які сто­су­ю­ться то­го, що ви­снов­ки ро­бля­ться на під­ста­ві на­да­ної ком­па­ні­єю ін­фор­ма­ції, а та­кож ін­фор­ма­ції, отри­ма­ної в ре­зуль­та­ті про­ве­де­ної ді­яль­но­сті та ана­лі­зу здій­сне­них опе­ра­цій, — по­яснив DT.UA управ­ля­ю­чий пар­тнер АО «Кон­нов і Со­за­нов­ський» Оле­ксій Іва­нов. — Бе­зу­мов­но, мо­жна очі­ку­ва­ти, що ко­жна зі сто­рін бу­де ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти всі ар­гу­мен­ти, які об´рун­то­ву­ють їхню пра­во­ву по­зи­цію, і ком­па­нія PWC, зви­чай­но ж, ви­ко­ри­стає обме­жу­валь­ні по­ло­же­н­ня, що мі­стя­ться в її кон­тра­ктах».

Оскіль­ки PWC — ком­па­нія з ба­га­тою істо­рі­єю та ве­ли­кою кіль­кі­стю під­роз­ді­лів, во­на вже не­о­дно­ра­зо­во зі­штов­ху­ва­ла­ся з по­зо­ва­ми від не­за­до­во­ле­них клі­єн­тів. Де­я­кі спо­ри бу­ло вре­гу­льо­ва­но по­за су­дом за су­ми з ші­стьо­ма ну­ля­ми, де­я­кі — за не­роз­кри­ті су­ми. Але якщо При­ват­банк роз­ра­хо­ву­вав на по­ді­бний ре­зуль­тат, то ви­бір Кі­пру як юрис­ди­кції був по­мил­кою, адже три­ва­лий роз­гляд спра­ви для дер­жбан­ку — це по­стій­не ви­тра­ча­н­ня дер­жав­них гро­шей, а для ау­ди­то­ра ве­ли­кої че­твір­ки — не­зна­чна ста­т­тя ви­трат і хо­ро­ша аль­тер­на­ти­ва уго­ді з по­зи­ва­чем. Зви­чай­но, бу­ли й мі­льяр­дні стя­гне­н­ня, які до­во­ди­ло­ся пла­ти­ти PWC, але зав­жди йшло­ся про штра­фи, що на­кла­да­ють на ком­па­нію, а не про ви­пла­ту по­зов­них ви­мог. Пра­во­мір­ність яких ще тре­ба до­ве­сти су­ду.

Но­вий го­ло­ва прав­лі­н­ня При­ват­бан­ку Петр Крум­ханзл, ко­мен­ту­ю­чи по­да­н­ня по­зо­ву, за­зна­чив: «Аб­со­лю­тна не­спро­мо­жність PWC ви­яви­ти в бан­ку опе­ра­ції ша­храй­ства про­тя­гом ба­га­тьох ро­ків при­зве­ла до то­го, що пра­кти­чно весь кор­по­ра­тив­ний порт­фель бан­ку не об­слу­го­ву­є­ться та не має від­по­від­но­го за­став­но­го за­без­пе­че­н­ня». Ау­ди­тор за сло­вом у ки­ше­ню не по­ліз і на­га­дав бан­ку, що у сво­є­му ау­ди­тор­сько­му ви­снов­ку з фі­нан­со­вої зві­тно­сті При­ват­бан­ку за 2015 р. зро­бив по­пе­ре­дже­н­ня про бан­ків­ські опе­ра­ції з пов’яза­ни­ми осо­ба­ми.

Що­прав­да, по­пе­ре­дже­н­ням це скла­дно на­зва­ти. Швид­ше, по­ясне­н­ням, що ау­ди­тор не зміг за­вер­ши­ти оцін­ку опе­ра­цій з пов’яза­ни­ми осо­ба­ми, то­му що не одер­жав до­ста­тніх ау­ди­тор­ських до­ка­зів, а ще що оцін­ку бу­ло про­ве­де­но від­по­від­но до ви­мог стан­дар­ту МСБО 24, кри­те­рії ви­зна­че­н­ня пов’яза­них осіб яко­го від­рі­зня­ю­ться від кри­те­рі­їв По­да­тко­во­го ко­де­ксу Укра­ї­ни та по­ста­но­ви НБУ №315. Зви­чай­но, при­че­пи­ти­ся бу­де до чо­го, тим па­че, що пре­тен­зії бан­ку не обме­жу­ю­ться тіль­ки 2015 р., а й сто­су­ю­ться зві­тно­сті за більш ран­ні пе­рі­о­ди. Во­дно­час тре­ба усві­дом­лю­ва­ти, що до­каз про­ви­ни ау­ди­то­ра — це ду­же скла­дний про­цес, адже ау­ди­тор не пи­ше зві­ту, він ли­ше під­твер­джує йо­го.

