Руй­на­ція укра­їн­ської на­у­ки як на­слі­док кла­но­во-олі­гар­хі­чно­го ла­ду

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Те­тя­на БОГДАН,

до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, за­ві­ду­вач від­ді­лу дер­жав­них фі­нан­сів екс­пер­тно­ана­лі­ти­чно­го цен­тру «Опті­ма» У су­ча­сно­му сві­ті за­по­ру­кою по­бу­до­ви кон­ку­рен­то­спро­мо­жної та зро­ста­ю­чої еко­но­мі­ки є роз­ви­ток на­у­ки й ін­но­ва­цій, які вва­жа­ю­ться стра­те­гі­чним ре­сур­сом дер­жа­ви.

Для уря­дів ба­га­тьох кра­їн роз­ви­ток еко­но­мі­ки, що ба­зу­є­ться на зна­н­нях, та сти­му­лю­ва­н­ня ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті є не­за­пе­ре­чним прі­о­ри­те­том еко­но­мі­чної по­лі­ти­ки. Тим ча­сом в Укра­ї­ні впро­довж пе­рі­о­ду не­за­ле­жно­сті у сфе­рі на­у­ко­во-те­хні­чної ді­яль­но­сті на­ко­пи­чу­ва­ли­ся го­стрі про­бле­ми, не­ви­рі­ше­н­ня яких при­зве­ло до за­не­па­ду на­ціо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми, втра­ти кра­ї­ною ва­жли­вих на­у­ко­вих шкіл, де­гра­да­ції ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи на­у­ко­вих уста­нов, мі­гра­ції на­у­ко­вих ка­дрів.

У 2015 р. Вер­хов­на Ра­да прийня­ла За­кон «Про на­у­ко­ву і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність», який мав спри­я­ти від­ро­джен­ню на­у­ко­во­го по­тен­ці­а­лу кра­ї­ни. Про­те біль­шість по­ло­жень цьо­го за­ко­ну до­сі за­ли­ша­ю­ться до­бри­ми на­мі­ра­ми, а прав­ля­ча елі­та про­дов­жує курс (роз­по­ча­тий уря­дом Яце­ню­ка) на ути­ска­н­ня ці­єї сфе­ри та еко­но­мію бю­дже­тних ко­штів. Фа­кти­чно, та­ка по­ве­дін­ка свід­чить про не­ро­зу­мі­н­ня ро­лі но­вих знань та ін­но­ва­цій у су­ча­сно­му сві­ті і не­зда­тність до ви­ро­бле­н­ня про­гре­сив­ної стра­те­гії ре­фор­му­ва­н­ня укра­їн­ської на­у­ки.

Укра­їн­ські по­ка­зни­ки фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­вої ді­яль­но­сті від­но­сно ВВП у пе­рі­од до 2014 р. від­ста­ва­ли від се­ре­дньо­го рів­ня в кра­ї­нах ЄС май­же втри­чі, а в 2016–2017 рр. — вже в чо­ти­ри ра­зи. Так, у 2016–2017 рр. в Укра­ї­ні ви­тра­ти всіх се­кто­рів на ви­ко­на­н­ня на­у­ко­вих до­слі­джень і роз­ро­бок ста­но­ви­ли 0,5% ВВП, то­ді як від­по­від­ний се­ре­дній рі­вень по кра­ї­нах ЄС — 2,0% (стра­те­гія «Єв­ро­па-2020» Єв­ро­пей­ської ко­мі­сії по­ста­ви­ла зав­да­н­ня до­ве­сти об­ся­ги фі­нан­су­ва­н­ня ці­єї сфе­ри у 2020 р. до 3% ВВП).

В Укра­ї­ні фі­нан­су­ва­н­ня сфе­ри до­слі­джень і роз­ро­бок із дер­жав­но­го бю­дже­ту у 2013р. ста­но­ви­ло близь­ко 0,4% ВВП, у 2014–2015 рр. змен­ши­ло­ся до 0,3%, а в 2016–2017 рр. — до 0,2% ВВП (див. табл. 1). У 2018 р. пла­ну­є­ться не­зна­чне збіль­ше­н­ня об­ся­гів бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня — до 0,25% ВВП.

Для по­рів­ня­н­ня: у кра­ї­нах ЄС у 2014 р. бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня сфе­ри до­слі­джень і роз­ро­бок вста­но­ви­ло­ся на рів­ні 0,84% ВВП. Із на­ве­де­ни­ми да­ни­ми різ­ко кон­тра­стує зо­бов’яза­н­ня дер­жа­ви за­без­пе­чу­ва­ти бю­дже­тне фі­нан­су­ва­н­ня за­зна­че­ної сфе­ри у роз­мі­рі не мен­ше 1,7 % ВВП кра­ї­ни (ста­т­тя 48 За­ко­ну «Про на­у­ко­ву і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність»).

