Ін­ве­сти­ції в пе­ре­роб­ку від­хо­дів: як по­до­ла­ти па­сив­ність вла­ди та бі­зне­су

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ва­силь ГОЛЯН, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, ди­ре­ктор Єв­ро­пей­сько­го ана­лі­ти­чно­го цен­тру

Нав­чив­шись пе­ре­ро­бля­ти со­тні міль­йо­нів тонн від­хо­дів вла­сної жит­тє­ді­яль­но­сті, мо­жна одер­жа­ти ме­га­ва­ти біо­енер­гії та за­без­пе­чи­ти со­бі й на­щад­кам май­бу­тнє без еко­ло­гі­чних екс­це­сів.

В остан­ні де­ся­ти­лі­т­тя збіль­ши­ло­ся на­ван­та­же­н­ня на по­лі­го­ни по­бу­то­вих від­хо­дів, з’яви­ла­ся ве­ли­ка кіль­кість сти­хій­них сміт­тє­зва­лищ, що ста­ли не­від­діль­ною скла­до­вою ур­ба­ні­зо­ва­них те­ри­то­рій. Сміт­тє­зва­ли­ща з ко­жним ро­ком на­бу­ва­ють де­да­лі за­гроз­ли­ві­шо­го ви­гля­ду, а на­се­ле­н­ня за­ди­ха­є­ться від не­стер­пно­го смо­ро­ду.

Від­хо­ди утво­рю­ю­ться як у біль­шо­сті ви­дів еко­но­мі­чної ді­яль­но­сті, зокре­ма га­лу­зей ма­те­рі­аль­но­го ви­ро­бни­цтва, так і в се­кто­рі до­мо­го­спо­дарств. На 1 сі­чня 2017 р. за­галь­ний об­сяг від­хо­дів, що на­ко­пи­чи­ли­ся в Укра­ї­ні, за всі­ма кла­са­ми не­без­пе­ки ста­но­вив 12,4 млрд т. Тіль­ки в се­кто­рі до­мо­го­спо­дарств у 2016 р. утво­ри­ло­ся 6,3 млн т від­хо­дів, що ста­но­вить 2,1% від за­галь­но­го об­ся­гу від­хо­дів у кра­ї­ні.

Остан­ні­ми ро­ка­ми вна­слі­док пев­них по­лі­ти­чних та еко­но­мі­чних про­це­сів рі­чний об­сяг утво­ре­н­ня від­хо­дів по­стій­но змен­шу­є­ться. На жаль, при­чи­на цьо­го не в ма­со­во­му впро­ва­джен­ні ре­сур­со­збе­рі­га­ю­чих те­хно­ло­гій, а на­слі­док кри­зи в про­ми­сло­во­му ви­ро­бни­цтві. Об­ся­ги утво­ре­н­ня від­хо­дів по­ча­ли зни­жу­ва­ти­ся з 2014 р., що пов’яза­но та­кож із не­мо­жли­ві­стю вра­ху­ва­ти від­хо­ди на тим­ча­со­во оку­по­ва­них те­ри­то­рі­ях До­не­цької і Лу­ган­ської обла­стей та в ане­ксо­ва­но­му Кри­му.

На жаль, ін­стру­мен­ти фі­скаль­но­го впли­ву на під­при­єм­ства, які ге­не­ру­ють основ­ну ма­су від­хо­дів, у фор­мі спо­ча­тку збо­ру, а по­тім й еко­ло­гі­чно­го по­да­тку за роз­мі­ще­н­ня від­хо­дів і штра­фів за по­ру­ше­н­ня при­ро­до­охо­рон­но­го за­ко­но­дав­ства не­ефе­ктив­ні. Під­при­єм­ствам ви­гі­дні­ше за­пла­ти­ти сим­во­лі­чну су­му еко­ло­гі­чно­го по­да­тку за роз­мі­ще­н­ня від­хо­дів і про­дов­жу­ва­ти пра­цю­ва­ти в тра­ди­цій­но­му для укра­їн­ських ре­а­лій ре­жи­мі, ніж ін­ве­сту­ва­ти в про­е­кти ре­сур­со­збе­ре­же­н­ня та без­від­хо­дних те­хно­ло­гій.

