Ко­мер­ці­а­лі­за­ція ре­зуль­та­тів до­слі­джень — най­слаб­ша лан­ка ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті

Dzerkalo Tizhnya - - ТИТУЛЬНЫЙ ЛИСТ - Ана­то­лій ЯКОВЛЄВ, до­ктор еко­но­мі­чних на­ук, про­фе­сор (Хар­ків)

Ін­но­ва­ції — най­ва­жли­ві­ший дви­гун роз­ви­тку су­ча­сної еко­но­мі­ки.

Однак в Укра­ї­ні здо­бу­тки на цьо­му на­пря­мі не вра­жа­ють. Їх роз­ро­бля­ють і впро­ва­джу­ють мен­ше одні­єї п’ятої під­при­ємств та ін­ших стру­ктур го­спо­да­рю­ва­н­ня. Прийня­то низ­ку за­ко­нів, які ма­ють спри­я­ти ін­но­ва­цій­но­му роз­ви­тку дер­жа­ви. Та й во­ни пра­цю­ють не ду­же ефе­ктив­но. Не­до­ста­тня і ко­ор­ди­на­ція дер­жав­них ор­га­нів на цьо­му на­пря­мі, не­роз­по­ді­ле­ні пов­но­ва­же­н­ня з дер­жав­ної під­трим­ки ін­но­ва­цій. У ре­зуль­та­ті, зна­чною мі­рою не ви­ко­ну­є­ться стра­те­гія роз­ви­тку но­во­го в на­у­ці та те­хні­ці.

Ви­рі­шен­ню за­зна­че­них про­блем має спри­я­ти На­ціо­наль­на ін­но­ва­цій­на си­сте­ма. Во­на охо­плює су­ку­пність за­ко­но­дав­чих та ін­ших скла­до­вих, на­ці­ле­них на ство­ре­н­ня і за­сто­су­ва­н­ня но­вих знань, те­хно­ло­гій та під­го­тов­ку умов для за­без­пе­че­н­ня ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку. Са­ме ство­рен­ню На­ціо­наль­ної ін­но­ва­цій­ної си­сте­ми бу­ли при­свя­че­ні пар­ла­мент­ські слу­ха­н­ня, які від­бу­ли­ся на­при­кін­ці бе­ре­зня у ВР.

Не мо­жна ска­за­ти, що в Укра­ї­ні не­має ні­чо­го пе­ре­до­во­го. Є чим по­хва­ли­ти­ся в ін­фор­ма­цій­них те­хно­ло­гі­ях, сіль­сько­му го­спо­дар­стві, вій­сько­во-про­ми­сло­во­му ком­пле­ксі та ме­ди­ци­ні. При­мі­ром, у Хар­ків­ській дер­жав­ній уста­но­ві «Ін­сти­тут за­галь­ної та не­від­кла­дної хі­рур­гії ім. В.зай­це­ва» впро­ва­дже­но ме­то­ди­ку ім­план­та­ції «шту­чної шкі­ри» та за­со­би за­мі­ще­н­ня де­фе­ктів кі­сток кіс­тко­ви­ми ім­план­та­та­ми при лі­ку­ван­ні низ­ки за­хво­рю­вань. Ряд ви­со­ко­які­сних зер­но­вих куль­тур лі­ди­ру­ють на Єв­ро­пей­сько­му зер­но­во­му рин­ку. Спри­я­ють змі­цнен­ню обо­ро­но­зда­тно­сті дер­жа­ви роз­роб­ки на­у­ков­ців На­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту «Хар­ків­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут» — у га­лу­зі тан­ко­вої те­хні­ки, Хар­ків­сько­го на­ціо­наль­но­го ае­ро­ко­смі­чно­го уні­вер­си­те­ту ім. М.Є. Жу­ков­сько­го — у ство­ре­ні без­пі­ло­тних лі­таль­них апа­ра­тів та ін.