Істо­тне зни­же­н­ня ре­аль­но­го бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня, по­чи­на­ю­чи з 2014 р., вже за­пу­сти­ло в дію не­зво­ро­тні про­це­си, пов’яза­ні з зов­ні­шньою мі­гра­ці­єю та пра­це­вла­шту­ва­н­ням у ін­ших сфе­рах на­у­ко­вих ка­дрів, втра­тою ва­жли­вих на­у­ко­вих шкіл і на­пря­мів до­слі­джень, по­гір­ше­н­ням ві­ко­вої стру­кту­ри зайня­тих у сфе­рі до­слі­джень та роз­ро­бок.

За да­ни­ми Держ­ста­ту, у 2016 р. се­ред за­галь­ної кіль­ко­сті до­слі­дни­ків, зайня­тих ви­ко­на­н­ням на­у­ко­вих до­слі­джень та роз­ро­бок, час­тка до­слі­дни­ків ві­ком за 50 ро­ків ста­но­ви­ла 45,4% (28,9 тис. осіб), а час­тка до­слі­дни­ків ві­ком до 35 ро­ків — 25,4% (16,2 тис.). По­ка­зо­во, що в на­у­ко­вих уста­но­вах чи­сель­ність пра­ців­ни­ків-до­слі­дни­ків ві­ком по­над 65 ро­ків (10,2 тис. осіб) пе­ре­ви­щу­ва­ла чи­сель­ність мо­ло­дих до­слі­дни­ків ві­ком до 30 ро­ків (8,3 тис.). Кіль­кість аспі­ран­тів у на­у­ко­вих уста­но­вах за 2010—2016 рр. змен­ши­ла­ся на 40,4%. У си­сте­мі НАНУ се­ре­дній вік на­у­ко­вих пра­ців­ни­ків ста­но­вить 51,4 ро­ку, в т. ч.: до­кто­рів на­ук — 64,3 ро­ку. Се­ре­дній вік чле­нів Пре­зи­дії НАН на по­ча­тку 2018 р. ста­но­вив 77,3 ро­ку.

Що­до ди­на­мі­ки зайня­то­сті, то в 2016 р. чи­сель­ність зайня­тих ви­ко­на­н­ням на­у­ко­вих до­слі­джень і роз­ро­бок змен­ши­ла­ся на 20,1%, по­рів­ня­но з по­пе­ре­днім ро­ком, і на 46,4% — по­рів­ня­но з 2010-м. Про за­не­пад на­у­ко­вої сфе­ри та па­ді­н­ня пре­сти­жу на­у­ко­вої пра­ці в Укра­ї­ні свід­чать і та­кі да­ні: в на­шій кра­ї­ні кіль­кість ви­ко­нав­ців на­у­ко­вих до­слі­джень і роз­ро­бок, у роз­ра­хун­ку на 1 тис. осіб зайня­то­го на­се­ле­н­ня, змен­ши­ла­ся з 9,5 у 2010 р. до 6,0 у 2016-му, то­ді як у кра­ї­нах ЄС цей по­ка­зник ста­но­вив 19,7 осо­би.

Основ­ни­ми при­чи­на­ми від­пли­ву з на­у­ко­вих уста­нов най­більш про­ду­ктив­ної і пра­це­зда­тної ро­бо­чої си­ли є низь­кий рі­вень опла­ти пра­ці, по­га­на ро­бо­та «со­ці­аль­них лі­фтів» для мо­ло­дих вче­них, а та­кож очі­ку­ва­н­ня подаль­шо­го за­не­па­ду на­у­ко­вої сфе­ри. Остан­ні да­ні що­до се­ре­дньо­го рів­ня опла­ти пра­ці в уста­но­вах НАНУ пред­став­ле­но на офі­цій­но­му веб­сай­ті ака­де­мії за 2015 р. (він ста­но­вив 3992 грн.). Для по­рів­ня­н­ня: се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та в еко­но­мі­ці то­го ж ро­ку ста­но­ви­ла 4195 грн, а в га­лу­зі дер­жав­но­го управ­лі­н­ня, обо­ро­ни та со­ці­аль­но­го стра­ху­ва­н­ня — 4378 грн. На­ве­де­ні у табл. 2 да­ні свід­чать про істо­тно за­ни­же­ний рі­вень опла­ти пра­ці в дер­жав­них на­у­ко­вих уста­но­вах і не­об´рун­то­ва­ну дис­кри­мі­на­цію опла­ти на­у­ко­вої пра­ці, по­рів­ня­но з ін­ши­ми ви­да­ми ді­яль­но­сті.