Зне­ва­жа­н­ня про­бле­мою по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми бу­ло ха­ра­ктер­ною ри­сою ді­яль­но­сті всіх уря­дів Укра­ї­ни. Тра­ге­дія на Гри­бо­ви­цько­му сміт­тє­зва­ли­щі (по­бли­зу Льво­ва) 2016-го зму­си­ла гро­мад­ськість і вла­ду по-ін­шо­му по­ди­ви­тись й за­го­во­ри­ти про цю про­бле­му, осо­бли­во по­бли­зу ве­ли­ких міст. Хо­ча вла­ді біль­шо­сті обла­сних цен­трів і ве­ли­ких міст ще 10– 15 ро­ків то­му іно­зем­ні під­при­єм­ці про­по­ну­ва­ли про­е­кти ути­лі­за­ції від­хо­дів на пе­ре­пов­не­них (уже то­ді) сміт­тє­зва­ли­щах. Але че­рез то­таль­ну пра­кти­ку «від­ко­тів» ви­ко­нав­чої вер­ти­ка­лі укра­їн­ської вла­ди й осо­бли­во мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня ме­ри міст і пред­став­ни­ки кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів в еко­ло­гі­чній сфе­рі бу­ли не про­ти одер­жа­ти ла­сий шма­ток від іно­зем­них бі­зне­сме­нів за «від­кри­т­тя шлю­зів» для за­пу­ску про­е­ктів із ути­лі­за­ції від­хо­дів, що в ре­зуль­та­ті від­ля­ка­ло по­тен­цій­них ін­ве­сто­рів.

Тра­ге­дія на Гри­бо­ви­цько­му сміт­тє­зва­ли­щі ста­ла мар­ке­ром, який про­де­мон­стру­вав від­су­тність на­ле­жної дер­жав­ної по­лі­ти­ки в сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми. Ро­ка­ми за­ву­а­льо­ва­на (для тих, хто не зму­ше­ний жи­ти по­бли­зу по­лі­го­нів по­бу­то­вих від­хо­дів) про­бле­ма по­ста­ла пе­ред усім укра­їн­ським на­ро­дом. Ре­ци­див львів­ської тра­ге­дії мо­жли­вий і в ін­ших ре­гіо­нах. І від­бу­ва­є­ться, тіль­ки не з та­ким по­лі­тсу­про­ві­дом, хо­ча ні­ко­му від цьо­го лег­ше ди­ха­ти не стає.

За­не­по­ко­є­н­ня ви­кли­кає те, що пред­став­ни­ки му­ні­ци­па­лі­те­тів ін­ших ве­ли­ких міст усьо­го ли­ше ско­ри­ста­ли­ся мо­мен­том, щоб ки­ну­ти ряд обви­ну­ва­чень у бік му­ні­ци­паль­ної вла­ди Льво­ва. Хо­ча в них са­мих си­ту­а­ція в сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми не кра­ща, тіль­ки мас­шта­би ін­ші.

Від­су­тність на­ле­жно­го кор­по­ра­ти­ві­зму між гра­до­на­чаль­ни­ка­ми ве­ли­ких міст у пи­та­н­нях спіль­ної еко­ло­гі­чної від­по­від­аль­но­сті в сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми — свід­че­н­ня то­го, що еко­ло­гі­чні про­бле­ми в Укра­ї­ні ма­ють не ли­ше то­чко­вий і си­стем­ний, а й сві­то­гля­дний ха­ра­ктер. То­му не­об­хі­дно кар­ди­наль­но пе­ре­гля­ну­ти фун­да­мен­таль­ні за­са­ди по­лі­ти­ки по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми.

Не див­но, що ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми в за­галь­но­на­ціо­наль­но­му мас­шта­бі ста­ло кри­те­рі­єм про­ф­при­да­тно­сті ви­щої лан­ки управ­лін­ської при­ро­до­охо­рон­ної вер­ти­ка­лі й ви­кон­ко­мів мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня у фор­му­ван­ні спри­я­тли­во­го нав­ко­ли­шньо­го се­ре­до­ви­ща для жи­т­тя укра­їн­ських гро­ма­дян.