Що ж за­ва­жає як слід ре­а­лі­зу­ва­ти ці роз­роб­ки? На­сам­пе­ред — мі­зер­не фі­нан­су­ва­н­ня. У 2018 р. в Укра­ї­ні пе­ред­ба­че­но ви­тра­ти на на­у­ку в роз­мі­рі 0,22% ВВП, а на ін­но­ва­ції ще мен­ше — 0,1%. Тим ча­сом у роз­ви­не­них кра­ї­нах во­ни ся­га­ють 3—4%, та ще й з ура­ху­ва­н­ням зна­чно біль­шо­го ВВП. На­віть у су­сі­дній Поль­щі ви­тра­ти на на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня та роз­роб­ки, за аб­со­лю­тною ве­ли­чи­ною, більш ніж у 100 ра­зів пе­ре­ви­щу­ють укра­їн­ські.

Ни­ні за­пла­но­ва­но пев­не збіль­ше­н­ня фі­нан­су­ва­н­ня на­у­ки в Укра­ї­ні, зокре­ма — на ін­но­ва­цій­ні роз­роб­ки. Якщо у 2017 р. спря­мо­ву­ва­ло­ся 0,21% ВВП, то те­пер — 0,22%. Хо­ча щось. Тим ча­сом, за роз­ра­хун­ка­ми, цей по­ка­зник мав би ста­но­ви­ти не мен­ше 1,7% ВВП. Тоб­то на істо­тне збіль­ше­н­ня дер­жав­но­го фі­нан­су­ва­н­ня ін­но­ва­цій най­ближ­чим ча­сом роз­ра­хо­ву­ва­ти не до­во­ди­ться.

Не ви­ста­чає гро­шей і в за­мов­ни­ків. Гро­шей за­кор­дон­них ін­ве­сто­рів та між­на­ро­дних гран­тів над­хо­дить не­до­ста­тньо. Ма­ло роз­ви­не­ні в Укра­ї­ні й вен­чур­ні фон­ди та ри­нок цін­них па­пе­рів.

На на­шу дум­ку, най­більш прийня­тною фор­мою фі­нан­су­ва­н­ня цьо­го про­це­су є кре­ди­ти. Для по­ста­чаль­ни­ків пе­ре­ва­га за­зна­че­но­го дже­ре­ла по­ля­гає в то­му, що по­га­ше­н­ня кре­ди­тів здій­сню­є­ться не одра­зу і во­ни не під­ля­га­ють опо­да­тку­ван­ню. Во­дно­час кре­дит під­ви­щує від­по­від­аль­ність роз­ро­бни­ків та ви­ро­бни­ків, оскіль­ки обов’язок йо­го по­вер­та­ти спо­ну­кає від­би­ра­ти для фі­нан­су­ва­н­ня справ­ді ефе­ктив­ні про­е­кти, які за­без­пе­чу­ють по­лі­пше­н­ня по­ка­зни­ків ді­яль­но­сті суб’єктів під­при­єм­ни­цтва. Са­ме кре­ди­ту­ва­н­ня мо­же пев­ною мі­рою до­по­мог­ти по­си­ли­ти най­слаб­шу лан­ку ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті в Укра­ї­ні — ко­мер­ці­а­лі­за­цію ре­зуль­та­тів до­слі­джень.

Існує чи­ма­ло ці­ка­вих роз­ро­бок, але не всі во­ни до­хо­дять до спо­жи­ва­ча че­рез фі­нан­со­ву не­спро­мо­жність та з низ­ки ор­га­ні­за­цій­них при­чин. Тим ча­сом роз­ро­бни­кам ін­ко­ли бра­кує ко­штів на пов­не по­га­ше­н­ня кре­ди­тів. У зв’яз­ку з цим на бе­ре­зне­вих пар­ла­мент­ських слу­ха­н­нях за­про­по­но­ва­но за­хо­ди із за­про­ва­дже­н­ня ці­льо­во­го кре­ди­ту­ва­н­ня, а са­ме — на­да­н­ня без­від­со­тко­вих кре­ди­тів, впро­ва­дже­н­ня по­да­тко­вих ка­ні­кул для ін­но­ва­цій­но актив­них під­при­ємств, які спря­мо­ву­ють ча­сти­ну при­бу­тку на ін­но­ва­цій­ну ді­яль­ність, та ін.