Що сто­су­є­ться між­на­ро­дних по­рів­нянь, то на­ве­де­ні да­ні свід­чать: ли­ше в Укра­ї­ні се­ре­дня за­ро­бі­тна пла­та в уста­но­вах НАН бу­ла ниж­чою як від се­ре­дньої по еко­но­мі­ці (на 4,8%), так і від се­ре­дньої по дер­жав­но­му управ­лін­ні, обо­ро­ні і со­ці­аль­но­му стра­ху­ван­ні (на 8,8%). У кра­ї­нах «ядра» ЄС, нав­па­ки, за­ро­бі­тна пла­та зайня­тих про­фе­сій­ною, на­у­ко­вою та те­хні­чною ді­яль­ні­стю пе­ре­ви­щу­ва­ла се­ре­дню по еко­но­мі­ці на 18,4 — 32,5%, а се­ре­дню по се­кто­ру дер­жав­но­го управ­лі­н­ня — на 23,9 — 43%.

Та­кий стан справ у сфе­рі на­у­ко­во-те­хні­чної ді­яль­но­сті зна­чною мі­рою пов’яза­ний із за­хо­пле­н­ням дер­жа­ви олі­гар­хі­чни­ми кла­на­ми та спо­тво­ре­ною мо­ти­ва­ці­єю еко­но­мі­чних суб’єктів. В умо­вах, ко­ли на­бли­же­ний до вла­ди бі­знес має по­стій­ний до­ступ до дже­рел ге­не­ру­ва­н­ня при­бу­тків, пов’яза­них із пе­ре­роз­по­ді­лом бю­дже­тних ко­штів, на­ціо­наль­но­го ба­гат­ства і не­за­кон­ним за­хо­пле­н­ням при­ва­тних акти­вів, втра­ча­є­ться еко­но­мі­чна до­ціль­ність ге­не­ру­ва­н­ня но­вих знань і ви­ро­бни­чих ін­но­ва­цій.

За пе­рі­од не­за­ле­жно­сті в Укра­ї­ні, фа­кти­чно, від­бу­ло­ся зро­ще­н­ня дер­жав­ної вла­ди з олі­гар­хі­чним бі­зне­сом, під­по­ряд­ку­ва­н­ня дер­жав­них рі­шень ін­те­ре­сам олі­гар­хії. Дер­жа­ва в на­шій кра­ї­ні зна­чною мі­рою при­ва­ти­зо­ва­на, пра­ва вла­сно­сті — роз­ми­ті і слаб­ко за­хи­ще­ні, а на ба­га­тьох рин­ках па­ну­ють мо­но­по­лії та олі­го­по­лії. За­хо­пле­н­ня дер­жа­ви олі­гар­хі­чни­ми гру­па­ми істо­тно зни­жує ефе­ктив­ність ро­бо­ти дер­жав­них уста­нов, від­су­ває стра­те­гі­чні орі­єн­ти­ри та за­пи­ти су­спіль­ства в їх ді­яль­но­сті на за­дній план. Та­ка дер­жа­ва об’єктив­но є ви­со­ко­ко­рум­по­ва­ною і низь­ко­про­фе­сій­ною. У 2016 р., за рей­тин­го­вою оцін­кою сприйня­т­тя ко­ру­пції Transparency International, Укра­ї­на по­сі­да­ла 131 мі­сце зі 176 кра­їн сві­ту і ма­ла 29 ба­лів зі 100 мо­жли­вих.

Ни­ні­шня по­лі­ти­ко-еко­но­мі­чна елі­та кра­ї­ни, яка ско­ло­ти­ла ста­тки на тор­го­вель­но-по­се­ре­дни­цьких опе­ра­ці­ях та у ви­ро­бни­цтвах зі швид­ким обі­гом ка­пі­та­лу, не ви­яв­ляє ін­те­ре­су до сфер на­ро­дже­н­ня но­вих знань, ду­хов­но­го та ін­те­ле­кту­аль­но­го роз­ви­тку лю­ди­ни. Та­ка обме­же­ність, до ре­чі, не бу­ла вла­сти­ва вер­хів­ці пост­ра­дян­ської но­мен­кла­ту­ри, яка обі­йма­ла ви­щі дер­жав­ні по­са­ди в кра­ї­ні у 1990–2000-х ро­ках. По­ка­зо­вим що­до цьо­го є при­клад Він­ни­цько­го обла­сно­го ху­до­жньо­го му­зею, який збе­рі­гає уні­каль­не зі­бра­н­ня ху­до­жніх цін­но­стей — по­ло­тен єв­ро­пей­ських май­стрів XVII–XIX ст. Фон­ди му­зею на­лі­чу­ють по­над 7 тис. екс­по­на­тів, однак роз­мі­щу­є­ться він у ма­лень­ко­му при­сто­со­ва­но­му при­мі­щен­ні на те­ри­то­рії ком­пле­ксу «Му­ри». Ху­до­жній му­зей роз­та­шо­ва­ний за 900 ме­трів від фон­та­нів «Ро­шен», а йо­го ке­рів­ни­ки вже по­над 30 ро­ків звер­та­ю­ться до мо­жно­влад­ців рі­зних рів­нів із про­ха­н­ням на­да­ти аде­ква­тне при­мі­ще­н­ня для ко­ле­кції му­зею.