Одним із ефе­ктив­них ме­то­дів є ути­лі­за­ція — пе­ре­роб­ка від­хо­дів з ме­тою ра­ціо­наль­но­го ви­ко­ри­ста­н­ня. Про­бле­ма з ути­лі­за­ці­єю від­хо­дів — на­слі­док ін­ди­фе­рен­тно­сті цен­траль­ної вла­ди в пи­та­н­нях ре­а­лі­за­ції низь­ко­до­хі­дних, але зна­чу­щих в еко­ло­гі­чно­му пла­ні про­е­ктів. А та­кож пер­ма­нен­тних спроб мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня від­тер­мі­ну­ва­ти ви­рі­ше­н­ня еко­ло­гі­чних про­блем ур­ба­ні­зо­ва­них те­ри­то­рій. На не­ви­зна­че­ний тер­мін.

Однак за умов по­ді­лу най­більш лі­кві­дних ко­му­наль­них акти­вів мі­сце­вій вла­ді бу­ло не до ви­рі­ше­н­ня про­блем по­бу­до­ви су­ча­сної ін­ду­стрії по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми, зокре­ма їхньої ути­лі­за­ції. У ре­зуль­та­ті в 2016 р. утво­ри­ло­ся близь­ко 295,8 млн т від­хо­дів, а ути­лі­зо­ва­но ли­ше 84,6 млн.

Ви­схі­дна тен­ден­ція в ди­на­мі­ці но­мі­наль­но­го об­ся­гу ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій у по­во­джен­ні з від­хо­да­ми в 1996– 2016 рр. за­га­лом спо­сте­рі­га­є­ться мі­сце. Так, 1996-го цей по­ка­зник ста­но­вив 77 млн грн, 2011 р. — 1187 млн, 2015 р. — 737 млн, а 2016-го ви­ріс до 2209 млн грн (рис. 1).

Однак це зро­ста­н­ня — ли­ше но­мі­наль­ний об­сяг ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій в по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми. Ди­на­мі­ка ре­аль­но­го ін­ве­сту­ва­н­ня не де­мон­струє зна­чних тем­пів зро­ста­н­ня. Ка­пі­таль­ні ін­ве­сти­ції в по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми в ці­нах на по­ча­ток 1996 р. (роз­ра­хо­ву­ва­ли­ся шля­хом ді­ле­н­ня но­мі­наль­но­го об­ся­гу за від­по­від­ний рік на ку­му­ля­тив­ний ін­декс цін ви­ро­бни­ків про­ми­сло­вої про­ду­кції) у 2016 р. збіль­ши­ли­ся тіль­ки в 1,5 ра­зу. По­рів­ня­но з 2011 р. цей по­ка­зник на­віть зни­зив­ся на 23%.

Пи­то­ма ва­га ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій у по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми в за­галь­но­му об­ся­зі ка­пі­таль­них при­ро­до­охо­рон­них ін­ве­сти­цій ко­ли­ва­ла­ся в ме­жах 2,8–18,4%. Слід за­зна­чи­ти її зро­ста­н­ня 2016-го по­рів­ня­но з 2012–2015 рр., пов’яза­не з не­об­хі­дні­стю збіль­ши­ти кри­ти­чний роз­мір ка­пі­таль­них вкла­день у зв’яз­ку з по­гли­бле­н­ням «сміт­тє­вої» кри­зи.

Від­су­тність про­рив­них по­зи­тив­них зру­шень у за­лу­чен­ні ка­пі­таль­них ін­ве­сти­цій у по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми пов’яза­на з від­су­тні­стю ме­ха­ні­зму сти­му­лю­ва­н­ня ко­му­наль­ної вла­ди до на­ро­щу­ва­н­ня ін­ве­сти­цій­них ули­вань у цю ін­ду­стрію. Сти­мул — не «від­кіт», про­шу не плу­та­ти по­ня­т­тя. У цен­траль­ної та мі­сце­вої вла­ди є і сти­мул, і мо­ти­ва­ція — здо­ро­ве в усіх сен­сах укра­їн­ське су­спіль­ство. Якщо вла­да (мі­сце­ва або все­укра­їн­ська) у цьо­му не за­ці­кав­ле­на, то укра­їн­ське су­спіль­ство — на­віть ду­же.