«Ау­ди­тор­ський звіт При­ват­бан­ку ´рун­ту­вав­ся на між­на­ро­дних стан­дар­тах. Та­ко­го ро­ду ау­ди­тор­ський ви­сно­вок має вклю­ча­ти роз­діл «Від­по­від­аль­ність ке­рів­ни­цтва за фі­нан­со­ву зві­тність». У цьо­му роз­ді­лі ви­снов­ку опи­са­но від­по­від­аль­ність ке­рів­ни­цтва бан­ку за під­го­тов­ку да­ної фі­нан­со­вої зві­тно­сті та за си­сте­му вну­трі­шньо­го кон­тро­лю, яка, на дум­ку ке­рів­ни­цтва, не­об­хі­дна для під­го­тов­ки фі­нан­со­вої зві­тно­сті, що не мі­стить істо­тних ви­крив­лень уна­слі­док не­до­бро­со­ві­сних дій або по­ми­лок, — по­ясни­ла асо­ці­йо­ва­ний пар­тнер адво­кат­ської фір­ми Goro legal Ган­на Вов­чен­ко. — Якщо фі­нан­со­ву зві­тність під­го­тов­ле­но від­по­від­но до кон­це­пції до­сто­вір­но­го по­да­н­ня, опис від­по­від­аль­но­сті ке­рів­ни­цтва за під­го­тов­ку фі­нан­со­вої зві­тно­сті в ау­ди­тор­сько­му ви­снов­ку має мі­сти­ти вка­зів­ку на «під­го­тов­ку та до­сто­вір­не по­да­н­ня да­ної фі­нан­со­вої зві­тно­сті» або «під­го­тов­ку фі­нан­со­вої зві­тно­сті, яка дає прав­ди­ве та до­сто­вір­не по­да­н­ня», за­ле­жно від об­ста­вин».

Тоб­то ау­ди­тор у су­ді на­пев­но го­во­ри­ти­ме, що по­кла­дав­ся на на­да­ну ме­не­джмен­том бан­ку ін­фор­ма­цію, про­вів усі не­об­хі­дні ау­ди­тор­ські про­це­ду­ри та із за­сте­ре­же­н­ня­ми (бе­зу­мов­но, які зні­ма­ють з ньо­го від­по­від­аль­ність) цю ін­фор­ма­цію під­твер­див. Ек­спер­ти­за з ве­ли­кою ймо­вір­ні­стю під­твер­дить, що ви­снов­ки, зро­бле­ні ау­ди­то­ром на осно­ві на­да­ної ін­фор­ма­ції, бу­ли пра­виль­ні. І в та­ко­му ра­зі ні­чо­го сер­йо­зні­шо­го, ніж не­дба­лість, пред’яви­ти PWC банк не змо­же. Про­те й тут мо­жуть ви­ни­кну­ти пи­та­н­ня.

На дум­ку юри­стів, дер­жа­ва по­вин­на бу­ла до­три­му­ва­ти­ся тро­хи ін­шої стра­те­гії, якщо хо­ті­ла до­ве­сти не­дба­лість PWC. «По­трі­бно бу­ло по­ру­ши­ти від­по­від­ну кри­мі­наль­ну спра­ву на те­ри­то­рії Укра­ї­ни, ска­жі­мо, за стат­тею «не­дба­лість». І у ви­пад­ку, якщо в рам­ках ці­єї спра­ви бу­ло б зі­бра­но на­ле­жні до­ка­зи про те, що не­дба­лість ма­ла мі­сце, то вин­ні ма­ли б по­не­сти від­по­від­аль­ність. При цьо­му в рам­ках да­ної про­це­ду­ри мав бу­ти за­яв­ле­ний і роз­гля­ну­тий ци­віль­ний по­зов про стя­гне­н­ня зби­тків, — вва­жає адво­кат юр­фір­ми «Іл­ля­шев і Пар­тне­ри» Ан­дрій Ли­твин. — Я про та­ку кри­мі­наль­ну спра­ву ще не чув, і вже то­чно по ній ще не­має ви­ро­ку. Тим ча­сом за від­су­тно­сті ви­ро­ку, в об­хід зви­чай­них кри­мі­наль­но-пра­во­вих про­це­дур на­ма­га­ю­ться одер­жа­ти ота­ке рі­ше­н­ня су­ду на Кі­прі. З юри­ди­чної то­чки зо­ру це ви­гля­дає, м’яко ка­жу­чи, тро­хи не­зви­чай­но».