Та­ким чи­ном, за до­мі­ну­ва­н­ня кла­но­во-олі­гар­хі­чно­го ка­пі­та­лі­зму на­у­ка, куль­ту­ра і ми­сте­цтво від­ки­да­ю­ться на узбіч­чя су­спіль­них про­це­сів і ледь жи­во­ті­ють у не­спри­я­тли­во­му для них ін­сти­ту­цій­но­му се­ре­до­ви­щі, а на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня, роз­роб­ки та ін­но­ва­ції не­істо­тно впли­ва­ють на про­ду­ктив­ність ви­ро­бни­чих фа­кто­рів у кра­ї­ні.

Основ­ни­ми при­чи­на­ми руй­на­ції укра­їн­ської на­у­ки в умо­вах кла­но­во-олі­гар­хі­чно­го ла­ду ста­ли та­кі яви­ща і про­це­си.

1. Від­су­тність ці­лі­сної дер­жав­ної по­лі­ти­ки роз­ви­тку на­у­ки та сти­му­лю­ва­н­ня ін­но­ва­цій, не­до­ста­тнє за­ко­но­дав­че за­без­пе­че­н­ня від­по­від­них про­це­сів і низь­кий рі­вень ви­ко­на­н­ня вже прийня­тих за­ко­нів. За­кон Укра­ї­ни «Про на­у­ко­ву і на­у­ко­во-те­хні­чну ді­яль­ність», прийня­тий по­над два ро­ки то­му, до­сі ви­ко­нує роль де­кла­ра­ції про на­мі­ри і не має зо­бов’язу­ю­чо­го ха­ра­кте­ру для від­по­від­аль­них ор­га­нів. На­ціо­наль­на ра­да Укра­ї­ни з пи­тань роз­ви­тку на­у­ки і те­хно­ло­гій як по­стій­но ді­ю­чий кон­суль­та­тив­но-до­рад­чий ор­ган при Ка­бі­не­ті мі­ні­стрів про­ве­ла тіль­ки одне офі­цій­не за­сі­да­н­ня під го­ло­ву­ва­н­ням прем’єр-мі­ні­стра. Мі­ні­стер­ством осві­ти і на­у­ки спіль­но з На­ціо­наль­ною ра­дою не за­твер­джу­ва­ли­ся прі­о­ри­те­тні на­пря­ми роз­ви­тку на­у­ки і те­хні­ки (як пе­ред­ба­че­но за­ко­ном).

2. Низь­ка за­ці­кав­ле­ність у до­слі­дже­н­нях і роз­роб­ках з бо­ку ор­га­нів дер­жав­ної вла­ди та еко­но­мі­чних суб’єктів, слаб­кі мо­жли­во­сті для ви­ко­ри­ста­н­ня ін­но­ва­цій ма­ли­ми під­при­єм­ства­ми, не­до­ві­ра ве­ли­ких ком­па­ній до укра­їн­ських на­у­ко­вих уста­нов (фа­кто­ри низь­ко­го по­пи­ту на на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня). До за­зна­че­них не­га­тив­них явищ при­зве­ли не­ро­зу­мі­н­ня ор­га­на­ми дер­жав­но­го управ­лі­н­ня та ши­ро­ки­ми вер­ства­ми на­се­ле­н­ня зна­че­н­ня на­у­ки й ін­но­ва­цій як ру­шій­ної си­ли роз­ви­тку і під­ви­ще­н­ня до­бро­бу­ту, на що зна­чною мі­рою впли­ва­ють олі­гар­хі­за­ція еко­но­мі­ки та від­су­тність ін­тен­сив­ної кон­ку­рен­тної бо­роть­би на вну­трі­шніх рин­ках, за­кри­тість еко­но­мі­ки і бло­ку­ва­н­ня НТП у ра­дян­ські ча­си, до­мі­ну­ва­н­ня си­ро­вин­них га­лу­зей у пе­рі­од не­за­ле­жно­сті.