Зда­ва­ло­ся б, львів­ська «сміт­тє­ва» тра­ге­дія 2016-го ста­не пе­ред­умо­вою/сти­му­лом для ре­аль­но­го збіль­ше­н­ня дер­жав­них і му­ні­ци­паль­них ви­трат на ути­лі­за­цію від­хо­дів 2017-го. Але цьо­го не ста­ло­ся. За 2007– 2017 рр. спо­сте­рі­га­ло­ся кіль­ка фаз змен­ше­н­ня ви­да­тків зве­де­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни (ви­тра­ти дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів) на ути­лі­за­цію від­хо­дів. Зокре­ма, 2009-го по­рів­ня­но з 2008 р. об­ся­ги бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня змен­ши­ли­ся на 186,8 млн грн, 2010 р. — на 248, 7 млн грн.

На жаль, у 2016–2017 рр. ви­да­тки зве­де­но­го бю­дже­ту на ути­лі­за­цію від­хо­дів по­рів­ня­но з 2012 р. ско­ро­ти­ли­ся на 218,2 млн і 49 млн грн, від­по­від­но. Ма­кси­маль­но ви­тра­ти бю­дже­тів усіх рів­нів на ути­лі­за­цію від­хо­дів бу­ло ско­ро­че­но в 2013–2014 рр., що пов’яза­но з по­лі­тне­ста­біль­ні­стю в кра­ї­ні та зву­же­н­ням бю­дже­тних мо­жли­во­стей у фі­нан­су­ван­ні при­ро­до­охо­рон­них за­хо­дів.

По­при те, що 2017-го по­рів­ня­но з 2016 р. ви­да­тки зве­де­но­го бю­дже­ту на ути­лі­за­цію від­хо­дів збіль­ши­ли­ся на 169,2 млн грн, істо­тно­го ре­аль­но­го зро­ста­н­ня цьо­го ви­ду ви­трат не від­бу­ло­ся (про що свід­чить ди­на­мі­ка ви­да­тків зве­де­но­го бю­дже­ту на ути­лі­за­цію від­хо­дів у по­рів­нян­них ці­нах на по­ча­ток 2007 р.).

Но­мі­наль­ний об­сяг ви­трат на ути­лі­за­цію від­хо­дів збіль­шив­ся 2017-го по­рів­ня­но з 2016 р. за ра­ху­нок як дер­жав­но­го, так і мі­сце­вих бю­дже­тів. Для пер­шо­го зро­ста­н­ня ста­но­ви­ло 69,5 млн грн, для дру­гих — 99,9 млн. При цьо­му стру­кту­ра ви­да­тків зве­де­но­го бю­дже­ту на ути­лі­за­цію від­хо­дів не­до­ско­на­ла. Пи­то­ма ва­га мі­сце­вих бю­дже­тів у за­галь­них бю­дже­тних ви­тра­тах у 2007– 2017 рр. ко­ли­ва­ла­ся в ді­а­па­зо­ні 11,6–35,5%. Але де­які по­зи­тив­ні зру­ше­н­ня в цьо­му на­пря­мі вже від­бу­ва­ю­ться. 2017-го по­рів­ня­но з 2014– 2016 рр. від­бу­ло­ся зни­же­н­ня пи­то­мої ва­ги дер­жав­но­го бю­дже­ту та, від­по­від­но, зро­ста­н­ня пи­то­мої ва­ги мі­сце­вих бю­дже­тів у стру­кту­рі ви­трат зве­де­но­го бю­дже­ту Укра­ї­ни на ути­лі­за­цію від­хо­дів.