Справ­ді, на сьо­го­дні в Укра­ї­ні ні­хто PWC ні в чо­му не обви­ну­ва­чує. Ми пам’ята­є­мо, як пі­сля на­ціо­на­лі­за­ції При­ват­бан­ку чи­нов­ни­ки НБУ за­яв­ля­ли, що пе­ре­да­ли ма­те­рин­ській ком­па­нії PWC до­ка­зи не­ко­ре­ктної ро­бо­ти укра­їн­ської «до­чки» ау­ди­то­ра, і очі­ку­ва­ли, що укра­їн­ське пред­став­ни­цтво PWC ско­ро бу­де за­кри­те. Цьо­го не ста­ло­ся, і в ли­пні 2017-го НБУ сво­їм рі­ше­н­ням ви­клю­чив укра­їн­ську «до­чку» ТОВ «Прай­сво­тер­ха­у­ску­перс (ау­дит)» із Ре­є­стру ау­ди­тор­ських фірм, які ма­ють пра­во на ау­дит бан­ків. Але в сі­чні ц.р. Окру­жний адмі­ні­стра­тив­ний суд м. Ки­є­ва від­крив про­ва­дже­н­ня за по­зо­вом ТОВ «Прай­сво­тер­ха­у­ску­перс (ау­дит)» до НБУ про не­пра­во­мір­ність цьо­го рі­ше­н­ня. Суд ще три­ває, і ау­ди­тор пе­ре­ко­на­ний у то­му, що пра­во­ту свою до­ве­де. За їхні­ми сло­ва­ми, во­ни не­о­дно­ра­зо­во про­си­ли ре­гу­ля­то­ра на­да­ти кон­кре­тні за­ува­же­н­ня до яко­сті ау­ди­та й до­ка­зи, які де­мон­стру­ють не­до­сто­вір­ність фі­нан­со­вої зві­тно­сті, але ні­чо­го не до­мо­гли­ся.

Скла­дно ска­за­ти, які са­ме до­ка­зи на­ді­слав цен­тро­банк ма­те­рин­ській ком­па­нії PWC, але її ке­рів­ни­цтво зна­йшло при­чи­ни, що до­зво­ля­ють їх про­і­гно­ру­ва­ти. Бу­де­мо спо­ді­ва­ти­ся, що кі­пр­сько­му су­ду по­ве­зе біль­ше. По-пер­ше, роз­слі­ду­ва­н­ня не­за­ле­жно­го де­те­ктив­но­го агент­ства Kroll не мо­гло не тор­кну­ти­ся дій ау­ди­то­ра, що ба­га­то ро­ків по­зи­тив­но оці­ню­вав банк, який у під­сум­ку до­ве­ло­ся на­ціо­на­лі­зу­ва­ти. По-дру­ге, оста­н­ня за­ява го­ло­ви НА­БУ про те, що «При­ват­банк — це фа­кти­чно фі­нан­со­ва пі­ра­мі­да, яка бу­ду­ва­ла­ся ро­ка­ми», і що роз­слі­ду­ва­н­ня скла­дне, але во­но три­ває, і пі­до­зри в цій спра­ві то­чно бу­дуть, ка­же про те, що й укра­їн­ські слід­чі рук не опу­ска­ють.

Крім то­го, ра­но чи пі­зно з’яви­ться ряд пи­тань до Нац­бан­ку як основ­но­го ре­гу­ля­то­ра/кон­тро­ле­ра бан­ків­ської ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні. Як ви­йшло так, що бан­ків­ський на­гляд ро­ка­ми не ба­чив «фі­нан­со­вої пі­ра­мі­ди» При­ват­бан­ку, що зво­ди­ла­ся? Мо­жна при­пу­сти­ти, що НБУ сто­яв на чо­лі по­спі­шної на­ціо­на­лі­за­ції, щоб при­хо­ва­ли слі­ди сво­єї усві­дом­ле­ної без­ді­яль­но­сті про­тя­гом ба­га­тьох по­пе­ре­дніх ро­ків. Але це вже ін­ша гла­ва са­ги про При­ват­банк.

За на­по­ле­гли­во­сті НА­БУ є на­дія, що істо­рія з на­ціо­на­лі­за­ці­єю най­біль­шої фі­н­уста­но­ви не за­кін­чи­ться одни­ми ли­ше гу­чни­ми обо­піль­ни­ми обви­ну­ва­че­н­ня­ми. Хтось має від­шко­ду­ва­ти ті 150 млрд грн, які дер­жа­ва ви­тра­ти­ла на до­ка­пі­та­лі­за­цію бан­ку. Юлія Самаєва

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.