3. Не­про­ве­де­н­ня си­стем­них ре­форм у сфе­рах ор­га­ні­за­ції та фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­вих до­слі­джень, від­су­тність у ви­ко­нав­ців на­у­ко­во-до­слі­дних ро­біт на­ле­жних сти­му­лів до про­ду­ктив­ної пра­ці, брак на­ви­ків ко­мер­ці­а­лі­за­ції на­у­ко­вих роз­ро­бок (фа­кто­ри не­аде­ква­тної про­по­зи­ції). За да­ни­ми Держ­ста­ту, у 2016 р. на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня і роз­роб­ки здій­сню­ва­ли 972 ор­га­ні­за­ції, 453 із яких пра­цю­ва­ли в дер­жав­но­му се­кто­рі. У та­ко­му се­ре­до­ви­щі по­над 25 ро­ків не­ви­рі­ше­ни­ми за­ли­ша­ю­ться зав­да­н­ня впро­ва­дже­н­ня про­гре­сив­них стан­дар­тів оцін­ки яко­сті на­у­ко­вих ро­біт, су­ча­сних ме­то­дів сти­му­лю­ва­н­ня ефе­ктив­ної пра­ці до­слі­дни­ків, ін­тен­си­фі­ка­ції про­це­су ко­мер­ці­а­лі­за­ції на­у­ко­вих до­слі­джень.

У 2015 р. Пре­зи­дія НАНУ за­твер­ди­ла ме­то­ди­ку оцін­ки ефе­ктив­но­сті ді­яль­но­сті на­у­ко­вих уста­нов, яка мі­стить низ­ку про­гре­сив­них по­ло­жень що­до оці­ню­ва­н­ня за по­ка­зни­ка­ми пу­блі­ка­цій­ної актив­но­сті; ко­мер­цій­ної ре­а­лі­за­ції об’єктів прав ін­те­ле­кту­аль­ної вла­сно­сті, на­да­н­ня кон­суль­та­тив­них по­слуг і екс­пер­тних оці­нок; мі­жна­ро­дної спів­пра­ці, ін. Але по­зи­тив­ні здо­бу­тки ці­єї ме­то­ди­ки ні­ве­лю­ю­ться від­су­тні­стю баль­ної (кіль­кі­сної) си­сте­ми оці­нок за ко­жним із вста­нов­ле­них кри­те­рі­їв і від­су­тні­стю чі­тко­го фор­ма­лі­зо­ва­но­го під­хо­ду до при­сво­є­н­ня ка­те­го­рії на­у­ко­вій уста­но­ві. Це від­кри­ває мо­жли­во­сті для суб’єктив­них су­джень і до­віль­них тра­кту­вань отри­ма­них екс­пер­тною ко­мі­сі­єю да­них. Крім то­го, на якість ро­бо­ти екс­пер­тних ко­мі­сій, ві­ро­гі­дно, не­га­тив­но впли­ває не­ре­а­лі­зо­ва­не до­сі рі­ше­н­ня що­до за­лу­че­н­ня до ро­бо­ти ко­мі­сій іно­зем­них фа­хів­ців і за­без­пе­че­н­ня аде­ква­тної опла­ти їхньої пра­ці.

4. Вкрай низь­кі об­ся­ги бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­во-те­хні­чної ді­яль­но­сті та не­про­пор­цій­но ма­ла час­тка кон­кур­сно­го) гран­то­во­го фі­нан­су­ва­н­ня. За ви­снов­ком уча­сни­ків пар­ла­мент­ських слу­хань, які про­хо­ди­ли 12.07.2015 р., «Укра­ї­на має чи не най­ниж­чі по­ка­зни­ки ви­трат на одно­го на­у­ков­ця не ли­ше се­ред єв­ро­пей­ських дер­жав, а й се­ред афри­кан­ських, які тіль­ки по­чи­на­ють на­у­ко­во-те­хно­ло­гі­чний роз­ви­ток і ще не на­гро­ма­ди­ли на­у­ко­во­го по­тен­ці­а­лу та­ко­го рів­ня, як в Укра­ї­ні». Остан­ні­ми ро­ка­ми стан ві­тчи­зня­ної на­у­ко­во-те­хні­чної сфе­ри ха­ра­кте­ри­зу­вав­ся не тіль­ки ско­ро­че­н­ням ре­аль­них об­ся­гів фі­нан­су­ва­н­ня, а й змен­ше­н­ням час­тки дер­жа­ви в су­мар­них ви­тра­тах: з 45,8% у 2014 р., 40,1% у 2015 і до 39,3% у 2016 р.

У за­галь­них об­ся­гах бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня не­про­пор­цій­но низь­кою є час­тка кон­кур­сно­го фі­нан­су­ва­н­ня, в т. ч. і гран­то­во­го, що по­гір­шує мо­жли­во­сті для ви­жи­ва­н­ня та роз­ви­тку най­більш кон­ку­рен­то­спро­мо­жних на­у­ко­вих ко­ле­кти­вів і про­ве­де­н­ня най­ва­жли­ві­ших для дер­жа­ви на­у­ко­вих до­слі­джень. За ви­снов­ком єв­ро­пей­сько­го ау­ди­ту на­ціо­наль­ної си­сте­ми до­слі­джень та ін­но­ва­цій, у на­шій кра­ї­ні кон­кур­сне фі­нан­су­ва­н­ня як аль­тер­на­ти­ва ба­зо­во­му не пе­ре­ви­щує 3% за­галь­но­го об­ся­гу ко­штів, які дер­жа­ва спря­мо­вує на на­у­ко­ву ді­яль­ність.