Ана­ліз ви­трат дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів на ути­лі­за­цію від­хо­дів свід­чить про пер­ма­нен­тне зву­же­н­ня ін­ве­сти­цій­ної уча­сті дер­жа­ви й те­ри­то­рі­аль­них гро­мад у про­це­сах ефе­ктив­но­го по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми. Ви­хо­дя­чи з по­тре­би в ін­ве­стре­сур­сах для роз­ви­тку ін­ду­стрії ути­лі­за­ції від­хо­дів, ви­тра­ти, про­фі­нан­со­ва­ні за ра­ху­нок дер­жав­но­го та мі­сце­вих бю­дже­тів, ма­ють до­пов­ню­ва­ти­ся зна­чни­ми об­ся­га­ми як ві­тчи­зня­них, так і іно­зем­них при­ва­тних ін­ве­сти­цій.

По­над те, на­ро­щу­ва­н­ня об­ся­гів ути­лі­за­ції від­хо­дів зде­ше­вить енер­го­ре­сур­си для на­се­ле­н­ня вна­слі­док збіль­ше­н­ня об­ся­гів ви­ро­бни­цтва біо­га­зу. По­тен­ці­ал ви­ро­бни­цтва енер­го­ре­сур­сів на осно­ві ути­лі­за­ції від­хо­дів остан­ні­ми ро­ка­ми збіль­шив­ся. Стру­ктур­ні зру­ше­н­ня в на­ціо­наль­ній еко­но­мі­ці спри­я­ють зро­стан­ню об­ся­гів від­хо­дів сіль­сько­го­спо­дар­сько­го ви­ро­бни­цтва, оскіль­ки агро­бі­знес є чи не єди­ним ви­дом ви­ро­бни­чої ді­яль­но­сті, що де­мон­струє зро­ста­н­ня. Зокре­ма, у 2016 р. у сіль­сько­му, лі­со­во­му та ри­бно­му го­спо­дар­стві утво­ри­ло­ся 8,7 млн т від­хо­дів.

Однак рі­вень ути­лі­за­ції де­рев­них від­хо­дів (лі­со­сі­чних від­хо­дів і від­хо­дів де­ре­во­об­роб­ки) за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го. Над­зви­чай­но низь­кий об­сяг ути­лі­за­ції від­хо­дів бу­ло за­фі­ксо­ва­но у 2014 р. — ли­ше 37,3 тис. т. 2016-го цей по­ка­зник до­рів­ню­вав 58,3 тис. т. І це при тім, що у 2010–2016 рр. об­ся­ги утво­ре­н­ня де­рев­них від­хо­дів ко­ли­ва­ли­ся в ін­тер­ва­лі 683,1–933,8 тис. т.

За­га­лом по­во­дже­н­ня з де­рев­ни­ми від­хо­да­ми ви­рі­зня­є­ться не­ви­со­ким рів­нем ефе­ктив­но­сті як у лі­со­во­му го­спо­дар­стві, так і в де­ре­во­об­ро­бній про­ми­сло­во­сті. Свід­че­н­ням чо­го є ви­схі­дна тен­ден­ція за 2010– 2016 рр. у ди­на­мі­ці спа­лю­ва­н­ня де­рев­них від­хо­дів.

З по­гір­ше­н­ням еко­но­мі­чної си­ту­а­ції в кра­ї­ні біль­шість суб’єктів лі­со­го­спо­дар­ської та де­ре­во­об­ро­бної ді­яль­но­сті не ма­ють мо­жли­во­сті ін­ве­сту­ва­ти в про­е­кти фор­му­ва­н­ня ін­ду­стрі­аль­ної ба­зи ути­лі­за­ції де­рев­ної си­ро­ви­ни, зокре­ма ку­пу­ва­ти ще­по­бій­ні ма­ши­ни та обла­дна­н­ня для ви­ро­бни­цтва пе­ле­тів і па­лив­них бри­ке­тів.

За умов обме­же­них мо­жли­во­стей цен­траль­них і ре­гіо­наль­них фі­нан­со­вих фон­дів і бю­дже­тів те­ри­то­рі­аль­них гро­мад пер­шо­ря­дно­го зна­че­н­ня на­бу­ває за­лу­че­н­ня до ре­а­лі­за­ції про­е­ктів мо­дер­ні­за­ції ін­ду­стрії по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми при­ва­тно­го бі­зне­су, у то­му чи­слі за­ру­бі­жних під­при­єм­ни­цьких стру­ктур, уря­дів іно­зем­них дер­жав і між­на­ро­дних фі­нан­со­во­кре­ди­тних ор­га­ні­за­цій.

