Бо­роть­ба з ін­фля­ці­єю чи еко­но­мі­чне зро­ста­н­ня. Що ва­жли­ві­ше?

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ -

Пі­сля то­го, як НБУ у 2016 р. пе­ре­йшов на ре­жим тар­ге­ту­ва­н­ня ін­фля­ції та то­го ж ро­ку успі­шно «влу­чив у ціль», подаль­ші успі­хи в до­ся­гнен­ні за­пла­но­ва­них тем­пів зро­ста­н­ня цін скром­ні. Як 2017­го, ко­ли спо­жив­ча ін­фля­ція ста­но­ви­ла 13,7% при ці­лі 8%±2 від­со­тко­ві пун­кти (п. п.), так і цьо­го ро­ку — зро­ста­н­ня цін на 2,4% за сі­чень­лю­тий при рі­чній ці­лі 6%±2 п. п. (від­по­від­но до «Основ­них за­сад гро­шо­во­кре­ди­тної по­лі­ти­ки на 2018 рік і се­ре­дньо­стро­ко­ву пер­спе­кти­ву»). У бе­ре­зні 2018 р. у мі­ся­чно­му ви­мі­рі ін­декс спо­жив­чих цін збіль­шив­ся ще на 1,1% (у рі­чно­му ви­мі­рі спо­жив­ча ін­фля­ція ста­но­вить 13,2%).

Що ро­би­ти? Акту­а­лі­зу­ва­ти ці­льо­вий по­ка­зник з ін­фля­ції на 2018 р. із ура­ху­ва­н­ням скла­дних ре­а­лій? Ві­дмо­ви­ти­ся від ре­жи­му ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня? Шу­ка­ти ком­про­мі­сні ва­рі­ан­ти, що вра­хо­ву­ють мо­жли­вість до­ся­гне­н­ня й ін­ших ва­жли­вих ма­кро­еко­но­мі­чних ці­лей? Спро­бу­є­мо ро­зі­бра­ти­ся. Сві­то­ва пра­кти­ка Най­ча­сті­ше цен­тро­бан­ка­ми за­сто­со­ву­ю­ться та­кі ре­жи­ми мо­не­тар­но­го устрою — тар­ге­ту­ва­н­ня кур­су на­ціо­наль­ної ва­лю­ти, мо­не­тар­не тар­ге­ту­ва­н­ня та тар­ге­ту­ва­н­ня ін­фля­ції.

Кур­со­ве тар­ге­ту­ва­н­ня орі­єн­ту­є­ться на курс на­цва­лю­ти як ці­льо­вий по­ка­зник ін­фля­ції. Мо­жуть за­сто­со­ву­ва­ти­ся та­кі під­ре­жи­ми: прив’яз­ка до стій­кої іно­зем­ної ва­лю­ти (най­ча­сті­ше, до до­ла­ра або єв­ро), «ва­лю­тний ко­ри­дор», фі­ксо­ва­ний курс. Ло­гі­ка ви­ко­ри­ста­н­ня кур­со­во­го тар­ге­ту­ва­н­ня в то­му, що курс як спів­від­но­ше­н­ня па­ри­те­тів ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті двох ва­лют ви­сту­пає ін­ди­ка­то­ром ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті на­цва­лю­ти що­до твер­дої ін­ва­лю­ти, з якою про­во­ди­ться зі­став­ле­н­ня. Па­ді­н­ня кур­су на­цва­лю­ти озна­чає зни­же­н­ня її ку­пі­вель­ної спро­мо­жно­сті.

Мо­не­тар­не тар­ге­ту­ва­н­ня пе­ред­ба­чає управ­лі­н­ня об­ся­гом «ши­ро­кої» гро­шо­вої ма­си. При цьо­му тар­ге­ту­ван­ні вплив на рі­вень ін­фля­ції здій­сню­є­ться з до­по­мо­гою кон­тро­лю над ди­на­мі­кою від­по­від­но­го гро­шо­во­го агре­га­ту (М2 або М3).

А при ін­фля­цій­но­му тар­ге­ту­ван­ні (ІТ) як ці­льо­вий по­ка­зник най­ча­сті­ше ви­би­ра­є­ться ін­декс спо­жив­чих цін або йо­го по­хі­дна — ба­зо­ва ін­фля­ція, що ви­клю­чає ко­ро­тко­стро­ко­ві різ­кі змі­ни цін, які від­бу­ва­ю­ться під впли­вом адмі­ні­стра­тив­них, се­зон­них або кон’юн­ктур­них фа­кто­рів. Цей ре­жим на­ці­ле­ний на зни­же­н­ня ін­фля­цій­них очі­ку­вань на­се­ле­н­ня та під­при­єм­ців зав­дя­ки під­ви­щен­ню їхньої до­ві­ри до кре­ди­тно-гро­шо­вої по­лі­ти­ки цен­тро­бан­ку.

Згі­дно з да­ни­ми МВФ, ста­ном на ми­ну­лий рік ре­жим ін­фля­цій­но­го тар­ге­ту­ва­н­ня за­сто­со­ву­вав­ся у 38 дер­жа­вах, а та­кож у єв­ро­зо­ні (вклю­чає 19 кра­їн). Якщо вва­жа­ти єв­ро­зо­ну як один суб’єкт, то ¾ дер­жав, у яких діє ре­жим ІТ, — та­кі, що роз­ви­ва­ю­ться. В остан­ні три ро­ки в чи­сло «тар­ге­те­рів» ін­фля­ції вві­йшли Гру­зія, Ін­дія, Ка­зах­стан, Ро­сія та Укра­ї­на.

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.