5. Не­за­до­віль­ний стан до­слі­дни­цької та ін­но­ва­цій­ної ін­фра­стру­кту­ри, що не­га­тив­но по­зна­ча­є­ться на рів­ні на­у­ко­вих до­слі­джень і ре­зуль­та­тах їх впро­ва­дже­н­ня на пра­кти­ці, по­гір­шує мо­жли­во­сті для ди­фу­зії но­вих знань та ін­но­ва­цій се­ред рі­зних суб’єктів. При­чи­на­ми та­ко­го ста­ну є мі­зер­ні об­ся­ги дер­жав­ної під­трим­ки рі­зних ор­га­ні­за­цій­них форм до­слі­дни­цької та ін­но­ва­цій­ної ін­фра­стру­кту­ри, де­гра­да­ція ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи на­у­ко­вих уста­нов, низь­кий рі­вень сприйня­тли­во­сті до ін­но­ва­цій ба­га­тьох суб’єктів еко­но­мі­ки.

За­га­лом, окре­сле­ні про­бле­ми на­у­ко­вої сфе­ри є на­слід­ком кла­но­во-олі­гар­хі­чно­го ла­ду в кра­ї­ні, спо­тво­ре­ної ін­ве­сти­цій­ної мо­ти­ва­ції суб’єктів ве­ли­ко­го бі­зне­су, не­да­ле­ко­гля­дно­сті дер­жав­ної по­лі­ти­ки та па­ра­лі­чу си­сте­ми управ­лі­н­ня на­у­ко­ви­ми до­слі­дже­н­ня­ми і роз­роб­ка­ми.

Оче­ви­дно, що пе­ре­тво­ре­н­ня на­у­ки й ін­но­ва­цій на ру­шій­ну си­лу еко­но­мі­чно­го роз­ви­тку по­тре­бує про­ве­де­н­ня ді­є­вих ін­сти­ту­цій­них ре­форм, спря­мо­ва­них на де­о­лі­гар­хі­за­цію і де­мо­но­по­лі­за­цію еко­но­мі­ки, а са­ме: за­без­пе­че­н­ня фун­кціо­ну­ва­н­ня ме­ха­ні­змів пред­став­ни­цької де­мо­кра­тії, роз­ви­тку кон­ку­рен­тно­го се­ре­до­ви­ща і під­при­єм­ни­цтва, по­кра­ще­н­ня ін­ве­сти­цій­но­го клі­ма­ту в кра­ї­ні, зни­же­н­ня вхі­дних бар’єрів для вхо­ду на рин­ки, за­без­пе­че­н­ня на­ле­жно­го за­хи­сту прав вла­сно­сті, ін. По­ряд із цим, від­ро­дже­н­ня і роз­ви­ток на­у­ко­во-те­хні­чно­го по­тен­ці­а­лу кра­ї­ни має спи­ра­ти­ся на про­ве­де­н­ня та­ких за­хо­дів:

1) роз­роб­ка стра­те­гі­чних пла­нів фун­да­мен­таль­них і при­кла­дних до­слі­джень на осно­ві ви­зна­че­них На­ціо­наль­ною ра­дою з пи­тань роз­ви­тку на­у­ки і те­хно­ло­гій прі­о­ри­те­тних на­пря­мів роз­ви­тку на­у­ки і те­хні­ки, що до­зво­лить скон­цен­тру­ва­ти ре­сур­си дер­жа­ви на тих на­пря­мах, які в змо­зі ге­не­ру­ва­ти ма­кси­маль­ний по­зи­тив­ний ефект для су­спіль­ства;

2) фор­му­ва­н­ня те­ма­ти­ки до­слі­джень дер­жав­них на­у­ко­вих уста­нов на осно­ві стра­те­гі­чно­го пла­ну фун­да­мен­таль­них і при­кла­дних до­слі­джень, із ура­ху­ва­н­ням та­ких прин­ци­пів: а) узго­дже­н­ня із за­галь­ни­ми на­ціо­наль­ни­ми прі­о­ри­те­та­ми роз­ви­тку еко­но­мі­ки та су­спіль­ства; б) вра­ху­ва­н­ня на­яв­них на­у­ко­вих до­ся­гнень і рів­ня кон­ку­рен­то­спро­мо­жно­сті укра­їн­ських вче­них, а та­кож за­галь­но­сві­то­вих тен­ден­цій роз­ви­тку НТП; в) прі­о­ри­те­тність тих на­пря­мів до­слі­джень, які най­ефе­ктив­ні­ше спри­я­ти­муть ін­но­ва­ці­ям у під­при­єм­ни­цько­му се­кто­рі, ви­рі­шен­ню фун­да­мен­таль­них на­у­ко­вих про­блем, а та­кож стра­те­гі­чних зав­дань дер­жа­во­тво­ре­н­ня в Укра­ї­ні (зокре­ма у сфе­рі еко­но­мі­ки, істо­рії, мо­во­знав­ства, со­ціо­ло­гії та пра­ва);