Сво­єю чер­гою, тре­ба за­ці­ка­ви­ти і бан­ки. На­при­клад, мо­жна за­про­по­ну­ва­ти зни­же­н­ня по­да­тко­вих на­ван­та­жень на бан­ків­ські стру­кту­ри при кре­ди­ту­ван­ні ни­ми ефе­ктив­них ін­но­ва­цій. Ви­го­ду отри­ма­ють усі: дер­жа­ва — в ре­зуль­та­ті збіль­ше­н­ня по­да­тко­вих над­хо­джень від при­бу­тко­вих ін­но­ва­цій, са­мі ін­но­ва­то­ри і бан­ки.

Най­біль­ше ви­со­ко­ква­лі­фі­ко­ва­них на­у­ков­ців зо­се­ре­дже­но у ви­шах. Однак, як під­кре­сли­ла у сво­є­му ви­сту­пі на слу­ха­н­нях мі­ністр осві­ти і на­у­ки Лі­лія Гри­не­вич, якщо у США та­ким стру­кту­рам ви­ді­ля­є­ться не мен­ше 75% дер­жав­но­го фі­нан­су­ва­н­ня на на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня та роз­роб­ки, то в Укра­ї­ні — тіль­ки 10%. Тре­ба не ли­ше збіль­ши­ти їм об­сяг фі­нан­су­ва­н­ня, а й під­ви­щи­ти ав­то­но­мію ви­шів у про­ве­ден­ні ін­но­ва­цій­ної ді­яль­но­сті. Зокре­ма, на­ді­лив­ши їх пра­вом ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ма­те­рі­аль­но-те­хні­чну ба­зу ви­шів спіль­но з бі­знес-стру­кту­ра­ми, спро­стив­ши си­сте­му бан­ків­ських роз­ра­хун­ків, вні­сши змі­ни до Бю­дже­тно­го ко­де­ксу в ча­сти­ні на­да­н­ня ви­шам пра­ва са­мо­стій­но ви­ко­ри­сто­ву­ва­ти ко­шти, отри­ма­ні за ре­зуль­та­та­ми на­у­ко­вих до­слі­джень, вні­сши змі­ни до По­да­тко­во­го ко­де­ксу що­до їх звіль­не­н­ня від ПДВ, зни­зив­ши по­да­тки на зем­лю та ске­ру­вав­ши їх на роз­ви­ток ма­те­рі­аль­но-те­хні­чної ба­зи ви­шів то­що.

Бе­зу­мов­но, під­при­єм­ці ві­зьмуть на осво­є­н­ня тіль­ки роз­роб­ки, що до цьо­го го­то­ві і ма­ють пра­кти­чну цін­ність. У цьо­му кон­текс­ті роз­гля­дав­ся по­зи­тив­ний до­свід кор­по­ра­ції «На­у­ко­вий парк» На­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту «Ки­їв­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут ім. Іго­ря Сі­кор­сько­го», в яко­му фа­хів­ці зна­них на­у­ко­вих шкіл пра­цю­ють без­по­се­ре­дньо з бі­зне­сом.

Тим ча­сом уча­сни­ки пар­ла­мент­ських слу­хань ве­ли­ку ува­гу при­ді­ля­ли за­со­бам за­ці­кав­ле­н­ня бі­зне­су у впро­ва­джен­ні ін­но­ва­цій, бо він — основ­на лан­ка на шля­ху ре­а­лі­за­ції но­во­вве­день. Для ма­ло­го бі­зне­су, зокре­ма для по­ча­тків­ців, так зва­них стар­та­пів, за­со­би за­ці­кав­ле­н­ня по­ля­га­ють у по­да­тко­вих пре­фе­рен­ці­ях. Для ве­ли­ко­го бі­зне­су — в ін­фор­ма­цій­ній під­трим­ці, по­пу­ля­ри­за­ції йо­го про­ду­кції, по­шу­ках рин­ку і т. ін.