У мі­ру по­гли­бле­н­ня де­цен­тра­лі­за­ції зро­стає роль мі­сце­вої вла­ди в пи­та­н­нях по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми. По­трі­бна транс­фор­ма­ція си­сте­ми від­но­син те­ри­то­рі­аль­них гро­мад із суб’єкта­ми під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті, у то­му чи­слі в ча­сти­ні ути­лі­за­ції від­хо­дів. Істо­тно­го збіль­ше­н­ня об­ся­гів ін­ве­сту­ва­н­ня мо­жна до­сяг­ти при роз­ши­рен­ні пе­ре­лі­ку угод дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства в сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми. То­му при­ско­ре­н­ня тем­пів ін­ве­сту­ва­н­ня про­е­ктів у сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми на рів­ні ре­гіо­нів і те­ри­то­рі­аль­них гро­мад пов’яза­не з удо­ско­на­ле­н­ням за­ко­но­дав­ства про дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство. У ни­ні­шній ре­да­кції За­ко­ну Укра­ї­ни «Про дер­жав­но-при­ва­тне пар­тнер­ство» оброб­ка від­хо­дів на­ле­жить до угод між дер­жав­ни­ми (ко­му­наль­ни­ми) і при­ва­тни­ми пар­тне­ра­ми, що ство­рює пев­ні ін­сти­ту­ціо­наль­ні пе­ред­умо­ви для за­сто­су­ва­н­ня та­ко­го ро­ду угод у пра­кти­ці по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми.

При цьо­му в за­ко­но­дав­стві від­су­тня кон­кре­ти­за­ція мо­жли­вих форм дер­жав­но-при­ва­тно­го пар­тнер­ства з роз­мі­ще­н­ня, ути­лі­за­ції, ви­да­ле­н­ня та спа­лю­ва­н­ня від­хо­дів, тоб­то не ви­зна­че­ні рі­зні мо­де­лі спів­ро­бі­тни­цтва те­ри­то­рі­аль­них гро­мад із при­ва­тни­ми пар­тне­ра­ми (ре­зи­ден­та­ми та/або не­ре­зи­ден­та­ми), які ма­ють у сво­є­му роз­по­ря­джен­ні не­об­хі­дну ма­те­рі­аль­но­те­хні­чну ба­зу та зна­чний до­свід ве­де­н­ня під­при­єм­ни­цької ді­яль­но­сті в сфе­рі по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми.

Ви­рі­ше­н­ня про­бле­ми від­хо­дів, ви­хо­дя­чи з то­го, що основ­на їхня ча­сти­на ство­рю­є­ться про­ми­сло­ви­ми та сіль­сько­го­спо­дар­ськи­ми під­при­єм­ства­ми, — ва­жли­ве зав­да­н­ня не ли­ше для се­кто­ра дер­жав­но­го й му­ні­ци­паль­но­го управ­лі­н­ня, а й для кор­по­ра­тив­но­го се­кто­ра. На­зва­ні се­кто­ри бу­дуть ре­а­лі­зо­ву­ва­ти на­ле­жну по­лі­ти­ку в по­во­джен­ні з від­хо­да­ми за на­яв­но­сті від­по­від­но­го на­бо­ру пря­мих і не­пря­мих сти­му­лів.

У ці­ло­му фор­му­ва­н­ня су­ча­сної ін­ду­стрі­аль­ної ба­зи по­во­дже­н­ня з від­хо­да­ми має бу­ти не ли­ше ва­жли­вою скла­до­вою дер­жав­ної та ре­гіо­наль­ної еко­ло­гі­чної по­лі­ти­ки, а й одним із прі­о­ри­те­тів де­цен­тра­лі­за­ції вла­ди та ре­фор­ми мі­сце­во­го са­мов­ря­ду­ва­н­ня, от­же, одер­жа­ти не­об­хі­дну ін­сти­ту­ціо­наль­ну осно­ву для збіль­ше­н­ня об­ся­гів ін­ве­сти­цій.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.