3) ре­фор­му­ва­н­ня та опти­мі­за­ція ме­ре­жі дер­жав­них на­у­ко­вих уста­нов пі­сля про­ве­де­н­ня не­за­ле­жної оцін­ки ефе­ктив­но­сті їхньої ді­яль­но­сті (із вве­де­н­ням до скла­ду ко­мі­сій іно­зем­них фа­хів­ців — ви­зна­них у сві­ті вче­них). Одним із ре­зуль­та­тів та­кої оцін­ки має бу­ти прийня­т­тя рі­шень про збіль­ше­н­ня ба­зо­во­го бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­вих уста­нов ви­со­кої і най­ви­щої ка­те­го­рій, вклю­чно з фі­нан­су­ва­н­ням дер­жа­вою роз­ви­тку ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи кон­ку­рен­то­спро­мо­жних уста­нов;

4) збіль­ше­н­ня об­ся­гів бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня з ни­ні­шньо­го рів­ня 0,2% ВВП до 0,7% у 2019 і до 1% ВВП у 2020 р., із за­сто­су­ва­н­ням та­ких ме­то­дів фі­нан­су­ва­н­ня до­слі­джень і роз­ро­бок: на­да­н­ня бю­дже­тних ко­штів на ви­ко­на­н­ня фун­да­мен­таль­них і при­кла­дних до­слі­джень дер­жав­ни­ми на­у­ко­ви­ми уста­но­ва­ми; опла­та на­да­них по­слуг з ви­ко­на­н­ня на­у­ко­во-до­слі­дних ро­біт (НДР); впро­ва­дже­н­ня дер­жав­них ці­льо­вих про­грам на­у­ко­во-те­хні­чно­го спря­му­ва­н­ня і на­у­ко­во-те­хні­чних про­грам; ви­ді­ле­н­ня гран­тів на про­ве­де­н­ня ви­зна­че­но­го пе­ре­лі­ку НДР;

5) під­ви­ще­н­ня у за­галь­них об­ся­гах бю­дже­тно­го фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ко­вої сфе­ри час­тки кон­кур­сно­го прое­кт­но­го фі­нан­су­ва­н­ня до 30% у 2020 р.; пла­ну­ва­н­ня у від­по­від­них об­ся­гах бю­дже­ту На­ціо­наль­но­го фон­ду до­слі­джень; за­без­пе­че­н­ня ви­со­ко­го рів­ня про­зо­ро­сті та підзві­тно­сті за­зна­че­но­го фон­ду; фор­му­ва­н­ня ефе­ктив­них про­це­дур від­бо­ру кон­кур­сних за­явок; вве­де­н­ня до скла­ду на­гля­до­вої ра­ди Фон­ду пред­став­ни­ків між­на­ро­дних ор­га­ні­за­цій;

6) за­про­ва­дже­н­ня сти­му­лю­ю­чої опла­ти пра­ці за ра­ху­нок ба­зо­во­го фі­нан­су­ва­н­ня в на­у­ко­вих уста­но­вах най­ви­щої та ви­со­кої ка­те­го­рій, яка б пе­ред­ба­ча­ла: а) під­ви­ще­н­ня по­са­до­вих окла­дів на­у­ко­вих пра­ців­ни­ків, з від­нов­ле­н­ням об´рун­то­ва­них між­ква­лі­фі­ка­цій­них спів­від­но­шень; б) вве­де­н­ня спе­ці­аль­них під­ви­щу­ю­чих ко­е­фі­ці­єн­тів для спів­ро­бі­тни­ків, які: ма­ють пев­ну кіль­кість пу­блі­ка­цій у між­на­ро­дних ре­фе­ро­ва­них ви­да­н­нях, ви­со­кий ін­декс вну­трі­шньо­го та/або мі­жна­ро­дно­го ци­ту­ва­н­ня; бе­руть участь у між­на­ро­дних на­у­ко­во-до­слі­дних про­е­ктах на по­са­дах до­слі­дни­ків;