Ви­ще роз­гля­да­ли­ся за­хо­ди, які по­тре­бу­ють чи­ма­лих фі­нан­со­вих вкла­день. Але є ор­га­ні­за­цій­но-управ­лін­ські за­со­би ді­яль­но­сті від­по­від­них стру­ктур, що не по­тре­бу­ють зна­чних ко­штів. Як ка­зав слав­но­зві­сний лі­те­ра­тур­ний пер­со­наж Остап Бен­дер, це — ко­шти, які ле­жать на під­ло­зі, і їх слід ли­ше пі­ді­бра­ти. До та­ких стру­ктур на­ле­жать, зокре­ма, те­хно­пар­ки та бі­знес-ін­ку­ба­то­ри, по­зи­тив­ний до­свід ро­бо­ти яких в Укра­ї­ні є і по­тре­бує подаль­шо­го по­ши­ре­н­ня. Те­хно­пар­ки по­єд­ну­ють на­у­ко­ві до­слі­дже­н­ня з фун­кцію ко­мер­ці­а­лі­за­ції їхніх ре­зуль­та­тів. Ме­та ро­бо­ти бі­знес-ін­ку­ба­то­рів по­ля­гає у ство­рен­ні спри­я­тли­вих умов для стар­то­во­го роз­ви­тку фірм та ін­ди­ві­ду­аль­них під­при­єм­ців шля­хом на­да­н­ня їм від­по­від­но­го ком­пле­ксу по­слуг та ре­сур­сів.

На жаль, ма­ло по­ши­ре­ні в Укра­ї­ні кла­сте­ри. Їх ор­га­ні­за­ція пов’яза­на зі скла­дні­стю ба­га­тьох су­ча­сних роз­ро­бок, ви­ко­на­ти які не під си­лу одній ор­га­ні­за­ції. Під кла­сте­ра­ми ро­зу­мі­ють су­ку­пність рі­зних під­при­ємств, ор­га­ні­за­цій, пов’яза­них пар­тнер­ськи­ми від­но­си­на­ми на всьо­му лан­цюж­ку жит­тє­во­го ци­клу то­ва­рів: від ви­до­бу­тку си­ро­ви­ни — до спо­жи­ва­н­ня про­ду­кції та по­слуг. Та­ка ро­бо­та в одній ко­ман­ді спри­яє ско­ро­чен­ню ча­су на роз­роб­ку та впро­ва­дже­н­ня но­во­вве­день, зни­жен­ню ви­трат на ці про­це­си, під­ви­щен­ню яко­сті но­вих то­ва­рів.

По­стає на­галь­на по­тре­ба у ство­рен­ні від­по­від­ної на­ціо­наль­ної ме­то­ди­ки ви­зна­че­н­ня ефе­ктив­но­сті но­во­вве­день, го­спо­дар­ських рі­шень у рин­ко­вих умо­вах. Пер­шим на­бли­же­н­ням до неї мо­жна вва­жа­ти пра­цю фа­хів­ців ка­фе­дри еко­но­мі­ки і мар­ке­тин­гу На­ціо­наль­но­го те­хні­чно­го уні­вер­си­те­ту «Хар­ків­ський по­лі­те­хні­чний ін­сти­тут». У ній на­ве­де­но кри­те­рії та по­ка­зни­ки ви­зна­че­н­ня ве­ли­чи­ни по­пе­ре­дньо­го і фа­кти­чно­го ефе­кту но­во­вве­день, го­спо­дар­ських рі­шень упро­довж жит­тє­во­го ци­клу ін­но­ва­цій, у то­му чи­слі ме­то­ди роз­ра­хун­ку ефе­кту від ство­ре­н­ня порт­фе­ля про­е­ктів, оцін­ки опе­ра­цій зов­ні­шньо­еко­но­мі­чно­го ефе­кту, при ро­бо­ті укра­їн­ських фа­хів­ців у транс­на­ціо­наль­них ком­па­ні­ях. За­про­по­но­ва­но ви­зна­че­н­ня ко­мер­цій­но­го ефе­кту суб’єктів під­при­єм­ни­цтва, ІТ те­хно­ло­гій, впли­ву імо­вір­ні­сних фа­кто­рів на ве­ли­чи­ну ефе­кту.