7) під­ви­ще­н­ня сту­пе­ня від­кри­то­сті та підзві­тно­сті дер­жав­них на­у­ко­вих уста­нов пе­ред гро­мад­ські­стю, в т. ч. і шля­хом за­про­ва­дже­н­ня пу­блі­чно­го за­хи­сту за­вер­ше­них НДР, які ви­ко­ну­ва­ли­ся за бю­дже­тні ко­шти, та по­пу­ля­ри­за­ції основ­них ре­зуль­та­тів НДР у фор­мі, до­сту­пній для сприйня­т­тя гро­мад­ські­стю. Та­кі пу­блі­чні за­хо­ди до­ціль­но бу­ло б про­во­ди­ти пі­сля роз­мі­ще­н­ня від­по­від­них ого­ло­шень на веб-сто­рін­ці про­філь­ної ака­де­мії на­ук із за­про­ше­н­ням ві­до­мих пред­став­ни­ків гро­мад­ських ор­га­ні­за­цій, дер­жав­них ор­га­нів і спе­ці­а­лі­зо­ва­них бі­знес-асо­ці­а­цій. Для на­у­ко­вих уста­нов се­кції су­спіль­них та гу­ма­ні­тар­них на­ук ко­ри­сним мо­же бу­ти діа­лог із фа­хів­ця­ми най­кра­щих ана­лі­ти­чних цен­трів Укра­ї­ни за вер­сі­єю сві­то­во­го рей­тин­гу Global Go To Think Tank, який го­ту­є­ться Уні­вер­си­те­том Пен­силь­ва­нії. За йо­го вер­сі­єю, у 2017 р. най­кра­щи­ми ана­лі­ти­чни­ми цен­тра­ми Укра­ї­ни ста­ли: Центр Ра­зум­ко­ва, Мі­жна­ро­дний центр пер­спе­ктив­них до­слі­джень, Ки­їв­ський на­ціо­наль­ний еко­но­мі­чний уні­вер­си­тет;

8) актив­на участь дер­жа­ви в ге­не­ру­ван­ні та по­ши­рен­ні ін­но­ва­цій, за­ко­но­дав­че за­без­пе­че­н­ня впро­ва­дже­н­ня про­гре­сив­них ін­стру­мен­тів дер­жав­ної під­трим­ки ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті. Та­кі ін­стру­мен­ти отри­ма­ли ши­ро­ке за­сто­су­ва­н­ня у сві­ті вна­слі­док ви­со­ко­го сту­пе­ня не­пев­но­сті ді­яль­но­сті, пов’яза­ної з до­слі­дже­н­ня­ми та ін­но­ва­ці­я­ми: в умо­вах не­до­ско­на­лої чи аси­ме­три­чної ін­фор­ма­ції при­ва­тні ін­ве­сто­ри не бу­дуть схиль­ні фі­нан­су­ва­ти жит­тє­зда­тні про­е­кти, а ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­ний пер­со­нал не зна­хо­ди­ти­ме мо­жли­во­стей для зайня­то­сті в да­ній сфе­рі. В ре­зуль­та­ті — спря­му­ва­н­ня люд­ських і фі­нан­со­вих ре­сур­сів на ін­но­ва­цій­ні по­тре­би без дер­жав­ної під­трим­ки бу­де не­до­ста­тнім, а про­е­кти, не­об­хі­дні су­спіль­ству, не ре­а­лі­зо­ву­ва­ти­му­ться.

В Укра­ї­ні при роз­роб­ці від­по­від­но­го за­ко­но­дав­ства до пе­ре­лі­ку ін­стру­мен­тів дер­жав­ної під­трим­ки ін­но­ва­цій вар­то за­ра­ху­ва­ти: про­гра­ми піль­го­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня ін­но­ва­цій­них про­е­ктів дер­жав­ни­ми бан­ка­ми; на­да­н­ня ін­но­ва­цій­них ва­у­че­рів для спри­я­н­ня ко­мер­ці­а­лі­за­ції на між­на­ро­дних рин­ках ідей, пов’яза­них із но­вою про­ду­кці­єю, те­хно­ло­гі­я­ми та по­слу­га­ми; по­ши­ре­н­ня сфе­ри дії дер­жав­них гран­тів на до­слі­дні ор­га­ні­за­ції чи на­у­ко­во-те­хні­чні під­роз­ді­ли ком­па­ній у під­при­єм­ни­цько­му се­кто­рі; за­про­ва­дже­н­ня по­да­тко­вих сти­му­лів для суб’єктів ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті у фор­мі: звіль­не­н­ня від об­кла­да­н­ня по­да­тком на при­бу­ток ви­трат під­при­ємств на до­слі­дже­н­ня і роз­роб­ки; на­да­н­ня ін­ди­ві­ду­аль­них по­да­тко­вих і ми­тних пільг пря­мим іно­зем­ним ін­ве­сто­рам при роз­мі­щен­ні ни­ми ви­ро­бництв V і VI те­хно­ло­гі­чних укла­дів на те­ри­то­рії кра­ї­ни; на­да­н­ня від­стро­чок у спла­ті по­да­тків ін­ве­сто­рам, які ре­а­лі­зу­ють мас­шта­бні ін­но­ва­цій­ні про­е­кти.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.