Ін­но­ва­ції ста­ють успі­шни­ми, ко­ли від­бу­ва­є­ться їх ефе­ктив­на ко­мер­ці­а­лі­за­ція. Щоб бу­ти успі­шни­ми на рин­ку, тре­ба ще до по­ча­тку ство­ре­н­ня ін­но­ва­ції на осно­ві про­гно­зу­ва­н­ня зна­хо­ди­ти по­тен­цій­них по­ку­пців. Ви­ни­ка­ють но­ві фор­ми ор­га­ні­за­ції між роз­ро­бни­ка­ми, ви­ро­бни­ка­ми та спо­жи­ва­ча­ми ін­но­ва­цій. На­при­клад, у США 85% ідей що­до по­лі­пше­н­ня при­ла­до­бу­дів­ної про­ду­кції під­ка­зу­ють ін­но­ва­то­рам спо­жи­ва­чі.

На жаль, бі­зне­со­ві стру­кту­ри не зав­жди від­гу­ку­ю­ться на ви­мо­ги ча­су. Сьо­го­дні їхню про­ду­кцію бе­руть. А що бу­де да­лі? Бу­ває й так, що бі­знес, стри­му­ю­чи впро­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій, під­ви­щує ри­зи­ки мо­жли­вих не­га­тив­них ре­зуль­та­тів за­сто­су­ва­н­ня низ­ки но­во­вве­день. До­по­мог­ти уни­кну­ти цьо­го мо­же при­скі­пли­ве до­слі­дже­н­ня рин­ку з ме­тою з’ясу­ва­ти, яко­му спо­жи­ва­че­ві по­трі­бна кон­кре­тна про­ду­кція з від­по­від­ни­ми те­хні­ко-еко­но­мі­чни­ми ха­ра­кте­ри­сти­ка­ми, як змі­ню­є­ться по­пит у ди­на­мі­ці.

На­ре­шті, для за­про­ва­дже­н­ня ін­но­ва­цій у ви­ро­бни­цтво не­об­хі­дно за­ку­по­ву­ва­ти но­ве обла­дна­н­ня, осво­ю­ва­ти но­ві те­хно­ло­гії… Ні­чо­го не вкла­деш — ні­чо­го й не отри­ма­єш.

А ще ж — є ко­ру­пція, ті­ньо­ві схе­ми, по­до­ла­н­ня яких по­ки що при­мар­не. Як під­кре­слю­ва­ло­ся на пар­ла­мент­ських слу­ха­н­нях, від­тор­гне­н­ня бі­зне­су від на­у­ко­вих ре­зуль­та­тів спо­сте­рі­га­є­ться та­кож у зв’яз­ку з йо­го час­тко­вою на­ці­ле­ні­стю на ті­ньо­ві схе­ми та при­дба­н­ня дру­го­ря­дних іно­зем­них те­хно­ло­гій. Пе­ре­пон на шля­ху ви­со­ких тем­пів ін­но­ва­цій­но­го роз­ви­тку в Укра­ї­ні ще чи­ма­ло. Усі їх ми му­си­мо по­до­ла­ти за­для про­цві­та­н­ня на­шої нень­ки…

Newspapers in Ukrainian

Newspapers from Ukraine

© PressReader. All rights reserved.